Ухвала

від 10.02.2025 по справі 903/43/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 903/43/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Волинської області

у складі судді Гарбара І. О.

від 19.11.2024 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Павлюк І. Ю., Грязнов В. В., Розізнана І. В.

від 14.01.2025

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

про стягнення солідарно шкоди в розмірі 123 261 672,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 у справі № 903/43/22 заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про залишення позову без розгляду в частині ОСОБА_6 - задоволено; позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині вимог до ОСОБА_6 - залишено без розгляду; у задоволенні заяв представника ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про зупинення провадження у справі до встановлення правонаступництва спадкоємців ОСОБА_6 - відмовлено.

Постановою від 14.01.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 у справі № 903/43/22.

23 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 903/43/22 про залишення без розгляду позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині вимог до ОСОБА_6 ;

- передати справу № 903/43/22 Господарському суду Волинської області для вирішення клопотань представника ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про зупинення провадження у справі до встановлення правонаступництва спадкоємців ОСОБА_6 .

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

В свою чергу, з огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

При постановленні судового рішення суд касаційної інстанції застосовує і повноваження, передбачені статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, і вирішує питання про розподіл судових витрат виходячи саме з прохальної частини касаційної скарги, у зв`язку з чим застосування повноважень суду безпосередньо залежить від того, які з них просить заявник касаційної скарги застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Втім подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає.

Оскаржувана ухвала Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 у справі № 903/43/22, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, фактично складається із 2 частин:

- залишення позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині вимог до ОСОБА_6 без розгляду;

- відмови у задоволенні заяв представника ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про зупинення провадження у справі до встановлення правонаступництва спадкоємців ОСОБА_6 .

Водночас в прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 903/43/22 про залишення без розгляду позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині вимог до ОСОБА_6 - без вказівки які саме повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатом касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень в цій частині;

- передати справу № 903/43/22 Господарському суду Волинської області для вирішення клопотань представника ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про зупинення провадження у справі до встановлення правонаступництва спадкоємців ОСОБА_6 - без вказівки що саме повинен зробити суд касаційної інстанції із оскаржуваними судовими рішеннями в цій частині.

При цьому Суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 , що тільки ухвали про залишення позову (заяви) без розгляду відносяться до переліку ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини 1 статті 287, пункт 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржниці строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом уточнення вимог касаційної скарги відповідно до вказівок, викладених Судом у цій ухвалі.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху, Суд наразі не розглядає клопотання про зупинення дії ухвали Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 903/43/22; про участь представника ОСОБА_1 у судовому засіданні у справі № 903/43/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; про доцільність передачі справи № 903/43/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 903/43/22 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко