Рішення

від 31.01.2025 по справі 713/3132/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/3132/24

Провадження №2/713/26/25

РІШЕННЯ

іменем України

31.01.2025 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Померанської Ганни Ігорівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правочину недійсним (незаконним), треті особи, які не заявляють самостійних вимог Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, Вижницька районна військова адміністрація Чернівецької області,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правочину недійсним (незаконним), треті особи, які не заявляють самостійних вимог Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, Вижницька районна військова адміністрація Чернівецької області.

В уточненому позові вказував, що 30.07.2024 року разом з дружиною ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_5 приїхали в с. Вахнівці Вижницького району до подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Мали намір відпочити у «зеленій зоні», неподалік від водоймища (кадастровий номер 7320584000:02:001:0087), на дачній ділянці (кадастровий номер 7320584000:02:001:0360), де є гостьовий будинок, басейн та все необхідне для сімейного дозвілля.

Того ж дня з усією сім`єю взяли вудки і пішли до ставка на риболовлю. Однак їх наздогнав невідомий чоловік, який назвався орендарем ставка і зазначив, що відпочиваючим негоже ходити чужими землями навколо ставка, ще й з вудками. Зазначив, що лише його сторож вправі дозволити або заборонити рибну ловлю. Де знайти того сторожа не пояснив, рибалити ні безоплатно, ні за плату не дозволив.

Згодом ОСОБА_7 пояснила, що відповідач ОСОБА_2 , є орендарем ставка, дозволяє рибалити лише власним гостям, а тим, хто приїздить до них - заборонено.

Тому вирішив захистити власні права та інтереси, права та інтереси членів своєї сім`ї, які 30.07.2024 року були порушені тією особою, котра заборонила рибальство на ставку, який вважає таким, що на правах оренди належить лише йому разом з прилеглою до водоймища землею.

Ним встановлено, що 28.03.2008 року був укладений договір оренди землі водного фонду (кадастровий номер 7320584000:02:001:0087) і цього ж дня він був зареєстрований Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру». Цей факт зафіксований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №4 АА001110. Договору оренди присвоєний реєстраційний номер 040881000003. Орендодавцем виступила Вижницька районна державна адміністрація, а орендарем - ОСОБА_3 . У користування і володіння ОСОБА_3 передано об`єкти водного фонду загальною площею 2,3744 га, куди включено: земельну ділянку під водою площею 1,870 га, земля під сінокосіння площею 0,3219 га, що займає частину захисної смуги, земля під греблями площею 0,1955 га.

Землі водного об`єкту виділені ОСОБА_3 з метою риборозведення, тобто для здійснення господарської діяльності.

Вважає договір оренди земельної ділянки №4 від 28.03.2008 року реальним, тобто таким, який крім укладання (підписання), вимагає фактичної передачі об`єктів угоди.

28.03.2008 року представником орендодавця Вижницької РДА та орендарем ОСОБА_3 підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки в користування на умовах довгострокової оренди терміном на 30 років на території Лукавецької сільської ради для риборозведення. Тобто, саме водоймище (вода, водний горизонт) не переходило від орендодавця до орендаря.

Зазначав, що згідно діючого законодавства, земельні ділянки виділяються в оренду або у власність лише для їх цільового використання. Якщо орендодавцем ОСОБА_3 передана земельна ділянка площею 0,1955 га від дороги, що на греблях і до водної гладіні (плеса) водоймища, то тут не зазначено цільового призначення цієї частини наділу (тобто, порушується закон).

Крім того, гребля становить собою гідравлічну споруду, штучно зведену насипним способом. Відповідно до п.3 ст.93 ЗК України земля на поверхні греблі не може бути здана в оренду. На оплатній основі дозволено користуватись лише всією гідравлічною спорудою.

У подальшому ОСОБА_3 передав у суборенду весь об`єкт оренди, разом з правами та обов`язками, встановленими в угоді. Новим орендарем низки об`єктів водного фонду (суборендарем) став ОСОБА_2 . Договір названий сторонами «суборенди земельної ділянки», укладений 26.12.2013 року. Цей правочин також має на меті риборозведення і він також за своєю правовою природою є угодою оренди земель водного фонду.

Договір суборенди земельної ділянки від 26.12.2013 року не пройшов державної реєстрації. Натомість, 27.12.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстроване право оренди земельної ділянки. Цією ж датою у вказаному реєстрі за ОСОБА_3 також зареєстроване право оренди тієї самої земельної ділянки.

14.06.2016 року укладено додаткову угоду №9, якою в договір оренди земельної ділянки від 28.03.2008 року внесено зміни: зменшена нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду - в 2008 році складала 51579,00 грн, а в 2016 році стала 42610,97 грн; на 1% від нормативної вартості землі водного фонду збільшена орендна плата з 2% від вартості об`єкта оренди, до 3% від вартості об`єкту оренди; орендар - ОСОБА_3 набув нове право «передачі землі водного фонду в суборенду без змін цільового призначення об`єкту оренди» (хоча договір суборенди вже існує протягом трьох з половиною років); орендарю встановлений обов`язок на протязі десяти днів зареєструвати вказане доповнення до договору оренди земельної ділянки в Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК».

За умовами договору оренди за користування землею під водним об`єктом, самим водоймищем, землею під сінокосіння, двома греблями і дорогою на ній, з початку 2008 року і до кінця 2013 року ОСОБА_3 сплачує державі в особі Вижницької районної державної адміністрації 1031,58 грн на рік. Після переоцінки земельної ділянки в 2013 році (водоймище зовсім не враховувалось) сплачувати потрібно ще менше, ніж 1031,58 грн на рік. В свою чергу, суборендар - ОСОБА_2 за договором суборенди сплачує суборендарю - ОСОБА_3 за користування землею водного об`єкту 1278,33 грн на рік. Тобто, ОСОБА_3 отримує дохід від здачі земель водного об`єкту у суборенду в розмірі 246,75 грн на рік.

Вважає, що відповідачі ще на стадії формування договору суборенди допустили суттєву помилку, коли унормували свої відносини з користування водним об`єктом для риборозведення і землею під ним лише за використанням норм земельного права. У договорі суборенди та акті прийому-передачі не зазначено, що в оренду передається саме водоймище, хоча і вказано, що земельна ділянка передається для риборозведення.

Так відповідачі не враховували, що риборозведення (рибництво) є класичним видом господарської діяльності, визначення якої міститься в ч.1 ст.3 ГК України. Тобто для зайняття риборозведенням (рибництвом) на орендованій земельній ділянці і ОСОБА_3 і ОСОБА_2 повинні перебувати на обліку як особи, що займаються товарним сільськогосподарським виробництвом, або бути зареєстрованими суб`єктами господарювання чи фізичними особами-підприємцями.

Тому вважає, що на відповідачів розповсюджується заборона здачі в суборенду водного об`єкта, встановлена ч.16 ст.51 ВК України.

Укладений між відповідачами договір суборенди не відповідає типовому договору оренди водних об`єктів, форма якого затверджена постановою КМУ від 29.05.2013 року №420, а на даний час типовому договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, затвердженому постановою КМУ від 02.06.2021 року №572.

Не виключає, що всупереч вимогам ст.51 ВК України, Вижницька районна військова державна адміністрація, Берегометська селищна рада, орендар ОСОБА_3 , суборендар ОСОБА_2 не мають паспорту водоймища, погодження умов договору суборенди з підрозділом Держводагентства не відбувалося.

ОСОБА_3 26.12.2013 року передав у володіння і користування водний об`єкт ОСОБА_2 , щоб останній займався риборозведенням, тим чим повинен займатись він сам протягом п`яти років. Насправді, ні ОСОБА_3 з 28.03.2008 року до 26.12.2013 року, ні ОСОБА_2 з 26.12.2013 року по теперішній час не випустив в водоймище ні одного малька будь-якого виду риб. Це вказує на те, що водний об`єкт (кадастровий номер 7320584000:02:001:0087) використовується не за цільовим призначенням.

30.01.2023 року Берегометська селищна рада з невідомих підстав укладає додаткову угоду до договору суборенди земельної ділянки від 26.12.2013 року не з орендарем - ОСОБА_3 , а чомусь з суборендарем - ОСОБА_2 і передає йому, а не ОСОБА_3 розрахунок за оренду земельної ділянки.

За договором суборенди ОСОБА_2 набув прав з володіння і користування водним об`єктом у розумінні ст.1 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», однак в порушення даного закону не набув необхідного статусу «суб`єкта рибного господарства», оскільки не є юридичною особою чи фізичною особа-підприємцем, яка проводить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства.

30.07.2024 року ОСОБА_8 порушив Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства, затверджений постановою КМУ від 18.07.1998 року за №1126, Правил рибальства на ставку за кадастровим номером 7320584000:02:001:0087 не розробив та не розмістив витяги з них навколо водоймища.

У п.2 договору суборенди зазначено, що в суборенду передано земельну ділянку під дорогою на греблях. Однак постановою КМУ від 03.11.2023 року затверджено «Порядок надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури», згідно якого стосовно гребель повинен укладатись окремий договір користування, який має узгоджуватись з типовою формою, затвердженою цим же Порядком.

За змістом ч.2 ст.18 ЗК України дорога, як об`єкт суборенди, не повинна потрапити в перелік об`єктів, що передаються у володіння і користування суборендарю ОСОБА_2 за угодою передачі водного об`єкту. Дорога може передаватись за окремим правочином, а не входити в якості складової частини до предмету договору суборенди водного фонду.

Відповідно до положень п.3 ст.93 ЗК України дорога місцевого значення на греблях у межах прибережної захисної смуги не могла бути об`єктом договору суборенди водного об`єкту.

Вважає, що наведена кількість порушень ЗК України та ВК України, допущених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 при укладанні договору суборенди і на стадії його викання, є підставою для визнання недійсним даного правочину.

Просив визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 26.12.2013 року, укладений між ОСОБА_3 і орендарем ОСОБА_2 , за яким на території Берегометської територіальної громади Вижницького району Чернівецької області передано у володіння і користування земельну ділянку у комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, загальною площею 2,2344 га, у тому числі: 1,8570 га під водоймищем, 0,3219 га під сінокосіння, 0,19955 га під греблями з розміщеною на гідроспорудах дорогою місцевого значення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлений позов підтримав. Посилаючись на викладені у позовній заяві обставини просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Померанська Г.І. просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Лопух С.В. не з`явилися, належно повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомили.

У наданому суду відзиві на позов представник відповідача адвокат Лопух С.В. зазначив, що вважає позовну заяву необґрунтованою та безпідставною.

Позивач вказує, що 30.07.2024 року відповідачем заборонено йому та його родині відпочивати на ставку, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, чим порушено їх права. Однак доданий до позовної заяви відео файл цих обставин не підтверджує.

Позивачем не доведено, які його права та законні інтереси порушено у зв`язку з укладенням 26.12.2013 року оскаржуваного договору суборенди земельної ділянки. Позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки не є стороною оспорюваного договору, на час його укладення права та інтереси позивача не порушувалися. Також позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, що має наслідком відмову в задоволенні позову.

Крім того, визнання незаконним договору суборенди земельної ділянки жодним чином не призведе до відновлення порушеного права на відпочинок.

Просив відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Кусмарцев М.О. не з`явилися, належно повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомили.

16.01.2025 року представник відповідача адвокат Кусмарцев М.О. надав до канцелярії суду заяву, просив провести судове засідання без їх участі, поданий представником відповідача Гнатюка С.Т. відзив підтримує повністю, вважає позов необґрунтованим. Також просив у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив.

У встановлений судом строк надав суду письмові пояснення (помилково названі відзивом), у яких просив справу розглядати без участі їх представника. На підтвердження заперечень щодо позову виклав доводи, які ідентичні тим, що представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Лопух С.В. навів у своєму відзиві на позов.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Вижницької районної військової адміністрації Чернівецької області не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи.

До початку судового засідання представник Вижницької РВА Гринчук Г. надіслала на електронну адресу суду заяву, просила справу розглядати без участі їх представника та врахувати надані ними пояснення. Позовні вимоги не підтримують.

У наданих суду письмових поясненнях зазначили, що 28.03.2008 року між Вижницькою РДА в особі голови Гриндея О.І. з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони був укладений договір оренди земельної ділянки №4, за умовами якого в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 2,3744 га, у тому числі: 1,8570 га - під водою, 0,3219 га - сінокіс, 0,1955 га - під греблями та дорогою, терміном на 30 років.

Згідно положень ст.ст.8, 8-2 ЗУ «Про оренду землі» у пп.4 п.28 договору оренди земельної ділянки №4 зазначено право орендаря передачі земельної ділянки в суборенду без зміни її цільового призначення. Згідно договору суборенди суборендодавець надає, а суборендар приймає земельну ділянку сільськогосподарського призначення для риборозведення. Даний договір суборенди наданий для реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що державним реєстратором внесено дані 27.12.2013 року.

Позивач не є стороною договору оренди та суборенди, а отже відсутні законні підстави пред`явлення позову про припинення договору оренди земельної ділянки.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами п.24 розділу X «Перехідних положень» ЗК України не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав таких, як суборенда. Внесення змін до договору оренди, із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Згідно акту прийому-передачі від 25.08.2021 року, примірник договору оренди земельної ділянки передано до Берегометської територіальної громади для переходу у власність територіальної громади земельної ділянки.

19.08.2024 року позовна заява надійшла до суду.

19.08.2024 року позивач ОСОБА_1 надіслав на поштову адресу суду «заяву про виправлення недоліків у позовному матеріалі» та позовну заяву відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою суду від 23.08.2024 року позовну заяву залишено без руху.

02.09.2024 року позивач ОСОБА_1 подав до канцелярії суду «заяву, якою інформується про виправлення недоліків за підсумками реагування на ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 23.08.2024 року» та «скореговану позовну заяву про визнання незаконним правочину».

Ухвалою суду від 07.10.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

27.10.2024 року позивач ОСОБА_1 надіслав на поштову адресу суду «заяву з деяких процесуальних питань», просив «зняти, як неактуальне питання необхідності огляду доказів в місці їх знаходження» та «вдруге відредаговану позовну заяву», доказів надіслання іншим учасникам до неї не додав.

Ухвалою суду від 19.12.2024 року заяву позивача про витребування доказів залишено без задоволення на підставі ст.84 ЦПК України, - у зв`язку з пропуском встановленого ч.2 ст.83 ЦПК України та судом строку, і позивач не обґрунтував неможливість його подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього, а також у зв`язку з невиконанням вимог ч.2 ст.84 ЦПК України.

Ухвалою суду від 19.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.00 год. 17.01.2025 року.

Ухвалою суду від 15.01.2025 року у порядку письмового провадження визнано заяву позивача про відвід судді Пилип`юка І.В. від розгляду цивільної справи необґрунтованою. Заяву позивача про відвід судді Пилип`юка І.В. від розгляду цивільної справи за №713/3132/24 передано до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 15.01.2025 року під головуванням судді Кибича І.А. в задоволенні заяви позивача про відвід судді Пилип`юка І.В. від розгляду справи відмовлено.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Померанську Г.І., вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідачів, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено, що підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду стало те, що під час відпочинку з сім`єю 30.07.2024 року в с. Вахнівці Вижницького району Чернівецької області відповідач ОСОБА_2 порушив їх права на загальне водокористування, оскільки не допустив до водоймища, розташованого на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, яка надана останньому в суборенду з порушенням положень земельного та водного законодавства України.

На підтвердження позовних вимог позивачем ОСОБА_1 надано такі докази:

копію договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.03.2008 року між орендодавцем Вижницькою районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_9 з одного боку, та громадянином ОСОБА_3 з другого боку, умовами якого визначено, зокрема:

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для риборозведення, яка знаходиться на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,3744 га, у тому числі 1,8570 га під водою, 0,3219 га сінокіс, 0,1955 га під греблями та дорогою.

3. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також об`єкти інфраструктури.

4. Земельна ділянка передається в оренду, будівлі відсутні.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 51579,00 грн.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню.

7. Договір укладено на 30 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строку. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1031,58 грн в рік, що становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

9. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

10. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/2 частини орендної плати не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця.

11. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

12. Розмір орендної плати переглядається раз в 2 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

14. Земельна ділянка передається в оренду для риборозведення.

15. Цільове призначення земельної ділянки - сільськогосподарського.

16. Умови збереження стану об`єкта оренди - дотримання режиму природоохоронного використання земель та за цільовим призначенням.

17. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є: Розпорядження Вижницької райдержадміністрації від 16.05.2007 року №259.

19. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

26. Права орендодавця: у випадку невиконання умов договору має право припинити дію його у встановленому законом порядку.

27. Обов`язки орендодавця: контролювати використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням вказаного в договорі оренди. Щомісячно отримувати орендну плату згідно договору оренди.

28. Права орендаря: 1. Самостійно господарювати на орендованій земельній ділянці. 2. Споруджувати будівлі на орендованій земельній ділянці згідно генерального плану забудови. 3. Відновлювати свої права користувача в порядку, встановленому законом. 4. Має право надавати земельну ділянку в суборенду без зміни її цільового призначення. 5. Має право викупити земельну ділянку в порядку згідно чинного законодавства.

29. Обов`язки орендаря: 1. Забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням. 2. Додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля. 3. Своєчасно сплачувати орендну плату. 4. Не порушувати прав власників суміжних землекористувачів. 5. Своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом. 6. Дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. 7. Зберігати межові знаки.

32. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

33. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

34. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою сторонок обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інші- підстав, визначених законом.

35. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання однією з сторін умов договору.

40. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

44. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію Вижницький сектор ЧРФ ДП «Центр ДЗК».

Невід`ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Також договір оренди містить умови про: повернення земельної ділянки; обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини; страхування об`єкта оренди; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору та реквізити сторін;

копію додаткової угоди №9 до договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 року, зареєстрованого в Чернівецькій філії ДП «Центр ДЗК» за №0400881000003, укладеної 14.06.2016 року між орендодавцем Вижницькою районною державною адміністрацією в особі голови Сенчука Руслана Івановича з одного боку, та орендарем - ОСОБА_3 з другого боку, умовами якої визначено, зокрема:

З метою подальшого співробітництва сторони вирішили.

1. Доповнити п.2 Договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 року №0400881000003 після слів «земельна ділянка», наступним виразом «кадастровий номер 7320584000:02:001:0087».

2. Внести зміни:

2.1 До п.5 Договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 року №0400881000003, виклавши його в новій редакції «5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 42610,97 грн.».

2.2 До п.8 Договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 року №0400881000003, виклавши його в наступній редакції «8. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: грошова 1278,33 грн в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.».

2.3 До пп.5 п.28 Договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 року №0400881000003, виклавши його в наступній редакції «5. За письмовою згодою орендодавця має право надавати земельну ділянку в суборенду без зміни її цільового призначення.».

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та державної реєстрації і є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 року зареєстрованого в Чернівецькій філії ДП «Центр ДЗК» за №0400881000003.

Наявні підписи сторін угоди;

копію договору суборенди земельної ділянки, укладеного 26.12.2013 року між суборендодавцем ОСОБА_3 та з однієї сторони, та ОСОБА_2 з другої сторони, умовами якого визначено, зокрема:

1. Суборендодавець надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для риборозведення, яка знаходиться на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області, право на оренду якої надано суборендодавцю на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між орендодавцем (Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області) і суборендодавцем ( ОСОБА_3 ) від 28.03.2008 року та зареєстрованого у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 28.03.2008 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок № НОМЕР_1 АА001110 за номером запису 040881000003.

2. В суборенду передається земельна ділянка кадастровий № (відомості відсутні), загальною площею 2,3744 га, у тому числі 1,8570 га під водою, 0,3219 га сінокіс, 0,1955 га під греблями та дорогою.

3. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, будинки, будівлі, споруди та інші об`єкти, а також відсутні інші об`єкти інфраструктури.

4. Земельна ділянка передається в суборенду без будинків, будівель, споруд та інших об`єктів.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить (відомості відсутні).

6. Земельна ділянка, яка передається в суборенду, не має недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню.

7. Інші особливості об`єкта суборенди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.

8. Договір укладено на строк дії «Договору оренди земельної ділянки укладеного між орендодавцем (Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області) і суборендодавцем ( ОСОБА_3 ) від 28.03.2008 року та зареєстрованого у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 28.03.2008 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №4АА001110 за номером запису 040881000003».

Після закінчення строку дії договору суборендар має переважне право поновлення договору оренди і отримання в строкове платне користування земельної ділянки.

8. Орендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі та розмірі (відомості відсутні) грн за один рік, що становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки переданої в суборенду, шляхом її перерахування на рахунок орендодавця.

14. Земельна ділянка передається в оренду для риборозведення.

15. Цільове призначення земельної ділянки - сільськогосподарське.

16. Умови збереження стану об`єкта оренди - дотримання режиму природоохоронного використання земель та за цільовим призначенням.

17. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є: Розпорядження Вижницької райдержадміністрації від 16.05.2007 року №259.

18. Інші умови передачі земельної ділянки в суборенду відсутні.

19. Передача земельної ділянки суборендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

40. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий суборендодавця, третій - в суборендаря, четвертий - в органі, який провів його державну реєстрацію - Відділі державного агентства земельних ресурсів у Вижницькому районі.

Невід`ємними частинами договору є: Договір оренди земельної ділянки укладеного між орендодавцем (Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області) і суборендодавцем ( ОСОБА_3 ) від 28.03.2008 року та зареєстрованого у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 28.03.2008 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №4АА001110 за номером запису 040881000003; нормативна грошова оцінка земельної ділянки; витяг ДЗК про земельну ділянку; план-схема земельної ділянки, або кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом; розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку.

Також договір оренди містить умови про: умови повернення земельної ділянки в суборенду; ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини; страхування об`єкта суборенди; зміна умов договору і припинення його дії; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору; обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; інші права та обов`язки сторін та реквізити сторін;

копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний №319208304 від 29.12.2022 року, згідно якого 27.12.2013 року на підставі договору оренди землі, виданого 28.03.2008 року Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області, зареєстрованого у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» за №0408810003 від 28.03.2008 року; додаткової угоди до договору оренди землі, виданої 17.12.2021 року Берегометською селищною радою, рішення №10-12-21/38/1 від 16.12.2021 року, відомості з ДЗК: №59430521 від 27.12.2022 року, Реєстраційною службою Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, площею 2,3744 га (став), (дата державної реєстрації земельної ділянки 20.09.2007 року, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки ЧРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»), цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, адреса: Чернівецька область, Вижницький район, Лукавецька сільська рада; орендар: ОСОБА_2 ; орендодавець: Берегометська селищна рада; орендар: ОСОБА_3 ;

копію витягу з Державного реєстру речових прав, індексний №366875771 від 22.02.2024 року, згідно якого 16.02.2024 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на закінчений будівництвом об`єкт дачний будинок, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7320584000:02:001:0360, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

адвокатський запит адвоката Померанського І.В. №12/110-доп від 06.08.2024 року, адресований Вижницькій районній військовій адміністрації Чернівецької області та Берегометській селищній раді Вижницького району Чернівецької області, у якому просив дати відповідь: Чи зареєстрована держреєстратором в Державному реєстрі речових прав додаткова угода №9 до договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 року; чи зареєстрований в Укрдержреєстрі договір суборенди земельної ділянки, віднесеної до водного фонду (угода укладена 26.12.2013 року)? Чи в принципі дозволяється реєструвати в компетентному органі договір суборенди земельної ділянки водного фонду, на якій знаходиться водний об`єкт?

інформацію про земельну ділянку з Е-сервісу від 16.08.2024 року, згідно якої:

Відомості про земельну ділянку: кадастровий номер 7320584000:02:001:0087; цільове призначення - 10.07 Для рибогосподарських потреб; категорія земель - землі водного фонду; вид використання - Для рибогосподарських потреб; форма власності - комунальна; площа земельної ділянки - 2,3744 га; місце розташування - Чернівецька область, Вижницький район, Лукавецька сільська рада;

Відомості про нормативно грошову оцінку ділянки: значення, гривень - 75022,96; дата оцінки - 03.04.2024 року;

Відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку: найменування юридичної особи - Берегометська селищна рада; код ЄДРПОУ юридичної особи - 04416996; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 04.01.2022 року; номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 46093807; орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) - Сторожинецька міська рада Чернівецького району Чернівецької області;

Відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку:

- вид речового права - право оренди земельної ділянки; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - ОСОБА_3 ; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 17.12.2021; номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 4156829; орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) - Реєстраційна служба Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області;

- вид речового права - право оренди земельної ділянки; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - ОСОБА_2 ; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 17.12.2021; номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 4156829; орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) - Реєстраційна служба Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області;

- вид речового права - право оренди земельної ділянки; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - ОСОБА_3 ; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 27.12.2013; номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 4157100; орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) - Реєстраційна служба Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області;

- вид речового права - право оренди земельної ділянки; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - ОСОБА_2 ; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 27.12.2013;

відтворений у судовому засіданні DVD-R диск ALERUS з двома відео-записами подій, які за твердженням позивача ОСОБА_1 відбулися 30.07.2024 року в с. Вахнівці, на земельній ділянці з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, учасниками яких були: він, його дружина ОСОБА_4 , донька ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 ;

копію додаткової угоди до договору суборенди земельної ділянки від 26.12.2013 року, укладеної 30.01.2023 року між Берегометською селищною радою в особі голови Боднарюка Сергія Михайловича (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_2 про наступне:

1. Внести зміни до Договору суборенди земельної ділянки від 26.12.2013 року, де предметом Договору є земельна ділянка за кадастровим номером 7320584000:02:001:0087.

2. Пункт 5 розділу «Об`єкт оренди» викласти в наступній редакції: «5. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить: «кадастровий номер» - 7320584000:02: 001: 0087_62049,06 грн.

3. Пункт 9 розділу «Орендна плата», викласти в наступній редакції: «Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить: 3% від нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 1861,50 грн.

4. Інші умови Договору суборенди земельної ділянки залишаються незмінними і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

5. Дана Додаткова угода підлягає державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Після державної реєстрації Орендар зобов`язується в 5-денний термін надати копію цієї угоди до державної податкової інспекції у Вижницькому районі.

6. Дану Додаткову угоду укладено в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться - в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію цієї угоди.

7. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору суборенди земельної ділянки від 26.12.2013 року і набирає чинності після її підписання сторонами та проведення державної реєстрації.

Наявні реквізити та підписи сторін;

копію акту прийому-передачі земельної ділянки в користування на умовах довгострокової оренди терміном на 30 років на території Лукавецької сільської ради для риборозведення від 28.03.2008 року, згідно якого - комісією в складі: голови Вижницької райдержадміністрації ОСОБА_9 , начальника відділу земельних ресурсів у Вижницькому районі ОСОБА_10 , сільського голови ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_3 складено даний акт про те, що 28.03.2008 року було передано в користування на умовах довгострокової оренди земельну ділянку з площею 2,3744 га ОСОБА_3 на території Лукавецької сільської ради за межами населеного пункту ради.

Земельна ділянка у відповідності проекту її відведення відмежована на місцевості 34-ма межовими знаками про що складено акт встановлення і погодження зовнішніх меж землекористування в натурі (на місцевості) і передані на зберігання ОСОБА_3 , якого попереджено про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків відповідно до ст.56 та ст.238 КУпАП.

Претензії інших сусідніх землекористувачів на момент передачі земельних ділянок - відсутні.

Земельні ділянки під заставою не перебувають.

Акт підписаний всіма членами комісії;

копію звітності виробництва продукції аквакультури за 2021 рік наданої ОСОБА_3 10.01.2022 року, зареєстрованої у Чернівецькому рибоохоронному патрулі за №17/31 від 17.01.2022 року;

копію листа Басейного управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Державного агентства водних ресурсів України №1043/06/2024 від 17.09.2024 року, яким ОСОБА_12 , жителя АДРЕСА_2 на його звернення від 28.08.2024 року повідомлено, що щодо використання земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, розташованої в с. Вахнівці Вижницького району йому необхідно звернутися до розпорядника земельної ділянки - Берегометської селищної ради. Також роз`яснено положення ст.ст.51, 88, 89 ВК України, п.4 ст.58, п.24 розділу Х Перехідних положень ЗК України;

копію розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 2024 рік ОСОБА_2 , згідно якого - категорія земель - риборозведення, площа - 2,3744 га, нормативна грошова оцінка - 74995,58 грн; добуток коефіцієнтів індексації грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки - 1, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 3%, розмір орендної плати - 2249,86 грн. Наявні підписи орендодавця ОСОБА_13 та орендаря ОСОБА_14 ;

копія плану земельної ділянки площею 2,3744 га, де А - землі загального користування, дорога; Б - землі сільської ради, запас; В - землі ОСОБА_15 ; Г - землі ОСОБА_16 ; Д - землі загального користування, дорога; Е - землі ОСОБА_17 ; Є - землі ОСОБА_18 ;

копію листа Державного агентства водних ресурсів України №6479/5/4/11-24 від 12.11.2024 року, яким на звернення ОСОБА_1 від 31.10.2024 року надано роз`яснення стосовно спеціального водокористування;

копію звернення ОСОБА_1 від 27.10.2024 року, адресованого голові Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області Боднарюку С.М., у якому позивач зазначив, що тільки суди приймуть рішення про анулювання договорів оренди і суборенди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, він прийматиме участь в аукціоні, в надії, що вдасться вибороти право на легітимне користування вказаним природним об`єктом. Тому, як прийде час, просив завчасно повідомити його про день та час проведення аукціону, де визначатиметься переможець, з яким на умовах, передбачених діючим законодавством, укладатиметься договір оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087;

копію адвокатського запиту адвоката Померанського І.В. №1210/1 від 12.10.2024 року, адресованого Берегометській селищній раді Вижницького району Чернівецької області з копією фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 12.10.2024 року;

копію адвокатського запиту адвоката Померанського І.В. №12/8 від 15.11.2024 року, адресованого Берегометській селищній раді Вижницького району Чернівецької області, з відміткою про отримання ОСОБА_19 15.11.2024 року;

копію адвокатського запиту адвоката Померанського І.В. №12/110 від 30.07.2024 року, адресованого Вижницькій районній військовій адміністрації Чернівецької області та Берегометській селищній раді Вижницького району Чернівецької області з копією фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 31.07.2024 року;

копію відкритого листа ОСОБА_1 від 12.01.2025 року, адресованого депутатам об`єднаної Берегометської територіальної громади з копією фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 14.01.2025 року.

На підтвердження заперечень проти позову доказів у встановлений судом строк не надано.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним (незаконним), суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про охорону земель» об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

У пункті «а» ст.17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до пункту «є» ч.1 ст.19 ЗК України (в редакції, чинній на 26.12.2013 року - час укладення договору суборенди) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема землі водного фонду.

На землі водного фонду України розповсюджується особливий порядок їх використання та режим обмеженої господарської діяльності, про що неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 року у справі №487/10132/14-ц та від 07.04.2020 року у справі №372/1684/14-ц.

Статтею 1 Водного кодексу України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) визначено, що водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

За змістом ст.3 ВК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ст.4 ВК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Ці ж положення закріплені у ст.58 ЗК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду).

Згідно з ч.1 ст.59 ЗК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до ч.4 ст.59 ЗК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Частиною 1 статті 85 ВК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) унормовано, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно зі ст.93 ЗК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно зі ст.124 ЗК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Пунктом «б ч.3 ст.122 ЗК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема для ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.125 ЗК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Приписами ч.1 ст.8 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду) було передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Разом з тим, у статті 51 ВК України (в редакції, чинній на 28.03.2008 року - час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду і в редакції, чинній на 26.12.2013 року - час укладення договору суборенди) було визначено, що передача орендарем права на оренду водного об`єкта іншим суб`єктам господарювання забороняється.

Орендарі, яким водний об`єкт надано в користування на умовах оренди, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положеннями пункту 24 Перехідних положень ЗК України, внесеними у відповідності до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», які набрали чинності 27.05.2021 року передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

В силу приписів статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Згідно з частинами 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, за змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.03.2019 року у справі №587/2110/16-ц та від 19.02.2020 року у справі №387/515/18, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (частина третя статті 215 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання недійсними оспорюваних правочинів враховуються загальні приписи статтей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині 2 статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вирішуючи цивільний спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.

Тобто саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірного договору, а тому потребують захисту.

Отже, за змістом вищенаведених правових норм визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

У постанові Верховного Суду від 16.10.2020 року у справі №910/12787/17 викладено висновок про те, що захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб.

Здійснюючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа повинна зазначити суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відтак, при вирішенні спору важливе значення має встановлення наявності в особи, яка звернулася із позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Тобто, встановивши, що права або інтереси позивача не порушені, суд відмовляє в задоволенні позову за безпідставністю, недоведеністю чи необґрунтованістю.

Водночас, якщо суд дійде переконання про порушення прав, свобод чи інтересів позивача, він має надати оцінку обраному позивачем способу захисту та з`ясувати, чи є цей спосіб правомірним та ефективним, оскільки обрання способу захисту, що не відповідає цим критеріям, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі №925/1265/16 викладено висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які саме права (правомірні інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного права чи неправомірність або неефективність вибраного позивачем способу захисту прав, які суд за результатами вирішення спору вважатиме порушеними, невизнаними або оспорюваними, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

Судочинство у цивільних судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до аналогічних положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

У постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18 та від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова ВС від 21.09.2022 року у справі №645/5557/16-ц).

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У статті 78 ЦПК України закріплено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

А згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У статті 89 ЦПК України закріплено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наданих позивачем та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

- 28.03.2008 року між орендодавцем Вижницькою районною державною адміністрацією та орендарем - громадянином ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого була земельна ділянка, яка знаходиться на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області, загальною площею 2,3744 га, у тому числі 1,8570 га під водою, 0,3219 га сінокіс, 0,1955 га під греблями та дорогою, нормативна грошова оцінка - 51579,00 грн, строком на 30 років, орендна плата - 1031,58 грн в рік, що становить 2% від нормативної грошової оцінки, передається в оренду для риборозведення, цільове призначення - сільськогосподарське;

- 28.03.2008 року договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №4АА001110 за номером запису 040881000003;

- 28.03.2008 року на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки в користування на умовах довгострокової оренди терміном на 30 років на території Лукавецької сільської ради для риборозведення земельна ділянка передана ОСОБА_3 ;

- під час укладення договору оренди земельної ділянки, його сторони не врахували, що дана земельна ділянка відносилася до земель водного фонду, а тому крім положень ЗК України, підлягали обов`язковому застосуванню норми ВК України;

- 26.12.2013 року між орендарем - громадянином ОСОБА_3 та суборендарем - громадянином ОСОБА_2 укладено договір суборенди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка, яка передана ОСОБА_3 в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.03.2008 року між орендодавцем - Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області і орендарем - громадянином ОСОБА_3 та зареєстрованого у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 28.03.2008 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №4АА001110 за номером запису 040881000003, тобто земельна ділянка, яка знаходиться на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області, загальною площею 2,3744 га, у тому числі 1,8570 га під водою, 0,3219 га сінокіс, 0,1955 га під греблями та дорогою, передається в оренду для риборозведення, цільове призначення - сільськогосподарське;

- 27.12.2013 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, площею 2,3744 га (став), цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою Чернівецька область, Вижницький район, Лукавецька сільська рада, орендодавцем виступила - Берегометська селищна рада, а орендарів двоє - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

- станом час укладення договору суборенди земельної ділянки умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.03.2008 року не було передбачено права орендаря ОСОБА_3 на укладення договору суборенди земельної ділянки, а тим більше земельної ділянки водного фонду;

- під час укладення договору суборенди земельної ділянки його сторони не врахували, що дана земельна ділянка відносилася до земель водного фонду, а тому:

щодо користування нею міг бути укладений лише договір оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою, що закріплено у ч.3 ст.51 ВК України;

передача орендарем права на оренду водного об`єкта іншим суб`єктам господарювання (суборенда) була заборонена ч.16 ст.51 ВК України;

- 14.06.2016 року між орендодавцем Вижницькою районною державною адміністрацією та орендарем - громадянином ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №9 до договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 року, зареєстрованого в Чернівецькій філії ДП «Центр ДЗК» за №0400881000003, якою внесено зміни: зазначено кадастровий номер земельної ділянки - 7320584000:02:001:0087; зменшено нормативну грошову оцінку земельної ділянки до 42610,97 грн; збільшено орендну плату до 1278,33 грн в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; доповнено умовами про те, що за письмовою згодою орендодавця має право надавати земельну ділянку в суборенду без зміни її цільового призначення;

- станом на час укладення договорів оренди та суборенди земельна ділянка перебувала у державній власності і право розпоряджатися нею мала Вижницька районна державна адміністрація, з 27.05.2021 року земельна ділянка перейшла у комунальну власність і право розпоряджатися нею перейшло до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, представницького органу відповідної територіальної громади, на території якої знаходиться ця земельна ділянка;

- 17.12.2021 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, цільове призначення - 10.07 Для рибогосподарських потреб; категорія земель - землі водного фонду; вид використання - Для рибогосподарських потреб; форма власності - комунальна; площа земельної ділянки - 2,3744 га; місце розташування - Чернівецька область, Вижницький район, Лукавецька сільська рада; власник - Берегометська селищна рада, а орендарів двоє - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , хоча договір оренди один - від 28.03.2008 року;

- 30.01.2023 року між орендодавцем - Берегометською селищною радою (правонаступник Вижницької районної державної адміністрації) та громадянином ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору суборенди земельної ділянки від 26.12.2013 року, яким внесено зміни: збільшено нормативну грошову оцінку земельної ділянки до 62049,06 грн; збільшено розмір орендної плати до 1861,50 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- на 2024 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 74995,58 грн, орендна плата 3% - 2249,86 грн;

- також відповідачі не надали доказів існування паспорта водного об`єкта.

Відомостей про те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 станом на час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду, чи оспорюваного договору суборенди земельної ділянки були зареєстрованими фізичними особами-підприємцями та здійснювали на орендованій земельній ділянці водного фонду господарську діяльність з риборозведення позивачем суду не надано.

DVD-R диск ALERUS з відео-записами подій, які за твердженням позивача ОСОБА_1 відбулися 30.07.2024 року в с. Вахнівці, на земельній ділянці з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087, учасниками яких були: він, його дружина ОСОБА_4 , донька ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 є:

- недопустимим доказом, оскільки відсутні відомості про пристрій, на який проведено запис, позивачем не доведено наявності згоди учасників зафіксованої розмови на проведення відео-фіксації, а особа чоловічої статі взагалі неодноразово просила не знімати його;

- недостовірним доказом, оскільки без висновку експертизи даних відеозаписів неможливо ідентифікувати всіх осіб (крім позивача), які зафіксовані на них та не можливо встановити дійсні час та місце запису;

- неналежним доказом, оскільки не підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у даній справі - факту порушення права позивача та його сім`ї на загальне водокористування водоймищем, розташованим на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087 та порушення положень земельного та водного законодавства України під час укладення договору суборенду вказаної земельної ділянки.

Аналіз встановлених судом обставин в сукупності з наведеними нормами матеріального права дає підстави для висновку про незаконність способу заволодіння відповідачами ОСОБА_3 , а в подальшому ОСОБА_2 земельною ділянкою водного фонду та порушення ними процедури надання земельної ділянки водного фонду в оренду та в суборенду, що не могло бути невідомо останнім, а також власникам даної ділянки позаяк, нормативна база, яка регулює спірні правовідносини є загальнодоступною для всіх учасників даних правовідносин і відповідачі та треті особи повинні були усвідомлювати правові наслідки своїх дій у майбутньому.

Доводи відповідачів і третіх осіб про можливість передачі земельної ділянки водного фонду в суборенду на підставі положень Земельного кодексу України, спростовуються прямою забороною на це, закріпленою у статті 51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на 26.12.2013 року - час укладення договору суборенди).

Водночас, судом достовірно установлено, що договір оренди земельної ділянки водного фонду від 28.03.2008 року укладено між орендодавцем - Вижницькою районною державною адміністрацією та орендарем ОСОБА_3 , а договір суборенди земельної ділянки водного фонду укладений 26.12.2013 року між орендарем ОСОБА_3 та суборендарем ОСОБА_2 .

Тобто судом установлено, що позивач ОСОБА_1 не є стороною договору оренди земельної ділянки водного фонду, чи оспорюваного договору суборенди земельної ділянки водного фонду, не є жителем Берегометської територіальної громади чи Вижницького району, і в порушення вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України ним не було доведено суду наявності свого порушеного права, як заінтересованої особи, щодо договору суборенди земельної ділянки водного фонду, так і належно не обґрунтовано в чому саме полягає порушення його прав.

Суд визнає неспроможними доводи позивача про захист інтересів Берегометської територіальної громади, оскільки такими повноваженнями у встановленому законом порядку він не наділений.

Крім того, підставою позову позивач ОСОБА_1 вказує порушення відповідачем ОСОБА_2 його права та права його сім`ї на загальне водокористування водоймищем, розташованим на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 7320584000:02:001:0087.

Однак позивачем не враховано, що за змістом ч.11 ст.51 ВК України заборона загального водокористування водними об`єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди, а не підставою для визнання його недійсним.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним з цих підстав задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.

У постановах Верховного Суду від 08.11.2023 року в справі №761/42030/21 провадження №61-12101св23 та від 11.12.2023 року в справі №607/20787/19 провадження №61-11625сво22 викладено висновок про те, що приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності.

Враховуючи наведені вище вимоги закону, досліджені докази та встановлені на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним (незаконним), - необґрунтовані та безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, ст.ст.13, 19, 55, 129 Конституції України, ст.ст.3, 15, 16, 203, 204, 215 ЦК України, ст.ст.17-19, 58, 59, 93, 122, 124, 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п.24 Перехідних положень ЗК України, ст.ст.1, 3-6, 51, 85 ВК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст.6, 8 ЗК «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правочину недійсним (незаконним), треті особи, які не заявляють самостійних вимог Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, Вижницька районна військова адміністрація Чернівецької області, відмовити.

Складання повного тексту рішення відкладено на строк десять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Центральна, 20, селище Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04416996.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Вижницька районна військова адміністрація Чернівецької області, юридична адреса: вул. Українська, 88а, м. Вижниця, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04062086.

Повний текст рішення виготовлений 10.02.2025 року.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК