Постанова

від 07.02.2025 по справі 460/9880/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Комшелюк Т.О.

07 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 460/9880/24 пров. № А/857/30859/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 460/9880/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

30.08.2024р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, у якому просила суд:

-визнати протиправною бездіяльність стосовно нездійснення юридично значимих обов`язкових дій, які виразились у не оголошенні (не обчисленні) вислуги років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби у Службі судової охорони, ненаданні додаткових оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки та не здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідно до п.18,19 розділу ІІ Порядку №384, винести наказ яким оголосити обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби у Службі судової охорони з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони (відповідно до Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р. у справі №460/24788/23 з урахуванням часу попередньої роботи в державних органах 13 років 9 місяців 11днів);

- зобов`язати виплачувати надбавку за стаж служби у Службі судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення відповідно до п.п.3 п.5 розділу І, п. 17 розділу ІІ Порядку №384 та додатку №5 Постанови №289 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони (відповідно до Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р. у справі № 460/24788/23 з урахуванням часу попередньої роботи з державних органах 13 років 9 місяців 11 днів);

- зобов`язати внести зміни до графіку відпусток, додавши дні додаткових оплачуваних відпусток, за 2022-2024 роки відповідно до пп.3 п.3 розділу Х Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони від 04.04.2019р. №1052/0/15-19 (зі змінами) (відповідно до Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р. у справі №460/24788/23 з урахуванням часу попередньої роботи в державних органах 13 років 9 місяців 11 днів);

- зобов`язати відповідно до п.п.15, 23 розділу І Порядку №384 здійснити перерахунок грошового забезпечення та виплатити грошове забезпечення у розмірах, визначених за результатами такого перерахунку з застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022р., з урахуванням вже виплачених сум (відповідно до Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р. у справі № 460/24788/23 з урахуванням часу попередньої роботи в державних органах 13 років 9 місяців 11днів).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.10.2024р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.10.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

23.06.2020р. Наказом територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області № 219о/с ОСОБА_1 прийнято на службу та призначено на посаду провідного спеціаліста відділу забезпечення безпеки учасників судового процесу Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області присвоєно спеціальне звання "лейтенант Служби судової охорони" .

Згідно наказу від 04.01.2022р. №4 о/с ОСОБА_1 по даний час проходить службу та перебуває на грошовому забезпеченні на посаді головного спеціаліста (з питань запобігання та протидії корупції) бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області.

12.12.2023р. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/24788/23, яке залишене без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 14.05.2024р., позов задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в таких державних органах: Державної виконавчої служби у Рівненському районі: 20.01.2006р. - 22.03.2007р. (1 рік 2 місяці 2 дні); Відділі державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції: 23.03.2007р. - 26.12.2011р. (4 роки 9 місяців 3 дні); Головному управлінні юстиції у Рівненській області: 26.12.2011р. - 03.03.2015р. (3 роки 2 місяці 5 днів); Головному територіальному управлінні юстиції у Рівненській області: 03.03.2015р. - 04.11.2019р. (4 роки 8 місяців 1день), а всього разом 13 років 9 місяців 11 днів. Одночасно суд зобов`язав Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 у Службі судової охорони час попередньої роботи в таких державних органах: Державної виконавчої служби у Рівненському районі: 20.01.2006р. - 22.03.2007р. (1 рік 2 місяці 2 дні); Відділі державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції: 23.03.2007р. - 26.12.2011р. (4 роки 9 місяців 3 дні); Головному управлінні юстиції у Рівненській області: 26.12.2011р. - 03.03.2015р. (3 роки 2 місяці 5 днів); Головному територіальному управлінні юстиції у Рівненській області з 03.03.2015р. - 04.11.2019р. (4 роки 8 місяців 1день), а всього разом 13 років 9 місяців 11днів.

ч.4 ст.78 КАС України чітко визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

31.05.2024р. Наказом територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області №260 о/с з метою виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024р. у справі №60/24788/23 та рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №460/24788/23, зараховано до стажу служби ОСОБА_1 у Службі судової охорони час попередньої роботи в таких державних органах: Державної виконавчої служби у Рівненському районі: 20.01.2006р. -22.03.2007р. (1 рік 2 місяці 2 дні); Відділі державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції: 23.03.2007р. - 26.12.2011р. (4 роки 9 місяців 3 дні); Головному управлінні юстиції у Рівненській області: 26.12.2011р. - 03.03.2015р. (3 роки 2 місяці 5 днів); Головному територіальному управлінні юстиції у Рівненській області: 03.03.2015р. - 04.11.2019р. (4 роки 8 місяців 1день), а всього разом 13 років 9 місяців 11днів.

18.06.2024р. ОСОБА_1 звернулася з рапортом до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, в якому просила:

1. винести наказ відповідно до п.18.19 розділу ІІ Порядку №384, яким зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони 13 років 9 місяців 11 днів, час попередньої роботи в державних органах та обчислити (оголосити) вислугу років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби у Службі судової охорони;

2. надбавку за стаж служби у Служби судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення виплачувати відповідно до пп.3 п.5 розділу І Порядку №384 та додатку №5 Постанови №289 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019р. з дати набрання законної сили рішенням суду у справі №460/24788/23 з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони 13 років 9 місяців 11 днів відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р.;

3. внести зміни до графіку відпусток на 2024 рік, додавши 36 днів невикористаної додаткової відпустки, а саме: (11 днів за 2022 рік, 12 днів за 2023 рік та 13 днів за 2014 рік) відповідно до пп.3 п.3 розділу Х Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони від 04.04.2019р. №1052/0/15-19;

4. відповідно до п.15 та 23 Порядку №384 здійснити перерахунок грошового забезпечення за весь період, тобто з моменту винесення рішення Вищої ради правосуддя від 18.11.2021р. №2236/0/15-21 з урахуванням раніше проведених виплат.

12.07.2024р. листом № 48.05-297 Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області повідомив позивача, що на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 460/24788/23, наказом по особовому складу від 31.05.2024р. № 260 о/с, рішення Рівненського окружного адміністративного суду - виконано.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

ч.1 ч.7 ст.161 Закону України Про судоустрій і статус суддів, передбачено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Центральний орган управління Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи .

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

ч.4 ст.163 Закону України Про судоустрій і статус суддів (у редакції Закону України від 12.07.2018 №2509-VIII, який набув чинності 05.08.2018р.) встановлено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних й інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 27.04.2021р. №1417-IX Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони, яким Закон №1402-VIII доповнено ст.162-1.

ст.162-1 Закону України Про судоустрій і статус суддів:

1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.

ст.163 Закону України Про судоустрій і статус суддів доповнено новою частиною, відповідно до якої на співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони. Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

В ст.164 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлюються спеціальні звання співробітників Служби судової охорони.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019р. №1052/0/15-19 Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затверджено Положення, яким визначено порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони (далі - Положення).

п.5 розділу І Положення (зі змінами, внесеними рішенням Вищої Ради Правосуддя від 18.11.2021р. №2236/0/15-21), визначено, що час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що п. 5 Положення містить бланкетну норму, яка є підставою для звернення до положень Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1999р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей (далі - Постанова № 393).

В п. и ч.1 ст.17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, з статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

абз.12 п. 1 Постанови №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Аналіз положень п.и ч.1 ст.17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, абз.12 п.1 Постанови №393, п.5 Положення, дає підстави для висновку, що вказаними нормами визначено право особи, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, на зарахування до стажу в Службі судової охорони, періоду (часу) роботи в державних органах.

Суд апеляційної інстанції наголошує та звертає увагу суб`єкта владних повноважень, що за особою, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, зберігається право на зарахування до її стажу в Службі судової охорони, період (час) роботи в державних органах, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність доводів апелянта про те, що перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022р. № 454 (зі змінами), який включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони, може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу позивача.

Верховний Суд сформував сталу судову практику щодо вирішення питання не затвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови від 18.11.2019р. у справі № 813/5876/15, від 20.09.2019р. у справі № 813/904/15, від 04.10.2018р. у справі № 819/1695/16). Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що Закон №2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р. у справі №460/24788/23, яке залишене без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 14.05.2024р., зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 у Службі судової охорони час попередньої роботи в таких державних органах: Державної виконавчої служби у Рівненському районі з 20.01.2006р. - 22.03.2007р. (1 рік 2 місяці 2 дні); Відділі державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції: 23.03.2007р. - 26.12.2011р. (4 роки 9 місяців 3 дні); Головному управлінні юстиції у Рівненській області: 26.12.2011р. - 03.03.2015р. (3 роки 2 місяці 5 днів); Головному територіальному управлінні юстиції у Рівненській області: 03.03.2015р. - 04.11.2019р. (4 роки 8 місяців 1день), а всього разом 13 років 9 місяців 11днів.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу апелянта на те, що в Конституції України зазначено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення (ст.129 Конституції України). Також, у Конституції України вказано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р. року у справі №460/24788/23, Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024р. територіальним управлінням Служби судової охорони у Рівненській області виданий наказ № 260 о/с від 31.05.2024 По сособовому складу, зараховано до стажу служби позивача у Службі судової охорони час попередньої роботи в таких державних органах: Державної виконавчої служби у Рівненському районі з 20.01.2006 по 22.03.2007 (1 рік 2 місяці 2 дні); Відділі державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції з 23.03.2007 по 26.12.2011 (4 роки 9 місяців 3 дні); Головному управлінні юстиції у Рівненській області з 26.12.2011 по 03.03.2015 (3 роки 2 місяці 5 днів); Головному територіальному управлінні юстиції у Рівненській області з 03.03.2015 по 04.11.2019 (4 роки 8 місяців 1день), а всього разом 13 років 9 місяців 11днів.

Отже, сукупно попередній стаж робити в державних органах ОСОБА_1 становить 13 років 9 місяців 11 днів.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, який затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020р. №384 (далі - Порядок №384).

В п.3 розділу І Порядку №384, видно, що грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

пп.3 п.5 розділу І Порядку № 384 встановлено, що до щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників Служби судової охорони, серед іншого, належить надбавка за стаж служби.

В п.8, п.9 розділу І Порядку №384 визначено, що грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних органах Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Згідно п.17, п.18, п.19 розділу II Порядку №384, надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови №289.

Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня.

До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постановою №393.

п.5 розділу I Положення №1052/0/15-19, встановлено, що час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони від 03.04.2019р. №289 затверджено, зокрема, Розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони згідно з додатком 5.

В п.15 розділу I Порядку №384, видно, що грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

п.23 розділу I Порядку №384, передбачено, що у разі підтвердження раніше невідомих та неврахованих в особових справах співробітників періодів служби, здійснюється перерахунок їх грошового забезпечення. Виплата співробітнику грошового забезпечення у розмірах, визначених за результатами такого перерахунку, здійснюється в порядку, визначеному пунктом 15 розділу І цього Положення, на підставі наказу Служби або територіального управління Служби.

Зважаючи на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не обчисленні (оголошенні) вислуги років, яка дає право на встановлення надбавки позивачу, відповідно до п.18, п.19 Розділу II Порядку №384, та зобов`язання виплачувати надбавку за стаж служби, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення відповідно до п.п.3 п.5 Розділу І Порядку №384 та додатку №5 Постанови №289 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019р., з урахуванням стажу попередньої роботи в державних органах 13 років 9 місяців 11 днів.

Разом з тим, до задоволення підлягає і похідна позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022р., з урахуванням вже виплачених сум.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача внести зміни до графіку відпусток на 2024 рік, додавши дні додаткових оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки відповідно до п.п.3 п.3 розділу Х Положення №1052/0/15-19, колегія суддів зазначає про таке..

В п.5 розділу I Положення №1052/0/15-19, видно, що час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до п.1 розділу X Положення №1052/0/15-19, відпустки співробітників:

1) співробітникам надаються щорічні чергові оплачувані відпустки (основна та додаткова) в порядку та тривалістю, що визначені чинним законодавством та цим Положенням;

2) співробітнику надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

пп.3 п.3 розділу X Положення №1052/0/15-19, встановлено, що обчислення тривалості відпусток співробітників: за кожний повний календарний рік служби після досягнення п`ятирічного стажу служби співробітнику надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача внести зміни до графіку відпусток Позивача на 2024 рік, додавши дні додаткових оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки відповідно до п.п.3 п.3 розділу Х Положення №1052/0/15-19, оскільки стаж служби у Службі дає право на надання додаткової оплачуваної відпустки (пункт 5 розділу I Положення №1052/0/15-19).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України щодо задоволеної частини позовних вимог .

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області залишити без задоволення, а Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 460/9880/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель