Ухвала

від 10.02.2025 по справі 902/51/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2025 року

м. Київ

cправа №902/51/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

на рішення Господарського суду Вінницької області (Міліціанов Р.В.)

від 01.07.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (Маціщук А.В., Петухов М.Г., Бучинська Г.Б.)

від 05.11.2024 (повний текст складений 10.12.2024)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

до: 1. Приватного підприємства "Арт Хаус Мілленіум",

2. ОСОБА_1

про стягнення 2 254 713,08 грн неустойки та витребування транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Арт Хаус Мілленіум" (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) (разом - Відповідачі) про стягнення 2 254 713,08 грн неустойки та витребування транспортного засобу.

2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.07.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі №902/51/24:

- відмовлено повністю у задоволенні позову про солідарне стягнення з Відповідачів неустойки за невиконання обов`язку повернути об`єкт лізингу у зв`язку з достроковим припиненням договору лізингу від 25.06.2013 №00007768 (далі - Договір) у сумі 2 254 713,08 грн, яка нарахована на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за період з 01.01.2021 по 31.12.2023;

- відмовлено повністю у задоволенні позову до Відповідача-1 у частині вимог про витребування транспортного засобу та зобов`язання передати його власнику - Позивачу, зокрема: VW Touareg NF 3.0 I V6 TDI, 2013 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 (далі - Транспортний засіб).

3. 30 грудня 2024 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі №902/51/24, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково:

- стягнути з Відповідача-1 на користь Скаржника неустойку, передбачену частиною другою статті 785 ЦК України, яка станом на 31 грудня 2023 року становить 2 254 713,08 грн, за невиконання обов`язку повернути об`єкт лізингу у зв`язку з достроковим припиненням Договору;

- витребувати у Відповідача-1 Транспортний засіб та зобов`язати передати його власнику - Скаржнику.

Скаржник також просить стягнути з Відповідача-1 на свою користь судові витрати, понесені в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а саме судовий збір та витрати на правничу допомогу.

4. 31 грудня 2024 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав клопотання про долучення доказів сплати судового збору в розмірі 54 113,11 грн (платіжна інструкція від 27.12.2024 №0051016627).

5. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2025 у справі №902/51/24 касаційну скаргу Скаржника залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

6. В ухвалі від 20.01.2025 Верховний Суд зазначив, що Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме подати докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 17 393,88 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

7. 21 січня 2025 року, у межах встановленого Верховним Судом строку, Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, долучивши до неї платіжну інструкцію від 21.01.2025 №0051016699 на суму 17 393,88 грн.

8. У тексті касаційної скарги Скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме:

- щодо пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України:

1) суди неправильно застосували статтю 15 ЦК України без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 13.03.2024 у справі №757/23249/17-ц (щодо підстав звернення до суду), а також статтю 20 ЦК України та без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13.03.2023 у справі №554/9126/20 (щодо вибору форми захисту порушених прав);

2) суди неправильно застосували пункт 6 статті 3 та частину другу статті 785 ЦК України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18 (щодо особливого статусу неустойки);

3) суди неправильно застосували статтю 614 та частину другу статті 785 ЦК України у взаємозв`язку з частиною другою статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) без урахування висновку Верховного Суду у постанові від 30.08.2019 у справі №910/13695/18 та від 06.03.2024 №120/7955/21-а (щодо вини як складової господарського правопорушення);

4) суди неправильно застосували частину другу статті 785 ЦК України у взаємозв`язку зі статтею 614 та частиною другою статті 218 ГК України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 (щодо предмета і тягаря доказування).

- щодо пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутній висновок Верховного Суду про застосування:

1) частини другої статті 785 ЦК України про стягнення з лізингоодержувача неустойки за невиконання ним свого обов`язку повернути об`єкт лізингу лізингодавцю у зв`язку із припиненням договору лізингу;

2) статті 614 ЦК України (щодо обов`язковості встановлення вини) у взаємозв`язку зі статтею 809 ЦК України та частиною першою статті 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.2007 (щодо покладення ризиків на лізингоодержувача).

Суди попередніх інстанцій побудували свої обґрунтування на нормах і практиці Верховного Суду в спорах, які виникали із орендних правовідносин, тоді як правовий висновок Верховного Суду про застосування частини другої статті 785 ЦК України саме у правовідносинах фінансового лізингу відсутній.

9. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що Скаржник усунув недоліки касаційної скарги. Отже, відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі №902/51/24 з підстав, передбачених пунктом 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

10. Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України Відповідачі не скористалися.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі №902/51/24.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 березня 2025 року о 14:20 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань №2 (кабінет №209).

3. Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання його копій та копій доданих документів іншим учасникам справи до 25 лютого 2025 року. У разі закінчення п`ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п`ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

6. Витребувати з Господарського суду Вінницької області та / або Північно-західного апеляційного господарського суду справу №902/51/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець