Постанова

від 07.02.2025 по справі 910/6164/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2025 р. Справа№ 910/6164/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Все для Дому"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 (повне рішення складено та підписано 09.10.2024) (суддя Літвінова М.Є.)

у справі № 910/6164/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Служби зовнішньої розвідки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Все для Дому"

про стягнення 113 955,27 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У травні 2024 року Служба зовнішньої розвідки України (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Все для Дому" (далі - ТОВ "ВТК "Все для Дому", відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 113 955,27 грн, з яких 18 992,55 грн сума пені та 94 962,72 грн сума штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 539/ВС від 17.08.2023 (далі - Договір) у частині виконання робіт у встановлений графіком строк.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 у справі № 910/6164/24 позовні вимоги Служби зовнішньої розвідки України задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "ВТК "Все для Дому" на користь Служби зовнішньої розвідки України суму штрафних санкцій у розмірі 113 955,27 грн, з яких: пеня в розмірі 18 992,55 грн, штраф у розмірі 94 962,72 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, що стало підставою для розірвання Договору, підтверджено належним чином, а відтак наявні підстави для стягнення передбачених Договором санкцій.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва 09.10.2024 у справі № 910/6164/24, ТОВ "ВТК "Все для Дому" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 612, 613, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що обставини, на які посилався відповідач, не прийняті судом до уваги. Прострочення виконання зобов`язання сталось із вини позивача, який не вчинив дій, передбачених Договором, зокрема, не допускав працівників відповідача на роботу на об`єкті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання ТОВ "ВТК "Все для Дому" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 у справі № 910/6164/24 та поновлено ТОВ "ВТК "Все для Дому" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВТК "Все для Дому" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 у справі № 910/6164/24; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 у справі № 910/6164/24 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 26.12.2024.

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Позиції учасників справи

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що сторонами була погоджена кількість осіб, яка буде допущена до роботи на об`єкті, і саме таку кількість допускали до об`єкта. У строк, визначений Договором, про виникнення обставин, які б могли спричинити порушення Договору, відповідач не повідомив.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до умов договору № 539/ВС від 17.08.2023, укладеного між Військовою частиною Служби зовнішньої розвідки України як замовником та ТОВ "ВТК "Все для Дому" як виконавцем (Договір), виконавець взяв на себе зобов`язання за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений Договором строк послуги з поточного ремонту будівлі спеціального призначення № 2 (інв. № 10322901), розташованої в м. Києві (ремонт технічного приміщення № 10) (далі - роботи).

Склад та обсяги робіт з поточного ремонту, що доручаються до виконання виконавцю, визначені кошторисною документацією (розрахованої у програмному комплексі АВК-5), яка є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору замовник зобов`язується надати виконавцю фронт робіт з поточного ремонту будівлі спеціального призначення № 2 (інв. № 10322901), розташованої в м. Києві (ремонт технічного приміщення № 010) (далі - Об`єкт), прийняти закінчені роботи на Об`єкті та оплатити їх.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що власником результату виконаних робіт за цим Договором до їх передачі замовнику є виконавець. По завершенню робіт виконавець зобов`язується надати замовнику акт за формою КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форму КБ-З (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат).

Як визначено в п. 1.5 Договору, роботи за цим Договором здійснюються відповідно до кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова), та коду Національного класифікатора Єдиний закупівельний словник (СРV) ДК 021-2015, затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 23.12.2015 № 1749 - 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи", КЕКВ 2260.

Згідно з п. 1.7 Договору закупівля Послуг за цим Договором здійснюється у відповідності до підпункту 1 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, (зі змінами), без застосування процедури відкритих торгів та використання електронного каталогу, так як розголошення інформації під час дії правового режиму воєнного стану, яка буде оприлюднена в тендерній документації (відповідно до п. 28 зазначеної Постанови та статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі") несе загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку.

Відповідно до п. 2.1 Договору роботи за цим Договором (п. 1.1 цього Договору) виконуються не пізніше - 30.11.2023. У разі припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні до 30 листопада 2023, подальші правові відносин між сторонами за даним Договором будуть врегульовані окремою додатковою угодою.

Замовник може, у разі необхідності, прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт, про що повідомляє виконавця протягом трьох про робочих днів з моменту виникнення таких обставин. Таке рішення замовника є підставою для укладання сторонами додаткової угоди, в тому числі внесення змін до договірної ціни тощо (п. 2.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що договірна ціна цього Договору визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною цього Договору, є твердою і складає 379 850 грн 88 коп. (триста сімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 88 коп.), ПДВ не нараховується відповідно до чинного законодавства України.

У п. 3.2 Договору передбачено випадки, коли замовник і виконавець можуть переглянути договірну ціну.

Відповідно до п. 10.1 Договору приймання-передача закінчених робіт проводиться згідно підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про виконання будівельних робіт та витрат (ф. № КБ-2в, КБ -3).

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету та відповідно до Графіка виконання та фінансування ремонтних робіт (додаток № 2) (п. 11.1 Договору).

Згідно з п. 11.4 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом десяти робочих днів на підставі належним чином оформлених актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (ф. № КБ-2в, КБ-3).

Відповідно до п. 11.5 Договору виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт та понесених витрат, що підлягають оплаті, та готує відповідні підтверджуючі документи (ф. № КБ-2в, КБ-3), розрахунки та подає їх для підписання замовнику.

Замовник зобов`язаний підписати подані виконавцем документи, що підтверджують виконання робіт понесення витрат, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом п`яти робочих днів із дня одержання.

У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється моменту отримання замовником бюджетного призначення на фінансування робіт.

Пунктом 13.1 Договору визначено зобов`язання виконавця, зокрема:

забезпечити виконання робіт у строки, встановлені Договором (підп. 13.1.1);

забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та умовам цього Договору (підп. 13.1.2);

відшкодувати відповідно до законодавства та умов Договору завдані замовнику збитки (підп. 13.1.4);

у випадку порушення взятих на себе зобов`язань сплатити замовнику визначені умовами Договору штрафні санкції та у випадку вимоги, повернути замовнику відповідну частку сплачених ним виконавцю за Договором коштів (підп. 13.1.5).

За положеннями п. 13.3 Договору замовник зобов`язаний:

13.3.1. надати виконавцю будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу документацію;

13.3.2. сприяти виконавцю у виконанні робіт;

13.3.3. прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору;

13.3.4. забезпечити допуск на територію Об`єкта працівників виконавця для виконання робіт за Договором на підставі наданих списків.

Відповідно до п. 13.4 Договору замовник має право:

13.4.2. відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість експлуатації Об`єкта та не можуть бути усунені виконавцем або третьою стороною;

13.4.3. ініціювати внесення змін у цей Договір, вимагати його розірвання та відшкодування збитків, зумовлених порушенням виконавцем умов Договору.

Згідно з п. 13.5 Договору замовник має право з підстав, передбачених пунктом 14.7 Договору, розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення виконавця (цінним листом з описом вкладання). У такому випадку Договір вважається розірваним в односторонньому порядку без укладення додаткової угоди про розірвання Договору з моменту направлення письмового повідомлення.

Як визначено в п. 14.3 Договору, виконавець несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за Договором і в таких сумах:

- у разі порушення строку виконання робіт за цим Договором з виконавця стягується пеня у розмірі 1 % договірної ціни цього Договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної ціни;

- у разі порушення умов зобов`язання щодо якості робіт з виконавця стягується штраф у розмірі 20 % договірної ціни цього Договору.

Згідно з п. 14.4 Договору сторони домовились, що розмір збитків, а також неустойки, які підлягають відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків за цим Договором, не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення). Також сторони відповідно до статті 231 Господарського кодексу України встановили для замовника іншій розмір відсотків за порушення зобов`язань, а саме: 0 % (нуль відсотків).

У п. 14.7 Договору погоджено, що у разі одностороннього розірвання Договору з підстав невиконання (відмови від виконання) виконавцем взятих на себе зобов`язань за Договором, останній зобов`язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі двадцяти п`яти відсотків від договірної ціни цього Договору протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту розірвання Договору.

Згідно з п. 15.3 Договору замовник має право ініціювати розірвання цього Договору, якщо виконавця визнано банкрутом або виконавець за своєї вини: допустив відставання темпів виконання робіт; виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк; допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання Об`єкта за призначенням та не можуть бути усунені виконавцем.

У разі якщо рішення про розірвання Договору приймається відповідно до умов пунктів 15.3 та 15.4, Договір вважається розірваним після узгодження цього питання сторонами, шляхом укладення додаткової угоди (п. 15.5 Договору).

Строк дії Договору - з моменту його підписання обома сторонами та щодо бюджетних зобов`язань до 31 грудня 2023 року, щодо виконання інших зобов`язань - до повного їх виконання (п. 16.1 Договору).

Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 16.2 Договору).

Виконавець надає замовнику списки працівників згідно з додатком 1 "Список працівників Виконавця" та копії першої, другої та з штампом останньої реєстрації сторінок паспортів. Замовник може відмовити окремим працівникам виконавця в доступі до своїх приміщень без будь-яких пояснень. В такому разі виконавець може надати список інших працівників (п. 20.1 Договору).

Додатком № 2 до Договору "Графік виконання та фінансування робіт" сторони визначили граничний термін виконання робіт - до 30.11.2023, розмір фінансування - 379 850,88 грн.

Листами від 08.11.2023 № 18/4/1471 ВС/Б та від 05.12.2023 № 16/4/3217-ВС позивач звертався до відповідача з приводу несвоєчасного виконання робіт (готовність лише 18 %) з повідомленням про розірвання Договору в односторонньому порядку разом із додатковою угодою № 1 від 12.12.2023 про розірвання Договору, умовами якої передбачено вважати Договір розірваним в односторонньому порядку з 05.12.2023.

Крім того, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 05.01.2024 про сплату штрафних санкцій у розмірі 113 955,27 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

При цьому відповідач звертався до позивача з листом від 29.11.2023 № 2/0308л, в якому просив позивача розірвати Договір у зв`язку з тривалими перевірками персоналу та мобілізацією частини працівників відповідача до лав ЗСУ. Також, відповідач просив позивача прийняти фактично виконані роботи.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення Службою зовнішньої розвідки України з позовом про стягнення з ТОВ "ВТК "Все для Дому" пені в розмірі 18 992,55 грн та штрафу в розмірі 94 962,72 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

Згідно зі ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Як встановлено ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Матеріалами справи підтверджено, що доказів виконання відповідачем робіт, обсяг яких визначено у дефектному акті, який є додатком № 3 до Договору, на суму 379 850,88 грн матеріали справи не містять.

При цьому відповідач посилається на те, що саме у зв`язку з діями позивача він не зміг виконати свої зобов`язання за Договором.

Разом з тим, як правильно враховано місцевим господарським судом, у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження обставин недопущення позивачем працівників відповідача на об`єкт для виконання робіт.

Так, згідно з п. 9.4 Договору виконавець повідомляє замовника про виникнення обставин, що загрожують виконанню цього Договору з вини замовника, протягом трьох днів з дня їх виникнення. Замовник протягом трьох робочих днів з дня одержання повідомлення від виконавця надає йому відповідь щодо прийнятих рішень та намічених заходів.

Будь-яких доказів (листування із цього приводу тощо) виконання відповідачем п. 9.4 Договору ним не надано.

Також, у цьому зв`язку суд апеляційної інстанції зважає на те, що приміщення позивача є режимним об`єктом і, відповідно, Договором було передбачено певний порядок допущення працівників відповідача для виконання робіт.

Проте, відповідач не довів будь-якими належними доказами не тільки факту недопущення його працівників, але й вживання ним визначених Договором заходів щодо виконання своїх зобов`язань.

За таких обставин, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань сталось із вини самого відповідача.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частинами четвертою та шостою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За положеннями ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 14.7 Договору сторони погодили, що в разі одностороннього розірвання Договору з підстав невиконання (відмови від виконання) виконавцем взятих на себе зобов`язань за Договором, останній зобов`язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі двадцяти п`яти відсотків від договірної ціни цього Договору протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту розірвання Договору.

Згідно з п. 15.3 Договору замовник має право ініціювати розірвання цього Договору, якщо виконавця визнано банкрутом або виконавець за своєї вини: допустив відставання темпів виконання робіт; виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк; допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання об`єкта за призначенням та не можуть бути усунені виконавцем.

Листом від 05.12.2023 № 16/4/3217-ВС позивач повідомив відповідача про розірвання Договору у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт у визначеному обсязі та встановлені строки.

Відповідач не оскаржував такого розірвання, більш того, в листі від 29.11.2023 № 2/0308л сам просив розірвати Договір.

Отже, з урахуванням погоджених сторонами в пунктах 13.4.3, 13.5, 14.7 умов Договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що цей правочин є розірваним між сторонами з 05.12.2023.

За таких обставин, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 94 962,72 грн штрафу на підставі п. 14.7 Договору.

У частині заявленої до стягнення пені за період прострочення з 01.12.2023 по 05.12.2023, місцевим господарським судом слушно враховано положення ч. 4 ст. 631 ЦК України, згідно з якою закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Як визначено в п. 14.3 Договору, виконавець несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за Договором і в таких сумах: у разі порушення строку виконання робіт за цим Договором з виконавця стягується пеня в розмірі 1 % договірної ціни цього Договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної ціни.

Відповідно до п. 2.1 Договору роботи за цим Договором виконуються не пізніше - 30.11.2023.

За відсутності доказів виконання робіт у встановлений Договором строк (як вбачається з листа позивача від 08.11.2023 № 18/4/1471 ВС/Б, станом на 07.11.2023 відповідачем виконано лише близько 18 % об`єму робіт), правомірним є висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову і в цій частині.

Також, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування положень ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру санкцій, оскільки відповідачем не доведено ані надмірного їх розміру, ані вживання усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Все для Дому" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 у справі № 910/6164/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 у справі № 910/6164/24.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко