Постанова

від 06.02.2025 по справі 916/747/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 916/747/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової О. В.,

за участю представників:

керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області: Єреп В.В.,

Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області: не з`явився,

товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ»: не з`явився,

Гайсинського комбінату комунальних підприємств: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024

у складі колегії суддів: Богацька Н.С. - головуючий, Діброва Г.І., Принцевська Н.М.

та на рішення господарського суду Одеської області від 18.09.2024

суддя: Малярчук І.А.

у справі № 916/747/24

за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ»,

2. Гайсинського комбінату комунальних підприємств

про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 83 760,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Керівник Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області (далі - Рада) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ» (далі - ТОВ «ВСТ-ОЙЛ», відповідач-1), в якому просив суд визнати недійсними додаткові угоди від 23.08.2023 № 1 та від 03.10.2023 № 2 до договору про закупівлю від 22.03.2023 № ВСТ-284, укладені між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств (далі - Комбінат, відповідач-2) та ТОВ «ВСТ-ОЙЛ», а також стягнути з останнього на розрахунковий рахунок Ради 83 760,20 грн безпідставно та надмірно сплачених бюджетних коштів.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні додаткових угод до договору не дотримано вимог ч. 2 ст. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, що є підставою для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

3. Прокурор зазначає, що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод збільшено ціну: за одиницю товару - дизельне паливо на 20,97% більше від первісної ціни, при цьому, кількість літрів дизельного палива зменшено на 1 340 літрів; за одиницю товару - бензин А-95, на 20,95% більше від первісної ціни, при цьому, кількість літрів бензину зменшено на 580 літрів.

4. Крім того, з відповідача-1 підлягають стягненню на користь бюджету Гайсинської міської ради 83 760,20 грн надмірно сплачених коштів.

5. Подаючи позов до суду в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради, Прокурор послався на ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та вказав на неналежне здійснення Гайсинською міською радою, яка фінансує та контролює діяльність Гайсинського комбінату комунальних підприємств та зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним підприємством коштів цього бюджету за цим договором про закупівлю товарів, тобто є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, своїх функцій та є органом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету в даному випадку.

6. Станом на дату звернення з даним позовом до суду Гайсинська міська рада жодних заходів не вживала. Вказане свідчить про неналежне здійснення Гайсинською міською радою упродовж тривалого часу заходів щодо захисту інтересів територіальної громади.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

7. Рішенням господарського суду Одеської області від 18.09.2024 у справі № 916/747/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024, позов Прокурора задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 23.08.2023 до договору № ВСТ-284 від 22.03.2023, укладену між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та товариством з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ».

Визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 03.10.2023 до договору № ВСТ-284 від 22.03.2023, укладену між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та товариством з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ».

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ» на розрахунковий рахунок UA108201720344240027000026521, отримувач ГУК у Вінницькій області /м. Гайсин/, код ЄДРПОУ 03084523, банк отримувача Казначейство України 83 760,20 грн безпідставно та надмірно сплачених бюджетних коштів.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ» на користь Вінницької обласної прокуратури 9 084,00 грн судового збору.

8. Судові рішення мотивовані тим, що оспорювані додаткові угоди укладено без належного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення, крім того, шляхом укладення цих додаткових угод відбулося збільшення ціни товару більше, ніж дозволено Законом України «Про публічні закупівлі».

9. Також суди вказують на те, що згідно з первинним договором № ВСТ-284 від 22.03.2023 ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» було поставлено Гайсинському комбінату комунальних підприємств на 1 340 літрів менше дизельного палива, оскільки додатковими угодами № 1 від 23.08.2023 та № 2 від 03.10.2023 окрім збільшення ціни за одиницю товару було і зменшено його кількість, а саме: 1 340 літрів х 43,90 грн ціни за 1 літр згідно з первинним договором = 58 826 грн, а також на 580 літрів менше бензину А-95, оскільки внаслідок збільшення ціни за одиницю товару, зменшено його кількість: 580 літрів х 42,99 грн ціни за 1 літр згідно договору з ПДВ = 24 934,2 грн. Таким чином, за договором № ВСТ-284 від 22.03.2023 Гайсинським ККП надмірно сплачено коштів з місцевого бюджету на суму 83 760, 20 грн (58 826 грн + 24 934,2 грн), які підлягають судом стягненню з ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

10. Суди попередніх інстанцій посилаються на постанову від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Крім того, Велика Палата вказала, що на спірні правовідносини поширюються вимоги ст. 1212 ЦК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (п. п. 71, 72, 82 постанови). Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

11. Також суди попередніх інстанцій зазначають про підтвердження Прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивача встановлюється судом під час розгляду справи по суті.

Матеріали справи не містять доказів вжиття Гайсинською міською радою Гайсинського району Вінницької області заходів щодо розірвання спірних додаткових угод та повернення ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» безпідставно набутих коштів, крім цього, Гайсинська міська рада Гайсинського району Вінницької області не заперечувала щодо представництва Прокурором інтересів держави в її інтересах у судовому порядку. На підставі чого, Гайсинська окружна прокуратура Вінницької області звернулась до Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області з повідомленням від 15.02.2024 № 51/3-380 вих-24 про намір здійснити представництво інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

12. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 та на рішення господарського суду Одеської області від 18.09.2024 у справі № 916/747/24, в якій просило Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

13. Підставою касаційного оскарження відповідач-1 вказує п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

14. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків:

- Верховного Суду, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі № 906/756/20, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/221, від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, щодо відсутності у прокуратури права представництва держави в частині реалізації державної політики у сфері закупівель;

- Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, щодо застосування ст. 203, 215, ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України;

- Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо допустимості підвищення ціни на реалізоване паливо до 10%;

- Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

15. Скаржник у касаційній скарзі також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині збільшення ціни товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, слід зазначити про відсутність методики визначення відсотку коливання ціни товару на ринку, що може бути застосована зокрема для порівняння, ціни палива на ринку. Адже для безперебійного забезпечення ринку паливом для транспортних засобів це є важливим, оскільки ринок нафтопродуктів є специфічним та перебуває у постійній динаміці і ціни на бензин та дизельне паливо змінюються дуже часто, а в період укладання додаткових угод майже щомісяця.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

16. У відзиві на касаційну скаргу Прокурор просить Суд у задоволенні касаційної скарги відповідача-1 відмовити, судові рішення - залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

17. За результатами проведення відкритих торгів UA-2023-03-14-011818-а, 22.03.2023 між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств (покупець) та ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» (постачальник) укладено договір про закупівлю № ВСТ-284 на суму 2 158 234,00 грн, згідно з яким постачальник зобов`язується поставити у власність покупця нафтопродукти, визначені сторонами в Специфікації, що є додатком № 1 до договору (далі - паливо), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити паливо в порядку та на умовах договору. Постачання палива здійснюється із використанням талонів, через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), визначених у Переліку АЗС (додаток 2 до цього договору) з наданням підтверджувальних на цю операцію документів (касових чеків). Покупець в порядку і на умовах визначених цим договором зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику вартість палива (п. 1.1, 1.2 договору).

18. Згідно з п. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 6.1 договору № ВСТ-284 від 22.03.2023 загальна ціна (вартість) палива за цим договором та ціна за одиницю палива визначається у Специфікації, що є додатком 1 до договору. Загальна ціна (вартість) палива включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені законодавством України. Постачальник не вправі збільшувати узгоджену ціну в односторонньому порядку. Покупець може зменшити обсяги закупівлі в межах ціни договору залежно від реального фінансування видатків. Покупець здійснює оплату за паливо в безготівковому порядку за фактом його постачання. Датою здійснення будь-яких платежів покупцем за цим договором є дата списання відповідних коштів з розрахункового рахунку покупця. Порядок розрахунків за паливо встановлено у Специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Передача талонів та перехід права власності на відповідну кількість (обсяг) та асортимент палива посвідчується підписаною сторонами видатковою накладною. Передача талонів покупцеві здійснюється в момент підписання сторонами видаткової накладної.

19. Відповідно до п. 15.8 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів).

20. Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до дати, зазначеної у Специфікації. В разі укладання договору в електронній формі, договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін шляхом накладання електронних підписів (КЕП та/або УЕІ), використання яких передбачено цим договором, та діє до дати, зазначеної у специфікації. Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов`язання за договором (п. 14.1 договору).

21. Додатком № 1 до договору № ВСТ-284 від 22.03.2023 є Специфікація із визначенням товару: бензину А-95 в кількості 24 000 літрів та дизельного палива в кількості 25 600 літрів на загальну суму 2 158 234,00 грн разом з ПДВ.

22. Додатком № 2 до договору є перелік та розташування (розміщення) стаціонарних АЗС у м. Гайсин.

23. 23 серпня 2023 року між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони домовилися викласти п. 2.1 у наступній редакції: ціна за одиницю товару становить: бензин А - 95, талони - 47,28 грн разом з ПДВ та дизельне паливо, талони - 48,28 грн разом з ПДВ. Усі інші умови договору залишаються без змін.

24. 03 жовтня 2023 року між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» було укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони домовилися викласти п. 2.1 у наступній редакції: ціна за одиницю товару становить: бензин А - 95, талони - 52,00 грн разом з ПДВ та дизельне паливо, талони - 53,11 грн разом з ПДВ. Усі інші умови договору залишаються без змін.

25. Листами № 1058 від 23.08.2023 та № 1072 від 03.10.2023 ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» повідомило Гайсинський комбінат комунальних підприємств про підвищення відпускних цін на пальне по талонам до 20%, з кінцевою ціною товару: бензину А95 - 52,00 грн з ПДВ та дизельного пального - 54,00 грн з ПДВ та додало цінові довідки № СИО-е №000130 від 11.08.2023 та № СИО-е №000163 від 20.09.2023, видані за результатами цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати.

26. Одеська регіональна торгово-промислова палата ціновою довідкою № СИО-е № 000130 від 11.08.2023, замовником, якої є ТОВ «ВСТ-ОЙЛ», встановила середньомісячну роздрібну ціну (АЗС) визначену в гривнях України за 1 літр з урахуванням ПДВ в м. Одесі та Одеській області, яка становить станом на 10.08.2023 за бензин А-95 - 51,71 грн та за дизпаливо - 50,82 грн.

27. Також, Одеська регіональна торгово-промислова палата ціновою довідкою № СИО-е № 000163 від 20.09.2023, замовником, якої є ТОВ «ВСТ-ОЙЛ», встановила середньомісячну роздрібну ціну (АЗС) визначену в гривнях України за 1 літр з урахуванням ПДВ в м. Одесі та Одеській області, яка становить станом на 03.07.2023 за бензин А-95 - 46,97 грн, за дизпаливо - 45,20 грн, за газ скраплений автомобільний - 23,13 грн та станом на 19.09.2023 за бензин А-95 - 54,56 грн, за дизпаливо - 54,39 грн та за газ скраплений автомобільний - 25,39 грн.

28. Відповідачем також була подана до суду цінова довідка № СИО-е №000047 від 25.03.2024, замовником, якої є ТОВ «ВСТ-ОЙЛ», якою встановлено середньомісячну роздрібну ціну (АЗС) визначену в гривнях України за 1 літр з урахуванням ПДВ в м. Одесі та Одеській області, яка становить станом на 22.03.2023 за бензин А-95 - 46,91 грн, за дизпаливо - 47,75 грн та станом на 23.08.2023 за бензин А-95 - 52,43 грн, за дизпаливо - 51,78 грн.

29. Згідно з умовами договору № ВСТ-284 від 22.03.2023 покупцем було отримано 23 420 літрів бензину А-95 на загальну суму 1 048 860,00 грн та дизельного палива 24 320 літрів на загальну суму 1 109 335,20 грн, що підтверджується видатковими накладними № T-1367 від 27.03.2023, № T-1867 від 23.05.2023, № T-2211 від 23.06.2023, № Т-2663 від 23.08.2023, № T-3062 від 04.10.2023, актами прийому-передачі № Т-1367 від 27.03.2023, № Т-1867 від 23.02.2023, № Т-2211 від 23.06.2023, № Т-2663 від 23.08.2023, № Т-3062 від 01.10.2023 та платіжними інструкціями № 56 від 28.03.2024 8.03.2023, № 112 від 25.05.2023, № 153 від 26.06.2023, № 214 від 28.08.2023, № 263 від 04.10.2023.

30. Комбінат сплатив ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» в загальному розмірі 2 158 195,20 грн, про що свідчать платіжні інструкції: № 56 від 28.03.2023, № 153 від 26.06.2023, № 112 від 25.05.2023, № 263 від 04.10.2023, № 214 від 28.08.2023.

31. Суди попередніх інстанцій встановили, що Гайсинська міська рада є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якої віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у цій справі.

Прокуратурою в межах повноважень, наданих ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на адресу Ради 03.01.2024 направлено лист за № 02.51/3-58вих-24 про вжиття заходів щодо усунення порушень закону, зокрема визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Відповідно до інформації міської ради, згідно з листом від 01.02.2024 № 02.2-08/022-17-221, Рада заходів щодо визнання додаткових угод недійсними в судовому порядку не проводила. Водночас, не заперечує в тому, що б прокуратура вжила заходів представницького характеру в суді по захисту інтересів територіальної громади з цього питання.

32. Листом від 15.02.2024 № 51/3-380вих-24 Прокурор повідомив Раду про звернення до суду в інтересах держави в її особі до ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

33. Ураховуючи, що Рада самостійно не звернулася до суду, про що повідомила прокуратуру, Прокурор подав позов у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Позиція Верховного Суду

34. Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

35. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

36. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

37. За приписами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

38. Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

39. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

40. Як установили суди попередніх інстанцій, сторони, уклавши за результатом проведеної процедури закупівлі договір постачання палива споживачу, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов`язань, що узгоджується з приписами ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та приписами Закону України «Про публічні закупівлі».

41. Відповідно до Специфікації (додаток № 1) загальна ціна (вартість) цього договору становить - 2 158 234,00 грн, поставка: дизельне паливо в кількості 25 600 за ціною 41,03 грн - 1 052 829,80 грн, бензин А-95 у кількості 24 000 за ціною 40,18 - 964 320, 00 грн, що разом з ПДВ складає 2 158 234,00 грн.

42. Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

43. Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

44. Згідно з ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

45. Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

46. У частині 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

47. За приписами ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

48. Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

49. Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

50. За приписами ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

51. З огляду на зазначене, Верховний Суд констатує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

52. У постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

53. Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).

54. Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

55. Водночас метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23.

56. Таким чином, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

57. Відповідно до п. 3-7 розд. Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

58. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

59. Відповідно до п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, яка набрала чинності 19.10.2022 та діяла станом на час укладення додаткових угод, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

60. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).

61. Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

62. У п. 15.8 договору сторони погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; - погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів).

63. Суди попередніх інстанцій встановили, що:

- 23 серпня 2023 року між відповідачами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони домовилися викласти п. 2.1 у наступній редакції: - ціна за одиницю товару становить: бензин А - 95, талони - 47,28 грн разом з ПДВ та дизельне паливо, талони - 48,28 грн разом з ПДВ;

- 03 жовтня 2023 року між відповідачами укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони домовилися викласти п. 2.1 у наступній редакції: ціна за одиницю товару становить: бензин А - 95, талони - 52,00 грн разом з ПДВ та дизельне паливо, талони - 53,11 грн разом з ПДВ. Усі інші умови договору залишаються без змін.

64. Верховний Суд зазначає, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

65. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

66. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

67. Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

68. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

69. Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

70. Суд першої інстанції встановив, що належне документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення за період, визначений договором № ВСТ-284 від 22.03.2023 у матеріалах справи відсутній.

71. Судами попередніх інстанцій встановлено, що укладенню додаткових угод до договору передували:

- листи № 1058 від 23.08.2023 та № 1072 від 03.10.2023, в яких ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» повідомило Гайсинський комбінат комунальних підприємств про підвищення відпускних цін на пальне по талонам до 20%, з кінцевою ціною товару: бензину А95 - 52,00 грн з ПДВ та дизельного пального - 54,00 грн з ПДВ та додало цінові довідки № СИО-е №000130 від 11.08.2023 та № СИО-е №000163 від 20.09.2023, видані за результатами цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати;

- цінова довідка Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е № 000130 від 11.08.2023, замовником якої є ТОВ «ВСТ-ОЙЛ», в якій встановлено середньомісячну роздрібну ціну (АЗС) визначену в гривнях України за 1 літр з урахуванням ПДВ в м. Одесі та Одеській області, яка становить станом на 10.08.2023 за бензин А-95 - 51,71 грн та за дизпаливо - 50,82 грн.

- цінова довідка Одеської регіональної торгово-промислової палати, замовником якої є ТОВ «ВСТ-ОЙЛ», в якій встановлено середньомісячну роздрібну ціну (АЗС) визначену в гривнях України за 1 літр з урахуванням ПДВ в м. Одесі та Одеській області, яка становить станом на 03.07.2023 за бензин А-95 - 46,97 грн, за дизпаливо - 45,20 грн, за газ скраплений автомобільний - 23,13 грн та станом на 19.09.2023 за бензин А-95 - 54,56 грн, за дизпаливо - 54,39 грн та за газ скраплений автомобільний - 25,39 грн.

72. Водночас зазначені документи не містять динаміку цін та не встановлюють її рух у бік збільшення чи зменшення, тобто факт наявності коливання.

73. Крім того, зазначені цінові довідки містять середньомісячну роздрібну ціну (АЗС) визначену в гривнях України за 1 літр з урахуванням ПДВ на паливо на конкретну дату в м. Одесі та Одеській області.

74. Таким чином, зазначені цінові довідки є документами довідково-інформаційного характеру, що демонструють середню ціну дизпалива та бензину А-95 в м. Одесі та Одеській області, не є документальним підтвердженням коливання цін та не є достатніми для належного обґрунтування факту коливання ціни на пальне на ринку.

75. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оспорювані додаткові угоди укладені без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку.

76. Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачі, пославшись на коливання ціни на пальне, уклали додаткову угоду № 2 до договору, якою збільшено ціну за одиницю товару на пальне: дизельне паливо та бензин А-95 на 20,97% та 20,95 %, відповідно, тобто більше ніж 10 % від ціни товару, визначеної в основному договорі.

77. Ураховуючи встановлені судами обставини, які не спростовані скаржником належними та допустимими доказами, Верховний Суд вважає правомірним визнання судом першої інстанції, з чим погодився й апеляційний господарський суд, додаткових угод недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

78. Оскільки спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то підстава для оплати поставленого палива за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм ст. 216, 1212 ЦК України, у заявленому розмірі Товариство має повернути, і суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача-1 цих коштів.

79. Підставою касаційного оскарження відповідач-1 вказує п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

80. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків:

- Верховного Суду, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі № 906/756/20, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/221, від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, щодо відсутності у прокуратури права представництва держави в частині реалізації державної політики у сфері закупівель;

- Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, щодо застосування ст. 203, 215, ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України;

- Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 щодо допустимості підвищення ціни на реалізоване паливо до 10 %;

- Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

81. Досліджуючи підставність звернення Прокурора з цим позовом до господарського суду, суди попередніх інстанцій встановили, що у цій справі Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Ради, яка є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якої віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у цій справі.

82. Встановили також, що Прокурором в межах повноважень, наданих ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на адресу Ради 03.01.2024 направлено лист № 02.51/3-58вих-24 про вжиття заходів щодо усунення порушень закону, зокрема визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Згідно з листом від 01.02.2024 № 02.2-08/022-17-221 Рада заходів щодо визнання додаткових угод недійсними в судовому порядку не проводила. Водночас, не заперечувала, щоб прокуратура вжила заходів представницького характеру в суді по захисту інтересів територіальної громади з цього питання.

Листом від 15.02.2024 № 51/3-380вих-24 Прокурор повідомив Раду про звернення до суду в інтересах держави в її особі до ТОВ «ВСТ-ОЙл» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

83. Ураховуючи, що Рада самостійно не звернулася до суду, про що повідомила прокуратуру, Прокурор подав позов у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

84. Надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам відповідно до норм ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», щодо повідомлення позивача про встановлені порушення та вжиття заходів щодо поновлення порушених інтересів держави, а також повідомив про намір звернутися до господарського суду в інтересах позивача з відповідним позовом. Підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону «Про прокуратуру» стала усвідомлена пасивна поведінка позивача.

85. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані судові рішення не ухвалювалися з недотриманням висновків Верховного Суду щодо застосування п. 14 ч. 1 ст. 92, ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», викладених у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, а ухвалювалися за встановлених у цій справі обставин та з дотриманням вказаних норм права.

86. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, предметом розгляду були вимоги про визнання договорів недійсними та поділ спільного майна подружжя. Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові виснувала, що якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної власності, суд відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України залучає до участі у справі про визнання такого правочину недійсним усіх співвласників.

У справі № 125/2157/19 (на відміну від справи, що розглядається, за позовом прокурора в інтересах Ради до Товариства та Комбінату про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю палива, укладеного за результатом процедури державної закупівлі та повернення коштів) предметом спору було майно, яке належить особам на праві спільної власності, а не збільшення ціни товару за договором закупівлі.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 виснувала, що відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

87. Водночас у справі, яка є предметом цього касаційного розгляду, позов подано Прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого реалізовувати функцію розпорядника бюджетних коштів у спірних правовідносинах, тому зазначений орган набуває статусу позивача, відповідно до вимог абз. 2 ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

88. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц. Проте предметом позову у цій справі є розірвання договору купівлі-продажу меблів та стягнення коштів. Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті частини третьої статті 698 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що: законодавець встановив пріоритет ЦК України в регулюванні договору роздрібної купівлі-продажу; у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

У справі № 362/2159/15-ц Верховний Суд, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів, ураховуючи положення п. 7 ст. 1, абз. 2 ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», погодився з висновком суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем існування будь-яких зобов`язальних правовідносин між ним та відповідачем.

89. Водночас у справі, яка розглядається, предметом є договір про закупівлю палива, істотні умови якого регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що свідчить про нерелевантність правовідносин у справі, та відповідно безпідставність посилання на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

90. Доводи скаржника щодо незастосування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 відхиляються Верховним Судом, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій взято до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду.

91. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що додаткову угоду № 1 сторонами укладено без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку.

92. Верховним Судом відхиляються посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, оскільки Велика Палата Верховного суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 відступила від висновків викладених у зазначеній постанові та виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

93. Оскаржувані судові рішення у справі, що розглядається, не суперечать та узгоджуються з цим висновком Великої Палати.

94. Скаржник у касаційній скарзі також вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині збільшення ціни товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, та зазначає про відсутність методики визначення відсотку коливання ціни товару на ринку, що може бути застосована зокрема для порівняння, ціни палива на ринку. Адже для безперебійного забезпечення ринку паливом для транспортних засобів це є важливим, оскільки ринок нафтопродуктів є специфічним та перебуває у постійній динаміці і ціни на бензин та дизельне паливо змінюються дуже часто, а в період укладання додаткових угод майже щомісяця.

95. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

96. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

97. Верховний Суд неодноразового наголошував, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

98. Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. Водночас формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ст. 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

99. Висновок Верховного Суду щодо застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є сталим і послідовним, зокрема він сформований і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

100. Верховний Суд звертає увагу на те, що механізм (методика, спосіб) визначення відсотку коливання ціни товару на ринку, формування критерія, ознаки значного/незначного коливання ціни на товар оцінюються судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи, поданих доказів та особливостей правовідносин і не може ставитися у залежність від висновку суду в одній окремо взятій справі. Підстав для викладання окремого висновку в межах доводів скарги Верховний Суд не вбачає.

101. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

102. Таким чином, скаржник у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі. Тому Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

103. Частинами 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

104. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

105. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

106. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

107. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір у порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ» залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 та рішення господарського суду Одеської області від 18.09.2024 у справі № 916/747/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець