Ухвала

від 21.01.2025 по справі 531/2464/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/2464/23 Номер провадження 11-сс/814/18/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського апеляційного суду в м. Полтаві матеріали кримінального провадження №12023175450000274 від 11 серпня 2023 року за апеляційною скаргою виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області на ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 07 вересня 2023 року, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого Карлівського районного суду Полтавської області від 07 вересня 2023 року задоволено клопотання начальника СД ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_7 задоволено частково.

Накладено арешт на майно, а саме: 1) врожай соняшнику, що зростає в межах земельних ділянок: а) із кадастровими номерами 5321610100:00:008:4415; 5321610100:00:008:4416; 5321610100:00:008:4417; 5321610100:00:008:4418; 5321610100:00:008:4420; 5321610100:00:008:4421; 5321610100:00:008:4422; 5321610100:00:008:4425, які перебувають у користуванні ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна»; б) 5321610100:00:008:4419; 5321610100:00:008:4423; 5321610100:00:0084424, які перебувають у власності Карлівської територіальної громади в особі Карлівської міської ради; в) 5321610100:00:008:4426; 53216101:00:0084427; 5321610100:00:0084460, що розташовані на території Карлівської територіальної громади, з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження до вирішення питання про долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України та до скасування арешту майна у встановлено КПК України порядку; 2) земельні ділянки: а) 5321610100:00:008:4419; 5321610100:00:008:4423; 5321610100:00:0084424, 5321610100:00:008:4439; 5321610100:00:008:4449; які перебувають у власності Карлівської територіальної громади в особі Карлівської міської ради; б) 5321610100:00:008:4426; 53216101:00:0084427; 5321610100:00:0084460, що розташовані на території Карлівської територіальної громади, з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження до вирішення питання про долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України та до скасування арешту майна у встановлено КПК України порядку.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі виконавчого комітету Карлівської міської ради ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали, якою, відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12023175450000274 від 11 серпня 2023 року посилаючись на безпідставність накладення арешту.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що дізнавачем та прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч.2 ст. 170 КПК України , про які вказано у клопотанні, оскільки не надано доказів , що майно, не яке просив накласти арешт є предметом протиправної діяльності , об`єктом та знаряддям злочину та відповідає критеріям , зазначеним у ст. 98 КПК України , клопотання містить лише припущення щодо злочинної діяльності.

Позиція учасників судового розгляду.

Будучи належним чином повідомленими про час, дату і місце апеляційного розгляду , учасники судового провадження не з`явилися в судове засідання. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надійшло.,

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК Україниарешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правиламист. 132 КПК Українийого застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На переконання колегії суддів, вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею було дотримано в повній мірі.

Так, клопотанням слідчого та наданими до нього доказами підтверджено,що СДВП№3Полтавського РУПГУНП вПолтавській областірозпочато досудоверозслідування за№12023175450000274заознаками кримінальногопроступку,передбаченого ч.1ст.197- 1КК України, а саме за фактом самовільного зайняття земельної ділянки , яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

В межах цього провадження прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на врожай соняшнику , що зростає на 14 земельних ділянках та 12 земельних ділянок, з метою збереження речових доказів.

Оскаржуваною ухвалою накладено арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме на урожай соняшнику та земельні ділянки частково.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, перевірив зазначені в ньому обставини та встановив, що майно , окрім чотирьох земельних ділянок, відповідає критерію речового доказу, тому підлягає арешту.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане в ухвалі майно, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу, зазначених вст. 98 КПК України, визнано речовим доказом органом досудового розслідування, що відповідно дост. 170 КПК України, є підставою для накладення арешту на майно.

На переконання колегії суддів, дізнавачем та прокурором в обсязі, необхідному на цій стадії провадження, доведено, що майно, яке підлягає арешту, може містити відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а ризики, визначені в абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України, є реальними.

Ці обставини спростовані апелянтом в апеляційній скарзі не були.

Щодо посилання, про відсутність повідомлення про підозру будь якій особі про даному кримінальному провадженні, а тому відсутність правових підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, то колегія суддів зауважує , що згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особиза наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

Також колегія суддів не вважає накладення арешту у даному випадку занадто обтяжливим для власників майна, оскільки в апеляційній скарзі не зазначено та при апеляційному розгляді не надано доказів того, що накладення арешту призведе до надмірного обмеження прав власників.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 422 КПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргувиконавчого комітетуКарлівської міськоїради Полтавської областізалишити беззадоволення,а ухвалуслідчого суддіКарлівського районногосуду Полтавськоїобласті від 07вересня 2023року,про арештмайна без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4