Рішення
від 19.12.2024 по справі 911/111/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/111/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю АСАП-МЕД (03083, м. Київ, пр-т Науки, буд. 96, кімн. 56);

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ (08137, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка (з), вул. Амосова Академіка, буд. 12)

про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ,

секретар судового засідання: Крикун І.В.

Представники сторін:

від позивача 1: Лихота О.В. (ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1567648 від 14.03.2024 р.; посвідчення адвоката № 1305 від 04.01.2021 р.); Сідоренко Т.В. (керівник; витяг з ЄДРЮОФОПГФ);

позивач 2: ОСОБА_1 (паспорт);

позивач 3: ОСОБА_2 (паспорт);

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 09.01.2024 р. (вх. № 84/24 від 12.01.2024 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю АСАП-МЕД (далі позивач-1), ОСОБА_1 (далі позивач-2), ОСОБА_2 (далі позивач-3) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ (далі відповідач) про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ.

В обґрунтування своїх вимог, позивачі зазначають, що вони є власниками квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: позивач-1 є власником квартири АДРЕСА_4 , позивач-2 квартири АДРЕСА_3 , позивач-3 квартири АДРЕСА_5 . У вказаному будинку 08.05.2021 р., 29.01.2022, 24.12.2022 р., 04.03.2023 р. були проведені загальні збори співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, результати яких оформлені протоколами № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р. відповідно.

Прийняті на вказаних загальних зборах рішення, на думку позивачів, є незаконними, оскільки: відповідачем був недотриманий порядок скликання та повідомлення про проведення загальних зборів; форма протоколів загальних зборів ОСББ не відповідає вимогам закону; був порушений порядок оприлюднення протоколів загальних зборів; недоцільним є винесення на порядок денний загальних зборів питання про затвердження винагороди АО «Дісп`ютс» про надання консультативних та бухгалтерських послуг щодо управління будинком; затверджені Правила добросусідства та Положення про правління ОСББ не відповідають вимогам закону; не дотримано строків затвердження кошторисів ОСББ; сума затвердженого кошторису на 2022 рік має арифметичні помилки у розрахунку вартості обслуговування 1 кв.м. площі будинку.

У позовній заяві, в редакції заяви про усунення недоліків позову від 26.01.2024 р. (вх. № 1303/24 від 29.01.2024 р.), позивачі просять суд: 1) визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників Об`єднання багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлене протоколом № 2 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ від 08.05.2021 р.; 2) визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників Об`єднання багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлене протоколом № 5 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ від 29.01.2022 р.; 3) визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлене протоколом № 6 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ від 09.01.2023 р.; 4) визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлене протоколом № 7 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ від 03.04.2023 р.

Також у позові позивачі просять суд визнати поважними причини пропуску позовної давності на оскарження рішення загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформленого протоколом № 2 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ від 08.05.2021 р., та рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформленого протоколом № 5 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ від 29.01.2022 р.

Разом із позовною заявою позивачами було подано клопотання про витребування доказів б/н від 09.01.2024 р. (вх. № 2932/24 від 12.01.2024 р.), за змістом якого останні просять суд: 1) витребувати в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ листи опитування до рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколами загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р.; 2) витребувати в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ докази повідомлення співвласників ТОВ АСАП-МЕД, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про проведення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколами загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р. Водночас, позивачі зазначають, що здійснювали заходи для самостійного отримання доказів, а саме: адвокатом позивача-1 були направлені адвокатські запити до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ для отримання відповідної інформації, проте, не усі необхідні документи відповідачем були надані.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.02.2024 р. було відкрито провадження у даній справі за позовом ТОВ АСАП-МЕД, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ та призначено підготовче засідання; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

19.02.2024 р. через систему Електронний суд до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив б/н від 19.02.2024 р. (вх. № 1723/24 від 19.02.2024 р.), відповідно до якого останній заперечує проти позову в повному обсязі, зазначає, що стосовно загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, проведених 08.05.2021 р., співвласники квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 були повідомлені належним належним чином, вони були присутні на цих зборах та погодились зі всіма питаннями, що були предметом розгляду порядку денного цього засідання. Також вказав, що питання невідповідності форми протоколів загальних зборів співвласників вимогам закону було предметом дослідження у справі № 911/1235/22, а надання цих протоколів під розписку кожному співвласнику або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом не передбачено Статутом ОСББ, оскільки законом передбачено лише спосіб та порядок оприлюднення рішення загальних зборів. Крім того, позивачі, як співвласники ОСББ, наділені самостійним правом знайомитись з рішеннями (протоколами) загальних зборів та робити з них виписки.

Відповідач щодо рішень загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколом № 5 від 29.01.2022 р. та протоколом № 6 від 09.01.2023 р. вказує, що позивачі-2, 3 були присутні на цих зборах та висловили згоду щодо усіх питань, що були предметом їх розгляду, а позивач-1 був повідомлений про ці збори належним чином. Щодо рішень загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколом № 7, то позивачі неправильно зазначили дату цих зборів, а саме датою проведення загальних зборів є 04.03.2023 р., а датою складання протоколу 12.04.2023 р. При цьому, позивач-2 приймала участь у цих зборах, про що свідчить листок письмового опитування співвласника від 07.03.2023 р. Також на порядку денному загальних зборів 29.01.2022 р. (протокол № 5 від 29.01.2022 р.) було прийняте рішення про затвердження електронної процедури сповіщення співвласників (за допомогою автоматизованої системи управління Будинком АйДом), у тому числі, і про проведення загальних зборів співвласників будинку. Також відповідач вказував, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, зокрема, що належать до компетенції інших органів товариства, тому Положення про Правління ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ відповідає вимогам закону.

14.02.2024 р. через систему Електронний суд до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про забезпечення судових витрат б/н від 13.02.2024 р. (вх. № 1549/24 від 14.02.2024 р.), відповідно до якого останній просить суд зобов`язати ТОВ АСАП-МЕД, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Господарського суду Київської області в рівних частках по 11666,67 грн. кожного в рахунок забезпечення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 35000,00 грн.

У подальшому, 08.04.2024 р. через систему Електронний суд до Господарського суду Київської області від позивача-1 надійшли заперечення б/н від 07.04.2024 р. (вх. № 3672/24 від 08.04.2024 р.) на клопотання відповідача про забезпечення судових витрат, за змістом яких позивач-1 просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про забезпечення судових витрат, оскільки останнє, серед іншого, не відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України, є безпідставним, необґрунтованим та не містить доказів підтвердження оплати та деталізації розрахунку витрат на правову допомогу відповідача.

У судовому засіданні від 08.04.2024 р. суд без виходу до нарадчої кімнати протокольною ухвалою залишив без задоволення клопотання відповідача про забезпечення судових витрат б/н від 13.02.2024 р. (вх. № 1549/24 від 14.02.2024 р.), з мотивів, викладених в ухвалі суду від 08.04.2024 р.

Поряд з цим, 04.03.2024 р. через систему Електронний суд від позивачів надійшла відповідь на відзив на позов від 27.02.2024 р. (вх. № 2975/24 від 04.03.2024 р.), в якій останні заперечили проти доводів відповідача, викладених у відзиві, вважаючи їх необґрунтованими.

13.03.2024 р. через систему Електронний суд до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.03.2024 р. (вх. № 2703/24 від 13.03.2024 р.), відповідно до якого останній просить суд врахувати під час розгляду справи витрати на друк, копіювання та направлення документів сторонам, які входять до гонорару на професійну правничу допомогу, визначеного в клопотанні від 13.02.2024 р., у розмірі 1344,19 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.03.2024 р. був продовжений строк підготовчого провадження; клопотання позивачів про витребування доказів б/н від 09.01.2024 р. (вх. № 2932/24 від 12.01.2024 р.) задоволено; витребувано в ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ листи опитування до рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколами загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р.; витребувано в ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ докази повідомлення співвласників ТОВ АСАП-МЕД, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про проведення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколами загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р.

08.04.2024 р. через систему Електронний суд до Господарського суду Київської області від позивача-1 надійшло клопотання б/н від 07.04.2024 р. (вх. № 2892 від 08.04.2024 р.), відповідно до якого останній просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 33200 грн. у зв`язку з розглядом даної справи.

08.04.2024 р. до Господарського суду Київської області на виконання ухвали суду від 14.03.2024 р. від відповідача надійшов лист б/н від 03.04.2024 р. (вх. № 4621/24 від 08.04.2024 р.), відповідно до якого останній, на виконання ухвали суду, просить долучити до матеріалів справи такі документи: листи опитування до рішень загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколами загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р. Поряд з цим, відповідач зазначає, що до відзиву на позовну заяву останній долучив всі наявні докази повідомлення позивачів про проведення загальних зборів. Відтак, за твердженням відповідача, в матеріалах справи вже містяться докази повідомлення співвласників ТОВ АСАП-МЕД, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про проведення загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколами загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р. та № 7 від 12.04.2023 р.

26.04.2024 р. через систему Електронний суд до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення (вх. № 4517/24 від 26.04.2024 р.) на клопотання ТОВ АСАП-МЕД про відшкодування витрат на надання правничої допомоги у сумі 33200,00 грн., в якому відповідач просив суд зменшити розмір правничої допомоги позивача-1.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні з розгляду даної справи по суті оголошувались перерви.

05.09.2024 р. через систему Електронний суд до Господарського суду Київської області від ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ надійшла заява б/н від 05.09.2024 р. (вх. № 9597/24 від 05.09.2024 р.) про розгляд справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, в якій відповідач просив суд розгляд справи № 911/111/24 здійснювати за відсутності відповідача та його представника за наявними в матеріалах справи документами. У цій же заяві відповідач зазначив, що проти позовних вимог заперечує у повному обсязі.

У судовому засіданні 19.12.2024 р. представники позивача-1, позивач-2 та позивач-3 позовні вимоги підтримували та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 19.12.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Статуту ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ (далі - Об`єднання, ОСББ, ОСББ КБ ОЛІМПІЯ), затвердженого протоколом установчих зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 1 від 14.12.2020 р., вказане Об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку, та розташоване за адресою: АДРЕСА_6 .

Позивачі-1, 2, 3 є власниками квартир, що знаходяться у вказаному багатоквартирному будинку, а саме:

- позивач-1 - ТОВ АСАП-МЕД є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.01.2021 р., наявним в матеріалах справи;

- позивач-2 - ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.10.2021 р., наявним в матеріалах справи;

- позивач-3 ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.11.2021 р., наявним в матеріалах справи.

08.05.2021 р. відбулись загальні збори співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ.

Під час вказаних загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ були розглянуті питання заявленого порядку денного та прийняті відповідні рішення:

1) Обрання Голови загальних зборів та секретаря;

2) Припинення повноважень членів правління за їх заявами;

3) Обрання нових членів правління;

4) Затвердження тимчасового кошторису ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ» на 2021 рік. Затвердження розміру та порядку сплати внесків;

5) Затвердження Правил добросусідства та проживання в будинку;

6) Прийняття рішення щодо земельних ділянок, на яких розташований будинок;

7) Надання повноважень щодо укладення та підписання з Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «ПРОМЕНАД», код за ЄДР 40843238, договору дарування земельних ділянок, на яких розташований будинок.

Указані рішення були оформлені протоколом загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 2 від 08.05.2021 р.

29.01.2022 р. відбулись загальні збори співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ.

1) Обрання голови та секретаря загальних зборів;

2) Обрання дати затвердження кошторису ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ» на 2022 рік;

3) Затвердження кошторису ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ» на 2022 рік;

4) Затвердження звіту про виконання тимчасового кошторису ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ» за 2021 рік та звіту правління ОСББ;

5) Збір коштів для ремонту даху, парапетів та встановлення майданчика для контейнерів твердих побутових відходів;

6) Припинення повноважень ревізора ОСОБА_3 та обрання нового ревізора;

7) Встановлення нових сучасних способів повідомлення співвласників про скликання загальних зборів, про рішення, які приймаються органами управління ОСББ, а також затвердження порядку голосування та проведення загальних зборів засобами.

Указані рішення були оформлені протоколом загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 5 від 29.01.2022 р.

24.12.2022 р. відбулись загальні збори співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ.

1) Обрання голови та секретаря загальних зборів;

2) Визначення розміру внесків на ОСББ для суб`єктів господарювання;

3) Затвердження кошторису ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ» на 2023 рік;

4) Внесення змін до Статуту ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ»;

5) Внесення змін до Правил Добросусідства та проживання ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ»;

6) Повторне голосування щодо рішень, прийнятих загальними зборами 24.07.2021 року та скасованих на підставі рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2022 р. у справі № 911/1235/22 за позовом ТОВ «АСАП-МЕД» в особі керівника ОСОБА_4 до ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ», яке набрало законної сили 05.12.2022 р.:

6-1) Підтвердження правомірності укладення трудового договору та визначення винагороди голові правління.

6-2) Підтвердження правомірності видалення частини дерев на прибудинковій території для вирішення санітарно-гігієнічних питань розміщення баків для сміття, а також усунення будівельних недоліків відведення дощових вод, що створюють загрозу цілісності будинку та пошкоджують майно співвласників цокольного поверху будинку;

7) Повторне голосування щодо рішень, прийнятих загальними зборами 08.12.2021 р. та скасованих на підставі рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2022 р. у справі № 911/1235/22 за позовом ТОВ «АСАП-МЕД» в особі керівника ОСОБА_4 до ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ», яке набрало законної сили 05.12.2022 р.:

7-1) Підтвердження правомірності встановлення захисної металевої конструкції навколо контейнерів для твердих побутових відходів (сміття) на будь-якому придатному місці на земельних ділянках, належних ОСББ КБ «ОЛІМПІЯ»;

7.2) Підтвердження правомірності обрання нового місця для встановлення контейнерів для сміття разом з металевою захисною конструкцією із кодовим замком на будь-якому придатному місці на земельних ділянках, належних ОСББ КБ «ОЛІМПІЯ»;

8) Стягнення з кожного співвласника, який не уклав договір з ДТЕК «Київські Регіональні Електромережі», платежів за спожиту електроенергію та перерахування їх на користь ДТЕК «Київські Регіональні Електромережі».

Указані рішення були оформлені протоколом загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 6 від 09.01.2023 р.

04.03.2023 р. відбулись загальні збори співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ.

1) Обрання голови та секретаря загальних зборів;

2) Припинення повноважень членів правління за їх заявами;

3) Обрання нових членів правління;

4) Затвердження проекту Положення про правління ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ»;

5) Розірвання договорів про надання консультаційних та бухгалтерських послуг, а також договору про надання професійної правничої допомоги із АО «Дісп`ютс» та пропорційне зменшення тарифу на внески до ОСББ;

6) Затвердження річного звіту правління;

7) Затвердження звіту про виконання кошторису;

8) Скликання ревізійної комісії.

Указані рішення були оформлені протоколом загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 7 від 12.04.2023 р.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі вказують, що про прийняті загальними зборами співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ рішення, результати яких оформлені протоколами № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р., вони дізнались 12.12.2023 р. після їх отримання від відповідача на адвокатський запит представника позивача-1, який, у свою чергу, повідомив про наявність цих рішень позивачів-2, 3, як співвласників будинку.

Позивачі вказують, що зазначені рішення порушують їх права та є незаконними, оскільки був порушений порядок повідомлення про дату та місце проведення вказаних загальних зборів, а також процедура ухвалення рішень на зборах, визначена Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, Законом України Про особливості здійснення права власності багатоквартирного будинку та положеннями Статуту ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ.

Так, позивачі вказують, що повідомлення про проведення загальних зборів 08.05.2021 р. ним були направлені через «електронну систему управління Будинком Айдом», що не передбачено Статутом ОСББ, а рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 2 від 08.05.2021 р., було опубліковане на сайті ОСББ через пів року після його прийняття, у той час, як співвласникам воно має бути вручене під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом); зазначений у повідомленні запланований час зборів на 08.05.2021 р. та фактичний час їх проведення є різними; прийняття на загальних зборах 08.05.2021 р. рішення про затвердження тимчасового кошторису ОСББ на 2021 р. (п. 4 порядку денного), до якого включені, зокрема, винагорода АО «Дісп`ютс, яке надає консультативні та бухгалтерські послуги ОСББ на підставі договору № 2021/1НП від 16.03.2021 р., порушує права позивачів, оскільки цей договір останнім на погодження не направлявся та його умови позивачами не погоджувались; затвердження Правил добросусідства та проживання в будинку (п. 5 порядку денного) обмежують співвласників ОСББ у можливості здійснювати господарську, комерційну та підприємницьку діяльність.

Щодо рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 5 від 29.01.2022 р., позивачі вказують, що рішення про обрання дати затвердження кошторису ОСББ на 2022 рік (п. 2 порядку денного) 29.01.2022 р. суперечить положенням Стутуту, оскільки складення проекту кошторису має відбуватись до 25 грудня поточного року; сума затвердженого кошторису на 2022 рік (п. 3 порядку денного) має арифметичні помилки у розрахунку вартості обслуговування 1 кв.м. площі будинку; рішення про встановлення нових сучасних способів повідомлення співвласників про скликання загальних зборів, про рішення тощо, засобами електронного зв`язку (п. 7 порядку денного), суперечить вимогам закону, який не передбачає цього способу повідомлення.

Щодо рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 6 від 09.01.2023 р., позивачі вказують, що: рішення про встановлення загальними зборами розміру внесків на ОСББ для суб`єктів господарювання (п. 2 порядку денного) є незаконним, оскільки частка участі співвласника у будинку визначається відповідно до його частки як співвласника його квартири/нежитлового приміщення, що перебуває у його власності; рішення про внесення змін до Статуту ОСББ щодо доповнення його розділом V «Автоматизована система управління будинком» (п. 4 порядку денного), яка (система) передбачає електронне повідомлення та голосування співвласників будинку, а також обов`язок співвласників зареєструватись у цій системі, суперечить вимогам як закону, так і Статуту ОСББ, що визначають певний порядок повідомлення співвласників про загальні збори та їх проведення; про повторне голосування щодо рішень, прийнятих загальними зборами 24.07.2021 р., 08.12.2021 р. (п.п. 6, 7 порядку денного), то питання, що розглядались на цих зборах, були предметом судового розгляду у справі № 911/1235/22, що мають преюдиціальний характер.

Щодо загальних зборів, оформлених протоколом № 7 від 12.04.2023 р., то повідомлення про проведення цих зборів позивачам не направлялось; оприлюднення протоколу зборів відбулось в неналежний спосіб, а шляхом оприлюднення його на сайті ОСББ, без додавання документів, що розглядались на цих зборах; затвердження проекту Положення про правління ОСББ (п. 4 порядку денного) фактично розширює повноваження статутних органів ОСББ, у той час, як відповідних змін до Статуту не внесено; вказане Положення було опубліковане у «Telegram» пізніше (09.03.2023 р.), ніж були проведені загальні збори 04.03.2023 р.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

У постанові Верховного Суду від 07.11.2023 р. у справі № 920/1261/21 зазначено, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно зборами співвласників.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 р. у справі № 916/3574/21 дійшов висновку, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно загальними зборами співвласників.

Також Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 р. у справі № 916/2929/22 зазначив, що, заявляючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, позивач має довести (підтвердити) в установленому законом порядку протиправність рішення та яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Отже, суд має з`ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення, та яким чином воно може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту.

Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 р. у справі № 917/1891/21 за позовом співвласника багатоквартирного будинку до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо оскарження рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 р. у справі № 910/8311/20.

У постанові від 08.02.2022 р. у справі № 918/964/20 Верховний Суд вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні об`єднанням і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 р. у справі № 924/1225/21.

Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 р. у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 р. у справі № 916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Таким чином, порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об`єднання. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.02.2022 р. у справі № 914/807/20, від 26.10.2022 р. у справі № 916/1010/21 та від 15.03.2023 р. у справі № 916/2914/21.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення; та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення, або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (наведений висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р. у справі № 525/505/16-ц).

Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Зазначений Закон визначає, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За приписами частини 4 статті 4 Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі № 462/2646/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.

Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Поряд з з цим згідно зі статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

За приписами статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції станом на час прийняття спірних рішень) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

У ч. 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції станом на час прийняття спірних рішень) визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 р. у справі №910/5179/20 виснувала, що за приписами частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, судам належить, поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», застосовувати положення статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по таким питанням, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначені питання будуть вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Аналогічний висновок щодо необхідності поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону застосовувати положення Статуту ОСББ викладено у постановах Верховного Суду від 16.07.2021 р. у справі № 209/2128/19, від 20.07.2022 р. у справі № 908/1445/21, від 14.09.2022 р. у справі № 914/3112/20.

Суд зазначає, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", серед іншого, внесено зміни до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно із якими, зокрема, скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень.

Тобто, згідно з чинною (у тому числі - на час проведення спірних загальних зборів) редакцією Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", скільки б співвласників не взяло участь у загальних зборах - загальні збори є правомочними і голосування проводиться. Вказаний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/4261/16, від 18.04.2023 р. у справі № 916/3278/21, від 01.06.2023 р. у справі № 914/596/22.

Пунктом 6 розділу ІІІ Стутуту ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ передбачено, що кожен співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту на дошці оголошень або іншим доступним способом.

Співвласники мають право знайомитись з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами, та за власний рахунок робити з них копії та виписки.

Поряд з цим, суд зазначає, що Статут є локальним нормативним актом, тоді як закон має вищу юридичну силу, тому в разі, якщо положення Статуту суперечать закону, судам слід керуватися саме нормами закону. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі № 910/10463/19, від 16.11.2021 р. у справі № 912/947/20, від 18.04.2023 р. у справі № 916//3278/21, від 01.06.2023 р. у справі № 914/596/22.

Отже, для того, щоб рішення стосовно питань порядку денного загальних зборів від 08.05.2021 р., від 29.01.2022 р., від 24.12.2022 р., від 04.03.2023 р., вважалися такими, що є прийнятими, то за них мають проголосувати більшість голосів співвласників або більше половини загальної кількості усіх співвласників (в залежності від конкретного питання, що розглядалось на порядку денному вказаних загальних зборів).

Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

При цьому, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 р. у справі № 910/366/21, від 19.06.2019 р. у справі № 910/4055/18, від 16.04.2019 р. у справі № 925/2301/14.

Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд звертає увагу на те, що тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Водночас, статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Також суд враховує необхідність застосування категорій стандартів доказування та зазначає, що саме принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 р. у справі № 910/366/21, від 15.07.2021 р. у справі № 916/2586/20, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

Так, зі змісту протоколів загальних зборів № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р. вбачається наступне.

У протоколі загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 2 від 08.05.2021 р. зазначено, що загальна кількість співвласників ОСББ 86 осіб, що володіють площею квартир та нежитлових приміщень у розмірі 3421,40 кв.м. Присутні на загальних зборах власники (особисто та/або через представників) квартир, нежитлових приміщення будинку 65 осіб, яким належать квартири та приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2576,40 кв.м. (або 75,30% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

Також у письмовому опитуванні взяли участь власники (особисто та/або через представників) квартир, нежитлових приміщень будинку 5 осіб, яким належать квартири та приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 193 кв.м. (або 5,64% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

Загальна кількість співвласників, що брали участь у загальних зборах ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, складає 70 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ загальною площею 2769,40 кв.м. (що становить 80,94 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

За усі 7 питань порядку денного, що були предметом розгляду цих зборів, було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 70 співвласників, які володіють 2769,40 кв.м. 100%; проти 0 співвласника. Усі рішення було прийнято.

У протоколі загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 5 від 29.01.2022 р. зазначено, що загальна кількість співвласників ОСББ 86 осіб, що володіють площею квартир та нежитлових приміщень у розмірі 3421,40 кв.м. Присутні на загальних зборах власники (особисто та/або через представників) квартир, нежитлові приміщення будинку 51 особа, яким належать квартири та приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2010,20 кв.м. (або 58,75% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

Також у письмовому опитуванні взяли участь власники (особисто та/або через представників) квартир, нежитлові приміщення будинку 13 осіб, яким належать квартири та приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 484,10 кв.м. (або 14,15% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

Загальна кількість співвласників, що брали участь у загальних зборах ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, складає 64 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ загальною площею 2494,30 кв.м. (що становить 72,90 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

За усі 7 питань порядку денного, що були предметом розгляду цих зборів, проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 64 співвласника, які володіють 2494,30 кв.м. 100%; проти 0 співвласника. Усі рішення було прийнято.

У протоколі загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 6 від 09.01.2023 р. зазначено, що загальна кількість співвласників ОСББ 86 осіб, що володіють площею квартир та нежитлових приміщень у розмірі 3421,40 кв.м. Присутні на загальних зборах власники (особисто та/або через представників) квартир, нежитлові приміщення будинку 40 осіб, яким належать квартири та приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1603,50 кв.м. (або 46,87% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

Також у письмовому опитуванні взяли участь власники (особисто та/або через представників) квартир, нежитлові приміщення будинку 22 особи, яким належать квартири та приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 872,7 кв.м. (або 25,51% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

Загальна кількість співвласників, що брали участь у загальних зборах ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, складає 62 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ загальною площею 2476,20 кв.м. (що становить 72,37 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

По питанням порядку денного №№ 1, 2, 3, 4, 6 (6-1, 6-2), 7 (7-1, 7-2) було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 62 співвласника, які володіють 2476,20 кв.м. 100%; проти 0 співвласника.

По п`ятому питанню порядку денного було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 61 співвласник, який володіє 2436,10 кв.м. 98,39%; проти 1 співвласник 1,61%.

Рішення по усім вказаним питанням було прийнято.

У протоколі загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ № 7 від 12.04.2023 р. зазначено, що загальна кількість співвласників ОСББ 86 осіб, що володіють площею квартир та нежитлових приміщень у розмірі 3420,40 кв.м. Присутні на загальних зборах власники (особисто та/або через представників) квартир, нежитлові приміщення будинку - 15 осіб, яким належать квартири та приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 610,10 кв.м. (або 17,84% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

Також у письмовому опитуванні взяли участь власники (особисто та/або через представників) квартир, нежитлові приміщення будинку 47 осіб, яким належать квартири та приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1866,65 кв.м. (або 54,57% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку).

По питанню порядку денного № 1 було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 59 співвласника, які володіють 2399,55 кв.м. 96,88%; проти 2 співвласника, які володіють 77,20 кв.м. 3,12%. Рішення прийнято.

По питанню порядку денного № 2 (про припинення повноважень членів правління за їх заявами) було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 1 співвласник, який володіє 38,50 кв.м. 1,55%; проти 61 співвласник, який володіє 2438,25 кв.м. 98,45%. Рішення не прийнято.

По питанню порядку денного № 3 (про обрання нових членів правління) було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 1 співвласник, який володіє 38,50 кв.м. 1,55%; проти 61 співвласник, який володіє 2438,25 кв.м. 98,45%. Рішення не прийнято; залишено діючий склад правління.

По питанню порядку денного № 4 та № 6 було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 60 співвласників, які володіють 2399,55 кв.м. 96,88%; проти 2 співвласника, які володіють 77,20 кв.м. 3,12%. Рішення прийнято.

По питанню порядку денного № 5 було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 7 співвласника, які володіють 258,00 кв.м. 10,42%; проти 55 співвласника, які володіють 2218,75 кв.м. 89,58%. Рішення прийнято.

По питанню порядку денного № 7 було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування): за 59 співвласника, які володіють 2345,95 кв.м. 94,72%; проти 2 співвласника, які володіють 77,20 кв.м. 3,12%; «утримався» 1 співвласник, який володіє 53,60 кв.м. 2,16%. Рішення прийнято.

По питанню порядку денного № 8 було проголосовано (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час письмового опитування) за 48 співвласника, які володіють 1917,55 кв.м. 77,42%; проти 14 співвласника, які володіють 559,20 кв.м. 22,58%. Рішення прийнято.

Суд відзначає, що відповідно до п. 6 розділу ІІІ Стутуту ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ кожен співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Тобто, вказаними положеннями Статуту ОСББ погоджено, що порядок підрахунку голосів співвласників не залежить від того, скільки квартир та/або нежитлових приміщень перебуває у власності співвласника, та від площі цих квартир/нежитлових приміщень. У даному випадку значення має лише скільки співвласників будинку брали участь у згальних зборах (1 співвласник = 1 голос) від загальної кількості співвласників будинку.

Так, у спірних протоколах № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р. зазначено, що загальна кількість співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ становить 86 осіб, проте, з наявних матеріалів справи вбачається, що загальною кількістю співвласників будинку є 84 особи ( ОСОБА_5 має дві квартири - АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 , а також ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 ).

Поряд з цим, ця обставина, як і зазначення в протоколах кількості голосів, виходячи з площ квартир, не впливають на те, що фактично оспорювані позивачами рішення були прийняті кількістю голосів достатньою, щоб такі рішення вважалися прийнятими.

Відтак, оскільки у голосуванні на загальних зборах ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколами № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р., взяли участь співвласники у кількості 70 осіб (загальні збори від 08.05.2021 р.), 64 особи (загальні збори від 29.01.2022 р.), 62 особи (загальні збори від 24.12.2022 р. та від 04.03.2023 р.) із загальної кількості співвласників - 84 особи, то рішення, що були предметом порядку денного вказаних загальних зборів, були прийняті більшістю (більше половини) голосів співвласників будинку (в залежності від конкретного питання, крім, зокрема, питань №№ 2, 3 порядку денного загальних зборів 04.03.2023 р. (протокол № 7 від 12.04.2023 р.), за якими рішення не були прийняті).

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення, оформлені протоколами № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р., є такими, що ухвалені відповідно до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ.

При цьому, суд зазначає, що в додатку до протоколу № 2 від 08.05.2021 р. містяться підписи власників квартир АДРЕСА_3 ( ОСОБА_7 ) та АДРЕСА_5 ( ОСОБА_8 ), оскільки на момент проведення цих зборів позивачі-2, 3 не були власниками цих квартир, та, відповідно, співласниками будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, позивачами-2, 3 було проголосовано за усі питання, винесені на порядок денний зборів від 29.01.2022 р., що підтверджується їх підписами на додатку до протоколу № 5 від 29.01.2022 р., а також позивачем-2 було проголосовано за усі питання порядку денного зборів від 24.12.2022 р. та від 04.03.2023 р.

Водночас, суд критично оцінює посилання позивачів на ненадання відповідачем у повному обсязі документів, витребуваних ухвалою Господарського суду Київської області від 14.03.2024 р., з огляду на недоведеність таких пояснень, а саме яких конкретно документів не надано.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що з наданих до справи листків опитування можливо встановити, хто, по яких питаннях, та яким чином голосував, а голосування осіб, присутніх на зборах, були оформлені додатками до протоколів № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р. (вказані додатки та листки опитування до цих протоколів загальних зборів були ретельно досліджені судом під час судових засідань з розгляду справи по суті).

Щодо доводів позивачів про неповідомлення про проведення загальних зборів від 08.05.2021 р., від 29.01.2022 р., від 24.12.2022 р., від 04.03.2023 р. у спосіб, визначений Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, а саме шляхом вручення співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом, що, як стверджують позивачі, призвело до порушення їх прав на участь у загальних зборах, права на голосування та прийняття рішень порядку денного цих загальних зборів, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Вказана норма закону кореспондується із пунктом 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, яким передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом на адресу належної йому квартири або нежитлового приміщення в будинку об`єднання) не менше, ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, ким скликаються загальні збори, проект порядку денного, дата, час та місце їх проведення. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості співвласників об`єднання.

Обраний особою, яка скликає загальні збори громадської організації, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення члена такої організації, тоді як у випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюються. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 р. у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 р. у справі № 906/307/19.

Також Верховний Суд у постанові від 06.09.2021 р. у справі № 916/3074/20, від 16.08.2023 р. у справі № 904/1711/22 роз`яснив, що судам необхідно врахувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.

Позивач-1, зазначаючи про відсутність належних доказів повідомлення про проведення загальних зборів 08.05.2021 р., вказував на перебування його керівника на час проведення цих зборів у відрядженні.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, наголошував, що на загальних зборах від 08.05.2021 р. був присутній керівник позивача-1, яка проголосувала за усі питання, винесені на порядок денний цих зборів, що підтверджується підписом на додатку до протоколу № 2 від 08.05.2021 р. (відомості про голосування). Також на додатку до протоколу № 2 від 08.05.2021 р. містяться підписи власників квартир АДРЕСА_3 ( ОСОБА_7 ) та АДРЕСА_5 ( ОСОБА_8 ), які були співвласниками будинку на момент проведення зборів.

Відповідно до додатку до протоколу № 5 загальних зборів співвласників ОСББ «КЛУБНИЙ БУДИНОК «ОЛІМПІЯ», проведених 29.01.2022 р. (відомості голосування), власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 (позивач-2) та власник квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 (позивач-3) були присутні на цих зборах та висловили згоду зі всіма питаннями, що були винесені на порядок денний, а власник квартири АДРЕСА_4 ТОВ «АСАП-МЕД» (позивач-1) був повідомлений про ці збори цінним листом з описом вкладення № 0813700398952 від 18.01.2022 р.

При цьому, слід відзначити, що вказане повідомлення хоч і відбулося в строк, менший 14 днів, але, за висновком суду, ця обставина не є такою, що унеможливлювала позивачу-1 взяти участь у вказаних зборах.

Відповідно до додатку до протоколу № 6 загальних зборів співвласників ОСББ «КЛУБНИЙ БУДИНОК «ОЛІМПІЯ», проведених 24.12.2022 р. (відомості голосування), власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 (позивач-2) висловила згоду зі всіма питаннями, що були предметом розгляду порядку денного цих зборів. Поряд з цим, як вказує відповідач, 09.12.2022 р. на адресу ТОВ «АСАП-МЕД» було направлено повідомлення про проведення загальних зборів, на підтвердження чого відповідачем надано чек про відправлення рекомендованого листа № 0405352602841 від 09.12.2022 р.

Щодо загальних зборів, що відбулись 04.03.2023 р. (протокол № 7 від 12.04.2023 р.), то суд зазначає, що на цих зборах був присутній позивач-2 ( ОСОБА_1 ), якою було проголосовано за усі питання порядку денного цих зборів.

Поряд з цим, слід зазначити, що пунктом 7 рішення загальних зборів ОСББ «КЛУБНИЙ БУДИНОК «ОЛІМПІЯ», оформленого протоколом загальних зборів співвласників № 5 від 29.01.2022 р. (про які, як зазналось вище, позивачі повідомлялись), було вирішено, що: «З метою оперативного сповіщення співвласників про всі важливі події в житті Будинку, а також з метою оперативного прийняття управлінських рішень всіма співвласниками Будинку, запроваджується та діє автоматизована система управління Будинком АйДом, доступ до якої здійснюється за веб-адресою: https://olimpia.idom.ua (далі - Система).

Всі співвласники приміщень Будинку зобов`язані зареєструватися в Системі та регулярно відвідувати її сторінки: Особистий кабінет, Інформація, Платежі та нарахування, Опитування. Нові власники приміщень надають свій номер телефону, електронну адресу, а також копії правовстановлюючих документів Голові Правління з метою внесення їх до Системи. Такі нові власники зобов`язані зареєструватись в Системі не пізніше 7 днів з моменту внесення їх відомостей до Системи Головою правління.

Особа, яка авторизувалася в Системі, вчиняє всі дії від імені та в інтересах особи, на чиє ім`я та номер телефону зареєстровано відповідний аккаунт.

Голосування співвласником в розділі Опитування має таку ж юридичну силу, як і звичайне голосування шляхом підписання відомості результатів голосування.

З метою регламентації порядку скликання та проведення загальних зборів шляхом опитування в Системі, затверджується відповідний порядок Загальними Зборами і він є додатком до протоколу Загальних Зборів.

Реєстрація в Системі є обов`язковою для всіх співвласників. Співвласник не має право посилатись на те, що до нього не доведено якесь рішення чи повідомлення з підстав, що він не є зареєстрованим в Системі.

Всі повідомлення та рішення Загальних Зборів направляються співвласникам приміщень на їх електронні адреси, в месенджери на телефони, які зареєстровані в Системі, а також безпосередньо у Особисті кабінети Системи».

Отже, вказаним рішенням загальних зборів від 29.01.2022 р. було погоджено електронне повідомлення співвласників про проведення загальних зборів. При цьому, саме на позивачів покладено обов`язок зареєструватись у системі управління Будинком АйДом.

Позивачі не надали належних доказів того, що вони не були зареєстровані у вказаній електронній системі будинку. При цьому, позивач-2 була присутня на наступних загальних зборах, що відбулись 24.12.2022 р. (протокол № 6 від 09.01.2023 р.), а позивач-1 надав письмові пропозиції та зауваження до порядку денного загальних зборів від 24.12.2022 р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що про проведення загальних зборів 24.12.2022 р. та 04.03.2023 р. співвласники будинку також повідомлялися через групу у месенджері «Телеграм».

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм відповідно до ст. 7 ЦК України. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.11.2018 р. у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 р. у справі № 923/1379/20.

Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 р. у справі № 905/2319/17, від 25.03.2020 р. у справі № 570/1369/17, від 13.07.2020 р. у справі № 753/10840/19, від 27.11.2019 р. у справі № 1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

Таким чином, суд вбачає, що повідомлення позивачів про проведення загальних зборів від 08.05.2021 р., від 29.01.2022 р., від 24.12.2022 р., від 04.03.2023 р. здійснювалося відповідачем у спосіб, визначений законом, а також у спосіб, погоджений більшістю співвласників будинку.

При цьому, суд відхиляє посилання позивачів на те, що погоджений загальними зборами співвласників від 29.01.2022 р. (протокол № 5 від 29.01.2022 р.) «порядок електронного голосування» суперечить Законам України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Статуту ОСББ, а можливість електронного голосування (дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, з підписанням листків опитування у формі електронних документів шляхом накладення електронного підпису) не була передбачена Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» на час прийняття загальними зборами спірних рішень, з огляду на наступне.

На порядок денний загальних зборів від 29.01.2022 р., як вбачається з матеріалів справи, не виносилось питання «щодо порядку електронного голосування співвласниками будинку», про який зазначають позивачі. На цих зборах вирішувалось питання запровадження автоматизованої системи управління Будинком АйДом, з метою комунікації між співвласниками будинку та їх належного повідомлення про діяльність ОСББ.

Також необхідно відзначити, що позивачами при зверненні до суду оскаржуються 4 рішення загальних зборів ОСББ «КЛУБНИЙ БУДИНОК «ОЛІМПІЯ» у повному обсязі, тобто, з усіма питаннями, щодо яких зборами приймалися рішення.

Водночас, суд констатує, що фактично позов не містить змістовних заперечень щодо кожного пункту вказаних рішень.

Щодо змісту питань, що були винесені на порядок денний спірних загальних зборів, які конкретизовані позивачами при оспорюванні рішень, а саме: пункти 4, 5 порядку денного загальних зборів від 08.05.2021 р., пункти 2, 3, 7 порядку денного загальних зборів від 29.01.2022 р., пункти 2, 4, 6, 7 порядку денного загальних зборів від 24.12.2022 р., пункт 4 порядку денного загальних зборів від 04.03.2023 р., суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Поряд з цим, статті 16-18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (стаття 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Вказані норми і умови статуту визначають порядок (спосіб) розподілу витрат.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

За змістом частин 1-3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Системний аналіз приписів Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» дозволяє зробити висновок про те, що їх норми передбачають комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та самого об`єднання співвласників, які мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів, вирішення інших організаційних питань діяльності ОСББ, кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі.

При цьому, згідно з положеннями частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 Цивільного кодексу України).

Таким чином, згідно з положеннями статей 360, 382 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 17, 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» прийняті рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі - відповідно до пунктів 4, 5 порядку денного загальних зборів від 08.05.2021 р., пунктів 2, 3, 7 порядку денного загальних зборів від 29.01.2022 р., пунктів 2, 4, 6, 7 порядку денного загальних зборів від 24.12.2022 р., пункту 4 порядку денного загальних зборів від 04.03.2023 р., є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, зокрема, і для позивачів, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Крім того, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.08.2023 р. у справі № 904/1711/22, про те, що визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису, розміру внесків та інших важливих для діяльності ОСББ питань недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки для діяльності ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо доводів позивачів, що прийняття на загальних зборах 08.05.2021 р. рішення про затвердження тимчасового кошторису ОСББ на 2021 р. (п. 4 порядку денного), до якого включена, зокрема, винагорода АО «Дісп`ютс, яке надає консультативні та бухгалтерські послуги ОСББ на підставі договору № 2021/1НП від 16.03.2021 р., порушує права позивачів, оскільки цей договір не був наданий на погодження співвласників та загальних зборів.

Так, відповідно до п. 10 розділу IV Стутуту ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ голова правління Об`єднання діє без доручення від імені Об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління.

Тобто, положеннями Статуту передбачено право голови правління на укладення правочинів від імені ОСББ, без винесення на порядок денний загальних зборів умов таких правочинів, а також їх погодження співвласниками будинку.

Так само, суд не вбачає підстав вважати порушеними права позивачів через затвердження кошторису ОСББ на 2022 рік на загальних зборах 29.01.2022 р., а не до кінця поточного року, доказів якого (безпосереднього порушення прав) позивачами до справи не надано.

При цьому, як вже зазначалось вище, суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Щодо доводів відповідачів про преюдиціальність обставин, що були встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 04.11.2022 р. у справі № 911/1235/22 за позовом ТОВ «АСАП-МЕД» до ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ про визнання недійсними рішень зборів, у зв`язку з чим питання, викладені у пунктах 6, 7 порядку денного загальних зборів від 24.12.2022 р. (протокол № 6 від 09.01.2023 р.), не мали розглядатись загальними зборами, суд зазначає наступне.

Предметом розгляду справи № 911/1235/22 були рішення загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлені протоколом № 3 від 24.07.2021 р., та рішення загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлені протоколом № 4 від 08.12.2021 р., які ТОВ «АСАП-МЕД» вважало недійсними.

Так порядком денним загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколом № 3 від 24.07.2021 р., було:

1) Обрання Голови загальних зборів та секретаря;

2) Винагорода Голови правління;

3) Прийняття рішення про відмову від гарантійних зобов`язань забудовника ОК ЖБК «Променад» з компенсацією;

4) Прийняття рішення про видалення частини дерев на прибудинковій території для вирішення санітарно-гігієнічних питань розміщення баків для сміття, а також усунення будівельних недоліків відведення дощових вод, що створюють загрозу цілісності будинку та пошкоджують майно співвласника.

Порядком денним загальних зборів ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколом № 4 від 08.12.2021 р., було:

1) Обрання Голови загальних зборів та секретаря;

2) Погодження місця розташування контейнерів для твердих побутових відходів (сміття);

3) Погодження встановлення захисної металевої конструкції навколо контейнерів для твердих побутових відходів (сміття).

Поряд з цим, порядком денним загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколом № 6 від 09.01.2023 р., було:

1) Обрання Голови та секретаря загальних зборів;

2) Визначення розміру внесків на ОСББ для суб`єктів господарювання;

3) Затвердження кошторису ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ» на 2023 рік;

4) Внесення змін до Статуту ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ»;

5) Внесення змін до Правил Добросусідства та проживання ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ»;

6) Повторне голосування щодо рішень, прийнятих загальними зборами 24.07.2021 року та скасованих на підставі рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2022 р. у справі № 911/1235/22 за позовом ТОВ «АСАП-МЕД» в особі керівника ОСОБА_4 до ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ, яке набрало законної сили 05.12.2022 р.:

6-1) Підтвердження правомірності укладення трудового договору та визначення винагороди голові правління.

7) Повторне голосування щодо рішень, прийнятих загальними зборами 08.12.2021 р. та скасованих на підставі рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2022 р. у справі № 911/1235/22 за позовом ТОВ «АСАП-МЕД» в особі керівника ОСОБА_4 до ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ, яке набрало законної сили 05.12.2022 р.:

Отже, зміст рішень загальних зборів, що були предметом спору у справі № 911/1235/22 (протоколи № 3 від 24.07.2021 р., № 4 від 08.12.2021 р.), та рішень, що розглядаються у цій справі, зокрема, протокол № 6 від 09.01.2023 р., є різним, як і зазначені позивачами підстави для визнання їх недійсними.

При цьому, щодо суті та змісту повторно проголосованих на зборах ОСББ питань, які оформлені новими рішеннями загальних зборів ОСББ, позивачами у даній справі не наведено будь-яких змістовних заперечень, як і посилань на нормативне обґрунтування неможливості повторного розгляду вказаних питань на загальних зборах ОСББ.

Щодо доводів позивачів про невідповідність форми протоколів загальних зборів вимогам діючого законодавства, а також про неоприлюднення рішень загальних зборів відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Статуту ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту на дошці оголошень або іншим доступним способом. Рішення, прийняті на загальних зборах, підписуються головою загальних зборів співвласників і не пізніше як через три робочі дні після проведення загальних зборів передається голові правління та голові представників співвласників Обєднання під розписку та підлягають постійному збергінанню.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити них копії та виписки.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 203 від 25.08.2015 р. (чинним на момент прийняття спірних рішень) було затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Зміст положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та вказаного наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 р. № 203 передбачає, що протокол підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

Поряд з цим, положення Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Статуту ОСББ не містять вимог щодо підписання протоколу усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах; варіанту голосування як "утримався" та зазначення інформації про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

Отже, незазначення вказаних вище відомостей у протоколах № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р. та невідповідність їх форми вказаному вище наказу не можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів співвласників недійсними, позаяк такі вимоги до протоколів не встановлені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Статутом відповідача.

Стосовно доводів позивача щодо ненадання протоколів загальних зборів в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику, суд зазначає, що Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачає лише спосіб та порядок оприлюднення рішення загальних зборів, а тому у відповідача відсутній обов`язок надавати в письмовій формі рішення загальних зборів кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику, тоді як статутом не передбачено випадків, у яких рішення загальних зборів може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Поряд з цим, позивачі як співвласники ОСББ наділені правом знайомитись з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки, тоді як відповідачем оприлюднювалися спірні рішення загальних зборів на сайті ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ (https://olimpia.idom.ua), про що зазначалося і самими позивачами.

Окрім вказаного, слід зазначити, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 р. у справі № 910/1255/20.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Розділом V Статуту ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ передбачено наступні права співвласника: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.

Також вказаним розділом Статуту ОСББ, який кореспондується зі ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів трьох позивачів (співвласників будинку) та інших 81 співвласника будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а також, що інтереси окремого власника квартири можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку, суд у даному випадку має враховувати як баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, так і те, що здійснення співвласниками своїх прав не може порушувати права інших співвласників будинку.

За висновком суду, заявлені позивачами вимоги про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р., № 7 від 12.04.2023 р., не спрямовані на відновлення порушених або оспорюваних прав позивачів-1, 2, 3, та на можливе запобігання порушення прав позивачів, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження цих обставин позивачами до матеріалів справи, за наслідком ретельного дослідження доказів судом та надання їм оцінки в їх сукупності, надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивачів-1, 2, 3 у даній справі є недоведеними і необґрунтованими, а відтак, не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо решти пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом у судових засіданнях з розгляду справи по суті і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.

Щодо клопотання позивачів, викладеного у прохальній частині позову, відповідно до якого позивачі просять суд визнати поважними причини пропуску позовної давності на оскарження рішень загальних зборів співвласників ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколом № 2 від 08.05.2021 р. та № 5 від 29.01.2022 р., суд зазначає наступне.

У позові позивач-1 вказує, що про наявність вказаних спірних рішень він дізнався 12.12.2023 р. з відповіді відповідача на адвокатський запит, та, у подальшому, про їх наявність повідомив позивачів-2, 3, у зв`язку з чим, на думку позивачів, позовна давність в один рік, передбачена п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України, була пропущеною позивачами при зверненні з вимогами про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами № 2 від 08.05.2021 р. та № 5 від 29.01.2022 р.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 р. у справі № 914/3224/16 було роз`яснено, що якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність є строком, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строк позовної давності може бути загальним або спеціальним (статті 257, 258 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні.

Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Однак, правила про позовну давність відповідно до ст. 267 ЦК України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

З огляду на викладене, оскільки у даній справі строк позовної давності судом не застосовується за відмовою у позові, то, відповідно, підстав для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності на оскарження рішень загальних зборів, оформлених протоколами № 2 від 08.05.2021 р. та № 5 від 29.01.2022 р. (поновлення строку на оскарження цих рішень, як про це просять позивачі), у суду немає.

Поряд з цим, слід зазначити, що до спірних правовідносин п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо спеціального строку позовної давності в один рік, про що вказували позивачі, не застостосовується з огляду на таке.

Так, дані положення були внесені до Цивільного кодексу України з 06.02.2018 року з набранням чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», сфера застосування яких регулює питання визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників, у той час, як правовідносини, що виникли у цій справі, врегульовані положеннями законодавства про ОСББ.

Скорочена позовна давність строком в один рік щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, встановлена пунктом 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України (норма набула чинності 17.06.2018 р. відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), застосовується безпосередньо до оскарження рішень товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю і не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення інших юридичних осіб, у тому числі - рішень установчих та загальних зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку. Зважаючи на суть спірних правовідносин, вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким встановлена спеціальна позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не можуть застосовуватися за аналогією закону до вимог про оскарження рішень установчих та загальних зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку відповідно до статті 8 Цивільного кодекс України. У такому разі, оскільки інше не передбачено законом, застосовується визначена у статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.06.2021 р. у справі № 910/9672/20, від 15.06.2022 р. у справі № 908/2289/20, від 08.06.2022 р. у справі № 908/1206/20, від 09.09.2021 р. у справі № 916/161/20 та від 20.05.2020 р. у справі № 904/393/20.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивачами подано до господарського суду позов у даній справі в межах строку загальної позовної давності в 3 роки.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 12112,00 грн. покладаються на позивачів, а заявлені позивачем-1 витрати на правничу допомогу в сумі 33200,00 грн. (клопотання вх. № 2892 від 08.04.2024 р.) - на позивача-1.

Щодо клопотання відповідача (вх. № 1549 від 14.02.2024 р.), відповідно до якого останній просив стягнути з позивачів витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 35000,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У силу приписів ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До матеріалів справи, відзиву відповідача та вказаної заяви про понесені ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ судові витрати було долучено копії:

- договору про надання професійної правничої допомоги № 2022-Б/02 від 13.05.2022 р., укладеного між Адвокатським об`єднанням Дісп`ютс (об`єднання) та ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ (клієнт);

- завдання № 5 від 07.02.2024 р. до договору про надання професійної правничої допомоги № 2022-Б/02 від 13.05.2022 р., відповідно до якого за роботу об`єднання (професійну правничу допомогу у справі № 911/111/24) клієнт сплачує об`єднанню фіксовану винагороду (гонорар) у розмірі 35000,00 грн.

Розрахунок гонорару здійснюється в залежності від складності справи та обсягу роботи наступним чином, та складається з наступних дій: дослідження та аналіз позовної заяви та доданих до неї документів; формування правової позиції в справі та збір доказів; консультації і роз`яснення з правових питань; підготовки відзиву на позовну заяву; підготовки необхідних заяв, клопотань та інших процесуальних документів; підготовки до судових засідань; участі в судових засіданнях; здійснення всіх інших необхідних дій, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ.

Винагорода об`єднання сплачується клієнтом у разі ухвалення судом рішення про відмову в позові або залишення позову без розгляду та тільки після примусового або добровільного виконання ТОВ «АСАП-МЕД», Мариновської Н.І., ОСОБА_2 відповідного рішення суду в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката на користь клієнта;

- ордеру серії АІ № 1462264, виданого 05.10.2023 р. адвокату Чугуєнко Д.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 2022-Б/02 від 13.05.2022 р.;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату Чугуєнко Д.В. (серія КС №5794/10 від 30.08.2016 р.).

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Дослідивши надані ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Поряд з цим, як вже було зазначено, на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником було надано договір про надання професійної правничої допомоги № 2022-Б/02 від 13.05.2022 р., укладеного між АО Дісп`ютс та ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, а також завдання № 5 від 07.02.2024 р. до договору про надання професійної правничої допомоги № 2022-Б/02 від 13.05.2022 р., в якому сторони погодили гонорар за надану правничу допомогу у сумі 35000,00 грн.

За змістом ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодекску України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.06.2024 р. у справі № 906/465/21.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, посилання позивачів про недоведеність надання адвокатом ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ обсягу послуг з надання правничої допомоги під час розгляду позову у даній справі суд відхиляє, оскільки у даному випадку сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним.

Поряд з цим, у випадку встановлення договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведена правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19.

Поряд з цим, при визначенні суми відшкодування витрат на оплату правничої допомоги суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Також суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 р. у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) здійснюється, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у ст. 126 та ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: складність справи; розгляд справи у загальному позовному провадженні; значення справи для сторін; обсяг виконаної адвокатом відповідача роботи під час підготовки відзиву на позов, а також інших заяв по суті справи; кількість наданих суду пояснень та доказів представником ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ; кількість заявлених ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ заяв та клопотань процесуального характеру; формування та викладення своєї позиції адвокатом ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ на доводи позивачів; тривалість розгляду справи; кількість судових засідань та присутність/неприсутність у них адвоката ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ.

Поряд з цим, суд бере до уваги заперечення позивачів про завищений розмір витрат на правову допомогу.

Щодо клопотання відповідача (вх. № 2703/24 від 13.03.2024 р.) про включення до гонорару на професійну правничу допомогу витрат на друкування, копіювання та направлення документів позивачам у сумі 1344,19 грн., то суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки належних доказів понесення цих витрат відповідачем до справи не надано.

Також суд враховує позицію Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, якою визначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, виходячи з принципу співмірності та розумності у визначенні вартості адвокатських послуг, суд вважає, що у даному випадку покладенню на кожного позивача в рівних частинах підлягають понесені ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ витрати на правову допомогу в загальному розмірі 18000,00 грн., який, за висновком суду, є розумним, реальним та обґрунтованим.

Таким чином, судові витрати ОСББ КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з ТОВ АСАП-МЕД у сумі 6000,00 грн., з ОСОБА_1 у сумі 6000,00 грн., з ОСОБА_2 у сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АСАП-МЕД, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ, оформлених протоколами № 2 від 08.05.2021 р., № 5 від 29.01.2022 р., № 6 від 09.01.2023 р. та № 7 від 12.04.2023 р. відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АСАП-МЕД (03083, м. Київ, пр-т Науки, буд. 96, кімн. 56, код 44147060) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ (08137, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка (з), вул. Академіка, буд. 12, код 44047268) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ (08137, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка (з), вул. Академіка, буд. 12, код 44047268) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КЛУБНИЙ БУДИНОК ОЛІМПІЯ (08137, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка (з), вул. Амосова Академіка, буд. 12, код 44047268) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 лютого 2025 р.

Суддя В.М. Бабкіна


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	19.12.2024
Оприлюднено	10.02.2025
Номер документу	124998857
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Кошик А.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.12.2024 по справі 911/111/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/111/24

Рішення від 19.12.2024

Рішення
від 19.12.2024 по справі 911/111/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ