Постанова

від 28.01.2025 по справі 603/58/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 603/58/24Головуючий у1-йінстанції Галіян І. М. Провадження № 22-ц/817/44/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

секретаря судового засідання Сович Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Тернополі цивільну справу №603/58/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року, ухвалене суддею Галіян І.М., повний текст якого складено 07 жовтня 2024 року, в справі за позовом керівника Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Монастириської міської ради Тернопільської області до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Горожанка» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області Носовський М. В. звернувся до суду в інтересах держави в особі Монастириської міської ради Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Горожанка» (далі ПП «Горожанка») про витребування на користь Монастириської міської територіальної громади в особі Монастириської міської ради з незаконного володіння відповідачів земельної ділянки загальною площею 2.0 га з кадастровим номером 6124283200:02:001:0286, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території с.Горожанка Чортківського району Тернопільської області.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що Бучацькою окружною прокуратурою в межах кримінального провадження №12021211130000097 від 20.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.1 ст.364 КК України виявлено факт порушення вимог земельного законодавства та неправомірного отримання у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Так, було встановлено, що ОСОБА_3 , яка виконувала обов`язки голови Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, в період з 02.09.2020 до 03.11.2020, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи на користь, серед іншого, ОСОБА_2 , з метою отримання ним завідомо неправомірної вигоди, що виразилось у незаконній передачі йому у власність земельної ділянки, діючи умисно, склала завідомо неправдивий протокол та рішення №196 тридцять четвертої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради від 02.09.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », а також завідомо неправдивий протокол та рішення №225 тридцять шостої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради від 24.10.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 ». На підставі вказаних завідомо підроблених ОСОБА_3 протоколів та рішень відповідач ОСОБА_2 безпідставно отримав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6124283200:02:001:0286 загальною площею 2.0 га, нормативно-грошова оцінка якої становить 22263.65 грн. 02.11.2020 державним реєстратором Монастириської міської ради здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .

У зв`язку з наведеним, вироком Монастириського районного суду Тернопільської області від 23.11.2023 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.364 КК України.

Прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка не передавалася ОСОБА_2 в установленому законом порядку. Так, 01.09.2020 ОСОБА_2 подав в сільську раду заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку в межах населеного пункту для ведення особистого селянського господарства, яка була зареєстрована в журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян Горожанської сільської ради під №70. На вказаній заяві в.о.голови Горожанської сільської ради ОСОБА_3 накладено резолюцію «на розгляд сесії 01.09.2020». Однак в проекті землеустрою щодо виділення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 міститься тотожна заява відповідача, на якій проставлено реєстраційний вхідний №80 замість №70.

Відповідно до протоколу засідання тридцять четвертої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради, яке відбулося 02.09.2020 та на якому було прийнято рішення №196, на сесії були присутні 7 депутатів з 12 обраних. Результати голосування свідчать про те, що за вказане рішення проголосували всі присутні депутати. Відповідно до протоколу засідання тридцять шостої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради, яке відбулося 24.10.2020 та на якому було прийнято рішення №225, на сесії були присутні 10 депутатів з 12 обраних. Результати голосування свідчать про те, що за вказане рішення проголосували всі присутні депутати. Поряд з цим, допитані як свідки в кримінальному провадженні депутати Горожанської сільської ради не підтвердили, що вищевказані рішення були прийняті на засіданнях тридцять четвертої та тридцять шостої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради відповідно. Свідки ОСОБА_4 (оперуповноважений ВКП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області), ОСОБА_5 (директор Горожанської ЗОШ І-ІІІ ст.) повідомили, зокрема, про те що 24.10.2020 сесія ради не проводилася. Поряд з цим ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження стосовно неї визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.1 ст.364 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, а також повідомила, що 02.09.2020 особисто на комп`ютері надрукувала та роздрукувала, а в подальшому підписала протокол сесії, якої фактично не було, що також зробила і з рішеннями, зазначеними в обвинувальному акті. Тотожні дії вона вчинила й 24.10.2020. Отже, враховуючи те, що відповідні сесії не проводилися, депутати Горожанської сільської ради не голосували за вказані рішення, спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади без вираження її волі, чим було порушено інтереси держави.

Прокурор також звертає увагу на те, що на підставі ухвали слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області в справі №595/869/21 від 17.06.2021 було вилучено оригінали протоколу та рішень тридцять четвертої та тридцять шостої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради від 02.09.2020 та від 24.10.2020 відповідно, журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян Горожанської сільської ради, книгу розпоряджень сільського голови, оригінали заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку в межах населеного пункту для ведення особистого селянського господарства, зокрема, на ім`я ОСОБА_2 . Однак заява ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутня, а у вилученому журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян Горожанської сільської ради немає жодних записів про неї. Вказане, на його переконання, свідчить про те, що ОСОБА_2 знав, що спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади з порушенням вимог закону, і наведені обставини ставлять під обґрунтований сумнів його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність.

Оскільки 01.02.2021 між ОСОБА_2 та ПП «Горожанка» було укладено договір оренди землі, предметом якого є спірна земельна ділянка, отже вона перебуває у фактичному користуванні орендаря. За таких обставин, при встановлені підстав для витребування земельної ділянки у ОСОБА_2 наявні також підстави для її витребування в ПП «Горожанка», якому спірна земельна ділянка була передана в оренду і яке є незаконним володільцем. Вважає, що витребування земельної ділянки лише в ОСОБА_2 не призведе до її повернення у фактичне володіння Монастириської територіальної громади.

З огляду на те, що Монастириська міська рада є правонаступником Горожанської сільської ради, на території саме Монастириської міської ради розташована спірна земельна ділянка, остання наділена правом звернення до суду щодо захисту інтересів держави в спірних правовідносинах. Однак нею не вживалися та не планується вжиття заходів щодо відновлення порушених майнових інтересів територіальної громади, у тому числі й шляхом звернення до суду з відповідним позовом, про що нею було повідомлено в листі № 11/02-20 від 03.01.2024. Таким чином, звернення до суду з цим позовом саме прокурором відповідає положенням ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи наведені обставини, просить витребувати з незаконного володіння відповідачів на користь Монастириської міської територіальної громади в особі Монастириської міської ради спірну земельну ділянку, а також стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 25.09.2024 позов керівника Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Монастириської міської ради Тернопільської області до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Горожанка» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задоволено.

Витребувано на користь Монастириської міської територіальної громади в особі Монастириської міської ради Тернопільської області з незаконного володіння ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Горожанка» земельну ділянку з кадастровим номером 6124283200:02:001:0286, загальною площею 2.0 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах населеного пункту с.Горожанка Чортківського району Тернопільської області (колишньої Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172)1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп сплаченого судового збору.

Стягнуто з Приватного підприємства «Горожанка» на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172)1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що він отримав спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку, при цьому ОСОБА_3 добровільно відшкодувала завдані Монастириській міській раді збитки в сумі 200372.85 коп, що підтверджується матеріалами справи та вироком Монастириського районного суду Тернопільської області від 23.11.2023, згідно з яким ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.364 КК України, а тому позов є безпідставним.

Також зазначає, що показання свідків, чикладені у письмових протоколах допитів під час досудового розслідування і які не досліджувались судом безпосередньо, не можуть бути покладені в основу судової рішення,

У відзиві на апеляційну скаргу Бучацька окружна прокуратура просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Зокрема зазначає, що спірна земельна ділянка була набута ОСОБА_2 з комунальної власності на підставі підроблених рішень тридцять четвертої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради №196 від 02.09.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » та тридцять шостої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради №225 від 24.10.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », оскільки сесії не проводилися та депутати Горожанської сільської ради не голосували за дані рішення, що також встановлено вироком Монастириського районного суду Тернопільської області від 23.11.2023, який преюдиційним у даній справі. Тому спірна земельна ділянка вибула з володіння зазначеної територіальної громади без вираження її волі, а отже не передавалася у власність ОСОБА_2 в установленому законом порядку.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи чи її слухання у їх відсутності до суду апеляційної інстанції не надходили.

У відповідності до вимог ст.ст.130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторін у справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

01.09.2020 відповідач ОСОБА_2 звернувся до Горожанської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку в межах населеного пункту для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.50-51).

На підставі вказаної заяви відповідача в журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян Горожанської сільської ради здійснено відповідний запис за №70 від 01.09.2020, а також визначено передати цю заяву на розгляд сесії (т.1 а.с.41-45).

Згідно з розпорядженням в.о.сільського голови Томкевич Г.Й. №4 від 21.08.2020 на 02.09.2020 року скликано тридцять четверту сесію сьомого скликання Горожанської сільської ради (т.1 а.с.39, зв.).

Відповідно до протоколу тридцять четвертої сесії Горожанської сільської ради сьомого скликання від 02.09.2020 на порядок денний сесії було винесено та розглядалось питання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », за результатом чого прийнято рішення №196 (т.1 а.с.52-56).

Як вбачається з поіменного списку голосування сесії, за вказане рішення проголосували 7 депутатів з обраних 12, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 (відповідач), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (т.1 а.с.57).

Рішенням тридцять четвертої сесії Горожанської сільської ради сьомого скликання №196 від 02.09.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » вирішено надати відповідачу ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства, а розроблену землевпорядну документацію на основі цього рішення представити на розгляд сесії Горожанської сільської ради та прийняти рішення по суті (т.1 а.с.58).

На підставі рішення Горожанської сільської ради №196 від 02.09.2020 ФОП ОСОБА_11 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с.Горожанка (т.1 а.с.71-83).

Поряд з цим, в матеріалах проекту землеустрою міститься заява ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відміткою про реєстрацію у виконавчому комітеті «ВК № 80 01.09.2020» (т.1 а.с.73, зв.).

Згідно з розпорядженням в.о.сільського голови Томкевич Г.Й. №6 від 14.10.2020 на 24.10.2020 скликано тридцять шосту сесію сьомого скликання Горожанської сільської ради (т.1 а.с.40).

Відповідно до протоколу тридцять шостої сесії Горожанської сільської ради сьомого скликання від 24.10.2020 на порядок денний сесії було винесено та розглядалось, серед іншого, питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », за результатами чого прийнято рішення №225 (т.1 а.с.59-64).

Як вбачається з поіменного списку голосування сесії, за вказане рішення проголосували 10 депутатів з обраних 12, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 (відповідач), ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (т.1 а.с.65).

Водночас запис про звернення ОСОБА_2 із заявою щодо затвердження проекту землеустрою та винесення цього питання на розгляд тридцять шостої сесії Горожанської сільської ради сьомого скликання в журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян Горожанської сільської ради відсутній (т.1 а.с.41-45).

Ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 17.07.2021 (справа № 595/869/21) в межах кримінального провадження №12021211130000097 від 20.05.2021 працівникам СВ ВП №2 (м.Бучач) було надано дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, серед яких оригінал заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою. Однак згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, вказана заява ОСОБА_2 відсутня (т.1 а.с.35-38).

Рішенням тридцять шостої сесії Горожанської сільської ради сьомого скликання №225 від 24.10.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.0000 га з кадастровим номером 6124283200:02:001:0286 для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту та передати безоплатно у власність ОСОБА_2 вказану земельну ділянку (т.1 а.с.66).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №360416263 від 28.12.2023 на підставі рішення Горожанської сільської ради №225 від 24.10.2020 державним реєстратором сектору державної реєстрації Монастириської районної держаної адміністрації Тернопільської області 02.11.2020 за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6124283200:02:001:0286 площею 2.0 га (т.1 а.с.170).

01.02.2021 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП «Горожанка» (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає (передає), а орендар приймає (отримує) в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.0000 га (рілля) з кадастровим номером 6124283200:02:001:0286, місце розташування якої с.Горожанка Тернопільської області, строком на 7 років (т.1 а.с.172-173).

На підставі договору оренди землі від 01.02.2021 за відповідачем ПП «Горожанка» 21.09.2021 державним реєстратором сектору державної реєстрації Монастириської районної держаної адміністрації Тернопільської області зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки (т.1 а.с.170, зв.).

20.05.2021 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12021211130000097 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, за фактом здійснення в.о.голови с.Горожанка Томкевич Г.Й. службового підроблення протоколу 36-ї сесії та рішень сесії (запис №1). 27.07.2021 внесено запис №3 про підробку ОСОБА_3 протоколу 34-ї сесії та рішень сесії, а 28.07.2021 запис №5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, за фактом зловживання ОСОБА_3 своїм службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей в протоколи 34-ї і 36-ї сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради, а також рішень до них, внаслідок чого третім особам незаконно надано земельні ділянки у приватну власність в межах населеного пункту загальною площею 18 га, нормативно-грошова оцінка яких становить 200372.85 грн, чим спричинено шкоду громаді Горожанської сільської ради (т.1 а.с.33-34).

У зв`язку з реорганізацією Горожанської сільської ради шляхом приєднання до Монастириської міської ради рішенням №16 від 15.12.2020 Монастириську міську раду визначено правонаступником всього майна, прав та обов`язків Горожанської сільської ради (т.1 а.с.169)

Постановою старшого слідчого СВ відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Кобзара М. від 06.08.2021 потерпілим в кримінальному провадженні №12021211130000097 від 20.05.2021 визнано Монастириську міську раду, а також залучено її представника на час проведення досудового розслідування (т.1 а.с.132).

Вироком Монастириського районного суду Тернопільської області від 23.11.2023 (справа № 603/547/21), який відповідно до інформації з ЄДРСР набрав законної сили 26.02.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115168976), в кримінальному провадженні №12021211130000097 від 20.05.2021 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.1 ст.364 КК України (т.1 а.с.154-162).

Як вбачається зі змісту зазначеного вироку, судом було встановлено, що ОСОБА_3 , будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, виконуючи обов`язки голови Горожанської сільської ради, в період з 02.09.2020 до 03.11.2020, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та діючи в користь ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 (відповідач), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , з метою отримання вказаними особами завідомо неправомірної вигоди, що виразилося у незаконній передачі їм у власність земельних ділянок, діючи умисно, склала завідомо неправдивий протокол тридцять четвертої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради від 02.09.2020, а також завідомо неправдиві рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради №196-213 від 02.09.2020, завідомо неправдивий протокол тридцять шостої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради від 24.10.2020, а також завідомо неправдиві рішення тридцять шостої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради № 223-230 від 24.10.2020 року, завідомо неправдивий протокол тридцять сьомої сесії сьомого скликання Горожанської сільської ради від 03.11.2020, а також завідомо неправдиве рішення №240 від 03.11.2020.

На підставі завідомо підроблених ОСОБА_3 вищевказаних протоколів та рішень ОСОБА_16 безпідставно отримала у власність земельну ділянку із кадастровим номером 612483200:02:001:0288 загальною площею 2.00 га та нормативно-грошовою оцінкою на суму 22263.65 грн, ОСОБА_17 безпідставно отримав у власність земельну ділянку із кадастровим номером 612483200:02:001:0287, загальною площею 2.00 га та нормативно-грошовою оцінкою на суму 22263.65 грн, ОСОБА_2 (відповідач) безпідставно отримав у власність земельну ділянку із кадастровим номером 612483200:02:001:0286, загальною площею 2.00 га та нормативно-грошовою оцінкою на суму 22263.65 грн, ОСОБА_18 безпідставно отримав у власність земельну ділянку із кадастровим номером 612483200:02:001:0285, загальною площею 2.00 га та нормативно-грошовою оцінкою на суму 22263.65 грн, ОСОБА_19 безпідставно отримав у власність земельну ділянку із кадастровим номером 612483200:02:001:0284, загальною площею 2.00 га та нормативно-грошовою оцінкою на суму 22263.65 грн, ОСОБА_20 безпідставно отримала у власність земельну ділянку із кадастровим номером 612483200:02:001:0283, загальною площею 2.00 га та нормативно-грошовою оцінкою на суму 22263.65 грн, ОСОБА_21 безпідставно отримав у власність земельну ділянку із кадастровим номером 612483200:02:001:0281, загальною площею 2.00 га та нормативно-грошовою оцінкою на суму 22263.65 грн, ОСОБА_22 безпідставно отримав у власність земельну ділянку із кадастровим номером 612483200:02:001:0282, загальною площею 2.00 га та нормативно-грошовою оцінкою на суму 22263.65 грн, ОСОБА_23 безпідставно отримав у власність земельну ділянку із кадастровим номером 612483200:02:001:0280, загальною площею 2.00 га та нормативно-грошовою оцінкою на суму 22263.65 грн.

Судом констатовано, що в результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 (відповідач), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 незаконно передано у власність 9 земельних ділянок загальною площею 18.00 га та загальною вартістю відповідно до нормативно-грошової оцінки 200372.86 грн.

Вищевказаним вироком, окрім того, було залишено без розгляду цивільний позов Бучацької окружної прокуратури про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави в особі Монастириської міської ради 200372.86 грн з огляду на відповідне клопотання прокурора та добровільну сплату ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі вимог заявленого цивільного позову.

На підтвердження доводів про те, що ОСОБА_3 завдану нею шкоду, до відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено відповідь Монастириської міської ради №510/02-20 від 07.03.2024, згідно з якою ОСОБА_3 відшкодувала збитки в розмірі 200372.86 грн (т.1 а.с.250).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6124283200:02:001:0286 становить 22263.65 грн (т.1 а.с.131).

Поряд з цим, згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 04.01.2024 вартість спірної земельної ділянки становить 198202.68 грн (т.1 а.с.182-183).

22.12.2023 Бучацька окружна прокуратура звернулася до Монастириської міської ради із запитом щодо вжиття міською радою заходів з відновлення порушених майнових інтересів територіальної громади, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом (т.1 а.с.163-167).

Як вбачається з відповіді Монастириської міської ради №11/02-20, міською радою не вживались відповідні заходи щодо відновлення порушених майнових інтересів територіальної громади і Монастириська міська рада не звертатиметься до суду з позовом про витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_2 (т.1 а.с.168).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач ОСОБА_2 набув у власність спірну земельну ділянку в порушення визначеної законом процедури і право власності на неї зареєстроване саме за ОСОБА_2 , вищевказана земельна ділянка підлягає витребуванню з його володіння, а також у орендаря цієї земельної ділянки ПП «Горожанка» на користь Монастириської міської територіальної громади, яка є правонаступником Горожанської сільської ради, та на території якої ця земельна ділянка розташована.

Колегія суддів з таким рішенням суду погоджується.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирневолодіннямайном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирневолодіннямайном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирневолодіннямайном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирневолодіннямайном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуванимзпитань застосування та наслідків дії його норм.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язанимизвтручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирневолодіннямайном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи,звласності якої майно витребовується.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанніздодержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у цій справі пов`язанізвибуттямземельної ділянки звласності територіальної громади та становлять суспільний інтерес. Оцінюючи наявність підстав для втручання у право відповідача, як добросовісного набувача, на мирневолодіннямайном, в цій справі суд враховуючи, що Горожанська сільська рада розпорядилася належною територіальній громаді земельноюділянкою зпорушенням вимог закону, приходить до переконання, що звернення прокурора із зазначеним позовом відповідає суспільним інтересам та є пропорційним втручанням у право особи на мирневолодіннямайном, оскільки полягає у відновленні законності при вирішенні вибуттязвласності територіальної громади земельнихділянокта їх повернення у власність держави для задоволення потреб територіальної громади.

Вказане узгоджується із Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.08.2020 у справі №299/2739/17).

Згіднозчастиною першою статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаногозкорупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужогонезаконного володіння.

Віндикація - цевитребуваннясвоєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності уволодіннявласника (титульного володільця)зметою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача -зпідстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.Витребуваннямайна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеногозвласником договору. Право власника навитребуваннямайна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибулозйоговолодіння.Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право навитребуваннясвого майна від добросовісного набувача.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужогонезаконно володіннянезалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майназйоговолодіннячиволодінняособи, якій він передав майно, незїхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Власник із дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило уволодінняостаннього набувача.

Длявитребуваннянерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, провадження №14-208цс18).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно уволодіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно уволодіння;

3) вибулоз володіннявласника або особи, якій він передав майно уволодіння,незїхньої волі іншим шляхом.

Як встановлено судом першої інстанції, в результаті того, що в.о.голови Горожанської сільської ради прийняла незаконні рішення, що підтверджується вироком Монастириського районного суду Тернопільської області від 23.11.2023, який є преюдиційним в силу вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, спірні земельні ділянки вибули з володіння власника територіальної громади поза її волею, водночас, Монастириська міська рада як правонаступник прав та обов`язків Горожанської сільської ради відповідного реагування не вчиняла, а тому Бучацька окружна прокуратура Тернопільської області, діючи в інтересах держави правомірно у відповідності до вимог ст.56 ЦПК України та ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» звернулася з даним позовом до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для витребування спірної земельної ділянки у порядку статті 388 ЦК України і що спірна земельна ділянка повинна бути повернута у власність Монастириської міської ради, оскільки рішення в.о. голови Горожанської сільської ради щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність ОСОБА_2 є незаконними, а отже ОСОБА_2 неправомірно здобув земельну ділянку кадастровий №612483200:02:001:0286, загальною площею 2.00 га., яку в подальшому передав в оренду ПП «Горожанка».

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право орендиземельної ділянкице засноване на договорі строкове платневолодінняі користування земельноюділянкою,необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Закон, за наявності визначених ст.ст.387, 388 ЦК України умов, не обмежує абсолютне право власника навитребуванняналежного йому майна ізнезаконного володіння,зокрема чинністю/нечинністю договорів чи інших правочинів, стороною яких не є власник.Витребуванняспірноїземельної ділянкитільки у відповідача ОСОБА_2 не призведе до припиненнянезаконного володінняцієюділянкою збоку ПП «Горожанка» та її повернення у фактичне володіння Монастириської міської ради, оскільки не буде ефективним та достатнім способом захисту.

Оскільки орендарземельної ділянкибезумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника, тому при наявності підстав длявитребування земельної ділянкиу відповідача ОСОБА_2 , суд першої інстанції обґрунтовано виходивзтого, що існують також підстави для їївитребуваннявід особи, якій вона передана в оренду ПП «Горожанка».

Колегія суддів також зазначає, що ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутися до відповідного органу задля отримання земельної ділянки у встановленому законом порядку, оскільки незаконні дії в.о. голови Горожанської сільської ради ОСОБА_3 , вчинені при прийнятті відповідних рішень не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 добровільно відшкодувала завдані Монастириській міській раді збитки в сумі 200372.85 коп не свідчить про відсутність підстав для витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння, з огляду на наведені вище вимоги Закону та практику Верховного Суду.

Що стосується посилання апелянта на показання свідків, які зафіксовані у письмових протоколах допитів свідків, складених слідчим під час досудового розслідування, та які, як зазначає апелянт, суд не досліджував, а тому вони не можуть бути покладеними в основу судового рішення, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки, як зазначалось вище, вироком Монастириського районного суду Тернопільської області від 23.11.2023 були встановлені усі обставини справи щодо незаконних дій в.о. Горожанської сільської ради, крім того, згідно вироку суду, свідки були допитані безпосередньо в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться лише до незгоди з висновком місцевого суду щодо їх оцінки.

Європейський судзправ людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях,зогляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_24 залишити без задоволення.

Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.

Головуючий

Судді