Ухвала

від 29.01.2025 по справі 761/15647/23

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 січня 2025 року

місто Київ

справа № 761/15647/23

провадження № 14-136цс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Погрібного С. О.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду

цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Наш край», Чернігівської обласної організації Політичної партії «Наш край» про визнання протиправними та скасування рішень

за касаційною скаргою Чернігівської обласної організації Політичної партії «Наш край» на постанову Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

УСТАНОВИЛА:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачки

1. ОСОБА_1 у травні 2023 року звернулася до суду з позовом до Політичної партії «Наш край» (далі - ПП «Наш край»), Чернігівської обласної організації Політичної партії «Наш край» (далі - Чернігівська ОО ПП «Наш край»), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» від 20 грудня 2022 року «Про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою»;

- визнати протиправним та скасувати рішення 35-го позачергового з`їзду ПП «Наш край» від 26 грудня 2022 року «Про відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою».

Стислий виклад змісту ухвали суду першої інстанції

2. Ухвалою від 10 травня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

3. Суд першої інстанції обґрунтовував рішення тим, що предметом спору є оскарження рішення політичної партії з посиланням на недотримання відповідачем процедури, що фактично підтверджує незгоду позивачки із внутрішньоорганізаційною діяльністю політичної партії. Такий предмет позову не пов`язаний з діями, рішеннями чи бездіяльністю політичної партії та її регіональної парторганізації, вчиненими (прийнятими) під час виборчого процесу. Позивачка не оскаржувала таких дій та рішень у контексті порушення законодавства про вибори чи референдум, натомість зазначає про порушення відповідачем приписів Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93-IV).

4. Тож суд першої інстанції виснував, що цей спір пов`язаний з відносинами, які відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2365-III «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон № 2365-ІІІ) віднесені до внутрішньої діяльності політичної партії та її виключної компетенції.

5. Також суд урахував, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року залишено без змін ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі з аналогічними вимогами позивачки з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

6. Суд першої інстанції наголосив, що звернення до суду із цим позовом у порядку цивільного судочинства також є помилковим, оскільки вирішення питань, які є предметом цього спору, належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії та виняткової компетенції відповідного статутного органу, законність рішень якого не може бути перевірена в судовому порядку загалом.

Стислий виклад змісту постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою від 02 серпня 2023 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року, направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

8. Апеляційний суд зазначив, що аналіз матеріалів справи та приписів Закону № 2365-ІІІ дає підстави для висновку, що пред`явлені ОСОБА_1 вимоги позову про визнання протиправними та скасування рішень відповідачів про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та про відкликання депутата місцевої ради можуть бути предметом розгляду адміністративного суду, оскільки згідно з пунктом 4 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті, зокрема щодо формування органів місцевого самоврядування.

9. Суд апеляційної інстанції врахував, що ОСОБА_1 вже зверталася

з аналогічним позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 13 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, відмовив у відкритті провадження у справі № 620/1283/23 з огляду на те, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

10. Оскільки суд адміністративної юрисдикції вже відмовив у відкритті провадження у справі № 620/1283/23 за аналогічним позовом ОСОБА_1 , то розгляд цього спору повинен відбуватися за правилами цивільного судочинства задля забезпечення позивачці доступу до правосуддя, адже відмовляючи у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції фактично відмовив позивачці в доступі до правосуддя.

11. Також апеляційний суд зазначив, що посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного суду від 23 березня 2021 року

у справі № 761/3540/20 не є релевантним, оскільки у цій справі підставою для звернення до суду з позовом було порушення відповідачем підпункту 4.9.11 пункту 4.9, пункту 5.6 Статуту політичної партії та Закону № 2365-ІІІ щодо процедури скликання та проведення поетапного з`їзду партії, а не оскарження рішення вищого органу політичної партії щодо відкликання депутата.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Чернігівська ОО ПП «Наш край»21 вересня 2023 року з використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року, залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 380/16146/22, за змістом яких рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції щодо відкликання депутата є формою внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії, тому юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування правил пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у подібних правовідносинах;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування правил частини першої статті 376 ЦПК України у подібних правовідносинах.

14. Чернігівська ОО ПП «Наш край» у касаційній скарзі зазначила, що посилання апеляційного суду на те, що ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства лише тому, що позивачці має бути забезпечено доступ до правосуддя навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , нехтуючи власним правом на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, якою залишено без змін ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі за аналогічними позовними вимогами, створила умови правової невизначеності у питанні щодо підсудності спору.

15. Також заявник наголосив, що з огляду на правила чинного законодавства та висновки Верховного Суду, сформульовані в постанові від 27 червня 2023 року

у справі № 380/16146/22, протокольне рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» від 20 грудня 2022 року про внесення пропозиції щодо відкликання депутата має рекомендаційний характер та не може бути предметом оскарження в судовому порядку, оскільки відноситься до внутрішньоорганізаційної діяльності партії, тому Шевченківський районний суд міста Києва обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у цій частині позовної заяви.

16. Додатково заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції у своїй постанові обґрунтував лише можливість розгляду в судовому порядку питання щодо законності рішення вищого керівного органу партії, проте питання оскарження рішення місцевої партійної організації щодо внесення пропозиції про відкликання депутата залишилося необґрунтованим. Утім Київський апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції не лише в частині оскарження рішення центрального органу партії, а й у частині рішення обласної партійної організації.

17. Також касаційна скарга мотивована тим, що всупереч статтям 82, 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції фактично вдався до спростування обставин та висновків, викладених у мотивувальних частинах ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, щодо непідсудності цього спору адміністративним судам.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

18. ОСОБА_1 14 грудня 2023 року з використанням засобів поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Чернігівської ОО ПП «Наш край», в якому просила відмовити у її задоволенні, постанову Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року залишити без змін.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

19. Ухвалою від 02 листопада 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Чернігівської ОО ПП «Наш край» та витребував матеріали цієї справи із суду першої інстанції, ухвалою від 01 жовтня 2024 року призначив її до судового розгляду.

20. Ухвалою від 23 жовтня 2024 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правового висновку, викладеного у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 380/9838/22 (адміністративне

провадження № К/990/26556/23).

Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування протокольного рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» від 20 грудня 2022 року «Про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою»

21. Передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила про згоду з висновками суду першої інстанції щодо того, що провадження у справі за позовом у частині вимог про визнання протиправним і скасування рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» про внесення пропозиції щодо відкликання за народною ініціативою депутатки Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 підлягало закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки таке стосується внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, а тому не може бути предметом судового розгляду.

22. Зокрема, колегія суддів зазначила, що у процедурі відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення відповідної пропозиції має рекомендаційний характер. У зв`язку із цим спірне рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» безпосередньо не зумовлює відкликання депутатки Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою, що не дозволяє віднести такий спір у цій частині до спорів щодо формування складу органів місцевого самоврядування.

23. Також спір у цій частині не пов`язаний з виборчим процесом та не є спором фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, адже у спірних правовідносинах Чернігівська ОО ПП «Наш край» не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а прийняте нею рішення не є обов`язковим для органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших осіб.

24. З огляду на викладене такі спірні правовідносини стосуються внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.

25. Такі правові висновки Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду сформулював у постановах від 27 червня 2023 року

у справі № 380/16146/22 (адміністративне провадження № К/990/9006/23), від 28 вересня 2023 року у справі № 420/1276/22 (адміністративне

провадження № К/990/3169/23) та від 19 лютого 2024 року у справі № 380/4165/22 (адміністративне провадження № К/990/22171/23).

26. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками, викладеними у згаданих постановах, та зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного/адміністративного судочинства» потрібно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується як спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного/адміністративного судочинства, так і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

27. Тож оскільки оскаржуване рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради стосується внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, то заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього рішення не можуть бути предметом судового розгляду.

28. Підстав для відступу від наведених вище висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо того, що спір про оскарження рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата певної ради не підлягає судовому розгляду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не встановила.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування

рішення 35-го позачергового з`їзду ПП «Наш край» від 26 грудня 2022 року «Про відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою»

29. Натомість щодо вирішення питання предметної юрисдикції спору в частині розгляду позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення

35-го позачергового з`їзду ПП «Наш край» про відкликання депутатки Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою від 26 грудня 2022 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила таке.

30. За правилами частини третьої статті 4 Закону № 2365-III втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

31. Відповідно до статті 12 Закону № 2365-III політичні партії мають право: 1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України; 2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України; 3) використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України; 4) підтримувати міжнародні зв`язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними

і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у) міжнародні спілки з додержанням вимог цього Закону; 5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об`єднання громадян, подавати допомогу

у їх створенні.

32. Згідно зі статтею 18 Закону № 2365-III державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади; 2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження

і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей; 3) Рахункова палата - за цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених

з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності; 4) Національне агентство з питань запобігання корупції - за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, агітації

з всеукраїнського та місцевого референдуму, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, звітів про надходження

і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей. Політичні партії зобов`язані подавати на вимогу контролюючих органів необхідні документи та пояснення. Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

33. Правила статті 21 Закону № 2365-III встановлюють можливість у судовому порядку заборонити політичну партію. Зокрема, у частині першій цієї статті зазначено, що за адміністративним позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, політична партія може бути заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо її створення і діяльності, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України.

34. Інших випадків та суб`єктів оскарження діяльності політичної партії, зокрема й з питань її внутрішньопартійної діяльності, Закон № 2365-III не визначає.

35. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголосила, що питання про створення політичної партії, затвердження її найменування, символіки, програми та статуту, членства в партії, скликання і проведення з`їздів, програми з`їздів належать до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії.

36. Наведене, на переконання колегії суддів, підтверджується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 березня 2021 року у справі № 761/3540/20, за змістом якого визначення належності питань до внутрішньоорганізаційної діяльності або виключної компетенції об`єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд у разі оскарження громадянином актів і дій таких об`єднань. Питання щодо скликання і проведення з`їздів політичної партії належать до її внутрішньоорганізаційної діяльності.

37. Згідно із частинами сьомою - дев`ятою статті 41 Закону № 93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції. Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу. На підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

38. Рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, що стосуються відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, можуть бути оскаржені до суду

в порядку, встановленому КАС України (стаття 46 Закону № 93-IV).

39. Гарантії прав депутата місцевої ради під час розгляду питання про його відкликання визначені статтею 48 Закону № 93-IV та полягають у тому, що:

- депутат має бути письмово повідомлений місцевою організацією політичної партії про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою; депутат має право на гарантований виступ на зборах (конференції) до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції;

- депутат має право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях територіальної виборчої комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання;

- депутат місцевої ради має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об`єднань громадян; у встановленому законодавством порядку депутат місцевої ради може використовувати для роз`яснення своєї позиції засоби масової інформації;

- депутат має право звернутися до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання.

40. Предметом позову у цій справі є, зокрема, оскарження рішення позачергового з`їзду ПП «Наш край» про відкликання за народною ініціативою депутатки Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 з посиланням на недотримання відповідачем процедури, що фактично свідчить про незгоду позивачки із внутрішньоорганізаційною діяльністю політичної партії.

41. На думку колегії суддів, це не пов`язано з діями, рішеннями чи бездіяльністю політичної партії, вчиненими (прийнятими) під час виборчого процесу. Позивачка не оскаржує таких дій та рішень у контексті порушення законодавства про вибори чи референдум, проте мотивує позов порушенням відповідачем правил

Закону № 93-IV. Відповідно цей спір пов`язаний з відносинами, які за Законом № 2365-ІІІ віднесені до внутрішньої діяльності та виключної компетенції політичної партії.

42. У Рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 Конституційний Суд України роз`яснив, що внутрішня організація, взаємовідносини членів об`єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об`єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об`єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в межах закону діяльність об`єднань громадян не допускається.

43. Колегія суддів наголосила, що вирішення питань, які є предметом цього спору, належить до внутрішньоорганізаційної діяльності ПП «Наш край» та є її виключною компетенцією, а тому законність рішення цього керівного органу політичної партії про відкликання депутатки місцевої ради за народною ініціативою не може бути перевірена в судовому порядку загалом.

44. Водночас під час розгляду справи № 380/9838/22 (адміністративне провадження № К/990/26556/23) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 липня 2024 року дійшов протилежного висновку, зазначивши, що діяльність вищого керівного органу політичної партії, зокрема, щодо формування органу місцевого самоврядування, обрання, призначення і звільнення їх посадових осіб не може бути свавільною та має допускати розумний публічний нагляд і контроль. Питання відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чітко регламентовано законодавством. Позивач своєю чергою має право на захист та перевірку адміністративним судом дотримання здійсненої щодо нього політичною партією регламентованої законом процедури та правил відкликання депутата за народною ініціативою.

45. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не погодилася з такими висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та вважала, що законність рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою не може бути перевірена в судовому порядку взагалі, оскільки оскаржуване рішення належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб

у внутрішню діяльність політичних партій забороняється законом, за винятком випадків, передбачених Законом № 2365-III, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій.

46. До того ж приписами статті 46 Закону № 93-IV гарантований захист прав депутатів під час розгляду питання щодо їх відкликання шляхом оскарження рішення, дії або бездіяльності виборчої комісії, що стосується відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, до суду в порядку, встановленому КАС України.

47. З огляду на викладене колегія суддів виснувала про наявність нагальної потреби відступити від правового висновку, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2024 року

у справі № 380/9838/22 (адміністративне провадження № К/990/26556/23).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування протокольного рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» від 20 грудня 2022 року «Про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою»

48. Велика Палата Верховного Суду врахувала те, що колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі про передачу справи погодилася з висновками суду першої інстанції щодо того, що провадження у справі за позовом в частині вимог про визнання протиправним і скасування протокольного рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» про внесення пропозиції щодо відкликання за народною ініціативою депутатки Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 підлягало закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України у зв`язку з тим, що таке стосується внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, а тому не може бути предметом судового розгляду.

49. У справі № 380/16146/22 (адміністративне провадження № К/990/9006/23), на яку послалася колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, позивач звернувся з адміністративним позовом до обласної партійної організації і політичної партії, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення конференції обласної партійної організації про внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради (позивача) за народною ініціативою. У постанові від 27 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі та виснував, що:

- у процедурі відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення відповідної пропозиції має рекомендаційний характер, тоді як остаточне рішення про відкликання депутата або про відмову в задоволенні цієї пропозиції ухвалює вищий керівний орган політичної партії, що, відповідно, може мати наслідком зміну складу місцевої ради;

- оскаржуване рішення обласної партійної організації безпосередньо не зумовлює відкликання депутата місцевої ради (позивача) за народною ініціативою, що не дозволяє віднести цей спір до спорів щодо формування складу органів місцевого самоврядування;

- цей спір не пов`язаний з виборчим процесом та не є спором фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, адже у спірних правовідносинах обласна партійна організація не є суб?єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а прийняте нею рішення не є обов`язковим для органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших осіб;

- спірні правові відносини стосуються внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.

50. Подібний правовий висновок Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформулював також у постановах від 28 вересня 2023 року

у справі № 420/1276/22 (адміністративне провадження № К/990/3169/23) та від 19 лютого 2024 року у справі № 380/4165/22 (адміністративне

провадження № К/990/22171/23).

51. Велика Палата Верховного Суду врахувала, що колегія суддів Третьої судової палати Верховного Суду погодилася з наведеними висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо того, що спір про оскарження рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата відповідної ради стосується внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії й не підлягає судовому розгляду. Підстав для відступу від наведених висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду колегія суддів не навела.

52. Тож питання, описане в цьому підрозділі, в судовій практиці вирішується однаково, розбіжностей в правозастосуванні не встановлено й це питання не було підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування

рішення 35-го позачергового з`їзду ПП «Наш край» від 26 грудня 2022 року «Про відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою»

53. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення вищого органу політичної партії про відкликання депутата також стосується внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії, а відповідно теж не підлягає судовому розгляду.

54. З наведених підстав колегія суддів просила відступити від правових висновків, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 380/9838/22 (адміністративне провадження № К/990/26556/23), про те, що діяльність політичної партії, зокрема, щодо формування органу місцевого самоврядування, обрання, призначення і звільнення їх посадових осіб не може бути свавільною та має допускати розумний публічний нагляд і контроль. Питання відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чітко регламентовано законодавством. Депутат своєю чергою має право на захист та перевірку судом дотримання здійсненої стосовно нього відповідачем регламентованої законом процедури та правил відкликання депутата за народною ініціативою.

55. Велика Палата Верховного Суду вважає, що справу потрібно повернути на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з таких підстав.

56. У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

57. Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя,

є незалежним та керується верховенством права.

58. У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

59. Відповідно до частин першої, четвертої статті 263 ЦПК України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

60. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб у разі остаточного вирішення справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення ЄСПЛ від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія

греко-католицької церкви міста Люпені проти Румунії» (Lupeni greek catholic parish and others v. Romania), заява № 76943/11).

61. Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують, оскільки завжди буде потреба

в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі «Веренцов проти України»,

заява № 20372/11; рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2013 року у справі «Дель Ріо Прада проти Іспанії» (Del Rio Prada v. Spain), заява № 42750/09).

62. У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom), заява № 27238/95, ЄСПЛ наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

63. В інших справах ЄСПЛ також неодноразово зазначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише в разі потреби та за обставин істотного

і непереборного характеру (рішення у справі «Проценко проти Росії», заява № 13151/04, пункт 26); відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки, що має фундаментальне значення для судової системи» (рішення у справі «Сутяжник проти Росії», заява № 8269/02, пункт 38).

64. У пунктах 34, 39 остаточного рішення від 07 жовтня 2011 року у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05) ЄСПЛ наголосив на такому: коло застосування концепції передбачуваності значною мірою залежить від змісту відповідного документа, сфери призначення, кількості та статусу тих, до кого він застосовується; сам факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що вона не відповідає вимозі «передбачуваності» у контексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); завдання здійснення правосуддя, що є повноваженням судів, полягає саме в розсіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці (рішення у справі «Горжелік та інші проти Польщі» (Gorzelik and Others v. Poland), заява № 44158/98, пункт 65); у цьому зв`язку не можна недооцінювати завдання вищих судів у забезпеченні уніфікованого та єдиного застосування права (рішення у справах «Тудор Тудор проти Румунії» (Tudor Tudor v. Romania), заява № 21911/03, пункти 29, 30, та «Стефаніка та інші проти Румунії» (Stefanica and Others v. Romania), заява № 38155/02, пункти 36, 37); неспроможність вищого суду впоратися із цим завданням може призвести до наслідків, несумісних, inter alia, з вимогами статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Падурару проти Румунії» (Paduraru v. Romania), заява № 63252/00, пункти 98, 99); Суд визнає, що, дійсно, можуть бути наявними переконливі причини для перегляду тлумачення законодавства, яким потрібно керуватися; сам Суд, застосовуючи динамічний та еволюційний підходи в тлумаченні Конвенції, у разі необхідності може відходити від своїх попередніх тлумачень, тим самим забезпечуючи ефективність та актуальність Конвенції (рішення у справах «Вілхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії» (Vilho Eskelinen and Others v. Finland), заява № 63235/00, пункт 56, та «Скоппола проти Італії» (Scoppola v. Italy), заява № 10249/03, пункт 104).

65. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що, визнаючи повноваження судді тлумачити закон, потрібно пам`ятати також і про обов`язок судді сприяти юридичній визначеності, яка гарантує передбачуваність змісту та застосування юридичних норм, сприяючи тим самим забезпеченню високоякісної судової системи (пункт 47).

66. Судді повинні послідовно застосовувати закон. Проте, якщо суд вирішує відійти від попередньої практики, на це потрібно чітко вказувати в рішенні (пункт 49 згаданого Висновку).

67. Єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності у вирішенні спірних ситуацій для учасників справи.

68. Принцип єдності судової практики не є абсолютним, оскільки в іншому разі це

б унеможливлювало виправлення судом своєї позиції або ж гальмувало

б динамічний розвиток права та суспільних відносин.

69. В Україні завдання забезпечення єдності судової практики відповідно до Закону № 1402-VIII та ЦПК України, інших процесуальних кодексів покладається на Верховний Суд.

70. Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 45

Закону № 1402-VIII Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

71. Щоб гарантувати юридичну визначеність, Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 09 лютого 2021 рокуу справі № 381/622/17).

72. За правилами частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

73. Велика Палата Верховного Суду може відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього підстав, які мають бути належно мотивовані не лише в постанові Великої Палати Верховного Суду за наслідками вирішення спору по суті, а й в ухвалі відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

74. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, просила відступити від правових висновків, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2024 року

у справі № 380/9838/22 (адміністративне провадження № К/990/26556/23), про те, що діяльність політичної партії, зокрема, щодо формування органу місцевого самоврядування, обрання, призначення і звільнення їх посадових осіб не може бути свавільною та має допускати розумний публічний нагляд і контроль. Питання відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чітко регламентовано законодавством. Депутат своєю чергою має право на захист та перевірку судом дотримання здійсненої щодо нього відповідачем регламентованої законом процедури та правил відкликання депутата за народною ініціативою.

75. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що аналіз усталеної судової практики доводить те, що розгляд справ щодо формування складу органів місцевого самоврядування здійснює Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

76. Зокрема, винятково Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду здійснював розгляд справ, у яких оскаржувалися рішення політичної партії про відкликання депутата відповідної ради за народною ініціативою (постанови від 28 травня 2020 року у справі № 818/386/17, від 29 грудня 2020 року

у справі № 819/151/18, від 02 листопада 2023 року у справі № 460/37812/22, від 12 вересня 2024 року у справі № 640/21435/22, від 30 вересня 2024 року

у справі № 380/4166/22 та інші).

77. Така практика Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

є сталою. Практики іншого касаційного суду (Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду)

у подібних до цієї справи правовідносинах немає.

78. Додатково Велика Палата Верховного Суду зазначає, що особливістю цієї справи є наявність юрисдикційного конфлікту, про що свідчить таке.

79. Відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

80. За обставинами цієї справи, що встановлені у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 у лютому 2023 року звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП «Наш край», Чернігівської ОО ПП «Наш край», третя особа - Бобровицька міська територіальна виборча комісія Ніжинського району Чернігівської області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» від 20 грудня 2022 року «Про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою»;

- визнати протиправним та скасувати рішення 35-го позачергового з`їзду ПП «Наш край» від 26 грудня 2022 року «Про відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою».

81. Ухвалою від 13 лютого 2023 року у справі № 620/1283/23, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, Чернігівський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження

у справі.

82. Позивачка у травні 2023 року в порядку цивільного судочинства подала позов,

у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення зборів Чернігівської ОО ПП «Наш край» від 20 грудня 2022 року «Про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою»;

- визнати протиправним та скасувати рішення 35-го позачергового з`їзду ПП «Наш край» від 26 грудня 2022 року «Про відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою».

83. Тож з огляду на припис частини п`ятої статті 170 КАС Українипісля відмови

у відкритті провадження у цій цивільній справі позивачка не матиме доступу до адміністративного суду з основною вимогою, яку вона раніше пред`являла за правилами адміністративного судочинства у справі № 620/1283/23 і з подібною до якої надалі звернулася до загального суду за правилами цивільного судочинства у цій справі.

84. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

85. Як зазначає ЄСПЛ, у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав

(рішення у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

86. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).

87. ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами [рішенням від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України» (заяви № 7714/06, 23654/08) ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції через відсутність у заявників доступу до суду касаційної інстанції, бо відмова Вищого адміністративного суду України розглянути їхні касаційні скарги всупереч ухвалам Верховного Суду України не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й знівелювала авторитет судової влади; крім того, ЄСПЛ зазначив, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (§ 27, 28, 38-40). У рішенні від 01 грудня 2011 року у справі «Андрієвська проти України» (заява № 34036/06) ЄСПЛ визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на те, що Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою заявниці через те, що її справа мала цивільний, а не адміністративний характер, і тому касаційною інстанцією мав бути Верховний Суд України; натомість останній відмовив у відкритті касаційного провадження, зазначивши, що судом касаційної інстанції у справі заявниці є саме Вищий адміністративний суд України (§ 13, 14, 23, 25, 26). У рішенні від 17 січня 2013 року у справі «Мосендз проти України» (заява № 52013/08) ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції, через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами (§ 116, 119, 122-125). У рішенні від 21 грудня 2017 року у справі «Шестопалова проти України» (заява № 55339/07) ЄСПЛ виснував, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, бо національні суди надавали суперечливі роз`яснення стосовно їхньої юрисдикції у справі заявниці, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду позову заявниці за правилами адміністративного судочинства (§ 13, 18-24)].

88. Тож у цій справі Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду діє в умовах конфлікту юрисдикцій, задля забезпечення гарантованих Конвенцією прав позивачки на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.

89. З огляду на те, що колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка діє в умовах юрисдикційного конфлікту, не навела обґрунтованих мотивів для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а також враховуючи сталість практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як повноважного суду у такій категорії спорів, Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України, для прийняття справи до свого розгляду.

Загальні висновки

90. Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору в подібних правовідносинах, - справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

91. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.

Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 761/15647/23 за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Наш край», Чернігівської обласної організації Політичної партії «Наш край» про визнання протиправними та скасування рішень за касаційною скаргою Чернігівської обласної організації Політичної партії «Наш край» на постанову Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року - повернути на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. О. Погрібний СуддіО. О. БанаськоМ. В. Мазур О. Л. БулейкоС. Ю. Мартєв Ю. Л. ВласовК. М. Пільков І. А. ВоробйоваО. В. Ступак М. І. ГрицівІ. В. Ткач О. А. ГубськаО. С. Ткачук Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич В. В. КорольЄ. А. Усенко О. В. КривендаН. В. Шевцова