Постанова

від 05.02.2025 по справі 369/1972/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року м. Київ

Справа № 369/1972/21

Провадження №22-ц/824/1205/2025

Резолютивна частина постанови оголошена 05 лютого 2025 року

Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Желепи В.В.

сторони: позивач ОСОБА_1

відповідач Державне підприємство «Науково-дослідний,

виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року, постановлену у складі судді Янченко А.В., -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, про стягнення з ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року у цивільній справі № 369/1972/21 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі та поновлення на роботі, в розмірі 76 461 грн за період з 29.08.2023 року по 11.12.2023 року.

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року у справі № 369/1972/21 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ директора ДП«Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» № 195/1-K від 17.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника генерального директора ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді Першого заступника генерального директора ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»; стягнуто з ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Станом на 11 грудня 2023 року вказане рішення в частині поновлення на роботі не виконано, тому , посилаючись на ст. 236 КзПП України з урахуванням поданих уточнених заяв просив стягнути з ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на його користь за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 29 серпня 2023 року по 23 березня 2024 року, що становить 152 922 грн (210 днів х 728,20 грн.(середній заробіток) = 152 922 грн.) .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року в порядку статті 236 Кодексу законів про працю України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі залишено без задоволення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником належними та допустимими доказами не доведено суду звернення до відповідача із заявою про поновлення на посаді, або звернення до державного чи приватного виконавця із заявою про виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 29.08.2023 року по 25.03.2024 року. Крім того, 22.02.2024 року ДП Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» надіслало ОСОБА_1 лист за вих. № 75/1.01-13 про необхідність з`явитися до підприємства для виконання рішення суду, отримання наказу про поновлення на роботі, допуску до виконання посадових обов`язків. Крім того, 22.02.2024 року ДП Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» надіслало ОСОБА_1 лист за вих. № 75/1.01-13 про необхідність з`явитися до підприємства для виконання рішення суду, отримання наказу про поновлення на роботі, допуску до виконання посадових обов`язків.

Заявник до роботодавця для виконання рішення суду про поновлення на посаді не з`явився.

А відтак, суд вважає, що невидання наказу про поновлення заявника на посаді обумовлено не вчиненням заявником активних дій щодо виконання рішення суду про поновлення на посаді.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити та стягнути з ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 29 серпня 2023 року по 25 березня 2024 року у розмірі 152 922 грн.

Зокрема, вказує, що суд першої інстанції суд не вказав, яка норма законодавства передбачає, що позивач наділений повноваженнями або обов`язком звернутися до роботодавця, який допустив незаконне звільнення та протягом тривалого часу про поновлення на роботі.

Необґрунтованою є оцінка суду дій позивача щодо не звернення до відповідача із заявою про поновлення на роботі. Судом не наведено норму законодавства, що визначає: форму, зміст та порядок подачі такої заяви про поновлення на роботі, за наявності рішення суду.

Крім того, не враховано судом і його лист «Про отримання інформації про умови трудового договору», який надіслано на адресу відповідач, а докази надсилання листа і лист надані суду для оцінки під час розгляду заяви від 29.12.2023 про невиконання рішення суду, проте факт звернення із вказаним листом не знайшов свого відображення в оскаржуваній ухвалі суду.

Судом невірно оцінено дії позивача з огляду на правову позицію Верховного Суду України, який чітко визначив межі бездіяльності відповідача-роботодавця: необхідність видачі наказу про поновлення працівника на роботі або поважність причини неможливості оформлення такого юридичного документі.

Також судом не надано належну оцінку, що заява про невиконання рішення суду датована 29 грудня 2023 року, а мотивування відмови у її задоволенні судом здійснено з огляду на усний довід представника відповідача про направлення позивачу листа 22 лютого 2024 року.Таким чином, з 29.08.2023 (період невиконання рішення суду) та станом на 29.12.2023 (день звернення до суду), та на 22.02.2024 відповідачем не вживалися жодні дії щодо негайного виконання законного рішення суду, тобто судом виправдана бездіяльність відповідача у невиконанні рішенні суду навіть за період з 29 серпня 2023 року по 22 лютого 2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» зазначає, що з моменту ухвалення рішення суду 02 версеня 2021 року про поновлення заявника на посаді, ОСОБА_1 не вживав жодних дій для поновлення на посаді. Заявник обмежується лише зверненням до суду із заявами в порядку ст. 236 КзПП України. Вказане свідчить небажання заявника перебувати у трудових відносинах з ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця».

Крім того, 22 лютого 2024 року ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» звернулося до заявника з проханням працівника з`явитися до відділу кадрів для виконання рішення суду та подальшого поновлення на робочому місці. З даним листом заявника було ознайомлено в приміщенні суду. У запропонований день та час заявник до роботодавця не звернувся. Більш того, вказаний лист був направлений також на поштову адресу ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» з відміткою «адресат відмовився від отримання» .

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги із викладених в ній підстав.

Представник ДП «Науково - дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща - Водиця» адвокат Мороз Н.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до наступного висновку.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Обов`язковість рішення суду віднесена до основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно зі статтею 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зміст конституційного права на працю включає відповідні гарантії захисту працівника від незаконного звільнення. Однією з таких гарантій є сформульований у законі обов`язок роботодавця негайно поновити незаконно звільненого працівника на попередній роботі за рішенням суду.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні. Оскільки закон (стаття 235 КЗпП України) в імперативній формі передбачає негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі відсутність у судовому рішенні вказівки про це не позбавляє рішення його обов`язковості з моменту проголошення. Отже, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися (див. постанову Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі №6-435цс15).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №709/1465/19 зазначив, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника, зокрема до конкретного робочого місця.

Затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом статті 236 КЗпП України слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №711/8446/16-ц).

Встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського Апеляційного суду від 02.06.2022 року, у справі № 369/1972/21 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконними та скасовано наказ директора ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» № 195/1-K від 17.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника генерального директора ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», згідно п.3ст.40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді Першого заступника генерального директора ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»; стягнуто з ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вказане рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі підлягало негайному виконанню.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року в порядку статті 236 Кодексу законів про працю України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі, задоволено та стягнуто з ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 290551 грн. 80 коп.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року в порядку статті 236 Кодексу законів про працю України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі, стягнуто з ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 127435 (сто двадцять сім тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 28.08.2023 року заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року в порядку статті 236 Кодексу законів про працю України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі, задоволено, стягнуто з ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 31.03.2023 року по 28.08.2023 в розмірі 109 958 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 20 копійок.

Звертаючись до суду з цією заявою ОСОБА_3 , з урахуванням уточненої заяви від 27 березня 2024 року, просив суд стягнути з ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 29.08.2023 року по 25.03.2024 року у розмірі 152 922 грн., виходячи із середньоденної заробітної плати, встановленої у рішенні суду від 02 вересня 2021 року в справі № 369/1972/21 - 728,45 грн., період з

Колегія суддів уважає, що позивачем доведено, що він не був допущений до роботи з вини роботодавця, а саме з 29 серпня 2023 року (наступний день після постановлення останньої ухвали про стягнення середнього заробітку за невиконання рішення суду про поновлення на роботі) по 25 березня 2023 року, що становить 210 днів, не виконав рішення суду про поновлення працівника, тому наявні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 і стягнення із відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в заявленому останнім розмірі.

Заперечень на уточнену заяву ОСОБА_1 , що зареєстрована судом 27 березня 2024 року, ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» не подано.

Належних і допустимих доказів на спростування невиконання рішення суду відповідачем не надано, а посилання ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на лист від 22 лютого 2024 року, адресований на ім`я ОСОБА_1 , не є належним доказом виконання рішення суду про поновлення на роботі, а свідчить лише про намір його виконання.

Відтак, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення

у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року в порядку статті 236 Кодексу законів про працю України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (08131, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63, код ЄДРПОУ 00849296) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток в розмірі 152 922 грн.(сто п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна