Постанова

від 03.03.2025 по справі 910/2229/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2025 р. Справа№ 910/2229/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" адвоката Кирищука В.П. про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроґопол Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 (повний текст складено 06.09.2024)

у справі № 910/2229/24 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроґопол Україна"

про стягнення 25 452,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі -ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроґопол Україна" (далі - ТОВ "Дроґопол Україна", відповідач) про стягнення 25 452,70 грн, з яких: заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 23 931,97 грн, пеню в сумі 695,38 грн, 3% річних у сумі 69,54 грн, а також заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у сумі 732,05 грн, пеню в сумі 21,60 грн та 3% річних у сумі 2,16 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі №910/2229/24 позов ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" до ТОВ "Дроґопол Україна" про стягнення 25 452,70 грн задоволено.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Дроґопол Україна" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" заборгованість в сумі 24 664,02 грн, пеню в сумі 716,98 грн, 3% річних у сумі 71,70 грн та судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Присуджено повернути ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 261,60 грн, сплачений платіжною інструкцією № 3013157 від 21.06.2023.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Дроґопол Україна" 26.09.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/2229/24 скасувати та направити справу для розгляду до Господарського суду Львівської області за встановленою підсудністю з покладенням судових витрат на позивача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Дроґопол Україна" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі №910/2229/24 залишено без змін.

17.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" адвоката Кирищука В.П. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2229/24. Заявник просить долучити до матеріалів справи копію Акта надання послуг №107 від 17.02.2025 та ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 200,00 грн, які понесені позивачем, у зв`язку з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.

В обгрунтування поданої заяви, позивач просить врахувати, що ним у відзиві на апеляційну скаргу заявлялося про судові витрати, які він очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, орієнтовний розмір яких становить 10 000,00 грн, а також повідомлялося про намір подати відповідні докази щодо витрат на правничу допомогу до суду та сторонам у строк встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.02.2025 заяву представника ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" адвоката Кирищука В.П. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2229/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 призначено до розгляду заяву представника ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" адвоката Кирищука В.П. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2229/24 без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

24.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ТОВ "Дроґопол Україна" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2229/24, в якому відповідач просить зазначену заяву позивача задовольнити частково, зменшити розмір витрат ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції з 10 000,00 грн до 2 000,00 грн.

Мотивуючи підстави зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявлені позивачем до відшкодування у цій справі, відповідач посилається на їх неспівмірний розмір, невідповідність критеріям розумності та обгрунтованості такого розміру по відношенню до категорії справи, яка не є складною, не потребувала значного аналізу документів, нормативно-правових актів та часу, витраченого адвокатом на підготовку відзиву на апеляційну скаргу (єдиний документ, поданий до суду апеляційної інстанції).

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у даній справі за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом апеляційної скарги ТОВ "Дроґопол Україна" у даній справі на суму 10 200,00грн додано до заяви про стягнення таких витрат: копію довіреності №18/2925 від 21.01.2025, видану ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" представнику Гаркавенку С.В.; копію Додаткової угоди №1 від 04.10.2024 до Договору №3443-ДКЕМ від 01.01.2024 про надання правової допомоги, укладеного між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та АО "Перший Радник"; Акт приймання-передачі наданих послуг №107 від 17.02.2025; копію довіреності №27/2025 від 21.01.2025, видану ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" адвокату Кирищуку В.П.

Також в матеріалах справи наявні копії Договору про надання правової допопмоги №3443-ДКЕМ від 01.01.2024, укладеного між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та АО "Перший Радник"; Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Кирищуком В.П., серія КС № 8781/10 від 07.02.2020.

Дослідженням вказаних документів колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 01.01.2024 між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Перший Радник" (виконавець) укладено Договір про надання правничої допомоги №3443-ДКЕМ (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору виконавець зобов`язується надати клієнтові правничу допомогу (послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правнича допомога, та судова інстанція відображається сторонами в Акті наданих послуг (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору приймання - передачі послуг за цим Договором здійснюється сторонами за Актами приймання- передачі наданих послуг.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору Акт приймання-передачі наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг; враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатами виконавця на надання послуг, сторони відображають в Акті приймання-передачі наданих послуг опис наданих послуг та їх загальну вартість (розмір гонорару).

Пунктом 3.5 Договору Акти приймання-передачі наданих послуг можуть бути оформлені сторонами у вигляді електронного документу з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) повноважного представника сторони.

За змістом пункту 4.2 Договору розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правнича допомога; розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 4.6 Договору оплата наланих послуг з правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг впродовж 30 календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь виконавця.

17.02.2025 сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №107.

Відповідно до зазначеного Акта виконавцем у період з 26.09.2024 по 17.02.2025 надано професійну правничу допомогу в межах справи №910/2229/24, яка розглянута Північним апеляційним господарським судом за позовом клієнта до ТОВ "Дроґопол Україна" про стягнення 25 452,70 грн. Вартість послуги (гонорару) складає 10 200,00грн. Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг немає. Гонорар розраховується і виплачується виконавцем в порядку та строки, передбачені Договором.

Із наведеного убачається, що гонорар адвоката за надану професійну правничу допомогу у справі № 910/2229/24 складає 10 200,00 грн, що є фіксованою сумою, згідно з пункту 4.3 Договору.

Із аналізу положень пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України убачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як вже зазначено судом апеляційної інстанції, загальне правило розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частинами 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи за заявою сторони судового процесу питання про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 цього Кодексу.

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським об`єднанням, що й у суді першої інстанції, доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, грунтувалися на аргументах позовної заяви.

Таким чином, правова позиція позивача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що розмір заявлених ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 200,00грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною позивачем роботою у суді апеляційної інстанції. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають безпосередньому розподілу частково, в сумі 2 000,00 грн, які належить стягнути на його користь з відповідача. Відповідно заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 221, 244, 253-254, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2229/24 задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткову постанову у справі №910/2229/24.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроґопол Україна" (81340, Львівська обл., м. Судова Вишня, вул. Заводська, буд. 35, ідентифікаційний код 40573749) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, ідентифікаційний код 41946011) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

4. У решті вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

6. Справу № 910/2229/24 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко