Ухвала

від 12.02.2025 по справі 520/8622/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2025 року

м. Київ

справа №520/8622/19

адміністративне провадження № К/990/50979/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №520/8622/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад-сервіс» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад-сервіс» до Головного управління ДПС у Харківській області про о визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2019 №00002711403 на загальну суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1804185,00 грн, від 12.08.2019 №00002721403 на загальну суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1989235,00 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №520/8622/19.

Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, викладення передбачених частиною 4 статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.

В межах встановленого строку контролюючим органом надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, уточнено підстави касаційного оскарження.

Податковим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пункти 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», норми статей 198, 201 Податкового кодексу України, не враховано правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 28.12.2022 у справі №520/1284/19. Крім того скаржником зауважено, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки обставинам справи, не враховано, що на господарські операції позивача з рядом контрагентів були оформлені окремі первинні документи без їх фактичного виконання зазначеними контрагентами для створення видимості реального здійснення операцій та правомірності формування в податковому обліку сум витрат та податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди, не враховано наявність кримінальних проваджень.

Верховний Суд зауважує, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не наведено підстав щодо помилковості врахування судами попередніх інстанцій правових позицій Верховного Суду, використаних при прийнятті оскаржуваних судових рішень, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин. Скаржником не спростовано висновки суду апеляційної інстанції, що керівник контрагента позивача в період, коли відбувались господарські відносини з підприємством позивача, реальність яких оспорює відповідач, не є фігурантом жодної з цих кримінальних справ, на які посилався скаржник, і відносно періоду договірних зобов`язань між підприємствами обвинувального вироку судами прийнято не було та жодних фактичних обставин, які ставили б під сумнів реальність таких господарських операцій, судами не встановлено.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження Головним управлінням ДПС у Харківській області вказано, що первинна касаційна скарга була подано до Верховного Суду в межах строку, встановленого статтею 329 КАС України; повторно касаційна скарга подана в найкоротший строк після усунення недоліків.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційну скаргу подано вдруге, раніше подану касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 03.12.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Ухвалу про повернення первинної касаційної скарги контролюючим органом отримано через електронний кабінет системи «Електронний суд» 04.12.2024. Повторну касаційну скаргу подано майже через місяць - 30.12.2024. Податковим органом не обґрунтовано належними доводами зволікання з повторним поданням касаційної скарги.

Верховний Суд зауважує, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, своєчасної сплати судового збору, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №520/8622/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №520/8622/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк