Рішення

від 04.02.2025 по справі 175/3809/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

04.02.2025 Єдиний унікальний номер 175/3809/24

Номер провадження: 2/205/1489/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі - Позивач)звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.10.2014 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Від цього шлюбу мають малолітню дитину, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_2 (далі - Відповідач) усунулась від виховання сина, не провідує дитину, не цікавиться здоров`ям ОСОБА_5 , успіхами в навчанні, морально та матеріально не підтримує дитину. Позивач навпаки зазначає, що він створив всі належні умови для нормального проживання дитини, який має все необхідне для фізичного, морального, духовного, культурного розвитку. Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні відповідачем її неповнолітньої дитини не має, також, відсутні об`єктивні дані, які б вказували на те, що відповідач намагається виконувати батьківські обов`язки.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків у відношенні до її малолітньої дитини, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подала.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві сторона позивача зазначає про повне підтримання позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, також, у відкрите судове засідання не з`явилися, надали до суду письмові заяви про проведення судового засідання без їх участі та прийняття рішення в інтересах дитини, враховуючи висновок Служби у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, вирішено передати за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.05.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, до розгляду та відкрито провадження по даній цивільній справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2024 року клопотання представника позивача про виклик та допит свідка ОСОБА_6 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, вирішено задовольнити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2024 року вирішено залучити до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служби у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Службу у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (місце знаходження: 08711, Київська область, Обухівський район, с. Козин, вул. Партизанська, буд. 2).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2024 року вирішено витребувати у Служби у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області(місце знаходження: 08711, Київська область, Обухівський район, с-ще Козин, вул. Партизанська, буд.2) висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2025 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про відмову у задоволені позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 17.10.2014 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, було зареєстровано шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 1694 та повторно видано сторонам свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.12.2023 року.

Судом також встановлено, що сторони від сумісного подружнього життя мають малолітню дитину: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.01.2016 року.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади Дніпровської територіальної громади від 22.12.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до характеристики Дніпровської гімназії № 105 імені М.І. Лояна Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 2-А класі Дніпровської гімназії № 105 ДМР, зарекомендував себе, як скромний, доброзичливий, спокійний учень.

Відповідно до характеристики ТОВ «УкрКонтінентСталь» від 20.12.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює у ТОВ «УкрКонтінентСталь» понад один рік, за час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 05.01.2024 року спеціалістами Управління служби у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створені належні умови для проживання.

Відповідно до Договору оренди житлового приміщення від 19.02.2024 року, позивач ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Акту № 105 обстеження умов проживання від 25.09.2024 року спеціалістами Служби у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створені належні умови для розвитку та виховання дитини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що дитина фактично проживає разом із батьком, який займається її вихованням та утриманням. Зі слів такого свідка мати належної уваги дитині не приділяє, разом з нею не мешкає, вихованням та утриманням не займається.

Згідно висновку Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської областівід 20.12.2024 року № 7, такий компетентний орган вважає за недоцільне в інтересах дитини позбавити відповідача ОСОБА_2 , батьківських прав у відношенні до її малолітньої дитини, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки сторона позивача наполягає на неналежному виконанні саме відповідачем свого законодавче закріпленого обов`язку щодо утримання сина, а також нездійснення нею своїх інших батьківських обов`язків, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», далі - Закон).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Суд вказує, що позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Аналогічний за своїм змістом правовий висновок також викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

В даному випадку, позивачем не надано суду беззаперечних та достатніх доказів на підтвердження винної поведінки відповідача та її свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками стосовно дитини, котрі б слугували підставою для позбавлення її батьківських прав.

Як вбачається із висновку Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської областівід 20.12.2024 року № 7, такий компетентний орган вважає за недоцільне в інтересах дитини позбавити відповідача ОСОБА_2 , батьківських прав у відношенні до її малолітньої дитини, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Показання єдиного свідка у цій справі суд не може розцінити як достатній доказ того, що відповідач свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 753/2025/19 вказав, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, відсутність об`єктивних і безсумнівних доказів винної поведінки відповідача та її свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками стосовно малолітньої дитини, є підставою для відмови в позові про позбавлення її батьківських прав.

Разом із цим, під час розгляду справи по суті судом встановлена така поведінка відповідача по відношенню до забезпечення та взяття участі у вихованні дитини, яку можна охарактеризувати як пасивну (не достатність уваги до вихованню дитини тощо).

Суд наголошує, що обрання одним з батьків, який проживає окремо від дитини, пасивної позиції у вихованні дитини у подальшому призводить до втрати зв`язків між матір`ю та дитиною, віддалення дитини від матері, а тому покладення на дитину обов`язку з прийняття рішення щодо спілкування між ними свідчить про нехтування матір`ю своїми правами та обов`язками, що може призвести до настання для неї негативних наслідків у виді позбавлення батьківських прав.

І хоча в даному випадку судом такий рівень пасивності у поведінці відповідача визнається як недостатній для позбавлення останньої батьківських прав, суд все ж таки вимушений констатувати для відповідача необхідність належним чином виконувати передбачені сімейним законодавством обов`язки щодо виховання та утримання дитини.

Відповідно до абз. 2 п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, враховуючи поведінку відповідача ОСОБА_2 щодо її ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї дитини, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому надання можливості відповідачу змінити ставлення до виховання такої дитини, стосується, насамперед, урахування якнайкращих інтересів останнього.

У разі відсутності реальних змін у поведінці відповідача як матері стосовно малолітнього сина протягом розумного строку після ухвалення судового рішення позивач не позбавлений можливості повторно ініціювати питання про позбавлення її батьківських прав.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явилася, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надала, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене з позивача слід стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп., оскільки ним не було сплачено судовий збір при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради (місце знаходження: 49128, м. Дніпро, вул. Шодуарівська, буд. 7, код ЄДРПОУ 37274548), Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (місце знаходження: 08711, Київська область, Обухівський район, с-ще Козин, вул.. Партизанська, буд. 2, код ЄДРПОУ 04362697), про позбавлення батьківських прав,- відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.