Постанова

від 05.02.2025 по справі 916/1984/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1984/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Алієва К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури не з`явився,

від позивача - не з`явився,

від відповідача Бороденко М.С.,

від третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 132»

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2024, ухвалене суддею Цісельським О.В., м. Одеса, повний текст рішення складено 16.08.2024

у справі № 916/1984/24

за позовом: Керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Бехтерської сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 132»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради

про: стягнення 823110,68 грн,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2024 року Керівник Скадовської окружної прокуратури Херсонської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Бехтерської сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонської області (далі Бехтерська СВА) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 132» (далі ТОВ «МПК № 132»), в якому просив суд стягнути з останнього на користь позивача 748282,44 грн збитків та 74828,24 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив про безпідставне завищення відповідачем обсягів виконаних робіт за договорами підряду, укладеними між Комунальною установою з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради (далі комунальна установа) та відповідачем.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Бехтерської СВА, прокурор зазначив, що спірні договори укладені між Комунальною установою та відповідачем, водночас фінансування здійснювалось з місцевого бюджету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, правонаступником якої позивач (Бехтерська СВА). Проте, остання, будучі обізнаною про виявлені порушення та маючи відповідні повноваження, протягом тривалого часу не зверталася до суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 у даній справі позов прокурора задоволено повністю.

Місцевий господарський суд виходив наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави. а також з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Зокрема, суд зазначив, що прокурором доведено завищення обсягів виконаних робіт за договорами підряду на вищевказану суму, що підтверджується відповідними висновками судових експертиз, проведених в рамках кримінального провадження. Крім того, встановивши порушення відповідачем умов договорів, суд зазначив і про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на підставі п. 15.2. вказаних договорів 10 % штрафу від вартості робіт.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги зазначено наступне:

- договори підряду сторонами не розривалися, виконані відповідачем будівельні роботи були належним чином прийняті замовником та оплачені, об`єкт введено в експлуатацію;

- усі Акти приймання виконаних робіт без жодних зауважень додатково засвідчені інженером технічного нагляду, що підтверджує дотримання відповідачем проектних рішень та державних стандартів, будівельних норм і прави, а також якості та обсягів робіт за договорами;

- єдиним документом, який фіксує виявлені недоліки виконаних робіт, є дефектний акт, який позивачем не складався, в той час як надані прокурором висновки експертів не можуть замінити собою такий акт;

- позивач, як замовник, після прийняття належним чином робіт, втратив право посилатися в подальшому на відступи від договору або невиконання певних об`ємів робіт, а має право лише на усунення прихованих недоліків в межах гарантійних строків;

- суд безпідставно прийняв до уваги надані прокурором висновки судових експертиз, проведених в рамках кримінального провадження;

- в матеріалах цієї справи наявні лише скан-копії висновків експертів, які засвідчені прокурором в порушення вимог Інструкції;

- крім того, надані висновки експертів є взаємосуперечливими як по змісту, так і в порівнянні зі змістом інших доказів у справі;

- у висновку експерта Миколаївського відділення зазначено, що матеріали, які надійшли до експертної установи, належним чином не прошиті та не пронумеровані;

- значна частина документів, які досліджувались експертом, згідно матеріалів даної справи не були надані прокурором для дослідження судом. Зокрема, прокурором не було надано суду: Довідок про вартість виконаних робіт та витрат за липень 2016 та червень 2018; Актів приймання-виконаних будіельних робіт за липень 2016 та червень 2018, які досліджувались судовим експертом;

- експерт у висновку від 21.03.2022 сам неодноразово посилається на відсутність у повному обсязі необхідних для дослідження документів, водночас, не наводить обґрунтувань, чи не впливає їх відсутність на об`єктивність та достовірність експертного дослідження;

- висновок експерта від 21.03.2022 викладено без дослідження документів технічного нагляду, зокрема, звіту з фотоматеріалами про хід виконання будівельних робіт на об`єкті;

- зазначаючи про невідповідність використаних будівельних матеріалів проектно-кошторисній документації, відсутність гідроізоляції стін, неналежне мурування стін, тощо, експерт не надає належного документального відображення цих обставин (навіть у вигляді фотофіксації);

- експертом неодноразово зазначається про відсутність армування стін щодо різних актів виконаних робіт, однак на підтвердження таких доводів в кожному випадку здійснюється посилання на одне й теж саме фото № 115 фото-таблиці додатку № 2 до експертного висновку;

- більш того, стає незрозумілим, яким чином неглибокий розріз певної ділянки стіни може свідчити про нездійснення армування стін на об`єкті будівництва в цілому, за рядом актів виконаних робіт;

- відповідач звернувся до експертів, що мають необхідні спеціальні знання, для проведення комісійної будівельно-технічної експертизи щодо встановлення фактичних обсягів виконання робіт та їх відповідністю проектно-кошторисній документації, актам виконаних робіт, а також встановленням факту наявності таких робіт у проектній документації за об`єктом будівництва;

- фактично, позовні вимоги направлені на стягнення збитків, вчинених внаслідок кримінального правопорушення, а не виконання господарського зобов`язання. Тобто у даному випадку предмет спору не відповідає поняттю збитків. При цьому, збитками може бути вартість відновлювальних робіт, які позивач зробить або мусить зробити на об`єкті, а до того, розмір матеріальної шкоди є орієнтовний, оскільки витрати на відновлення майна позивачем фактично понесені не були;

- протиправність поведінки відповідача ще не встановлена судом у кримінальному провадженні, відповідний вирок суду в кримінальній справі відсутній.

До апеляційної скарги відповідачем додані нові докази, а саме:

- реєстри банківських документів за 30.06.2016 21.12.2018 та за 29.07.2016 по 20.12.2018;

- відомості з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

- лист відповідача від 20.08.2024, адресований інженеру технічного нагляду;

- відповідь від 25.08.2024 на вищевказаний лист;

- відповідь відповідача від 20.05.2024 на претензію позивача, з доказами її направлення;

- акти контролю обміру окремих видів фактичних виконаних робіт від 30.01.2017, від 09.07.2019;

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року;

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року;

- відомість ресурсів до Акта прийняття за липень 2019 року;

- договірна ціна № 1 до Акту виконаних робіт за 2019 рік (безкоштовне відшкодування робіт);

- локальні кошториси на будівельні роботи № 02-001-001, № 02-001-002, № 02-001-004, № 02-001-005;

- дефектний акт до виконаних за 2019 рік (безкоштовне відшкодування робіт);

- Акт обстеження № 1 від 16.01.2021;

- листи відповідача від 25.01.2021, від 01.02.2021, від 10.02.2021, адресовані позивачу.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали цієї справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.

12.09.2024 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 за апеляційною скаргою ТОВ «ПМК № 132» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 у справі № 916/1984/24 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 04.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, у т.ч. пояснень з приводу заявленого скаржником клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а також щодо поновлення строку на їх подання, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 04.10.2024 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено справу № 916/1984/24 до розгляду на 29.10.2024 о 16:15 год.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор заперечував проти її задоволення. Зокрема, зазначав наступне:

- скаржником жодним чином не спростований встановлений експертами факт завищення обсягів виконаних робіт за договорами підряду;

- доводи скаржника про порушення прокурором вимог Інструкції є безпідставними;

- також необґрунтованими є посилання скаржника на відсутність в матеріалів цієї справи певних Довідок про вартість виконаних робіт та витрат, а також Актів приймання-виконаних будівельних робіт за цей період. Прокурор звертає увагу, що усі вищевказані документи були надані суду разом з позовною заявою, містяться безпосередньо в матеріалах цієї справи та були оглянуті судом;

- надані висновки експертиз, проведених в рамках кримінального провадження, є належними та допустимими доказами;

- відповідач не скористався під час розгляду справи в суді першої інстанції правом заявити клопотання про призначення повторної експертизи;

- загальна суму збитків встановлювалась шляхом співставлення фактично виконаних робіт (шляхом виходу експерта на об`єкт будівництва) з роботами, які відображені в первинних документах і на підстав яких були здійснені розрахунки;

- всі акти, за якими встановлено завищення вартості виконаних робіт, шляхом внесення до таких актів переліку та видів робіт, які по факту не виконані або виконані в меншому розмірі, надані суду. Ці документи також надавались на дослідження експерту

29.10.2024, перед початком судового засідання, від скаржника надійшли клопотання: про відкладення розгляду справи; про виклик експертів для надання пояснень з приводу наявних в матеріалах цієї справи висновків судових експертиз.

Клопотання про виклик експертів мотивоване необхідністю надання експертами усних пояснень з приводу порушених в апеляційній скарзі питань.

У зв`язку з оголошенням в Одеській області повітряної тривоги, судове засідання у призначений день та час (29.10.2024 о 16:15 год) не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу ТОВ «ПМК № 132» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 у справі № 916/1984/24 поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, у розумний строк та повідомлено учасників справи № 916/1984/24, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 03.12.2024 о 13:45 год.

У зв`язку з перебуванням 03.12.2024 головуючого судді Богацької Н.С. у відпустці, розгляд апеляційної скарги 03.12.2024 на 13:45 год. не відбувся.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 повідомлено учасників справи № 916/1984/24, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 21.01.2025 о 12:45 год.

03.12.2024 від ТОВ «МПК № 132» надійшло клопотання про долучення до матеріалів цієї справи висновку судової будівельно технічної експертизи від 25.11.2024 № 25/11-1.

Відповідно до Акту про знеструмлення електромережі суду від 21.01.2025 № 07-16/62/2025 в період з 09:00 год. по 14:20 год. 21.01.2025 в адміністративній будівлі за адресою: 65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, в якій знаходиться Південно-західний апеляційний господарський суд, було відсутнє електропостачання та можливість забезпечення підключення резервного електропостачання через аварійну ситуацію у електрощитовій адміністративної будівлі, що призвело до відключення серверів та унеможливило функціонування автоматизованої системи діловодства суду, яка забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді відповідно до Розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Вищевикладені обставини унеможливили проведення судового засідання у даній справі в призначений день та час (21.01.2025 о 12:45 год), про що секретарем судового засідання також складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 повідомлено учасників справи № 916/1984/24, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги ТОВ «Пересувна механізована колона № 132» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 відбудеться 05.02.2025 о 14:30 год.

В судове засідання 05.02.2025 з`явився представник відповідача.

Прокурор, представники позивача та третьої особи в удове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутністю.

В судовому засіданні 05.02.2025 колегія суддів, розглянувши додані відповідачем до апеляційної скарги нові докази, а також клопотання щодо поновлення строку на їх подання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 ст. 80 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 ГПК України.

Обґрунтовуючи причини неподання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач зазначає, що його відповідальні особи не були обізнані з функціональними можливостями відповідної інформаційно-телекомунікаційної системи. Дізнавшись про факт наявності відповідного судового провадження, однак не маючи спеціальних знань для процесуальної реалізації захисту своїх прав та інтересів, відповідач 19.08.2024 уклав договір про надання правової допомоги.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений як про вчинення відповідних процесуальних дій, так і про день, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції.

Судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача як про відкриття провадження у справі, так і про всі призначені по справі судові засідання, надано можливість взяти участь у судових засіданнях і викласти свої заперечення проти задоволення позовних вимог.

Зокрема, ухвала суду від 06.05.2024, якою позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1984/24, була доставлена ТОВ «МПК № 132» в його електронний кабінет, про що свідчить відповідна довідка (а.с.202 т.3) і не спростовано відповідачем.

Також матеріали цієї справи містять докази того, що відповідач отримував і подальші процесуальні документи суду, а саме: ухвалу від 28.05.2024 (якою повідомлено, що наступне підготовче засідання відбудеться 13.06.2024) (а.с.209 т.3); ухвалу від 13.06.2024 (якою повідомлено, що наступне підготовче засідання відбудеться 04.07.2024) (а.с.216 т.3); ухвалу від 18.07.2024 (якою відкладено розгляд справи на 06.08.2024) (а.с.224 т.3).

Водночас, в жодне із судових засідань представник відповідача не з`явився, про поважність причин неявки не повідомляв.

Відзив на позовну заяву, до якого і мали б бути додані відповідні докази, не подав, жодних заперечень проти позову не висловив.

В суді першої інстанції відповідач жодного разу не повідомляв суд ні про існування у нього цих доказів, ні про причини, з яких ці докази не можуть бути подані у зазначений строк.

Колегією суддів також враховується, що відповідно до практики Верховного Суду (зокрема, постанова від 14.03.2023 у справі № 921/174/21) суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Водночас, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Проте, будь-яких клопотань щодо продовження стадії підготовчого провадження або вчинення певних процесуальних дій відповідач також не заявляв.

Відповідно до частин 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів зауважує, що наведені положення ГПК України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи». При цьому, тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів.

Така правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 08.09.2022 у справі № 910/5011/18, від 13.04.2021 у справі № 909/722/14 та від 01.07.2021 у справі № 46/603.

Натомість, неподання відповідачем відповідних доказів в суд першої інстанції залежало виключно від суб`єктивної поведінки самого відповідача, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії, в той час як причини, викладені в обґрунтування неможливості неподання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, не являються поважними, оскільки заявником не наведено ні винятковість випадку, ні причин, що об`єктивно не залежать від нього.

Колегія суддів також враховує, що деякі надані скаржником докази взагалі датовані після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Разом з тим, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Наведений висновок також послідовно викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 21.01.2021 у справі № 908/3359/19, від 03.11.2021 у справі № 915/951/20, від 10.08.2022 у справі № 922/739/21.

За таких підстав, колегія суддів не приймає надані відповідачем до апеляційної скарги докази.

З цих же підстав колегія суддів не приймає наданий ТОВ «МПК № 132» висновок судової будівельно технічної експертизи від 25.11.2024 № 25/11-1, оскільки в силу положень статті 73 ГПК України висновок експерта є одним з видів доказів, натомість він (цей доказ) також датований після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, що можливість прийняття його прийняття судом апеляційної інстанції.

Щодо клопотання ТОВ «МПК № 132» про виклик судових експертів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем не заявлялось відповідне клопотання в суді першої інстанції та не обґрунтовано неможливості заявити це клопотання, хоча, як вже зазначалось раніше, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 98 ГПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виклик експерта за ініціативою суду для надання усних пояснень щодо його висновку є правом суду і виклик судового експерта може бути лише стосовно надання усних пояснень щодо його висновку.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем ні в апеляційній скарзі, ні в клопотанні про виклик експертів не наведено конкретних питань, які потребують роз`яснення експертів у судовому засіданні, тобто не обґрунтовано, які саме обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, можуть повідомити експерти, висновки яких міститься в матеріалах даної справи.

Сама лише незгода відповідача із висновками експертів, не може бути єдиною та безумовною підставою для виклику експертів у судове засідання.

Крім того, відповідно до ст. 104 ГПК України висновки експертів, про виклик яких відповідач заявив клопотання, не мають заздалегідь встановленої сили та оцінюються судом разом з іншими доказами згідно зі ст. 86 цього кодексу. Водночас, необхідність в отриманні додаткових пояснень експертів щодо викладених висновків відсутня і суд не позбавлений можливості вирішили спір на підставі дослідження наявних у справі доказів (зокрема, здійснити оцінку висновків експертів) у їх сукупності з оцінкою їх вірогідності відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про необґрунтованість заявленого клопотання, відповідно, про відсутність підстав для його задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 у справі № 916/1984/24, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача завданих бюджету збитків, пославшись при цьому на необхідність притягнення генпідрядника, який незаконно використав бюджетні кошти, до відповідальності.

Судом встановлено, а учасниками цієї справи не заперечується, що спірні договори укладені між Комунальною установою з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради та ТОВ «Пересувна механізована колона № 132», а фінансувався здійснювалось з місцевого бюджету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

У зв`язку з приєднанням Новофедорівської територіальної громади до Бехтерської територіальної громади, на підставі рішення Бехтерської сільської ради № 36 від 08.12.2020, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи Новофедорівської сільської ради та визначено Бехтерську сільську раду правонаступником усіх прав та обов`язків Новофедорівської сільської ради.

Власником будівлі дитячого садка за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, вул. Миру, 20с є Бехтерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області.

Бехтерська сільська військова адміністрація Садовського району Херсонської області утворена відповідно до Указу Президента України від 10.01.2023 № 12/2023, а розпорядженням Президента України від 10.01.2023 № 4/2023-рп призначено начальника Бехтерської сільської військової адміністрації Садовського району Херсонської області.

Постановою Верховної Ради України від 21.03.2023 № 3009-IX «Про здійснення начальником Бехтерської сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальник Бехтерської сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонської області крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження Бехтерської сільської ради, її виконавчого комітету, Бехтерського сільського голови.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та частиною 12 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» визначено, що повноваження військових (військово-цивільних) адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цими Законами.

Матеріалами справи підтверджено, що прокурор листами неодноразово повідомляв, зокрема, Бехтерську СВА про виявлені порушення. В свою чергу Бехтерська сільська рада зверталась до відповідача лише з листом (вимогою) про відшкодування збитків, однак не з відповідним позовом.

Прокурор листом № 54-1246вих-24 від 29.04.2024 повідомив Бехтерську Бехтерську СВА про прийняття рішення щодо звернення до суду та 03.05.2024 подав даний позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави і дотримано передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок реалізації такого захисту.

Щодо суті спору.

14.01.2016 між Комунальною установою (замовник) та відповідачем (учасник) укладено договір № 1-8/1 про закупівлю робіт по предмету: «Будівництво дитячого садка на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт, Голопристанського району Херсонської області» (далі договір № 1-8/1), відповідно до пунктів 1.1. якого договір укладений за результатом застосування процедури закупівлі відкритих торгів та акцепту пропозиції згідно протоколу № 53 від 18.12.2015; учасник зобов`язується протягом 2016-2017 року, за завданням замовника, виконати «Будівництво дитячого садка на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт, Голопристанського району Херсонської області» згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, договірною ціною та умовами даного договору та здати замовнику готовий до експлуатації дитячий садок на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт, Голопристанського району Херсонської області (далі об`єкт), а замовник - прийняти і оплатити роботи з капітального будівництва та закінчений будівництвом об`єкт. Результатом виконання будівельних робіт по даному договору є закінчений будівництвом об`єкт, який може бути прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства України. Склад та обсяги робіт, які входять до складу робіт з будівництва об`єкту, визначаються проектно-кошторисною документацією будівництва об`єкта, яка є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. договору № 1-8/1 сторони погодили, що роботи за даним договором та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації, цьому договору, відповідним специфікаціям та технічним умовам.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору № 1-8/1 договірна ціна будівництва об`єкта є твердою і становить 7575960 грн (у т.ч. ПДВ). Договірна ціна складається з вартості будівельних робіт - 6988153,20 грн, вартості устаткування, меблів та інвентарю - 310814,40 грн та адміністративних витрат - 276992,40 грн. Договірна ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у випадках якщо: змінюється в бік зменшення ринкової ціни на матеріали та роботи передбачені цим договором, що підтверджується документально; змінюється бюджетне фінансування видатків у бік зменшення по незалежним від замовника причинам; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти, яке призвело до змінення вартості ресурсів та договірної ціни.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.4. договору № 1-8/1 передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни, на підставі рахунку на оплату, Актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в), Довідки (форма № КБ-3) та документів, які підтверджують купівлю матеріальних ресурсів, які споживаються в результаті будівництва об`єкта. Зазначені документи, які є підставою для оплати, повинні бути підписані належними представниками замовника та учасника. Замовник перераховує учаснику авансовий платіж у розмірі 30% вартості обсягу будівельних робіт, що становить 2096445,96 грн. Подальші розрахунки за виконані роботи проводяться замовником щомісяця протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, при наявності бюджетного фінансування. Остаточний розрахунок з учасником здійснюється протягом 14-ти календарних днів після прийняття в експлуатацію побудованого об`єкта, яке оформлюється документами, передбаченими чинним законодавством України при наявності бюджетного фінансування.

Строк виконання робіт учасником за цим договором передбачено календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до договору), в якому визначені дати початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених цим договором: початок робіт - січень 2016; закінчення робіт - січень 2017. Місце виконання робіт: вул. Миру в с. Залізний Порт, Голопристанського району Херсонської області (п.п. 5.1., 5.2. договору № 1-8/1).

Підпунктами 6.3.3., 6.3.5. пункту 6.3. вказаного договору встановлений обов`язок відповідача забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору, та своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини.

Відповідно до п. 13.1. договору № 1-8/1 гарантійний строк експлуатації об`єкта становить 10 років від дня його прийняття замовником. Гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого закінчені роботи не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе учасник.

Згідно пунктів 15.1., 15.2., 15.4. договору № 1-8/1 за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність передбачену нормами чинного законодавства України, у порядку та на умовах, зазначених у цьому Договорі.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором, учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми невиконаних або неналежно виконаних робіт, окрім наступних випадків: - за несвоєчасне виконання робіт відносно строків, передбачених календарним графіком виконання робіт - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочки; - у разі виявлення недоліків (дефектів) у роботах - штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами).

Крім сплати штрафних санкцій учасник компенсує в повному обсязі замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного його виконання (п. 17.1. договору № 1-8/1). Його невід`ємною частиною є: додаток № 1 договірна ціна з розрахунками; додаток № 2 календарний графік виконання робіт.

В подальшому, між сторонами були укладені додаткові угоди, якими були внесені зміни до договору № 1-8/1, а саме:

- додаткова угода № 1 від 22.06.2016, якою погоджено, що: договірна ціна на роботи, які планується виконати у 2016 році, в залежності від наявності фактичного фінансування, є твердою та складає 2928062,40 грн з ПДВ; замовник перераховує учаснику авансовий платіж у розмірі 30% вартості обсягу будівельних робіт на 2016 рік, що становить 878418,72 грн з ПДВ у відповідності з чинним законодавством;

- додаткова угода № 2 від 29.12.2016, якою сторони збільшили строк виконання робіт у зв`язку з недоотриманням фінансування у 2016 році та встановили новий граничний строк виконання робіт 31.12.2017;

- додаткова угода №3 від 20.06.2017, якою погоджено, що: договірна ціна на роботи, які планується виконати у 2017 році, в залежності від наявності фактичного фінансування, є твердою та складає 2513887,20 грн з ПДВ; замовник перераховує учаснику авансовий платіж у розмірі 30% від вартості робіт на 2017 рік, що становить 754166,16 грн з ПДВ у відповідності з чинним законодавством; змінено назву з Публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 132» на Приватне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 132», а також відповідні реквізити.

- додаткова угода № 4 від 26.12.2017, згідно якої сторони: збільшили суму фінансування будівництва вказаного об`єкту у зв`язку зі зміною індексу інфляції та збільшення реальних видатків в сумі 915480,75 грн, що становить станом на 01.12.2017 125,3273% з моменту заключення договору; встановили, що договірна ціна будівництва об`єкта є твердою і становить 8491440,75 грн з ПДВ, яка складається з вартості будівельних робіт 7791968,21 грн, вартості устаткування, меблів та інвентарю 389535,30 грн та вартості адміністративних витрат 309937,24 грн;

- додаткова угода № 5 від 28.12.2017, якою сторони зменшили суму фінансування на 2017 на 439915,24 грн, збільшили строк виконання робіт у зв`язку з недоотриманням фінансування у 2017 році та встановили новий граничний строк виконання робіт 31.12.2018;

- додаткова угода № 6 від 08.02.2018, якою погоджено, що: договірна ціна на роботи, які планується виконати у 2018 році, в залежності від наявності фактичного фінансування, є твердою та складає 3489406,39 грн з ПДВ, яка складається з вартості будівельно монтажних робіт 3099871,09 грн та вартості устаткування, меблів та інвентарю 389535,30 грн; замовник перераховує учаснику авансовий платіж у розмірі 30% від вартості обсягу будівельно монтажних робіт на 2018 рік, що становить 929961,33 грн з ПДВ у відповідності з чинним законодавством;

- додаткова угода № 7 від 26.12.2018, відповідно до якої сторонами зменшено суму фінансування на 2018 рік на 751019,59 грн, збільшили строк виконання робіт у зв`язку з недоотриманням фінансування у 2018 році та встановили новий граничний строк виконання робіт 31.12.2019;

- додаткова угода № 8 від 26.03.2019, якою встановлено, що: договірна ціна на роботи, які планується виконати у 2019 році, в залежності від наявності фактичного фінансування, є твердою та складає 735107,00 грн з ПДВ, яка складається з вартості будівельно монтажних робіт 654810,00 грн та вартості устаткування, меблів та інвентарю 80297,00 грн; замовник перераховує учаснику авансовий платіж у розмірі 30% від вартості обсягу будівельно монтажних робіт на 2019 рік, що становить 196443,00 грн з ПДВ у відповідності з чинним законодавством;

- додаткова угода № 9 від 26.12.2019, якою сторони зменшили суму договору на 16062,79 грн та встановили, що сума договору становить 8475377,96 грн, зменшили суму фінансування робіт у 2019 році на 150,20 грн, що становить 734956,80 грн, у т.ч. ПДВ.

14.12.2017 між Комунальною установою (замовник) та відповідачем (учасник) укладено договір № 1-3/109 про закупівлю додаткових робіт по предмету: «Будівництво дитячого садка на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт, Голопристанського району Херсонської області» (далі договір № 1-3/109), згідно пунктами 1.1., 1.2., 2.1. якого учасник зобов`язується протягом 2017-2018 року, за завданням замовника, виконати додаткові роботи по проекту: «Будівництво дитячого садка на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт, Голопристанського району Херсонської області» згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, договірною ціною та умовами даного договору та здати замовнику готовий до експлуатації дитячий садок на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт, Голопристанського району Херсонської області (надалі - об`єкт), а замовник - прийняти і оплатити додаткові роботи згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та договірною ціною. Склад та обсяги робіт, які доручено виконати учаснику, визначаються договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору. Учасник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає державним будівельним нормам України.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору № 1-3/109 договірна ціна будівництва об`єкту є твердою і становить 1499600 грн з ПДВ. Договірна ціна складається з вартості будівельно монтажних робіт 986814,00 грн та вартості устаткування 512786,00 грн. Сума фінансування на 2017 рік становить 1200000 грн, а саме: вартість будівельних робіт 850000 грн та вартість обладнання 350000 грн.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.5. договору № 1-3/109 погоджено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі рахунку на оплату, Актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в), Довідки (форма № КБ-3) та документів, які підтверджують купівлю устаткування, підписаних представниками сторін. Замовник перераховує учаснику авансовий платіж у розмірі 30% вартості річного обсягу робіт, який становить 255000 грн. Подальші розрахунки за виконані роботи проводяться замовником щомісяця протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, при наявності бюджетного фінансування. Остаточний розрахунок з учасником здійснюється протягом 14-ти календарних днів після підписання останнього Акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 при наявності бюджетного фінансування.

Строк виконання робіт учасником за цим договором передбачено календарним графіком виконання робіт, в якому визначені дати початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених цим договором: початок робіт - грудень 2017; закінчення робіт - грудень 2018. Місце виконання робіт: Херсонська обл., Голопристанський район, с. Залізний Порт, вул. Миру (п.п. 5.1., 5.2. договору № 1-3/109).

Підпунктами 6.3.3., 6.3.4. пункту 6.3. вказаного договору встановлений обов`язок відповідача забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору, та своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини.

Відповідно до п. 13.1. договору № № 1-3/109 гарантійний строк експлуатації додаткових робіт за цим договором складає 10 років від дня їх прийняття замовником. Гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого закінчені роботи (об`єкт будівництва) не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе учасник.

Згідно пунктів 15.1., 15.2., 15.4. договору № 1-3/109 за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність передбачену нормами чинного законодавства України, у порядку та на умовах, зазначених у цьому Договорі.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором, учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 1 (одного) відсотків від суми невиконаних або неналежно виконаних робіт, окрім наступних випадків: - за несвоєчасне виконання робіт відносно строків, передбачених календарним графіком виконання робіт - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочки; - у разі виявлення недоліків (дефектів) у роботах - штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами), при відмові учасника виправити існуючі недоліки.

Крім сплати штрафних санкцій учасник компенсує в повному обсязі замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором.

Пунктом 13.1 договору № 1-3/109 встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Невід`ємними його частинами є: договірна ціна з розрахунками та календарний графік виконання робіт (п. 19.1. договору).

В подальшому, сторонами також було укладено низку додаткових угод до договору № 1-3/109, якими внесено відповідні зміни, зокрема:

- додатковою угодою № 1 від 26.12.2017 змінено суму фінансування на 2017 рік, а саме зменшили суму фінансування будівельних робіт на 143200 грн та збільшили суму фінансування закупівлі обладнання на вказану суму;

- додатковою угодою № 2 від 28.12.2017 сторони зменшили суму фінансування будівельних робіт на 2017 рік на 180284 грн та погодили, що сума фінансування становить 1019716 грн, а саме: вартість будівельних робіт 526516 грн та вартість обладнання 493200 грн;

- додатковою угодою № 4 від 26.12.2018 сторони зменшили суму фінансування будівельних робіт на 2018 рік на 44413,60 грн та погодили, що сума фінансування становить 435470,40 грн, а саме: вартість будівельно-монтажних робіт 415884,40 грн та вартість устаткування 19586 грн, а також збільшили строк виконання робіт у зв`язку з недоотриманням фінансування у 2018 році та встановили новий - 31.12.2019;

- додатковою угодою № 5 від 26.12.2019 сторони погодили, що: договірна ціна на роботи, які планується виконати у 2019 році, в залежності від наявності фактичного фінансування, є твердою та складає 35938 грн з ПДВ; сума фінансування складається з вартості будівельно монтажних робіт у сумі 28580 грн з ПДВ та вартості устаткування, меблів та інвентарю у сумі 7358 грн з ПДВ;

- додатковою угодою № 6 від 26.12.2019 сторони зменшили суму договору на 8582,80 грн та встановили, що сума договору становить 1491017,20 грн, зменшили суму фінансування робіт у 2019 році на 107,20 грн, що становить 35830,80 грн з ПДВ.

З матеріалів цієї справи вбачається, що на виконання договорів між сторонами складені та підписані Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а саме:

- Акт № 2 за липень 2016 року від 29.07.2016, на суму 29491,20 грн (а.с.196-198 т.1);

- Акт № 3 за серпень 2016 року від 29.08.2016, на суму 73542,00 грн (а.с.203-205 т.1);

- Акт № 3 за серпень 2016 року від 29.08.2016, на суму 14013,60 грн (а.с.208-210 т.1);

- Акт № 1 за серпень 2016 року від 31.08.2016, на суму 108867,60 грн (а.с.213-216 т.1);

- Акт № 2 за серпень 2016 року від 31.08.2016, на суму 41943,60 грн (а.с.218-220 т.1);

- Акт № 4 за вересень 2016 року від 29.09.2016 на суму 23090,40 грн (а.с.247-249 т.1);

- Акт № 5 за вересень 2016 року від 29.09.2016 на суму 249890,40 грн (а.с.231-234 т.1);

- Акт № 5 за вересень 2016 року від 29.09.2016 на суму 325317,60 грн (а.с.239-242 т.1);

- Акт № 6 за вересень 2016 року на суму 507091,20 грн (а.с.223-226 т.1);

- Акт № 7 за листопад 2016 року від 18.11.2016 на суму 167325,60 грн (а.с.4-6 т.2);

- Акт № 7 за листопад 2016 року від 24.11.2016 на суму 111589,20 грн (а.с.16-18 т.2);

- Акт № 8 за листопад 2016 року від 24.11.2016 на суму 103450,80 грн (а.с.10-12 т.2);

- Акт № 1 за вересень 2017 року на суму 150679,20 грн (а.с.23-25 т.2);

- Акт № 2 за вересень 2017 року від 27.09.2017, на суму 754166,16 грн (а.с.31-41 т.2);

- Акт № 1 за грудень 2017 року на суму 1040675,00 грн (а.с.51-60 т.2);

- Акт № 1 за червень 2018 року від 12.06.2018, на суму 530032,80 грн (а.с.72-76 т.2);

- Акт № 2 за червень 2018 року від 22.06.2018 на суму 262599,60 грн (а.с.82-84 т.2);

- Акт № 1 за липень 2018 року від 19.07.2018 на суму 187393,20 грн (а.с.89-92 т.2);

-Акт № 1 за листопад 2018 року від 29.11.2018 на суму 125714,40 грн (а.с.99-102 т.2);

- Акт № 1 за травень 2019 року від 30.05.2018 на суму 197118,00 грн (а.с.107-110 т.2).

Також матеріали цієї справи містять відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат з початку будівництва по звітній місяць включно (з ПДВ):

- за липень 2016 від 29.07.2016, вартість виконаних робіт 115124,40 грн (а.с.202 т.1);

- за серпень 2016 від 29.08.2016, вартість виконаних робіт 87555,60 грн (а.с.212 т.1);

- за серпень 2016 від 31.08.2016, вартість виконаних робіт 150811,20 грн (а.с.222 т.1);

- за вересень 2016 від 29.09.2016 вартість виконаних робіт 832408,80 грн (а.с.246 т.1);

- за вересень 2016 від 29.09.2016, вартість виконаних робіт 272980,80 грн (а.с.3 т.2);

- за листопад 2016 від 18.11.2016, вартість виконаних робіт 167325,60 грн (а.с.9 т.2);

- за листопад 2016 від 24.11.2016, вартість виконаних робіт 215040 грн (а.с.22 т.2);

- за вересень 2017, вартість виконаних робіт 150679,20 грн (а.с.30 т.2);

- за вересень 2017 від 27.09.2017, вартість виконаних робіт 754166,16 грн (а.с.50 т.2);

- за грудень 2017від 26.12.2017вартість виконаних робіт 1040675 грн (а.с.70-71 т.2);

- за червень 2018 від 12.06.2018, вартість виконаних робіт 530032,80 грн (а.с.81 т.2);

- за червень 2018 від 22.06.2018, вартість виконаних робіт 262599,60 грн (а.с.88 т.2);

- за липень 2018 від 19.07.2018, вартість виконаних робіт 187393,20 грн (а.с.98 т.2);

- за листопад 2018 від 29.11.2018вартість виконаних робіт 125714,40 грн (а.с.106 т.2);

- за травень 2019 від 30.05.2019, вартість виконаних робіт 197118 грн (а.с.123 т.2).

В матеріалах справи наявні роздруківки платіжних трансакцій (а.с.124-160 т.2), згідно яких замовником будівництва сплачено на користь відповідача:

- за договором №1-8/1 в період з червня 2016 року по грудень 2019 року загалом 8717830,88 грн;

- за договором №1-3/109 в період з грудня 2017 року по грудень 2019 року загалом - 1491017,20 грн.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 08.02.2021 зареєстровано кримінальне провадження № 42021231070000008 за фактом можливого вчинення протиправний дії з розкрадання бюджетних коштів з боку посадових осіб Комунальної установи, ПрАТ «ПМК № 132» та Новофелорівської сільради, які кваліфікуються за ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Прокурором до позову додано постанову від 29.04.2024 про дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування.

В матеріалах справи міститься висновок експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 21-256 від 21.03.2022 (далі висновок експерта № 21-256), складений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи в рамках вищевказаного кримінального провадження (а.с.161-250 т.2, 1-70 т.3).

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) В якому стані знаходиться об`єкт «Дитячий садок на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний порт Херсонської області» на час проведення експертизи ?;

2) Чи відповідають фактичні обсяги виконаних робіт проектно-кошторисній документації? Якщо не відповідають, то на яку суму ?.

Згідно висновку експерта:

- по першому питанню: дитячий садочок на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт Херсонської області станом на момент проведення експертизи знаходиться у задовільному технічному стані, тобто елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії.

- по другому питанню: фактичні обсяги виконаних будівельних робіт з будівництва дитячого садочку на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт Херсонської області, не відповідають проектно-кошторисній документації. Загальна вартість завищення робіт з будівництва дитячого садочку на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт Херсонської області відповідно до Актів приймання виконаних підрядних робіт за 2016-2019 роки становить 748282,44 грн.

Також в матеріалах цієї справи міститься висновок експерта Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/122-23/4202-ЕК від 10.01.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи, проведеної також в рамках вищевказаного кримінального провадження (а.с.71-98 т.3).

На вирішення експерта було поставлено наступне питання:

- чи підтверджується документально завищення вартості будівельних робіт по об`єкту «Дитячий садок на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний порт, Голопристанського району Херсонської області згідно договору №1-8/1 від 14.01.2016 про закупівлю робіт по предмету: «Будівництво дитячого садка на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт. Голопристанського району, Херсонської області» та додатковими угодами до нього № 1 від 22.06.2016, № 2 від 29.12.2016, № 3 від 20.06.2017, № 4 від 26.12.2017, № 5 від 28.12.2017, № 6 від 08.12.2018, № 7 від 26.12.2018, № 8 від 26.03.2019, № 9 від 26.12.2019, договору 1-3/109 від 14.12.2017 про закупівлю додаткових робіт по предмету: «Будівництво дитячого садка на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт, Голопристанського району, Херсонської області» та додатковими угодами до нього № 1 від 26.12.2017, № 2 від 28.12.2017, № 6 від 26.12.2019 з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи №21-256 від 21.03.2022? Якщо так, то на яку суму ?».

Згідно вищевказаного висновку експерта: підтверджується документально необґрунтоване перерахування коштів в результаті завищення вартості будівельних робіт по об`єкту «Дитячий садок на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний порт, Голопристанського району Херсонської області згідно договору №1-8/1 від 14.01.2016 про закупівлю робіт по предмету: «Будівництво дитячого садка на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт. Голопристанського району, Херсонської області» та додатковими угодами до нього № 1 від 22.06.2016, № 2 від 29.12.2016, № 3 від 20.06.2017, № 4 від 26.12.2017, № 5 від 28.12.2017, № 6 від 08.12.2018, № 7 від 26.12.2018, № 8 від 26.03.2019, № 9 від 26.12.2019, договору 1-3/109 від 14.12.2017 про закупівлю додаткових робіт по предмету: «Будівництво дитячого садка на 45 місць по вул. Миру в с. Залізний Порт, Голопристанського району, Херсонської області» та додатковими угодами до нього № 1 від 26.12.2017, № 2 від 28.12.2017, № 6 від 26.12.2019 з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи №21-256 від 21.03.2022 на суму 748282,44 грн з ПДВ.

Предметом позову у даній справі є вимоги прокурора про стягнення з ТОВ «МПК № 132» на користь Бехтерської сільської ради 748282,44 грн збитків, завданих внаслідок безпідставного завищення обсягів виконаних робіт за договорами підряду, а також 74828,24 грн штрафу, нарахованого в порядку п. 15.2. договорів.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з його обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 626, 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 857 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 1 ст. 882 ЦК України).

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що вони передбачають відповідальність за неналежне виконання своїх зобов`язань за договором та необхідність відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань.

Враховуючи положення ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Натомість відповідачу, з урахуванням положень ч. 1 ст. 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Як вже зазначалось, на підтвердження невідповідності фактичних обсягів виконаних будівельних робіт з будівництва дитячого садочку проектно-кошторисній документації, а також факту завищення вартості робіт з будівництва, прокурором додано до матеріалів цієї справи, зокрема, висновок судової будівельно-технічної експертизи № 21-256, проведеної в рамках кримінального провадження.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини 1, 2 ст. 98 ГПК України).

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі кримінальної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17).

Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 918/36/19).

Надаючи оцінку вищевказаному висновку судової будівельно-технічної експертизи № 21-256, колегія суддів зазначає, що він у повній мірі відповідає вимогам ст. 98 ГПК України.

Висновок достатньо обґрунтований, містить докладний опис проведених досліджень, чіткі відповіді на поставлені перед експертом питання.

З висновку вбачається, що дослідження виконувалось методом візуального огляду на місці та дослідження наданих документів (матеріалів кримінального провадження, у тому числі і документів, які містяться в матеріалах цієї справи), експертом виконувались необхідні контрольні виміри, з подальшим розрахунком фактично виконаних робіт, складались описи та ескізи, проводилось фотографування з подальшим складанням фото-таблиці та розрахунком.

У висновку наведений перелік конкретних робіт, з посиланням на конкретні акти, які не відповідають проектно-кошторисній документації та робочому проекту, зокрема, здійснення заміни певних метаріалів та(або) невиконання робіт взагалі.

У відповідній таблиці експертом наведено відомість відхилень обсягів фактично виконаних робіт від наведених в актах приймання виконаних робіт (найменування робіт, кількість, різниця в обсягах, а також вартість їх завищення).

Жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість їх іншим матеріалам справи - відповідачем в розумінні статей 76-79 ГПК України не доведено, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні визначені процесуальним законом підстави для неприйняття як доказу зазначеного висновку.

При цьому, сторони мають право надати суду докази на спростування висновку експерта, клопотати про виклик експерта до суду, про призначення додаткової або повторної експертизи, тощо.

Водночас, як вже зазначалось, під час розгляду справи в суді першої інстанції жодних належних та допустимих доказів на спростування висновків експертів відповідачем надано не було, жодних клопотань про виклик експерта до суду (з наведенням конкретних питань, які потребують роз`яснення експертів у судовому засіданні) та (або) про призначення додаткової або повторної експертизи тощо відповідачем не заявлено.

Щодо доводів скаржника про відсутність в матеріалах цієї справи «значної частини» документів, які досліджувались експертом, колегія суддів зазначає наступне.

Скаржник стверджує, що прокурором не було надано суду: відповідних Довідок про вартість виконаних робіт та витрат за липень 2016 та червень 2018; Актів приймання-виконаних будіельних робіт за липень 2016 та червень 2018, які досліджувались судовим експертом.

Так, судовий експерт у висновку № 21-256 (сторінка 56) зазначає, що «Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2016 року, складеної 29.07.2016, були виконані будівельні роботи на загальну суму 115124,40 грн.

Згідно Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 року, складеного 29.07.2016, були виконані будівельні роботи на суму - 85633,20 грн (в т.ч. прямі витрати 64707 грн) та Акту приймання виконаних будівельних робіт №2 за липень 2016, були виконані будівельні роботи на суму - 29491,20 грн (в т.ч, прямі витрати 16536 грн).

Загальна вартість виконаних робіт по вищезазначеним актам складає - 115124,40 грн, що відповідає вартості, зазначеної у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2016 року, складеної 29.07.2016.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2016 року, складеної 29.07.2016р, були виконані будівельні роботи на загальну суму 218,5440 тис. грн.

Згідно Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 року складеного 29.07.2016р., були виконані будівельні роботи на суму - 103419,60 грн (в т.ч. прямі витрати 84234 грн).

Вартість виконаних робіт по вищезазначеному акту не відповідає вартості що зазначена у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2016 року, складеної 29.07.2016р.

Встановити за рахунок чого виявилась різниця вартості технічно не можливо».

Колегія суддів зазначає, що дійсно, в матеріалах цієї справи відсутні: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2016 року на загальну суму 218544 грн, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 року на суму 85633,20 грн та Акт 3 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 року на суму 103419,60 грн

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини і не стосуються вищевказаних документів, а стосуються у даному випадку лише Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 року на суму 29491,20 грн, в якому експертом встановлено завищення вартості робіт на 21292,85 грн.

Прокурором нараховані збитки саме по Акту № 2 за липень 2016 року, а не по іншим Актам № 1, 3 за липень 2016 року.

Експерт у висновку № 21-256 від 21.03.2022 також встановив факт завищення робіт лише за Актом № 2 за липень 2016 року.

При цьому, вказаний Акт № 2 за липень 2016 року доданий прокурором до позовної заяви (а.с.196-198 т.1).

Отже наявність або відсутність Актів № 1, 3, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2016 року на загальну суму 218544 грн не має жодного вирішального значення у даному випадку, враховуючи також те, що предметом позову не є стягнення заборгованості за договором, а до предмета дослідження не входить встановлення обставин щодо факту виконання/невиконання робіт за Актами № 1, 3 за липень 2016 року.

Також експерт у висновку № 21-256 від 21.03.2022 зазначив, що «Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року, складеної 12.06.2018, були виконані будівельні роботи на загальну суму 530032,80 тис. грн.

Згідно Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року, складеної 12.06.2018р, були виконані будівельні роботи на суму - 530032,80 грн (в т.ч. прямі витрати 6836 грн), що відповідає вартості, зазначеної у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року, складеної 12.06.2018р.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року, складеної 22.06.2018р, були виконані будівельні роботи на загальну суму - 262,59960 тис. грн.

Згідно Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 складеної 22.06.2018, були виконані будівельні роботи на суму - 262599,60 грн (в т.ч. прямі витрати 2726 грн), що відповідає вартості, зазначеної у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року, складеної 22.06.2018.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року, складеної 25.06.2018, були виконані будівельні роботи на загальну суму - 43,00800 тис. грн.

Згідно Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року, складеної 25.06.2018, були виконані будівельні роботи на суму - 43008,00 грн (в т.ч. прямі витрати 26926 грн), що відповідає вартості, зазначеної у Довідці про вартість виконаних будівельних біт та витрат за червень 2018 року, складеної 25.06.2018р.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат червень 2018 року, були виконані будівельні роботи на загальну суму - 49,0470 тис. грн.

Згідно Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року, були виконані будівельні роботи на суму - 7277,00 грн (в т.ч. прямі витрати 57783 грн), що не відповідає вартості, зазначеної Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року.

Встановити за рахунок чого виявилась різниця вартості технічно не можливо.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року, були виконані будівельні роботи на загальну суму - 91,76800 тис. грн.

Згідно Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року, були виконані будівельні роботи на суму - 91768,00 грн (в т.ч. прямі виграти 70821 грн), що відповідає вартості, зазначеної у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року».

Так, в матеріалах цієї справи відсутні Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року на загальну суму 43,00800 тис. грн, 49,0470 тис. грн та 91,76800 тис. грн, а також відповідних Актів № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року на суму 43008 грн, 77277 грн та 91768 грн.

Разом з тим, спірні правовідносини також не стосуються вищевказаних документів, а стосуються лише Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року на суму 530032,80 грн (завищення вартості робіт на 71842,05 грн) та Акту № 2 за червень 2018 року від 22.06.2018 на суму 262599,60 грн (завищення вартості робіт на 7895,11 грн).

Прокурором нараховані збитки саме по вищезазначеним Актам. Експерт у висновку № 21-256 від 21.03.2022 також встановив факт завищення робіт лише за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року на суму 530032,80 грн та Актом № 2 за червень 2018 року від 22.06.2018 на суму 262599,60 грн. Вони також додані прокурором до позовної заяви (а.с.72-76, 82-84 т.2);

Отже наявність або відсутність довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року на загальну суму 43,00800 тис. грн, 49,0470 тис. грн та 91,76800 тис. грн, а також відповідних Актів № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року на суму 43008 грн, 77277 грн та 91768 грн також не має жодного вирішення значення у даному випадку, враховуючи також те, що предметом позову не є стягнення заборгованості за договором, а до предмета дослідження не входить встановлення обставин щодо факту виконання/невиконання робіт за цими Актами.

Доводи скаржника про неодноразове посилання судового експерта на фото № 115 (фото-таблиці додатку № 2 до експертного висновку) колегія суддів також не приймає з тих підстав, що сам факт відсутності армування стін відповідачем в розумінні статей 76-79 ГПК України жодним чином не спростовано.

Доводи скаржника про те, що прокурором порушено порядок засвідчення копії висновків експертів також колегія суддів не приймає, оскільки відповідно до частин 3, 5 ст. 91 ГПК України учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Позовна заява подана прокурором через підсистему «Електронний Суд».

Зазначені докази також подані прокурором через систему «Електронний суд» з відповідним накладенням електронного цифрового підпису, що є обов`язковим для відправлення документів через цю підпистему.

В позовній заяві зазначено, що долучені до позовної заяви документи (у тому числі і висновки судових експертиз) надаються в копіях, оскільки їх оригінали знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не вимагав подання оригіналів цих доказів, копії яких подані прокурором до позовної заяви, не заявляв, що подані прокурором копії письмових доказів не відповідають оригіналам.

Щодо доводів скаржника про те, що у висновку експерта зазначено, що матеріали, які надійшли до експертної установи, належним чином не прошиті та не пронумеровані, колегія суддів зазначає, що це також не може бути безумовною підставою для неприйняття вказаного висновку та (або) свідчити про його невідповідність вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Колегією суддів при цьому враховується, що у вступній частині висновку зазначається, що документи, які були надані експерту, були в опечатаному сейф-пакеті.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що враховуючи наявні у справі висновок експерта, якими встановлено, що фактичні обсяги виконаних будівельних робіт з будівництва дитячого садочку не відповідають проектно-кошторисній документації, а загальна вартість завищення робіт з будівництва відповідно до Актів приймання виконаних підрядних робіт за 2016-2019 роки становить 748282,44 грн, що відповідачем жодним чином не спростовано, наявні підстави для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов`язання.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 916/477/18 та від 01.03.2021 у справі № 927/375/19.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпні відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановленого судом першої інстанції.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 132» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 у справі № 916/1984/24 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.02.2025.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська