Ухвала

від 03.02.2025 по справі 144/691/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

3 лютого 2025 року

м. Київ

Справа № 144/691/23

Провадження № 61-11313ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився з касаційною скаргою Приватного підприємства «Антарис-Агро» (далі - скаржник), яку у порядку самопредставництва підписав Іващенко Володимир Миколайович (далі - підписант),

на рішення Теплицького районного суду від 24 січня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 травня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до скаржника за участю Теплицької селищної ради як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

за зустрічним позовом скаржника до позивачки, Теплицької селищної ради про визнання недійсним рішення сільської ради про затвердження проєкту землеустрою та передання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і

в с т а н о в и в :

1. 20 червня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення та спрямувати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2. 17 липня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржникові.

3. 30 липня 2024 року скаржник повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ті самі судові рішення. До касаційної скарги додав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтував так: (1) повний текст оскарженої постанови скаржник отримав 5 червня 2024 року, (2) первинно подав касаційну скаргу у строк, визначений законом, однак Верховний Суд її повернув; (3) скаржник пропустив строк на повторне звернення з касаційною скаргою, бо підписант не міг працювати через відсутність електропостачання, мобільного зв`язку та мережі інтернет (електроживлення було 2-4 години у робочий час, а загалом - 4-6 годин на добу; антени мобільного зв`язку могли працювати в автономному режимі лише 4 години).

4. 16 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржник мав: надати інше обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення, подати до суду копії усіх доданих до касаційної скарги матеріалів, які він не надав раніше, для інших учасників справи, надати суду копії документів, які можуть підтверджувати дійсну вартість земельної ділянки, а у разі недоплати - також документ про доплату судового збору у розмірі, визначеному за законом. Мотивував так:

(1) належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник не навів. Те, що саме у підписанта, який не є директором скаржника, тривалий час не було електропостачання, не позбавляло скаржника, зокрема в особі його директора, можливості подати касаційну скаргу (як у друкованому вигляді, так і написану від руки). Крім того, як зазначив підписант, певну кількість годин електропостачання було щодня. Тому не можна виснувати, що у нього чи іншої особи, повноважної представляти інтереси скаржника, взагалі не було можливості повторно подати (відправити поштою чи надіслати через електронний кабінет) ту саму касаційну скаргу, яку скаржник уперше подав 20 червня 2024 року. З огляду на вказане ті підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які зазначив підписант, не є поважними;

(2) до касаційної скарги додав, зокрема, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про витребування доказів. Але не зазначив таких документів у переліку матеріалів, що додаються до касаційної скарги, та не надав їхніх копій для інших учасників справи;

(3) скаржник додав до касаційної скарги платіжну інструкцію № 315 про сплату ним 9 липня 2024 року 7 515,20 грн судового збору, однак обґрунтування розміру такого судового збору у касаційній скарзі не навів.

5. 3 жовтня 2024 року скаржник засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду, а 5 жовтня 2024 року сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків касаційної скарги. До заяви додав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Мотивував його аналогічно до того, яке подав разом із касаційною скаргою. Додатково вказав на те, що подав запити щодо відключення електроенергії з 25 червня до 22 липня 2024 року, відповіді на які не отримав станом на час подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги. Просив суд витребувати відповідні докази у АТ «Вінницяобленерго». Також зазначив, що директор скаржника міг би повторно без зволікань подати касаційну скаргу, «якби в той час знаходився в Парижі чи Берліні, однак він знаходився в Україні і мав ті самі проблеми, що і всі звичайні українці по всій Україні, - жив без електрики і інтернету».

6. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути скаржнику.

6.1. Вимоги ухвали Верховного Суду скаржник належно не виконав. Так в ухвалі від 16 вересня 2024 року Верховний Суд звернув увагу скаржника на те, що вказані підписантом підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не є поважними. З огляду на наведене скаржник мав надати інше обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення. Однак у заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник не обґрунтував, чому не зміг до 30 липня 2024 рокувідправити ту саму касаційну скаргу, яку вперше надіслав 20 червня 2024 року і яку Верховний Суд 17 липня 2024 року повернув. Зокрема не підтвердив, що такої можливості не було через те, що взагалі не працювали відділення зв`язку, а постачальник послуг інтернету такі послуги не надавав. При цьому скаржник не заперечував, що мав можливість ознайомитися з ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024 року, а 22 липня 2024 року - подати перший запит до АТ «Вінницяобленерго».

6.2. З часу подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги скаржник не проінформував суд про результати розгляду запитів про надання інформації щодо відключень електроенергії. Клопотання про продовження відповідного строку для подання таких доказів досі не заявив. Замість того всупереч вимогам процесуального закону вважав, що суд може витребувати ці докази від АТ «Вінницяобленерго», хоча на цій стадії процесу суд не вирішує клопотань про витребування доказів. Останні скаржник, обґрунтовуючи його заяву, мав надати самостійно.

7. За змістом частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

8. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

9. Оскільки скаржник не усунув недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, про продовження такого строку не просив, цю скаргу слід визнати неподаною і повернути. Повернення не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

повернути Приватному підприємству «Антарис-Агро» касаційну скаргу на рішення Теплицького районного суду від 24 січня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Антарис-Агро» за участю Теплицької селищної ради як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за зустрічним позовом Приватного підприємства «Антарис-Агро» до ОСОБА_1 , Теплицької селищної ради про визнання недійсним рішення сільської ради про затвердження проєкту землеустрою та передання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима