Постанова

від 05.02.2025 по справі 559/1845/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 559/1845/18

провадження № 61-4339св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Мале приватне підприємство «Теренок»,

відповідачі: Дубенська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду в складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С. від 15 лютого 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року Мале приватне підприємство «Беренок» (далі - МПП «Теренок») звернулося до суду з позовом до Дубенської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення міської ради, визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємству на праві власності належить цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 135314778 від 22 серпня 2018 року.

З інформаційної довідки № 135132512 від 21 серпня 2018 року підприємству стало відомо, що Управлінням Держземагенства у Дубенському районі 08 липня 2015 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,05 га з присвоєнням кадастрового номеру 5610300000:02:001:2188. Згідно відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки є ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 11 грудня 2015 року № 1180 посвідченого приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О. О. Дарувальником земельної ділянки виступав ОСОБА_1 , який набув права власності на земельну ділянку згідно з рішенням Дубенської міської ради від 29 вересня 2015 року № 4444 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 ».МПП «Теренок» вважає, що формування спірної земельної ділянки та передача її у власність відповідача, порушує право власності підприємства на нерухоме майно, а також право на земельну ділянку необхідну для його обслуговування. Вважає, що рішення Дубенської міської ради від 25 вересня 2015 року № 4444 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її у власність ОСОБА_1 є незаконним, порушує права позивача та підлягає скасуванню, оскільки спірна земельна ділянка не була вільною від забудови та на ній на момент прийняття оспорюваного рішення, знаходились капітальні будівлі, що перебувають у власності позивача. МПП « Теренок » погодження про вилучення земельної ділянки під складом для передачі її у користування чи у власність ОСОБА_1 не надавало. Від права користування земельною ділянкою не відмовлялося.

Оскільки на момент укладення договору дарування ОСОБА_1 не був законним власником спірної земельної ділянки, не мав права нею розпоряджатися, оскільки земельну ділянку набув незаконно з порушенням прав позивача. Тому, договір дарування від 11 грудня 2015 року № 1180 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає визнанню недійним як такий, що укладений з порушенням вимог частини першої статті 203 ЦК України.

Відповідно до інформаційної довідки від 21 серпня 2018 року № 135132512, 11 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О. О. внесено запис про право власності № 12492469 про набуття спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 27011876 від 11 грудня 2015 року та оспорюваний договір дарування.

У урахуванням викладеного МПП «Теренок» просило:

визнати незаконним та скасувати рішення Дубенської міської ради від 25 вересня 2015 року № 4444 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 »;

визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 грудня 2015 року, зареєстрований в реєстрі № 1180 посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О. О.;

скасувати запис № 12492469 від 11 грудня 2015 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 5160300000:02:001:2188 за ОСОБА_2 ;

стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що оскільки ОСОБА_1 володіє спірною земельною ділянкою законно, то підстави для скасування рішення Дубенської міської ради від 25 вересня 2015 року № 4444 відсутні. Зважаючи на це, відсутні підстави для визнання недійсним договору дарування № 1180 від 11 грудня 2015 року та скасування запису № 12492469 від 11 грудня 2015 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 5160300000:02:001:2188 за ОСОБА_2 .

В обґрунтування свого висновку місцевий суд посилався на технічну документацію, згідно якої спірна земельна ділянка межує із земельною ділянкою позивача, але жодних доказів того, що будь-які приміщення МПП «Теренок» знаходяться частково на спірній земельній ділянці, немає. Право власності позивача на складські приміщення до 2016 року ніякими документами не підтверджено.

Крім того, на виїзному судовому засіданні за участю представників, було проведено заміри спірної земельної ділянки та встановлено, що дана земельна ділянка у користуванні позивача не була, отже права МПП «Теренок» жодним чином не порушені.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року апеляційну скаргу МПП «Теренок» задоволено. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано рішення Дубенської міської ради від 25 вересня 2015 року № 4444 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 грудня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 180 посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О. О. Скасовано запис № 12492469 від 11 грудня 2015 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 5160300000:02:001:2188 за ОСОБА_2 . Вирішено питання про судовий збір.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи позовні вимоги МПП «Теренок», апеляційний суд вважав встановленим факт порушення міською радою процедури виділення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, оскільки вона не була вільною від забудови, що належить МПП «Теренок». Отже, рішення органу місцевого самоврядування про виділення фактично зайнятої будівлями позивача земельної ділянки для відповідача ОСОБА_1 є незаконним та таким, що порушує право власності МПП «Теренок» на належну йому частину нерухомості. Оскільки земельна ділянка виділена ОСОБА_1 незаконно, то він не набув права власника, зокрема і щодо розпорядження нею та дарування її ОСОБА_2 .

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи аргументів касаційної скарги

У березні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року, у якій просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року в справі № 161/19713/19, від 05 березня 2021 року в справі № 372/2876/17, від 14 березня 2018 року в справі № 296/5/12-ц, від 27 січня 2021 року в справі № 175/4348/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 199/83/24/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції обґрунтовано не встановлено обставин, які б перешкоджали МПП «Теренок» реалізувати своє право на спірну земельну ділянку та на нерухоме майно, яке побудоване на вказаній земельній ділянці, та зареєструвати у встановленому законом порядку право власності або право користування на земельну ділянку і право власності на зазначене нерухоме майно до 2015 року.

Відсутність у позивача документа про право власності або право користування спірною земельною ділянкою та свідоцтва про право власності на побудований склад на спірній земельній ділянці, свідчить про відсутність права у позивача стосовно цієї земельної ділянки та нерухомого майна, що на цій земельній ділянці побудоване, а відповідно відсутність порушеного права у позивача.

Суд апеляційної інстанції безпідставно всупереч наявним у справі доказам дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У травні 2024 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якій просить зазначену касаційну скаргу задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обгрунтування своїх доводів, ОСОБА_3 зазначив про те, що відсутність у позивачу документу про право власності або право користування спірною земельною ділянкою та свідоцтва на право власності на побудований склад на спірній земельній ділянці, свідчить про відсутність права у позивача стосовно цієї земельної ділянки та нерухомого майна, що на цій земельній ділянці побудоване, а відповідно відсутність порушеного права позивача у цій справі. Суд першої інстанції встановивши, що позивач при зверненні до суду за захистом своїх прав належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх позовних вимог не надав, зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції безпідставно всупереч наявним у справі доказам дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвали рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи. таким чином, суд першої інстанції на підставі встановлених ним обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, а суд апеляційної інстанції скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 559/1845/18 з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, МПП «Теренок» на праві власності належить цілісний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29 вересня 2003 року серія НОМЕР_1 , витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1587693 від 29 вересня 2003, технічним паспортом та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 135314778 від 22 серпня 2018 року.

Відповідно до рішення Дубенської міської ради Рівненської області від 20 липня 1999 року № 245 «Про збільшення земельної ділянки на право постійного користування землею МПП «Теренок», за результатами розгляду заяви про збільшення земельної ділянки і передачу земельного масиву в постійне користування, міська рада вирішила вилучити земельну ділянку площею 0,5 га у ЛТД «Укро-ЕКС» та відмінити рішення виконкому міської ради № 128 від 16.03.1994 п. 1.11 про надання згоди на відведення земельних ділянок під індивідуальне будівництво. Надано згоду МПП «Теренок» (директору ОСОБА_4 ) на збільшення земельної ділянки для обслуговування об`єктів побутового обслуговування площею 0,7 га вилучених в п. 1 цього рішення, а також площею 0,06 га із земель запасу міста.

Підприємством здійснено будівництво складу за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 від 29 вересня 2003 виданого виконавчим комітетом Дубенської міської ради. Відповідно до технічного паспорту склад має площу 257,5 кв.м. та прибудову площею 71,1 кв.м.

Згідно рішення Дубенської міської ради від 25 вересня 2015 № 4444 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність гр. ОСОБА_1 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5610300000:02:001:2188), розташованої в межах АДРЕСА_2 площею 0, 0500 га у власність ОСОБА_1 .

Згідно інформаційної довідки № 135132512 від 21 серпня 2018 року, Управлінням Держземагенства у Дубенському районі 08 липня 2015 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,05 га з присвоєнням кадастрового номеру 5610300000:02:001:2188. Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки являється ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 11 грудня 2015 року №1180 посвідченого приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О. О.

Як свідчить договір дарування приватизованої земельної ділянки від 11 грудня 2015 № 1180 посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О. О., ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_2 прийняла у дарунок приватизовану земельну ділянку розміром 0, 05 га, кадастровий номер 5610300000:02:001:2188, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Ця земельна ділянка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15 жовтня 2015 року, індексний номер 45683786, зареєстрованого реєстраційною службою Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області, номер запису про право власності 11607626, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 750292856103. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно довідки №616 виданої КП «Архітектор» Дубенської міської ради від 24 листопада 2015, на даній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна не побудовано.

Рішенням Дубенської міської ради від 30 березня 2001 року №709 МПП «Тренок» (директор ОСОБА_4 ) надано в постійне користування земельну ділянку по АДРЕСА_3 загальною площею 1, 74 га: для розміщення та експлуатації об`єктів промисловості площею 1, 29 га та під громадською забудовою 0, 45 га. Видано державний акт на право постійного користування землею МПП «Теренок» загальною площею 1, 74 га (пункт 1, 2 рішення). Збільшено МПП «Теренок» земельну ділянку 0, 7 га, забудованих земель для обслуговування виробничої бази по АДРЕСА_3 за рахунок земель запасу, МПП «Теренок» замовити в місячний термін в землевпорядній організації проект надання земельної ділянки з наступним розглядом на сесії міської ради (пункт 3, 4 рішення). Вважати таким, що втратив чинність пункт 2 рішення міської ради від 20 липня 99 № 245.

Як свідчать квитанції про оплату земельного податку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачували податок за відведення земельної ділянки.

Згідно висновку експертів №8031-8032 судової земельно-технічної експертизи від 24 квітня 2018, має місце порушення МПП «Теренок» умов землекористування, зокрема порушення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Виявлене порушення меж здійснено шляхом влаштування частини будівлі складу належного МПП « Теренок » на земельній ділянці по АДРЕСА_2 . Наявне порушення меж земельної ділянки з №5610300000:02:001:2188, воно полягає у розташуванні частини будівлі складу на вказаній земельній ділянці. Відповідно до наданих документів накладання інших земельних ділянок на вказану ділянку не виявлено.

Відповідно до протоколу №1 засідання комісії для проведення обстеження земель комунальної власності м. Дубно з метою встановлення фактичної площі використання земельної площі МПП «Теренок» від 21 травня 2019 року та акту обстеження земельної ділянки№1 від 30 травня 2019, при обстеженні встановлено факт використання земельної ділянки МПП «Теренок» без правовстановлюючих документів. Зокрема, на земельній ділянці комунальної власності площею 0, 6255 га, яка загороджена залізобетонними плитами, розташовані об`єкти нерухомого майна вищевказаного підприємства: цех первинної обробки деревини, добудова до будівлі пральні, частина будівлі складу. Інша частина складу розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 5610300000:02:001:2188) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_2 .

Рішенням Дубенської міської ради від 25 вересня 2015 року №4444 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5610300000:02:001:2188), розташованої в межах АДРЕСА_2 площею 0,0500 га у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

20 грудня 2001 року видано державний акт на право постійного користування землею І-РВ №002148, відповідно до якого МПП «Теренок» Дубенською міською радою надано у постійне користування 1, 74 га землі: 1, 29 га - для розміщення та експлуатації об`єктів промисловості площею та 0, 45 га - під громадську забудову.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) МПП «Теренок» в межах АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель, закладів побутового обслуговування, встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) МПП «Теренок» в межах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

Рішенням Дубенської міської ради від 06 грудня 2019 №4374 надано дозвіл МПП « Теренок » на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_3 площею 0, 6255 га у власність шляхом викупу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Отже, виходячи із статей 116, 118 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Аналіз законодавства, яким урегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок у власність, дає підстави для висновку, що всі дії відповідних суб`єктів (органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх структурних підрозділів), які наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність чи користування.

Частиною першою статті 91 ЗК України, зокрема, передбачено, що власники земельних ділянок зобов`язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок.

Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у створенні власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина друга, пункту «б» частини третьої статті 152 ЗК України).

Під час вирішення цього спору, судом першої інстанції встановлено, земельну ділянку (кадастровий номер 5610300000:02:001:2188), розташовану по АДРЕСА_2 , площею 0,0500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), передано у приватну власність ОСОБА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови на підставі рішення Дубенської міської ради від 25 вересня 2015 року №4444. Згідно технічної документації земельна ділянка ОСОБА_1 межує із земельною ділянкою позивача. Рішенням Дубенської міської ради від 30 березня 2001 №709 МПП «Теренок» надано в постійне користування земельну ділянку по АДРЕСА_3 загальною площею 1, 74 га: для розміщення та експлуатації об`єктів промисловості площею 1, 29 га та під громадською забудовою 0, 45 га. МПП «Теренок» не належало ні право власності, ні право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , жодних рішень Дубенською міською радою щодо цього не приймалось.

Згідно висновку експертизи № 8031-8032 від 24 квітня 2018, має місце порушення МПП «Теренок» умов землекористування, зокрема порушення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Виявлене порушення меж здійснено шляхом влаштування частини будівлі складу належного МПП « Теренок » на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , яка у власність позивачу не передавалась.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про те, що оскільки позивачем не доведено, що земельна ділянка надана у власність відповідачу порушує їх права землекористувачів, то підстави для скасування рішення Дубенської міської ради від 25 вересня 2015 року №4444 відсутні. Зважаючи на це, відсутні підстави і для визнання недійсним договору дарування №1180 від 11 грудня 2015 та скасування запису № 12492469 від 11 грудня 2015 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 5160300000:02:001:2188 за ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку у застосуванні норм матеріального права, рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року скасувати, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов