Постанова

від 11.02.2025 по справі 915/1386/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1386/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 про зупинення провадження (повний текст ухвали складено 16.12.2024)

по справі №915/1386/24

за позовом Миколаївської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кристмас

про стягнення заборгованості в загальній сумі 9 112 974,27 грн,

(суддя першої інстанції: Ільєва Л.М., дата та місце ухвалення рішення: 09.12.2024, Господарський суд Миколаївської області, м. Миколаїв)

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1386/24 зупинено провадження у справі №915/1386/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №400/2760/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал - порт" до Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто"» імені Ю.М. Білоконя, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот", про визнання протиправним та недійсним рішення від 10.07.2019 №52/18, що розглядається Миколаївським окружним адміністративним судом; зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

30.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1386/24.

Апелянт вважає, що ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по даній справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а також з огляду на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Позивач вважає заяву відповідача про зупинення провадження по справі №915/1386/24 та підстави такого зупинення необґрунтованими та незаконними у відповідності до положень ст.ст.227, 228 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 №52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» є чинним, розрахунок по заборгованості ТОВ «Кристмас» здійснювався на підставі чинної нормативно-грошової оцінки, а оскарження такого рішення ніяк не впливає на можливість подальшого розгляду даної справи.

Миколаївська міська рада вказує, що враховуючи обставини справи, розгляд справи №400/2760/20 не є перешкодою для перевірки суттєвих обставин, які можуть бути встановлені судом першої інстанції у даній справі, а конкурентні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування рішення у справі №400/2760/20.

Ухвалою від 14.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1386/24, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; вирішено розглянути апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1386/24 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

23.01.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Кристмас» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідач звертає увагу, що позивачем згідно змісту позовної заяви та заявлених позовних вимог й доданого до позову Розрахунку в основу розрахунку розміру недоотриманих коштів Миколаївською міською радою за період користування земельною ділянкою з 01.01.2020 до 06.03.2024 було застосовано нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 40000 кв.м. у 2020 році в розмірі 81 271 200,00 грн., яка затверджена Рішенням міської ради від 10.07.2019 №52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Миколаєва». Таким чином, Рішення міської ради від 10.07.2019 №52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативну грошової оцінки земель міста Миколаєва», за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки 40000 кв.м складає 81 271 200,00 грн. у 2020 році має вирішальний влив у порівнянні з розміром 14 271 542, 56 грн. у 2020 році нормативно грошової оцінки за нормами ПК України (тобто у разі скасування та/або відсутності Рішення міської ради від 10.07.2019 №52/18).

Таким чином, відповідач вказує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку викладеному в оскаржуваній ухвалі й факт оскарження Рішення міської ради від 10.07.2019 №52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Миколаєва» в адміністративній справі №400/2760/20 напряму залежить від розміру заявлених позовним вимог Миколаївської міської ради по цій судовій справі.

Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Кристмас про стягнення заборгованості з плати за договором суперфіція від 06.03.2014 № 2 в загальній сумі 9112974,27 грн. за користування з 01.01.2020 по 06.03.2024 земельною ділянкою площею 40000 кв.м з кадастровим номером 4810136900:02:009:0003, розташованою за адресою вул. 8 Повздовжня, 2-в, м. Миколаїв, для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс.

В обґрунтування позову заявник посилався на те, що відповідачем в порушення умов Договору суперфіція від 06.03.2014 № 2 не здійснювалась оплата за користування об`єктом договору в належному розмірі, що призвело до утворення спірної заборгованості в загальній сумі 9112974,27 грн. Зокрема, як вказує позивач, у період з 01.01.2020 по 06.03.2024 за користування земельною ділянкою площею 40000 кв.м з кадастровим номером 4810136900:02:009:0003 відповідачем вносилась плата по договору у розмірі, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була чинною станом на 2019 рік, тоді як з 01.01.2020 нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки змінилась, відповідно й змінилась плата за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2024 позовну заяву Миколаївської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1386/24 за правилами загального позовного провадження.

02.12.2024 до Господарського суду Миколаївської області від представника відповідача адвоката Іванцова І.А. надійшло клопотання про зупинення провадження по справі № 915/1386/24 (вх. № 15052/24).

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що, виходячи з мотивувальної частини позовної заяви, заборгованість, заявлена позивачем до стягнення, нараховувалась на підставі нормативної грошової оцінки, яка була затверджена Рішенням Миколаївської міськради № 52/18 від 10.07.2019 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва. Разом з тим, відповідач вказує, що на даний час в Миколаївському окружному адміністративному суді розглядається справа №400/2760/20, за позовом ТОВ Універсал-порт до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та недійсним рішення міськради №52/18 від 10.07.2019 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва.

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1386/24 зупинено провадження у справі №915/1386/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №400/2760/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал - порт" до Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто"» імені Ю.М. Білоконя, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот", про визнання протиправним та недійсним рішення від 10.07.2019 №52/18, що розглядається Миколаївським окружним адміністративним судом; зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Суд в ухвалі зазначив, що на розгляді Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває справа № 400/2760/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал-порт до Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб Державного підприємства український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.М. Білоконя, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот, про визнання протиправним та недійсним рішення від 10.07.2019 № 52/18. Як з`ясовано судом, вказаним оспорюваним у справі № 400/2760/20 рішенням позивача № 52/18 від 10.07.2019 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва, що призвело до зміни розміру плати за землю, внаслідок чого позивачем у даній справі розраховано стягувану суму боргу. Адже, як вказує позивач, у позовній заяві, у період з 01.01.2020 по 06.03.2024 за користування земельною ділянкою площею 40000 кв.м з кадастровим номером 4810136900:02:009:0003 відповідачем вносилась плата по договору у розмірі, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була чинною станом на 2019 рік, тоді як з 01.01.2020 нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки змінилась (у зв`язку з затвердженням нової технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель міста Миколаєва згідно з Рішенням міськради від 10.07.2019 № 52/18), відповідно й змінилась плата за користування земельною ділянкою.

Суд вказав, що на розгляді Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває справа щодо визнання протиправним та недійсним Рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 № 52/18, яким встановлено нормативну грошову оцінку плати за земельну ділянку з 01.01.2020 і яким обґрунтовані позовні вимоги Миколаївської міської ради у даній справі.

На думку суду, від результатів розгляду справи № 400/2760/20, що перебуває в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду, залежить подальший розгляд даної справи, оскільки у межах вказаної адміністративної справи судом буде встановлено факт правомірності затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва, що може вплинути на розгляд позовних вимог у даній справі № 915/1386/24 про стягнення донарахованої плати за сервітут на підставі вказаної нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва, тобто рішення суду у адміністративній справі № 400/2760/20 є преюдиційним відносно даної справи № 915/1386/24. Адже у разі якщо судом буде визнано недійсним рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 № 52/18 у вказаній справі, відповідно нормативна грошова оцінка земель міста Миколаєва, затверджена вказаним Рішенням Миколаївської міської ради № 52/18 від 10.07.2019, може втратити свою чинність, що впливає на розгляд позовних вимог у даній справі № 915/1386/24 про стягнення заборгованості з плати за договором суперфіція від 06.03.2014 № 2 в загальній сумі 9112974,27 грн. за користування з 01.01.2020 по 06.03.2024 земельною ділянкою.

З огляду на зазначене, господарський суд вважав за необхідне зупинити провадження у справі № 915/1386/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/2760/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал-порт до Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.М. Білоконя, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот, про визнання протиправним та недійсним рішення від 10.07.2019 № 52/18, що розглядається Миколаївським окружним адміністративним судом.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у іншій справі.

Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з наведеною правовою нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами ст. 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 року у справі № 917/349/20).

Крім того, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Дійсно, на розгляді Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває справа № 400/2760/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал-порт до Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб Державного підприємства український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.М. Білоконя, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот, про визнання протиправним та недійсним рішення від 10.07.2019 № 52/18.

При цьому, у справі №915/1386/24 Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Кристмас про стягнення заборгованості з плати за Договором суперфіція від 06.03.2014 №2 в загальній сумі 9112974,27 грн за користування з 01.01.2020 по 06.03.2024 земельною ділянкою площею 40000 кв.м з кадастровим номером 4810136900:02:009:0003, розташованою за адресою вул. 8 Повздовжня, 2-в, м. Миколаїв, для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс.

Судова колегія зазначає, що враховуючи вимоги процесуального закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду спору.

При цьому, пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4-6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі №906/750/21.

Водночас, підставою для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України є не лише пов`язаність справ, а і об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, яка (неможливість) полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Отже, сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі,

Враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 904/8122/17, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.

Разом з тим, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на предмет та підстави заявленого позову усі обставини даної справи можуть бути судом встановлені самостійно, за наявними у матеріалах цієї справи доказами, тобто без очікування результатів розгляду справи №400/2760/20.

Тобто незалежно від результату розгляду справи №400/2760/20, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення спору по суті в межах даної справи на підставі наявних у справі доказів. Вказане вище у сукупності свідчить про відсутність саме об`єктивної неможливості розгляду даної справи.

До того ж, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідач у даній справі не є учасником справи №400/2760/20.

Крім того, відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 у справі "Фридлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі.

За приписами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що оцінка змісту наявних у справі документів, як і їх оцінка як доказів в підтвердження або спростовування певних обставин, здійснюється судом першої інстанції на стадії розгляду справи по суті, і при здійсненні даного апеляційного провадження судом апеляційної інстанції не здійснювалась оцінка саме змісту поданих доказів на предмет наявності або відсутності правових підстав для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог, а межі апеляційного провадження стосувались саме оскаржуваної ухвали суду першої інстанції щодо процесуальних підстав для зупинення провадження у справі.

Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відтак, апеляційна скарга Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 про зупинення провадження по справі №915/1386/24 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по даній справі - скасуванню, з направленням даної справи до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 про зупинення провадження по справі №915/1386/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1386/24 скасувати.

3. Справу №915/1386/24 направити до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош