Рішення

від 03.02.2025 по справі 569/9402/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №569/9402/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, Орган опіки та піклування Деражненської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач), діючи через свого представника адвоката Панчелюгу К.М., звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 (надалі - відповідач), в якій просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги мотивував тим, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2020 року у справі №569/13426/19 позов ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Деражненська сільська рада Костопільського району Рівненської області, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області, про встановлення батьківства задоволено повністю. Визнано ОСОБА_1 батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Клеванську селищну раду Рівненського району Рівненської області внести зміни в актовий запис №28 від 14 березня 2019 про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і записати ОСОБА_1 батьком дитини. Тобто, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/13426/19, яке набуло законної сили, встановлено факт батьківства позивача у даній справі. Рішення суду набрало законної сили 26 березня 2020 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2023 року у справі №569/1948/23 позов ОСОБА_1 до Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити певні дії, задоволено та зобов`язано Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) виключити з актового запису №28 від 14 березня 2019 року про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дані про « ОСОБА_7 », як батька дитини і записати батьком дитини - ОСОБА_1

19 квітня 2023 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) видано свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де у графі батько вказаний ОСОБА_1 .

З народження дочки по час подання до суду вказаного позову одноособово опікується дитиною батько ОСОБА_1 . Мати дитини веде розпусний спосіб життя, зловживає наркотичними засобами, не має постійного місця проживання, доходів, не приймає участі у вихованні та утриманні дитини. Наскільки відомо позивачу, ОСОБА_3 має проблеми зі здоров`ям та перебувала на стаціонарному лікуванні у комунальному підприємстві «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради.

У ситуації, що склалася дитина має юридичний зв`язок з особою, яку фактично не знає, яка не опікується її долею, вона юридично пов`язана спільним правами та обов`язками з чужою людиною. Так, наприклад, змінити місце реєстрації дитини на таке, яке відповідає дійсності, батько без згоди матері не може. А позивачу взагалі не відомо, де на даний час перебуває відповідач, відсутні засоби зв`язку з нею. Саме через таку ситуацію, що склалася, позивач звертається з вказаним позовом до суду.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2023 року позов задоволено та позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 вересня 2024 року заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2023 року скасовано і призначено справу до розгляду.

14 жовтня 2024 року представник відповідача ОСОБА_4 подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві вказав, що твердження позивача про розпусний спосіб життя відповідача, зловживання наркотичними засобами не відповідають дійсності і нічим не підтверджені.

Також не відповідають дійсності твердження позивача щодо неучасті відповідача у вихованні та утриманні дитини.

Перед народженням дитини сторони переїхали жити в будинок матері позивача в с. Дюксин. Позивач та його мати одразу після народження дитини створили для відповідача нестерпні умови існування, чинили на неї постійний психологічний тиск, який фактично був сімейним насильством. Внаслідок таких дій відповідач змушена була повернутися з с. Дюксин в с. Рясники, а дитину залишила проживати разом з позивачем, оскільки сподівалася на відновлення сімейних стосунків. Саме через таке бажання відновити сімейні стосунки відповідач не переслідувала позивача та його матір у встановленому законом порядку за сімейне насильство. Постійні конфлікти з позивачем та його матір`ю, стрес від неможливості бачити дитину, самим негативним чином позначилися на її здоров`ї, через що вона змушена була звернутися за допомогою до Рівненського обласного центру психічного здоров`я населення.

Відповідач зареєструвалася за адресою по АДРЕСА_1 , вже після народження дитини, аби отримати державну допомогу на дитину, що свідчить про її бажання приймати участь в утриманні дитини. Крім того, відповідач постійно передавала в с. Дюксин одяг, іграшки, памперси. Не дивлячись на спротив позивача та його матері, відповідач мала можливість спілкуватися з дитиною, про що свідчать фото зустрічі Різдва. Протягом останнього року відповідач була вагітна другою дитиною, а тому фізично була неспроможна їздити з с. Рясники в с. Дюксин, аби провідати дочку. В той же час позивач не давав відповідачу можливості спілкуватися з дитиною по телефону або вайберу.

Щодо проблем з психічним здоров`ям відповідача вказує, що саме через важкий стрес, спричинений умисними діями позивача та його матері, у відповідача виникли проблеми з психічним здоров`ям. І сам факт звернення відповідача за медичною допомогою свідчить про її відповідальність та бажання позбутися небажаних проблем із здоров`ям. Крім того, визнання факту наявності психологічних проблем ніяким чином не може впливати на батьківські права та бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Позивачем не було доведено порушення відповідачем ст. 150, 164 СК України, винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав у ньому наведених. Позивач додатково пояснив, що дитину виховує з моменту її народження сам, відповідач до дитини не приходить і не дзвонить, коштів на її утримання не надає.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні 18 грудня 2024 року позов не визнав з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач в судовому засіданні 03 лютого 2025 року позов не визнала, вказала, що дійсно майже з самого народження не проживає разом з дитиною, однак до дитини вона їздила, дарувала подарунки, передавала речі, продукти харчування, грошові кошти. Аліменти вона не сплачує, оскільки не працює і перебуває у декретній відпустці, в зв`язку з народженням другої дитини. Крім того, вона подала заяву на перерахунок аліментів і коли їх перерахують, то вона їх оплатить. Позивач їй не створював перешкод у спілкуванні і вихованні дитини, однак такі перешкоди створювала його мати. Останні роки вона не приймала участі у вихованні і утриманні дитини, але бажає таку участь приймати. Вона дійсно лікувалася в психіатричній лікарні, пила заспокійливі. Наразі вона живе в батьківській хаті, проживає разом з чоловіком, з яким офіційно не одружена, в них є спільна дитина, утримує її чоловік.

Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. 04 грудня 2024 року представник ОСОБА_8 подала заяву, в якій просила судові засідання проводити без її участі.

Представник Органу опіки та піклування Деражненської сільської ради також у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення. 07 та 15 січня 2025 року від Органу опіки та піклування Деражненської сільської ради надійшли заяви про проведення засідання без участі його представника, позовні вимоги підтримує.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_4 заявив клопотання про виклик свідків, а 18 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про виклик свідків, які ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2024 року задоволені. В судовому засіданні 03 лютого 2025 року відповідач відмовилася від допиту, заявлених нею свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11

21 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 подала клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2024 року залишено без задоволення.

В судовому засіданні 18 грудня 2024 року представником відповідача ОСОБА_4 усно подано заяву про відвід судді, яка ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року залишена без задоволення.

В судовому засіданні 18 грудня 2024 року представником відповідача ОСОБА_2 усно заявлено клопотання визнання явки відповідача обов`язковою, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, задоволено.

Заслухавши сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2020 року у справі №569/13426/19 позов ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Деражненська сільська рада Костопільського району Рівненської області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області, про встановлення батьківства задоволено повністю. Визнано ОСОБА_1 батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Клеванську селищну раду Рівненського району Рівненської області внести зміни в актовий запис №28 від 14 березня 2019 про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і записати батьком дитини ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 26 березня 2020 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2023 року у справі №569/1948/23 позов ОСОБА_1 до Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) виключити з актового запису №28 від 14 березня 2019 року про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дані про « ОСОБА_7 », як батька дитини і записати батьком дитини - ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 04 квітня 2020 року.

19 квітня 2023 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) видано свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де батьками вказано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Позивач та малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживають разом за однією адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади №2024/006851143 від 12 червня 2024 року та №2024/006851232 від 12 червня 2024 року, довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 29 травня 2024 року №195.

Як слідує з довідки №372, виданої КНП «Деражненська лікарня» Деражненської сільської ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під спостереженням лікаря-педіатра з моменту виписки з пологового будинку. Оглядалася регулярно, на огляди дитину приводив батько (до 1 року - в супроводі баби). Мати дитини жодного разу на прийомі з дитиною не була.

Згідно медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання має низку захворювань.

Як слідує з характеристики ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка видана Дюксинським ліцеєм імені Н.А. Хасевича Деражненської сільської ради Рівненської області 24 вересня 2024 року, ОСОБА_5 навчається в ліцеї з 1 вересня. Перший раз учениця у школу прийшла з татом і бабою, які до сьогоднішнього дня почергово її приводять чи забирають. За цей період часу мати дитини жодного разу у школі не з`являлася.

Судовим наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 03 липня 2024 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 18 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стороною відповідача приєднані до матеріалів справи фотознімки, де зображена відповідач та спільна дитина сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як слідує з висновку Органу опіки та піклування Деражненської сільської ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету Деражненської сільської ради від 28 червня 2023 року №63, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі. У цивільному шлюбі у батьків народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, сімейне життя у громадян не склалося через відсутність взаєморозуміння між батьками.

З народження дочки по даний час матір ОСОБА_15 проживає окремо від дочки, займається виключно своїм життям. Перестала цікавитися своєю дочкою. Матір не виявляє жодного бажання займатися її вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання малолітньої дочки не надавала.

Відповідно до інформації КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» Рівненської обласної ради від 27 червня 2023 року №165 ОСОБА_3 01 квітня 2019 року звернулася до відділення обліку бездомних осіб та підтримки проживання закладу з проханням поставити її на облік осіб без постійного місця проживання для отримання соціальної послуги сприяння в реєстрації місця проживання/перебування за адресою закладу з метою подальшого отримання гарантованих державою допомог на її дитину ОСОБА_16 зв`язку з тим, що ОСОБА_3 була визнана особою, що перебуває у складних життєвих обставинах та потребує соціальної підтримки її прохання було задоволено. З 10 травня 2019 року по даний час вона зареєстрована за адресою закладу: АДРЕСА_1 , але зараз не відомо де перебуває, за місцем реєстрації вона не проживає, відсутні засоби зв`язку з нею.

З 2018 року батько ОСОБА_17 сам займається вихованням та матеріальним забезпеченням дочки. Зі слів батька, матір не дарувала подарунків своїй дочці ні на День народження, ні на День святого Миколая, а ні на Новий рік. Коли дитина хворіла, матір її не провідувала, не цікавилася станом її здоров`я та не надавала жодної матеріальної допомоги на лікування. Матір не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 27 червня 2023 року, розглядалося дане питання, де був присутній ОСОБА_1 . Він розповів про те, що ОСОБА_3 веде розпусний спосіб життя, зловживає наркотичними засобами, не має постійного місця проживання, доходів, не приймає участі у вихованні та утриманні дитини та на даний час йому не відоме місце знаходження матері дитини.

26 червня 2023 року працівниками служби у справах дітей Деражненської сільської ради обстежено умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 , в ході обстеження встановлено, що будинок складається з трьох кімнат, кухні, коридору, ванни та санвузла. Умови проживання добрі, дитина забезпечена усім необхідним для комфортного проживання, навчання та проведення дозвілля.

Відтак, орган опіки та піклування вважає, що доцільно позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , який є другом позивача, суду показав, що відповідач не з`являлася і не відвідувала дитину. Він також проживав разом з відповідачем з 2012 по 2016 роки, і в той період вона думала, що її переслідують, в зв`язку з чим вони зверталися до психіатра за консультацією і призначенням їй лікування. Під час лікування відповідач казала, що їй стає легше. Йому відомо, що відповідач вважала, що конфлікт виник між нею та батьками позивача.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , яка є матір`ю позивача, суду показала, що відповідач була хвора і приховувала свою хворобу. Її хворобу приховувала також і її матір. Відповідач на третій день після пологів відмовилася годувати дитину. Відповідач казала, що їй дитина не потрібна. Відповідач була у них після пологів тільки три дні. Потім, коли дитині було вже десь 7-8 місяців, відповідач знову з`явилася, щоб зареєструвати дитину, але в подальшому знову зникла. Ще якось приїжджала на 1 тиждень. На даний час її немає і ніхто її не бачив, до дитини вона відношення немає.

Свідок ОСОБА_20 , яка є сусідкою позивача, в судовому засіданні показала, що вона часто буває в будинку позивача і їй відомо, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини, дитиною не цікавиться, вона була з дитиною тільки три дні після її народження, після того приїжджала декілька разів на 1 день. Їй ще це відомо, оскільки вона була соціальним працівником при Деражненській сільській раді і її посилали до помешкання ОСОБА_1 . Відповідача не було десь біля 4 років. Відповідачу був призначений супровід і вона з`явилася та повідомила, що її не пускають до дитини, хоча вона мала можливість піти туди безперешкодно. Вона її довела до хвіртки, а сама пішла, відповідач була неадекватна, а потім вона бачила як відповідач сідала на маршрутку. Сім`я була під соціальним супроводом, оскільки позивач тоді ще не був записаний як батько, а матері не було. Тому комісія ходила і перевіряла умови проживання, матері вони ніколи не бачили.

Свідок ОСОБА_22 , яка є сусідкою позивача, в судовому засіданні показала, що дитину виховують позивач і його матір. А матір дитини була з дитиною тільки три дні після пологів, а потім зникла, Останній раз її бачила 4 роки назад. Мати участі у вихованні дитини не приймала. Дитина часто хворіє і її лікуванням займаються позивач і його матір. Їй здається, що відповідач неадекватна, наче перебуває під дією ліків. Зі слів сусідки їй відомо, що відповідач була в психіатричній лікарні. Вона проживає поряд і бачить, та постійно спілкується з позивачем і його матір`ю, однак відповідача давно не бачила. Від дитини вона теж не чула, що мати приїжджає, дитина навіть не знає слова «мама».

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає перелік обов`язків батьків по вихованню та розвитку своїх дітей, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до пункту 18 Постанови, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (справа «Мамчур проти України» (CASE OF MAMCHUR v. UKRAINE) від 16 липня 2015 року).

Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Аналізуючи вимоги та положення згаданого законодавства, суд визнає, що при вирішенні питань, які стосуються дитини, в тому числі і щодо позбавлення батьківських прав її батьків, в першу чергу мають бути враховані інтереси дитини.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з народження разом з позивачем в с. Дюксин Рівненського району Рівненської області. Відповідач проживає окремо. Відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, що нею не заперечувалося в судовому засіданні, останні роки вона з дитиною не спілкувалася, участі в її вихованні та утриманні не приймала.

Разом з тим, судом не встановлено, що позбавлення відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідне в якнайкращих інтересах дитини. У якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із рідною матір`ю, при цьому сім`я матері не є особливо непридатною або явно неблагополучною для виховання дитини, а протилежного позивачем не доведено.

Жодних доказів способу життя, який би міг негативно впливати на дитину, чи зловживання відповідачем наркотичними засобами, чи доказів, які б свідчили про наявність виключних підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, як і доказів неможливості змінити поведінку матері на краще, позивачем суду не надано. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач притягувалася до кримінальної та адміністративної відповідальності у зв`язку із неналежним поводженням щодо дитини, вчиняла насильство відносно неї. А наявність у відповідача психічного захворювання не може бути підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04), у якій він наголошував на тому, що факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У даному випадку відповідач категорично заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, вказуючи, що не втратила інтересу до дитини, бажає спілкуватися з дочкою та приймати участь у її вихованні.

Враховуючи, що позбавлення відповідача батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено, а також враховуючи те, що відповідач категорично заперечує проти позбавлення батьківських прав, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для позбавлення її батьківських прав, однак, враховуючи попередню поведінку відповідача, вважає за необхідне попередити її про необхідність змінити ставлення до виховання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків.

При цьому, суд роз`яснює, що у разі відсутності реальних змін у поведінці відповідача як матері щодо дочки протягом розумного строку після ухвалення судового рішення, позивач може знову ініціювати питання про позбавлення її батьківських прав.

Суд не приймає до уваги висновок Органу опіки та піклування Деражненської сільської ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету Деражненської сільської ради від 28 червня 2023 року №63, згідно якого було визнано за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки такий висновок носить рекомендаційний характер, не містить обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування щодо відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, не містить обґрунтованого посилання на те, що позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.

За таких обставин, в задоволенні позову необхідно відмовити, однак попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та попередити, що в разі ухилення від виконання батьківських обов`язків вона може бути позбавлена батьківських прав відносно дитини.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, Орган опіки та піклування Деражненської сільської ради, про позбавлення батьківських прав відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та попередити, що в разі ухилення від виконання батьківських обов`язків вона може бути позбавлена батьківських прав відносно дитини.

Контроль за виконанням ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 2, м. Рівне.

Третя особа - Орган опіки та піклування Деражненської сільської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка буд. 49А, с. Деражне, Рівненський район, Рівненська область.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2025 року.

Суддя О.О. Першко