Постанова

від 05.02.2025 по справі 873/218/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 873/218/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.,

за участю представників:

ПОСП "Колос" - Паламарчука О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024

у справі № 873/218/23

за заявою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос"

про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 13.04.2023

у третейській справі № 04/21-2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропротект"

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос"

про стягнення боргу.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгропротект" (далі - ТОВ "Украгропротект", позивач) звернулося до Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" (далі - ПОСП "Колос", відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 1 741 221,26 грн, з яких 804105,12 грн - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором № 31101801/1 поставки від 31.10.2018, 937 116,14 грн - проценти річних.

Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник" (далі - Третейський суд) рішенням від 13.04.2023 у справі № 04/21-2022 позов ТОВ "Украгропротект" до ПОСП "Колос" про стягнення 1 741 221,26 грн задовольнив. Стягнув з ПОСП "Колос" на користь ТОВ "Украгропротект" грошові кошти в розмірі 1 741 221,26 грн, з яких: 804 937 116,14 грн - проценти річних, а також третейський збір у розмірі 17 412,21 грн.

Не погодившись з рішенням Третейського суду ПОСП "Колос" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про його скасування.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.11.2024 у справі №873/218/23 у задоволенні заяви ПОСП "Колос" про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 13.04.2023 у третейській справі № 04/21-2022 відмовив. Рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 13.04.2023 у справі № 04/21-2022 залишив без змін.

Ухвала мотивована відсутністю, передбачених частиною другою статті 350 ГПК України та статтею 51 Закону України "Про третейські суди", підстав для скасування рішення Третейського суду, а саме, рішення прийнято третейським судом у спорі, передбаченому третейською угодою між сторонами, ним не вирішено питань, що виходять за межі третейської угоди; третейська угода (застереження) не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення відповідає вимогам статті 16 Закону України "Про третейські суди"; питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі третейським судом не вирішувались.

Короткий зміст апеляційної скарги

ПОСП "Колос" подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 у справі №873/218/23 скасувати, прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» 13.04.2023 у третейській справі № 04/21-2022, ухвалене головуючим - третейським суддею Стадником Павлом Вікторовичем за наслідком розгляду позовної заяви ТОВ «Украгропроект» до ПОСП «Колос» про стягнення сум штрафних санкцій (пені) та процентів за умовами договором поставки № 31101801/1 від 31.10.2018, згідно якого слід стягнути з ПОСП «Колос» на користь ТОВ «Украгропротект» грошові кошти у розмірі 1741221,26 грн, з яких 804 105,12 грн - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором поставки № 31101801/1 від 31.10.2018, та 937116,14 грн - проценти річних.

Відповідач вважає, що Північний апеляційний господарський суд при прийнятті ухвали порушив норми процесуального права, а саме вимоги статей14, 73, 77, 80, 210 ГПК України. Вказує, що під час розгляду справи жодна із сторін не надавала суду, а суд першої інстанції не здійснював дослідження будь-яких доказів (письмових, електронних, речових), що могли містити дані про наявність інформації про Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при корпорації "Радник" та третейських суддів, однак суд першої інстанції допустив незаконне самостійне "збирання" доказів.

Згідно з аргументами скаржника, суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, не врахувавши обставини ухвалення рішення незаконним складом Третейського суду через незаконність діяльності Третейського суду, оскільки засновник такого суду - корпорація "Радник", всупереч вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про третейські суди" при внесенні змін до регламенту Третейського суду у 2021 році та списку третейських суддів у 2019 році на порушення норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", що діяли у 2019 - 2021 роках, не забезпечила внесення відомостей про Третейський суд до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За таких обставин, на думку скаржника, діяльність Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорація "Радник" є незаконною, а склад Третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди", що є підставою для скасування рішення Третейського суду.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо видачі наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розгляд апеляційної скарги

Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, оскаржуваної ухвали - без змін, виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду у цій справі є заява ПОСП "Колос" про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 13.04.2023 у справі № 04/21-2022.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

За змістом частин першої, другої статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду передбачені також статтею 51 Закону України "Про третейські суди".

Верховний Суд неодноразово звертав увагу (зокрема, у постанові від 31.08.2021 у справі № 870/21/21), що виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частина перша статті 5 Закону України "Про третейські суди").

Відповідно до абз. 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Частинами 1, 4 - 6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що 31.10.2018 між ТОВ "Украгропротект" (постачальник) та ПОСП "Колос" (покупець) укладено договір № 31101801/1 поставки (далі - Договір).

У п. 10.1 Договору сторони домовились, що усі спірні питання та розбіжності, що виникають між сторонами у ході виконання цього Договору та пов`язані з ним, можуть вирішуватися сторонами шляхом проведення переговорів. Застосування засобів досудового врегулювання спорів є правом, а не обов`язком сторін.

Відповідно до п. 10.2 Договору на вимогу будь-якої зі сторін спір по даному Договору може бути переданий на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник". Сторони погодили, що норми даного пункту Договору є третейською угодою у вигляді третейського застереження і погоджують передачу будь-якого спору, що може виникнути по даному Договору або у зв`язку з ним, на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої зі сторін. Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", а розгляд спорів буде здійснюватися одноособово суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" Стадником Павлом Вікторовичем, а за відсутності можливості розгляду спору зазначеним суддею - будь-яким суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", призначеним його головою.

Якщо жодна зі сторін не заявить вимогу про передачу спору по цьому Договору на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", умови третейської угоди не застосовуються, і спір підлягає вирішенню в господарських судах України (п. 10.3 Договору).

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження в Договорі, а саме в п. 10.2 та 10.3.

Верховний Суд звертає увагу, що за ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Дійсність третейського застереження підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.01.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі № 925/732/23 (до набрання законної сили яким зупинялось провадження у цій справі), яким у задоволенні позову ПОСП "Колос" до ТОВ "Украгропротект" про визнання недійсною третейської угоди, викладеної у формі третейського застереження в пунктах 10.2, 10.3 укладеного сторонами договору поставки № 31101801/1 від 31.10.2018, відмовлено повністю.

Таким чином, зміст третейського застереження (пункт 10.2 договору) містить вказівку про конкретний третейський суд - Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник", інформація про який міститься в мережі Інтернет у загальному доступі, і що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент даного суду; сторонами погоджено особу конкретного третейського судді - Стадника П.В.; третейська угода укладена в письмовій формі, підписана сторонами, скріплена печатками.

Вказане свідчить, що сторони були обізнані із застосуванням Регламенту Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" під час вирішення спору, і останні з ним погодились шляхом проставляння підпису на договорі.

Верховний Суд наголошує, що укладаючи правочин, який містить третейське застереження, сторони погодили, зокрема й порядок розгляду спору у відповідності до Регламенту Третейського суду, тож, добросовісно користуючись своїми правами, вони, зокрема й відповідач, не позбавлені можливості ознайомитися з Положенням про Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник", Регламентом Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", списком третейських суддів, його місцезнаходженням, враховуючи, що вказана інформація містить у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" (http://advisor.ck.ua/).

Щодо доводів ПОСП "Колос" про те, що Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник" не зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства, колегія суддів відзначає таке.

Відповідно до статті 5 Положення про Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник" третейський суд є недержавним незалежним органом без статусу юридичної особи. Третейський суд визнається створеним з моменту його державної реєстрації. Третейський суд створюється без обмеження терміну діяльності.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про третейські суди" постійно діючий третейський суд підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є, зокрема, Єдиний реєстр громадських формувань.

При цьому порядок створення, ведення Єдиного реєстру громадських формувань і користування ним визначено Положенням про Єдиний реєстр громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.12.2008 №2226/5.

За змістом п. 1.1 вказаного Положення, Єдиний реєстр громадських формувань - це електронна база даних, яка містить відомості про легалізацію (реєстрацію), зокрема, постійно діючих третейських судів. Держатель Єдиного реєстру - Міністерство юстиції України, що забезпечує його функціонування (п. 1.2.).

Відповідно до п. 2.10. Положення про Єдиний реєстр громадських формувань розділ "Реєстр постійно діючих третейських судів" Єдиного реєстру громадських формувань містить такі відомості: реєстраційний номер запису та дата реєстрації в Єдиному реєстрі, повне найменування, повне найменування засновника постійно діючого третейського суду, місцезнаходження постійно діючого третейського суду, список третейських суддів: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, освіта, отримана спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю, дата затвердження Положення про постійно діючий третейський суд, дата реєстрації та реєстраційний номер у паперовому Реєстрі постійно діючих третейських судів, номер та дата видачі свідоцтва про реєстрацію (його дубліката), відомості про анулювання свідоцтва про реєстрацію: дата, підстави анулювання, відомості про зміни, які внесені до запису: зміни, унесені до запису; дата реєстрації змін, дата та підстави прийнятого рішення (правовий висновок, наказ, рішення суду), відомості про припинення діяльності: дата та підстави припинення діяльності, відомості про реєстратора.

Відповідно до пп. 7 пп. 3.3.1 п. 3.3 цього Положення, кожна фізична або юридична особа має право доступу до відомостей Єдиного реєстру через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Реєстру, шляхом пошуку та перегляду інформації про постійно діючі третейські суди: реєстраційний номер запису в Єдиному реєстрі; повне найменування; місцезнаходження постійно діючого третейського суду; дата реєстрації; номер та дата видачі свідоцтва про реєстрацію (його дубліката); відомості про анулювання свідоцтва про реєстрацію; відомості про припинення діяльності; список третейських суддів: прізвище, ім`я, по батькові.

Отже, оскільки Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник" утворений без статусу юридичної особи, як вказано в статті 7 Закону України "Про третейські суди", а також пункті 5 Положення про Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник", відомості про нього підлягають включенню до Єдиного реєстру громадських формувань.

Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 18.05.2021 у справі № 870/115/20, від 23.09.2021 у справі № 873/94/21, від 16.06.2021 у справі № 870/116/20.

З інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Єдиного реєстру громадських формувань (https://rgf.minjust.gov.ua/home/index) вбачається, що Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник" зареєстрований та включений до цього реєстру 20.09.2010, номер свідоцтва 04, номер запису 1242441.

Крім того, на офіційному веб-сайті Єдиного реєстру громадських формувань наявний список третейських суддів Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник" (прізвище, ім`я, по батькові), до якого в тому числі включено третейського суддю Стадника Павла Вікторовича, а також відомості про місцезнаходження третейського суду (Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кірова, 55, оф. 22).

Крім того, як вірно встановив апеляційний суд, на офіційному веб-сайті Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" (http://advisor.ck.ua/) міститься Положення про Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник", Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", список третейських суддів із зазначенням року народження, освіти та трудового стажу, серед яких зазначено третейського суддю Стадника П.В., який розглянув справу №04/21-2022.

Наведене свідчить про відповідність державної реєстрації Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" вимогам законодавства, наявність в Єдиному державному реєстрі відомостей про державну реєстрацію Третейського суду та списку третейських суддів, які можуть призначатися для третейського розгляду справ.

Зазначене вище відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.02.2022 у справі № 873/195/21 між тими ж сторонами - ТОВ "Украгропротект" та ПОСП "Колос" про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" від 22.06.2021 у справі № 04/14-2021.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про порушення Північним апеляційним господарським судом положень статей 14, 73, 77, 80, 210 ГПК України, оскільки, на думку скаржника, суд допустив самостійне збирання доказів у справі, Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані.

Висновки щодо державної реєстрації Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" та відповідності складу Третейського суду вимогам закону зроблені апеляційним судом на підставі дослідження наявних у справі Регламенту та Положення про Третейський суд, а також відомостей з офіційних джерел, зокрема, офіційному веб-сайта Єдиного реєстру громадських формувань, а також офіційного веб-сайта Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник". Така інформація є безкоштовною та загальнодоступною.

Верховний Суд зауважує, що можливість суду з власної ініціативи звернутися до публічних даних підтверджується висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Посилання скаржника на те, що всупереч вимог частини другої статті 9 Закону України "Про третейські суди", засновник - Корпорація "Радник" при внесенні змін до Регламенту Третейського суду у 2021 році та списку третейських суддів у 2019 році в порушення норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", що діяли у 2019 - 2021 роках, не забезпечила внесення відомостей про постійно діючий третейський суд до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, колегія суддів не бере до уваги.

Як вже зазначалося вище, перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, визначений положеннями статті 350 ГПК України та статті 51 Закону України "Про третейські суди", є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд звертає увагу, що обставини щодо внесення змін засновником постійно діючого третейського суду до регламенту третейського суду не є предметом судового розгляду під час встановлення визначених статтею 350 ГПК України та статтею 51 Закону України "Про третейські суди" підстав для скасування рішення Третейського суду, перелік яких є вичерпним.

Відтак, встановивши, що рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 13.04.2023 у третейській справі № 04/21-2022, прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою і цим рішенням не було вирішено питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду не визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону; третейський суд не вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи апеляційної скарги щодо наявності правових підстав для скасування Рішення Третейського суду не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Вказане свідчить про відсутність підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали Північного апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні заяви ПОСП "Колос" про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 13.04.2023 у третейській справі № 04/21-2022.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на зазначене, у справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення з дотриманням норм права та наданням належної оцінки доказам та доводам у їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник не спростував висновки суду першої інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення.

У зв`язку з викладеним та відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 ГПК України апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 253, 269, 275, 281 - 284 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 у справі №873/218/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Картере В.І.

Пєсков В.Г.