Рішення

від 11.02.2025 по справі 320/61587/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 року № 320/61587/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» від 12 грудня 2024 року в частині щодо встановлення заборони розміщення у приміщеннях та на територіях закладів охорони здоров`я ритуальних служб або суб`єктів господарювання, які надають ритуальні послуги/надання ритуальних послуг/виготовлення або торгівля або зберігання торгівлі предметів ритуальної належності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємство є суб`єктом правовідносин, в яких підлягають застосуванню положення оскаржуваного рішення, оскільки позивач є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є надання ритуальних послуг та який, відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», є суб`єктом права оренди комунального майна, однак, право якого було обмеженого внаслідок встановлення відповідачем протиправної заборони юридичним особам приватного права розміщуватись у приміщеннях та на території комунальних закладів охорони здоров`я.

Зокрема, представник позивача звертав увагу, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки було прийняте в розріз з порядком, визначеним Регламентом Київради від 04.11.2021 року зі змінами і доповненнями, адже: якщо презюмувати, що Лист № 147 від 05.12.2024 року дійсно є лише поправкою до Оскаржуваного рішення, то Відповідачем, не було дотримано порядку подання та розгляду такої «Поправки», оскільки суб`єкт подання міг внести її на розгляд Київради виключно після проведення депутатами Київради обговорення проєкту основного рішення; поправка від 05 грудня 2024 року не могла бути розглянута разом із проєктом рішення, яким встановлюється перелік об`єктів комунального майна малої приватизації, оскільки зміст поправки не є тотожним та подібним змісту правового регулювання Оскаржуваного рішення; окремий предмет правового регулювання правовідносин Поправкою від 05 грудня 2024 року, внесену до Президії Київради листом депутата ОСОБА_1 , то з урахуванням ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 26 Регламенту Київради від 04.11.2021 року, остання повинна була бути внесена до Київради у формі проєкту рішення, а не у вигляді листа депутата, що однак, Відповідачем було проігноровано двічі; Поправка від 05 грудня 2024 року, внесена до президії Київради Листом депутата № 147, всупереч вимогам ст. 30, 31 Регламенту Київради від 04.11.2021 року зі змінами і доповненнями, не була предметом розгляду постійними профільними та непрофільними комісіями, а також не розглядалась управлінням правового забезпечення; в порушення вимог ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 29 Регламенту Київради від 04.11.2021 року зі змінами і доповненнями, Відповідачем не було здійснено оприлюднення змісту самого Листа депутата ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року № 147; з урахуванням того, що Лист № 147 від 05 грудня 2024 року, є таким, який встановлює в Оскаржуваному рішенні норму, не пов`язану із предметом правового регулювання самого Оскаржуваного рішення, то Відповідач на пленарне засідання Київради від 12.12.2024 року повинен був його внести окремим пунктом в проєкт порядку денного пленарного засідання від 12.12.2024 року, чого, однак, зроблено не було. Відповідачем всупереч ст. 34 Регламенту Київради від 04.11.2021 року зі змінами і доповненнями, було розглянуто поправку, внесену депутатом ОСОБА_1 листом № 147 від 05 грудня 2024 року, поза межами порядку визначеного Регламентом Київради від 04.11.2021 року.

Також зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення Відповідачем не було дотримано критеріїв законності, пропорційності та легітимної мети, позаяк:

оскаржуване рішення не відповідає критерію "законності", оскільки Відповідач при його прийнятті вийшов за межі наданих повноважень та діяв всупереч процедурі, встановлений Регламентом Київради від 04.11.2021 року зі змінами і доповненнями. Відповідач при прийнятті Оскаржуваного рішення не переслідував легітимну мету, адже останнім не було обґрунтовано, яким чином діяльність приватних ритуальних служб на території комунальних закладів охорони здоров`я створювала перешкоди для їх нормального функціонування порушувала права відвідувачів, як і не було аргументовано, чому саме повна заборона є єдиним можливим способом досягнення поставленої мети;

оскаржуване рішення не відповідає критерію "пропорційності", оскільки Відповідач не провів належного аналізу наслідків запровадження такої заборони, останній не оцінив його вплив на конкурентне середовище та не врахував законні інтереси суб`єктів господарювання, які вже здійснюють діяльність на території медичних закладів.

Також, Позивачем наголошено, що оскаржуване рішення суперечить ст.ст. 2 та 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки ним було встановлено додаткову підставу для припинення орендних правовідносин, предметом яких є комунальне майно, в той час, як введення такого обмеження є можливим виключно шляхом прийняття закону України про внесення змін, а не шляхом прийняття акту нормативного характеру органом місцевого самоврядування, що також є порушенням ст. 75, 81 Конституції України в частині виходу Відповідачем за межі наданих йому повноважень.

На думку представника позивача, оскаржуване рішення суперечить ст.ст. 3 та 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині встановлення протиправного обмеження щодо кола суб`єктів права оренди комунального майна, що суперечить державній гарантії рівної можливості юридичних осіб, незалежно від форми власності, орендувати комунальне майно, де для юридичних осіб приватного права, які надають ритуальні послуги, встановлюється заборона на їх розміщення у приміщенні та на території комунальних закладів охорони здоров`я, в той час як для державних організації, що надають ритуальні послуги було створено безперешкодний доступ до користування комунальним майном на праві оренди, що, до того ж, також протирічить ч. 2 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Узагальнюючи підстави позову, позивач наголошував, що оскаржуване рішення як нормативно-правовий акт є протиправним, оскільки не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - закону, оскільки не відповідає Конституції України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а тому має бути визнаний нечинним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №320/61587/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 4 лютого 2025 року об 11:30 год.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року внесено виправлення в ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року по справі №320/61587/24 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, шляхом зазначення вірної дати призначення підготовчого засідання - вважати вірною: «на 17 січня 2025 року об 11:30 год.».

У підготовчому засіданні 17 січня 2025 року судом оголошено перерву до 23 січня 2025 року о 10:00 годині.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року в задоволенні заяви представника Київської міської ради про закриття провадження у справі в адміністративній справі за позовною заявою Приватного підприємства Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення в частині від 12 грудня 2024 року №08/231-1637/ПР відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою Приватного підприємства Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення в частині від 12 грудня 2024 року №08/231-1637/ПР.

Викладено позовні вимоги у наступній редакції:

« Визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» від 12 грудня 2024 року № 486/10294 в частині п. 8:

« 8. Унести зміни до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», доповнивши його новими пунктами 5-6 такого змісту:

« 5. Установити, що у приміщеннях та на територіях закладів охорони здоров`я не дозволяється розміщення ритуальних служб або суб`єктів господарювання, які надають ритуальні послуги, надання ритуальних послуг, виготовлення та/або торгівля, та/або зберігання предметів ритуальної належності.

6. Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), балансоутримувачам комунального майна територіальної громади міста Києва в місячний строк вжити заходів, спрямованих на виконання пункту 5 цього рішення.

У зв`язку із цим пункти 5-9 рішення вважати пунктами 7-11 відповідно.»

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав того, що спірне рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» було прийнято Київською міською радою IV сесії IX скликання в межах своїх повноважень, з метою активізації приватизації та оптимізації діяльності закладів охорони здоров`я.

Зазначено, що під час пленарного засідання сесії Київської міської ради, яке відбулось 12.12.2024 року, була врахована правка, унесена депутатом, та у зв`язку з тим, що в результаті проєкт не потребував доопрацювання, рішення прийнято в повній відповідності до вимог статей 13, 35 та 42 Регламенту та в установленому порядку відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Наголошено, що спірне рішення Київської міської ради в оскаржуваній частині встановлює правило щодо заборони розміщення всіх надавачів ритуальних послуг без уточнення щодо форми власності таких суб`єктів надання послуг. Тому відсутні жодні підстави вважати, що це правило адресовано виключно особам приватного права, як помилково стверджує позивач. Отже, норми Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» не підлягають до застосування до вирішення даних спірних правовідносин.

Також звернуто увагу, що предмет правового регулювання рішення Київської міської ради від 12.12.2024 року належить до повноважень власника щодо управління (приватизація, оренда) об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва. Законом України «Про оренду державного та комунального майна» врегульовано правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна.

Таким чином, положення цього закону не містять обов`язку органів місцевого самоврядування щодо надання в орендне користування приміщень закладів охорони здоров`я для розміщення суб`єктів господарювання, що надають ритуальні послуги.

Резюмуючи, Київська міська рада зазначала, що встановлюючи правило щодо обмеження у використанні приміщень лікарень, діяла в межах законних повноважень власника комунального майна територіальної громади міста Києва.

У відповіді на відзив представник позивача наголошував, що доводи відповідача про дотримання ним процедури прийняття оскаржуваного рішення не узгоджуються ані з фактичними обставинами справи, ані з вимогами Регламенту Київради від 04.11.2021 року: порушено ч. 9 ст. 26 Регламенту Київради, бо зміни/доповнення до вже прийнятих рішень дозволено внести лише проєктом про внесення змін, а не пропозицією до будь-якого іншого рішення, у разі внесення змін має бути подана порівняльна таблиці, до внесених змін така таблиця не подавалась; порушено ч. 5 ст. 35 Регламенту Київради, бо не було здійснено оголошення пропозиції, повідомлено неправдиві відомості про попереднє обговорення, пропозиція не стосувалась питань Оскаржуваного рішення.

Зауважено, що доводи Відповідача про те, що спірне рішення прийняте ним у межах повноважень наданих йому законом є суперечливими оскільки під час прийняття Оскаржуваного рішення Відповідач діяв не як власник комунального майна, а як суб`єкт владних повноважень, до сфери якого входить вирішення питання щодо регулювання орендних правовідносин комунального майна територіальної громади міста Києва.

При цьому, Відповідачем помилково стверджується те, що Оскаржуване рішення в частині встановлення прямої заборони було прийнято ним у межах повноважень, наданих йому Законом України «Про оренду державного та комунального майна», адже ним, фактично, було обмежено коло суб`єктів права оренди комунального майна, що зважаючи на обов`язковість прийнятого положення, не можна визнати таким, яке було ним прийняте як власником комунального майна.

Крім того, Позивач відмічає, що Відповідач неправомірно встановив додаткову підставу для розірвання договорів оренди, яка не передбачена Законом України «Про оренду державного та комунального майна», перевищив межі наданих йому повноважень та неправомірно привласнив собі законодавчі функції, оскільки виключно законами України визначаються правові засади передачі в оренду майна, у тому числі підстави для розірвання договорів оренди.

За позицією представника підприємства, оскаржуване рішення суперечить ст. 3 та 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині встановлення протиправного обмеження щодо кола суб`єктів господарювання, які можуть виступати орендарем майна комунальних закладів охорони здоров`я за ознакою виду економічної діяльності, що суперечить державній гарантії свободи підприємницької діяльності, де для суб`єктів господарювання, які надають ритуальні та суміжні послуги, встановлюється заборона на їх розміщення у приміщенні та на території комунальних закладів охорони здоров`я, в той час як для суб`єктів господарювання, господарська діяльність яких не пов`язана із наданням ритуальних та суміжних послуг, створено усі умови для безперешкодної оренди комунального мана територіальної громади міста Києва що, до того ж, також протирічить ч. 2 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

03.02.2025 року Відповідачем до суду надано письмові заперечення на відповідь на відзив у справі, в яких останній зазначає про те, що Позивач не наводить доказів наявності групи осіб, які у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення визнають себе так само, як Приватне підприємство Приватна фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ», дискримінованими і обмеженими, в розумінні Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», у здійсненні підприємницької діяльності з надання ритуальних послуг.

Також, Відповідач вважає помилковими твердження позивача про відсутність обговорення рішення в оскаржуваній частині щодо надання ритуальних послуг.

Так, в доданих Відповідачем до цих заперечень стенограм пленарних засідань від 05.12.2024 року та від 12.12.2024 року зафіксовано обговорення щодо доповнення проєкту рішення пунктом про те, що в приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я не дозволяється розміщення ритуальних послуг, виготовлення та торгівля , та зберігання предметів ритуальної належності. А тому, правка депутата щодо не розміщення в приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я ритуальних служб або суб`єктів господарювання, які надають ритуальні послуги обговорювалась та 12.12.2024 року за її прийняття було проголосовано.

Протокольною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 06.02.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання на 06.02.2025 року о 13 год. 15 хв.

У судовому засіданні 06.02.2025 року представник позивача підтримала вимоги викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимоги та відповіді на відзив та просила суд задовольнити позовні вимоги повністю. Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 06.02.2025 року на підставі клопотань сторін суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 грудня 2024 року відбулось пленарне засідання IV сесії Київської міської ради IX скликання, на якому відбувся розгляд питань, викладених у п. 2.1 Проєкту порядку денного пленарного засідання IV сесії Київської міської ради IX скликання, а саме питання «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради (від 31 жовтня 2024 року № 08/231-1637/ПР).

В межах розгляду даного питання порядку денного пленарного засідання відповідачем було здійснено розгляд низки поправок до означеного рішення, серед яких була поправка від 05 грудня 2024 року, внесена до Київради депутатом ОСОБА_1 листом № 147.

Даною поправкою пропонувалось внести зміни, а саме встановити, що в приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я не дозволяється розміщення ритуальних служб або суб`єктів господарювання, які надають ритуальні послуги/надання ритуальних послуг/виготовлення або торгівля або зберігання торгівлі предметів ритуальної належності.

Секретарем Київради було поставлено на голосування про внесення змін до оскаржуваного рішення шляхом включення до нього вищевказаного пункту.

За результатами голосування депутатами Київради було підтримано поправку від 05 грудня 2024 року, внесену депутатом Київради ОСОБА_1 листом № 147, а в подальшому оскаржуване рішення від 12 грудня 2024 року №08/231-1637/ПР «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» було прийнято в цілому.

Зокрема, пунктом 8 якого вирішено наступне:

« 8. Унести зміни до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», доповнивши його новими пунктами 5-6 такого змісту:

« 5. Установити, що у приміщеннях та на територіях закладів охорони здоров`я не дозволяється розміщення ритуальних служб або суб`єктів господарювання, які надають ритуальні послуги, надання ритуальних послуг, виготовлення та/або торгівля, та/або зберігання предметів ритуальної належності.

6. Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), балансоутримувачам комунального майна територіальної громади міста Києва в місячний строк вжити заходів, спрямованих на виконання пункту 5 цього рішення.

У зв`язку із цим пункти 5-9 рішення вважати пунктами 7-11 відповідно."

Уважаючи таке рішення відповідача безпідставним та протиправним в частині, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Статтею 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Порядок оформлення, подання, розгляду та прийняття рішень Київською міською радою врегульовано Регламентом Київської міської ради від 04 листопада 2021 року зі змінами і доповненнями № 3135/3176 (далі - Регламент).

Відповідно до Преамбули Регламенту, зі змінами і доповненнями, Регламент Київради є обов`язковим для виконання всіма депутатами/депутатками Київради, Київським міським головою, секретаріатом Київради та його посадовими особами, виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) та її посадовими особами, усіма розташованими на території міста Києва об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста Києва.

Пунктом 3 частини другої статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлено, що депутат місцевої ради має право пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 13 Регламенту Київської міської ради (далі - Київради), депутат/депутатка має право вносити на розгляд Київради та її органів проєкти рішень Київради з питань, що належать до її відання, пропозиції, рекомендації, поправки до них.

Відповідно до положень ч.ч. 3, 7 ст. 26 Регламенту проєкти рішень Київради подаються до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради в паперовому та в електронному вигляді (формати.doc,.docx,.rtf, шрифт Times New Roman, кегль 14), або в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису депутата/депутатки Київради та кваліфікованої електронної позначки часу. Разом із проєктом рішення Київради до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради подається пояснювальна записка, а також додатки у разі наявності.

Пояснювальна записка повинна містити:

1) опис проблем, для вирішення яких підготовлено проєкт рішення Київради, обґрунтування відповідності та достатності передбачених у проєкті рішення Київради механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також актуальності цих проблем для територіальної громади міста Києва;

2) правове обґрунтування необхідності прийняття рішення Київради (із посиланням на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проєкт рішення Київради);

3) опис цілей і завдань, основних положень проєкту рішення Київради, а також очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків для територіальної громади міста Києва від прийняття запропонованого проєкту рішення Київради;

4) інформацію про те, чи стосується проєкт рішення прав і соціальної захищеності осіб з інвалідністю та який вплив він матиме на життєдіяльність цієї категорії, а також за наявності зазначається позиція щодо проєкту рішення Уповноваженого Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю та громадських об`єднань осіб з інвалідністю;

5) прізвище або назву суб`єкта подання, прізвище, посаду, контактні дані доповідача проєкту рішення Київради на пленарному засіданні та особи, відповідальної за супроводження проєкту рішення Київради;

6) інформацію про те, чи містить проєкт рішення службову інформацію у розумінні статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

7) інформацію про те, чи містить проєкт рішення інформацію про фізичну особу (персональні дані) у розумінні статей 11 та 21 Закону України "Про інформацію" та статті 2 Закону України "Про захист персональних даних".

Проєкти рішень Київради подаються до секретаріату Київради та реєструються в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради (ч.1 ст.29 Регламенту).

Як установлено судом, поправка від 05.12.2024 вносилась до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва».

Початково вказана поправка була предметом розгляду на пленарному засіданні 05 грудня 2024 року. Зокрема, відповідачем за результатом голосування було прийнято проєкт рішення Київради «Про припинення Київського міського центру медико-соціальної експертизи шляхом ліквідації».

Після голосування за прийняття вказаного проєкту депутатом Київради ОСОБА_1 було запропоновано внести наступну поправку: «Установити, що в приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я не дозволяється розміщення ритуальних служб або суб`єктів господарювання, які надають ритуальні послуги/надання ритуальний послуг/ виготовлення або торгівля або зберігання торгівлі предметів ритуальної належності.

У зв`язку з тим, п. 5 вважати п. 6.

Доповнити рішення пунктом 7 такого змісту: «Контроль за виконанням цього 1 рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань охорони здоров`я, 1 сім`ї та соціальної політики та на постійну комісію Київської міської ради з питань 1 власності та регуляторної політики...»

Київрадою було прийнято рішення про прийняття проєкту Київської міської ради «Про припинення Київського міського центру медико-соціальної експертизи шляхом ліквідації» в цілому з внесенням до даного рішення змін поправкою від 05.12.2024 в частині доповнення його відповідним пунктом 7: «Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісіє Київради з питань охорони здоров`я, сім`ї та соціальної політики та на постійну комісію Київради з питань власності та регуляторної політики».

Згодом, перейшовши до розгляду питання, передбаченого пунктом 10 Порядку денного пленарного засідання Київської міської ради від 05 грудня 2024 року «Про надання Ритуальній службі спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємства комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) згоди на списання майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (від 31.07.2024 № 08/231-1065/ПР) та прийнявши його за основу, депутатом Київської міської ради ОСОБА_1 повторно запропоновано внести зміни до проєкту означеного рішення шляхом включення до нього пункту 3, який був викладений наступним чином: «Доповнити проєкт рішення новим пунктом 3 такого змісту: Установити, що в приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я не дозволяється розміщення ритуальних служб або суб`єктів господарювання, які надають ритуальні послуги/надання ритуальних послуг/виготовлення або торгівля або зберігання торгівлі предметів ритуальної належності».

За результатом голосування 05.12.2024 про включення до проєкту рішення про надання Ритуальній службі спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємства комунально-побутового обслуговування» дозволу на списання майна, означеного пункту 3, Київрадою даного рішення прийнято не було, а міським головою було висловлено прохання повторно поставити поправку на голосування.

Тобто, 12.12.2024 здійснювався розгляд поправки, внесеної депутатом Київради ОСОБА_1 своїм листом від 05.12.2024 № 147, яка була предметом розгляду на попередньому пленарному засіданні 05.12.2024 до іншого проєкту рішення.

Відповідно до положень ч.9 ст. 26 Регламенту до проєкту рішення Київради про внесення змін та/або доповнень до рішення Київради додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення Київради та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін.

Отже, з означеної норми Регламенту чітко вбачається, що єдиною можливою процедурою для внесення змін до вже прийнятого рішення є саме внесення проєкту рішення Київради про внесення змін та/або доповнень до рішення Київради.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 29 Регламенту протягом 3 робочих днів із дня реєстрації проєкту рішення Київради в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради, Київський міський голова або за його письмовим дорученням заступник/заступниця міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проєкту рішення постійній комісії Київради, яка, виходячи з її функціональної спрямованості, визначається ним як профільна для попереднього розгляду проєкту рішення Київради, а також іншим постійним комісіям Київради, виходячи з їх функціональної спрямованості.

Проєкт рішення Київради нормативно-правового характеру направляється до постійної комісії Київради, до функціональної спрямованості якої належать питання запобігання корупції, для розгляду на відповідність антикорупційному законодавству в порядку, визначеному статтею 30 цього Регламенту, та за процедурою, визначеною відповідною постійною комісією.

Згідно з приписами ст. 30 Регламенту постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом 20 календарних днів (для проєктів рішень Київради, предметом правового регулювання яких є надання або відмова в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою громадянам та юридичним особам протягом 10 календарних днів) з моменту реєстрації проєкту рішення Київради в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проєкту рішення Київради приймають рішення, яким:

підтримують проєкт рішення Київради без зауважень і підписують його;

підтримують проєкт рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями: у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення Київради навпроти назви відповідної постійної комісії Київради поряд із підписом голови Цієї постійної комісії Київради ставиться відмітка "Із зауваженнями" або "З рекомендаціями" із зазначенням дати та номера відповідного протоколу засідання постійної комісії Київради;

відхиляють проєкт рішення Київради з відповідним обґрунтуванням: у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення Київради навпроти назви відповідної постійної комісії Київради поряд із підписом голови цієї постійної комісії Київради ставиться відмітка "Відхилено" із зазначенням дати та номера відповідного протоколу засідання постійної комісії Київради.

Профільна постійна комісія Київради протягом 35 календарних днів, якщо інший строк не визначений законодавством, з моменту реєстрації проєкту рішення Київради в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовує його та за результатами розгляду проєкту рішення Київради приймає рішення (висновок, рекомендацію), яким:

підтримує проєкт рішення Київради без зауважень і підписує його;

підтримує проєкт рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями: у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення Київради навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії Київради ставиться відмітка "Із зауваженнями" або "З рекомендаціями" із зазначенням дати та номера відповідного протоколу засідання постійної комісії Київради;

створює робочу групу постійної комісії Київради для доопрацювання проєкту рішення Київради;

відхиляє проєкт рішення Київради з відповідним обґрунтуванням і повертає його суб`єкту подання: у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення Київради навпроти назви. профільної постійної комісії Київради поряд із підписом голови профільної постійної комісії Київради ставиться відмітка "Відхилено" із зазначенням дати та номера відповідного протоколу засідання постійної комісії Київради.

Водночас, судом установлено, що лист депутата Київради ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року № 147 було подано всупереч вищеозначеній процедурі його подання, оскільки така поправка була подана у вигляді листа депутата, без надання будь-якої пояснювальної записки, в якій би було обґрунтовано ціль та мету, яку планується досягнути внаслідок її включення до відповідного проєкту рішення.

Окрім цього, відповідачем не було дотримано процедури попереднього погодження поправки в профільних постійних комісіях Київради, управління правового забезпечення, чим порушено встановлений Регламентом порядок підготовки проєктів рішень.

Більше того, вказаний лист був одразу поданий до президії Київради, а не до управління організаційного та документального забезпечення, що зумовило порушення відповідної процедури перевірки поданої поправки.

Зокрема, відповідно до листа КМР №225-КР-241 від 17.01.2025, згідно з стенограмою засідання від 12.12.2024 та протоколу засідання від 12.12.2024, зміни до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 року № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва» було внесено на підставі пропозиції депутата ОСОБА_1 за листом від 05.12.2024, що був вперше переданий до президії 12.12.2024, а не шляхом внесення проєкту рішення Київради про внесення змін та/або доповнень до рішення Київради, що суперечить порядку, визначеному ч. 9 ст. 26 Регламенту.

Крім того, ця ж ч. 9 ст. 26 Регламенту передбачає, що у випадку необхідності внесення змін/доповнень має бути обов`язково подана порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення Київради та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін і це цілком логічно та власне відповідає усталеному правопорядку в країні вцілому.

В той же час, як слідує з листа КМР №225-КР-241 від 17.01.2025 та зі змісту пропозиції депутата ОСОБА_1 за листом від 05.12.2024, що був вперше переданий до президії 12.12.2024 під час прийняття рішення про внесення спірних змін/доповнень не подавалась порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення Київради та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін, що суперечить вимогам та приписам ч. 9 ст. 26 Регламенту.

Крім того, як вбачається з інформаційної картки документу №1637 проєкту рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» до проєкту оскаржуваного рішення було долучено порівняльну таблицю, якою пропонувалось внести зміни до раніше прийнятих Відповідачем рішень, тобто зі змісту якої вбачається, що суб`єкт подання чітко окреслив до яких саме рішень Київради пропонувалось внести зміни, серед яких відсутня будь-яка пропозиція внести зміни до рішення Київради «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», або відомості про поправку, внесену депутатом Київради своїм листом від 05.12.2024 року № 147.

Таким чином, суд резюмує, що проєкт рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» не передбачав можливості внесення спірних змін/доповнень до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 року № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва» та до проєкту рішення не долучалась порівняльна таблиця змін/доповнень до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 року № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», а тому проєкт рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» не можна вважати проєктом рішення про внесення змін/доповнень, що є порушення вимог ч. 9 ст. 26 Регламенту.

Згідно з ч.1 ст.36 Регламенту відповідна профільна постійна комісія Київради збирає та узагальнює всі зауваження, пропозиції і поправки депутатів/депутаток Київради до проєкту рішення Київради, що подаються протягом 10 календарних днів після прийняття за основу (у першому читанні) відповідного рішення Київради на пленарному засіданні Київради.

Пропозиції, зауваження, поправки до проєкту рішення Київради подаються через структурний підрозділ секретаріату Київради, який здійснює документообіг та аналіз кореспонденції Київради, профільній постійній комісії Київради, до якої проєкт рішення Київради було направлено на доопрацювання.

Пропозиції, зауваження та поправки подаються в письмовій формі у вигляді порівняльної таблиці з обов`язковим обґрунтуванням необхідності їх урахування.

Під час обговорення проєкту рішення Київради у другому читанні депутати/депутатки Київради на пленарному засіданні не мають права вносити, а головуючий/головуюча на пленарному засіданні Київради - ставити на голосування зауваження, пропозиції і поправки, що не були подані до профільної постійної комісії Київради в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті (ч.13 ст.36 Регламенту).

Таким чином, в разі подання поправок до проєкту тексту рішення, Київрада правомочна розглядати їх виключно у разі якщо вони були висловлені на обговоренні проєкту рішення у першому читанні, або своєчасно подані до постійного профільного комітету при доопрацюванні ними проєкту рішення.

В даному контексті суд бере до уваги, що так як оскаржуване рішення на пленарному засіданні 12 грудня 2024 року було розглянуто у першому читанні, то в даному випадку підлягає застосуванню положення ч. 14 ст. 35 Регламенту. Тобто, депутат Київради ОСОБА_1 повинен був подати Лист № 147 від 05 грудня 2024 року лише після обговорення проєкту Оскаржуваного рішення Київрадою та повинен був оголосити зміст самої поправки з обґрунтуванням необхідності її прийняття в межах спірного рішення.

Поряд з цим, подання поправки, викладеної в листі депутата Київради ОСОБА_1 № 147 від 05.12.2024 року, відбулось через Президію Київради, про що було зазначено секретарем Київради під час пленарного засідання, яке відбулось 12.12.2024, а не після проведення відповідачем обговорення між депутатами Київради щодо проєкту оскаржуваного рішення.

Отже, в даному випадку мало місце порушення порядку подання поправки до проєкту оскаржуваного рішення, тому відповідач не був правомочний розглядати означену поправку без вивчення її змісту, обґрунтування суб`єктом подання необхідності прийняття даної поправки, а також без проведення обговорення між депутатами щодо прийняття даної поправки в цілому до проєкту оскаржуваного рішення.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 35 Регламенту визначено процедуру розгляду питання порядку денного на пленарному засіданні Київради, яка згідно з п.6 включає етап уточнення та оголошення головуючим/головуючою на пленарному засіданні пропозицій, які надійшли до обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування.

Водночас, як вказувалось вище, відповідно до листа КМР №225-КР-241 від 17.01.2025 вбачається, що саме в день прийняття рішення від 12 грудня 2024 року №08/231-1637/ПР до президії було передано пропозицію депутата ОСОБА_1 , викладену у листі від 05.12.2024, тобто, пропозицію зі спірними змінами/доповненнями вперше було внесено саме 12.12.2024.

Поруч з цим в стенограмі засідання від 12.12.2024 року вказано, що до президії надійшла правка депутата ОСОБА_1, викладена в листі 147 від 5-го грудня, аналогічна до тієї, яку намагалися розглянути на пленарному засіданні 05.12.2024.

Ураховуючи викладене в сукупності свідчить про те, що на пленарному засіданні 12.12.2024 не було здійснено оголошення головуючим/головуючою пропозицій, які надійшли до обговорюваного питання, що свідчить про порушення вимог ч. 5 ст. 35 Регламенту.

Крім цього, суд бере до уваги, що попередньо пропозиція від 05.12.2024 розглядалась до іншого проєкту рішення, а передана до президії саме 12.12.2024 вперше, тобто не оголошувалась, не обговорювалась та не могла бути оголошена чи обговорена «минулого разу» як то помилково вказано в стенограмі.

Частиною 12 ст. 35 Регламенту передбачено, що після закінчення обговорення, якщо депутатами/депутатками Київради не внесені зауваження, пропозиції та поправки, крім редакційних правок, проєкт рішення Київради ставиться на голосування для прийняття в цілому.

Відповідно до положень ч. 14 ст. 35 Регламенту усі пропозиції, зауваження, поправки, що надійшли від депутатів/депутаток Київради під час обговорення, ставляться на голосування в порядку надходження.

У разі якщо для врахування зауважень, пропозицій і поправок, унесених депутатами/депутатками Київради на пленарному засіданні Київради під час обговорення, проєкт рішення Київради потребує доопрацювання, відповідний проєкт рішення Київради може бути прийнятий за основу (перше читання) і направлений до постійної комісії Київради, що була профільною при попередньому розгляді відповідного проєкту рішення Київради, для підготовки до другого читання (ч. 15 ст. 35 Регламенту).

Водночас, як вбачається зі стенограми пленарного засідання 12 грудня 2024 року, у даному випадку спочатку секретарем було поставлено проєкт оскаржуваного рішення на голосування за основу, потім секретарем Київради було поставлено на голосування поправку, внесену листом депутата Київради ОСОБА_1 , а вже потім було розпочато доповідь по проєкту оскаржуваного рішення Київради, яким було затверджено перелік об`єктів малої приватизації, тобто в цій частині також було порушено процедуру внесення пропозиції.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваних змін не було дотримано визначеної Регламентом процедури прийняття рішення, оскільки не виконано один з етапів - оголошення пропозиції, повідомлено помилкові відомості про те, що пропозиція вже була обговорена раніше, пропозиція взагалі не стосувалась обговорюваного питання та предмету дії оскаржуваного рішення.

Як наслідок, підсумовуючи попередні висновки, суд констатує, що оскаржуване рішення Київської міської ради «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» від 12 грудня 2024 року № 486/10294 в частині п. 8 є необґрунтованим, оскільки відповідачем порушено процедуру та порядок прийняття оскаржуваних змін, що, в свою чергу, є самостійною та достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи платіжної інструкції від 23.12.2024 № 4570, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 3 028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246, 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення в частині - задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» від 12 грудня 2024 року № 486/10294 в частині п. 8:

«8. Унести зміни до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», доповнивши його новими пунктами 5-6 такого змісту:

«5. Установити, що у приміщеннях та на територіях закладів охорони здоров`я не дозволяється розміщення ритуальних служб або суб`єктів господарювання, які надають ритуальні послуги, надання ритуальних послуг, виготовлення та/або торгівля, та/або зберігання предметів ритуальної належності.

6. Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), балансоутримувачам комунального майна територіальної громади міста Києва в місячний строк вжити заходів, спрямованих на виконання пункту 5 цього рішення.

У зв`язку із цим пункти 5-9 рішення вважати пунктами 7-11 відповідно.»

Стягнути на користь Приватного підприємства Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» (адреса: 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 32, кв. 131, код ЄДРПОУ 21577614) судові витрати у розмірі 3 028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 26; код ЄДРПОУ 22883141).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11 лютого 2025 року.

Суддя Кочанова П.В.