Постанова

від 28.01.2025 по справі 308/7235/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/7235/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 січня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів: Фазикош Г.В., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколенд Плюс" на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року, ухвалене головуючим суддею Придачуком О.А., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколенд Плюс" про визнання рішень органу місцевого самоврядування та договору оренди земельної ділянки недійсними

встановив:

У червні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, ТОВ "Еколенд Плюс" про визнання рішень органу місцевого самоврядування та договору оренди земельної ділянки недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у квітні 2018 року поблизу села Руські Комарівці в урочищі «Тайня» невідомі особи почали будівельні роботи по будівництву сміттєпереробного об`єкту (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів). Як з`ясувалося згодом будівництво сміттєпереробного об`єкту планувало здійснювати ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС», а земельна ділянка під сміттєпереробний об`єкт виділена Середнянською селищною радою на підставі рішень від 26 червня 2014 року та 22 серпня 2014 року з подальшим укладенням договору оренди від 29 грудня 2014 року. Позивачі вважають, що вказані рішення та договір оренди підлягають визнанню недійсними з огляду на те, що селищна рада перед переданням земельної ділянки в користування не змінила її цільове призначення і дозволу на зміну цільового призначення не надавала; висновок Управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області по проекту землеустрою є простроченим; не була проведена державна землевпорядна експертиза; детальний план території сміттєпереробного об`єкту в с. Вовкове урочище «Тайня» не був затверджений.

З врахування наведено позивачі просили суд:

- визнати недійсним рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди» від 26 червня 2014 року, яким надано ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС» дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди строком на 49 років загальною площею 10,00 га, земель сільськогосподарського призначення (пасовище) для розміщення сміттєпереробного об`єкту, що знаходиться на території Середнянської селищної ради, с. Вовкове урочище «Тайня» контур №1274;

- визнати недійсним рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди» від 22 серпня 2014 року, яким затверджено ТОВ «Еколенд Плюс» проект землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки на умовах оренди та надано надала ТОВ «Еколенд Плюс» земельну ділянку в користування на умовах оренди для розміщення сміттєпереробного об`єкту за адресою: контур №1274 урочище «Тайня» с. Вовкове Ужгородського району на території Середнянської селищної ради;

- визнати недійсним договір оренди землі від 29 грудня 2014 року укладений між Середнянською селищною радою Ужгородського району та ТОВ «Еколенд Плюс».

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди» від 26 червня 2014 року, яким надано ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС» дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди строком на 49 років загальною площею 10,00 га, земель сільськогосподарського призначення (пасовище) для розміщення сміттєпереробного об`єкту, що знаходиться на території Середнянської селищної ради, с. Вовкове урочище «Тайня» контур №1274.

Визнано недійсним рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди» від 22 серпня 2014 року, яким затверджено ТОВ «Еколенд Плюс» проект землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки на умовах оренди та надано надала ТОВ «Еколенд Плюс» земельну ділянку в користування на умовах оренди для розміщення сміттєпереробного об`єкту за адресою: контур №1274 урочище «Тайня» с. Вовкове Ужгородського району на території Середнянської селищної ради.

Визнано недійсним договір оренди землі від 29 грудня 2014 року укладений між Середнянською селищною радою Ужгородського району та ТОВ «Еколенд Плюс».

Стягнуто з Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області та ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 1057,20 грн з кожного.

Стягнуто з Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області та ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі по 1057,20 грн з кожного.

Стягнуто з Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області та ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі по 1057,20 грн з кожного.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ "Еколенд Плюс" подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимоги. Вважає, що вказане рішення ухвалено з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знали про наявність спірних правовідносин ще з липня 2012 року, але із позовом звернулися тільки 27.06.2018, майже через 6 років, що свідчить про пропуск ними строку позовної давності і такі не надали доказів поважності пропуску такого строку. Доводи Позивачів про те, що вони дізналися про порушення їх прав лише у 2018 році, спростовується матеріалами справи. Однак, суд першої інстанції вказаного не взяв до уваги та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання.

Судом не було враховані документи, які вказують на дотримання вимог діючого законодавства щодо затвердження детального плану території, а саме: Акт комісії з обстеження земельної ділянки для будівництва сміттєпереробного об`єкта в урочищі «Тайня», в межах села Вовкове на території Середнянської селищної ради при Ужгородській районній державній адміністрації від 04.07.2013 року, який було складено на виконання розпорядження Ужгородської райдержадміністрації від 01.07.2013 року № 213.

Також вказує, що судом першої інстанції надано невірну оцінку про необхідність прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, бо відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва сміттєпереробного об`єкту в урочищі «Тайня», с. Вовкове на території Середнянської селищної ради, така згода не була передбачена.

Невірним є висновок суду про необхідність проведення державної експертизи проекту землеустрою, бо відповідно до вимог діючого законодавства, яким на час розроблення проекту відведення землеустрою, не було передбачення обов`язкової державної експертизу вказаних проектів відведення земельних ділянок за вказаним цільовим призначенням.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , подали відзив на апеляційну скаргу в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо строків позовної давності то зазначають, що колективне звернення направлене жителями сіл Руські Комарівці та Вовкове у серпні 2012 року в жодному разі не може бути доказом обізнаності позивачів про прийняття оскаржуваних рішень (рішення про надання дозволу на складання проекту із землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) та укладення спірного договору, оскільки ці події мали місце раніше. Крім того, апелянт не враховує, що норми ст. 261 ЦК України, встановлюють початок перебігу строків позовної давності не з моменту, коли позивачу могло бути відомо про прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом владних повноважень, а з моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав у зв`язку із прийняттям такого рішення.

У даному випадку порушення прав позивачів пов`язано з тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень були допущені цілий ряд порушень вимог чинного законодавства, про які позивачі не могли об`єктивно дізнатися. Так, позивачі не могли бути обізнаними і не могли припустити, що оскаржені рішення могли бути прийняті за відсутності затвердженого детального плану території (таку інформацію позивачі отримали тільки з листа Середнянської селищної ради у червні 2018 року). У даному випадку, як зазначалось у позовній заяві, оскаржені рішення та договір порушують права та охоронювані законом інтереси не тільки позивачів, а й значної кількості жителів сіл Руські Комарівці, Вовкове та Дубрівка, про що, зокрема, свідчать додані до позовної заяви копії колективних звернень з приводу незаконності будівництва полігону ТПВ.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності з огляду на те, що позивачі довідались про прийняття оскаржуваних рішень та укладення оскаржуваного договору лише у 2018 році, після отримання відповіді на адвокатський запит, а відповідачами доказів протилежного не надано.

В апеляційній скарзі апелянт, зокрема, вказує, що при розгляді вказаної справи не були враховані документи, які вказують на дотримання вимог діючого законодавства щодо затвердження детального плану території, а саме: Акт комісії з обстеження земельної ділянки для будівництва сміттєпереробного об`єкта в урочищі «Тайня», в межах села Вовкове на території Середнянської селищної ради при Ужгородській районній державній адміністрації від 04.07.2013, який було складено на виконання розпорядження Ужгородської райдержадміністрації від 01.07.2013 року № 213 та Протокол засідання містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації від 05.07.2013 року.

В той же час, обставини затвердження детального плану досліджувались у межах адміністративних справ за позовами жителів населених пунктів прилеглих до запланованого сміттєпереробного об`єкта. Зокрема, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 р. по справі №0740/885/18 за позовом ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 до Середнянської селищної ради Ужгородського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ "Еколенд Плюс", про визнання протиправним та скасування рішення, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року та постановою Верховного суду від 14 листопада 2019 року, рішення 18 сесії Середнянської селищної ради VI скликання від 01.08.2013 р. "Про затвердження внесених змін до детального плану території" скасовано. При цьому у межах даної справи суди встановили, що детальний план території, до якого в подальшому рішенням Середнянської селищної ради від 01.08.2013 були внесені зміни, затверджений у встановленому законом порядку не був, а також те, що мало місце порушення процедури проведення громадських слухань та інших вимог законодавства при розробці та затвердженні містобудівної документації.

у апеляційній скарзі апелянт стверджує, що судом першої інстанції надано невірну оцінку про необхідність прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про землеустрій», ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земельної ділянки до іншої категорії (тобто фактично зміна цільового призначення земельної ділянки) має здійснюватися на підставі рішень відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Всупереч вищенаведеному, Середнянською селищною радою не було прийнято рішення про зміну цільового призначення і віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель промисловості, транспорту і зв`язку.

Зміна цільового призначення земельної ділянки дійсно здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, проте ст. 20 ЗК України чітко вказує на необхідність прийняття рішення органом державної влади та органом місцевого самоврядування про зміну цільового призначення.

Водночас, як випливає з рішення Середнянської селищної ради від 26 червня 2014 року земельна ділянка щодо якої надано було дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення сміттєпереробного об`єкту (контур №1274 урочище «Тайня» с. Вовкове Ужгородського району) належала до земель сільськогосподарського призначення (пасовище). При цьому рішеннями Середнянської сільської ради від 26 червня 2014 року та 22 серпня 2014 року, остання не надавала дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки і не затверджувала таку зміну.

Відповідно, ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС» у будь-якому разі не мало права замовляти, а розробник проекту не мав права розробляти проект землеустрою зі зміною цільового призначення земельної ділянки, оскільки Середнянська селищна рада згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки для розміщення сміттєпереробного об`єкту в с. Вовкове урочище «Тайня» не надавала.

За умови створення нового землекористування, а також враховуючи рішення селищної ради, ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС» повинно було замовити державну експертизу проекту землеустрою, після отримання позитивного висновку та за якої Середнянська селищна рада могла прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою.

Однак, державна землевпорядна експертиза проекту землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки на умовах оренди для розміщення сміттєпереробного об`єкту за адресою: контур №1274 урочище «Тайня» с. Вовкове проведена не була. Відповідно, Середнянська селищна рада не мала права затверджувати проект землеустрою без проведення державної землевпорядної експертизи, оскільки необхідність проведення такої експертизи була передбачена і чинним законодавством і рішенням селищної ради.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, відзиву на скаргу, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 26 червня 2014 року Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області було прийнято рішення «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди», яким: 1) надано ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС» дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди строком на 49 років загальною площею 10,00 га, земель сільськогосподарського призначення (пасовище) для розміщення сміттєпереробного об`єкту, що знаходиться на території Середнянської селищної ради, с. Вовкове урочище «Тайня» контур №1274 (п. 1 рішення); 2) зобов`язано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформити в установленому законом порядку та подати після проведення державної землевпорядної експертизи на затвердження (п. 2 рішення).

Так, 22 серпня 2014 року Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області було прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди». Вказаним рішенням Середнянська селищна рада: 1) затвердила ТОВ «Еколенд Плюс» проект землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки на умовах оренди площею 10,00 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а саме: для розміщення сміттєпереробного об`єкту за адресою: контур №1274 урочище «Тайня» с. Вовкове Ужгородського району на території Середнянської селищної ради. Кадастровий номер земельної ділянки - 2124855500:11:014:0001 (п. 1 рішення); 2) надала ТОВ «Еколенд Плюс» земельну ділянку в користування на умовах оренди терміном на 49 років площею 10,00 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а саме: для розміщення сміттєпереробного об`єкту за адресою: контур №1274 урочище «Тайня» с. Вовкове Ужгородського району на території Середнянської селищної ради (п. 2 рішення).

Крім того, 29 грудня 2014 року між Середнянською селищною радою Ужгородського району та ТОВ «Еколенд Плюс» було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 10,00 га за адресою: контур №1274 урочище «Тайня» с. Вовкове Ужгородського району. Строк дії договору - 49 років.

Відповідно наявного в матеріалах справи висновку відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 18.08.2014 №378/01-20, що є частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди ТОВ «Еколенд Плюс» підготовленого ТОВ «Гео Карпати», проект землеустрою відповідає містобудівній документації на місцевому рівні: згідно зі змінами до детального плану території, затвердженими Середнянською селищною радою 18 сесії 6 скликання від 01.08.2013.

Водночас, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі №0740/885/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Середнянської селищної ради Ужгородського району, про визнання протиправним та скасування рішення, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 та постановою Верховного суду від 14 листопада 2019 року, рішення 18 сесії Середнянської селищної ради VI скликання від 01.08.2013 "Про затвердження внесених змін до детального плану території" скасовано. При цьому у межах даної справи суди встановили, що детальний план території, до якого в подальшому рішенням Середнянської селищної ради від 01.08.2013 були внесені зміни, затверджений у встановленому законом порядку не був, а також те, що вказана обставина підтверджується також листом-відповіддю Середнянської селищної ради від 20.06.2018 №239/02-24.

Крім того, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 по справі №0740/820/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до Відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Еколенд Плюс", про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та дозволу виконання будівельних робіт, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 та постановою Верховного суду від 28 січня 2022 року, зокрема, встановлено, що рішення про затвердження детального плану території сміттєпереробного об`єкта в с. Вовкове урочище «Тайня» не приймалось. Крім того, у межах даної справи суди встановили порушення процедури проведення громадських слухань і недотримання прав громадськості на участь у обговоренні містобудівної документації, зокрема, прав жителів прилеглих сіл і користувачів земельних ділянок, які розташовані на території, суміжній з територією Селищної ради, де розміщено земельну ділянку заплановану для розміщення сміттєпереробного об`єкту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ЗК України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Вказаними нормами закону встановлено, що віднесення земельної ділянки до іншої категорії (тобто фактично зміна цільового призначення земельної ділянки) має здійснюватися на підставі рішень відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У абзаці 3 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6 також чітко наголошувалося, що за вимогами статті 20 ЗК України зміна цільового призначення має бути здійснена за рішенням повноважного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, однак, водночас ст. 20 ЗК України чітко вказує на необхідність прийняття рішення органом державної влади та органом місцевого самоврядування про зміну цільового призначення.

Водночас, як випливає з рішення Середнянської селищної ради від 26 червня 2014 року земельна ділянка щодо якої було надано дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення сміттєпереробного об`єкту (контур №1274 урочище «Тайня» с. Вовкове Ужгородського району) належала до земель сільськогосподарського призначення (пасовище).

Однак, як слідує з рішень Середнянської сільської ради від 26 червня 2014 року та 22 серпня 2014 року сільська рада не надавала дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки і не затверджувала таку зміну.

Таким чином, всупереч вищенаведеним приписам Земельного кодексу України Середнянською сільською радою було надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення для її використання не за цільовим призначенням, при цьому рішення про зміну цільового призначення відповідної земельної ділянки у встановленому законом порядку не приймалось.

За вказаних підстав, ТОВ «Еколенд Плюс» не мало права замовляти, а розробник проекту не мав права розробляти проект землеустрою зі зміною цільового призначення земельної ділянки, оскільки, селищна рада згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки для розміщення сміттєпереробного об`єкту в с. Вовкове урочище «Тайня» не надавала.

Відповідно до статті 1, пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи. Основними завданнями державної експертизи є перевірка відповідності об`єктів державної експертизи вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Згідно абзацу 10 частини 1 статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.

Отже, за умови створення нового землекористування, а також враховуючи рішення селищної ради, ТОВ «Еколенд Плюс» мало замовити державну експертизу проекту землеустрою та після селищна рада мала право прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою.

За цих обставин, Середнянська селищна рада не мала права затверджувати проект землеустрою без проведення державної землевпорядної експертизи, а тому рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 26 червня 2014 року та від 22 серпня 2014 року прийняті з порушенням вимог містобудівного та земельного законодавства, у зв`язку з чим такі визнані судом недійсними.

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Також судом констатовано, що питання розміщення на території Середнянської селищної ради в безпосередній близькості від населених пунктів, жителями яких являються позивачі, об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (в даному випадку сміттєпереробного об`єкту, що включає сортувальний цех та полігон твердих побутових відходів), беззаперечно впливає на гарантоване Конституцією України та законодавством право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а відтак, позивачі мають право на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом оскарження рішень органу місцевого самоврядування щодо виділяння земельної ділянки для будівництва сміттєпереробного об`єкту, розміщеного у безпосередній близькості до населених пунктів, де вони проживають, та договору оренди земельної ділянки, із зверненням до суду щодо захисту своїх прав.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачами пропущено строк позовної давності є безпідставними, оскільки такі довідались про прийняття оскаржуваних рішень та укладення оскаржуваного договору лише у 2018 році після отримання відповіді на адвокатський запит і вказаним обставинам судом першої інстанції було надано правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення суду першої інстанції ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права, тому не мають правового значення у спірних правовідносинах.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява N 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відтак, дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов`язує можливість скасування чи зміни оскаржуваного рішення, і висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити на підставі приписів статті 375 ЦПК України, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколенд Плюс", залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач

Судді