Постанова

від 05.02.2025 по справі 910/2229/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. Справа№ 910/2229/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроґопол Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 (повний текст складено 06.09.2024)

у справі № 910/2229/24 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроґопол Україна"

про стягнення 25 452,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У лютому 2024 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі -ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроґопол Україна" (далі - ТОВ "Дроґопол Україна", відповідач) про стягнення 25 452,70 грн, з яких: заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 23 931,97 грн, пеню в сумі 695,38 грн, 3% річних у сумі 69,54 грн, а також заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у сумі 732,05 грн, пеню в сумі 21,60 грн та 3% річних у сумі 2,16 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 18/ЦОК12НН/94608, до якого позивач приєднався на підставі заяви-приєднання від 18.11.2021, належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з грудня 2023 року по січень 2024 року, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 24 664,02грн (23 931,97+732,05). Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 716,98 грн (695,38+21,60) та 3 % річних в сумі 71,70 грн (69,54+ 2,16).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі №910/2229/24 позов ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" до ТОВ "Дроґопол Україна" про стягнення 25 452,70 грн задоволено.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Дроґопол Україна" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" заборгованість в сумі 24 664,02 грн, пеню в сумі 716,98 грн, 3% річних у сумі 71,70 грн та судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Присуджено повернути ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 261,60 грн, сплачений платіжною інструкцією № 3013157 від 21.06.2023.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд першої інстанції визнав їх правильними та відповідними фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині, за висновком суду першої інстанції, є такими, що підлягають задоволенню у заявлених розмірах, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії згідно з погодженими умовами Договору.

Разом з тим, суд першої інстанції відхилив клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Львівської області, оскільки дійшов висновку про те, що поданий ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" позов у даній справі має розглядатись у Господарському суді міста Києва за виключною підсудністю у відповідності до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за місцезнаходженням нерухомого майна. При цьому суд першої інстанції врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 та від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, відповідно до яких виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Дроґопол Україна" 26.09.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/2229/24 скасувати та направити справу для розгляду до Господарського суду Львівської області за встановленою підсудністю з покладенням судових витрат на позивача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржуване рішення не відповідає такому критерію як законність. Неправильність рішення суду першої інстанції полягає в тому, що суд, на думку відповідача, порушив норми процесуального права, а також не з`ясував та не надав правової оцінки обставинам, що мають значення для справи.

Так, відповідач вважає неправомірною правову позицію суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Львівської області з тих підстав, що, дана справа є спором про стягнення коштів, а не спором щодо здійснення розподілу (постачання) електричної енергії на визначеній точці обліку за місцем знаходження нерухомого майна. Спір про стягнення коштів не можна вважати спором, пов`язаним з місцем знаходження нерухомого майна, а зобов`язання зі сплати коштів не є таким, який через його особливість, належить виконувати тільки в певному місці - за місцем знаходження нерухомого майна. Отже, за твердженням відповідача, оскільки судове рішення, яким закінчено розгляд цієї справи, прийнято з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), його у відповідності до вимог статті 279 ГПК України слід скасувати з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю до Господарського суду Львівської області, за місцем знаходження відповідача (частина 1 статті 27 ГПК України).

Крім того, відповідач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні спору у даній справі не надано належної оцінки його доводам та поданим доказам:

-у травні 2023 року на підставі звернення ТОВ "Дроґопол Україна" (лист від 21.04.2023) позивач погодив внесення змін до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, що підтверджується листом останнього від 11.05.2023 за вих.№3/01/2/14072, підписаний КЕП, з відповідними додатками до Договору №№2, 6, 7, 8. Отже, предметом спірного Договору з урахуванням вказаних змін було надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт споживача за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 181В, за особовим рахунком №65231012, ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z9909480880561, 62Z6607096911168;

- листом Державне підприємство Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" (далі - ДП МОУ "КУМіБ") від 20.10.2023 за №390 зверталося до позивача з питанням щодо укладення саме з ним Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за адресою: м.Київ, вул. Бориспільска, буд. 181;

-з огляду на сплив строку дії (02.11.2023) Договору на експлуатаційне, технічне обслуговування електрообладнання від 29.10.2018, укладеного між ДП МОУ "КУМіБ"(замовник) та ТОВ "Дроґопол Україна" (виконавець), замовник обмежив доступ працівників виконавця (відповідача) до електричного обладнання за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд.181, в тому числі для належного зняття показників спожитої електроенергії, послуги з розподілу якої надавав позивач;

- у листопаді 2023 року невстановленими службовими особами ДП МОУ "КУМіБ" пошкоджено електротехнічне обладнання відповідача, що підтверджується, зокрема, актами про недопуск від 10.11.2023, 30.11.2023, 02.12.2023, заявою відповідача від 08.11.2023 до поліції щодо вчиненого працівниками ДП МОУ "КУМіБ" правопорушенння та внесеним Дарницьким УП ГУНП у м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальним провадженням за номером 42023112340000296;

- з 23.01.2024 з ініціативи позивача дія Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за особовим рахунком №65231012 від 18.11.2021 з відповідними змінами від 11.05.2023 є припиненою.

Отже, стверджуючи, що з листопада 2023 року ТОВ "Дроґопол Україна" втратило можливість контролювати споживання електроенергії по ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z9909480880561, 62Z6607096911168, в тому числі споживання такої електроенергії з боку ДП МОУ "КУМіБ" як субспоживача, відповідач вважає відповідальною особою за спожиту електроенергію у грудні 2023 року та січні 2024 року саме ДП МОУ "КУМіБ", чого суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 справу № 910/2229/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2229/24; відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Дроґопол Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/2229/24 до надходження до суду матеріалів справи.

07.10.2024 матеріали справи № 910/2229/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дроґопол Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі №910/2229/24; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлений судом строк.

Розпорядженням В.о. Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Коробенка Г.П. з 28.01.2025.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 справу № 910/2229/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроґопол Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/2229/24, розгляд справи № 910/2229/24 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позиція інших учасників справи.

23.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

За твердженням позивача, суд першої інстанції ухвалив у даній справі рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, об`єктивно і законно оцінивши всі обставини та докази у справі, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права і неправильній оцінці характеру спірних правовідносин та наявних в матеріалах справи доказів.

Водночас, у відзиві на апеляційну скаргу позивач повідомив попередню (орієнтовну) суму судових витрат на професійну правничу допомогу, яку він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи, що складає 10 000,00грн. Детальний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням тривалості розгляду справи та процесуальних дій учасників справи, як повідомив позивач, буде ним наданий до суду в порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є енергетичною компанією, яка здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №1411 від 13.11.2018. ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері.

Матеріали справи свідчать, що ПрAT "ДТЕК Київські електромережі", як оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, в тому числі договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який є публічним договором приєднання, що встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між оператором системи розподілу та непобутовими споживачами, та є додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

22.10.2021 ТОВ "Дроґопол Україна" направило позивачу заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №18/ЦОК12НН/94608, а 18.11.2021 ПрAT "ДТЕК Київські електромережі" надіслало відповідачу повідомлення № 3/01/21/37699 про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та повідомило, що для ТОВ "Дроґопол Україна" відкрито особовий рахунок № 65231012 та присвоєно наступні коди елементів схеми: 62Z9909480880561, 62Z6607096911168.

Отже,18.11.2021 між ПрAT "ДТЕК Київські електромережі" (оператор системи розподілу) та ТОВ "Дроґопол Україна" (споживач) укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого позивачем здійснюється розподіл електричної енергії на об`єкт споживача - виробничу базу за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181.

Як стверджує позивач, до заяви-приєднання відповідач надав перелік необхідних документів, серед яких, зокрема: - договір №21/8 від 21.08.2017, укладений між ДП МОУ "КУМіБ" і відповідачем, оренди відокремленого закритого приміщення "Механізована мийка автомобілів" площею 198 кв. м та відкритого майданчика за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181, з терміном дії до 31.12.2022; - договір на експлуатаційне технічне обслуговування електрообладнання від 29.10.2018, укладений між ДП МОУ "КУМіБ" та відповідачем, з актом прийому-передачі від 31.11.2018 на оперативне обслуговування електрообладнання напругою понад 1000 кВт - ТП 3355.

Як зазначає позивач, укладення Договору з ТОВ "Дроґопол Україна" відбулося шляхом переукладення Договору з попереднім споживачем ДП МОУ "КУМіБ" (о/р №786) у відповідності до пункту 2.1.8 ПРРЕЕ у зв`язку зі зміною споживача, форми власності чи власника електроустановки.

За умовами пункту 2.1 Договору оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.

Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього Договору (пункт 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги оператора системи розподілу згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків".

Умовами пункту 3.1 Договору визначено, що облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку енергетичної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт год).

Відповідно до пункту 3.2 Договору за підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються оператором системи розподілу в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим Договором забезпечує електропостачальник споживача.

Згідно з пунктом 3.4 Договору споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений сторонами термін, надати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи позподілу або постачальнику, за умови надання за домовленістю з оператором системи розподілу відповідного сервісу постачальником) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в Додатку 11 до Договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця (або в інший узгоджений сторонами термін) та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за рорахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом у порядку, передбаченому Додатком 4 до цього Договору.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається адміністратором комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Відповідно до пункту 5.3 Договору тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків".

Оператор системи розподілу в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (пункт 5.5 Договору).

За змістом пункту 6.2 Договору споживач зобов`язується, зокрема:

- виконувати умови цього Договору (підпункт 1);

- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів (підпункт 2);

-у разі зміни власника об`єкта (звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті письмово повідомити оператора системи розподілу про розірвання цього Договору та не пізніше дня звільнення об`єкту здійснити всі оплати передбачені умовами цього Договору (підпункт 7);

- у разі здійснення оплати за послугу з розподілу (передачі) безпосередньо оператору системи розподілу здійснювати таку оплату у терміни передбачені Додатком 4 до цього Договору.

За положеннями пункту 11.1 Договору він набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору, або з дня зазначеного в заяві-приєднанні, але будь-якому випадку не раніше чим з 01 грудня 2018 року, або іншої дати визначеної законодавством України. Договір діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 11.2 Договору визначаються умови дострокового припинення дії цього Договору, серед яких: - у разі отримання оператором системи розподілу документального підтвердження факту відчуження об`єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об`єкт; - у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживачем за його заявою.

У разі припинення дії Договору Договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії Договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами (пункт 11.3 Договору).

Відповідно до умов пункту 12.10 Договору оператор системи розподілу інформує споживача про зміну будь-яких умов публічного договору шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті оператора системи розподілу.

Невід`ємною частиною Договору є Додатки №№1- 12, зокрема, Додаток №10 "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" та продовження додатка "Вихідні дані для розрахунку" (крім побутових споживачів), відповідно до пункту 3.2 якого споживач зобов`язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

У травні 2023 року відповідач звернувся до позивача з листом від 21.04.2023 про внесення змін до Договору у зв`язку зі зміною адреси, вказавши адресу: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 181-В (а. с. 100, 195, т. 1).

ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у відповідь на порушене питання відповідача листом № 3/01/2/14072 від 11.05.2023 повідомило останнього про підписання із застосуванням положень Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги" нових примірників додатків, які є невід`ємною частиною Договору: "Паспорт точки/точок розподілу електричної енергії", "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", "Однолінійна схема електропостачання споживача", продовження додатку "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача" (а.с. 103, 141, 199, т. 1).

Для внесення вказаних змін до Договору, як зазначає позивач, ТОВ "Дроґопол Україна" було надано: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.07.2022, відповідно до якого споживачу на праві власності належить цілісний майновий комплекс, виробничо - технічна база ( визначено опис об`єкту, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2605829280000) за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181-В; Договір на експлуатаційне технічне обслуговування електрообладнання від 29.10.2018 з Актом прийому-передачі від 31.11.2018 на оперативно-технічне обслуговування електрообладнання напругою понад 1000 кВт - ТП-3355.

Згідно з Паспортом точки/точок розподілу електроенергії (Додаток 2 до Договору), складеним 11.05.2023, по енергетичному ідентифікаційному коду (ЕІС-код) точки/точок комерційного обліку 62Z9909480880561, 62Z6607096911168, об`єкт споживача характеризується такими даними: 1) вид об`єкта - виробнича база; 2) адреса об`єкта - вул. Бориспільська 181В; 3) ступінь напруги - 0,4 кв, схема живлення за точкою розподілу - основна; 4) приєднана потужність - 420,7 кВт; 5) дозволена потужність - 420 кВт; 6) категорія надійності струмоприймачів - ІІІ , 420 кВт (а.с. 103, 141, 199 (зворотні сторони) т.1).

Відповідно до оновленого "Акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (Додаток 6 до Договору) за адресою об`єкта споживача (ТОВ "Дроґопол Україна"): вул. Бориспільська, буд. №181, встановлена відповідальність сторін (а.с. 104, 142, 200, т.1).

За вказаним Актом сторонам на праві власності/користування/відання належать/перебувають на їх балансі електромережі, за які кожна із сторін несе відповідальність за їх технічний стан, обслуговування, зберігання та експлуатацію, а саме:

1) оператора системи розподілу: - КТП-5689, ТП-8418, КЛ-10 кВ: М-1 в бік КТП-5689 траси ТП-3355-КТП-5689; ТП-8416;

- ТП-2958, КЛ-10 кВ:ТП-2958 - ТП-3355 - на балансі ККЕУ "Дисбат";

- ТП-6334, КЛ-10 кВ: М-2 в бік ТП-6334 траси ТП-3355 - ТП-6334 - на балансі ТОВ "Маяк-КАП";

- КЛ-10 кВ: М-2 в бік ТП-3355 - ТП-6334; М-1 в бік ТП-3355 траси ТП-3355 - КТП-5689 - на балансі ДП "КУМіБ";

2) споживача: ТП-3355, КЛ-0,4 кВ: ТП-3355 - ЩО спожив., ЩО спожив., внутрішні електричні мережі.

Межа балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін згідно із зазначеним Актом встановлена: для оператора системи розподілу - на наконечниках приєднання кабелю в ТП-3355, М1 траси ТП-3355 - КТП-5689; для споживача - на наконечниках приєднання кабелю в ТП-3355.

У Додатку 8 до Договору "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача, складеному 11.05.2023 (а.с. 105 (зворотня сторона)-106, 143 (звортня сторона)-144, 201 (звортня сторона)-202, т.1), сторони узгодили вихідні дані для розрахунку втрат в трансформаторах по обєкту по вул. Бориспільській, 181В.

Отже, у спірний період (грудень 2023 року - січень 2024 року) розподіл електричної енергії на об`єкті споживача здійснювався на підставі Типового публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з урахуванням внесених змін від 11.05.2023.

За умовами Додатку 4 до Договору "Порядок розрахунків" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено:

-сума оплати послуг з розподілу визначається виходячи з фактичних або прогнозованих обсягів електричної енергії, розподіленої оператором системи розподілу та відповідним тарифом (ціною) на розподіл електричної енергії (пункт 1);

-тарифи (ціни) за послуги з розподілу електричної енергії на ринку електричної енергії встановлюються Регулятором та розміщуються на офіційну сайті оператора системи розподілу (пункт 2);

-оплата послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період (крім індивідуальних, колективних побутових споживачів та суб`єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення) до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджене сторонами (пункт 4);

-сума попередньої оплати визначається на основі заявленого споживачем на наступний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, який відображається у продовженні Додатка 12 до Договору, з урахуванням відповідного тарифу на розподіл електричної енергії. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, у якого відсутні заявлені на наступний розрахунковий період обсяги споживання електричної енергії, сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та за відповідним тарифом на розподіл електричної енергії (пункт 5);

-сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або оператором системи розподілу розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді (пункт 6);

-оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі "Особистий кабінет", що розміщений на офіційному сайті оператора системи розподілу за посиланням: https://dtek-kem.com.ua (далі - "Особистий кабінет"), на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або оператором системи розподілу (пункт 7);

-сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 32 даного Додатку є "Особистий кабінет". У випадку, якщо з технічних причин сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та/або документальний обмін за допомогою "Особистого кабінету" сторони повинні: - споживач протягом 3-х календарних днів, письмово повідомити оператора системи розподілу про настання таких причин; - оператор системи розподілу розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті (пункт 9);

-оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем протягом 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (пункт 14);

-за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством (пункт 26);

-сторони використовують веб-сервіс "Особистий кабінет" та додаткові способи/засоби технічного зв`язку, що підтримуються оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного Додатку для: - формування/внесення показів засобу (ів) обліку за розрахунковий період та надання оператору системи розподілу "Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць" (наведений у Додатку 11 до Договору, далі - Звіт), що вважатиметься наданим Звітом за розрахунковий період у відповідності з вимогами п.3.3 та п.3.4 Договору; -направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії; -направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; - направлення/отримання актів надання послуг з розподілу електричної енергії; - направлення/отримання актів надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; - направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електроростачання (розподілу електричної енергії), які передбачені Додатком №13 до Договору; - направлення/отримання Договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією, Додатків, продовження додатків та додаткових угод до даних Договорів; - направлення/отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії; - обміну іншими документами (пункт 32);

- споживач протягом трьох днів з дати отримання акту надання послуг з розподілу електричної енергії та акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії повинен підписати та повернути їх до оператора системи розподілу. У випадку не повернення споживачем протягом трьох календарних днів, з дати отримання, акти вважаються підписаними з боку споживача. Датою отримання такого акту споживачем буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою) або дата направлення акту електронною поштою з накладенням КЕП або дата його розміщення в Особистому кабінеті (пункт 33).

- електронні документи, якими сторони здійснюють обмін та надаються в електронному вигляді через веб-сервіс "Особистий кабінет" та/або електронну пошту, та/або онлайн-сервіс електронного документообігу, в тому числі сервіс "Вчасно" визнаються сторонами документами ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередженнями про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються сторони. Документи вважаються отриманими споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс "Особистий кабінет" (пункт 35).

На виконання умов укладеного Договору, позивачем у період з грудня 2023 року по січень 2024 року надані, а відповідачем прийняті послуги з розподілу електичної енергії обсягом 27 154 кВт*год на загальну суму 23 931,97 грн та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії обсягом 4 837 кВт*год на загальну суму 734,39 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами надання послуги з розподілу електричної енергії з додатками: №40250060285516-1 від 31.12.2023 (за грудень 2023 р.) на суму 23 382,72грн, №40256002797993-1 від 31.01.2024 (за січень 2024 р.) на суму 549, 25 грн; рахунками за послуги з розподілу електричної енергії: №40250060285516 за грудень 2023 р. від 31.12.2023 на суму 23 382,72 грн із зазначенням кінцевої дати оплати -15.01.2024, №40256002797993 за січень 2024 р. від 23.01.2024 на суму 23 931,97грн із зазначенням кінцевої дати оплати 09.02.2024; розшифровками нарахувань по рахункам за грудень 2023 р. і січень 2024 р. по контокорентному рахунку № 451000036579; Актом надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №30250060285516-3 за грудень 2023 р. від 31.12.2023 на суму 734,39 грн; розшифровкою нарахувань по рахунку №30250060285516 від 31.12.2023 за грудень 2023 р. по контокорентному рахунку № 451000036579 за перетікання реактивної електроенергії на суму 734,39 грн.

Позивачем до позовної заяви надані докази розміщення зазначених документів на веб-сервісі "Особистий кабінет" споживача.

Крім того, позивачем 22.01.2024 направлено на адресу відповідача лист-вимогу №3950/3/01/1 про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію станом на 22.01.2024 на суму 24 114,77 грн, з яких 23 382,72 грн за розподіл та 732,05 грн за перетікання реактивної електроенергії, що підтверджується накладною про направлення рекомендованого поштового відправлення з оголошеною цінністю за №0408033316991 та описом вкладення до цінного листа від 22.01.2024.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2023 року відповідач здійснював оплату послуг:

- за розподіл електричної енергії згідно з рахунком №402500258286 за жовтень 2023 р. від 31.10.2023 в сумі 17 731,41 грн (07.12.2023);

- із забезпечення перетікань реактивної електроенергії згідно з рахунком №30255002533438 за листопад 2023 р. від 30.11.2023 на суму 400,00грн, з яких: 397,66грн зараховано у погашення заборгованості, що виникла на початок звітного періоду, а 2,34 грн в рахунок оплати зазначених послуг за грудень 2023 року (07.12.2023);

-за розподіл електричної енергії згідно з рахунком №30255002533438 за листопад 2023 р. від 30.11.2023 в сумі 26 320,75 грн (08.12.2023).

Посилаючись на неоплату відповідачем наданих у спірний період послуг, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до господарського суду з даним позовом про стягнення з ТОВ "Дроґопол Україна" 23 931,97 грн основного боргу з оплати послуг з розподілу електричної енергії, 732,05 грн послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а також нарахованих на цю заборгованість 716,38 грн пені та 71,70 грн 3% річних.

Відповідач позовні вимоги заперечив та у відзиві на позов вказав про безпідставність зазначених вимог про стягнення боргу, оскільки з листопада 2023 року ТОВ "Дроґопол Україна" втартило можливість контролювати споживання електричної енергії на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 181В, в тому числі споживання такої з боку субспоживачів (ДП МОУ "КУМіБ" та ДП "Центр забезпечення") з причини спливу строку дії Договору на експлуатаційне, технічне обслуговування електрообладнання від 29.10.2018, укладеного між ним та ДП МОУ "КУМіБ", а також припинення з ініціативи позивача дії Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за особовим рахунком №65231012 з 23.01.2024.

На підтвердження зазначених обставин відповідач надав до суду першої інстанції копії: Актів про недопуск від 10.11.2023, від 30.11.2023, від 28.12.2023; заяви ТОВ "Дроґопол Україна" від 08.11.2023 №1/11 до правоохоронних органів щодо вчиненого працівниками ДП МОУ "КУМіБ" правопорушення, передбаченого статтею 194-1 Кримінального кодексу України; витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення Дарницьким УП ГУНП у місті Києві відомостей про реєстрацію 20.11.2023 кримінального провадження №42023112340000296 за ч.1 ст. 194-1 КК України; Акта обстеження об`єкта від 03.11.2023; Акта приймання-передачі ТП 3355 від 03.11.2023; листа ДП МОУ "КУМіБ" від 20.10.2023 №390, адресованого керівнику ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"; листів адресованих позивачу від 15.11.2023 за вих.№15/11, від 30.11.2023 за вих.№17/11, від 18.12.2023 за вих.№ 19/12, від 29.12.2023 за вих.№20/12, від 19.01.2024 за вих№ 19/01-1 та вих.№19/01-2; листа ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 25.01.2024 №3/01/2/1965 "Про розірвання договору"; листа ДП "Центр забезпечення" від 19.02.2024 №363, адресованого ДП МОУ "КУМіБ", щодо заборгованості по ЕЕ.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі, зокрема, є наявність або відсутність процесуальних підстав для передачі матеріалів справи №910/2229/24 за територіальною підсудністю до іншого господарського суду.

Так, скаржник стверджує про порушення судом першої інстанції під час розгляду цієї справи територіальної юрисдикції (підсудності).

Оскільки юридичною адресою відповідача є: 81340, Львівська область, Мостинький район, м. Судова Вишня, вулиця Заводська, 35, тому позивач мав звернутися з даним позовом до Господарського суду Львівської області за правилами загальної підсудності - за місцезнаходженням відповідача.

Аналізуючи застосовані судом першої інстанції норми права, які регулюють спірні правовідносини, дослідивши доводи та мотиви скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зазначений припис поширює свою дію абсолютно на всі випадки, коли процесуальне законодавство не обумовлює будь-якого відмінного варіанту стосовно конкретного виду справ, а тому іменується загальним, адже діє як загальне правило, на відміну від інших видів підсудності, що застосовуються як спеціальне правило підсудності.

Вищевказане обумовлене тим, що на противагу іншим правовим положенням про підсудність, норма статті 27 ГПК України не обмежується директивою про певну категорію справ, які необхідно розглядати за цим правилом підсудності, у той час як всі інші правові норми кореспондуються із характеристиками справи за предметною або суб`єктною ознакою, а тому підлягають застосуванню виключно у випадку кореляції конкретної справи з цими ознаками.

Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ГПК України встановлює інший вид підсудності.

Водночас, за умовами частини 1 статті 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У всіх передбачених приписами статті 29 ГПК України випадках альтернатива загальному правилу підсудності для позивача є факультативною, оскільки позивач самостійно та на власний розсуд може обирати між використанням як загального правила підсудності, так і застосуванням передбаченого законом альтернативного (одного або декількох).

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (частина 5 статті 29 ГПК України).

Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Вказані вимоги є вичерпними, жодних інших вимог для визначення підсудності за вибором позивача, у тому числі щодо заявлення позовних вимог, безпосередньо пов`язаних з місцем виконання договору, господарське процесуальне законодавство не встановлює.

Згідно з частиною 1 статті 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Поняття "місце виконання зобов`язання" за своїм змістом відображає певну просторову характеристику зобов`язальних правовідносин, при цьому таке відображення може відбуватися не тільки за допомогою формулювання "місце виконання зобов`язання", але й іншими словосполученнями.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами спору укладено Договір, згідно з умовами якого позивач зобов`язався надати послуги з розподілу електричної енергії на об`єкті споживача (відповідача) - виробнича база за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181В, характеристика якого за технічними параметрами міститься в Паспорті точки/точок розподілу електроенергії (Додатку 2 до Договору). При цьому облік електричної енергії, що передається і розподіляється оператором системи розподілу та споживається споживачем здійснюється на межі балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін за Договором, яка встановлена в точках розподілу мереж в ТП-3355, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181 (Додаток 6 до Договору).

Отже сторонами Договору узгоджено, що місцем його виконання є м. Київ.

Беручи до уваги, що спір у цій справі виник щодо виконання зазначеного Договору, з урахуванням приписів частини 5 статті 29 ГПК України, яка пов`язує можливість застосування альтернативної територіальної юрисдикції (підсудності) з необхідністю визначення місця виконання такого Договору, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що дана позовна заява може бути подана до Господарського суду міста Києва (за місцем виконання договору), а не лише за місцезнаходженням відповідача.

Таким чином, позивач, користуючись правом, передбаченим частинами 1 та 5 статті 29 ГПК України, правомірно звернувся з даною позовною заявою до Господарського суду міста Києва.

Окремо слід зазначити, що право позивача на вибір підсудності випливає саме з особливостей договору, в якому визначено місце його виконання, а не з предмету спору.

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для направлення даної справи до Господарського суду Львівської області є правильними, проте колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з наведеними мотивами в оскаржуваному рішенні щодо застосування виключної підсудності згідно з частиною 3 статті 30 ГПК України, оскільки даний спір не виник з приводу нерухомого майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, на яку послався Господарський суд міста Києва, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність, стосується тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у справі № 911/2390/18 спір виник з приводу стягнення заборгованості за користування нерухомим майном за договором оренди, тому суд касаційної інстанції констатував, що такий спір є спором "з приводу" нерухомого майна, та застосував норми виключної підсудності, відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України.

Однак, спір у даній справі виник з договору надання послуг, відповідно до якого оператор системи розподілу зобов`язується надати споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкті споживача, а споживач зобов`язується їх оплатити згідно з умовами глави 5 цього Договору та Додатком 4 "Порядок розрахунків".

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, такий спір виник з договірних відносин, які не пов`язані з нерухомим майном, тобто з відносин, до яких не можна застосувати словосполучення "з приводу нерухомого майна". Натомість, спір виник з приводу договору про надання послуг, а отже існують зобов`язання з надання послуг та оплати за надані послуги, що не стосується прав та інтересів об`єкту, як нерухомого майна.

Водночас, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для направлення даної справи до Господарського суду Львівської області і розгляд справи Господарським судом міста Києва є правомірними, і не вплинули на правильність прийняття до розгляду і вирішення даного спору "судом встановленим законом".

З огляду на викладені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) та необхідністю його скасування з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю до Господарського суду Львівської області, за місцем знаходження відповідача (частина 1 статті 27 ГПК України).

Щодо суті спору, суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За визначенням частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статті 526 ЦК України, яка кореспондується зі статті 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові засади функціонування ринку електричної енергії України врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії", відповідно до якого учасниками ринку електричної енергії є виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом.

За приписами частин 1, 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу; діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства; оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Частинами 1, 2 статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 641 ЦК України).

За частинами 1, 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно з пунктом 9 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" оператор системи розподілу під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

Відповідно до пункту 2.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднанні до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно з пунктами 2.1.3, 2.1.5 ПРРЕЕ споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач шляхом підписання заяви-приднання №18/ЦОК12НН/94608 від 22.10.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, приєднався до вказаного Типового договору, який розміщено на сайті оператора системи розподілу (позивача), та за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до вимог частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи, зокрема, Актами надання послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2023 року та січень 2024 року, Актом надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за грудень 2023 року, рахунками за послуги за грудень 2023 року та січень 2024 року з додатками до них, в тому числі за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, підтверджується надання позивачем відповідачу в період з 01.12.2023 по 23.01.2024 послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії загальною вартістю 24 666,36 грн (23 931,97 (23 382,72 + 549,25) + 734,39). При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що у відповідності до положень пунктів 7, 9, 32, 33 Додатку 4 до Договору зазначені Акти надання послуг вважаються підписаними з боку відповідача, а рахунки на оплату послуг вважаються отриманими ним.

Твердження відповідача про неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що ним з листопада 2023 року було втрачено можливість контролювати споживання електроенергії по ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z9909480880561, 62Z6607096911168, в тому числі споживання такої електроенергії з боку ДП МОУ "КУМіБ" як субспоживача, а тому відповідальною особою за спожиту електроенергію у грудні 2023 року та січні 2024 року є саме ДП МОУ "КУМіБ", колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє, оскільки відповідачем не спростовано факту дії у спірний період укладеного з позивачем Договору, його дія припинена за ініціативою позивача з 23.01.2024. Позивачем поза межами строку дії Договору послуги не надавалися та, відповідно, вимоги про стягнення вартості такої заборгованості до відповідача не пред`являлися.

За змістом листів, надісланих на адресу позивача, зокрема, від 15.11.2023 за вих.№15/11, від 30.11.2023 за вих.№17/11, від 18.12.2023 за вих.№ 19/12, від 29.12.2023 за вих.№20/12, від 19.01.2024 за вих№ 19/01-1 та вих.№19/01-2, відповідач наполягав на чинності Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії зі змінами за особовим рахунком №65231012 для потреб виробничо-технічної бази підприємства відповідача.

Вказуючи на обмеження ДП МОУ "КУМіБ" доступу працівникам відповідача до електричного обладнання за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд.181, в тому числі для належного зняття показників спожитої електроенергії, послуги з розподілу якої надавав позивач, відповідач не надав доказів неможливості використання ним належної йому виробничо-технічної бази та обладнання модульного асфальто-бетонного заводу "Amman Global-160", про які йдеться у відзиві на позов, задля створення умов щодо функціонування яких та забезпечення їх електричною енергією відповідач приєнався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Відповідач у спірний період не звертався до позивача про дострокове розірвання укладеного Договору у передбаченому його умовами порядку.

Дослідивши надані відповідачем до матеріалів справи копії Актів від 10.11.2023, 30.11.2023, 28.12.2023, колегія суддів апеляційного господарського не вважає їх належними та допустими доказами у розумінні статей 76, 77 ГПК України, так як з їх змісту не убачається, що вони складені працівниками ТОВ "Дроґопол Україна", до повноважень яких відносяться функції зняття показників споживання електричної енергії з приладів обліку. Відповідачем не надано наказів про прийняття фізичних осіб, якими складенні вказані акти, на роботу, їх посадових інструкцій. У зазначених актах, складених охоронцями невідомого підприємства, не міститься інформації також щодо посадових осіб, їх прізвищ та ініціалів, ідентифікуючих даних щодо найменування юридичної особи, якими здійснено недопуск зазначених фізичних осіб до приладів обліку.

Крім того, відповідачем не подано до матеріалів справи доказів звернення до керівництва відповідної юридичної особи про необхідність допуску його уповноважених працівників до приладів обліку електричної енергії з метою зняття показників, з огляду на те, що сплив строк дії (02.11.2023) Договору на експлуатаційне, технічне обслуговування електрообладнання від 29.10.2018, укладеного ДП МОУ "КУМіБ" (замовник) та ТОВ "Дроґопол Україна" (виконавець).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на вказані Акти, стверджує, що ними підтверджується факт пошкодження невстановленими службовими особами ДП МОУ "КУМіБ" в листопаді 2023 року електротехнічного обладнання, належного відповідачу. Однак, як убачається зі змісту цих Актів, в них про такі обставини не зазначено.

Не містить таких відомостей і заява ТОВ "Дроґопол Україна" від 08.11.2023 за вих.№1/11, адресована керівнику Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, про вчинення кримінального правопорушення. У вказаній заяві відповідач стверджує про незаконне проникнення в приміщення з силовими установками, а не про пошкодження електротехнічного обладнання, належного відповідачу.

За таких обставин, зважаючи на положення статті 530 ЦК України та пунктів 7, 14 Додатку 4 до Договору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати вартості отриманих послуг за Договором на момент вирішення спору у даній справі настав.

Як убачається з наявних в матерілах справи Довідок про надходження коштів від віповідача в погашення основного боргу за розподілену позивачем електричну енергію та надані послуги з перетікання електричної енергії за період з 01.12.2023 по 01.02.2024, що не заперечені відповідачем, останній свої зобов`язання з оплати отриманих від позивача зазначених послуг своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплатив лише 2,34 грн за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за грудень 2023 року, у зв`язку з чим у нього виник борг у загальній сумі 24 664,02 грн.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 24 664,02 грн та визнання їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Щодо вимог ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про стягнення з ТОВ "Дроґопол Україна" 716,38 грн (695,38 +21,60) пені та 71,70 грн (69,54+2,16) 3% річних, нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем виконання свого грошового зобов`язання за Договором.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 230 ГК України).

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 26 Додатку 4 до Договору сторони узгодили, що за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством

Перевірши здійснений позивачем розрахунок пені на підставі наведених приписів чинного законодавства та умов Договору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у заявленій позивачем сумі, тобто у розмірі 716,38 грн.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Отже, у кредитора згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Отже, у даній справі суд першої інстанції правомірно визнав наявними правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів частини 2 статті 625 ЦК України в частині стягнення з відповідача 3 % річних.

Стягнення 3% річних здійснюється в силу норм законодавства незалежно від того чи передбачено вказані умови договором.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений судом першої інстанції розрахунок 3% річних, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність таких нарахувань та стягнення з відповідача на користь позивача 71,70 грн 3% річних.

Зважаючи на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 664,02 грн основного боргу, 716.98 грн пені та 71,70 грн 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі та, відповідно, не впливають на вирішення спору у даній справі .

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроґопол Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі №910/2229/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі №910/2229/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2229/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 30.12.2024 по 03.12.2025 включно, з 06.01.2025 по 10.01.2025 включно, з 13.01.2025 по 17.01.2025 включно, з 20.01.2025 по 24.01.2025 включно, повний текст постанови складено 05.02.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко