Ухвала

від 06.02.2025 по справі 921/708/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06 лютого 2025 року м. ТернопільСправа № 921/708/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про стягнення з Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 921/708/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", проспект Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м. Київ, 03187 (поштова адреса: вул. Академіка Заболотного, буд. 38, оф. 23, м. Київ, 03187)

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Тереза", с. Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262

про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним, неповним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання в загальній сумі 3463,50 грн

Представники учасників справи в судове засідання не прибули.

Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суть справи: В провадженні Господарського суду Тернопільської області (суддя Гирила І.М.) знаходилась справа №921/708/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до відповідача - Селянського (фермерського) господарства "Тереза", про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним, неповним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання в загальній сумі 3463,50 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2021 позовні вимоги задоволено. Ухвалено стягнути з Селянського (фермерського) господарство "Тереза" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 955 грн 74 коп. пені, 1 994 грн 63 коп. штрафу; 137 грн 34 коп. 3 % річних, 375 грн 79 коп. інфляційних втрат та 2 102 грн 00 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

09.02.2021 Господарським судом Тернопільської області, на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2021, видано відповідний наказ.

Окрім того, 08.02.2021 Господарським судом Тернопільської області ухвалено додаткове рішення про стягнення з Селянського (фермерського) господарство "Тереза" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 8 786 грн 98 коп. судових витрат на правничу допомогу.

02.03.2021 Господарським судом Тернопільської області, на виконання додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.02.2021, видано відповідний наказ.

24.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Господарського суду Тернопільської області зі скаргою за вих. № 19-2/10 від 19.10.2023 (вх. № 8533 від 24.10.2023) на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 64609200 та №64843137 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та від 02.03.2021. Зокрема, скаржник просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/708/20 від 02.03.2021, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/708/20 від 02.03.2021 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.11.2023 (повний текст складено та підписано 17.11.2023) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №19-2/10 від 19.10.2023 (вх. №8533 від 24.10.2023) на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 задоволено; визнано за період з 29.06.2023 по 18.10.2023 неправомірною бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

21.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до суду із заявою за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про стягнення з Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, посилаючись на приписи ст. 42, 46, 123, 124, 126, 129, 244, 344 ГПК України, заявник просив суд стягнути з Бережанського відділу державної виконавчої служби в Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн згідно Договору №03-07-2023/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2023 заяву за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення з Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду; судове засідання у справі №921/708/20 по розгляду заяви за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) призначено на 01.12.2023 о 09:05 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01 грудня 2023 року зупинено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про покладення на Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/708/20 до закінчення перегляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №921/357/20.

04.06.2024 Вищою радою правосуддя прийнято рішення №1707/0/15-24 про звільнення з посади судді ОСОБА_1 у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024, у зв`язку із звільненням судді з посади, справу №921/708/20 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про покладення на Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу передано судді Охотницькій Н.В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.06.2024 поновлено провадження у справі №921/708/20 по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про покладення на Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу. Справу №921/708/20 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) прийнято до свого провадження. Зупинено провадження у справі №921/708/20 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про покладення на Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу до закінчення перегляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №921/357/20.

Згідно інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що 18.12.2024 Великою Палатою Верхового Суду у справі №921/357/20 прийнято постанову.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.01.2025 поновлено провадження у справі №921/708/20 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про покладення на Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу. Судове засідання призначено на 06 лютого 2025 року о 09:30 год.

У призначене на 06.02.2025 судове засідання представники сторін та Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі повідомлялись у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у заяві за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу просило здійснювати її розгляд по суті без участі представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Відповідно до частин 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно зі ст. 42 ГПК прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, беручи до уваги наведене вище, та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 06.02.2025 без участі представників сторін та органу ДВС.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про стягнення з Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/708/20 підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Частиною 1 статті 339 ГПК України (в редакції на момент звернення до суду із скаргою та її розгляду) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч.1 ст. 343 ГПК України).

Розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця регулюється спеціальною нормою процесуального закону, а саме статтею 344 ГПК України.

Так, відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За змістом ч.10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

За ч.1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону, представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Статтею 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно зі ст. 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №916/24/18).

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст.124 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону свідчить про те, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

Згідно з правовою позицією, що викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яку суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" під час розгляду скарги за вих. №19-2/10 від 19.10.2023 (вх. №8533 від 24.10.2023) на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 у Господарському суді Тернопільської області, надавалась адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем на підставі довіреності б/н від 31.08.2023. На підтвердження повноважень також долучено копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3688 від 29.10.2009 та посвідчення адвоката.

У скарзі за вих. №19-2/10 від 19.10.2023 (вх. №8533 від 24.10.2023) на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" повідомляло, що буде вимушене нести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги на бездіяльність у виконавчому провадженні, розмір яких не перевищуватимете розумного, обґрунтованого та середнього ринкового розміру вартості правових послуг та робіт в регіонах України, в яких знаходяться сторони, а також в межах рекомендованих ставок аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, що пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. При цьому, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зазначило, що відповідно до умов договору, вартість однієї години роботи виконавця складає від 1300 грн до 1500 грн (в залежності від різного роду умов та чинників, де орієнтовна загальна кількість годин визначається на рівні в цілому не більше 6-8 годин), вартість участі у судовому засіданні складає від 2000 грн до 2500 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників), а також розмір додаткової оплати (гонорару) за прийняття позитивного для скаржника рішення (повне або часткове задоволення скарги), котрий не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно доданого до скарги (вх.№8533 від 24.10.2023) попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, розмір витрат на професійну допомогу заявником визначено в розмірі 15420,00 грн.

Згідно з ч.2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За загальним правилом, питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (п.5 ч.1 ст. 237, п.2 ч.5 ст. 238 ГПК України).

Водночас, ч.1 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Така норма кореспондується з ч.8 ст. 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із заявою за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. № 9402 від 21.11.2023) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 грн позивач звернувся до суду 14.11.2023, тобто протягом п`яти днів після постановлення ухвали, попередньо зробивши про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн представником позивача надано до суду копії: Договору №03-07-2023/5 від 03 липня 2023 року про надання адвокатських послуг (правової допомоги), акту прийому-передачі документів від 03.07.2023 та акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.11.2023.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (як Замовником), з однієї сторони, та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (Виконавець) з другої сторони, укладено Договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №03-07-2023/5 (далі - Договір).

За умовами п.1.1. Договору, Виконавець зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, СФГ "Тереза" та Бережанським ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції, щодо оскарження до господарського суду дій та/або бездіяльності державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2020 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 при наявності підстав для такого заходу (консультації, підготовка, складання та подання до суду скарги тощо), представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Правова допомога за цим Договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представника Сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п. 1.2 Договору).

Сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного договору, є не остаточний та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору (п.1.3 Договору).

Важливою умовою цього Договору, що має вагоме значення для визначення розміру вартості послуг адвоката (гонорару) є вимога Замовника щодо забезпечення Виконавцем найшвидшого виконання доручення, пріоритетність та першочерговість даної справи по відношенню до інших справ Виконавця, яка обумовлює необхідність відмови Виконавця від прийняття інших нових доручень від інших клієнтів та перегляду існуючого графіку завантаженості призначених до розгляду судових справ, де участь має приймати Виконавець (п. 1.5 Договору).

У Розділі 2 сторони погодили права та обов`язки Виконавця та Замовника в межах даного договору.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи Виконавця складає 1400,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1. Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).

Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими в суді відповідної судової інстанції - 1500,00 грн; судові засідання 2000,00 грн за одне судове засідання; побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1 400,00 грн/год.; витрати (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів.

Замовник повинен оплатити 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції та результатами завершення розгляду судом справи №921/708/20 за скаргою Замовника на дії та бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.8 Договору сторони погодили та визначили, що розмір гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до п. 1.1, 1.2 Договору) визначається на рівні до двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), складеного 14.11.2023 між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем, у відповідності до умов Договору про надання професійної правничої допомоги №03-07-2023/5, укладеного від 14 липня 2023 року, Адвокатом у період з 03.07.2023 по 13.11.2023 були надані наступні послуги:

1) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих.№19-2/10 від 19.10.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021; підготовка щодо подання до Господарського суду Тернопільської області скарги вих. №19-2/10 від 19 жовтня 2023 року ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 (4 години), із врахуванням, зокрема, наступного:

- зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи №921/708/20, котрі виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконання Бережанським ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції виконавчих дій та заходів у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021;

- аналіз господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчого-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між замовником, СФГ "Тереза" та Бережанським ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції, котрі виникли у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021, та зумовлені здійсненням відповідного оскарження бездіяльності органу ДВС;

- здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021;

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану боржника, наявністю у боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна (активів тощо);

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021;

- проведення робіт/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі №921/708/20 безпосередньо скарги вих.№19-2/10 від 19.10.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 і т.ін.;

2) участь у судовому засіданні, котре відбулось 03.11.2023 у справі №921/708/20 за скаргою вих.№19-2/10 від 19.10.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021, а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції тощо - 2000 грн;

3) участь у судовому засіданні, котре відбулось 13.11.2023 у справі №921/708/20 за скаргою вих.№19-2/10 від 19.10.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №№64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021, а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції тощо - 2000 грн.

3) додаткова оплата (гонорар "успіху") адвоката на підставі п. 3.8 договору №03-07-2023/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.07.2023 у зв`язку з прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі № 921/708/20 за скаргою вих.№19-2/10 від 19.10.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 - 2400 грн.

Загальна вартість вказаних послуг склала 12 000 гривень 00 копійок (п. 2 Акту).

У п. 2.1 Акту сторони також погодили, що на підставі пункту 3.1., 3.8 Договору №03-07-2023/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03 липня 2023 року, Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1 400,00 грн, кількість годин 4 (чотири), вартість участі в одному судовому засіданні 2 000 грн, додаткова оплата (гонорар "успіху).

Участь адвоката Грищенка Олександра Миколайовича в судових засіданнях 03.11.2023, та 13.11.2023 підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань №2096918, №2132196.

Як вже зазначалось вище, згідно з ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч.4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

У постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №911/1512/13 зазначено позицію, що загальне правило розподілу судових витрат передбачене в ч.4 ст.129 ГПК України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

У постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Відтак, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. При цьому суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність, обґрунтованість, фактичність та неминучість.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18, від 04.06.2019 у справі №9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Отже, для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статей 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" неодноразово зверталося у цій справі зі скаргами на бездіяльність органу ДВС щодо виконання рішення у цій справі від 13.01.2021 про стягнення з Селянського (фермерського) господарство "Тереза" 955 грн 74 коп. пені, 1 994 грн 63 коп. штрафу, 137 грн 34 коп. 3% річних, 375 грн 79 коп. інфляційних втрат та 2 102 грн 00 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору, а також щодо виконання додаткового рішення від 08.02.2021 щодо стягнення з Селянського (фермерського) господарство "Тереза" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 8 786 грн 98 коп. судових витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2021 в задоволенні клопотання Зборівського РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за №4117 від 19.03.2021 про об`єднання судових справ №921/708/20 та №921/709/20 в одне провадження відмовлено. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за №01-3/03 від 01.03.2021 (вх. № 1871 від 04.03.2021) на бездіяльність державного виконавця у справі №921/708/20 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Зборівського РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) під час виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2021 по справі №921/708/20, яка виразилась у порушенні визначених ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" строків направлення на адресу стягувача постанови про відкриття виконавчого провадження. Провадження у справі в частині вимог скаржника про зобов`язання державного виконавця Зборівського РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Зборівського РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2021 у справі №921/708/20 та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням ст. ст. 13, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження" закрито.

Додатковим рішенням від 08.04.2021 у даній справі у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" від №27-3/03 від 27.03.2021 (вх.№2671 від 30.03.2021) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/708/20 відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за № 10-1/05 від 10.05.2021 частково задоволено. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2021 у справі №921/708/20 частково скасовано. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс вих. № 27-3/03 від 27.03.2021 задоволено частково. Стягнено із Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. В решті відмовлено в задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2021 в справі № 921/708/20 в решті залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.11.2023 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №19-2/10 від 19.10.2023 (вх. №8533 від 24.10.2023) на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 задоволено; визнано за період з 29.06.2023 по 18.10.2023 неправомірною бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 12.07.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" №06-2/07 від 06.07.2024 (вх.№5520 від 11.07.2024) про визнання незаконними дій державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції, вчинені у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі від 09 лютого 2021 року №921/708/20 та у виконавчому провадженні №64843137 з примусового виконання наказу від 02 березня 2021 року №921/708/20 щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів без виконання та про скасування постанов державного виконавця відділу ДВС від 26.06.2024, повернуто заявнику у зв`язку із недотриманням останнім вимог ст.170 ГПК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. У переважній більшості справ, у яких ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу. При цьому, в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів, а суми, які підлягали до стягнення у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Під час розгляду заяви про стягнення судових витрат у цій справі, судом враховано, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться процесуальні документи, ухвалені господарськими судами, за результатами розгляду звернень ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з аналогічними скаргами на бездіяльність органів ДВС, які мотивовані фактично аналогічними обставинами та виникли з подібних підстав.

Значна кількість подібних справ за участю ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" щодо стягнення з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду скарг на бездіяльність відділів (згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень) свідчить про те, що правова позиція скаржника є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи. Відтак підготовка скарги на бездіяльність державного виконавця у даній справі не представляла значної складності та затратності часу.

Враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, складність цієї справи, ціну позову, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у даній справі не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмету спірних правовідносин.

При цьому, суд враховує, що скарга готувалася заявником не вперше, а правнича допомога, яка виразилася у з`ясуванні обставин справи №921/708/20 не містить деталізації, які саме обставини з`ясовувалися адвокатом та були необхідні для надання правничої допомоги позивачу, з огляду також і на те, що адвокат Грищенко О.М. приймав участь в якості представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на всіх етапах розгляду справи щодо контролю за виконанням судового рішення та був обізнаний з фактичними обставинами спірних правовідносин, матеріалами справи, а тому надання цієї послуги не було зумовлено будь-якою необхідністю.

Заявником також не надано суду документів, в яких фіксувався процес та результат проведених аналізів, досліджень, пошуків законодавства, судової практики, матеріалів виконавчих проваджень та майнового стану боржника, а також обґрунтування потреби в таких діях, з огляду, зокрема, на досвід та кваліфікацію адвоката, як фахівця у галузі права, а також те, що правовідносини є типовими та не складними (не містять окремих нетипових обставин), тобто означені дії не потребували значного обсягу часу та не вимагали особливої юридичної роботи.

Крім того, направлення скарги на дії державного виконавця на адреси всіх учасників спору - є лише технічною роботою і не відноситься до правової допомоги.

Відтак, надання частини послуг заявником не доведено, а витрати на них є необґрунтованими.

За таких умов, розумним видається затрачений час на організацію, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих.№19-2/10 від 19.10.2023 (вх.№8533 від 24.10.2023) ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64609200 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 09.02.2021 та у виконавчому провадженні №64843137 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/708/20 від 02.03.2021 у 2 год., тобто обґрунтованими витрати на цю послугу є 2800 грн (1400 грн за 1 год правової допомоги * 2 год.).

Щодо витрат на послуги участі адвоката в судових засіданнях, які відбулись 03.11.2023 та 13.11.2023 у справі №921/708/20, суд відзначає, що наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань підтверджено участь в засіданнях адвоката Грищенка О.М. (під час розгляду в межах цієї справи скарги на бездіяльність державного виконавця), а розмір понесених витрат не є таким, що явно не відповідає ринковим цінам, а тому такі є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню в повному обсязі 4000 грн (2000 грн*2).

Щодо включеного стягувачем на підставі п.3.8 Договору №03-07-2023/5 від 03.07.2023 до розміру витрат і заявленого до стягнення з органу ДВС "гонорару успіху" у сумі 2400,00 грн, суд відзначає таке.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18).

При цьому, суд враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, в якій остання підтвердила свій висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Оскільки юридична кваліфікація правовідносин у цій справі не є складною, зважаючи на численну кількість поданих стягувачем скарг на дії та бездіяльність органу ДВС у інших справах, на переконання суду, такі вимоги як стягнення з органу ДВС "гонорару успіху" в сумі 2400,00 грн у зв`язку із прийняттям позитивного для стягувача судового рішення у цій справі (задоволення скарги ухвалою суду від 13.11.2023) не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування шляхом покладення на орган ДВС, з огляду на обставини цієї справи, матиме надмірний характер.

Аналогічний правовий висновок щодо стягнення "гонорару успіху" у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, від 19.04.2023 у справі №911/2410/13, від 01.11.2023 у справі №911/4670/13.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про невідповідність заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо реальності, розумності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Наведеним спростовуються доводи заявника стосовно необхідності відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Суд зауважує, що хоча обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу відповідає досягнутим домовленостям між стягувачем та адвокатом у Договорі про надання правової допомоги та складеному на його виконання акті здачі-приймання наданих послуг, проте, з огляду на специфіку та складність справи, "шаблонність" скарги, досвід та постійне представництво ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" адвокатом Грищенком О.М., обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та розумності, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, констатує, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним. При цьому, надання частини послуг також не була підтверджена відповідними доказами, деякі витрати на послуги з надання правничої допомоги не були обґрунтованими та неминучими, а отже не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 12 000 грн у цій справі і обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 6800 грн, що складаються з вартості послуг з правової допомоги із підготовчих дій та виготовлення скарги в кількості 2 год на суму 2800 грн, участі адвоката в двох судових засіданнях 03.11.2023 та 13.11.2023 вартістю 4000 грн (2000 грн*2).

Відтак, опираючись на критерії, що визначені частинами 4-7, 9 статті 129 ГПК України, суд вважає за можливе не присуджувати всю суму понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому з Бережанського відділу державної виконавчої служби в Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" належить стягнути суму відповідних витрат в розмірі 6800 грн, відмовивши в задоволенні решти вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 16, 73-81, 86, 123, 124, 126, 129, 232-235, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №14-1/11 від 14.11.2023 (вх. №9402 від 21.11.2023) про стягнення з Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/708/20 задоволити частково.

2. Стягнути з Бережанського відділу державної виконавчої служби в Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Банкова, буд. 6, м. Бережани, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 40349272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (проспект Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м. Київ, 03187, код ЄДРПОУ 38039872) 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 10.02.2025.

Суддя Н.В. Охотницька