Рішення

від 04.02.2025 по справі 610/2641/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/2641/24

провадження № 2-др/610/1/2025

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо розподілу судових витрат по цивільній справі № 610/2641/24 (провадження № 2/610/993/2024) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дитини та визначення способу участі одного із батьків у вихованні дитини,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 по вказаній справі ухвалено рішення, яким позов задоволено частково. Встановлено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши наступне:

- за допомогою відеозв`язку кожного вівторка, четверга та суботи з 18.00 год до 21.00 год протягом однієї години, з урахуванням режиму дня дитини та стану її здоров`я за участі матері ОСОБА_2 ;

- під час перебування дитини та ОСОБА_1 на території Королівства Швеція - необмежений час, з урахуванням режиму дня дитини за участі матері ОСОБА_2 .

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Представник позивача у позові та представник відповідача у відзиві просили стягнути витрати на правову допомогу, зазначили орієнтовну суму витрат на правничу допомогу (представник позивача 30000 грн.), але докази щодо витрат на правову допомогу не надали, тому суд призначив судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат за клопотанням представників сторін (а.с. 197-200).

24.12.2024 на адресу суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Литовченка С.І. про ухвалення додаткового рішення та долучення доказів витрат на правничу допомогу у розмірі 36523,00 грн., який просив розглядати справу без участі позивача та його представника.

25.12.2024 на адресу суду надійшла заяви від представника відповідача - адвоката Тарусіної Я.М. про долучення доказів витрат на правничу допомогу у розмірі 13570,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачені підстави для ухвалення додаткового рішення по справі, а саме суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Як вбачається з матеріалів справи представником позивача у позові було заявлено вимогу про компенсацію витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 грн. 24.12.2024 на адресу суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Литовченка С.І. про долучення доказів витрат на правничу допомогу у розмірі 36523,00 грн. В обґрунтування якої додано: копію договору про надання правничої допомоги від 22.07.2024, копію додаткової угоди від 16.10.2024 до договору про надання правничої допомоги від 22.07.2024, копію акту № 20-12/24 приймання-передачі послуг за договором про надання правничої допомоги від 22.07.2024, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 були надані правничі послуги адвокатом Литовченко С.І., вартість яких складає 36523,00 грн. з детальним описом наданих послуг та понесені адвокатом фактичні витрати, здійснених у зв`язку із наданням правничої допомоги товарні чеки на суму 2000,00 грн. та 34523,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача було заявлено вимогу про компенсацію витрат на правничу допомогу в розмірі 13570,00 грн. В обґрунтування якої додано: копію ордеру на надання правничої допомоги від 16.09.2024, копію акту про прийняття-передачі наданих послуг від 24.12.2024, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_2 були надані юридичні послуги адвокатом Тарусіною Я.М., вартість яких складає 13570,00 грн. з детальним описом наданих послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення усправі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в цій справі користувався правовою допомогою адвоката Литовченка С.І. на підставі договору про надання правової допомоги від 22.07.2024.

При цьому, при зверненні до суду з позовом додав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу за вказаним договором на загальну суму 30000, 00 грн., а також зазначив, що докази понесення таких витрат будуть надані суду у строки, передбачені ЦПК України.

Як вже зазначалось, 19.12.2024 судом ухвалено рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1

24.12.2024 до суду надійшла заява представника позивача про вирішення питання розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу в розмірі 36523,00 грн., з доказами їх понесення, що також відповідає вимогам ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

В даному випадку суд вважає, що здійснення позивачем витрат на правничу допомогу в цій справі підтверджується належними та допустимими доказами.

Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі 36523,00 грн.

Як вже зазначалось, у позові представник позивача зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок розміру витрат на правничу допомогу в сумі 30000,00 грн. Про те, що він очікує понести витрати на правничу допомогу фактично в більшому розмірі, не зазначив.

В заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить вирішити питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 36523,00грн., що істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку. При цьому, жодним чином не обґрунтовує та не доводить, що він не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Так, з акту- прийому передачі № 20-12/24 від 20.12.2024 вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 36523,00грн визначено з урахуванням послуг, які не були включені в попередній (орієнтовний) розрахунок, зокрема, з надання консультації ОСОБА_4 , визначення Законів та інших нормативно-правових актів України, складання, оформлення та відправлення позовної заяви, участь у підготовчому та у судових засіданнях, складання, оформлення та відправлення відповіді на відзив, складання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Жодних обставин, які б вказували на те, що позивач чи його представник не могли передбачити необхідність таких витрат, враховуючи, що всі вони стосуються передбачених законом процесуальних дій сторони, представник позивача в заяві про ухвалення додаткового рішення не навів.

Вказане відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України є підставою для відмови позивачу та його представнику у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в частині такого перевищення.

Таким чином, суд вважає належним чином обґрунтованим та доведеним розмір понесених позивачем у цій справі витрат на правничу допомогу в сумі 30000 грн., відповідачем у розмірі 13570,00 грн.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання про стягнення понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу, позивачу до 10 000 грн., відповідачці до 5000 грн.

Крім того позовні вимоги задоволені частково, в зв`язку з чим витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог.

Таким чином розмір судових витрат на правничу допомогу позивача складають 5000,00 грн. Розмір витрат на правничу допомогу відповідача складають 2500,00 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

На підставі чого з відповідача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 2500,00 грн.(5000 - 2500)

В силу вимог закону, сторони звільняються від сплати одна одній іншу частину судових витрат.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дитини та визначення способу участі одного із батьків у вихованні дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Савинська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64270, смт Савинці Ізюмського району Харківської області, вул. Соборна, 49.

Повний текст рішення складено 12 лютого 2025 року.

Суддя В.М. Тімонова