Ухвала

від 03.02.2025 по справі 405/4883/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 405/4883/18

провадження № 61-17200ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у справі за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Кропивницької міської ради, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Н», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про власника будівлі, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно за державою,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2024 року у задоволенні позову заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до ОСОБА_1 , ВК Кропивницької міської ради, треті особи: ТОВ «Будсервіс-Н», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про власника будівлі, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно за державою відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 серпня 2018 року.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2024 року змінено в частині вирішення вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення ВК Кіровоградської міської ради № 147 від 25 травня 1999 року та визнання недійсним свідоцтва про власника будівлі № 179 від 27 травня 1999 року, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

30 грудня 2024 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд»,подалодо Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, навести поважні причини пропуску строку та надати докази на підтвердження їх поважності, а також надати докази надсилання іншим учасникам справи копії цієї касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року та витребувано справу із суду першої інстанції.

22 січня 2025 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд», на виконання вимог ухвали від 16 січня 2025 року подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додало докази надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Посилалось на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови складений 25 листопада 2024 року та отриманий засобами поштового зв`язку лише 30 грудня 2024 року, що підтверджується відповідними доказами.

Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 261 ЦК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях строк на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2024 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року.

Прийняти до провадження касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у цій справі.

Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара