Ухвала від 07.02.2025 по справі 918/1116/23

УХВАЛА

07 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 918/1116/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд»

про відвід колегії суддів Васьковського О.В.- головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я. від розгляду справи № 918/1116/23

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія Теплоінвест»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024

та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024

у справі № 918/1116/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Базиспромбуд "

до Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія Теплоінвест» через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі № 918/1116/23 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/1116/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.01.2025.

07.02.2025 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» 06.02.2025, про відвід колегії суддів Васьковського О.В.- головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я. від розгляду справи №918/1116/23 на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» зазначає, що колегія суддів Верховного Суду у складі: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я. не можуть брати участь у розгляді цієї справи, оскільки існують обставини, що, на думку заявника, викликають сумніви в їх неупередженості та об`єктивності з огляду на:

- постановлення зазначеною колегією суддів у справі № 918/1116/23 двох відмінних між собою редакцій ухвали від 21.10.2024 про відмову у відкритті касаційного провадження (за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРЕСТ ЕНЕРДЖИ" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024);

- невнесення першої редакції ухвали від 21.10.2024 до автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень з видаленням її з підсистеми Електронний суд та внесенням в інформації наступного змісту «доступ до документу обмежено на підставі листа суду від 22.10.2024, як до такого, що не відповідає оригіналу судового рішення через допущену технічну помилку під час його надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень»;

- доповнення другої редакції ухвали від 21.10.2024 додатковою інформацію, що не є істотною для цього рішення, однак без застосування передбачених для цього законом процесуальних інструментів (виправлення описки, стаття 243 ГПК України, ухвалення додаткового рішення, стаття 244 цього Кодексу);

- 10-ти денна затримка з винесення ухвали від 21.10.2024 у її новій (другій) редакції;

- відсутність пояснень в ухвалі від 21.10.2024 щодо факту, причин та підстав видалення першої редакції цього судового рішення.

Перевіривши доводи, наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід суддів, Верховний Суд зазначає про таке.

Зокрема, частиною першою статті 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді".

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно мати інформацію про наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Крім цього, Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приписами ч.4 ст.35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Таким чином, факт ухвалення Судом у складі колегії суддів: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я. рішення (ухвали від 21.10.2024 про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРЕСТ ЕНЕРДЖИ"), законність ухвалення та мотиви якого заявник не заперечує, не є підставою для відводу суддів від розгляду справи № 918/1116/23 згідно з вищезазначеною нормою ГПК без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеними суддями саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні судових рішень на користь однієї з сторін.

Щодо аргументів заявника щодо наявності першої редакції ухвали суду від 21.10.2024, її видалення, та доповнення другої редакції ухвали від 21.10.2024 додатковою інформацію, що не є істотною для цього виду рішення, однак без застосування передбачених законом процесуальних інструментів, (виправлення описки (статті 243 ГПК України) чи ухвалення додаткового рішення (статті 244 цього Кодексу), Суд зазначає наступне.

21.10.2024 у справі № 918/1116/23 до автоматизованої системи документообігу суду помилково внесено текст ухвали (перша редакція) про відмову у відкритті касаційного провадження (за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРЕСТ ЕНЕРДЖИ" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024), встановлено статус «Оригінал», що зумовило автоматичне надіслання її електронного примірника до Єдиного державного реєстру судових рішень. Між тим цей документ не є судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду матеріалів відповідної касаційної скарги, так як є помилково внесеним документом, про що зазначено у відповідній пояснювальній записці, яка є внутрішнім службовим документом.

Щодо доводів заявника про доповнення Судом ухвали від 21.10.2024 (друга редакція) додатковою інформацію (із зазначенням про подання одним з учасників справи заперечень проти відкриття касаційного провадження та хибністю посилання скаржника на практику Верховного Суду, викладену в ухвалі від 06.03.2024 у справі № 904/5693/20), Суд зазначає, що процесуальний закон не тільки надає суду дискрецію (судовий розсуд), а і покладає на суд процесуальний обов`язок з викладення мотивів ухваленого судового рішення, що випливає з приписів статей 236, 238 ГПК України. При цьому Суд наголошує, що при постановленні ухвали у цій справі від 21.10.2024 не ухвалював іншого (протилежного тощо) рішення, а доповнив його мотивувальну частину.

Крім того, як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу суддів є не зміст ухвали від 21.10.2024 та не факт її постановлення Судом у цій справі, а факт існування першої редакції ухвали.

Щодо аргументів про затримку внесення ухвали від 21.10.2024, зокрема до автоматизованої системи документообігу суду та інших підсистем (модулів), які є складовою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, Суд зазначає, що зазначена ухвала постановлена Судом у розумний строк у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання усіх процесуальних дій з розгляду матеріалів касаційної скарги та прийняття обґрунтованого та законного рішення.

Поряд з викладеним, Суд не бере до уваги визначені в заяві про відвід аргументи заявника про обґрунтовані припущення щодо ухвалення Судом за результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРЕСТ ЕНЕРДЖИ" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 іншого судового рішення з іншим результатом через те, що безпосередньо заявник зазначає, що ці аргументи є припущенням, а тому у Суду відсутній обов`язок оцінювати аргументи, які є припущенням.

Верховний Суд враховує, що вичерпний перелік обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів чинним законодавством не визначений, а тому вирішення питання про визнання тих чи інших доводів тими обставинами, мова про які йде у п.5 ч.1 ст.35 ГПК, знаходиться у межах дискреційних повноважень суду.

Разом з тим, заявник не навів обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.

Таким чином колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що аргументи заяви про відвід колегії суддів Васьковського О.В.- головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я. від розгляду справи №918/1116/23 не містять посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, у зв`язку з чим Верховний Суд визнає заяву про відвід необґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» про відвід колегії суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Погребняка В.Я. від розгляду справи №918/1116/23 визнати необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи № 918/1116/23 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» про відвід колегії суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Погребняка В.Я. від розгляду справи.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк