Постанова

від 06.02.2025 по справі 692/852/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/228/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №692/852/24 Категорія: 307000000 ЛЕВЧЕНКО Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний судв складі колегії:

судді-доповідача Новікова О.М., суддів Василенко Л. І., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Ярошенка Б.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу адвокатаПередерія ВадимаГригоровича вінтересах ОСОБА_1 на рішенняДрабівського районногосуду Черкаськоїобласті від07листопада 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок Сергій Валерійович, Орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідачів, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_5 , спадкова справа № 15/2022 після смерті якого була 13.05.2022 заведена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В.

30.08.2022 вона подала до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини. 28.10.2022 позивач, в рамках спадкової справи, відмовилася від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця - ОСОБА_6 .

13.02.2024 Черкаський апеляційний суд у справі № 692/275/23 постановив рішення, яким визнав недійсною відмову ОСОБА_1 від спадщини на користь ОСОБА_6 та скасував свідоцтва про право на спадщину, видані ОСОБА_6 .

01.04.2024 приватним нотаріусом Кравченком С.В. було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії з підстави пропуску строку на прийняття спадщини та рекомендовано позивачу продовжити строк на прийняття спадщини.

Посилаючись на загальні положення ЦК щодо строку прийняття спадщини, введення в Україні воєнного стану та постанову КМУ № 164 від 28.02.2022, ОСОБА_1 вважає, що звернулася до нотаріуса з питання оформлення спадщини в межах строку визначеного ЦК України, а тому відсутній факт бездіяльності з її сторони, а пропущення шестимісячного строку не може вважатися вчиненим без поважних причин. Тому просила встановити їй додатковий строк в два місяці, який вважає достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 .

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не наведено та необґрунтовано поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій. Доводи позивача, викладені в позові, не можуть бути підставою для визнання поважною причини пропуску такого строку, оскільки поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.

Не погоджуючись з таким рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 адвокат Передерій В.Г. подав апеляційну скаргу, вважаючи, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та визнав встановлені недоведені обставини, а тому прийняв рішення яке підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзіадвокат вказує, що суд першої інстанції зазначив, що апелянтом не надано достатніх та достовірних доказів, що протягом шестимісячного терміну апелянт виявила бажання прийняти спадщину.

Однак такий висновок суду спростовується поясненнями нотаріуса, який вказав, що сторони неодноразово зверталися до нього по питанню оформлення спадщини в термін, який не перевищував півроку з моменту смерті. Суд першої інстанції не врахував той факт, що не просто саме по собі існування військового стану було підставою пропуску шестимісячного строку, а те що держава, в умовах військового стану, не забезпечила безперебійну роботу нотаріальних органів, тривалий час були відсутні нотаріальні бланки і в цих загально відомих умовах Держава, в особі Кабінету Міністрів України, з метою усунення ускладненої роботи нотаріальних органів та не допущення порушення спадкових прав громадян, прийняла постанову від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» якою визначила перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Однак, як показують фактичні обставини (наявність цього судового процесу), постанова КМ принесла негативний результат. Вказана норма продовження строку діяла в момент подання апелянтом до нотаріуса заяви про прийняття спадщини і нею ж керувався нотаріус при прийнятті від позивача вказаної заяви. Тобто, це підтверджує що апелянт, в межах строку визначеного ЦК України, звернулася до нотаріуса з питання оформлення спадщини, а тому відсутній факт бездіяльності зі сторони апелянта і пропущення шестимісячного строку не може вважатися таким, що пропущений без поважних причин.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Драчук С. В. вказує, що спадкова справа по смерті ОСОБА_5 була відкрита приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок Сергієм Валерійовичем (19702, вул. Благовіщенська, 9, м. Золотоноша,Черкаська область ).

ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про відмову від належної частки у спадковому майні на користь іншого свого сина понад встановлений законом шестимісячний термін. Вона звернулась лише 30.08.2022. Так само ОСОБА_6 подав заяву про прийняття спадщини у зв`язку з відмовою своєї матері від спадкування з порушенням строків. Позиція нотаріуса щодо установлення 10-ти місячного строку на прийняття спадщини в умовах воєнного стану, суперечить вимогам Цивільного кодексу України та висновкам викладеним в постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року по справі №444/2314/17 та від 25 січня 2023 року по справі № 676/47/21.

Як було встановлено судом скаржниця неодноразово зверталася до нотаріуса в межах шестимісячного строку за консультаціями але не з заявою про прийняття спадщини. Враховуючи, що ОСОБА_1 знала про строкові обмеження, вона могла подати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини, у випадку відмови нотаріуса оскаржити його відмову в суді, у випадку усної відмови ніщо не завадило їй звернутися з письмовою заявою про прийняття спадщини за допомогою Укрпошти та мати відповідно докази подання та в подальшому відмови.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги доходить наступних висновків.

Згідно з вимогами частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно 16.07.2024 Золотоніським ВДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 68941831 від 13.05.2022 спадкова справа номер у спадковому реєстрі 69280735, номер у нотаріуса 15/2022 заведена 13.05.2022 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В. Спадкодавець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з копією заяви № 90 від 30.08.2022 у спадковій справі 15/2022 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Кравченка С.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з копією заяви № 120 від 28.10.2022 у спадковій справі 15/2022 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Кравченка С.В. з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь іншого спадкоємця - рідного брата померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 13.02.2024 по справі№ 692/275/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок Сергій Валерійович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, а також визнання недійсною відмови від спадщини, рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 03.11.2023 скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання недійсною відмови від спадщини задоволено. Визнано недійсною відмову ОСОБА_1 від спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 на користь іншого спадкоємця на користь іншого спадкоємця - ОСОБА_6 , яка подана 28.10.2022 до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Кравченка С.В. з пропуском строку. Також визнано частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2022 згідно вказаного переліку, видані приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В. Постанова набрала законної сили 13.02.2024.

Постановою приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченка С.В. № 98 від 01.04.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, яке вказано у постанові Черкаського апеляційного суд від 13.02.2024, справа № 692/275/23, провадження номер 22-ц/821/259,24, яке набрало законної сили 13 лютого 2024 року, що належало ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки вказаною постановою визнано недійсною відмову ОСОБА_1 від спадщини за законом на користь ОСОБА_6 у зв`язку з пропуском строку та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, видані на ім`я ОСОБА_6 . Оскільки свідоцтва про право на спадщину на підставі заяви на видачу від 01.04.2024 року можуть бути визнані аналогічно недійсними, рекомендовано продовжити термін на прийняття спадщини.

Як видно з копії письмових пояснень третьої особи- приватного нотаріуса Кравченка С.В. від 14.07.2023 у справі №692/275/23, приватний нотаріус Кравченок С.В. з доводами позивача ОСОБА_2 не згідний у зв`язку з тим, що позивачем не враховано норми цивільного законодавства на час дії воєнного стану, а саме:

- ст. 64 Конституції України (в умовах воєнного стану можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень);

- ст.ст. 121, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (надає правовий статус та повноваження обмежувати права і свободи громадян);

- ст. 7 ЗУ «Про нотаріат» (нотаріуси у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України);

- п.3 Указу Президента України, який затверджено Законом № 2102/ІХ від 24.02.2022 також передбачено обмеження прав та свобод громадян.

Звернуто увагу, що пунктом 3 постанови КМ України № 164 від 28.02.2022 встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Крім того, постановою КМ України № 719 від 24.06.2022 на момент подачі заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було продубльовано десятимісячний термін на прийняття спадщини. Зазначено, що враховуючи відсутність заперечень зі сторони інших спадкоємців, ОСОБА_1 28.10.2022 відмовилась від належної їй частки на користь брата померлого - ОСОБА_6 , а той прийняв спадщину. Заяви було подано в межах десятимісячного строку, визначеного п. 3 постанови КМУ № 164. Уточнив, що сторони неодноразово звертались до нього з питань оформлення спадщини та про розподіл спадкового майна протягом півроку з моменту смерті спадкодавця. Їм було роз`яснено, в тому числі і про зміни норм права під час воєнного стану, заперечень проти того, що строк півроку з моменту смерті ОСОБА_5 пройшов у позивача були відсутні.

З копії спадкової справи № 15/2022 вбачається, що вона заведена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В. 13.05.2022 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі заяви його дружини ОСОБА_2 , яка вказала, що спадщину після смерті чоловіка приймає, положення законодавства щодо прав та обов`язків спадкоємця їй нотаріусом доведено.

З наявної у спадковій справі довідки виконавчого комітету Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області № 235 від 13.05.2022 вбачається, що ОСОБА_5 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на реєстраційному облікуза адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним на обліку перебували дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 . Вказано, що фактично родина ОСОБА_5 проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Також у матеріалах спадкової справи наявна зава ОСОБА_1 від 30.08.2022 про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_5 та заява ОСОБА_1 від 28.10.2022 про відмову від прийняття спадщини на користь сина ОСОБА_6 .

Згідно довідки виконавчого комітету Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області № 488 від 30.09.2024 вбачається, що у довідці № 150 від 03.04.2024 було допущено помилку про те, що ОСОБА_5 проживавза адресою: АДРЕСА_1 . Він фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 та мав склад сім`ї: дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 .

Таким чином судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом шестимісячного терміну з дня смерті ОСОБА_5 спадщину не прийняла, до нотаріальної контори або в орган місцевого самоврядування з відповідною заявою не звернулась.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи), яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі №752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Водночас відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі №752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У своїй постанові від 27 вересня 2024 року по справі № 692/142/24 Верховний Суд звернув увагу, що суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд має дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Драбівський районний суд Черкаської області дослідив подані докази Скаржника та вважає їх не поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

Отже, практика судів касаційної інстанції у цій категорії справ є незмінною.

Судом вірно враховано рішення ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З огляду на обставини цієї справи, обмеження позивача на прийняття спадщини, яка пропустила визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк без поважних причин, є пропорційними і водночас його необхідним наслідком.

ОСОБА_1 мала можливість подати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини, та не надала жодних доказів поважності пропущеного строку для подання заяви.

Причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як повномасштабне вторгнення РФ на територію України з 24.02.2022 року, як посилання на поважність потребує дослідження яким чином це вплинуло на можливості апелянта.

Так, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено. Наразі режим воєнного стану в Україні триває.

На період дії воєнного стану в Україні законодавець змінив початковий момент відліку шестимісячного строку на прийняття спадщини, а саме Законом України №3450-ІХ від 08 листопада 2023 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 20, де зазначено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 ЦК України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Зазначено, що положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, до набрання чинності Законом України №3450-ІХ від 08 листопада 2023 року, а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.

Верховний Суд неодноразово викладав свій висновок про застосування статей 1270, 1272 ЦК України в умовах воєнного стану, зокрема в постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року в справі №676/47/21 (провадження №61 -8014 св21), від 21 червня 2023 року в справі №175/1404/19 (провадження №61-5707св23), від 16 серпня 2023 року в справі №520/15620/17 (провадження №61-8414 св23), від 20 березня 2024 року в справі №545/1231/23 (провадження №61-16142св23), від 08 квітня 2024 року в справі №334/2358/23 (провадження №61-434св24) та інших.

У наведених вище постановах Верховний Суд виснував, що строк на прийняття спадщини є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.

Скаржником не надано доказів неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з введенням в Україні карантину та воєнного стану.

Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції дійшов до законних та обґрунтованих висновків і ухвалив законне та справедливе рішення. Достатніх підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат також немає.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 вінтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 лютого 2025 року.

Судді: