Постанова

від 04.02.2025 по справі 744/629/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 лютого 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 744/629/24

Головуючий у першій інстанції - Смага С. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/265/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів су дової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Семенівка Агро Плюс", -

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2024 року (проголошено о 08:51, повний текст складено 05.11.2024) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівка Агро Плюс" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

У С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Семенівка Агро Плюс», в якому просив:

- скасувати наказ ТОВ «Семенівка Агро Плюс» № 20/к-тр від 03.06.2024 як незаконний;

- поновити його на роботі водієм автотранспортних засобів ТОВ «Семенівка Агро Плюс»;

- стягнути з ТОВ «Семенівка Агро Плюс» на його користь 8 772,50 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 14.05.2024 він взятий на облік як внутрішньо переміщена особа у зв`язку з виїздом з міста Семенівка Чернігівської області до села Стольне Корюківського району Чернігівської області (копія довідки додається). Станом на 14.05.2024 він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Семенівка Агро Плюс», де працював водієм автотранспортних засобів.

Зазначав, що 16.05.2024 він звернувся до відповідача із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з воєнним станом в Україні та на підставі довідки ВПО від 14.05.2024 №7418-7002033942 з 17.05.2024 до 11.08.2024, проте відповідач відмовив у наданні відпустки, посилаючись на положення ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Указував, що повторно звернувся до відповідача із заявою від 16.05.2024 о 17.20 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 17.05.2024 до 11.08.2024, надіславши його рекомендованим листом з повідомленням про вручення, додавши копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який було отримано роботодавцем 21.05.2024. Незважаючи на отримання заяви, відповідь на неї не надано.

Наголошував, що відповідачем фактично не розглянуто, проігноровано та не взято до уваги його заяву про надання відпустки від 16.05.2024, яка ним була отримана 21.05.2024, та всупереч цього видано наказ № 20/к-тр від 03.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів, за відсутність на роботі без поважних причин (прогул) 27.05.2024, звільнено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Стверджував, що відповідачем порушено ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», не надано відпустку за його заявою, хоча таку відпустку відповідач був зобов`язаний надати.

У зв`язку із зазначеним уважав наказ про звільнення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а він - поновленню на роботі.

Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 31.10.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Семенівка Агро Плюс» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.

Позивач наголошує, що надання відпустки йому як внутрішньо переміщеній особі на підставі ч. 4 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є обов`язком роботодавця.

Зазначає, що він не мав умислу на вчинення дисциплінарного проступку, зокрема прогулу, оскільки уважав, що роботодавець обов`язково винесе наказ про надання йому відпустки, бо зобов`язаний це зробити відповідно до чинного законодавства України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Семенівка Агро Плюс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Зазначає, що під час розгляду справи по суті, відповідач неодноразово наголошував на тому, що відповідно до розпорядження голови Новгород-Сіверської районної військової адміністрації від 09.11.2022 №10-ДСК/М «Про встановлення та доведення мобілізаційних завдань (замовлень) з виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства для забезпечення потреб національної економіки України в особливий період» позивачу доведені мобілізаційні завдання (замовлення) щодо забезпечення функціонування національної економіки в особливий період, а саме вирощування олійних культур. З урахуванням цього, відповідач діючи в рамках чинного законодавства України, відмовив ОСОБА_1 у наданні відпустки без збереження заробітної плати у період дії воєнного стану з 17.05.2024.

Наголошує, що письмова відповідь про відмову у наданні відпустки без збереження заробітної плати з 17.05.2024 була вручена позивачу 16.05.2024, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на листі відповідача №66 від 16.05.2024.

Указує, що 27.05.2024 в перший робочий день (понеділок) після виходу з лікарняного позивач не з`явився на роботі та не повідомив про причини відсутності на роботі, про що свідчить доповідна записка начальника бригади від 27.05.2024. В подальшому, позивач 28, 29, 30, 31 травня та 03 червня 2024 року був відсутній на роботі, вказаний факт не заперечувався позивачем під час надання пояснень в судовому засіданні. Факт невиходу на роботу та відсутності позивача на роботі 27, 28, 29, 30, 31 травня та 03 червня 2024 року без поважних причин зафіксований актами комісії № 2, 3, 4, 5, 6, 7 за вказаний період.

Звертає увагу суду на те, що під час розгляду даної справи судом не встановлено наявності істотних обставин, які об`єктивно перешкоджали явці на роботу позивача після закінчення лікарняного 24.05.2024

Крім того, відповідач всіляко намагався отримати від позивача усні чи письмові пояснення щодо причин поважності відсутності на роботі, однак позивач не був взагалі зацікавлений у цьому, не повідомив такі причини та не з`явився на роботу навіть після звільнення для отримання копії наказу та заповненої трудової книжки, що свідчить про те, що позивач не бажав продовжувати з відповідачем трудові відносини та не був зацікавлений у поверненні на роботу в будь-який день починаючи з 27.05.2024

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника позивача - адвоката Сльозки А.Ф., який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача - адвоката Тихонова Д.І., який просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Семенівка Агро Плюс», де працював водієм автотранспортних засобів.

З копії листа Новгород-Сіверської районної військової адміністрації Чернігівської області від 29.08.2022 №01-64/В-1136 вбачається, що відповідно до розпорядження начальника Новгород-Сіверської районної військової адміністрації від 29.08.2022 №6-ДСК/М «Про внесення змін у додаток №1 до розпорядження голови районної державної адміністрації від 23.04.2021 М №1ДСК «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) та забезпечення їх виконання» було доведено мобілізаційне завдання (замовлення) до ТОВ «Семенівка Агро Плюс» та укладено договір на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) №5 від 29.08.2022 (а.с. 58).

Згідно з інформацією Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області від 24.01.2025 №01-29/522 договір на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) №5 від 29.08.2022, укладений між Новгород-Сіверської районною військовою адміністрацією та ТОВ «Семенівка Агро Плюс» має обмежений доступ, договір діє до повного виконання мобілізаційного завдання (замовлення) виконавцем (а.с. 241).

Відповідно до копії наказу Міністерства економіки України від 02.02.2024 №3070 «Про бронювання військовозобов`язаних за ТОВ «Семенівка Агро Плюс» заброньовано за ТОВ «Семенівка Агро Плюс» на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом ЗСУ (реєстраційний номер 300/1/С/38663 від 29.12.2023). Надано заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов`язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців (а.с. 251). У списку військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час ТОВ «Семенівка Агро Плюс» значиться ОСОБА_1 , 1979 р.н., тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (а.с. 248 зв. - 249).

14.05.2024 ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №7418-7002033942, фактичне місце проживання зазначено: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

16.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Семенівка Агро Плюс» із заявою про надання йому відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з воєнним станом в Україні на підставі довідки ВПО від 14.05.2024 №7418-7002033942 з 17.05.2024 по 11.08.2024. Заяву зареєстровано 16.05.2024 за вх. №22 (а.с. 9).

16.05.2024 вих. №66 ТОВ «Семенівка Агро Плюс» письмово відмовило ОСОБА_1 у наданні відпустки без збереження заробітної плати. Відмову обґрунтовано тим, що оскільки Товариству доведені мобілізаційні завдання (замовлення) щодо забезпечення функціонування національної економіки України в особливий період, на підставі укладеного договору на виконання мобілізаційного завдання працівники Товариства залучені до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). Повідомлено позивача, що невихід на роботу з 17.05.2024 без поважних причин є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади на загальних підставах, передбачених ст. 40 КЗпП України. Відповідь отримана ОСОБА_1 16.05.2024, що підтверджується його підписом (а.с. 10, 59).

16.05.2024 о 17:20 ОСОБА_1 повторно звернувся до ТОВ «Семенівка Агро Плюс» із заявою про надання йому відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з воєнним станом в Україні на підставі довідки ВПО від 14.05.2024 №7418-7002033942 з 17.05.2024 по 11.08.2024, яку надіслав відповідачу ТОВ «Семенівка Агро Плюс» засобами поштового зв`язку (а.с. 11, 12-14). ТОВ «Семенівка Агро Плюс» відповідь на заяву не надавалася.

У матеріалах справи міститься копія листка непрацездатності №2325684-2023046191-2, виданого КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області, згідно з яким ОСОБА_2 з 16.05.2024 по 24.05.2024 перебував на лікарняному у зв`язку із захворюванням або травмою загального характеру (а.с. 84).

Наказом директора ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 17.05.2024 №11/к-тр створено комісію щодо перевірки працівника на лікарняному, яку, зокрема, зобов`язано провести перевірку обґрунтованості перебування водія автотранспортних засобів ОСОБА_3 на лікарняному шляхом безпосереднього виїзду комісії за відомим місцем проживання (перебування) вказаного працівника (а.с. 60).

Листом КНП №01-13/546 від 22.05.2024 «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області повідомила ТОВ «Семенівка Агро Плюс» про те, що громадянин ОСОБА_1 з 16.05.2024 по час надання відповіді перебуває на амбулаторному лікуванні у лікаря-хірурга поліклінічного відділення КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області. Лікарняний лист з тимчасової втрати працездатності виданий з 16.05.2024 по 24.05.2024 (а.с. 62).

10.09.2024 за результатами перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Чернігівській області листом №2500-0905-8/61242 повідомило ТОВ «Семенівка Агро Плюс» про те, що листок непрацездатності №12325684-2023046191-2 сформований на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, створеного лікарем КНП «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області, у зв`язку із чим до відповідача надіслана вимога про сплату компенсації страхової виплати, призначеної на підставі вищевказаного листка непрацездатності та здійсненої за рахунок коштів Пенсійного Фонду України (а.с. 112).

Відповідно до доповідної записки начальника бригади ОСОБА_7 від 27.05.2024 водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 27.05.2024 не вийшов на роботу і не попередив про причини своєї відсутності. Він неодноразово намагався додзвонитися до нього на його мобільний номер телефону НОМЕР_1 , однак на телефонні дзвінки не відповідає. ОСОБА_1 не надавав усних та письмових пояснень та не повідомляв причини своєї відсутності на роботі 27.05.2024 (а.с. 63).

Згідно з комісійним актом ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 27.05.2024 №2 27.05.2024 водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 відсутній на роботі без попередження причин відсутності та без повідомлення поважності причин з 08:00 до 12:00 та з 13:00 до 17:00. З метою з`ясування причин відсутності працівника на роботі, члени комісії декілька разів намагалися додзвонитися до ОСОБА_3 на його особистий мобільний номер телефону НОМЕР_1 , однак на телефонні дзвінки працівник не відповідає. З`ясувати причини відсутності ОСОБА_3 на роботі 27.05.2024 протягом усього дня члени комісії не змогли, оскільки останній не надав жодних усних та/або письмових пояснень причин відсутності на роботі 27.05.2024 (а.с. 64).

Наказом ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 27.05.2024 №13-ОД доручено комісії, створеній наказом Товариства від 17.05.2024 №11/к-тр, доручити проведення службового розслідування щодо з`ясування причин відсутності водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 на роботі 27.05.2024. Службове розслідування розпочати з 27.05.2024. Комісії невідкладно з`ясувати причини відсутності водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 на роботі 27.05.2024 шляхом направлення за адресою реєстрації та фактичним місцем проживання працівника листа з пропозицією надати пояснення щодо причин відсутності на роботі та копій документів, які підтверджують поважність причин відсутності на роботі. За результатами проведеного службового розслідування скласти відповідний Акт з рекомендаціями комісії, який подати на затвердження (а.с.65).

27.05.2024 ТОВ «Семенівка Агро Плюс» звернулося до ОСОБА_1 з листом про надання письмових пояснень відсутності на роботі 27.05.2024, яким для вирішення питання щодо з`ясування поважності причин його відсутності на роботі 27.05.2024 запропонувало надати письмові пояснення з обґрунтуванням причин відсутності на роботі та надати документи, які підтверджують поважність причини відсутності. Попередило, якщо протягом 3-х (трьох днів) з моменту отримання цього листа позивач не надасть письмових пояснень або документів, що підтверджують поважність причин відсутності на роботі 27.05.2024, підприємство буде змушено розцінювати це як відмову надати письмові пояснення причини відсутності, а самі причини вважати неповажними. Довело до відома, що відсутність на роботі без поважних причин є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України. Лист отримано позивачем 31.05.2024 (а.с. 66-60).

Згідно з актом ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 28.05.2024 №3 водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 відсутній на роботі без попередження причин відсутності та без повідомлення поважності причин 28.05.2024 з 08:00 до 12:00 та з 13:00 до 17:00. З метою з`ясування причин відсутності працівника на роботі, члени комісії декілька разів намагалися додзвонитися до ОСОБА_3 на його особистий мобільний номер телефону НОМЕР_1 , однак на телефонні дзвінки працівник не відповідає. Оскільки ОСОБА_4 не відповідав на телефонні дзвінки, останньому було направлено текстове повідомлення на його особистий номер телефону у мобільному додатку Viber щодо причин відсутності протягом 27-28 травня 2024 року на роботі та надання пояснень щодо поважності причин відсутності. У відповідь на це ОСОБА_4 надіслав текстове повідомлення, в якому зазначив, що він так і не отримав письмової відповіді на свою заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати від 16.05.2024. З цього приводу ОСОБА_5 було повідомлено, що відповідь на його заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати від 16.05.2024 він отримав особисто в цей же день, про що свідчить його особистий підпис і проставлена дата на відповіді. Останньому було наголошено, що за результатами розгляду заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати від 16.05.2024, керівництвом ТОВ «Семенівка Агро Плюс» було прийнято рішення відмовити у наданні такої відпустки на підставі ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та повідомлено про наслідки невиходу на роботу з 17.5.2024 без поважних причин. Крім того ОСОБА_4 у текстовому повідомленні повідомив, що він додатково направив заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати від 16.05.2024 засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження ТОВ «Семенівка Агро Плюс», однак так і не отримав відповіді на вказану заяву. Інших поважних причин відсутності на роботі 27-28 травня 2024 року ОСОБА_4 не надав та не повідомив. До акту додані скріншоти листування з ОСОБА_6 у мобільному додатку Viber (а.с. 70, 71-73).

Відповідно до акту ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 29.05.2024 №4 водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 відсутній на роботі без попередження причин відсутності та без повідомлення поважності причин 29.05.2024 з 08:00 до 12:00 та з 13:00 до 17:00. З метою з`ясування причин відсутності працівника на роботі, члени комісії декілька разів намагалися додзвонитися до ОСОБА_3 на його особистий мобільний номер телефону НОМЕР_1 , однак на телефонні дзвінки працівник не відповідає. З`ясувати причини відсутності ОСОБА_3 на роботі 29.05.2024 протягом усього дня члени комісії не змогли, оскільки останній не надав жодних усних та/або письмових пояснень причин відсутності на роботі 29.05.2024 (а.с. 74).

Згідно з актом ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 30.05.2024 №5 водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 відсутній на роботі без попередження причин відсутності та без повідомлення поважності причин 30.05.2024 з 08:00 до 12:00 та з 13:00 до 16:30. З метою з`ясування причин відсутності працівника на роботі, члени комісії декілька разів намагалися додзвонитися до ОСОБА_3 на його особистий мобільний номер телефону НОМЕР_1 , однак на телефонні дзвінки працівник не відповідає. З`ясувати причини відсутності ОСОБА_3 на роботі 30.05.2024 протягом усього дня члени комісії не змогли, оскільки останній не надав жодних усних та/або письмових пояснень причин відсутності на роботі 30.05.2024 (а.с. 75).

З акту ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 31.05.2024 №6 вбачається, що 31.05.2024 водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 відсутній на роботі без попередження причин відсутності та без повідомлення поважності причин з 08:00 до 12:00 та з 13:00 до 16:00. З метою з`ясування причин відсутності працівника на роботі, члени комісії декілька разів намагалися додзвонитися до ОСОБА_3 на його особистий мобільний номер телефону НОМЕР_1 , однак на телефонні дзвінки працівник не відповідає. Комісією встановлено, що 27.05.2024 на адресу фактичного місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було направлено лист щодо необхідності надання письмових пояснень відсутності на роботі 27.05.2024. Вказаний лист було направлено поштовим відправлення з описом вкладення (ідентифікатор відправлення 1540002002815), який за даними трекінгу поштового відправлення на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» було отримано ОСОБА_1 особисто 31.05.2024. Після отримання вказаного поштового відправлення до закінчення робочого дня ОСОБА_1 не надав жодних усних та/або письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі 27.05.2024, а також причин своєї відсутності на роботі 28.09.2024, 29.05.2024, 30.05.2024 та 31.05.2024 (а.с. 76).

Відповідно до акту ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 03.06.2024 №7 водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 відсутній на роботі без попередження причин відсутності та без повідомлення поважності причин 03.06.2024 з 08:00 до 12:00. Комісією встановлено, що 27.05.2024 на адресу фактичного місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було направлено лист щодо необхідності надання письмових пояснень відсутності на роботі 27.05.2024. Вказаний лист було направлено поштовим відправлення з описом вкладення (ідентифікатор відправлення 1540002002815), який за даними трекінгу поштового відправлення на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» було отримано ОСОБА_1 особисто 31.05.2024. Вказаним листом ОСОБА_1 було надано необхідний та достатній строк для надання письмових пояснень щодо поважності причин відсутності на роботі 27.05.2024 - 3 дні з моменту отримання повідомлення про необхідність надання письмових пояснень. Після отримання вказаного поштового відправлення станом на 12:00 03.06.2024 ОСОБА_1 не надав жодних усних та/або письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі 27.05.2024, а також причин своєї відсутності на роботі 28.09.2024, 29.05.2024, 30.05.2024 та 31.05.2024 (а.с. 77).

Наказом ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 03.06.2024 №20/к-тр, у зв`язку з відсутністю водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 на роботі 27.05.2024 без поважних причин, враховуючи відсутність на роботі 28.05.2024, 29.05.2024, 30.05.2024, 31.05.2024 та 03.06.2024, ненадання письмових пояснень та документів щодо поважності причин відсутності на роботі, за порушення трудової дисципліни, на підставі ст. 147 КЗпП України, звільнено ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів, 03.06.2024, за відсутність на роботі 27.05.2024 без поважних причин (прогул), на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 15, 78).

03.06.2024 ТОВ «Семенівка Агро Плюс» направило ОСОБА_1 лист, в якому повідомило його про звільнення із займаної посади на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Крім того повідомило, що оскільки він має бронювання на період мобілізації та на воєнний час, що підтверджується витягом з наказу Мінекономіки, надана йому відстрочки від бронювання в день звільнення підлягає анулюванню за рішенням Мінекономіки. Запропонувало негайно особисто або шляхом направлення засобами поштового зв`язку повернути витяг з наказу Мінекономіки, за яким йому надано відстрочку на період мобілізації та на воєнний час (а.с. 16-17, 79-80).

Відповідно до довідки ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 21.01.2025 №10 дохід ОСОБА_1 за період з 01.02.2024 по 30.04.2024 у ТОВ «Семенівка Агро Плюс» склав 42761,74 грн (а.с. 246).

Згідно з ч. 2 статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення прав громадян на працю є правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння збереженні роботи (стаття 5-1 КЗпП України).

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (частина перша статті 147 КЗпП).

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП).

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №235/2284/17 вказано, що прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

У постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №536/1755/20 вказано, що: при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Таким чином, у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. При цьому власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня. Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі у день звільнення. Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі здійснюється виходячи з конкретних обставин та наданих сторонами доказів. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Позивач не заперечував свою відсутність на роботі 27.05.2024, 28.05.2024, 29.05.2024, 30.05.2024, 31.05.2024 та 03.06.2024. Однак зазначав, що наказ про звільнення його з роботи є незаконним, оскільки відповідачем не виконано обов`язку про надання йому за заявою відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Статтею 2 Закону України «Про відпустки» передбачено, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Особливості надання відпустки в умовах воєнного стану визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення) (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов`язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки" (ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Судом у справі встановлено та не заперечується ОСОБА_1 , що 27.05.2024, 28.05.2024, 29.05.2024, 30.05.2024, 31.05.2024 та 03.06.2024 з 8:00 год до 12:00 год він був відсутній на роботі. Доказів на підтвердження поважності причин відсутності на робочому місці позивач не надав, жодних письмових пояснень матеріали справи не містять. Унаслідок цього його було звільнено із займаної посади на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин 27.05.2024.

Колегія суддів наголошує, що доводити відсутність працівника на роботі має роботодавець, а поважність причини прогулу - працівник.

Факт відсутності позивача на роботі підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

- доповідною запискою начальника бригади ТОВ «Семенівка Агро Плюс» ОСОБА_7 від 27.05.2024;

- актами ТОВ «Семенівка Агро Плюс» від 27.05.2024 № 2, від 28.05.2024 № 3, від 29.05.2024 № 4, від 30.05.2024 № 5, від 31.01.2024 № 6 та від 03.06.2024 № 7 про відсутність ОСОБА_3 на роботі.

Крім того, стороною позивача визнається факт відсутності на роботі.

Відтак, колегія суддів уважає доведеним факт відсутності позивача на роботі з 27 травня 2024 року.

Посилання позивача на незаконність наказу про звільнення через те, що відповідачем не виконано обов`язку про надання йому за заявою відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», апеляційний суд вважає безпідставними.

Встановлено, що відповідно до розпорядження голови Новгород-Сіверської районної військової адміністрації від 09.11.2022 № 10-ДСК/М «Про встановлення та доведення мобілізаційних завдань (замовлень) з виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства для забезпечення потреб національної економіки України в особливий період» доведені мобілізаційні завдання (замовлення) щодо забезпечення функціонування національної економіки в особливий період, а саме вирощування олійних культур. Між ТОВ «Семенівка Агро Плюс» та Новгород-Сіверською районною військовою адміністрацією укладено договір на виконання мобілізаційного завдання від 29.08.2022 № 5, який наразі діє.

З метою забезпечення виконання ТОВ «Семенівка Агро Плюс» мобілізаційного завдання в особливий період наказом Міністерства економіки України від 02.02.2024 заброньовано за ТОВ «Семенівка Агро Плюс» на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному товаристві та надано заброньованим відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців, серед яких заброньованим є ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, відмова відповідача ОСОБА_1 у наданні відпустки без збереження заробітної плати із посиланням на ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ґрунтується на приписах зазначеної норми, оскільки ОСОБА_1 є заброньованим від мобілізації у зв`язку із залученням його до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

Отримавши відмову ТОВ «Семенівка Агро Плюс» на свою заяву від 16.05.2024 про надання відпустки, про що свідчить особистий підпис, ОСОБА_1 цієї ж дати засобами поштового зв`язку направив заяву аналогічного змісту, не дочекавшись відповіді, на роботу не з`явився, та вчинив прогул.

З огляду на те, що тягар доведення поважності причин відсутності на робочому місці покладено на ОСОБА_1 , однак останнім таких доказів не надано, роботодавцем правомірно застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Установивши, що звільнення позивача за прогул відбулося із дотриманням встановленого законом порядку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи позивача про те, що він уважав, що роботодавець обов`язково винесе наказ про надання йому відпустки, а тому він не мав умислу на вчинення дисциплінарного проступку, не є підставою для поновлення ОСОБА_1 на роботі за підстав викладених вище.

За таких обставин, апеляційний суд уважає, що доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, у зв`язку із чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 31.10.2024 - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко