Ухвала

від 11.02.2025 по справі 320/4809/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 лютого 2025 року

м. Київ

справа №320/4809/23

адміністративне провадження №К/990/37291/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №320/4809/23 за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a>, третя особа - Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, про застосування фінансових санкцій,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 320/4809/23, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a>.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> заявлено клопотання про зупинення виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій до закінчення перегляду справи у касаційному порядку.

Вирішуючи це клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізму повороту виконання судового рішення.

Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Це правило стосується, в тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує заяву про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.

У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> зазначає, що примусове виконання оскаржуваних судових рішень унеможливить застосування передбаченого статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізму повороту виконання судового рішення, через застосовані щодо Товариства санкції, зокрема: зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, і призведе до порушення інших зобов`язань Товариства на користь Держави, що могли б бути виконані за рахунок наявних активів Товариства після їх узгодження.

Також, на думку скаржника, зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не призведе до порушення прав Позивача чи Держави, бо наявні активи Товариства не можуть бути використані Товариством інакше, ніж на користь Держави.

Однак клопотання про зупинення дії (виконання) судових рішень не містить виняткових підстав для такого зупинення і до неї не долучено тих доказів, які б підтверджували нагальну потребу зупинення виконання рішень.

Враховуючи, що клопотання скаржника про зупинення дії рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі № 320/4809/23 не містить достатніх обґрунтувань і доказів того, що дія оскаржуваного рішення призведе до незворотних наслідків або треба буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення його прав, у його задоволенні слід відмовити.

Слід зауважити, що сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із рішенням не є підставою для зупинення його виконання.

Також від представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> та Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей надійшли клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні за їх участі.

Вирішуючи це клопотання, касаційний суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справи до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин на предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.

Ураховуючи зміст та доводи касаційної скарги, характер спірних відносин, а також відсутність у суду касаційної інстанції процесуальної можливості самостійно з`ясовувати обставини справи, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням учасників справи.

Крім того, згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", №8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №233/3676/19 та від 15 червня 2021 року у справі №755/12623/19.

Ураховуючи викладене, у клопотанні представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> та Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 248, 340, 345, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року до закінчення розгляду адміністративної справи у касаційному порядку та клопотань представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> та Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про їх участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні відмовити.

Закінчити підготовку до касаційного розгляду справи за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a>, третя особа - Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, про застосування фінансових санкцій.

Справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 12 лютого 2025 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.М. Бевзенко,

Суддя Верховного Суду