ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 320/4809/23
адміністративне провадження № К/990/37291/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,
судді: Берназюк Я.О., Стеценко С.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року (прийняте у складі судді Кушнової А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року (ухвалену у складі головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М.) у справі №320/4809/23 за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a>, третя особа - Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, про застосування фінансових санкцій, -
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2023 року Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, позивач), звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> (далі також - ТОВ «Поінтлото», відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі також - КРАІЛ, третя особа), в якому просило застосувати до ТОВ «Поінтлото» фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі шістнадцяти тисяч мінімальних заробітних плат, що складає 104 000 000,00 грн.
2. На обґрунтування позову ГУ ДПС у м. Києві посилається на положення статей 1, 4, 5, 7, частини другої статі 14 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» (далі - Закон № 5204-VI), положення статей 218, 238, 239, 241 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі - ГК України), лист КРАІЛ від 07 жовтня 2022 року № 14-5/1481 та наполягає на наявності правових підстав для застосування до ТОВ «Поінтлото» фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 104 000 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 19 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, задовольнив позов ГУ ДПС у м. Києві.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися таким:
- положеннями підпункту 191.1.45 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), контролюючим органам надано право на звернення до суду у випадках, передбачених законодавством (випадками, передбаченими законодавством є положення абзацу другого частини другої статті 14 Закону № 5204-VI);
- умови спірного розіграшу чітко передбачають внесення учасником розіграшу не менше як 400 грн та не передбачають ані безоплатність такого розіграшу, ані будь-яких інших умов, які б вказували, що у разі програшу у розіграші відповідні кошти повертаються учаснику такого розіграшу або залишаються на його рахунку. Тобто, відсутні ознаки «безоплатності» проведення відповідачем відповідного розіграшу, оскільки в будь-якому випадку умови його проведення передбачають внесення учасником грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка;
- в межах спірних правовідносин ТОВ «Поінтлото» фактично отримано від учасників розіграшу ставку (депозит) за ціною не менше як 400 грн, видано учасникам відповідні лотерейні квитки, які були підставою для їх участі у розіграші;
- факт оплатного набуття учасником права на участь у розіграші безпосередньо підтверджуються умовами такого розіграшу;
- ТОВ «Поінтлото» провело розіграш (гру), яка відповідає ознакам лотереї, а саме: 1) гра, проведена ТОВ «Поінтлото», була масова; 2) передбачала призовний (виграшний) фонд між її учасниками; 3) перемога у грі (розіграші) мала випадковий характер; 4) територія проведення (розповсюдження) гри (розіграшу) поширювалась за межі однієї будівлі (споруди); 5) носила оплатний характер, тобто передбачала внесення учасниками розіграшу (гри) грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка;
- відповідачем не дотримано правил проведення азартних ігор, які полягають у проведенні гри (розіграшу), яка містить ознаки лотереї, без отримання відповідної ліцензії;
- відповідач як винагороду за участь у розіграші в азартній грі пропонував майно, а саме «лотерейні квитки», які дають шанс на отримання призів. Фактично ТОВ «Поінтлото» реалізовувало у грі (розіграші) майно - «лотерейні квитки» за внесення учасником розіграшу (гри) депозиту в грошовому еквіваленті 400 грн за один лотерейний квиток, тобто проводило лотерею без отримання відповідної ліцензії;
- ТОВ «Поінтлото» організувало та проводило на території України гру (розіграш), що відповідає визначенню лотерея, без відповідної ліценції, що є підставою для застосування до нього фінансових санкцій;
- рішення КРАІЛ «Про результати проведення позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» від 20 вересня 2022 року № 346, яке прийнято на підставі висновків, що зафіксовані в акті № 00003/2022 від 13 вересня 2022 року, станом на час вирішення даного спору по суті є чинним.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У липні 2024 року ТОВ «Поінтлото» подало касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить:
- скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі № 320/4809/23;
- ухвалити нову постанову, якою залишити без розгляду позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві про застосування фінансових санкцій, передбачених частиною другою статті 14 Закону № 5204-VI, з підстави, визначеної пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - через пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
5. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на обґрунтування якої вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах пов`язаних із застосуванням адміністративно-господарської відповідальності, передбаченої частиною другою статті 14 Закону № 5204-VI.
6. У касаційній скарзі ТОВ «Поінтлото» також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції порушили правові норми, викладені в абзаці другому частини другої статті 122, частини третьої статті 123 КАС України, статті 250 ГК України, щодо обчислення строків звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень з позовом про застосування адміністративно-господарських санкцій до фізичних або юридичних осіб.
Зокрема, скаржник вважає, що з урахуванням положень вищезазначених правових норм та фактичних обставин справи, початком відліку строку звернення до адміністративного суду з цим позовом є 01 серпня 2022 року - дата початку проведення акційного розіграшу «Печера скарбів», щодо порушення порядку проведення якого стверджує позивач.
7. З посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 08 червня 2023 року у справі № 640/3257/19 та від 12 вересня 2022 року у справі № 120/16601/21-а, ТОВ «Поінтлото» акцентує увагу на важливості дотримання строків звернення до суду та наслідків його пропуску з неповажних причин, які виражаються у залишенні позову без розгляду.
Також скаржник посилається на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 160/14095/21, відповідно до яких адміністративно-господарські санкції мають застосовуватись у межах строків, визначених статтею 250 ГК України, а застосування таких санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правопорушення є неправомірним.
8. Крім того, ТОВ «Поінтлото» у касаційній скарзі вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій частини другої статті 14 Закону № 5204-VI, що зумовило, на думку скаржника, неправильну кваліфікацію його дій зі сторони КРАІЛ та, відповідно, неправильні висновки про необхідність застосування до відповідача штрафної санкції за цією нормою.
Скаржник вказує, що акт перевірки № 00003/2022 від 13 вересня 2022 року та Рішення КРАІЛ № 346 від 20 вересня 2022 року «Про результати проведення позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» не містять відомостей про встановлення порушення статі 4 Закону № 5204-VI, а вказано про порушення Закону України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон № 768-ІХ), а саме: пункту 2 частини першої статті 15 вказаного Закону; частини третьої статті 15 вказаного Закону та частини першої статті 24 вказаного Закону.
Вказане, на думку скаржника, свідчить про те, що порушення відповідача полягало у помилковому використанні для власного розіграшу терміну «лотерея», а не у проведенні самого розіграшу.
ТОВ «Поінтлото» наголошує, що вказаний маркетинговий захід (розіграш), в назві якого впродовж певного часу було використано слово «лотерея», не був лотереєю, у розумінні пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 5204-VI та підпункту 14.1.101 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а використання терміну «лотерея» не утворює правопорушення, передбачене диспозицією частини другої статті 14 Закону № 5204-VI.
Позиція інших учасників справи
9. 21 жовтня 2024 року від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Поінтлото», в якому зазначається на необґрунтованості та безпідставності вимог касаційної скарги та законності рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Зокрема, позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що первинна позовна заява ГУ ДПС у м. Києві була подана до Окружного адміністративного суду міста Києва в межах строків, встановлених абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України, враховуючи відсутність зволікання в частині повторного подання позовної заяви.
10. Щодо доводів скаржника про неправильну кваліфікацію його дій за частиною другою статті 14 Закону № 5204-VI, ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що аналізу підпункту 14.1.101 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає підстави сформувати висновки про те, що не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безоплатних засадах юридичними особами та фізичними особами - підприємцями і мають на меті рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід). Тобто, за висновком відповідача, не є лотерею та гра, яка проводиться на безоплатних засадах, серед іншого юридичною особою, за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід).
З огляду на викладене та враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, ГУ ДПС України у м. Києві вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ «Поінтлото» організувало та проводило на території України гру (розіграш), що відповідає визначенню лотерея, без відповідної ліцензії, що є підставою для застосування до нього фінансових санкцій на підставі частини другою статті 14 Закону № 5204-VI.
11.04 листопада 2024 року від КРАІЛ надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Поінтлото», в якому третя особа просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Стосовно твердження ТОВ «Поінтлото» щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, КРАІЛ у своєму відзиві вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили помилковість ототожнення відповідачем дати, визначеної КРАІЛ в акті перевірки, як дати початку періоду вчинення відповідачем порушення у сфері організації та проведення азартних ігор, із датою, з якою безпосередньо у ГУ ДПС у м. Києві виникають підстави для звернення до суду з адміністративним позовом про застосування фінансових санкцій.
З огляду на таке, третя особа стверджує, що строк звернення до суду в цій справі слід обчислювати із дати отримання податковим органом (ДПС України) листа третьої особи, тобто починаючи з 07 жовтня 2022 року, з якої у податкового органу виникли підстави для звернення до суду із позовом про застосування фінансових санкцій.
12. Щодо доводів касаційної скарги про відсутність у діях відповідача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 14 Закону № 5204-VI, третя особа зазначила, що відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 2 Закону № 768-IX до азартних ігор не належать випуск та проведення лотерей, а також те, що відповідно до частини четвертої статті 30 Закону № 768-IX забороняється проведення азартних ігор, що мають ознаки лотереї, у тому числі прийняття ставок на результати розіграшів лотерей. Відтак, КРАІЛ вказує, що у відповідача були відсутні законні підстави для провадження на своєму вебсайті азартних ігор з ознаками лотерей і використання слова «лотерея» при проведенні азартних ігор.
На цій підставі, третя особа у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Поінтлото» зазначає, що судами попередніх інстанцій було ретельно досліджено всі обставини проведення лотереї відповідачем, що знайшло своє відображення в оскаржуваних судових рішеннях, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача щодо безоплатності проведеної лотереї, а порушення, яке було допущене ТОВ «Поінтлото» (проведення гри (розіграшу), яка (ий) має ознаки лотереї), відповідає складу порушення, яке визначено у частині другій статті 14 Закону № 5204-VI.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Суди попередніх інстанцій на підставі зібраних у справі доказів установили, що відповідно до пункту 21 частини першої статті 8, частин першої та другої статті 9, підпункту 1 частини третьої, частин шостої та сьомої статті 10 Закону № 768-IX, статей 2, 6, 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), абзацу 31 підпункту 1 пункту 4, підпункту 3 пункту 4 Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 891 (далі - Положення № 891), абзацу 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду, в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303), пункту 3 розділу 6 протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2022 року (витяг з протоколу № 108), на підставі електронних звернень про порушення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор від 03 серпня 2022 року (вх. № П-184 від 03 серпня 2022 року) та від 12 серпня 2022 року (вх. № П-194 від 12 серпня 2022 року) (далі - електронні звернення) КРАІЛ прийняла рішення № 330 від 08 вересня 2022 року «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото», яким вирішила, серед іншого, провести позапланову перевірку ТОВ «Поінтлото» (ЄДРПОУ 44147516), що здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 27 жовтня 2021 року № 683 (місцезнаходження: м. Київ, вул. Вільямса Академіка, б. 6-Д, офіс 43) (місце проведення діяльності: веб-сайт https://pointloto1.com.ua) тривалістю 2 робочі дні у період з 12 вересня 2022 року по 13 вересня 2022 року, щодо дотримання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор (далі - Рішення № 330).
14. На підставі Рішення № 303 КРАІЛ видала направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 09 вересня 2022 року № 3/2022, копія якого вручена директору ТОВ «Поінтлото» ОСОБА_1 .
За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор КРАІЛ склала акт № 00003/2022 від 13 вересня 2022 року (далі - акт перевірки).
15. КРАІЛ рішенням від 20 вересня 2022 року № 346 «Про результати проведення позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» вирішила, зокрема, взяти до відома інформацію про результати проведеної позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» (ЄДРПОУ 44147516), що здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 27 жовтня 2021 року № 683 (місцезнаходження: м. Київ, вул. Вільямса Академіка, б. 6-Д, офіс 43) (місце проведення діяльності: веб-сайт https://pointloto1.com.ua) (далі - позапланова перевірки), та врахувати у подальшій діяльності встановлені факти порушень ТОВ «Поінтлото» вимог пункту 2 частини першої, частини третьої статті 15 та частини першої статті 24 Закону № № 768-ІХ.
16. 07 жовтня 2022 року КРАІЛ звернулася до ДПС України з листом № 14-5/1481 «Про вжиття заходів» (вх. № 70137/5 від 07 жовтня 2022 року), у якому, керуючись пунктом 13 частини першої статті 8 Закону № 768-ІХ, просила провести перевірку інформації, зазначеної у зверненні та повідомити КРАІЛ про її результати.
17. Листом від 20 жовтня 2022 року № 9383/5/99-00-07-04-03-05 ДПС України звернулася до КРАІЛ, в якому просила останню, з метою формування позову до суду про застосування санкцій, зазначених в абзаці першому частини другої статті 14 Закону № 5204-VI, у найкоротші строки надати копії матеріалів позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» від 13 вересня 2022 року № 00003/2022.
18. 26 жовтня 2022 року КРАІЛ листом № 14/5/1568 (вх. № 75109/5 від 26 жовтня 2022 року) повідомила ДПС України, що матеріали позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» є частиною матеріалів ліцензійної справи та можуть бути надані лише на виконання вимог судового рішення.
19. Надалі, листом від 27 жовтня 2022 року № 13178/7/99-00-07-04-03-07 ДПС України направила листи ДПС від 20 жовтня 2022 року № 9383/5/99-00-07-04-03-05 та КРАІЛ від 26 жовтня 2022 року № 14/5/1568 (вх. ДПС № 75109/5 від 26 жовтня 2022 року) до ГУ ДПС у м. Києві (вх. № 5712/8 від 28 жовтня 2022 року).
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
21. Одним із доводів касаційної скарги є порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме - абзацу другого частини другої статті 122 та частини третьої статті 123 КАС України у частині, що стосується пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. За твердженням скаржника, суд першої інстанції не вжив заходів, передбачених цими нормами, та розглянув справу попри те, що відповідачем пропущений строк звернення до суду, а суд апеляційної інстанції необґрунтовано погодився із Київським окружним адміністративним судом про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
22. Перевіряючи доводи касаційної скарги у цій частині, Суд керується таким.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
За правилами частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави для висновку про те, що перебіг строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту право на пред`явлення визначених законом вимог.
23. Щодо порядку застосування статей 122 та 123 КАС України неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема, й у постановах від 08 червня 2023 року у справі № 640/3257/19 та від 12 вересня 2022 року у справі № 120/16601/21-а, на які посилається скаржник у своїй касаційній скарзі.
Крім того, у постановах від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21 та від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 Верховний Суд висловився, що юридична природа строків (термінів) в адміністративному судочинстві полягає у тому, що вони є фундаментальною правовою категорією, оскільки визначають певні моменти, періоди, з настанням та закінченням яких пов`язані конкретні юридичні наслідки; мають вагоме практичне значення, що полягає у забезпеченні реалізації принципів правової визначеності та рівності учасників, їх дисциплінованості; виступають гарантією своєчасного судового захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.
Також відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові від 13 лютого 2024 року у справі № 140/9165/23, питання поновлення пропущених процесуальних строків вирішується судом в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Найпоширенішими підставами, за яких може бути поновлений пропущений строк звернення до суду, є, зокрема, форс-мажорні обставини або такі, що перебували поза контролем особи (аварії, катастрофи, природні явища) та інші об`єктивні причини, що не залежали від її волі (тяжка хвороба, неправомірні дії інших осіб тощо).
24. Як вбачається зі змісту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року, суд першої інстанції задовольнив клопотання ГУ ДПС у м. Києві від 21 квітня 2023 року про поновлення строку звернення до суду, визнавши поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою про застосування фінансових санкцій.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі відлік строку звернення до адміністративного суду має обчислюватися з 07 жовтня 2022 року - дати звернення КРАІЛ до ГУ ДПС у м. Києві із листом «Про вжиття заходів» (вх. № 14-5/1481 від 7 жовтня 2022 року), у якому, керуючись пунктом 13 частини першої статті 8 Закону № 768-IX, просила провести перевірку інформації, зазначеної у зверненні та повідомити КРАІЛ про результати такої перевірки.
Разом з тим, скаржник вважає, що початком відліку строку звернення до суду має бути 01 серпня 2022 року - дата початку розіграшу, який став підставою для застосування до відповідача штрафної санкції.
25. Перевіряючи правильність визначення судами першої та апеляційної інстанцій дати початку відліку строку звернення до адміністративного суду, тобто дати, з якої у ГУ ДПС у м. Києві виникли законні підстави для звернення до суду з цим позовом, Суд враховує, що відповідно до абзацу другого частини другої статті 14 Закону № 5204-VI застосування санкцій до суб`єктів, які організовують або проводять на території України ігри, що відповідають визначенню лотереї, крім випадків, якщо така гра проводиться особою, яка одержала статус оператора державних лотерей, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів Національної поліції та/або податкових органів.
Аналогічні повноваження податкових органів визначені підпунктом 191.1.45 пункту 191.1 статті 191 ПК України, відповідно до якого контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
26. Разом з тим, як встановили суди попередніх інстанцій, ТОВ «Поінтлото» здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 27 жовтня 2021 року № 683.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 768-IX органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є КРАІЛ.
Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 891 визначено, що КРАІЛ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор та у лотерейній сфері шляхом: складання актів перевірок; контролю за дотриманням організаторами азартних ігор вимог законодавства, стандартів та нормативно-правових актів у сфері організації та проведення азартних ігор.
27. Суди попередніх інстанцій на підставі зібраних у справі доказів встановили, що з метою перевірки дотримання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор КРАІЛ прийняла рішення № 330 від 08 вересня 2022 року «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото», яким вирішила, серед іншого, провести позапланову перевірку ТОВ «Поінтлото» тривалістю 2 робочі дні у період з 12 вересня 2022 року по 13 вересня 2022 року.
За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор КРАІЛ склала акт № 00003/2022 від 13 вересня 2022 року, в якому й зафіксовані виявлені порушення, що стали у подальшому підставою для звернення ГУ ДПС у м. Києві до суду з позовом про застосування фінансової санкції до відповідача.
28. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вихідною датою для вирішення питання дотримання строків звернення до суду є 13 вересня 2022 року - дата складення КРАІЛ акта перевірки № 00003/2022, тобто дата фактичного виявлення порушення, яке стало підставою для подальшого звернення до суду із позовом про застосування фінансової санкції.
Водночас, оскільки право звернення до суду відповідно до положень статті 20 ПК України та абзацу другого частини другої статті 14 Закону № 5204-VI мають саме органи ДПС України, то, відповідно, початок строку звернення до суду слід розраховувати з дати, коли ГУ ДПС у м. Києві дізналося або повинно було дізнатися про факт порушення відповідачем встановленого порядку здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор. Такою датою, як встановили суди, є 07 жовтня 2022 року - дата звернення КРАІЛ до ДПС України з листом про вжиття заходів щодо ТОВ «Поінтлото» за фактом виявленого під час перевірки порушення.
Враховуючи спеціальний статус ТОВ «Поінтлото» як суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, а також те, що у зв`язку з таким статусом перевірку його діяльності може здійснювати КРАІЛ, то, відповідно, підставою для звернення податкового органу до суду із позовом про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Поінтлото» згідно з абзацом другим частини другої статті 14 Закону № 5204-VI є саме отримання ДПС України відомостей від КРАІЛ про встановлення факту організації або проведення на території України суб`єктом господарювання гри, яка відповідає визначенню лотереї.
29. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що строк звернення до суду у цій адміністративні справі слід обчислювати із дати отримання податковим органом (ДПС України) листа третьої особи, тобто починаючи з 07 жовтня 2022 року, з якої у податкового органу виникли підстави для звернення до суду із позовом про застосування фінансових санкцій.
30. Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів зазначає таке.
Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач спочатку звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва через систему «Електронний суд» 12 грудня 2022 року, тобто в межах строку, встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС України. За цим зверненням було сформовано адміністративну справу № 640/21886/22.
Разом з тим, Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
31. 16 лютого 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 19 грудня 2022 року № 03-19/2286/22 «Про скерування за належністю справи» надійшла адміністративна справа № 640/21886/22.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 лютого 2023 року у справі № 640/21886/22 позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві до ТОВ «Поінтлото» повернув позивачеві внаслідок не підтвердження права особи, яка підписала позовну заяву від імені ГУ ДПС у м. Києві, на представництво останнього в суді та роз`яснив позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
28 лютого 2023 року Київський окружний адміністративний суд зареєстрував адміністративний позов ГУ ДПС у м. Києві до ТОВ «Поінтлото» про застосування фінансових санкцій, справі присвоєний номер 320/4809/23.
32. Скориставшись цим правом, позивач повторно подав адміністративний позов до Київського окружного адміністративного суду 28 лютого 2023 року, тобто упродовж шести днів з дати постановлення ухвали про повернення позову.
З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, беручи до уваги те, що первинна позовна заява ГУ ДПС у м. Києві подавалася до Окружного адміністративного суду міста Києва в межах строків, встановлених абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, а також враховуючи відсутність зволікання податкового органу в частині повторного подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду, Суд доходить висновку, що у суду першої інстанції були підстави для поновлення позивачу пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду.
33. На цій підставі Суд відхиляє доводи скаржника про відсутність у суду першої інстанції об`єктивних та обґрунтованих підстав для поновлення ГУ ДПС у м. Києві строку звернення до суду.
34. Щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій до відповідача, колегія суддів зазначає таке.
35. Згідно із частиною першою статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
36. Суди попередніх інстанцій встановили, що порушення ТОВ «Поінтлото», про яке стверджує КРАІЛ, виявлено 13 вересня 2022 року шляхом складання відповідного акта, а позивач, як суб`єкт владних повноважень, що наділений повноваженнями щодо звернення до суду із позовною заявою для застосування фінансових санкцій, передбачених частиною другою статті 14 Закону № 5204-VI, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва через систему «Електронний суд» 12 грудня 2022 року.
У подальшому, аналогічна позовна заява була подана до Київського окружного адміністративного суду 28 лютого 2023 року.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що як первинне, так і повторне звернення ГУ ДПС у м. Києві до суду здійснено в межах строку, визначеного частиною першою статті 250 ГК України.
37. Натомість пропуск однорічного строку застосування штрафної санкції до відповідача з моменту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення зумовлений об`єктивними причинами, а саме - оскарженням ТОВ «Поінтлото» дій та рішень КРАІЛ щодо проведення перевірки у період з 12 вересня 2022 року по 13 вересня 2022 року та поданням у зв`язку з цим клопотання від 16 квітня 2023 року про зупинення провадження у справі, що розглядається (№ 320/4809/23) до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 320/173/23.
Вказане клопотання Київський окружний адміністративний суд задовольнив ухвалою від 11 травня 2023 року. У подальшому, ухвалою від 16 жовтня 2023 року Київський окружний адміністративний суд поновив провадження в адміністративній справі № 320/4809/23, що об`єктивно виключало процесуальну можливість прийняття судом рішення по суті справи у визначені статтею 250 ГК України строки.
38. На підставі вищезазначеного Суд вважає безпідставними доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій строків, визначених статтею 250 ГК України, щодо застосування фінансової санкції до відповідача, оскільки таке порушення було зумовлене об`єктивними причинами, а також діями самого відповідача.
Правильність таких висновків не спростовується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 160/14095/21, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки вказана постанова ухвалена за інших фактичних обставин справи, а висновки Верховного Суду, що містяться у цій постанові, не суперечать викладеній у справі, що розглядається, позиції.
39. Щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини другої статті 14 Закону № 5204-VI, що зумовило, на його думку, неправильну кваліфікацію правопорушення, що є предметом спору в цій справі, Суд зазначає таке.
40. Основним спірним питанням під час розгляду справи по суті, як зазначає скаржник у касаційній скарзі, було неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій поняття «лотерея» та неправильне застосування цього поняття до фактичної діяльності відповідача.
Зокрема, суди попередніх інстанцій на підставі аналізу положень законів № 5204-VI та № 768-IX, дійшли висновку, що ключовою ознакою «лотереї» є її платність, при цьому, спосіб прийняття грошей за участь у такій грі не є визначальним для формування висновку про те, що гра, яка була проведена відповідачем, є саме лотереєю.
Натомість скаржник стверджує, що розіграш, проведений з 1 по 31 серпня 2022 року, не був лотереєю у значенні, застосованому у пункті 2 частини першої статті 1 Закону № 5204-VI, а мав ознаки гри, що проводилася на безоплатних засадах з метою рекламування послуг відповідача. Така гра не вважається лотереєю відповідно до підпункту 14.1.101 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
41. Вирішуючи питання про правильність застосування судами попередніх інстанцій частини другої статті 14 Закону № 5204-VI, Суд враховує, що згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 5204-VI лотерея - масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її учасниками і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі.
42. Аналогічне визначення поняття «лотерея» наведене у підпункті 14.1.101 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Крім того, у цій же нормі ПК України зазначено, що не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безоплатних засадах юридичними особами та фізичними особами - підприємцями і мають на меті рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід).
43. Згідно із пунктом 8 частини першої статті 1 Закону № 5204-VI лотерейний білет - документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення учасником лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї.
Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок.
44. Частиною першою статті 3 Закону № 5204-VI визначено, що принцип державної монополії на запровадження лотерей полягає у забороні запровадження та проведення на території України будь-яких лотерей, крім державних, які проводяться операторами лотерей, що одержали право на їх проведення, у порядку, визначеному цим Законом.
45. Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону № 5204-VI в Україні забороняються: організація, реклама, розповсюдження лотерей, які не мають статусу державних; розповсюдження лотерей, організованих за межами України, включно з їхньою рекламою, а також участь у них. Зазначене правило не поширюється на міждержавні лотереї; організація та проведення ігор, участь в яких беруть особи, які знаходяться поза межами приміщення, де проводиться гра, якщо така гра не має статусу державної лотереї; організація і проведення ігор з накопичувальним (спільним) головним призом, якщо місця приймання плати за участь у грі розташовані поза межами одного приміщення і така гра не має статусу державної лотереї.
Забороняється проведення лотерей, умови проведення яких суперечать цьому Закону або які проводяться особами іншими, ніж оператори державних лотерей.
46. Частиною четвертою статті 5 Закону № 5204-VI передбачена заборона на використання слова «лотерея» та словосполучень «державна лотерея», «національна лотерея», «українська лотерея» у будь-яких відмінках і контекстах у рекламі окремих видів підприємницької діяльності (товарів, робіт, послуг) або в назвах юридичних осіб, якщо такі особи не мають статусу оператора державних лотерей або розповсюджувача державної лотереї відповідно до цього Закону.
47. За змістом пункту 5 частини четвертої статті 30 Закону № 768-IX організаторам букмекерської діяльності забороняється приймати ставки (проводити парі) на події та/або ігри, що мають ознаки лотереї, приймати ставки на результати розіграшів лотерей в Україні та/або інших державах.
48. Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 5204-VI до суб`єктів, які організовують або проводять на території України ігри, що відповідають визначенню лотереї, крім випадків, якщо така гра проводиться особою, яка одержала статус оператора державних лотерей, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі шістнадцяти тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої гри перераховується до Державного бюджету України.
Застосування санкцій, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів Національної поліції та/або податкових органів.
Відповідно до вимог частини третьої статті 14 Закону № 5204-VI за використання слова «лотерея» у будь-яких відмінках і контекстах при проведенні окремих видів господарської діяльності або в їх назвах юридичними особами, які не мають статусу оператора або розповсюджувача державних лотерей, зазначені особи припиняються за рішенням суду відповідно до закону.
49. Зі змісту наведених вище норм права можна дійти висновку, що основними ознаками лотереї є: 1) масовий характер, тобто проведення гри для необмеженого кола осіб; 2) випадковий характер виграшу - переможець визначається на основі випадковості; 3) розіграш призового фонду; 4) територіальне поширення - лотерея проводиться за межами однієї будівлі або споруди; 5) оплатний характер, проте без визначення способу внесення коштів за її участь; 6) можливість проведення як із застосуванням лотерейних білетів, так і в іншій спосіб.
При цьому, заходу (розіграшу, грі тощо), що не є лотереєю, притаманні такі ознаки: 1) безоплатна участь - учасники не повинні сплачувати кошти за можливість взяти участь у такому розіграші; 2) мета заходу - рекламування товарів чи послуг, тобто розіграш має сприяти продажу або популяризації продукції компанії; 3) фінансування заходу з власного прибутку (доходу) компанії - організатор не має права використовувати залучені кошти (наприклад, від внесків учасників), а повинен проводити розіграш за рахунок своїх коштів.
Крім того, зі змісту положень статей 4, 5 та 14 Закону № 5204-VI вбачається, що законом забороняється та передбачається відповідальність не тільки за фактичне проведення лотереї, але й за використання у рекламному чи будь-якому іншому заході слова «лотерея» суб`єктом, який не має статусу оператора або розповсюджувача державних лотерей.
50. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили на підставі зібраних у справі доказів, що в акті КРАІЛ № 00003/2022 від 13 вересня 2022 року, констатовано про розміщення на вебсторінці відповідача: https://pointloto1.com.ua/events/de fault/view/351, інформації про те, що з 01 по 31 серпня на сайті онлайн казино Point Loto проходитиме лотерея «Печера скарбів», за умовами якої передбачається участь у розіграші, якщо буде зроблено хоча б 1 депозит на суму не менше 400 грн у період дії лотереї; кількість квитків дорівнює кількості депозитів від 400 грн та не є обмеженою; можливість виграшу 1 із 50 призів лотереї по її закінченню у прямому ефірі 31 серпня; визначення переможця за допомогою рандомайзера».
Крім того, суди встановили, що у подальшому - 13 вересня 2022 року організатором азартних ігор інформацію розміщену на вебсайті https://pointlotol.com.ua було приведено у відповідність до вимог законодавства, шляхом: видалення слова «лотерея»; зміни слова «лотерея» на слово «розіграш» у відповідних відмінках; видалення категорії «ЛОТЕРЕЯ».
51. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сума депозиту не менше як 400 грн, яка фактично дорівнює 1 лотерейному квитку, що надає право на одержання призу учаснику розіграшу (гри), є платою за участь в розіграші. Крім того, суди попередніх інстанцій врахували відсутність ознаки «безоплатності» проведення відповідачем відповідного розіграшу, оскільки в будь-якому випадку умови його проведення передбачали внесення учасником грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка.
52. На цій підставі та з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Суд доходить висновку, що факт оплатного набуття учасником права на участь у розіграші безпосередньо підтверджуються умовами такого розіграшу, з огляду на що ТОВ «Поінтлото» було проведено розіграш (гру), яка відповідає ознакам лотереї, а саме: 1) гра, проведена ТОВ «Поінтлото», була масова; 2) передбачала призовний (виграшний) фонд між її учасниками; 3) перемога у грі (розіграші) мала випадковий характер; 4) територія проведення (розповсюдження) гри (розіграшу) поширювалась за межі однієї будівлі (споруди); 5) носила оплатний характер, тобто передбачала внесення учасниками розіграшу (гри) грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка.
До того ж, суди встановили використання слово «лотерея» на вебсайті відповідача упродовж певного часу.
53. Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про здійснення відповідачем порушення, передбаченого статтею 14 Закону № 5204-VI, що виразилося у використанні слова «лотерея» та фактичному її проведення ТОВ «Поінтлото» всупереч забороні, встановленій Законом № 5204-VI (статтями 4, 5 та 14), на проведення лотерей суб`єктами, які не мають статусу оператора або розповсюджувача державних лотерей, та використання цього терміну у назві відповідного заходу.
54. Касаційна скарга не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У них також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
55. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
56. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не скасовуються, оскільки суди ухвалили судові рішення при дотриманні норм матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
57. З огляду на результат розгляду цієї справи розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото»</a> залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі № 320/4809/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: Я.О. Берназюк
С.Г. Стеценко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2025 |
Оприлюднено | 14.02.2025 |
Номер документу | 125146043 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бевзенко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні