Ухвала

від 04.02.2025 по справі 352/3003/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

4 лютого 2025 року

м. Київ

Справа № 352/3003/23

Провадження № 61-13345ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивачка), інтереси якої представляє Манченко Олена Віталіївна (далі - адвокат),

на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року

у справі за позовом позивачки до Угринівської сільської ради об`єднаної територіальної громади (далі - сільрада) та ОСОБА_2 (далі - сусідня землевласниця) за участю Садівничого товариства «Механізатор» (далі - третя особа, СТ «Механізатор») як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання протиправним і скасування рішення сільської ради та

в с т а н о в и в:

1. У грудні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Клузівської сільської ради від 2 серпня 2017 року (далі - рішення від 2 серпня 2017 року) про надання дозволу сусідній землевласниці на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га для ведення садівництва в селі Клузеві за рахунок невжитків, які прилягають до її земельної ділянки (далі - спірна земельна ділянка).

2. 29 квітня 2024 року Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про задоволення позову та стягнув з відповідачів на користь позивачки по 536,80 грн відшкодування судового збору.

3. 8 травня 2024 року цей суд ухвалив додаткове рішення, згідно з яким стягнув із відповідачів на користь позивачки по 2 500,00 грн відшкодування витрат на правничу допомогу.

4. 26 серпня 2024 року Івано-Франківський апеляційний суд прийняв постанову (повний текст склав 4 вересня 2024 року), згідно з якою апеляційну скаргу сусідньої землевласниці задовольнив частково: скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову; стягнув із позивачки на користь сусідньої землевласниці 1 610,40 грн відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги та 4 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

5. 3 жовтня 2024 року адвокат в інтересах позивачки сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 31537/0/220-24 від 4 жовтня 2024 року), у якій просить: 1) поновити строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року; 2) скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції від 29 квітня 2024 року; 3) розподілити судові витрати. Обґрунтувала так:

- 27 грудня 2018 року Клузівську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області реорганізували шляхом приєднання до сільради;

- апеляційний суд неправильно визначив правовий режим спірної земельної ділянки. Та ділянка, яка стосується предмета спору і зазначена в рішенні як «невжитки», фактично є частиною єдиної дороги (проходу та проїзду) до ділянки позивачки, що межує із земельними ділянками сусідньої землевласниці та розташована в межах чинного акта постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га третьої особи з 1988 року (це відображено на схемі зазначеного акта).

Із 1993 року вказану дорогу шириною 5 метрів використовує позивачка й інші члени третьої особи як проїзд і прохід, тобто як дорогу загального користування.

Із 2017 року у позивачки та сусідньої землевласниці почали виникати спори з приводу систематичного вчинення останньою перешкод у користуванні єдиним заїздом позивачки до належної їй земельної ділянки. Остання фактично розташована так, що інших доріг до неї немає, бо вона є крайньою. Жодних заїздів на територію третьої особи навколо ділянки позивачки немає.

Із 2016 року сусідня землевласниця, якій належать три суміжні земельні ділянки площею 0,15 га, розпочала самочинне будівництво житлового будинку, внаслідок чого його частина розташована на дорозі загального користування, якої стосується ця справа.

У справі № 300/2379/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд зобов`язав сусідню землевласницю знести самочинно збудований об`єкт будівництва - житловий будинок, розташований на території третьої особи в селі Клузеві Тисменицького району Івано-Франківської області. Апеляційний суд у справі № 352/3003/23 не врахував обставини, встановлені у справі № 300/2379/19;

- суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії малозначних, оскільки в ухвалі про відкриття провадження у справі цей висновок не мотивував;

- позивачка позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженою постановою апеляційного суду, під час розгляду іншої справи - № 352/3005/23 за позовом позивачки до сільради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - СТ «Механізатор», сусідньої землевласниці, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - про визнання протиправним і скасування рішення сільради від 30 вересня 2020 року «Про затвердження детального плану території садибної забудови земельних ділянок Садового товариства «Механізатор» у селі Клузеві Тисменицького району Івано-Франківської області (далі - рішення від 30 вересня 2020 року). На схемі цього детального плану території чітко зображена спірна земельна ділянка як частина дороги загального користування, яка є проїздом до земельної ділянки позивачки;

- 12 квітня 2024 року позивачка отримала від Архівного відділу Івано-Франківської РДА відповідь на адвокатський запит від 23 січня 2024 року, за змістом якої 2 серпня 2017 року на розгляд сесії сільради не виносили питання про надання дозволу сусідній землевласниці на складання проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки; таке рішення не приймали. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, обґрунтовано врахував ці обставини. На судовому засіданні в апеляційному суді сусідня землевласниця визнала, що дійсно у 2017 році сільрада рішення від 2 серпня 2017 року не приймала;

- розгляд справи становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується прав та законних інтересів не лише позивачки, але й власників 72 земельних ділянок у третьої особи;

- апеляційний суд порушив вимоги статей 2, 7, 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки не забезпечив належну фіксацію судового засідання 26 серпня 2024 року - у день прийняття постанови;

- оскаржену постанову прийняв не той склад колегії суддів, який був визначений згідно з автоматизованим розподілом судової справи. У протоколі цього розподілу зазначені судді Томин О. О., Бойчук І. В., Пнівчук О. В. Тоді як у протоколі судового засідання, яке відбулося 26 серпня 2024 року, вказані судді Томин О. О., Бойчук І. В., Луганська В. М. Це є підставою для скасування постанови апеляційного суду згідно з пунктом 1 частини першої статті 411 ЦПК України - справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі № 388/801/22);

- апеляційний суд не врахував висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № 826/765/17, від 25 травня 2022 року у справі № 120/3661/19-а, від 1 травня 2023 року у справі № 1.380.2019.004123, про те, що дозвіл на розробку проєкту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі статті 118 Земельного кодексу України можна надати лише на вільну земельну ділянку. Ненадання погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою;

- після завершення розгляду справи Верховним Судом адвокат в інтересах позивачки надасть остаточний розрахунок витрат на правничу допомогу й усі необхідні докази на підтвердження цих витрат.

6. 18 листопада 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Позивачка мала надати: докази надіслання касаційної скарги та доданих до неї матеріалів до електронних кабінетів учасників справи, а у разі відсутності таких кабінетів або відомостей про них - у паперовій формі листами з описами вкладення; докази сплати 1 717,76 грн судового збору.

7. 5 грудня 2024 року адвокат в інтересах позивачки сформувала у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків (вх. № 38122/0/220-24 від 5 грудня 2024 року). До заяви додала: описи вкладення у цінні листи разом із накладними №№ 7601800354209, 7601800354195 і 7601800354217 від 5 грудня 2024 року на підтвердження надсилання сусідній землевласниці, сільраді і третій особі копій касаційної скарги та заяви про усунення недоліків з доданими до них матеріалами; квитанцію ID 7542-2187-4916-2334 від 5 грудня 2024 року про сплату 1 717,76 грн.

8. Позивачка просить поновити їй строк на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску цього строку обґрунтувала так: повний текст оскарженої постанови апеляційний суд склав 4 вересня 2024 року та надіслав позивачці 8 вересня 2024 року, а 3 жовтня 2024 року позивачка подала касаційну скаргу.

8.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

8.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

8.3. Оскільки позивачка подала касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови апеляційного суду, вона дотримала вимогу, передбачену частиною першою статті 390 ЦПК України. Тому відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

9. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

10. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Справа є малозначною, однак позивачка стверджує, що позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням (про те, що сусідня землевласниця не порушила прав позивачки, так як спірна земельна ділянка не призначена для проходу чи проїзду до земельної ділянки позивачки) під час розгляду іншої справи - № 352/3005/23 за позовом позивачки до сільради про визнання протиправним і скасування рішення від 30 вересня 2020 року. Цей аргумент потребує перевірки. Аргументи про те, чому розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес, і у чому помилковість віднесення справи до категорії малозначних, позивачка належно не підтвердила. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Угринівської сільської ради об`єднаної територіальної громади та ОСОБА_2 за участю Садівничого товариства «Механізатор» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання протиправним і скасування рішення сільської ради.

3. Витребувати з Тисменицького районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 352/3003/23.

4. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко