Рішення

від 30.01.2025 по справі 274/4700/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/4700/24

провадження № 2/0274/1235/24

Рішення

Іменем України

30.01.2025 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Щасливе життя", Бердичівської міської ради Житомирської області, Управління містобудування, архітектури та земельних відносин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно -

в с т а н о в и в :

31.05.2024 ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Гуменюка О.В., звернувся в суд із позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Щасливе життя», в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича, Бердичівської міської рада Житомирської області, Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської ради із позовом, у якому просить:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж (машино-місце) № НОМЕР_1 , загальною площею 37,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати, що вид та класифікація гаражу (машино-місця) № НОМЕР_1 , загальною площею 37,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в межах земельної ділянки, площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01021:0388 не суперечить вимогам містобудівної документації, а саме плану зонування міста Бердичева Житомирської області та цільовому призначенню вказаної земельної ділянки.

Позовна заява обґрунтована тим, що 12.02.2018 між ОК ЖБК «Щасливе життя» та ОСОБА_2 укладено договір №4 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» (далі договір) .

Предметом договору є зобов`язання ОК «ЖБК «Щасливе життя», організувати будівництво нежитлового приміщення, площею 20 кв.м, підвальною площею 18 кв.м, АДРЕСА_2 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене цим договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором для учасника (1.1 договору).

Відповідно до п.1.6 договору сторони домовились, що об`єкт нерухомості передається учаснику з наступним оздобленням: по приміщенню- з встановленням ролетів, з встановленням лічильника електроенергії, з влаштуванням цементної стяжки підвального приміщення.

Вартість будівництва об`єкта нерухомості складає 250000 грн (п. 2.1 договору).

Згодом, 05.04.2018 між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про зміну сторони №12 в договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» №4 від 12.02.2018. За умовами даного договору він набув всіх прав та прийняв на себе виконання всіх зобов`язань за вказаним правочином. Того ж дня позивач повністю виконав зобов`язання щодо сплати пайових внесків в розмірі 250000 грн.

Відповідно до п. 4.2.1 ЖБК зобов`язаний організувати будівництво об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у IІ кварталі 2018 року. Не пізніше 15 календарних днів з моменту введення об`єкту в експлуатацію, оформлення всіх необхідних документів та сплати внеску ОК «ЖБК «Щасливе життя» зобов`язалось передати учаснику за Актом приймання-передачі об`єкт нерухомості (п.4.2.2 договору).

У порушення п.п. 4.2.3, 4.2.4 та п. 4.2.5 договору станом на день подачі позову позивачу не надана інформація щодо введення об`єкту в експлуатацію та не переданий Акт приймання-передачі.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 стало відомо, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 15.06.2023 до ЄДР внесено запис №1006731100003015019 про початок процедури припинення юридичної особи стосовно ОК ЖБК «Щасливе життя». У зв`язку з чим він надіслав на адресу відповідача кредиторську вимогу від 22.04.2024, яка ним розглянута не була, так як повернулася відправнику.

Станом на день подачі позову ОСОБА_1 стало відомо, що 01.07.2020 між Бердичівською міською радою Житомирської області та ТОВ «І.Б.С.-2007» (підрядником) укладено договір оренди землі, за умовами якого передано в користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1106 кв. м кадастровий номер земельної ділянки 1810400000:01:021:0388.

При цьому виявилося, що відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта ЖТ101210528826, поданої замовником ОК ЖБК «Щасливе життя» даний об`єкт будівництва зареєстрований як споруда: Код ДБКС:1242.3 Стоянки автомобільні криті.

Проте за умовами договору сторони визначили, що об`єктом будівництва є гараж, тобто по ДК 018-2000 Код ДБКС: ІНФОРМАЦІЯ_1 Гараж наземний.

Згідно Національного класифікатору будівель та споруд НК 018-2023 (наказ Міністерства економіки України № 3573 від 16.05.2023 року): Код: 1242 (Будівлі гаражів).

У листі виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 21.11.2023 зазначено, що відповідно до пояснювальної записки затвердженої містобудівною документацією, а саме планом зонування території міста Бердичева, земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у функціональній зоні Ж-2/р - зоні малоповерхової житлової забудови (від 1 до 3 поверхів): Переважні види використання Ж-2/р: окремі житлові будинки садибного типу (з присадибними ділянками); багатоквартирні житлові будинки, що не перевищують 3-х поверхів; блоковані житлові будинки; дитячі дошкільні заклади (а також зблоковані з загальноосвітніми школами); загальноосвітні школи; озеленені території, спортивні майданчики.

Супутні види дозволеного використання зони Ж-2/р: окремо розташовані адміністративні будинки місцевого значення; заклади громадського харчування; заклади торгівельного, культурно-побутового і комунального обслуговування (третього рівня); для житлових будинків садибного типу вбудовані або окремо розташовані гаражі та відкриті автостоянки; для блокованих житлових та багатоквартирних житлових будинків вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі автостоянки; та відкриті гостьові автостоянки; теплиці та оранжереї; господарські види діяльності відповідно до санітарних та протипожежних норм; сади-городи; бані, сауни за умов каналізування стоків; споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони.

Крім того, згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №1724/02-2024 від 28.02.2024, проведеної судовим експертом Малим О.В. встановлено, що в межах земельної ділянки площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01:021:0388, розташовано окремий блок боксів (гаражів) закритого типу, що призначений для постійного або тимчасового зберігання транспортних засобів без забезпечення можливості їх вертикального переміщення, з малою місткістю (до 50 машино - місць) (відповідно до положень довідкового додатку «К» ДБН В.2.3.-15:2007). Код за Національним класифікатором будівель та споруд НК 018-2023:1242 (Будівлі гаражів).

Тому позивач вважає, що зважаючи на те, що спірний об`єкт нерухомості було побудовано в порушення умов інвестиційного договору, плану зонування міста Бердичева та фактично відмінним від зареєстрованого в Декларації про готовність до експлуатації об`єкта нерухомості, його за визначенням вказаної норми слід кваліфікувати як самочинне будівництво.

КП «Бердичівське МБТІ» Житомирської області ради було проведено технічне обстеження приміщення, відповідно до якого об`єкт: Гараж № 4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає вимогам державних будівельних норм, технічний стан об`єкт цілому відповідає стану «1» - нормальний та виготовлено технічний паспорт на зазначений Гараж, за яким вказано, що він має загальну площу 37, 9 кв.м (19,2 кв.м гараж та 18,7 кв.м підвал), що в загальному відповідає площі визначених сторонами в договорі - 38 кв.м (20 кв.м площа нежитлового приміщення та 18 кв.м. площа підвального приміщення).

Позивач посилаючись на ст. 41 Конституції України, статті 509, 525, 526, 527, 530, 629, 610 та на постанови ВС від 13.05.2019 (справа № 760/17864/16-ц, провадження № 61- 699св17), від 20.03.2019 (справа № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19), від 27.02.2019 (справа № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18) зазначає, що первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Таким чином саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Зазначає, що державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію.

Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Тому зважаючи на виконання позивачем умов договору та повну сплату пайових платежів, враховуючи прийняття об`єкту нерухомості в експлуатацію позивач вважає, що у нього виникло право власності на об`єкт інвестування з моменту завершення будівництва, тобто з 28.05.2021 (дати реєстрації декларації про готовність об`єкту нерухомості до експлуатації).

Щодо вимоги про відповідність місця розташування об`єкту права власності вимогам містобудівної документації позивач вказує наступне.

У листі Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 21.11.2023 року вказано, що відповідно пояснювальної записки затвердженої містобудівної документації, а саме зонування території міста Бердичева, земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у функціональній зоні Ж-2/р малоповерхової житлової забудови (від 1 до 3 поверхів).

Тобто, у видах використання даної земельної ділянки немає чіткого визначення «Гараж наземний», яким фактично являється побудований об`єкт нерухомості.

Отже, для реалізації рішення суду щодо визнання правова власності на спірний об`єкт, він має відповідати видам використання відповідного зонінгу м.Бердичева.

У висновку судового експерта від 28.02.2024 зазначено, що вид та класифікація окремо розташованого блоку боксів (гаражів) закритого типу, що призначений для постійного або тимчасового зберігання транспортних засобів без забезпечення можливості їх вертикального переміщення, з малою місткістю, що розташований в межах земельної ділянки, площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01021:0388, не суперечить вимогам містобудівної документації, а саме плану зонування м. Бердичева Житомирської області та цільовому призначенню вказаної земельної ділянки, а тому, з метою реалізації рішення суду, а саме для подання декларації про готовність об`єкта самочинного будівництва до експлуатації та отримання у зв`язку із цим довідки про містобудівні умови та обмеження земельної ділянки він заявив вимогу про відповідність місця розташування об`єкту права власності вимогам містобудівної документації.

У зв`язку з викладеним, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 05.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження (а.с. 62 - 63).

У відзиві на позовну заяву від 17.06.2024 представник відповідача Бердичівської міської ради Слюсарчук Є.А. не погоджується із позицією позивача та вважає, що позовна заява є необґрунтованою.

Посилаючись на ч. 1 ст. 4 ЦПК України, п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», постанову ВСУ від 18.05.2016 (справа №6- 568цс15), постанову ВСУ від 09.12.2015 (справі №6-849цс15) зазначає, що право на позов в особи виникає лише тоді, коли її право, свобода чи інтерес або порушені, або невизнані, або оспорюються. Тобто, навіть у разі обґрунтованого позову, але у разі, коли жодне право особи, яка звернулася із позовом не порушене, то правових підстав для задоволення такого позову немає.

Із заявлених позовних вимог незрозуміло у чому полягає порушення законних прав позивача саме Бердичівською міською радою Житомирської області.

Крім того, представник Бердичівської міської ради вважає, що належним відповідачем у даній справі є виключно Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «Щасливе життя».

Тому, оскільки Бердичівська міська рада Житомирської області не є належним відповідачем у даній справі, у задоволенні позову просить відмовити (а.с.72-77).

У письмових поясненнях від 02.07.2024 представник Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської (далі УМАЗВ) ради Савицький О.Р. проти задоволення позову заперечив. Вказав, що в основі позовної заяви розглядаються відносини, які носять господарський характер, а саме відносини, які склалися на основі Договору №4 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» від 12 лютого 2018 року між позивачем та ОК «ЖБК «Щасливе життя» щодо будівництва об`єкта.

Ні в одному із пунктів договору УМАЗВ не є, як сторона відносин. Також зазначає, що жодне рішення, дія чи бездіяльність УМАЗВ в межах даного позову не оскаржується (не визнається протиправною). Стороною позивача жодним чином не обґрунтовано, як саме УМАЗВ порушено його законні права та інтереси, позивач посилається на формальне порушення закону, в основі якого лежить невиконання договірних умов між позивачем та ОК «ЖБК «Щасливе життя».

У зв`язку з чим Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської не є належним відповідачем у даній справі і не може відповідати по суті позовних вимог.

Щодо визнання права власності на гараж (машино-місце) за позивачем представник УМАЗВ зазначає,що у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують будь-яке відношення позивача або іншої особи до цього об`єкту.

З долучених до матеріалів справи доказів, зокрема, Договору №4 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» від 12 лютого 2018 року, ОК «ЖБК «Щасливе життя» в пункті 1.1. цього договору зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , а в пункті 1.5. та 1.9 договору з посиланням на Додаток 2 визначено, що об`єкт нерухомості розташований за адресою: АДРЕСА_1 і назва його «Нежитлове приміщення» з відповідними площами та номером.

Тобто, з умов вищевказаного договору не зрозуміло що саме мав побудувати ОК «ЖБК «Щасливе життя», адже «Нежитлове приміщення» - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна». Посилається при цьому на Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Вказує, що у матеріалах справи відсутня назва об`єкту будівництва, який має бути побудований і переданий у власність позивачу. За адресою АДРЕСА_1 зареєстровано багатоповерховий житловий будинок, який містить в собі також нежитлові приміщення та вбудовані гаражі. На якій саме земельній ділянці (кадастровий номер відсутній) має здійснюватися будівництво нежитлового приміщення, що став предметом позовної заяви, також не зазначено.

Також з матеріалів справи не відомо хто побудував об`єкт будівництва, адже ОК «ЖБК «Щасливе життя» згідно Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 28.05.2021 ЖТ 101210528826 ввело в експлуатацію криту автостоянку для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 .

Крім того, не зрозуміло чи позивач взагалі звертався до ОК «ЖБК «Щасливе життя» щодо передачі об`єкту будівництва; проектна документація на об`єкт будівництва відсутня і невідомо чи вона затверджена замовником будівництва. У матеріалах справи відсутній документ, що підтверджує відповідність побудованого об`єкту будівельним нормам, в частині дотримання протипожежних норм, відстаней до сусідніх будівель, дотримання норм площі забудови на земельній ділянці дотримання відстаней до мереж, до межі земельної ділянки, тощо.

Представник УМАЗВ зазначає, що побудований об`єкт будівництва підпадає під визначення самочинно побудованого виходячи із тлумачень статті 376 ЦК України.

Разом з тим, УМАЗВ були видані ОК «ЖБК «Щасливе життя» Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (реєстраційний номер: 27/35 від 10.08.2020, реєстраційний номер ЄДССБ MU01:0179- 2735-7589-2012) на «Будівництво критої автостоянки для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 ».

У подальшому ОК «ЖБК «Щасливе життя» зареєструвало Повідомлення про початок будівельних робіт, реєстраційний номер документу: ЖТ051210115252 від 15.01.2021 р. на «Будівництво критої автостоянки для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 ».

І після того, ОК «ЖБК «Щасливе життя» згідно Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 28.05.2021 ЖТ 101210528826 ввело в експлуатацію криту автостоянку для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 .

Всі ці дії проводились на земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:021:0388, з відповідним цільовим призначення: 02.09 Для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови. При чому Договір оренди земельної ділянки від 01.07.2020 № 18 між Бердичівською міською радою та ОК «ЖБК «Щасливе життя» закінчив свою дію 01.07.2023.

Таким чином, структурними підрозділами Бердичівської міської ради надавалися відповідні документи та проводилася їх реєстрація виключно для Будівництва критої автостоянки для легкових автомобілів.

Крім того, представник УМАЗВ вказує, з долучених до позову документів вбачається, що на земельній ділянці кадастровий № 1810400000:01:021:0388 побудовані гаражні бокси, на будівництво яких Бердичівською міською радою жодних дозволів не надавалось.

У зв`язку з чим незрозуміло, чому предметом позовної заяви став гараж (машино-місце), а не автостоянка (офіційно побудована по документам) або гаражні бокси (які фактично побудовані, самочинно), оскільки усі зібрані позивачем матеріали свідчать саме те, що побудовані гаражні бокси.

Також у матеріалах справи немає жодного документа на пояснення того, хто був замовником та хто побудував гаражні бокси на земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:021:0388, адже ОК «ЖБК «Щасливе життя», згідно Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 28.05.2021 ЖТ 101210528826 ввело в експлуатацію криту автостоянку для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 , і яке відношення до побудованого об`єкту (гаражні бокси) він має, не зрозуміло.

Щодо визнання, що вид гараж (машино-місце), не суперечить вимогам містобудівної документації м.Бердичева, представник вказує, що визнати відповідність виду гараж (машино-місце) містобудівній документації неможливо, оскільки містобудівною документацією м. Бердичева не передбачено такий вид будівництва на земельній ділянці кадастровим номером 1810400000:01:021:0388, яка розташована згідно Схем зонування території м. Бердичева в зоні Ж-2/р та Г-5/р, про що роз`яснено у Листі виконавчого комітет Бердичівської міської ради Житомирської області № Г-1807 від 21.11.2023.

Щодо терміну, який використовується в позовній заяві «Гараж (машино-місце)», то він взагалі в нормативних будівельних документах не значиться, так як це відмінні одне від одного об`єкти будівництва.

Згідно ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів із Зміною № 1, Зміною № 2 та Зміною № 3 (додаток Б) та відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 чітко визначені поняття та характеристики кожного із цих об`єктів, основна відмінність яких полягає в тому, що гараж це капітальна споруда, з відповідними фундаментами, стінами та дахом, а машино-місце - це площа, з відповідною розміткою для визначення місця встановлення автомобільного транспорту. Їх поєднання в один об`єкт будівництва в будівельній нормативній базі відсутнє.

Представник відповідача УМАЗВ вважає, що оскільки з матеріалів справи неможливо ідентифікувати забудовника, за які кошти побудовано об`єкт, того хто є розробником проектної документації та хто виконував будівельні роботи, чи був при цьому присутній авторський нагляд та технічний нагляд за будівництвом позовну заяву просить залишити без розгляду (а.с. 87-90).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 12.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 107 - 108).

В судове засідання представник позивача не з"явився, на адресу спрямував заяву про розгляд справи за його відсутності, в зв"язку з тим, що Житомирським апеляційним судом рішення по справі № 274/2343/24 , не прийнято, правовідносини по даних справах є ідентичними, просить суд не закінчувати розгляд справи.

В судовому засіданні 18.09.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові.

Представник відповідача - Бердичівської міської ради Слюсарчук Є.А. 29.01.2025 року на адресу суду спрямував заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 18.09.2024 представник відповідача - Бердичівської міської ради Слюсарчук Є.А. просив відмовити у задоволені позову із підстав, наведених у відзиві. Крім того вказав, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, оскільки при постановлені рішення про задоволення позову, воно не буде реалізоване. Доповнив, що друга позовна вимога не може бути задоволена, оскільки суд не наділений правом визнавати такий факт та суд не має права перейняти на себе дискреційні повноваження іншого органу. Крім того, суд не може в одному провадженні розглядати дві позовні вимоги, пред`явлені за різними видами судочинства.

Представник відповідача - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської ради в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.

У судовому засіданні 18.09.2024 представник відповідача - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської ради Савицький О.Р., проти задоволення позову заперечив із підстав, наведених у письмових поясненнях. Доповнив, що суд не може встановлювати, що вид гараж (машино-місце), не суперечить вимогам містобудівної документації м. Бердичева, оскільки таким правом наділені лише кілька експертних установ в державі.

Представники Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Щасливе життя» та Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області у судове засідання не прибули, будь-яких заяв до суду не направляли.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.02.2018 Обслуговуючий кооператив « Житлово-будівельний кооператив» Щасливе життя» в особі голови кооперативу Бондарчука Віталія Васильовича та ОСОБА_2 уклали договір № 4 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК» Щасливе життя» за умовами якого ЖБК зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 (далі за текстом об`єкт будівництва) за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене цим договором (далі за текстом об`єкт нерухомості) та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором для учасника (п.1.1. договору).

Відповідно до п 1.5. договору сторони домовились, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та передається з наступними характеристиками: об`єкт нерухомості «нежитлове приміщення», площа нежитлового приміщення «20 кв. м», площа підвального приміщення «18 кв. м», № 4.

Пунктом 1.8., 1.9 договору передбачено, що учасник здійснює оплату внеску по спорудженню об`єкту нерухомості і може отримати його лише за умови оплати у розмірі 100 (сто) відсотків внеску з врахуванням положень п. п. 2.6.-29 даного договору. План та розміщення об`єкту нерухомості на поверсі зазначено в додатку № 2 до даного договору.

Вартість будівництва об`єкту нерухомості визначається ЖБК відповідно до проектно кошторисної документації та договору підряду з підрядною організацією і на день укладення цього договору складає 250000 грн і може змінюватись у випадках передбачених цим договором (п. 2.1 договору) (а.с. 11-14).

Пунктом 2 додатку № 1 до договору № 14 «Про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК» Щасливе життя» від 12.02.2018, який є невід`ємною частиною договору визначено, що учасник сплачує внески на розрахунковий рахунок ЖБК або шляхом передачі будівельних матеріалів та/або виконання робіт у виді пайового внеску у сумі 250000 грн не пізніше 12.02.2018 (а.с. 15).

З Акту прийому-передачі матеріалів в рахунок пайових внесків від 12.02.2018 вбачається, що ОСОБА_2 згідно умов договору про сплату пайових внесків у ОК ЖБК «ЖБК» Щасливе життя» №4 від 12.02.2018 передав цеглу СПР 150 кількістю 100000,00 грн на суму 250 000,00 грн (а.с. 17).

05.04.2018 Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив» Щасливе життя» в особі голови кооперативу Бондарчука Віталія Васильовича та ОСОБА_1 - новий учасник, з іншої сторони, а також ОСОБА_2 - первісний учасник, з третьої сторони уклали договір про заміну сторони № 12 в договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК» Щасливе життя» № 4 від 12.02.2018 за умовами якого первісний учасник уступає (передає), а новий учасник набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов`язань учасника за договором про сплату пайових внесків у ЖБК № 4 від 12.02.2018 укладеним між первісним учасником та ЖБК, з моменту набрання чинності цього договору (а.с. 16).

Пунктами 4 та 7 договору про заміну сторони №12 в договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» № 4 від 12.02.2018 визначено, що з моменту укладення даного договору новий учасник вважається стороною пайового договору, а первісний учасник втрачає всі права за пайовим договором; вся попередня оплата сплачена первісним учасником на рахунок ЖБК, як сплата пайових внесків вважається такою, що сплачена новим учасником при сплаті пайових внесків.

22.04.2024 ОСОБА_1 на адресу ОК «ЖБК «Щасливе життя» скерував кредиторську вимогу, у якій просив:

- надати інформацію щодо включення до Реєстру вимог кредиторів його, вимоги за зобов`язанням, що виникло на підставі договору №14 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя», укладеного 12.02.2018 року між ОК ЖБК «Щасливе життя» та ОСОБА_2 та договору про зміну сторони №12 в договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» №4 від 12.02.2018 року, укладеного 05.04.2018 року між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме вимогу щодо здачі об`єкту в експлуатацію, із переданням учаснику за Актом приймання-передачі об`єкту нерухомості та наданням всіх необхідних документів для оформлення права власності на нього (п.4.2.2 договору) або повернення сплаченого ОСОБА_1 пайового внеску у сумі 250 000,00 грн;

- в разі не включення даної вимоги до Реєстру вимог кредиторів, просив включити дану вимогу до проміжного ліквідаційного балансу ОК «ЖБК «Щасливе життя»;

- включити до проміжного ліквідаційного балансу ОК «ЖБК «Щасливе життя» вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ОК «ЖБК «Щасливе життя» на користь ОСОБА_1 3% річних в сумі 39822 грн та індексації в сумі 173415,32 грн за прострочення виконання вказаного зобов`язання (ст.625 ЦК України);

- включити до проміжного ліквідаційного балансу ОК «ЖБК «Щасливе життя» вимогу Пушкарука О.І. щодо стягнення з ОК «ЖБК «Щасливе життя» на користь ОСОБА_1 пені, визначеної ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» в розмірі 2737500 грн (365 днів прострочення зобов`язання);

- надати ОСОБА_1 рішення ОК «ЖБК «Щасливе життя» про ліквідацію юридичної особи (а.с. 18-21).

Відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 13.01.2021 ОК «ЖБК «Щасливе життя» повідомило про нове будівництво критої автостоянки для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 , загальною площею 358,65 га на земельні ділянці, площею 0, 1106 га, кадастровий номер 1810400000:01:021:0388 із цільовим призначенням 02.09 «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови, яка перебуває в оренді ТОВ «І.Б.С.-2007» (а.с.94-96).

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації 28.05.2021 ОК «ЖБК «Щасливе життя» на підставі повідомлення про початок будівельних робіт ЖТ 051210115252 зареєструвало будівництво критої автостоянки для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 на земельні ділянці, площею 0, 1106 га, кадастровий номер 1810400000:01:021:0388 із цільовим призначенням 02.09 «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови (а.с. 23-26).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.10.2023 (сервіс Опендатабот) ОК «ЖБК «Щасливе життя» перебувало в статусі припинення (а.с. 29).

У листі від 21.11.2023 №Г-1807 виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області щодо надання інформації про можливі види використання будівель та споруд на земельній ділянці, площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01:021:0388 повідомив, що відповідно до плану зонування території міста Бердичева, земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у функціональній зоні Ж-2/р - зоні малоповерхової житлової забудови (від 1 до 3 поверхів).

Переважні види використання зони Ж-2/р: - окремі житлові будинки садибного типу (з присадибними ділянками); блоковані житлові будинки; багатоквартирні житлові будинки, що не перевищують 3-х поверхів; дитячі дошкільні заклади (а також зблоковані з загальноосвітніми школами); загальноосвітні школи; озеленені території, спортивні майданчики.

Супутні види дозволеного використання зони Ж-2/р: окремо розташовані адміністративні будинки місцевого значення; заклади громадського харчування; заклади торгівельного, культурно-побутового і комунального обслуговування (третього рівня); для житлових будинків садибного типу розташовані гаражі та відкриті автостоянки; вбудовані або для блокованих житлових та багатоквартирних житлових буди вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті автостоянки; теплиці та оранжереї; господарські види діяльності відповідно до санітарних протипожежних норм; сади-городи; бані, сауни за умов каналізування стоків; споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідні в обслуговування даної зони (а.с. 30).

У листі від 21.11.2023 №08-27/104 Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області повідомив, що ввести в експлуатацію на земельній ділянці із кадастровим номером 1810400000:01:021:0388 гараж наземний можливо на безоплатній основі на підставі поданої замовником належно заповненої декларації про готовність об`єкта до експлуатації та наявності в повному обсязі переліку документів що підтверджують виконання всіх робіт згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення на даному об`єкті (Відомості про Виконання будівельних робіт атестованим особами, наявність проектної документації, документ, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою).

У разі якщо даний наземний гараж побудований (реконструйований) без дозвільних документів (самочинно), запропоновано звернутися до суду щодо визнання права власності на самовільно збудований об`єкт, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України (а.с. 31).

Рішенням Бердичівської міської ради від 13.04.2020 № 1171 про вилучення та передачу земельних ділянок у власність, постійне користування та оренду фізичним і юридичним особам Бердичівська міська рада, серед іншого, вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:021:0388), площею 1106 кв.м, для будівництва і обслуговувана паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 та передати в оренду на три роки вказану земельну ділянку для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок в землях житлової та громадської забудови (а.с. 33 зворот).

01.07.2020 Бердичівська міська рада, в особі заступника міського голови Павлішиної Т.В. (орендодавець) та ТОВ «І.Б.С. -2007» (орендар) на підставі рішення Бердичівської міської ради від 13.04.2020 № 1771 уклали договір оренди за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у оренду у користування земельну ділянку загальною площею: 1106 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки: 1810400000:01:021:0388 для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , строком на три роки. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови, яку орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду терміном на три роки з моменту реєстрації договору, що доводиться також актом приймання-передачі земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32 - 33).

Відповідно до витягу з Плану зонування території м. Бердичева, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради від 26.02.2018 № 557 із зазначенням функціональної зони території в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер: 1810400000:01:021:0388) розташована в зоні Ж-2/р, зона малоповерхової житлової забудови Ж-2/р, визначена для розташування житлових будинків від 1 до 3 поверхів та в лікувальній зоні Г-5/р, зона лікарень, станцій швидкої допомоги, поліклінік, амбулаторій, аптек. Земельна ділянка розташована в межах зон регулювання забудови (обмеження висоти нової забудови до 30 метрів) (а.с. 92).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1724/02 -2024 від 28.02.2025:

- в межах земельної ділянки площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01:021:0388, розташовано окремий блок боксів (гаражів) закритого типу, що призначений для постійного або тимчасового зберігання транспортних засобів без забезпечення можливості їх вертикального переміщення, з малою місткістю (до 50 саме машино місць) (відповідно до положень довідкового додатку «К» ДБН В.2.3-15:2007). Код за Національним класифікатором будівель та споруд НК 018-2023: 1242 (Будівлі гаражів);

- вид та класифікація окремо розташованого блоку боксів (гаражів) закритого типу, що призначений для постійного або тимчасового зберігання транспортних засобів без забезпечення можливості їх вертикального переміщення, з малою місткістю, що розташований в межах земельної ділянки, площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01:021:0388, не суперечить вимогам містобудівної документації, а саме плану зонування міста Бердичева Житомирської області та цільовому призначенню вказаної земельної ділянки (а.с. 41 - 54).

На нежитлове приміщення гараж (машино-місце) за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , 03.05.2024 виготовлено технічний паспорт (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:3883-7375-0166-4437), з якого вбачається, що гараж літ. «Б-1» побудований у 2021 році, основна площа 19,2 кв.м, допоміжна (підсобна) площа 18,7 кв.м (а.с. 33-36, 37-39).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У частині четвертій статті 373 ЦК України зазначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 зазначила, що особа не набуває права власності на об`єкт самочинного будівництва (пункт 148). Разом з цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України).

Виходячи зі змісту статей 331, 376 ЦК України, правовою підставою визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі частини п`ятої статті 376 ЦК України може бути встановлення судом відповідності такого об`єкта архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам лише у разі, якщо визнання права власності на самочинно збудоване майно не порушує права інших осіб.

За загальними правилами кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Тому, вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановити всі обставини справи, зокрема: чи єпозивач власником(користувачем)земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та правил істотними; чи не будуть порушуватися визнанням права власності на самочинне будівництво у судовому порядку права інших осіб.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у чітко встановленому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 26, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону).

Частиною другою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено заборону на виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п`ята стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється.

Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2011 року № 461.

Отже, відсутність дозволу на будівництво (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), проєкта (будівельного паспорта) або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як визначено до ч. 3 ст. 376 ЦК України із позовом про визнання права власності на самочинне будівництво може звернутися особа, яка здійснила самочинне будівництво за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За наявними у справі доказами, позивач ОСОБА_1 не є власником чи користувачем земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:021:0388, на якій самочинно збудований спірний гараж.

Отже, суд в порядку ч. 3 ст. 376 ЦК України не вправі визнати за позивачем права власності на самочинно збудований гараж, оскільки позивач не має прав на земельну ділянку.

Крім того, наявні у справі докази не містять відомостей про особу, яка здійснювала будівництва спірного гаража на земельній ділянці кадастровий номер 1810400000:01:021:0388.

Відповідно до зареєстрованої ОК «ЖБК «Щасливе життя» декларації про готовність об`єкта до експлуатації на земельній ділянці кадастровий номер 1810400000:01:021:0388 здійснено нове будівництво критої автостоянки для легкових автомобілів.

Тобто, матеріали справи не містять достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОК «ЖБК «Щасливе життя» здійснило будівництво спірного гаража на виконання умов договору від 12.02.2018 № 4, тобто будівництва об`єкта нерухомості «нежитлове приміщення», площа нежитлового приміщення «20 кв. м», площа підвального приміщення «18 кв. м», № 4.

Також матеріали справи не містять доказів звернення позивача у передбаченому законом порядку до компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття самочинно збудованого об`єкту до експлуатації.

Лист представника позивача до виконкому Бердичівської міської ради не свідчить про дотримання порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Відповідь надана виконкомом Бердичівської міської ради від 21.11.2023 та лист начальника відділу ДАБК виконкому Бердичівської міської ради від 21.11.2023, що долучені позивачем до позову носять виключно інформаційний характер та не свідчить про прийняття компетентним органом рішення про відмову у прийнятті в експлуатацію самочинно збудованого об`єкта - гаража.

Правом на звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване або реконструйоване нерухоме майно наділена особа, яка у передбаченому законом порядку зверталася до органів державного архітектурно-будівельного контролю, це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність (бездіяльність) дають підстави вважати про наявність спору про право.

Вказаних умов позивачем не дотримано.

Отже відсутні передбачених законом підстави для визнання за позивачем у судовому порядку права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Щодо позовної вимоги про визнання судом, що вид та класифікація гаражу (машино-місця) № НОМЕР_1 , загальною площею 37,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в межах земельної ділянки, площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01021:0388 не суперечить вимогам містобудівної документації, а саме плану зонування міста Бердичева Житомирської області та цільовому призначенню вказаної земельної ділянки, суд дійшов таких висновків.

Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу статті 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підстави своїх вимог.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Способи захисту визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких відносяться:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19).

Суд зазначає, що позивач обрав спосіб захисту, який не ґрунтується на ст. 16 ЦК України.

Суд у межах своєї компетенції не наділений правом визначати, що вид та класифікація самочинно-збудованого нерухомого майна не суперечить вимогам містобудівної документації.

Органом, що погоджує містобудівні умови та обмеження щодо спірного гаража є Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської ради.

Будь-якого рішення щодо спірного гаража Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської ради - не приймало.

Лише у разі незгоди із рішенням, діями чи бездіяльністю Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської ради позивач може звернутися до суду.

Крім того, рішення суду про встановлення факту, що вид та класифікація гаражу (машино-місця) № НОМЕР_1 , загальною площею 37,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в межах земельної ділянки, площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01021:0388 не суперечить вимогам містобудівної документації, а саме плану зонування міста Бердичева Житомирської області та цільовому призначенню вказаної земельної ділянки не може мати правового значення, оскільки не передбачено механізму виконання (реалізації) такого рішення суду.

Тому із підстав обрання способу захисту, який не передбачений законом та не є ефективним, суд у задоволенні позову за другою позовною вимогою також відмовляє.

Додатково суд звертає увагу позивача і на те, що відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 30.01.2025 року ОК " ЖБК " Щасливе життя" , ідентифікаційний код 401877325 станом на день ухвалення рішення є зареєстрованим, тобто не перебуває в стані ліквідації.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовив у задоволені позивних вимог, а відповідачі про судові витрати не заявили, підстави для вирішення судом питання розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст 12-13,76-81,89,211,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Щасливе життя" в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича, Бердичівської міської рада Житомирської області, Управління містобудування, архітектури та земельних відносин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2025 року

Суддя Т.М. Вдовиченко