Постанова

від 30.01.2025 по справі 490/6113/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

м. Київ

справа №490/6113/22

провадження №51-735км23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

захисник ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

прокурор ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 травня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022230000000044, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Чумаки (Жовтневе) Миколаївської області та проживав у АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскаржених судових рішень та закриття кримінального провадження у зв`язку із недоведеністю вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Свої доводи захисник мотивує тим, що місцевим судом при ухваленні рішення допущено порушення верховенства права, законності, презумпції невинуватості, забезпечення доведеності вини, безпосередності дослідження доказів, та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначає, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, відступив від принципу об`єктивності та неупередженості, дотримання яких забезпечує створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, як зазначається в

ч. 6 ст. 22 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Також судом першої інстанції проігноровано дотримання принципу безсторонності судового розгляду, однобічно та діючи з обвинувальним ухилом не дослідив повно, всесторонньо, об`єктивно наявні докази та дав їм неправильну оцінку, помилково визнавши докази належними та допустимими. Порушивши норми чинного законодавства, які визначають основоположні засади здійснення кримінального проводження, суд залишив поза увагою доводи сторони захисту, що потягло за собою невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що судом першої інстанції не досліджено законність проведення негласної слідчої розшукової дії (далі - НСРД) візуального спостереження, не встановлено факту надання дозволу слідчого судді на проведення таких дій, матеріали, отримані внаслідок проведення візуального спостереження є недопустимими та неналежними доказами, оскільки не містять підтверджених відомостей про вчинення протиправних дій саме обвинуваченим.

Зазначає, що досліджений місцевим судом аудіозапис НСРД не передбачений, як можливий результат проведення саме цієї слідчої дії, що виключає можливість взяття її до уваги судом. Крім того, під час досудового розслідування не проведено експертних досліджень, які б могли підтвердити, що розмова, яка зафіксована на аудіозаписі, велася саме з участю ОСОБА_7 .

Вказує, що протокол НСРД, відповідно до якого отримано доступ до мобільного телефону ОСОБА_7 , є неналежним доказом, оскільки нема підтвердження укладення контракту про користування послугами оператора мобільного зв`язку використання останнім конкретного номеру телефону. Також відсутнє підтвердження належності ОСОБА_7 «Telegram»-акаунта, та неможливості доступу до нього третіх осіб.

Зазначає, що місцевий суд досліджував лише протокол огляду приміщення Херсонського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року, однак не досліджував оригінали документів, які були виявлені та вилучені та підтверджують діяльність незаконно створеного органу - військово-цивільної адміністрації Херсонської області та діяльність ОСОБА_7 як керівника цього органу.

Вважає, що місцевим судом не надано оцінки протоколам огляду сторінок у соціальних мережах третіх осіб, на яких розміщувалась інформація про певні події за участю ОСОБА_7 , як доказам вчинення останнім кримінальних правопорушень на предмет достовірності, офіційності цих сторінок та належності певним особам.

Вказує, що на цих сторінках у соціальних мережах, не розміщено інформації, яка

б підтверджувала конкретні діяння ОСОБА_7 , спрямовані на вчинення інкримінованих йому злочинів, судами не з`ясована мета та добровільність розміщення такої інформації в соціальних мережах, тому вважає ці докази неналежними.

Зазначає, що оцінка місцевого суду показань свідків є передчасною і не логічною, оскільки відомості, які повідомили свідки, відображені в різних відкритих інтернет ресурсах, особливого значення вони не становлять, та надані особами, яким не були відомі обставини, визначальні для встановлення мети та мотивів діянь обвинуваченого.

Стверджує, що висновок судово-лінгвістичної експертизи N? 252/1 від

30 листопада 2022 року є недостовірним та неналежним доказом, оскільки предметом дослідження були саме виступи, публікації, розміщені на різних інтернет ресурсах, офіційність та належність яких певним особам чи організаціям, не встановлена, такі ніяким чином не стосуються діянь ОСОБА_7 .

Зауважує, що показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мають оціночний характер, є результатом власних міркувань та суб`єктивного сприйняття подій, що відбувалися при складних життєвих обставинах, ці свідки не є людьми близького оточення ОСОБА_7 і не можуть дати оцінку на предмет присутності в діяннях обвинуваченого прямого умислу, та не можуть підтвердити, що діяння останній вчиняв не під примусом чи погрозами.

Вказує, що протоколи огляду відкритого ресурсу в мережі Інтернет хоч і фіксують певні ознаки правопорушення, однак не дають підстав визнавати їх достатніми для кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Вважає, що могло мати місце примушування, в тому числі шляхом вчинення актів насильства, залякування та погроз з метою спонукання та змушування ОСОБА_7 вчиняти певні дії, при цьому наголошує, що судами не вжито заходів для перевірки всіма можливими засобами версії щодо вчинення обвинуваченим тих чи інших діянь під примусом, погрозою, що виключає реальну наявність умислу на вчинення протиправних караних діянь, мети та мотивів.

Зазначає, що суди не брали до уваги та не надали належної оцінки клопотанням сторони захисту, чим порушили право на захист.

В порушення вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не надав належної правової оцінки доводам сторони захисту, не вжив необхідних заходів для перевірки доказів сторони обвинувачення на предмет належності, допустимості і достатності, та при ухваленні рішення мотивував такими ж висновками, які виклав у вироку суд першої інстанції.

Також вказує, що суд апеляційної інстанції не зазначив конкретних підстав, з яких апеляційну скаргу сторони захисту визнав необґрунтованою, ухвалюючи рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, всупереч вимогам ст. 419 КПК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2023 рокуОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 436-2, ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України та призначено йому покарання: - за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк

3 роки;

- за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності на строк 15 років, без конфіскації майна; - за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна;

На підставі ч. 1 та 3 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань, призначених судом даним вироком за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 436-2 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, більш суворим - у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, призначеним за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк

15 років з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими повноваженнями на підприємствах, установах і організаціях всіх форм власності на строк 15 років.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 травня 2024 рокуапеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Малиновського районного суду м. Одеси від

08 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.

Як установлено судами, 24 лютого 2022 року, близько 05:15, збройні сили російської федерації (далі - рф, держава-агресор), діючи з метою фактичного знищення держави Україна, зміни меж території та державного кордону України, вчинили військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з вбивствами цивільних осіб, а також напади на об`єкти військової та критичної інфраструктури.

У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 в Україні з 05:30 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан строком на 30 днів. Зазначений Указ було затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року

№ 2102-ІХ, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває до теперішнього дня.

За результатами воєнних дій, 03 березня 2022 року, збройними силами рф, невстановленими представниками збройних сил та її спецорганів, здійснено незаконне збройне вторгнення у м. Херсон та частину Херсонської області, фактично була здійснена її окупація, що згідно з положеннями Гаазької Конвенції, 1907 року, є діями по усуненню законних органів влади, що діють на вказаних територіях, з метою повалення і захоплення влади на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Херсонський район на час вчинення злочинів вважався окупованою територією відповідно до "Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блоковані) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від

25 квітня 2022 року № 75 (з подальшими змінами).

Громадянин України, ОСОБА_7 , діючи з ідеологічних та корисливих мотивів, переслідуючи мету заподіяння шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, усвідомлюючи характер своїх суспільно небезпечних дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно сприяв рф у період дії воєнного стану в підривній діяльності проти України, за наступних обставин.

Так, 16 березня 2022 року, на виконання завдання представників рф, ОСОБА_7 взяв участь у публічному заході, який відбувався у залі для публічних виступів Херсонської обласної державної адміністрації за адресою: м. Херсон, площа Свободи, 1, де за головування ОСОБА_10 , було проголошено про створення «Комитета спасения за мир и порядок», підпорядкованого військовим та спецслужбам рф, метою діяльності якого була необхідність у переконанні мешканців Херсонської області у втраті здатності держави України здійснювати управління Херсонською областю та проголошення закликів до підтримки окупації регіону рф, створення якого підтримано у тому числі і особисто ОСОБА_7 , шляхом персонального голосування.

Також, починаючи з 18 березня 2022 року, перебуваючи у тимчасово окупованому м. Херсон, ОСОБА_7 добровільно надав належне йому житло для розміщення офіцерського складу збройних сил рф.

02 червня 2022 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Херсон, будучи депутатом Херсонської міської ради

VIII скликання, не маючи намірів дотримуватися вимог присяги депутата місцевої ради, за вказівкою представників рф та спільно з невстановленими військовослужбовцями збройних сил держави-агресора, з метою створення позитивного іміджу держави-окупанта, виклику почуття зневаги до легітимної влади України, використовуючи штучні умови інформаційної ізоляції населення, діючи умисно, у захопленому військовими рф приміщенні кіноконцертного залу «Ювілейний», провів видачу гуманітарної допомоги від партії рф «единая россия», тим самим популяризував військово-політичне керівництво рф, агітував присутніх до здійснення колабораційної діяльності.

Крім того, починаючи з 26 квітня 2022 року, громадянин України, ОСОБА_7 , сприяючи військово-політичному керівництву рф на території тимчасово окупованої Херсонської області, приступив до організації створення

військово-цивільної адміністрації Херсонської області з розташуванням у приміщенні Херсонського апеляційного суду, що в м. Херсоні по вулиці

295-ї Херсонської стрілецької дивізії, 1А.

Виконуючи адміністративно-господарські функції, ОСОБА_7 забезпечив формування структури окупаційного органу та налагодив його кадрове забезпечення, сформував всі служби, установи області у всіх сферах життя регіону, забезпечив вплив на місцеве населення з метою співпраці і надання допомоги представникам військових формувань рф.

Реалізація ОСОБА_7 зазначених функцій забезпечувалася силовою підтримкою військовослужбовців збройних сил держави-агресора та фактичним примушуванням місцевих мешканців до визнання його повноважень.

Крім того, в період з 26 квітня по 15 грудня 2022 року, обіймаючи посаду так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області», пов`язану з виконанням організаційно-господарських та адміністративно-господарських функцій, та користуючись підтримкою окупаційних військ держави-агресора, ОСОБА_7 активно сприяв зусиллям рф у заподіянні шкоди національній безпеці України, зокрема шляхом втручання у внутрішню політику України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення регіону, участі в інформаційній експансії з боку рф, створенні умов для діяльності на території України представників держави-агресора, впровадженні на окупованій території законів та інших нормативно -правових актів російської федерації, створенні окремої від української влади та бюджету системи оподаткування, вжитті заходів щодо встановлення економічної залежності окупованих територій від

держави-окупанта. З метою досягнення вищевказаних цілей ОСОБА_7 видавалися відповідні «укази», які були обов`язковими для виконання усіма мешканцями тимчасово окупованої частини Херсонської області.

Крім того, ОСОБА_7 , сповідуючи антиукраїнські та проросійські погляди, усвідомлюючи, що рф здійснює збройну агресію проти України, підтримуючи дії осіб, які здійснювали збройну агресію, публічно заперечував встановлення, утвердження тимчасової окупації російською федерацією частини території України та збройну агресію рф проти України.

Так, обіймаючи посаду голови так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області», ОСОБА_11 , під час проведення наради з іншими представниками окупаційної влади окупованих територій Херсонської області здійснив висловлювання, які заперечують встановлення, утвердження тимчасової окупації російською федерацією частини території України та збройну агресію рф проти України. Відеозапис з вказаною подією був опублікований на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_3» месенджера «Telegram» від 19 травня 2022 року.

Позиції учасників судового провадження

Захисник у судовому засіданні підтримав свою касаційну скаргу, просив її задовольнити. Прокурор заперечила доводам касаційної скарги захисника, просила оскаржені судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення. Інших учасників було належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду, проте в судове засідання вони не з`явились.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.

Як визначено ст. 419 КПК України, в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів провадження, суди першої та апеляційної інстанцій, постановляючи судові рішення стосовно ОСОБА_7 , дотрималися зазначених вимог кримінального процесуального закону.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_12 розглядалося в порядку спеціального судового розгляду з обов`язковою участю захисника і за відсутності обвинуваченого («in absentia»), який усних показань суду не надавав, при цьому будь-яких письмових заяв, клопотань та заперечень на адресу суду не надходило.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції вжив всіх можливих дій, аби наданий обвинуваченому державою захист був ефективним, та, дотримуючись вимог статей 10, 22, 23 КПК України, перевірив доводи сторони обвинувачення та захисту, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Доводи захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, враховуючи вимоги ст. 438 КПКУкраїни, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у своїй касаційній скарзі адвокат, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Під час перегляду судових рішень колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Суд першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 374 КПК України та пред`явленого обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 436-2, ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України.

Місцевий суд у вироку навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та детальний аналіз досліджених в судовому засіданні доказів з зазначенням підстав, з яких приймає одні докази та відхиляє інші.

Так, суд першої інстанції ретельно дослідив докази на підтвердження винуватості ОСОБА_12 у вчиненні злочинів та обґрунтовано послався на показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; висновки судово-лінгвістичної експертизи

№ 252/1 від 30 листопада 2022 року;

протокол огляду з додатками від 13 грудня 2022 року (огляд приміщення за адресою м. Херсон, вул. 295 Стрілецької дивізії, 1-а, де під час окупації розташовувався незаконно створений орган окупаційної влади - військово-цивільна адміністрація Херсонської області, у ході якого було виявлено та вилучено папку з документами);

протокол огляду з додатками від 18 грудня 2022 року (огляд оригіналів та копії документів, які були вилучені 13.12.2022 року);

протокол огляду з додатками від 26 квітня 2022 року (огляд офіційного сайту Херсонської міської ради, з відомостями про депутата 8-го скликання вказаної Ради ОСОБА_7 );

протокол огляду з додатками від 26 квітня 2022 року (огляд відкритого ресурсу у мережі Інтернет, персональної сторінки міського голови м. Херсон у соціальній мережі Facebook);

протокол огляду з додатками від 27 квітня 2022 року (оглянуто відкритий ресурс у мережі Інтернет, персональну сторінку у соціальній мережі ОСОБА_13 );

протокол огляду з додатками від 01 травня 2022 року (огляд відкритого ресурсу у мережі Інтернет відеохостингу YouTube, а саме: публікації з каналу «ІНФОРМАЦІЯ_4» від 30.04.2022 року з інтерв`ю у ОСОБА_14 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5»;

протокол огляду з додатками від 01 травня 2022 року (оглянуто відкритий ресурс у мережі Інтернет, «Telegram»-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з публікацією першого брифінгу ОСОБА_14 як голови так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області»);

протокол огляду з додатками від 15 грудня 2022 року (оглянуто відкритий ресурс у мережі Інтернет, відеохостингу YouTube, а саме, публікації з каналу «ІНФОРМАЦІЯ_6» відеоролик під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7»);

протокол огляду з додатками від 04 червня 2022 року (оглянуто відкритий ресурс у мережі Інтернет, «Telegram»-каналу - офіційної сторінки «ІНФОРМАЦІЯ_8» щодо проведення ОСОБА_7 робочої наради про перспективи розвитку регіону у складі рф);

протокол огляду з додатками від 15 грудня 2022 року (оглянуто відкритий ресурс у мережі Інтернет, «Telegram»-канал «ІНФОРМАЦІЯ_9» з відеозаписом фрагменту з прямого ефіру телеканалу «РОССИЯ 24», на якому ОСОБА_7 розповідає про налагодження життя на окупованих територіях Херсонської області за допомогою рф та про проведену ним роботу на посаді голови окупаційної військово-цивільної адміністрації Херсонської області);

протоколи НСРД щодо здійснення візуального спостереження за сесійною залою та малим залом Херсонської міської ради, щодо доступу до мобільного терміналу з номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , на якому встановлено додаток Telegram;

матеріали виконання тимчасового доступу до речей і документів, що містять банківську таємницю - реєстраційної справи банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_7 у банках АТ «АЛЬФА-БАНК» та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», а також відомостями з бази даних «СТРАБІС» Служби Безпеки України.

Дослідивши та оцінивши вищезазначені докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд правильно встановив обставини кримінального провадження та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 поза розумним сумнівом в умисному та добровільному вчиненні дій, направлених на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеці, надання представникам іноземної держави допомоги у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану; добровільному зайнятті ОСОБА_7 посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях Херсонської області; та заперечення збройної агресії рф проти України, а також тимчасової окупації частини території України.

Суд апеляційної інстанції, переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника, належним чином перевірив викладені в ній доводи, аналогічні тим, що викладені його в касаційній скарзі, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Колегія суддів апеляційного суду погодилась із вироком місцевого суду та зазначила, що наведені докази у своїй сукупності є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України.

Доводи касаційної скарги сторони захисту про недостовірність, недопустимість та неналежність доказів - протоколів огляду сторінок у соціальних мережах третіх осіб, на яких розміщувалась інформація про певні події за участю ОСОБА_7 , як доказів вчинення останнім кримінальних правопорушень на предмет достовірності, офіційності цих сторінок та належності конкретним особам, висновку судово-лінгвістичної експертизи, відсутності підтвердження належності ОСОБА_7 телеграм акаунта, є безпідставними з огляду на таке.

ОСОБА_16 засуджено за злочини, які віднесені до злочинів проти основ національної безпеки України. Основними доказами в зазначеній категорії кримінальних проваджень є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звуко-запису, відеозапису та інші носії інформації

(у тому числі комп`ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та Telegram-канали; особисте листування з використанням комп`ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам`яті тощо).

За змістом ст. 99 КПК України матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на виконання відповідних доручень старшого слідчого, наданих у порядку ст. 40 КПК України, слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області, за участю спеціалістів було проведено огляди інтернет-сторінок, зроблено скріншоти і завантажено відеофайли, які є додатками до протоколів огляду, оформлених, відповідно до вимог КПК.

На підтвердження винуватості ОСОБА_7 , суд першої інстанції у вироку посилається, зокрема, на протоколи огляду з додатками відкритих ресурсів у мережі Інтернет, а саме персональної сторінки ОСОБА_17 (міський голова

м. Херсон) у соціальній мережі Facebook; каналу «ІНФОРМАЦІЯ_4» із сервісу «Youtube», телеграм-каналу - «ІНФОРМАЦІЯ_8» та телеграм-каналу «Z-Таврія» із месенджеру «Telegram», тобто здійснено огляд загальнодоступних джерел інформації.

Оцінивши докази у кримінальному провадженні у цій частині, апеляційний суд констатує, що дані, які містяться у протоколах оглядів відкритих ресурсів у мережі Інтернет та у долучених до них додатках, узгоджуються з іншими наявними у справі відомостями, а їх огляд здійснено з дотриманням вимог ст. 237 КПК України.

Колегія суддів уважає непереконливими аргументи захисника про недостовірність даних, отриманих з відкритих джерел засобів масової інформації через перегляд сторінок мережі Інтернет, посилання на які детально наведені у відповідному протоколі огляду від 06 червня 2022 року, у зв`язку з таким.

Положеннями ч. 1 ст. 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

З метою з`ясування обставин, які підлягають доказуванню, старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Херсонській області за участю спеціалістів відділу КІБ УСБУ в Херсонській області, провів огляд публікацій в засобах масової інформації через мережу Інтернет і задля збереження доступності інформації у відкритих джерелах, здійснив її цифрове зберігання - архівацію, яка надає змогу захистити та зберігати інформацію з плином часу, включаючи її справжність, доступність, ідентичність, постійність, рендеринг (візуалізацію) та зрозумілість, що корелюється зі стандартами, викладеними у Протоколах Берклі, визнаних Управлінням ООН.

Крім цього, інформація зафіксована у згаданих протоколах огляду з відкритих джерел не суперечить іншим зібраним доказам, протоколи складені уповноваженою особою відповідно до вимог КПКУкраїни, а тому підстав для визнання зафіксованих у ньому даних недопустимими або неналежними Верховний Суд не вбачає.

Крім цього, сторона захисту не дала жодних відомостей щодо спростування цієї інформації і не навела аргументів, які б вказували на те, що інформація, надана органом досудового розслідування, не відповідає дійсності, зокрема, що вона містить ознаки фальсифікації та/або навмисного спотворення даних.

Водночас, апеляційним судом перевірялись й твердження сторони захисту про те, що показання, допитаних у судовому засіданні, свідків мають оціночний характер, оскільки ці свідки не є людьми близького оточення ОСОБА_7 і не можуть надати оцінку на предмет присутності в діяннях обвинуваченого прямого умислу, та не можуть підтвердити, що діяння останній вчиняв не під примусом чи погрозами.

В обґрунтування свого висновку колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що місцевий суд провів допит свідків відповідно до вимог КПК України, зокрема вони були попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за завідомо неправдиві показання.

Колегія суддів апеляційного суду вказала, що суд першої інстанції, оцінюючи показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , правильно зазначив, що в цих свідків не було жодних підстав обмовляти обвинуваченого.

На думку Суду, показання вищевказаних свідків, надані ними під присягою, є логічними, послідовними, вони узгоджуються між собою та не викликають сумнівів в їх достовірності.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій спростовано доводи сторони захисту щодо наявності з боку осіб, які представляли іноземну державу-агресора, фізичного чи психічного примусу на обвинуваченого, які є аналогічними доводам поданої касаційної скарги.

Так, місцевий суд зазначив, що вказаний факт спростовується дослідженими судовому засіданні великою кількістю відео-матеріалів, показами допитаних свідків, іншими дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, з яких вбачається, що ОСОБА_7 приймав активну, послідовну участь у нарадах окупаційної адміністрації, вільно пересувався окупованою територією, видавав накази для виконання, підписував значну кількість різних документів від свого імені, особисто співпрацював з російськими військовослужбовцями, його діяльність була спрямована на впровадження нових правил та норм, які вже запроваджені та існують на території рф, одночасно обвинувачений не визнавав повноваження діючої української влади у місті, усі дії ОСОБА_7 приймались ним особисто, або за погодженням із невстановленими особами російської федерації та на їх вказівку, тобто останній добровільно надавав допомогу представникам іноземної держави - рф, у здійсненні підривної діяльності проти України.

Колегія суддів апеляційного суду визнала такі доводи апеляційної скарги захисника необґрунтованими, та вказала, що апеляційна скарга взагалі не містить конкретизації яким чином здійснено фізичний та психологічний примус щодо обвинуваченого, з урахуванням положень ст. 39 КК України.

Таким чином доводи касаційної скарги захисника щодо вчинення кримінального правопорушення під впливом фізичного тиску чи примусу не підтверджено належними і допустимими доказами та є безпідставними.

Крім того, неспроможними є доводи сторони захисту про недопустимість матеріалів НСРД, зокрема такої негласної слідчої дії як візуальне спостереження, яке було проведено, на думку захисника, без ухвали слідчого судді.

Відповідно до вимог ст. 246 КПК України, рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 269 КПК України, спостереження за особою проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

У цьому кримінальному провадженні було проведено такі негласні слідчі розшукові дії як візуальне спостереження за публічно доступним місцем, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, - за сесійною залою та малим залом Херсонської міської ради, на підставі постанови слідчого від 24 травня 2022 року, проведення аудіо-,відео контролю особи ОСОБА_7 , накладення арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону, що були правовою підставою для проведення НСРД та були відкриті стороні захисту у порядку, передбаченому

ст. 290 КПК України.

Щодо дослідженого місцевим судом аудіозапису НСРД, то судом апеляційної інстанції в ухвалі зазначено про те що аудіозапис не передбачений як можливий результат вказаної негласної слідчої дії. Втім, таке порушення не має істотного впливу на права обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема на його право на захист, тому не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону, з чим погоджується і колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_5 про неналежність доказу - протоколу НСРД, відповідно до якого отримано доступ до мобільного телефону, який належить ОСОБА_7 , оскільки нема підтвердження контракту про користування послугами оператора мобільного зв`язку використання останнім конкретного номеру телефону.

Такі твердження захисника також були предметом перевірки колегії суддів апеляційної інстанції, яка вказала, що такі доводи спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені та оцінені судом першої інстанції з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, зокрема, документами, отриманими під час тимчасового доступу до документів, що знаходяться у володінні АТ « Альфа Банк» - протокол від 29 липня 2022 року, зокрема: заявою від 14 вересня 2015 року та анкетою-заявою від 17 січня 2013 року, які засвідчують, що ОСОБА_7 при зверненні до банківської установи особисто вказував свої контакті дані, зокрема вищенаведений номер телефону. Більш того, згідно з даних комп`ютерної програми "СТРАБІС-ВЕБ", яка призначена для здійснення аналітичного пошуку і обробки інформації, що міститься в інформаційних масивах різного типу, як структурованих - баз даних, так і неструктурованих - масиви Інтернет, якими встановлено, що вказаний номер телефону « НОМЕР_2 » належить ОСОБА_7 .

Переглянувши вирок місцевого суду за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції належним чином перевірив усі викладені у ній доводи, визнав їх безпідставними, мотивувавши своє рішення та зазначивши підстави, з яких апеляційну скаргу визнав необґрунтованою. З такими висновками погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Доводи захисника про те, що суди не брали до уваги та не надали належної оцінки клопотанням сторони захисту, чим порушили право на захист, Суд вважає необґрунтованими, оскільки захисник не вказав які конкретно клопотання сторони захисту були залишені поза увагою судів та в чому полягає порушення права на захист.

Інших доводів, що були б підставами для скасування судових рішень, захисник у поданій касаційній скарзі не навів.

Вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають приписам статей 370, 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування оскаржуваних рішень, Суд не встановив.

Отже, підстави для скасування судових рішень, закриття кримінального провадження у зв`язку із недоведеністю вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів та задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_5 відсутні.

Керуючись статтями 323, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3