Рішення

від 21.01.2025 по справі 645/2037/24

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/2037/24

Провадження № 2/645/162/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача - Пелих Л.Д., відповідач - ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень», в особі представника - адвоката Пелих Л.Д., звернулись до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у загальному розмірі 203789,35 грн., які складаються з безпідставно отриманих коштів у розмірі 182883,24 грн., індекс інфляції за період з 12.11.2022 по 27.03.2024 року у розмірі 13363,87 грн. та 3% річних за період з 12.11.2022 по 27.03.2024 року у розмірі 7542,24 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначили, що Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.06.2021 року по справі 645/1451/20, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суми компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати задоволені частково, а саме: стягнуто з ТОВ «Компанія кольорової поліграфії Україна Юнь Чень» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку з індексацією доходу працівника у зв`язку з порушенням строку її виплати у сумі 732021 грн. 18 коп. з урахуванням відрахування з неї прибуткового податку та обов`язкових платежів. Стягнуто з ТОВ «Компанія кольорової поліграфії Україна Юнь Чень» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 09.12.2019 року по 30.03.2020 року у розмірі 200 630 грн. 43 коп. з урахуванням відрахування з неї прибуткового податку та обов`язкових платежів. Стягнуто з ТОВ «Компанія кольорової поліграфії Україна Юнь Чень» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2006 грн. 41 коп. Постановою Полтавського апеляційного суду від 04.10.2022 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.06.2021 року та додаткове рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.01.2022 року залишені без змін.Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова 09.06.2021 року по справі № 645/1451/20 набрало законної сили 04.10.2022 року. Позивачем на виконання рішення суду 11.11.2022 року було перераховано відповідачу грошові кошти, відповідач отримав на свій рахунок кошти у розмірі: 732021,18 грн. (платіжна інструкція № 2107 від 11.11.2022р.); 205 841,61 грн. (платіжна інструкція № 2108 від 11.11.2022р.); 2 058,41 грн. (платіжна інструкція № 2109 від 11.11.2022р.); 5 000,00 грн. (платіжна інструкція № 2110 від 11.11.2022р.). Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає перерахуванню в бюджет та вираховується із суми 937 862,79 грн. (732 021,18 грн.+205 841,61 грн.) фізичної особи, становить: 937 862,79 грн. х 18% = 168 815,30 грн. ( сума податку на доходи фізичних осіб); 937 862,79 грн. х 1,5% = 14 067,94 грн. (сума військового збору). 13.01.2023 року на вайбер відповідача (0631935539) було направлено повідомлення (необхідно надати підтверджуючі документи про сплату податків 18% та 1,5% з компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку. Оплату здійснено 11.11.2022 року), дане повідомлення було прочитано відповідачем. Також, відповідачу був направлений лист вих. № 23 від 13.02.2023 року на адресу його проживання ( АДРЕСА_1 ), в якому позивач просив повернути суму 182 883,24 грн. 14.02.2023 року на електронну адресу представника відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), працівник позивача ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) направив лист вих. № 23 від 13.02.2023 року, в якому позивач просив повернути грошові кошти у розмірі 182 883,24 грн. До теперішнього часу відповідач не повернув/не перерахував позивачу кошти у розмірі 182 883,24 грн. (податок на доходи фізичних осіб (168 815,30 грн.) і військовий збір (14 067,94 грн.)). Таким чином, відповідач отримав грошову компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі більшому ніж встановлено чинним законодавством України та визначено рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.06.2021 року, постановою Полтавського апеляційного суду від 04.10.2022 року по справі №645/1451/20, у зв`язку з чим у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 182 883,24 грн., з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.02.2023 року було відкрито провадження по даній справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, враховуючи суму стягнення та розпочато підготовче провадження по справі.

Не погодившись із позовними вимогами відповідачем ОСОБА_1 27.06.2024 року через «Електронний суд» було подано відзив на позовну заяву, який обгрунтовували тим, що чинним законодавством України встановлено заборону відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат. Відповідно до ст. 129 Кодексу законів про працю України не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення. Крім того, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995 р. заборонено здійснювати відрахування з компенсаційних виплат, в тому числі з компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Аналіз чинного трудового законодавства дозволяє дійти висновку, що компенсаціями називаються і гарантійні виплати, які провадяться у зв`язку з невикористанням відпустки (або її частини). Тобто твердження позивача про наявність заборгованості є лише невдалою спробою виправдати чималі порушення ТОВ «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» норм трудового та податкового законодавства України, які встановлюють обов`язок та порядок проведення роботодавцем в день звільнення працівника остаточного розрахунку та здійснення виплати всіх належних працівнику відповідно до законодавства сум грошових коштів. Крім того, позивачем в день звільнення не було проведено з відповідачем остаточного розрахунку та не було здійснено виплати всіх належних йому при звільненні сум грошових коштів відповідно до законодавства, що у свою чергу і стало підставою для звернення до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення грошових коштів. В даній справі є суттєвим, що заробітна плата, отримувана відповідачем за основним місцем роботи у ТОВ «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» була основним засобом до існування відповідача. Через те, що після закінчення строку дії трудового договору відповідач був вимушений покинути територію України та поїхати до Китайської Народної Республіки, він поніс значні матеріальні витрати на усі дії, пов`язані зі зміною місця перебування, облаштування свого життя тощо. Довготриваючий, виснажливий судовий процес займав увесь час відповідача на спілкування та обмін інформацією з адвокатами, юристами, на підготовку процесуальних документів для судового процесу і здійснення їх відправки до України, через що відповідач не мав можливості влаштуватися на нову роботу задля отримання грошових коштів, необхідних для забезпечення його життя. Тим самим, не одержана заробітна плата за раніше виконану роботу, а також процес захисту своїх трудових прав, нанесли суттєві матеріальні збитки та мало негативні наслідки для життя відповідача. Вимоги позивача про можливість відрахування грошових коштів з виплачених сум, а тим більше, проведення таких відрахувань відповідачем/за рахунок відповідача, суперечать законодавству України, не містять правового обґрунтування та є помилковими. Позивач провів з відповідачем повний розрахунок, а саме сплатив належні при звільненні суми на користь відповідача лише «11» листопада 2022 року на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від «09» червня 2021 року у справі № 645/1451/20, залишеного без змін постановою Полтавського апеляційного суду від «04» жовтня 2022 року. Таким чином, з урахуванням положень ч. 3 ст. 233 КзПП, строк звернення позивачем до суду сплинув «11» листопада 2023 року. Грошові кошти було отримано відповідачем внаслідок добровільного перерахування ТОВ «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, а тому не вбачається підстав для застосування до цих коштів поняття «безпідставно набуте майно» у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України. Проте, навіть якщо припустити, що дані грошові кошти можуть вважатися безпідставно набутими, вони не підлягають поверненню з урахуванням ст. 1215 ЦК, адже заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності недобросовісності з боку набувача не підлягають поверненню. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, адже вимоги наведені позивачем у позовній заяві є безпідставними, необґрунтованими, а також такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Відтак, відповідач не визнає позовні вимоги повністю.

02.07.2024 року позивачем через «Електронний суд» було надано відповідь на відзив, в якій він не погодився із запереченнями відповідача зазначеними у відзиві, вважав їх необгрунтованими, не підтвердженими належними і допустимими доказами. Зазначив, що відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не погіршує становище працівника, оскільки за цей період, в разі перебування на посаді, працівник отримав би заробітну плату, з якої також відраховувалися б податки і збори. Оскільки виплата доходу у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку під час звільнення працівника, здійснюється звільненому працівнику й не пов`язана з відносинами трудового найму, такий дохід обкладається ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%, як інші доходи. Підприємство, яке виплачує такий дохід, для такого платника податку являється податковим агентом, а тому повинно утримати ПДФО та військовий збір із суми доходу, перерахувати їх до бюджету та відобразити виплату у формі № 1ДФ. Тому, незважаючи на те, що призначена судом сума зменшується на суму податкових відрахувань, цей факт в жодному разі не погіршує становище працівника, адже якби працівник просто отримував зарплату, то таку зарплату він отримував би також з урахуванням утримання обов`язкових податкових платежів, військового збору. Отже, правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Глави 83 Цивільного кодексу України про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.04.2024 року було закрито підготовче провадження по даній справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник ТОВ «КОМПАНІЯ КОЛЬОРОВОЇ ПОЛІГРАФІЇ УКРАЇНА-ЮНЬ ЧЕНЬ» - адвокат Пелех Л.Д. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила про їх задоволення, при цьому пояснила, що позивачем, за рішенням суду від 09.06.2021 року, були перераховані кошти відповідачу в повному обсязі на загальну суму 937 862,79 грн., без відрахування обов`язкових платежів податку на доходи фізичних осіб та військового збору. На неодноразові звернення до відповідача з проханням повернути зайво отриманні кошти, він не відреагував. Підприємство позивача, враховаючи обов`язок сплачувати податки та збори, сплатило на користь держави, за рахунок підприємства, податок на доходи фізичних осіб в 168 815,30 грн. і військовий збір 14 067,94 грн.. Безпідставно отримані відповідачем кошти, повернуті ним не були.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, надав до суду відзив на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши позицію відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовим розглядом встановлено, що Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.06.2021 року по цивільній справі №645/1451/20 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку з індексацією доходу працівника, у зв`язку з порушенням строку її виплати у сумі 732 021 грн. 18 коп. з урахуванням відрахування з неї прибуткового податку та обов`язкових платежів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 09.12.2019 року по 30.03.2020 року у розмірі 200 630 грн. 43 коп. з урахуванням відрахування з неї прибуткового податку та обов`язкових платежів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 006 грн. 30 коп. /а.с.28-34/ Рішення набрало законної сили 04.10.2022 року.

Відповідно до платіжної інструкції №2107 від 11.11.2022 року ТОВ «ККП Україна-ЮНЬ ЧЕНЬ» перерахувало ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку, на підставі Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.06.2021 р., постанови Полтавського Апеляційного суду від 04.10.2022 р., справа №645/1451/20 - у розмірі 732021 грн.18 коп. /а.с.38/

Відповідно до платіжної інструкції № 2108 від 11.11.2022 року ТОВ «ККП Україна-ЮНЬ ЧЕНЬ» перерахувало ОСОБА_1 середній заробіток, на підставі Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.06.2021 р., постанови Полтавського Апеляційного суду від 04.10.2022 р., справа №645/1451/20 - у розмірі 205841 грн.61 коп. /а.с.39/

Відповідно до платіжної інструкції № 2109 від 11.11.2022 року ТОВ «ККП Україна-ЮНЬ ЧЕНЬ» перерахувало ОСОБА_1 судовий збір, на підставі Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.06.2021 р., постанови Полтавського Апеляційного суду від 04.10.2022 р., справа №645/1451/20 - у розмірі 2058,41 грн. /а.с.40/

Відповідно до платіжної інструкції № 2110 від 11.11.2022 року ТОВ «ККП Україна-ЮНЬ ЧЕНЬ» перерахувало ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, на підставі Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.06.2021 р., постанови Полтавського Апеляційного суду від 04.10.2022 р., справа №645/1451/20 - у розмірі 5000 грн. /а.с.41/

13.02.2023 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист вих. № 23 від 13.02.2023 року, в якому позивач просив відповідача повернути зручним для нього способом, суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає перерахуванню в бюджет та вираховується із суми 937682,79 грн. доходу фізичної особи, та яка складається з суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 168815,30 грн. та суми військового збору у розмірі 14067,94 грн. /а.с.42/

Відповідно до платіжної інструкції № 2595 від 29.03.2024 року ТОВ «ККП Україна-ЮНЬ ЧЕНЬ» сплатило Головному УДКСУ у Харківській області, податок на дохід фізичних осіб з компенсації за невикористану відпустку і середньої заробітної плати ОСОБА_1 по справі №645/1451/20 - у розмірі 168815 грн.30 коп. /а.с.50/

Відповідно до платіжної інструкції № 2596 від 29.03.2024 року ТОВ «ККП Україна-ЮНЬ ЧЕНЬ» сплатило Головному УДКСУ у Харківській області, військовий збір з компенсації за невикористану відпустку і середньої заробітної плати ОСОБА_1 по справі №645/1451/20 - у розмірі 14067 грн.94 коп. /а.с.51/

При розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/ захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.

Стаття 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 63 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування - це законодавчо врегульований процес встановлення та утримання податків у країні, визначення їхніх розмірів і ставок, відповідних об`єктів та кола юридичних і фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а також порядок сплати податків.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п. 164.1 ПК України - базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, передбачені ст. 165.1 ПК України.

У постанові від 08 грудня 2021 року (справа № 9901/407/19, провадження № 11-43заі21) Велика Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: «У пункті 164.6 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яка визначає базу оподаткування, зазначено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Системний аналіз пункту 3 Порядку № 100 та пункту 164.6 статті 164 ПК України дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (за загальним правилом 18 відсотків). Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.»

Згідно ст. 15 ПК України - платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно ст. 167 ПК України - ставка подату становить 18%.

Згідно п. 16-1 Перехідних положень ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, - тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

1.1. Платника збору є особи, визначені п. 162.1 статті 162 цього Кодексу (фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в України, так і іноземні доходи; фізична особа-нерезедент,яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент).

1.2. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5% від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги в рішенні від 09.06.2021 року, визначив суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказав в резолютивній частині рішення.

Податки і збори із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та компенсації за невикористану відпустку, присуджені за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невикористану відпустку, зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.

Таким чином, позивач при виплаті на користь відповідача, грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, при цьому виступав щодо нього податковим агентом, був зобов`язаний (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу та сплатити до державного бюджету 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору.

Відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не погіршує становище відповідача, як колишнього працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, він отримував би заробітну плату, із якої також підлягали відрахуванню податки і збори.

Під час розгляду справи судом встановленого, що позивачем було добровільно, після набрання рішення законної сили, виконано рішення суду від 09.06.2021 року та сплачено на користь відповідача по даній справі ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку з індексацією доходу працівника, у зв`язку з порушенням строку її виплати у сумі 732 021 грн. 18 коп., середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 09.12.2019 року по 30.03.2020 року у розмірі 200 630 грн. 43 коп., судовий збір 2 006 грн. 30 коп., в зазначених в рішенні сумах. При цьому, позивачем не було проведено відрахування з сплаченої суми податку з доходу фізичної особи та військовий збір, як це було зазначено в рішенні суду, тобто припустили розрахункову помилку.

В добровільному порядку відповідач не повернув суму податку та військового збору, який позивач сплатив 29.03.2024 року у розмірі 168815 грн.30 коп. та у розмірі 14067 грн.94 коп. до Державного бюджету, тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 181867 гривень 06 коп., а саме податок на дохід фізичної особи в розмірі - 167877,29 грн. та військовий збір в розмірі 13989,77 грн., виходячи із сум зазначених у рішенні суду, та із яких мали бути відраховані податки, а саме сума 932651,61 грн. Позивач помилково до зазначеної суми зарахував ще 5000 гривень на оплату правової допомоги, згідно додаткового рішення суду та сплатив цю суму двічі. Але суд не погоджується із розрахунком позивача, враховуючи, що 5000 гривень це не дохід відповідача, а компенсація йому за надану правову допомогу.

Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем, а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.

У своїй Постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 Верховний Суду вказав, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Внаслідок цього захисту має реально відбуватися припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта та відновлення порушених прав; спосіб захисту розглядається як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення мети цього захисту права; Конституція гарантує можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагається, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим - тобто порушення дійсно повинно мати місце і стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів позивача. Отже, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Враховуючи, що податок та військовий збір мають сплачуватись за рахунок працівника, який отримував дохід, в даному випадку за рахунок відповідача, а під час виконання рішення позивачем не були відраховані із виплаченої суми податки та збір, а податок та збір пізніше сплачені за рахунок позивача до Державного бюджету, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 181867 гривень 06 коп. була набута відповідачем безпідставно, а не повернення зазначеної суми відповідачем - є порушенням прав позивача.

Згідно ст. 1212 ЦК України - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно ст. 1215 ЦК України - не підлягає поверненню безпідставно набуті:1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням суду від 09.06.2021 року на користь відповідача було стягнуто компенсацію за невикористану відпустку, а також згідно ст. 117 КЗпП середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, тобто ця сума не є заробітною платою, в розумінні ст.1,2 Закону України "Про оплату праці", а мірою відповідальності за прострочку виплати при звільнені, та компенсацією, а предметом даного позову є безпідставно отримані кошти у вигляді податку та військового збору, тому суд не погоджується із доводами відповідача про те, що зазначені суми не підлягають поверненню, згідно ст. 1215 ЦК України.

Суд також не погоджується із доводами відповідача про те, що позивачем по справі пропущений строк звернення до суду передбачений ст. 233 КЗпП, так як в даному випадку судом не розглядується трудовий спір, та строк звернення до суду з даним позовом регулюється положеннями ЦК України.

Щодо вимоги позивача про застосування положень ст. 625 ЦК України та стягнення із відповідача індекс інфляції в розмірі 13363,87 грн. та 3% річних за період з 12.11.2022 по 27.03.2024 року у розмірі 7542,24 грн., то суд зазначає наступне.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть визначатися у рішенні суду.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З огляду на вказане враховуючи, що грошове зобов`язання щодо сплати на підставі рішення суду виникло у позивача, а саме сплатити суми компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку із відповідачем, та відрахування із виплачених сум податку на доходи фізичної особи та військового збору було обов`язком позивача, як податкового агента, за рахунок коштів, які мали бути виплачені відповідачу, та ним було порушено податкове законодавство, враховуючи основоположні принципи цивільного судочинства справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що положення ст. 625 ЦК України, не підлягають застосованню до даних правовідносин, та в цій частині суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 76-81, 144, 256, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» безпідставно отриманні кошти у розмірі 181867 (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот шістдесят сім) гривень 06 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» судовий збір у розмірі 2728 грн. 01 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень», код 31632557, адреса: 61099, м.Харків, вул.Свистуна, буд.4;

Представник позивача: Пелих Людмила Дмитрівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 10.02.2025 року.

Головуючий - суддя: І.В.Ульяніч