Постанова

від 10.12.2024 по справі 908/3218/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3218/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: Заврій Руслан Леонідович (в залі суду) від ФОП Калянов Андрій Валентинович адвокат, ордер серія АЕ № 1273810 від 01.04.2024

представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 (суддя Науменко А.О.) у справі № 908/3218/23

за позовом: Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Полюс Запоріжжя

про усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності та стягнення суми.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Запорізької області звернулась Фізична особа-підприємець Калянов Андрій Валентинович з позовною заявою від 18.10.2023, в якій просив суд:

1. Заборонити ОСББ Полюс Запоріжжя будь-яким чином втручатись та/або перешкоджати здійсненню господарської діяльності Фізичною особою - підприємцем Каляновим Андрієм Валентиновичем за адресою будинку АДРЕСА_1 .

2. Усунути перешкоди у здійсненні господарської діяльності Фізичною особою підприємцем Каляновим Андрієм Валентиновичем шляхом зобов`язання ОСББ Полюс Запоріжжя відновити у будинку АДРЕСА_1 центральне обладнання домофонної системи торгівельної марки Візит та встановити:

- у під`їзді №1 (на вхідних дверях та сходовій клітині) обладнання за переліком та у кількості згідно Акту № 2059/26-1 від 05.03.2020;

- у під`їзді № 2 (на вхідних дверях та сходовій клітині) обладнання за переліком та у кількості згідно Акту № 2059/26-2 від 05.03.2020.

3. Стягнути з ОСББ Полюс Запоріжжя на користь Фізичної особи - підприємця Калянова Андрія Валентиновича неодержаний за Публічним договором (офертою) про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту домофонних систем в м. Запоріжжя від 09.01.2023 дохід (абонентську плату) у сумі 23 159,50 грн, за період з червня 2023 року по жовтень 2023 року.

У позові позивач також просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати (8052 грн 00 коп. судовий збір та 8 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі №908/3218/23 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження факту виконання договорів №2059/26-1 та №2059/26-2 від 02.07.2008, зокрема актів приймання-передачі виконаних робіт за цими договорами, встановлення та передання обладнання. Позивачем не доведено наявність права виконавця за договорами № 2059/26-1 № 2059/26-2 від 02.07.2008, яке б підлягало захисту в сенсі права вимоги на заборону ОСББ Полюс Запоріжжя будь яким чином втручатись та/або перешкоджати здійсненню господарської діяльності ФОП Калянова Андрія Валентиновича, як і право власності на центральне обладнання домофонної системи торгівельної марки Візит: у під`їзді №1 (на вхідних дверях та сходовій клітині) обладнання за переліком та у кількості згідно Акту № 2059/26-1 від 05.03.2020; у під`їзді № 2 (на вхідних дверях та сходовій клітині) обладнання за переліком та у кількості згідно Акту № 2059/26-2 від 05.03.2020, в контексті вимоги про зобов`язання ОСББ Полюс Запоріжжя відновити у будинку АДРЕСА_1 центральне обладнання домофонної системи торгівельної марки Візит, встановити відповідне обладнання.

Відсутній факт сплати та, відповідно, прийняття викладених у публічному договорі умов будь-якою особою, в тому числі співвласниками квартир або приміщень. Довідки №2059/26-1 від 21.10.2023 та №2059/26-2 від 21.10.2023 не є ані доказами здійснення оплати на користь ФОП Калянова А.В., ані доказами виконання робіт за публічним договором. Зведені виписки про оплати, долучені до пояснень від 04.01.24, складені, підписані та засвідчені печаткою лише позивача, не є банківською випискою про зарахування коштів на рахунок позивача та доказом приєднання відповідної особи до Публічного договору.

В свою чергу за поясненнями відповідача, ОСББ Полюс Запоріжжя з ФОП Каляновим А.В. не укладалося жодних угод. Згідно витягу від 04.09.2018 № 23867055 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.04.2008 року на підставі рішення власників житлових та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано ОСББ Полюс Запоріжжя, статутною діяльністю якого є забезпечення потреб власників приміщень, та їх представництва в наданні житлово-комунальних послуг. Вхідні двері будинку є складовою будівлі і питання використання спільного майна вирішується саме шляхом представництва ОСББ Полюс Запоріжжя. Відомостей про надання ОСББ Полюс Запоріжжя дозволу суб`єкту господарювання встановлювати та підключати до мережі ОСББ будь-якого обладнання відсутні.

З урахуванням викладеного, за висновком суду першої інстанції, відсутні підстави вважати наявними між сторонами договірних правовідносин з надання послуг з технічного обслуговування та ремонту домофонної системи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, 26 (під`їзди №1 та №2), та статусу виконавця за цим договором у ФОП Калянова А.В., не має. Позивачем не доведено наявності збитків, відсутності порушень прав позивача.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Калянов Андрій Валентинович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

На переконання Скаржника, суд першої інстанції неповно та необ`єктивно дослідив надані Позивачем оригінали договорів № 2059/26-1 № 2059/26-2 від 02.07.2008 шляхом їх поверхневого огляду, тому що при їх уважному дослідженні факт укладання між сторонами вказаних договорів є очевидним. Апелянт зазначає, що вказані договори підписані від Замовника в особі мешканців квартир у будинку, які діяли на підставі зборів мешканців відповідного під`їзду, а відтак відповідно до статті 204 ЦК України укладені договори (Договір-1 та Договір-2) є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та/або вони не визнані судом недійсними.

Із наданих Позивачем на дослідження суду першої інстанції оригіналів договорів № 2059/26-1 № 2059/26-2 від 02.07.2008 вбачається взаємне волевиявлення сторін на набуття ними цивільних прав та обов`язків, а саме, зі сторони Виконавця у виконанні прийнятого ним на себе зобов`язання в тому числі щодо установки металевої двері, загальнобудинкового та індивідуального домофонного обладнання, його гарантійного та постгарантійного обслуговування, в свою чергу, зі сторони мешканців будинку (Замовника) - прийняття такого виконання, допуск представників Виконавця мешканцями квартир у свої помешкання, прийняття ними встановлених Виконавцем внутриквартирних перемовних пристроїв, погодження мешканцями умов договорів, чинного на той час тарифу (абонентської плати) та отримання ними абонентських рахунків.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Відповідач згідно поданого відзиву ввважає, що рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 року у справі № 908/3218/23 є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції дослідив всі наявні у справі докази та надав їм належну оцінку. В той же час, відомості апеляційної скарги, які викладені фізичною особою-підприємцем Каляновим А.В. щодо наявності належним чином укладених угод, не відповідають матеріалам справи.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 22.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/3218/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/3218/23.

29.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/3218/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі №908/3218/23. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі №908/3218/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.06.2024 об 12:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено до 06.08.2024 на 11:00 год.

06.08.2024 канцелярія суду апеляційнї інстанції зареєструвала клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 06.08.2024 представники сторін не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено до 10.12.2024 на 12:00 год.

10.12.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

19.10.1998 Фізична особа-підприємець Калянов Андрій Валентинович (далі ФОП Калянов А.В.) зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності. Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво металевих дверей і вікон, електромонтажні роботи, ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (здійснення повного комплексу послуг з технічного обслуговування та ремонту комплекту центрального обладнання домофонної системи торгівельної марки Візит у м. Запоріжжі).

Листом Вих. № 17 від 15.05.2023 (вх. № 441 від 19.05.2023) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Полюс Запоріжжя повідомило ФОП Калянова А.В., що за адресою: АДРЕСА_1 15 травня 2023 року встановлене своє нове сучасне обладнання домофону на вхідні двері та на сходові клітини 2-ох під`їздів та просило з 01 червня 2023 року не нараховувати Замовнику (мешканцям будинку) за послугу обслуговування Домофону Візит.

04.07.2023 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 04.07.2023 про повернення демонтованого обладнання домофонної системи.

21.07.2023 на вимогу про повернення обладнання позивачем отримано відповідь відповідача вих. № 27 від 21.07.2023, згідно якої, ОСББ ПОЛЮС ЗАПОРІЖЖЯ не проти повернути обладнання, але не зовсім розуміє про що конкретно йде мова, тому просить надати договори № 2059/26-1, № 2059/26-2 від 02.07.2008 із специфікацією обладнання, акт прийому передачі, документи, що підтверджують право власності на таке обладнання з переліком та серійними номерами.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами частини 1 статті 184 Господарського кодексу України, укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Договір, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, договори №2059/26-1 та №2059/26-2 від 02.07.2008 підписані виключно фізичною особою-підприємцем Каляновим Андрієм Валентиновичем і скріплені його печаткою (а.с. 14, 17). Вказані договори не містять жодної інформації про додатки до них, а таблиці з підписами фізичних осіб не підтверджують укладення вказаних договорів або посилання на них. З наданих таблиць не можна встановити, чи є зазначені в них фізичні особи власниками квартир у будинку №26 на вул. Маршала Судця в м. Запоріжжя.

Розрахунки вартості робіт по встановленню металевих дверей і центрального обладнання за адресами на вул. Маршала Судця, 26, п. 1 та п. 2 також підписані лише фізичною особою-підприємцем Каляновим А.В. та засвідчені його печаткою.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що умови договорів №2059/26-1 та №2059/26-2 від 02.07.2008 року не були погоджені іншими особами, окрім ФОП Калянова А.В., тому відсутні підстави для врахування посилань апелянта на умови пунктів 1.1., 1.2., 3.1., 3.5. цих договорів в частині здійснення позивачем гарантійного та післягарантійного обслуговування центрального обладнання під`їздів №1 та №2 будинку №26 на вул. Маршала Судця впродовж 120 місяців з дня його встановлення та автоматичного продовження цих зобов`язань до 02.07.2028 року.

Таблиці (а.с. 14 зворотній бік, 15, 17 зворотній бік, 18) і розрахунки вартості робіт по встановленню дверей і обладнання за вказаними адресами не можуть бути належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами на підтвердження належності позивачу центрального обладнання домофонної системи торгової марки Візит за цими адресами.

В матеріалах справи відсутні належні і допустимі в розумінні статтей1 76,77 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження факту виконання позивачем умов договорів №2059/26-1 та №2059/26-2 від 02.07.2008 року.

Колегія суддів відхиляє надані акти №2059/26-1 від 05.03.2020 року та №2059/26-2 від 05.03.2020 року про заміну центрального обладнання домофонної системи, які надано позивачем на підтвердження факту заміни 05.03.2020 встановленого встановленого у 2008 році центрального обладнання домофонної системи за адресою: АДРЕСА_2 та №2 на нове, оскільки вони містять підпис лише ФОП Каляновим А.В..

Якщо договір укладається за допомогою публічної оферти, він вважається укладеним з моменту акцепту цієї оферти (ст. 642 Цивільного кодексу України). Підписання договору чи будь-які інші дії, що засвідчують прийняття оферти, є підтвердженням укладання угоди.

Зокрема, акти виконаних робіт або наданих послуг, рахунки-фактури, платіжні документи, а також інші документи, що підтверджують виконання зобов`язань за договором, можуть бути використані як додаткові докази укладання та виконання договору.

Однак, зведені виписки про оплату, долучені до пояснень від 04.01.2024, складені, підписані та засвідчені лише позивачем, не є банківськими виписками про зарахування коштів на рахунок позивача та відповідно не підтверджують приєднання осіб до публічного договору.

На підставі викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині: «….Кожен з договорів викладено (виконано) на обох сторонах аркушу (тобто на 6 сторінках). При цьому на лицевій стороні аркушу (сторінці з умовами договору) викладено текст договору та внизу підпис Виконавця (Позивача), а на зворотній стороні того ж аркушу викладено підписи Замовника (мешканців будинку), їх ідентифікаційні дані: ПІБ, адреси проживання (номера квартир у конкретному будинку АДРЕСА_1 , телефонні номери засобів зв`язку тощо).

Загалом надавалось 2 (два) договори, кожен з яких оформлено на 3 (трьох) аркушах з обох сторін, тобто на 6 (шістьох) сторінках кожний договір.

Таким чином, має місце не з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, повний текст Договору № 2059/26-1 від 02.07.2008 (скорочено - «Договір-1») та підписи сторін Договору-1 оформлено у вигляді єдиного документа на 1 (одному) аркуші паперу, з однієї сторони якого викладено текст та умови договору. В преамбулі вказано, що Договір-1 укладено, з однієї сторони Виконавцем (Позивачем), а з іншої сторони Замовником, тобто мешканцями під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_1 . Внизу сторінки міститься підпис та печатка Виконавця, а з іншої сторони (на звороті), викладено підписи та реквізити Замовника, а саме ПІБ мешканців квартир (номери квартир 1-38), їх контактні дані, інформація про встановлений внутриквартирний перемовний пристрій (на вимогу п. 2.4., 4.4. договору) та підписи мешканців квартир 1-38 на підтвердження з ознайомленням з умовами Договору-1.

Наступний, другий аркуш Договору-1 ідентичний першому, містить з однієї сторони такий самий як і на першому аркуші текст Договору № 2059/26-1 від 02.07.2008, внизу сторінки міститься підпис та печатка Виконавця, а на звороті викладено підписи та реквізити Замовника, а саме ПІБ мешканців квартир (номери квартир АДРЕСА_3 ), їх контактні дані, інформація про встановлений внутриквартирний перемовний пристрій та підписи мешканців квартир 39-61 на підтвердження з ознайомленням з умовами Договору-1.

Третій аркуш Договору-1 містить «Розрахунок вартості робіт по установці металевої двері та центрального обладнання», скорочено - «Розрахунок-1», загальною вартістю 4480 грн., підписаний Виконавцем, що відповідає положенням пунктів 2.1., 2.2., 4.4. і фактично складений та оформлений на виконання п. 5.1. Договору-1.

На звороті Розрахунку-1 викладена інформація про присвоєння мешканцям першого під`їзду будинку АДРЕСА_1 (кв. 2, 10, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , 43, 28, 46, 50, 48, 34, 33, 27, 57, 21, 42, 49, 23, 38, 39, 18, 19, 3, 15, 35, 12, 56, 45, 37, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , 22, 7, 54) абонентських номерів, ПІБ мешканців та їх підписи на підтвердження погодження ними вказаних обставин, в т. ч. розміру актуальної на дату укладання договору щомісячної абонентської плати 4,50 грн.

Аналогічно, повний текст Договору № 2059/26-2 від 02.07.2008 (скорочено - «Договір-2») та підписи сторін Договору-2 оформлено у вигляді єдиного документа на 1 (одному) аркуші паперу, з однієї сторони якого викладено текст та умови договору. В преамбулі вказано, що Договір-2 укладено, з однієї сторони Виконавцем (Позивачем), а з іншої сторони Замовником, тобто мешканцями під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_1 . Внизу сторінки міститься підпис та печатка Виконавця, а з іншої сторони (на звороті), викладено підписи та реквізити Замовника, а саме ПІБ мешканців квартир (номери квартир 79-100), їх контактні дані, інформація про встановлений внутриквартирний перемовний пристрій (на вимогу п. 2.4., 4.4. договору) та підписи мешканців квартир 79-100 на підтвердження з ознайомленням з умовами Договору-2.

Наступний, другий аркуш Договору-2 ідентичний першому, містить з однієї сторони такий самий як і на першому аркуші текст Договору № 2059/26-2 від 02.07.2008, внизу сторінки міститься підпис та печатка Виконавця, а на звороті викладено підписи та реквізити Замовника, а саме ПІБ мешканців квартир (номери квартир 101-122,88), їх контактні дані, інформація про встановлений внутриквартирний перемовний пристрій та підписи мешканців квартир 101-122,88 на підтвердження з ознайомленням з умовами Договору-2.

Третій аркуш Договору-2 містить «Розрахунок вартості робіт по установці металевої двері та центрального обладнання», скорочено - «Розрахунок-2», загальною вартістю 4480 грн., підписаний Виконавцем, що відповідає положенням пунктів 2.1., 2.2., 4.4. і фактично складений та оформлений на виконання п. 5.1. Договору-2.

На звороті Розрахунку-2 викладена інформація про присвоєння мешканцям другого під`їзду будинку АДРЕСА_1 (кв. 86, 87, 104, 98, 96, 90, 77, 106, 85, 67, 72, 101, 100, 83, 80, 91, 115, 116, 71, 74, 111, 82, 99, 75, 85, 81, 102, 82, 88, 94, 84) абонентських номерів, ПІБ мешканців та їх підписи на підтвердження погодження ними вказаних обставин, в т. ч. розміру актуальної на дату укладання договору щомісячної абонентської плати 4,50 грн...» як такі, що грунтуються на помилковому розумінні апелянтом інституту доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, на які посилається скаржник).

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано достатніх та належних доказів, що могли б підтвердити обґрунтованість позовних вимог. Зокрема, відсутні документи, які б підтверджували виконання зобов`язань, укладення договорів і наявність прав власності на зазначене майно.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження, не спростовують мотиви господарського суду першої інстанції, відтак, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі №908/3218/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 12078,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі №908/3218/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі №908/3218/23 - залишити без змін

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 12078,00 грн. покласти на

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.02.2025

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус