Постанова

від 30.01.2025 по справі 444/54/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/54/23 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р. Й.

Провадження № 22-ц/811/1210/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

зучастю представника ОСОБА_1 ШабанаВ.Г.,представника ОСОБА_2 ГаполякаО.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Жовківськогорайонного судуЛьвівської областівід18березня 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО", ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕП ПРО 2022" про визнання речового права власності на нерухоме майно, захист прав споживача,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО", ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕП ПРО 2022" про визнання речового права власності на нерухоме майно, захист прав споживача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» було укладено Договір № 19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язалась прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , вартість майнових прав на вказану квартиру нею оплачено в порядку та на умовах визначених вказаним договором.

Натомість, продавець - ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ», який 04 листопада 2011 року змінило найменування на ТзОВ «СТЕРХ ПРО», взятих на себе зобов`язань за договором не виконало, оскільки після введення будинку в експлуатацію не оформлено та не підписано з ОСОБА_1 відповідних двосторонніх актів та не передано документів для оформлення права власності на спірну квартиру.

Всупереч умовам Договору №19 від 04травня 2020 року купівлі-продажу майнових прав на квартиру, 24 грудня 2020 року проводиться державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за Відповідачем ТОВ «СТЕРХ ПРО».

У подальшому 27 жовтня 2021 року ТОВ «СТЕРХ ПРО» було проведено відчуження квартири АДРЕСА_3 у формі дарування з однаковим найменуванням та керівництвом, а саме ТОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ», на підставі договору дарування.

10 січня 2022 року ТОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» здійснило відчуження нерухомого майна квартири АДРЕСА_3 на корить ОСОБА_2 .

Діями відповідачів порушено її майнові права на квартиру, яка оплачена нею повністю.

З врахуванням зазначених обставин позивачка просила:

1) визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_4 ;

2) припинити право власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 , яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 46103247.

Рішенням Жовківськогорайонного судуЛьвівської областівід 18березня 2024рокуу позовній вимозі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_4 - відмовлено.

У позовній вимозі ОСОБА_1 про припинення права власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 , яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 46103247 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 ) судовий збір в розмірі 6233 грн. 60 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО" було укладено Договір №19 від 04 травня 2020 року купівлі-продажу майнових прав на квартиру, а 03 грудня 2020 року об`єкт нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок в якому знаходиться предмет договору - було введено в експлуатацію.

Вказує, що зазначений договір укладено його сторонами з певною економічною метою, якої вони мали досягти внаслідок його виконання, дотримуючись принципу добросовісності, розумності і справедливості, визначеного у статтях 3, 509 ЦК України, і такою метою було отримання Апелянтом у власність об`єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_3 (відповідно до пункту Д.1 вищевказаного Договору), а сторони договору повинні були діяти у відповідності до цієї мети.

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО" отримав кошти в розмірі вартості квартири від Апелянта як інвестора за новозбудовану квартиру і зобов`язався після здачі будинку в експлуатацію та проведення його технічної інвентаризації передати Апелянту за актом приймання-передачі всі необхідні документи з метою оформлення нею права власності на цю квартиру.

Стверджує, що право власності на вказану квартиру, окрім Апелянта, не могла набути інша особа, оскільки майнові права на неї перейшли до неї за Договором купівлі-продажу майнових прав, а інші особи не мали права набувати такого права відповідно до вимог Закону України «Про інвестиційну діяльність»

Вважає, що її права та інтереси підлягають захисту з посиланням на вимоги ст. 392 ЦК України, відповідно до якої ставиться вимога щодо визнання за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 43,0 кв.м. (відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав) та загальною площею 45,4 кв.м., житловою площею 15,8 кв.м. (згідно даних Державного реєстру речових прав), яка в повному обсязі нею проінвестована.

Просить рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як правильно встановлено судом першої інстанції 04 квітня 2020 року між ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір № 19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що видно з його копії в матеріалах справи (а.с.15-18).

Відповідно до умов договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 4622785700:01:007:0078 (надалі «Об`єкт будівництва») та оплатити Ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.3. Договір № 19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 квітня 2020 року визначено, що предметом цього договору є майнові права на квартиру, які після набуття Покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на Квартиру після прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію та оформлення Покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). За умови виконання своїх обов`язків за цим Договором Покупець одержить від ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» 42965056 документи необхідні для оформлення правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності), що підтверджують право власності Покупця на Квартиру.

Відповідно до пункту 1.5. Договору № 19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 квітня 2020 року умови, розмір і порядок перерахування грошових коштів Покупцем на користь Продавця визначаються цим Договором, додатками до нього, а також додатковими угодами, укладеними до цього Договору. На підтвердження виконання Покупцем своїх зобов`язань передбачених цим Договором щодо оплати ОСОБА_5 майнових прав на Квартиру, Продавець надає покупцю довідку про виконання ним зобов`язань по оплаті ОСОБА_5 майнових прав на квартиру (надалі «Довідка»), але не раніше здійснення плати за даними технічної інвентаризації від органів, що проводять відповідну реєстрацію. Довідка надається Продавцем Покупцю одночасно із укладенням Акту прийому-передачі.

В матеріалах справи відсутні підтвердження надання ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» ОСОБА_1 . Акту прийому-передачі Квартири та Довідки про виконання ним зобов`язань по оплаті Ціни майнових прав на квартиру.

Якщо ОСОБА_1 вважала, що вона повністю виконала свої зобов`язання за Договором №19 від 04 квітня 2020 року, то після останньої сплати коштів мала б вимагати відповідно довідку чи інший документ про повне виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Факт відсутності таких документів підтверджено в суді першої та апеляційної інстанції представником позивача, адвокатом Шабаном В.Г.

Пунктом 2.1. Договору № 19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 квітня 2020 року визначено попередні технічні характеристики квартири: житлова квартира АДРЕСА_6 , проектна загальна площа: 43,0 кв.м., кількість кімнат одна, а також обумовлено комплектацію квартири та перелік робіт по квартирі.

Згідно з пунктом 3.1. Договору № 19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 квітня 2020 року вартість майнових прав на квартиру за цим договором становить 516 000,00 (п`ятсот шістнадцять тисяч 00 коп.) грн. Перша проплата має бути здійснена до 30 травня 2020 р. в сумі 258 000,00 (Двісті п`ятдесят вісім тисяч грн. 00 коп.) грн. Залишок неоплачених коштів на кінець кожного наступного місяця до 5 числа рівними частинами на розрахунковий рахунок продавця до 30 вересня 2021 року, після укладення договору до моменту повної оплати Покупцем вартості майнових прав, підлягає індексації згідно індексу інфляції на підставі даних міністерства фінансів України, Покупець має право на дострокове погашення суми залишку по договору.

На підтвердження факту виконання зобов`язань за Договором № 19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 квітня 2020 року стороною Позивача надано суду:

1) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 98 від 27 травня 2020 року на суму 150 000,00 грн;

2) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 3 від 30 травня 2020 року на суму 108 000,00 грн;

3) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 10 від 03 липня 2020 року на суму 17 200,00 грн;

4) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 33 від 05 серпня 2020 року на суму 17 200,00 грн;

5) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 9 від 09 вересня 2020 року на суму 17 200,00 грн;

6) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 5 від 06 жовтня 2020 року на суму 17 200,00 грн;

7) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 7 від 07 листопада 2020 року на суму 17 200,00 грн;

8) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 9 від 07 грудня 2020 року на суму 17 200,00 грн;

9) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 49 від 05 січня 2021 року на суму 17 200,00 грн;

10) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 17 від 08 лютого 2021 року на суму 17 200,00 грн;

11) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 22 від 05 березня 2021 року на суму 17 200,00 грн;

12) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 18 від 06 травня 2021 року на суму 17 200,00 грн;

13) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 21 від 07 червня 2021 року на суму 17 200,00 грн;

14) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 1 від 05 липня 2021 року на суму 49 000,00 грн;

15) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 22 від 06 серпня 2021 року на суму 20 600,00 грн;

16) копію квитанції ПАТ «Ощадбанк» за № 1 від 30 вересня 2021 року на суму 13 200,00 грн., що видно з їх копій в матеріалах справи (а.с.19-33).

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Малехівської сільської ради за № 26 від 01 липня 2020 року Об`єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку було присвоєне поштову адресу 80383, Львівська область, Жовківський район, село Малехів, вулиця Жовківська, будинок 2 «а», що видно з його копії (а.с. 37).

24 грудня 2020 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В. проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ», код ЄДРПОУ 42965056, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ЛВ101201201135, виданий 03 грудня 2020, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області.

27 жовтня 2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 набуто Товариством з обмеженою відповідальність «БУД ІНВЕСТ ТРАСТ», код ЄДРПОУ 43600523, на підстав договору дарування посвідченого 27 жовтня 2021 р приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В.. зареєстрованого за № 1644.

11 листопада 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТ ТРАСТ», код ЄДРПОУ 43600523, змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВ-ТРАНС", код ЄДРПОУ 42965056.

10 січня 2022 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Зуєвою С.М. посвідчено договору купівлі-продажу квартири посвідченого за реєстровим № 1, що був укладений між ТзОВ "ЛЬВІВ-ТРАНС", код ЄДРПОУ 42965056 та ОСОБА_2 , відповідно до умов якого ТзОВ "ЛЬВІВ-ТРАНС" продало, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1 , що видно з його копії (а.с.41).

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Відповідно до пункту 5 статті 7 та статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права). Згідно з пунктом 6 статті 7 цього Закону інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України). За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.

Частиною першої статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Положенням пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи:

1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо;

2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо). У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснювалось закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.

Таким чином саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію.

Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Позивачка, стверджуючи, що є інвестором спірної квартири, покупцем майнових прав за Договором № 19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 квітня 2020 року, не додала до позову належних доказів проведення реальної оплати Ціни майнових прав на спірну квартиру АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 (позивачка), відповідно до квитанцій за:

- № 98 від 27 травня 2020 року на суму 150 000,00 грн, оплатила вказану суму за квартиру АДРЕСА_7 згідно договору№ 18від 04 травня 2020 року (а.с.19);

- № 3 від 30 травня 2020 року на суму 108 000,00 грн., оплатила вказану суму за квартиру згідно договору№ 18від 04 травня 2020 року (а.с.20), тобто кошти в сумі 258 000,00 грн. оплачені позивачкою за квартиру АДРЕСА_8 , що вбачається з копій цих квитанцій.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Шабан В.Г. поясив, що працівниця Банку допустила технічні помилки зазначаючи оплату позивачкою коштів за квартиру АДРЕСА_7 сумі 258000 гривень у квитанціях №98 від 27 травня 2020 року та №3 від 30 травня 2020 року. Натомість його довірителька 27 та 30 травня 2020 року здійснила оплату в сумі 258000 гривень за квартиру АДРЕСА_3 .

Вказане не відповідає дійсності, оскільки сума 258000 гривень була сплачена позивачкою за іншим договором та за іншу квартиру.

Також у провадженні Жовківського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа №761/254/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО" про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру та стягнення грошових коштів в загальній сумі 1 019 312, 78 грн.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 14 листопада 2024 року розірваний Договір № 23 від 04 травня 2020 р. купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_9 укладений між ОСОБА_1 таТовариством з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО" (найменування на момент укладення договору - Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТТРАСТ").

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 1 019 312, 78 грн., що становить 530 000 грн. - сплачених платежів, 235504,30 грн. - проценти за безпідставне користування грошовими коштами, 195 040 грн. - інфляційних донарахувань та 40 765,48 грн. - трьох процентів річних.

Верховний Суд у своїх Постановах від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16 та від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16 зазначив, що «Враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття право власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.».

Відповідно до висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду № 359/5719/17 від 14 вересня 2021р, (п.п.93,95) «... саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.».

Тобто, Верховний Суд виокремлює дві підстави набуття особою прав на об`єкт інвестування:

1) проведення повного фінансування будівництва об`єкту інвестування;

2) законний спосіб набуття права.

Таким чином, судом встановлено, що позивачкою не доведено та не надано належних та допустимих доказів того, що нею повно профінансовано будівництво спірної квартири АДРЕСА_1 .

Власником спірної квартири з 10 січня 2022 року на законних підствах є ОСОБА_2 , що підтверджено копіями:

1) договору купівлі - продажу квартири від 10 січня 2022 року (а.с.41)

2) інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майнв (а.с.38-40).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлено презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Відповідно до ст.388 ЦК Українивипадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність, насамперед, від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не доведено законних підстав для визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , а також відсутні підстави для припинення права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру.

Вказане не позбавляє право ОСОБА_1 звернутися з позовом до забудовника про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартири які вона недофінансувала та повернення грошових коштів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у справі «Гарсіа Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain) від 21.01.1999 року (заява 30544/96), п. 26: «…при відхиленні скарги апеляційний суд може в принципі просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчого суду…».

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе в цілому схвалити мотиви суду першої інстанції щодо розгляду усіх позовних вимог, викладені в оскаржуваному рішенні, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення та вимог закону, без додаткового дублювання.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 07 лютого 2025 року

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.