Постанова

від 21.01.2025 по справі 911/3480/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 911/3480/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 21.01.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент"

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Садівничого товариства "Берізка-1" та заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Садівничого товариства "Берізка-1"

на рішення Господарського суду Київської області

від 18.08.2022 (повний текст складено та підписано 05.09.2022)

у справі №911/3480/20 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент"

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до Садівничого товариства "Берізка-1"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ)

2) Бориспільська районна державна адміністрація Київської області

про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування наказу, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

У провадженні колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Кравчук Г.А., Тарасенко К.В. перебувала справа № 911/3480/20.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу Садівничого товариства "Берізка-1" та заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Садівничого товариства "Берізка-1" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 у справі №911/3480/20 залишено без змін.

23.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у якій заявник просить стягнути з відповідачів на користь позивача 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" про стягнення витрат на правничу допомогу понесених при розгляді апеляційної скарги Садівничого товариства "Берізка-1" та заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Садівничого товариства "Берізка-1" на рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 у справі №911/3480/20 призначено на 19.11.2024.

21.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" надійшли додаткові пояснення у справі.

29.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, яке обгрунтоване, зокрема тим, що детальнй опис робіт (наданих послуг) Адвокатським об`єднанням "МІТРАКС", необхідних для надання ТОВ "ЕРМЕС-МЕНЕДЖМЕНТ" правничої допомоги згідно договору про надання юридичних послуг № 08.10/47 від 15 червня 2020 року, виходить за межі договору та не узгоджується з ним. Документи, які б підтверджували, що до згаданого договору вносились будь-які зміни, позивачем не надані. Додатковою угодою № 1 від 15 липня 2020 року, що також була долучена до заяви про стягнення судових витрат, були внесені зміни зовсім до іншого договору, зокрема договору № 08/07-21-1 про надання правової допомоги від 15.06.2020 року, копію якого матеріали даної справи не містять. Також відповідач-2 зазначив, що адвокат Пономаренко Катерина Петрівна та адвокат Овдієнко Вікторія Сергіївна діяли на підставі Ордеру виданого Адвокатським об`єднанням "МІТРАК" в межах договору № 10.10/47 від 29 липня 2020 року, який в матеріалах справи відсутній.

11.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" надійшли заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та додаткові пояснення у справі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/3480/20.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.11.2024, справу №911/3480/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.

Розгляд заяви відкладено на 19.12.2024.

Судове засідання призначене на 19.12.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/3480/20.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.12.2024, справу №911/3480/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" про стягнення витрат на правничу допомогу понесених при розгляді апеляційної скарги Садівничого товариства "Берізка-1" та заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Садівничого товариства "Берізка-1" на рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 у справі №911/3480/20 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Тищенко А.І., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024. Розгляд справи призначено на 21.01.2025.

В судове засідання 21.01.2025 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" про ухвалення додаткового рішення з`явились представники заявника та відповідача-2, які надали пояснення з приводу поданої заяви. Представники ОСОБА_1 , відповідача-1 та третіх осіб у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників ОСОБА_1 , відповідача-1 та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви про розподіл судових витрат, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, задоволення позову, покладаються на відповідача.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесених в суді апеляційної інстанції витрат у розмірі 60 000,00 грн ТОВ "Ермес-Менеджмент" до суду надано: копію договору №08.10/47 про надання юридичних послуг, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Мітракс" та ТОВ "Ермес-Менеджмент" 15.06.2020, копію додатку №1 до договору №08.10/47 про надання юридичних послуг від 15.06.2020, копію додаткової угоди №2 від 15.07.2020 до договору №08.10/47 про надання юридичних послуг від 15.06.2020, копію акту надання послуг №2 від 17.09.2024 на суму 60 000,00 грн, копію детального опису робіт (наданих послуг) від 17.09.2024 відповідно до договору юридичних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що в детальному описі робіт (наданих послуг) від 17.09.2024, ТОВ "Ермес-Менеджмент" та Адвокатське об`єднання визначили склад правової допомоги, що надається за договором №08.10/47 про надання юридичних послуг від 15.06.2020. Загальна вартість послуг згідно вказаного детального опису робіт (наданих послуг послуг) складає 97 125,00 грн.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), враховуючи тривалий термін розгляду даної справи, велику кількість процесуальних дій, вважає про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Садівничого товариства "Берізка-1" та заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Садівничого товариства "Берізка-1" у розмірі 60 000,00 грн.

Разом з тим, ТОВ "Ермес-Менеджмент" у поданій заяві просить суд стягнути понесені ним судові витрати з обох відповідачів, що суперечить приписам статті 129 ГПК України, оскільки дане апеляційне провадження ініціював відповідач-2 (Садівниче товариство "Берізка-1"), відповідно відповідач-2 і є стороною на яку слід покласти такі витрати. З урахуванням того, що до апеляційного скарги Садівничого товариства "Берізка-1", в порядку ст. 265 ГПК України, приєднався ОСОБА_1 , підтримавши позицію апелянта, колегія суддів дійшла висновку про те, що правомірним буде покладення понесених позивачем судових витрат на Садівниче товариство "Берізка-1" та ОСОБА_1 в рівних частинах, у зв`язку з чим заява ТОВ "Ермес-Менеджмент" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Доводи відповідача-2 про відсутність доказів оплати позивачем вартості правової допомоги, критично оцінюються апеляційним судом, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі №922/445/19).

Інші доводи відповідача-2 не спростовують висновків суду, викладених вище.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Садівничого товариства "Берізка-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" витрати на професійну правничу допомогу, що понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" витрати на професійну правничу допомогу, що понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

Матеріали справи №911/3480/20 повернути Господарському суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 10.02.2025 після виходу з лікарняного головуючого судді Коробенка Г.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

А.І. Тищенко