Рішення

від 05.02.2025 по справі 536/1672/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1672/24

Провадження № 2/536/97/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судових засідань Бегми С.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Пінчук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спільним майном та визначення порядку користування спільним майном,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду із вказанимпозовом,де просивсуд ухвалитирішення,яким:

- скасувати реєстрацію транспортного засобу Hyundai 130, 2011 року випуску, об`єм двигуна 1582 см.куб., кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24 вересня 2019 рокуЮ, виданого на ім`я ОСОБА_2 ;

- встановити порядок користування вказаним вище автомобілем між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: серпень, жовтень, грудень, лютий, квітень, червень кожного року з моменту набрання законної сили рішенням суду автомобіль і правовстановлюючий документ свідоцтво про реєстрацію знаходиться у користуванні і перебуває за місцем проживання ОСОБА_1 , вересень, листопад, січень, березень, травень, липень кожного року автомобіль та правовстановлюючий документ свідоцтво про реєстрацію перебувають у користуванні та за місцем проживання ОСОБА_2 до моменту спільного продажу або придбання одним із співвласників частки автомобіля, що належить другому співвласнику;

- передачу автомобіля проводити в останній день місяця або на наступний день після завершення продовженого терміну користування, в технічно справному і естетичному вигляді о 19.00 годині за адресою реєстрації особи, якій автомобіль передається. На вимогу співвласника, який отримує автомобіль у користування, співвласник, який передає автомобіль зобов`язаний надати акт огляду транспортного засобу, що підтверджує технічний стан транспортного засобу, що передається;

- у разі неможливості одному із співвласників надати автомобіль у зазначений день і час, співвласник у користуванні якого перебуває транспортний засіб, зобов`язаний повідомити іншого співвласника у будь-який зручний спосіб, надавши при цьому акт підтвердження технічного стану транспортного засобу з сервісного СТО;

- всі витрати на ремонт транспортного засобу, пов`язані з відновленням його технічного стану або приведенням його до естетичного вигляду покласти на особу, яка користувалась транспортним засобом;

- на час перебування транспортного засобу у ремонті пропорційно збільшувати час користування транспортним засобом іншому співвласнику в рахунок наступного періоду користування;

- у такому випадку передачу автомобіля проводити на наступний день після завершення всіх робіт, пов`язаних з ремонтом та технічним обслуговуванням транспортного засобу, в технічно справному та естетичному вигляді о 19.00 годині за адресою реєстрації особи, якій автомобіль передається;

- на вимогу співвласника, який отримує автомобіль у користування, співвласник, який передає автомобіль, зобов`язаний надати акт підтвердження ремонту автомобіля із зазначенням виконаних робіт;

- у разі знищення або пошкодження автомобіля, що унеможливлює його подальше використання або призведе до суттєвого зниження його ринкової вартості, співвласник, з вини якого це сталося зобов`язаний відшкодувати іншому співвласнику частини ринкової вартості автомобіля до моменту пошкодження, що буде визначено незалежним оцінювачем.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Так, позивач є батьком ОСОБА_3 , яка починаючи з 08 грудня 2018 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 донька позивача померла. Після смерті доньки позивач звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Ільїної Н.О. із заявою про прийняття спадщини. 29 квітня 2024 року нотаріусом було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з частки транспортного засобу автомобіля Hyundai 130, 2011 року випуску, об`єм двигуна 1582 см.куб., кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . За даними Регіонального сервісного центру МВС, вказаний вище автомобіль зареєстрований за чоловіком померлої ОСОБА_2 , як такий, що набутий за період зареєстрованого шлюбу.

На даний час, автомобіль перебуває у постійному користуванні відповідача ОСОБА_2 , на неодноразові звернення позивача щодо спільного користування автомобілем позивач не реагує, не надає інформації про фактичне знаходження автомобіля, чим чинить перешкоди позивачу у реалізації його права на вказане майно. Також, як вказав позивач, він неодноразово спілкувався з відповідачем за допомогою месенджерів щодо необхідності перереєстрації автомобіля, доступу до автомобіля, однак відповідач налаштований негативно щодо позивача, створює конфлікти при спілкуванні, а тому позивач вимушений звернутись до суду для встановлення порядку користування спільним майном.

28 червня 2024 року ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19 серпня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Пінчук Ю.В. про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 536/1673/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості спадкового майна.

19 серпня 2024 року ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, відмовлено.

19 серпня 2024 року ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області заяву позивача про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на транспортний засіб автомобіль марки Hyundai 130, 2011 року випуску, об`єм двигуна 1582 см.куб., кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

10 жовтня 2024 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, де просив забезпечити позов шляхом передачі речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, а саме для зберігання на спеціальному майданчику Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.

14 жовтня 2024 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

04 листопада 2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач доповнив заявлені раніше позовні вимоги ще однією позовною вимогою такого змісту: винести рішення про примусову передачу автомобіля Hyundai 130, 2011 року випуску, об`єм двигуна 1582 см.куб., кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 для здійснення реєстрації права власності на частки за ОСОБА_2 та на частки за ОСОБА_1

11 листопада 2024 року судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.

27 листопада 2024 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_4 на позовну заяву з урахуванням збільшення позовних вимог, де представник просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись, зокрема, не неефективність заявленого позивачем способу захисту його прав. Так, як на думку представника відповідача, оскільки предмет спору автомобіль, є річчю неподільною, то в даному випадку ефективним способом захисту було б припинення спільної часткової власності на автомобіль з виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації вартості частки автомобіля. Неправомочною вважає також вимогу про скасування за ОСОБА_2 реєстрації автомобіля, оскільки відносно відповідача відсутнє рішення компетентного органу про позбавлення його права власності і позовна заява взагалі не містить обгрунтування даної позовної вимоги. Щодо вимоги про примусову передачу автомобіля позивачу для здійснення реєстрації права власності за ним, то у даному випадку наявність самого автомобіля не є обов`язковою.

Також щодо запропонованого позивачем графіку користування автомобілем, вважає його неефективним і таким, що буде призводити до погіршення конфліктної ситуації між співвласниками, а тому відповідачем запропоновано альтернативний графік користування спірним автомобілем, а саме, з березня по серпень кожного року автомобіль буде перебувати в користуванні ОСОБА_2 , а з вересня по лютий кожного року у користуванні ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог підстав, просив суд позов задовольнити. Також пояснив, що ним дійсно заявлявся позов про стягнення з ОСОБА_2 на його користь компенсації вартості частки автомобіля, однак він подав заяву про залишення вказаного позову без розгляду. Також вказав, що він звертався до сервісного центру МВС після отримання свідоцтва про право на спадщину на частку спірного автомобіля для реєстрації за собою права власності, однак йому було відмовлено у здійсненні реєстрації.

Вислухавши позивача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Пінчук Ю.В., вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області, 08 грудня 2018 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , дружині після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 18 жовтня 2023 року Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з листа Територіального сервісного центру МВС № 5342 за № 31/32-5342-234 від 20 квітня 2024 року, за ОСОБА_2 , чоловіком померлої ОСОБА_3 , значиться зареєстрованим з 24 вересня 2019 року автомобіль Hyundai 130, 2011 року випуску, об`єм двигуна 1582 см.куб., кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 24 вересня 2019 року.

29 квітня 2024 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Ільїною Н.О. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , а саме на частки транспортного засобу Hyundai 130, 2011 року випуску, об`єм двигуна 1582 см.куб., кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.09.2019 року.

31 травня 2024 року ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_2 лист про отримання свідоцтва про право на спадщину, повідомив про необхідність перереєстрації автомобіля та вирішення питань щодо спільного користування автомобілем. Направлення ОСОБА_1 вказаного вище листа на адресу ОСОБА_2 підтверджується копією вказаного листа, а також фіскальним чеком Укрпошти та повідомленням про рекомендоване відправлення.

Окрім того, позивачем надано скріншоти листування у соціальному месенджері з абонентом « ОСОБА_7 » щодо користування автомобілем.

Отже, предметом спору є автомобіль, який перебуває у спільній частковій власності сторін. Сторони не можуть дійти згоди щодо порядку користування автомобілем.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Встановлено, що спірний автомобіль перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Автомобіль є неподільною річчю, його поділ в натурі призведе до втрати ним цільового призначення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року, заява № 38722/02).

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи, що між сторонами не досягнуто згоди щодо користування спільним майном, відповідачу ОСОБА_2 достовірно відомо про набуття позивачем ОСОБА_1 права власності на частку спірного автомобіля, попри те, він уникає вирішення питань, пов`язаних з перереєстрацією транспортного засобу, досягнення згоди з іншим співвласником щодо порядку користування спільним майном, яке є неподільною річчю, тим самим створюючи перешкоди у користуванні співвласником автомобілем, суд вважає за необхідне з урахуванням принципу справедливості, добросовісності та розумності, з метою уникнення можливих суперечок між сторонами, встановити порядок користування автомобілем у частині щодо періодів такого користування, запропонований ОСОБА_1 . Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів, що такий порядок користування не відповідатиме його інтересам.

Одночасно, щодо вимог ОСОБА_8 про зобов`язання надання одного зі співвласників актів технічного огляду у разі технічної несправності автомобіля, пропорційного продовження строку користування автомобілем у разі його несправності з вини іншого співвласника, відшкодування шкоди співвласником з вини якого настане можливе фізичне знищення автомобіля, суд вважає за доцільне відмовити у цій частині, з огляду на те, що такі вимоги випливають виключно з припущень позивача на майбутнє щодо відносин, які гіпотетично можуть виникнути під час спільного користування транспортним засобом, однак рішення суду не може носити альтернативний характер, як і регулювати відносини між сторонами, що можуть виникнути у майбутньому.

Щодо вимог ОСОБА_1 про скасування реєстрації транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та пункту 2 частини першої ст. 3, ст. 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Так, в судовому засіданні встановлено і не заперечується сторонами, що першопочатково спірний автомобіль був набутий подружжям ОСОБА_6 у спільну сумісну власність під час перебування у шлюбі, тобто мав статус об`єкта права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому, реалізація позивачем ОСОБА_1 свого права на прийняття спадщини після померлої доньки ОСОБА_3 , яка була співвласницею спірного автомобіля, та набуття ним у порядку спадкування права власності на частку автомобіля, не припиняє права власності відповідача ОСОБА_2 на частку спірного автомобіля і таке право не оскаржується позивачем і не є предметом розгляду у даній справі.

За таких обставин, у даному випадку відбулась трансформація статусу спірного майна, який втратив статус об`єкта права спільної сумісної власності подружжя та набув статусу об`єкта спільної часткової власності сторін у справі.

При цьому, як передбачено положеннями статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Одночасно положеннями Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року (далі - Порядок) передбачено процедуру перереєстрації транспортного засобу, яка має відбуватись у даному випадку внаслідок набуття позивачем права на частку автомобіля у порядку спадкування після померлої доньки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на предмет спору, оскільки останній є співвласником спірного майна, його право власності ніким не оспорено, а скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірний автомобіль призведе до порушення його права як співвласника щодо володіння, користування та розпорядження належною йому часткою майна.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про примусову передачу йому автомобіля для реєстрації права власності за ним та за ОСОБА_2 , суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з таким.

Так, пунктом 33 Порядку, передбачено процедуру перереєстрації транспортних засобів, у разі, зокрема, зміни їх власників.

Відповідно до пункту 34 Порядку, підставою для перереєстрації транспортного засобу є, у тому числі, свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, достатньою підставою для перереєстрації транспортного засобу у разі зміни власника, є наявність правовстановлюючого документа на такий транспортний засіб, яким у даному випадку, є свідоцтво про право на спадщину за законом, що видане ОСОБА_1 . При цьому, законодавство не містить імперативної норми про обов`язкове фізичне пред`явлення транспортного засобу для здійснення його перереєстрації, навпаки, статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що дослідження ідентифікаційних номерів складових частин та огляд транспортного засобу проводиться виключно у разі необхідності.

Окрім того, суд констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження яка самого факту його звернення до уповноваженого органу для здійснення перереєстрації автомобіля, який є предметом спору, так і доказів на обгрунтування необхідності огляду автомобіля чи дослідження ідентифікаційних номерів складових його частин при здійсненні перереєстрації.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задовільняються частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору при подачі позову до суду пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а також витрати зі сплати судового збору при подачі заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 76, 77, 80, 81, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спільним майном та визначення порядку користування спільним майном задовольнити частково.

Встановити для ОСОБА_1 та для ОСОБА_2 наступний порядок користування автомобілем Hyundai 130, 2011 року випуску, об`єм двигуна 1582 см.куб., кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , а саме після набрання рішенням суду:

- серпень, жовтень, грудень, лютий, квітень, червень кожного року передавати автомобіль в користування ОСОБА_1 ,

- вересень, листопад, січень, березень, травень, липень кожного року передавати автомобіль в користування ОСОБА_2 .

Передачу автомобіля разом зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу проводити у технічно справному стані в останній день місяця о 19.00 годині за адресою місця реєстрації співвласника, якому автомобіль передається.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211, 20 грн., сплачений при подачі позову, а також судовий збір в сумі 605, 50 грн., сплачений при подачі заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 10 лютого 2025 року.

СуддяЖ. О. Баранська