ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2025 Справа № 914/2206/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Тимцан Я. А., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар Лоджистікс», м. Київ;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод», м. Львів;
про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням договору транспортного експедирування в сумі 120183,94 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Приятеленко Тетяна Василівна - представник;
від відповідача: Вініченко Владислав Володимирович - представник.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар Лоджистікс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням договору транспортного експедирування в сумі 120183, 94 грн., з яких 75401,40 грн. - сума компенсації витрат за прострочення терміну доставки, 12911,14 грн. - пені, 5654,10 грн. - 3% річних, 26217,30 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 24.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.10.2024р. Ухвалою суду від 24.09.2024р. про відкриття провадження у справі було зобов`язано учасників справи, надати оригінали документів копії яких долучено до справи.
Ухвалою суду від 08.10.2024р. відкладено підготовче засідання на 12.11.2024р.Ухвалою суду від 12.11.2024р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 26.11.2024р. Ухвалою суду від 26.11.2024р. підготовче засідання на 17.12.2024р. Ухвалою суду від 17.12.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.01.2025р. В судовому засіданні 21.01.2025р. було оголошено перерву до 11.02.2025р.
Через систему «Електронний суд» представник відповідача 22.11.2024р. подав відзив на позовну заяву за вх. № 28315/24.Через систему «Електронний суд» позивач 05.12.2024р. подав відповідь на відзив за вх. № 29568/24 від 06.12.2024р.Через систему «Електронний суд» представник відповідача 10.12.2024р. подав заперечення на відповідь на відзив за вх. № 29984/24 від 11.12.2024р. Через систему «Електронний суд» позивач 05.02.2025р. подав клопотання за вх. № 3145/25 про витребування у відповідача підтвердження чи спростування отримання 23.02.2022р. на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 акту наданих послуг №26 від 22 лютого 2022 року та наявність оригіналу цього електронного доказу та про надання позивачу можливості пред`явити оригінал електронного доказу - акту наданих послуг №26 від 22.02.2022 року. Враховуючи положення ст.ст.118,119 ГПК України, беручи до уваги що подано клопотання вх. № 3145/25 про витребування доказів на стадії розгляду справи по суті, без клопотання про поновлення строків для його подання і без обґрунтування поважності пропуску процесуального строку, клопотання позивача в порядку ст. 118 ГПК України залишено судом без розгляду.
Представник позивача взяв участь в судовому засіданні 11.02.2025р. в режимі відеоконференції, надав усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача взяв участь в судовому засіданні 11.02.2025р. в режимі відеоконференції, надав усні пояснення щодо предмета спору, заперечив проти позовних вимог.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.11.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Піллар Лоджистікс» (Експедитор, Позивач) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Замовник, Відповідач) договір №201ТЕО/21 (Договір) з надання послуг перевезення вантажів у залізничному рухомому складі, відповідно до умов якого експедитор за плату надає замовнику транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у залізничному рухомому складі.
Позивач вказує, що відповідно до умов додаткової угоди №1 від 29.11.2021р. нормативний термін доставки вантажів складає 20 діб, фактичний термін доставки визначається з моменту прибуття (включно) вагону під навантаження на станцію Мелітополь, Придніпровської залізниці до моменту прибуття (включно) вагону після вивантаження на станцію, вказану експедитором. У випадку перевищення фактичного терміну доставки вантажів над нормативним, замовник сплачує експедитору плату, яка становить 2416,70 грн. без ПДВ за добу.
Позивач стверджує, що відповідно до довідки Філії Головного інформаційно-обчислювального центру №ГІОЦ-46/801 від 03.09.2024р., залізничний вагон №95778007 прибув на станцію Мелітополь під навантаження 25.12.2021р. та прибув після вивантаження на станцію Губарівка 09.02.2021р. Таким чином, фактичний термін доставки складав 46 діб, що на 26 діб перевищує нормативний термін доставки. Тому замовник за договором мав сплатити на користь експедитора компенсацію витрат за прострочення терміну доставки в сумі 62834,20 грн., крім того ПДВ 12566,84 грн., всього з ПДВ 75401,04 грн.
Позивач зазначає, що за результатами наданих послуг у замовника виник обов`язок сплатити компенсацію витрат за прострочення терміну доставки в сумі 75401,04 грн. згідно виставленого експедитором акту наданих послуг №26 від 22.02.2022р. та рахунку на оплату №30 від 22.02.2022р., які було направлено на електронну адресу замовника ІНФОРМАЦІЯ_1, яка вказана в п. 9.6 як одна з адрес для листування замовника.
Позивач вказує, що вживав заходів для врегулювання спору, шляхом скерування відповідачу претензії з вимогою про сплату заборгованості, однак відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення.
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення оплати за надані послуги, позивач нарахував відповідачу 12911,14 грн. пені за період з 28.02.2022р. по 28.08.2022р. і за період з 28.02.2022р. по 28.08.2024р. 3% річних у сумі 5654,10 грн. та інфляційні втрати у розмірі 26217,30 грн.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що до позовної заяви надано скріншот відправки на електронну адресу ТОВ «МОЕЗ» акту наданих послуг та рахунку та, що електронний лист з додатками (акт про надання послуг №26 від 22.02.2022р. та рахунок на оплату №30 від 22.02.2022р.), направлений 23.02.2022р. начальником відділу логістики ТОВ «Піллар Лоджистікс» на адресу представника ТОВ «МОЕЗ» ІНФОРМАЦІЯ_1, вказану в п.9.6 договору №201ТЕО/21 від 29 листопада 2021 року є належним доказом по справі, що підтверджує отримання відповідачем акту про надання послуг №26 від 22.02.2022р. та рахунку на оплату №30 від 22.02.2022р.
Позивач вказує, що пунктом 5 додаткової угоди №1 від 29 листопада 2021 року до договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р. встановлено обов`язок замовника здійснювати оплату у випадку перевищення фактичного терміну доставки вантажів над нормативним не залежно від підтвердження збитків експедитора, що підтверджується чітко встановленим розміром плати в сумі 2416,70 грн. за один вагон на добу, а не в розмірі понесених збитків. Тому в даному випадку у позивача не виникає обов`язку доказувати розмір понесених збитків.
Позивач звертає увагу на те, що п.8.1 договору №201ТЕО/21 від 29 листопада 2021 року передбачено, що договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо будь-яка зі сторін не заявить про його розірвання не пізніше 30 робочих днів до закінчення терміну його дії та стверджує, що оскільки сторонами договору не заявлено про його розірвання, відбулась пролонгація договору на 2022 рік, а тому пеня, з урахуванням зупинення строків позивачем нарахована правомірно.
Заперечуючи проти заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду позивач зазначив, що ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» є діючим підприємством, не перебуває в процесі банкрутства та на даний час зареєстроване у м.Львів.
Позивач вказує, що посадові особи відповідача перебувають в Мелітополі не з причин неможливості виїхати, а з причин проведення господарської діяльності як засновники підприємства в державі російська федерація та стверджує, що майно відповідача використовується в рамках господарської діяльності російської федерації, послуги української банківської системи України є доступними для підприємства під час воєнного стану, посадові особи не обмежені у переміщенні на територію України.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 120183, 94 грн., з яких 75401,40 грн. - сума компенсації витрат за прострочення терміну доставки, 12911,14 грн. - пеня, 5654,10 грн. - 3% річних, 26217,30 грн. - інфляційні втрати та відмовити відповідачу у відстроченні виконання рішення суду.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вважає позов безпідставним, необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач вказує, що позивачем, на підтвердження позовних вимог було подано лише договір, акт надання послуг №26 від 22 лютого 2022 року, який підписаний лише зі сторони ТОВ «Піллар Лоджистікс» та інформацію з архіву вагонних операцій щодо дислокації вагону №95778007. При цьому в листі від АТ «Українська залізниця» Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр», який позивачем також подано до суду разом із позовною заявою, зазначено що дана інформація з архіву вагонних операцій щодо дислокації вагону №95778007 носить виключно довідковий характер.
Відповідач стверджує, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити та підтвердити обставини, які вказані у позовній заяві, зокрема обставини надання ТОВ «Піллар Лоджистікс» послуг, передбачених договором, обставини щодо виникнення у відповідача зобов`язання з компенсації витрат за прострочення терміну доставки в розмірі 75401,04 грн. внаслідок перевищення фактичного терміну доставки вантажу над нормативним та інші обставини, які би підтверджували таке право вимоги ТОВ «Піллар Лоджистікс» до ТОВ «МОЕЗ» з урахуванням умов договору та вимог законодавства.
Відповідач зазначає, що відповідно до пунктів 3.5, 3.11 договору ТОВ «МОЕЗ» здійснює остаточні розрахунки з ТОВ «Піллар Лоджистікс» згідно з рахунками, виставленими останнім, протягом 3-х днів з дати отримання рахунку; будь-яке відшкодування витрат ТОВ «Піллар Лоджистікс» здійснюється ТОВ «МОЕЗ» протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку на підставі належним чином завірених копій документів, що підтверджують такі витрати, якщо інший порядок не встановлений сторонами. Тобто, умовою остаточних розрахунків та компенсації будь-яких витрат ТОВ «Піллар Лоджистікс» за договором було встановлено виставлення відповідного рахунка та надання належним чином завірених копій документів.
Відповідач вказує, що до позовної заяви не додано доказів наявності відповідного рахунку з копіями підтвердних документів та направлення їх на адресу ТОВ «МОЕЗ».
Відповідач вважає, що зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів в підтвердження дати отримання ТОВ «МОЕЗ» виставленого ТОВ «Піллар Лоджистікс» рахунку на сплату коштів за компенсацію витрат за прострочення строку доставки, а також належним чином завірених копій підтвердних документів, то вказане свідчить про відсутність зобов`язання у ТОВ «МОЕЗ» щодо компенсації витрат за прострочення строку доставки.
Відповідач стверджує, що оскільки на момент звернення позивача до суду з вимогою про стягнення компенсації витрат за прострочення строку доставки в розмірі 75401,04 грн. не було порушено строк виконання такого зобов`язання, то, відповідно, ця вимога є передчасною та заявлена безпідставно.
З огляду на наведене, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги про стягнення компенсації за прострочення строку доставки, пов`язаних з невиконанням договору транспортного експедирування в сумі 75401,04 грн., а оскільки відсутнє порушення основного зобов`язання, то не підлягають застосуванню і заходи відповідальності, заявлені до стягнення, а саме пені, процентів річних та інфляційних нарахувань.
Відповідач наголошує, що до позовної заяви не додано доказів понесення позивачем збитків, які він вимагає компенсувати.
Додатково, відповідач вказує, що строк договору було передбачено до 31 грудня 2021 року, а тому позивачем здійснено безпідставне нарахування пені за період, який виходить за 31 грудня 2021 року.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутній як будь-який рахунок на підтвердження компенсації витрат, пов`язаних з невиконанням договору транспортного експедирування, так і доказ направлення на адресу (в тому числі на електронну пошту) ТОВ «МОЕЗ» акту наданих послуг №26 від 22 лютого 2022 року.
Відповідач вказує, що поданий позивачем до відповіді на відзив рахунок на оплату №30 від 22 лютого 2022 року не є належним та допустимим доказом, оскільки його було подано разом із відповіддю на відзив з порушенням встановленого законом строку, а відтак не може бути прийнято судом та враховано при розгляді справи.
Відповідач стверджує, що відповідно до копії рахунку №30 від 22 лютого 2022 року, який було подано позивачем разом із відповіддю на відзив, вбачається його складення шляхом відтворення підпису директора ТОВ «Піллар Лоджистікс» та печатки товариства за допомогою накладання на вказаний рахунок скан-копії такого підпису та печатки. Отже, не можна встановити достовірно, чи був взагалі складений рахунок №30 в письмовій (або електронній) формі на дату його складення, а саме 22 лютого 2022 року.
Відповідач зазначає, що компенсація витрат за прострочення строку доставки за своїм змістом відповідає такому поняттю, як збитки, зокрема, такому їх виду, як реальні збитки. Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Проте до позовної заяви не додано доказів понесення позивачем відповідних витрат, які він вимагає компенсувати.
З огляду на принципи розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості діяльності та стану відповідача, знаходження його майна на окупованій території та припинення господарської діяльності у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідач вважає, що відстрочення рішення суду істотним чином не порушить прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Обставини, встановлені судом.
29.11.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Піллар Лоджистікс» (Експедитор) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Замовник) договір №201ТЕО/21 (Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору цей договір регламентує взаємовідносини між сторонами, які виникають при організації експедитором перевезень вантажів у залізничному рухомому складі.
Згідно із п. 1.2 договору експедитор за плату надає замовнику транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у залізничному рухомому складі (надалі також послуги ТЕО), а замовник приймає та сплачує надані експедитором послуги на умовах цього договору.
За приписами п. 1.4 договору вид і найменування вантажу, пункт відправлення та призначення вантажу вказується в додаткових угодах до цього договору та в відповідних заявках на організацію перевезень.
За умовами п. 2.1 договору експедитор зобов`язується, зокрема на підставі узгоджених заявок замовника та умов перевезень здійснювати попередній розрахунок вартості послуг та надавати замовнику рахунки на передоплату послуг експедитора (п. 2.1.1); для здійснення навантаження вантажів замовника, відповідно до узгоджених експедитором заявок організовувати подачу залізничного рухомого складу під навантаження (п. 2.1.2); складати та надавати на підпис замовнику акти наданих послуг, а також надавати рахунки та податкові накладні (п. 2.1.4).
Відповідно до п. 2.3 договору замовник зобов`язується, зокрема своєчасно проводити розрахунки з експедитором (п. 2.3.3); приймати і затверджувати акти наданих послуг протягом 3 банківських днів з моменту отримання від експедитора такого акту. У разі виникнення розбіжностей по акту наданих послуг, замовник зобов`язаний затвердити (підписати) акт наданих послуг протягом 3 банківських днів з моменту одержання акту з розбіжностями і обов`язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей. У разі не підписання та не передачі замовником експедитору наданого акту послуги, що були зазначені в такому акті наданих послуг, вважаються наданими належним чином і в повному обсязі та прийняті замовником без зауважень. Такий акт наданих послуг вважається затвердженим (підписаним) замовником без розбіжностей та зауважень, у повному обсязі. При цьому, датою затвердження (підписання) замовником акту наданих послуг є останній день триденного терміну після отримання акту наданих послуг (п. 2.3.4).
Згідно з п. 3.2 договору вартість здійснення ТЕО та плата послуг експедитора з організації перевезень вантажів узгоджується сторонами шляхом підписання відповідних додаткових угод до цього договору. Розмір вартості здійснення ТЕО, плати послуг експедитора та порядок їх сплати замовником може змінюватися з ініціативи експедитора, шляхом оформлення відповідних додаткових угод до цього договору.
За приписами п. 3.4 договору факт надання послуг експедитором замовнику підтверджується актом наданих послуг. За підсумками роботи за місяць сторони не пізніше останнього дня звітного місяця оформляють акт наданих послуг, який є первинним документом для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку. За ініціативою експедитора можуть оформлюватися декілька актів на місяць за підсумками роботи в періоді, який вказано в акті наданих послуг.
За умовами п. 3.5 договору замовник здійснює попередню оплату вартості здійснення ТЕО та плати послуг експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора в розмірі 100% від розрахункової вартості на підставі рахунку експедитора.
Замовник у будь-якому випадку повинен здійснити оплату вартості здійснення ТЕО та плати послуг експедитора не пізніше 3 банківських днів з дати подачі вагонів на під`їзну колію замовника (вантажовідправника).
Сторонами може бути узгоджений інший порядок оплати вартості здійснення ТЕО та плати послуг експедитора.
Замовник здійснює остаточні розрахунки з експедитором згідно з рахунками виставленими останнім протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку.
Відповідно до п. 3.8 договору факт надання послуг експедитором замовнику підтверджується документом (документами), який відображає наступну інформацію: рід вантажу, пункт відправлення та призначення, рух у завантаженому та/або порожньому стані, місце та час знаходження рухомого складу, номер вагону, номер відправки, факт списання грошей з особового рахунку експедитора, іншу інформацію про послугу. Такими документами можуть бути: дані електронної бази ГІОЦ АТ «Укрзалізниця», або перевізний документ, або накопичувальна картка, або відомість форми ГУ-46, або перелік філії «ЄРЦЗП» АТ «Укрзалізниця», або акт наданих послуг, або інші документи.
За підсумками роботи за місяць сторони не пізніше останнього дня звітного місяця оформляють акт наданих послуг, який є первинним документом для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку. За ініціативою експедитора можуть оформлюватися декілька актів на місяць за підсумками роботи в періоді, який вказано в акті наданих послуг.
Відповідно до п. 3.11 договору будь-яке відшкодування витрат експедитора здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку на підставі належним чином завірених копій документів, що підтверджують такі витрати, якщо інший порядок не встановлений сторонами.
Згідно із п. 4.2 договору при простроченні платежів у встановлені цим договором строки, замовник виплачує експедитору пеню, розраховану виходячи з розміру подвійної облікової ставки встановленої НБУ, що діє на період прострочення платежу, від суми несвоєчасно перерахованих коштів за кожний день прострочення платежу.
За приписами п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо будь-яка із сторін не заявить про його розірвання не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів до закінчення терміну його дії.
За умовами п. 9.3 договору всі додаткові угоди та додатки до договору, вчинені в письмовій формі, підписані повноважними представниками кожної із сторін і скріплені печатками, є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до п. 9.6 договору сторони визнають дійсність документів і письмових повідомлень, підписаних та переданих з використанням факсимільного зв`язку та/або електронною поштою. Обмін оригіналами здійснюється на вимогу однієї із сторін протягом 14 робочих днів.
Експедитор і замовник призначають працівників, відповідальних за виконання зобов`язань за цим договором; їх посади, номери контактних телефонів, електронні адреси із зазначенням відповідальних осіб та кола їх обов`язків доводяться до відома сторін шляхом обміну листами.
Будь-яке листування, інформація, повідомлення та будь-які документи, передбачені цим договором, або у зв`язку з ним, підлягає направленню, зокрема на адресу замовника на e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони договору визнають, що рахунки, відомості, оперативні відомості, заявки, протоколи, акти наданих послуг, акти звірки та інші документи, відправлені електронною поштою мають таку ж юридичну силу, що і документація, складена у письмовій формі, і можуть використовуватися як докази в господарському суді.
Договір №201ТЕО/21 від 29.11.2021р. підписано сторонами, скріплено їх печатками та копію договору долучено до матеріалів справи.
29.11.2021р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р. (додаткова угода).
В пункті 1 додаткової угоди сторони погодили встановити вартість здійснення ТЕО з організації перевезень вантажів в приватних вагонах-зерновозах та плату послуг експедитора.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди нормативний термін доставки вантажів по напрямках зазначених в п.1 цієї додаткової угоди становить 20 діб.
Фактичний термін доставки вантажів визначається з моменту прибуття (включно) вагону під навантаження на станцію Мелітополь, Придніпровської залізниці до моменту прибуття (включно) вагону після вивантаження на станцію, вказану експедитором.
Зазначені дати визначаються відповідно до даних електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці.
Згідно з п. 5 додаткової угоди у випадку перевищення фактичного терміну доставки вантажів над нормативним замовник сплачує експедитору плату, яка становить 2 416,70 грн. без ПДВ за один вагон на добу. ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України.
Додаткова угода №1 до договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р. підписана сторонами, скріплена їх печатками та копію додаткової угоди долучено до матеріалів справи.
Позивач стверджує, що надав відповідачу послуги з перевезення вантажів у залізничному рухомому складі, а саме залізничним вагоном №95778007, в підтвердження чого до матеріалів справи додано лист Філії «Головний Інформаційно-Обчислювальний Центр» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № ГІОЦ-46/801 від 03.09.2024р., відповідно до якого позивачу надано наявну інформацію з архіву вагонних операцій щодо дислокації вагону № 95778007, якій знаходиться в оперативному управлінні компанії ТОВ «Піллар Лоджистікс», за період з 24.12.2021р. по 10.02.2022р. та інформаційну довідку про вагонні операції від 02.09.2024р.
Позивач зазначив, що у зв`язку із порушенням відповідачем нормативних строків здійснення перевезень, встановлених п. 4 додаткової угоди, позивачем складено акт надання послуг № 26 від 22.02.2022р., на підставі договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р., відповідно до якого нараховано вартість компенсації витрат за прострочення терміну доставки на 26 діб вартістю 2 416,70 грн. без ПДВ за один вагон на добу, в загальному розмірі 75401,04грн. та рахунок на оплату № 30 від 22.02.2022р. на суму 75401,04грн.
Акт надання послуг № 26 від 22.02.2022р. підписано стороною позивача, скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар Лоджистікс» та копію акту долучено до матеріалів справи. Відповідачем не підписано акт надання послуг № 26 від 22.02.2022р. та відповідач заперечує факт отримання вказаного акту і рахунку.
Позивач стверджує, що акт наданих послуг №26 від 22.02.2022р. та рахунок на оплату №30 від 22.02.2022р. було направлено на електронну адресу замовника, яка вказана в п. 9.6 як одна з адрес для листування замовника, однак жодних доказів скерування вказаного акту відповідачу, зокрема на електронну адресу, до матеріалів справи не додано.
В підтвердження вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем до матеріалів справи додано копію претензії № 10/07-24 від 10.07.2024р., адресованої відповідачу, якою позивач повідомив про наявність заборгованості в сумі 75401,04грн. та вимагав сплатити заборгованість в семиденний строк з моменту отримання претензії.
Як доказ надіслання претензії позивачем до матеріалів справи додано копію поштової накладної АТ «Укрпошта» від 25.07.2024р. із зазначенням відправника «від ТОВ «Піллар Лоджистікс» та одержувача «кому - ТОВ «Піллар Лоджистікс».
Оцінка суду.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1, 4 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За приписами ч. 1 -2 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Частинами 1, 2, 3 ст. 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно із ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.
Положеннями статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», зокрема визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, зокрема, на: відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов`язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування; не приступати до виконання обов`язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених договором транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.
Частиною 2 статті 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021 року та додаткової угоди №1 до договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р., предметом яких є надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів у залізничному рухомому складі. Доказів розірвання договору, визнання його в судовому порядку недійсним сторонами суду не представлено.
Предметом позову у цій справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар Лоджистікс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» про стягнення компенсації витрат за прострочення терміну доставки .
Підставою позовних вимог, є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №201ТЕО/21 від 29.11.2021 року, в частині дотримання нормативних строків здійснення перевезень.
Відповідно до п. 1.4 договору вид і найменування вантажу, пункт відправлення та призначення вантажу вказується в додаткових угодах до цього договору та в відповідних заявках на організацію перевезень.
Згідно з п. 3.2 договору вартість здійснення ТЕО та плата послуг експедитора з організації перевезень вантажів узгоджується сторонами шляхом підписання відповідних додаткових угод до цього договору. Розмір вартості здійснення ТЕО, плати послуг експедитора та порядок їх сплати замовником може змінюватися з ініціативи експедитора, шляхом оформлення відповідних додаткових угод до цього договору.
За приписами п. 3.4 договору факт надання послуг експедитором замовнику підтверджується актом наданих послуг. За підсумками роботи за місяць сторони не пізніше останнього дня звітного місяця оформляють акт наданих послуг, який є первинним документом для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку. За ініціативою експедитора можуть оформлюватися декілька актів на місяць за підсумками роботи в періоді, який вказано в акті наданих послуг.
За умовами п. 3.8 договору факт надання послуг експедитором замовнику підтверджується документом (документами), який відображає наступну інформацію: рід вантажу, пункт відправлення та призначення, рух у завантаженому та/або порожньому стані, місце та час знаходження рухомого складу, номер вагону, номер відправки, факт списання грошей з особового рахунку експедитора, іншу інформацію про послугу. Такими документами можуть бути: дані електронної бази ГІОЦ АТ «Укрзалізниця», або перевізний документ, або накопичувальна картка, або відомість форми ГУ-46, або перелік філії «ЄРЦЗП» АТ «Укрзалізниця», або акт наданих послуг, або інші документи.
За підсумками роботи за місяць сторони не пізніше останнього дня звітного місяця оформляють акт наданих послуг, який є первинним документом для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку. За ініціативою експедитора можуть оформлюватися декілька актів на місяць за підсумками роботи в періоді, який вказано в акті наданих послуг.
Згідно з п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
В підтвердження надання відповідачу послуги з перевезення вантажів у залізничному рухомому складі, а саме залізничним вагоном №95778007, та порушення відповідачем нормативних строків перевезення вантажів, позивачем до матеріалів справи надано інформацію про вагонні операції з архіву вагонних операцій щодо дислокації вагону № 95778007, який знаходиться в оперативному управлінні компанії ТОВ «Піллар Лоджистікс», за період з 24.12.2021р. по 10.02.2022р.. надану із листом Філії «Головний Інформаційно-Обчислювальний Центр» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № ГІОЦ-46/801 від 03.09.2024р.
Відповідно до змісту вказаної інформації про вагонні операції, зазначені дати курсування вагону № 95778007 за період з 24.12.2021р. по 10.02.2022р., який належить ТОВ «Тегра Лоджистікс», дати та назви станцій вибуття та станцій прибуття рухомого складу.
При цьому, дана інформація про вагонні операції є загальною інформацією про рух вагону № 95778007 за період з 24.12.2021р. по 10.02.2022р., та не містить інформації щодо маршруту, термінів, вартості, погодженої сторонами послуги з перевезення вантажів у залізничному рухомому складі залізничним вагоном №95778007 на виконання умов договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р.
За приписами п. 1.4 договору вид і найменування вантажу, пункт відправлення та призначення вантажу вказується в додаткових угодах до цього договору та в відповідних заявках на організацію перевезень.
За умовами п. 2.1 договору експедитор зобов`язується, зокрема на підставі узгоджених заявок замовника та умов перевезень здійснювати попередній розрахунок вартості послуг та надавати замовнику рахунки на передоплату послуг експедитора (п. 2.1.1); для здійснення навантаження вантажів замовника, відповідно до узгоджених експедитором заявок організовувати подачу залізничного рухомого складу під навантаження (п. 2.1.2).
Пунктом 2.3.1 договору погоджено, що замовник зобов`язується не пізніше, ніж за 7 робочих днів до початку навантаження, надавати експедитору заявку на організацію перевезень із зазначенням: найменування вантажу, пункту і станції навантаження, запланованих обсягів перевезень, термінів початку навантаження, найменування станції призначення і одержувача вантажу, чітких інструкцій щодо заповнення залізничних перевізних документів, якісних та кількісних показників вантажу, та іншу необхідну інформацію.
Однак, заявок на організацію перевезень на виконання умов договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021 року суду не представлено та до матеріалів справи не долучено, у зв`язку із чим неможливо встановити обставини щодо маршруту, строків, вартості послуги з перевезення вантажів у залізничному рухомому складі залізничним вагоном №95778007 на виконання умов договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р.
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р. сторони погодили, зокрема, вартість здійснення ТЕО з організації перевезень вантажів в приватних вагонах-зерновозах та плату послуг експедитора від станції Мелітополь, Придніпровська залізниця до станції Білоруської залізниці у сумі 65 833,35грн. без ПДВ (п. 1), нормативний термін доставки вантажів по напрямках зазначених в п.1 цієї додаткової угоди - 20 діб (п. 4), та розмір плати за перевищення фактичного терміну доставки вантажів над нормативним, яка становить 2 416,70 грн. без ПДВ за один вагон на добу.
При цьому, у додатковій угоді №1 до договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р. не визначено строки здійснення вагоно-перевезень за цим маршрутом, не вказано дати відправлення, прибуття вагону, не зазначено терміни повернення вагону, не вказано номери вагонів, якими будуть надаватися такі послуги перевезення.
Відповідно до п. 3.1 договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р. загальна сума цього договору визначається на підставі всіх актів наданих послуг, оформлених сторонами порядком, передбаченим цим договором.
За приписами п. 3.4 договору факт надання послуг експедитором замовнику підтверджується актом наданих послуг. За підсумками роботи за місяць сторони не пізніше останнього дня звітного місяця оформляють акт наданих послуг, який є первинним документом для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку. За ініціативою експедитора можуть оформлюватися декілька актів на місяць за підсумками роботи в періоді, який вказано в акті наданих послуг.
За умовами п. 3.5 договору замовник здійснює остаточні розрахунки з експедитором згідно з рахунками виставленими останнім протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку.
Позивач зазначає, що в підтвердження надання послуг позивачем складено акт надання послуг № 26 від 22.02.2022р. на суму 75401,04грн. та рахунок на оплату № 30 від 22.02.2022р. на суму 75401,04грн., які було скеровано на електронну адресу замовника ІНФОРМАЦІЯ_1, яка вказана в п. 9.6 як одна з адрес для листування замовника.
Акт № 26 від 22.02.2022р. на суму 75401,04грн. підписано позивачем та не підписано відповідачем. Відповідач заперечує факт отримання вказаного акту та рахунку . Доказів скерування вказаного акту та рахунку відповідачу, не представлено та до матеріалів справи не додано.
Позивач зазначив, що надсилав відповідачу претензію № 10/07-24 від 10.07.2024р., якою повідомив про наявність заборгованості в сумі 75401,04грн. та вимагав сплатити заборгованість в семиденний строк з моменту отримання претензії. До матеріалів справи долучено копію претензії № 10/07-24 від 10.07.2024р.
Позивачем долучено копію документа АТ «Укрпошта» від 25.07.2024р., який містить зазначення відправника: «від ТОВ «Піллар Лоджистікс» та одержувача: «кому - ТОВ «Піллар Лоджистікс». Відтак, даний документ не є належним доказом скерування претензії відповідачу, оскільки у графі отримувача зазначений інший адресат . Інших доказів скерування претензії відповідачу не представлено.
Враховуючи вищевикладені обставини, не представлення залізничної накладної, заявки на перевезення передбаченої договором, не узгодження строків надання послуг у додатковій угоді, не є можливим встановити факт погодження сторонами та факт надання позивачем відповідачу послуг та строки надання таких послуг їх вартість, маршрут залізничного перевезення (станції відправки та призначення вагону), та встановити наявність чи відсутність прострочення відповідачем терміну доставки.
З огляду на те, що не представлено доказів надіслання відповідачу акту надання послуг № 26 від 22.02.2022р. на суму 75401,04грн. та рахунку на оплату № 30 від 22.02.2022р., та враховуючи умови договору та зокрема п.3.1,3.5 договору №201ТЕО/21 від 29.11.2021р. , вимоги позивача про стягнення компенсації витрат за прострочення терміну доставки є передчасними.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому статтею 74 ГПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення, суд дійшов висновку, що обставини які підлягають доказуванню, позивачем не доведені, позовні вимоги про стягнення компенсації витрат за прострочення терміну доставки необґрунтовані та не підтверджені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.
Судовий збір та судові витрати покладаються на позивача, відповідно до вимог ст.129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 12.02.25р.
Суддя Іванчук С.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2025 |
Оприлюднено | 13.02.2025 |
Номер документу | 125093699 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі перевезення, транспортного експедирування, з них |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Іванчук С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні