Рішення

від 10.02.2025 по справі 911/1810/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"10" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/1810/18 (911/3398/20)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Батуріної Я.Я. розглянувши у судовому засіданні

заяву представника приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення у справі

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» Данілова Артема Івановича

до 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) ОСОБА_4

4) ОСОБА_5

5) ОСОБА_6

про покладення субсидіарної відповідальності

у межах справи № 911/1810/18

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 1, ідентифікаційний код 20042911)

У судовому засіданні беруть участь представники учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 10.02.2025

УСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Київської області (далі суд) перебуває справа № 911/1810/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (далі ТОВ «УНСП «Шмайсер») на стадії судової процедури ліквідація банкрута, яку на підставі постанови суду від 27.07.2020 здійснює арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович (свідоцтво № 486 від 04.04.2013).

2. 21.11.2020 засобами поштового зв`язку до суду звернувся ліквідатор ТОВ «УНСП «Шмайсер» Данілов А.І. із заявою №02-01/911/1810/18-83 від 20.11.2020 (вх. №26159/20 від 25.11.2020) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства на керівника та учасників ТОВ «УНСП «Шмайсер», а саме ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 далі ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 , скаржник), ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ) і ОСОБА_6 (далі ОСОБА_6 ) та стягнення солідарно з останніх на користь боржника 3 746 144,99 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2021 у справі № 911/1810/18 (911/3398/20), залишеною в силі постановами Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2021, серед іншого: покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «УНСП «Шмайсер» на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; стягнуто солідарно із вказаних осіб на користь ТОВ «УНСП «Шмайсер» 3 746 144,99 грн.

01.06.2021 на виконання ухвали у цій частині судом видано відповідні накази № 911/1810/18 (911/3398/20).

3. 10.05.2024 через канцелярію суду представником ОСОБА_4 Онисковцем Миколою Юрійовичем подано скаргу (вх. № 15/24 від 10.05.2024) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича (далі приватний виконавець), пов`язаною із невчиненням дій із зупинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 69479763, яка ухвалою суду від 09.12.2024 залишено без задоволення.

4. 06.01.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний Суд» від представника приватного виконавця Прокоф`єва Богдана Івановича надійшла заява (вх. № 116 від 07.01.2025) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить винести додаткове рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь приватного виконавця понесені ним судові витрати у розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою суду від 14.01.2025, після виходу головуючої судді з відпустки, розгляд заяви представника приватного виконавця призначений на 23.01.2025.

21.01.2025 через канцелярію суду від представника скаржника надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 548/25), в яких зазначає, що: ряд послуг, перелічених у детальному описі робіт (наданих послуг) від 04.12.2024, таких як виготовлення копій документів та їх завірення, направлення сторонам у справі не входить у структуру правової допомоги; у разі задоволення заяви вважає розумними та необхідними витратами на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн; докази понесення фактичних витрат на правову допомогу були подані поза межами строку, встановленого ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), без доведення представником приватного виконавця поважності пропуску строку на подання доказів понесення судових витрат. З огляду на викладене просить суд: відмовити у задоволенні відповідної заяви; у разі задоволення такої заяви зменшити розмір правничої допомоги до 1 000,00 грн; у зв`язку із пропуском строку звернення представника приватного виконавця з заявою про ухвалення додаткового рішення залишити таку заяву без розгляду.

На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.02.2025 (протокол судового засідання від 23.01.2025).

Так, заслухавши у судовому засіданні присутніх учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи суд зазначає наступне.

5. Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця.

Відсутні подібні обмеження щодо використання правничої допомоги і суб`єктами оскарження.

Згідно зі ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Отже, відшкодування судових витрат має відбуватися на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень.

Таким чином, із аналізу ст.ст. 339, 343, 344 ГПК України суд зазначає, що приватний виконавець як суб`єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах. Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 921/357/20 від 18.12.2024.

5.1. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас процесуальне законодавство передбачає критерії, які потрібно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу в судовому спорі.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони відповідно до положень ст.ст. 124, 129 ГПК України кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи, у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази для підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

У свою чергу, на відміну від розгляду справи в порядку позовного провадження, судове засідання в яких передбачає стадію судових дебатів, розгляд скарг на дії/бездіяльність державних/приватних виконавців здійснюється у порядку, передбаченому ст. 342 ГПК України, у десятиденний строк у судовому, що не передбачає проведення судових дебатів.

Отже, у даному випадку, заява про відшкодування судових витрат, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом.

Так, вимогу про стягнення з скаржника судових витрат було заявлено представником приватного виконавця у своїх запереченнях на скаргу (вх. № 13898/24 від 04.12.2024) разом із першою його заявою, тобто, до винесення ухвали суду від 09.12.2024. Разом із цим, у своїй заяві представник приватного виконавця зазначив про розмір наданої ним правничої допомоги та надав відповідні докази на її підтвердження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що представником приватного виконавця належним чином виконано вимоги ст. ст. 124, 129 ГПК України, а тому, підстав для залишення його заяви без розгляду у суду немає.

5.2. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 16.02.2023 у справі № 911/1779/21 та від 16.01.2025 у справі № 921/112/24.

Водночас суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із цим за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Так, представник приватного виконавця просить стягнути з Бондаренка А.І. понесені ним витрат (гонорар адвоката) у розмірі 6 000,00 грн. На підтвердження заявленого розміру надає: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 11.08.2024 серії СВ № 1037291; договір про надання правничої допомоги № 01/09/22 від 01.09.2022, укладений між приватним виконавцем (далі клієнт) та Фізичною особою-підприємцем Прокоф`євим Богданом Івановичем (далі адвокат), відповідно до п. 3.1. якого, клієнт проводить оплату адвокату за надані ним послуги, виходячи з тарифу 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп за одну годину часу, витраченого на виконання адвокатом послуг на користь клієнта. Отже, у даному випадку сторони узгодили погодинну оплата послуг адвоката.

Також представником приватного виконавця надано підписаний без зауважень приватним виконавцем детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також робіт, що будуть надаватися під час розгляду справи в Господарському суді Київської області по справі № 911/1810/18 (911/3398/20) за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність приватного виконавця Приходька Ю.М. від 04.12.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 надав приватному виконавцю наступні послуги:

аналіз скарги з додатками, узгодження правової позиції з клієнтом в обсязі 1 година;

вивчення наданих клієнтом додаткових письмових доказів в обсязі 1 година;

вивчення судової практики, підготовка та оформлення заперечення на скаргу, виготовлення копій документів та їх завірення, а також організація його надіслання сторонам по справі та подання до суду в обсязі 3 години 00 хв;

підготовка та участь в судових засіданнях у Господарському суді Київської області в обсязі не більше 1 годин 00 хв.

Загальна вартість наданих послуг згідно з п. 3.1. договору про надання правничої допомоги № 01/09/22 від 01.09.2022 складає 6 000,00 грн.

Разом із цим представник приватного виконавця долучив квитанцію до прибуткового ордеру від 04.12.2024, відповідно до якої приватний виконавець сплатив йому 6 000,00 грн правничої допомоги за вищевказаним договором та рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару.

Як зазначалося вище, не погоджуючись із заявленим представником приватного виконавця розміром витрат на правничу допомогу, представник Бондаренка А.І. зазначив, що ряд послуг, перелічених у детальному описі робіт (наданих послуг) від 04.12.2024, таких як виготовлення копій документів та їх завірення, направлення сторонам у справі не входить у структуру правової допомоги, а тому, у разі задоволення заяви вважає розумними та необхідними витратами на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Проаналізувавши вказане суд зазначає, що підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

У даному випадку представником приватного виконавця встановлено тариф за надання відповідних послуг у розмірі 1 000,00 грн за годину витраченого часу (п. 3 .1 договору про надання правничої допомоги № 01/09/22 від 01.09.2022).

У свою чергу, судом ураховано, що представник скаржника не зазначає у чому саме полягає неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу та не вказує ані про надмірність часу надання послуг (виконання робіт) у загальному обсязі 6 годин, який був указаний представником приватного виконавця у детальному описі робіт (наданих послуг) від 04.12.2024, ані про неспівмірність визначеної погодинної ставки вартості послуг (робіт) у розмірі 1 000,00 грн.

Водночас, судом не може братися до уваги заперечення представника скаржника в частині того, що виготовлення копій документів та їх завірення, направлення сторонам у справі не входить у структуру правової допомоги, оскільки зазначене є лише частиною послуг, які включається до вивчення судової практики, підготовки та оформлення заперечення на скаргу, та не обраховуються окремо.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлений представником приватного виконавця розмір витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи (розглянутої скарги), наданих послуг адвокатом (виконаної роботи) та витраченим останнім на такі послуги часом, а тому відповідна заява підлягає задоволенню у заявленому представником приватного виконавця розмірі.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 124, 126, 129-130, 234-235, 244, 344 ГПК України, ст. 2, 43, 61 КУзПБ суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича від 06.01.2025 (вх. № 116/25) про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича (пр-т Перемоги, 139, оф. 420, м. Чернігів, 14037; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.).

3.Видати наказ.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 10.02.2025 та згідно з ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 12.02.2025.