Постанова

від 10.02.2025 по справі 947/15643/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2830/25

Справа № 947/15643/24

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Сєвєрової Є.С. (суддя-доповідач),

- суддів: - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- відповідачі - Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», ОСОБА_2 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей 55»,

розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей 55», про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2024, постановлену у складі судді Бескровного Я.В., про повернення позовної заяви,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд: 1) витребувати у ПАТ «МТБ Банк» та передати ОСББ «Одісей-55» належні співвласникам багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, та АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності земельні ділянки кадастрові номери 5110136900:18:017:0023, 5110136900:18:017:0024, 5110136900:18:017:0061, 5110136900:18:017:0063; 2) витребувати у ОСОБА_2 та передати ОСББ «Одісей-55» належні співвласникам багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, та АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:18:017:0077 у придатному для використання стані (включаючи знесення будинків, будівель і споруд, будівництво яких розпочато на підставі дозвільного документу Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ОД051231102288).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей - 55» про витребування майна з чужого незаконного володіння, вважати неподаними та разом з позовною заявою та додатками до неї повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не усунуті недоліки, викладені в ухвалах від 30.05.2024 та 10.06.2024 у вказаних в них строках, тому позовну заяву, відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, слід вважати неподаною та повернути.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 про повернення позову скасувати. Справу направити на новий розгляд до Київського районного суду м. Одеси.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального законодавства.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно після скасування ухвали про відмову у відкритті провадження у справі та направлення справи для продовження розгляду, протягом п`яти днів не відкрив провадження у справі. Судом першої інстанції неправомірно було винесена ухвала від 30.05.2024 про залишення позову без руху та ухвала від 10.06.2024 про продовження процесуального строку для усунення недоліків. Судом першої інстанції не враховано предмет, характер спору та суб`єктний склад його сторін та надані позивачем обґрунтовані пояснення щодо недоліків позовної заяви та висновків суду, з якими пов`язувалось залишення позовної заяви без руху. Суд був зобов`язаний зупинити провадження №2/947/3733/24 у справі №947/15643/24 з 07.06.2024 до перегляду ухвали про відмову у справі №947/15643/24 в порядку апеляційного провадження №22/813/5886/24. Суд не мав права повторно повертати позовну заяву, враховуючи скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в справі №947/15643/24. Крім того, був порушений порядок визначення судді для розгляду справи, оскільки після направлення справи 947/15643/24 для продовження розгляду справа не мала передаватися тому ж самому судді та у період відпустки.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6. 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Встановлені судом апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі.

В травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей - 55» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 30 травня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути виявлені в ухвалі недоліки, а саме: необхідно надати суду належно оформлену позовну заяву із зазначенням ціни позову та у разі належного підтвердження ціни позову (довідка БТІ, експертне дослідження, тощо) позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання заяви майнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням сплаченої суми судового збору за реквізитами: отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101).

30 травня 2024 року до Київського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшла заява, відповідно до якої він частково усунув недоліки, вказавши місце проживання відповідача ОСОБА_3 , однак від належного зазначення ціни позову та сплати судового збору відмовився, пославшись на норми ст.43 ЗК України та Постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18.

31 травня 2024 року ухвалою Київського районного суду м.Одеси відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у цивільній справі за позовом про витребування у Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) та передання Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Одісей - 55» (код ЄДРПОУ 43072089) належні співвласникам багатоквартирних будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності земельні ділянки кадастрові номери 5110136900:18:017:0023, 5110136900:18:017:0024, 5110136900:18:017:0061, 5110136900:18:017:0063.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 10.06.2024 у зв`язку з тим, що позивач не повністю усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 30.05.2024, в частині зазначення ціни позову та сплати відповідно судового збору за одну вимогу майнового характеру, продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10.09.2024 ухвала судді Київського районного суду від 31.05.2024 скасована та справу направлено до Київського районного суду м.Одеси для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану справу передано 07.10.2024 судді Бескровному Я.В.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 вирішено вважати неподаними та разом з позовною заявою та додатками до неї повернуто позивачу.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви. Вважає, що суд першої інстанції дійшов вказаних висновків з порушення вимог процесуального законодавства.

Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Заслуговують на увагу суду посилання апеляційної скарги на те, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10.09.2024 ухвала судді Київського районного суду від 31.05.2024 скасована та справа направлена до Київського районного суду м.Одеси для продовження розгляду.

Відповідно до п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі Положення АСДС) , затвердженого Рішення Ради суддів України 02.04.2015 № 25, судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Вказане положення кореспондується з п. 3.13 Засадами використання автоматизованої системи документообігу в Київському районному суді м. Одеси затвердженого рішенням зборів суддів Київського районного суду м. Одеси від 14.08.2015 зі змінами від 07.09.2023.

Пунктом 2.3.44 Положення АСДС визначено випадки передачі справи раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу).

Відповідно до п. 2.3.47 Положення АСДС у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44-2.3.46 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.

Вказане положення також кореспондується в п. 3.16. Засади використання автоматизованої системи документообігу в Київському районному суді м. Одеси від 14.08.2015 зі змінами від 07.09.2023, у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 3.13-3.15 розділу 3 цих Засад, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.

Отже, як встановлено матеріалами справи відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2024 цивільну справу №947/15643/24 було передано головуючому судді Бескровному Я.В. (а.с. 71)

Відповідно до змісту ухвали Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2024, суддя Бескровний Я.В. перебував у відпустці з 27.09.2024 по 25.10.2024, тобто визначення складу суду відбулось без дотримання вимог п. 2.3.47 Положення АСДС та п. 3.16 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Київському районному суді м. Одеси від 14.08.2015, що свідчить про недотримання порядку визначення складу суду.

Вказані обставини є порушенням норм процесуального права та є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Крім того, згідно з положеннями ст.ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Колегія суддів звертає увагу, що звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути виявлені в ухвалі недоліки, а саме: необхідно надати суду належно оформлену позовну заяву із зазначенням ціни позову та у разі належного підтвердження ціни позову (довідка БТІ, експертне дослідження, тощо) позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання заяви майнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням сплаченої суми судового збору за реквізитами: отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2, п. 9, п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. У позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Частиною 2 ст. 176 ЦПК визначено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким чином, суд першої інстанції не позбавлений можливості попередньо визначити розмір судового збору з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Повернення позовної заяви за вказаних підстав є надмірним формалізмом.

Доводи про необхідність зупинення провадження у справі підставою скасування ухвали бути не можуть, оскільки зупинення з наведених підстав законом не передбачено.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає вищезазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими, а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (Київського районного суду м. Одеси).

Дата ухвалення постанови, порядок та строк касаційного оскарження

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 року про повернення позовної заяви - скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: Є.С. Сєвєрова

Судді: О.С. Комлева

С.М. Сегеда