Ухвала

від 12.02.2025 по справі 320/29191/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 320/29191/23

адміністративне провадження № К/990/3892/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Центрального матеріального складу головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №320/29191/23 за адміністративним позовом Центрального матеріального складу головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральний матеріальний склад головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України через підсистему «Електронний суд» 30.01.2025 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №320/29191/23, ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2023 №49662/26-14-07-03-01-25 щодо сплати земельного податку з юридичних осіб на суму 1618879,86грн, від 24.07.2023 №00502780702 щодо сплати податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 18014,00грн, від 24.07.2023 №00502800702 щодо сплати частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, що призвело до заниження нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу), що враховуються державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями всього на суму 247677,00грн.

При зверненні до суду з касаційною скаргою, відповідач також порушив питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у ній належним чином не викладено передбачені цим Кодексом підстави (підстава) касаційного оскарження спірних судових рішень у справі №320/29191/23.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що Центральний матеріальний склад головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у цій справі раніше, яку Верховний Суд ухвалою від 17.01.2025 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстав касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень. Повертаючи вперше подану позивачем касаційну скаргу, у своїй ухвалі суд касаційної інстанції роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, й у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої-третьої статті 353 цього Кодексу.

Під час перевірки вдруге поданої скаржником касаційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №320/29191/23, Верховним Судом установлено, що касаційна скарга Центрального матеріального складу головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України не містить жодної з передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Так, у порушення вищенаведених вимог КАС України скаржником не наведено жодного правового обґрунтування та не конкретизовано процесуальну норму, як то передбачено пунктом 4 частини другої статті 330 та частиною четвертою статті 328 КАС України, яка, на думку скаржника, є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку; не вказано у чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних, як на думку позивача, судових рішень про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтування цієї касаційної скарги, аналогічно вперше поданій, зводиться виключно до незгоди з наданою судами першої та апеляційної інстанцій правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, опису встановлених у цій справі обставин та їх переоцінки, а також цитування нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Верховний Суд повторно звертає увагу позивача, що більшість доводів його касаційної скарги пов`язані з порушенням судами норм процесуального права щодо недослідження фактичних обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, що відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень/рішення і направлення справи на новий розгляд. Проте такі доводи можуть бути прийнятними виключно за умови висновку про обґрунтованість підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а вимогами касаційної скарги має бути направлення справи на новий розгляд.

Невстановлення судом обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, виключно передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328 та відповідним пунктом частини другої статті 353 КАС України, що, скаржником, у свою чергу, не реалізовано.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліки, які слугували підставою для повернення раніше поданої ним касаційної скарги. Зазначене свідчить виключно про зловживання скаржником своїми процесуальними правами.

Суд повторно роз`яснює скаржнику, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Суд наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Центрального матеріального складу головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав (підстави) касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №320/29191/23.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Центрального матеріального складу головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №320/29191/23 за адміністративним позовом Центрального матеріального складу головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер