Постанова

від 12.02.2025 по справі 361/5899/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 361/5899/23

провадження № 61-16155 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - відділ освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Федорова Маргарита Олександрівна, на постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради про визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани, стягнення моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 03 березня 2017 року вона працює на посаді директора опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області (далі - ОЗО «Калитянський ліцей»).

Наказом відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради від 08 червня 2023 року № 01-06/22-к її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за не оприлюднення установчих документів - статуту закладу освіти, яке зафіксоване на прінтскріні із вебсайту закладу httрs://kаlіtаschооl.jimdofrее.соm/ від 15 травня 2023 року, що підтверджує невиконання нею підпунктів 3.1.1, 3.1.23 пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року.

Вважає оскаржуваний наказ незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Так, відповідно до підпункту 3.1.1. строкового трудового договору від 01 липня 2021 року, укладеного між нею та відповідачем, директор Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів (колишня назва ОЗО «Калитянський ліцей») зобов`язаний виконувати Закон України «Про освіту», Закон України «Про повну загальну середню освіту» та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками закладу, зокрема в частині організації освітнього процесу державною мовою. Підпунктом 3.1.23. строкового трудового договору від 01 липня 2021 року встановлено обов`язок директора забезпечувати відкритість і прозорість діяльності Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації», «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України.

Отже, із наведених положень строкового трудового договору убачається, що на директора не покладається жодних обов`язків з адміністрування вебсайту ОЗО «Калитянський ліцей», в тому числі і розміщення на ньому будь-якої інформації. Водночас згідно з наказом від 02 червня 2023 року № 01-03/23 адміністратором сайту Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів у глобальній інформаційній мережі Інтернет на 2022-2023 навчальний рік призначено бібліотекара ОСОБА_2., на яку, згідно з пунктом 2 вказаного наказу, покладено обов`язок забезпечувати змістовність і своєчасність оновлення інформації. Отже будь-яка її вина, як директора закладу, щодо наповнення сайту ОЗО «Калитянський ліцей» виключається.

Звертає також увагу на те, що в оскаржуваному наказі наведено недостовірну інформацію щодо її відмови надати письмові пояснення, оскільки їй не було запропоновано надати такі пояснення. Крім того, з тексту наказу не зрозуміло на підставі якого розпорядчого акту і якою посадовою особою було проведено перевірку сайту ОЗО «Калитянський ліцей».

Вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача вона зазнала моральних страждань, які виразилися у приниженні її честі, гідності та ділової репутації як керівника самого великого навчального закладу в Калитянській громаді. Інформація про оголошення їй догани дуже швидко поширилася не лише у межах селища, а на усій території Калитянської громади, їй доводиться виправдовуватися не лише перед батьками учнів, але і іншими жителями громади. Вважає справедливим та обґрунтованим розмір відшкодування на її користь моральної шкоди в сумі 20 000 грн.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати наказ відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради від 08 червня 2023 року № 01-06/22-к про оголошення їй догани; стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради від 08 червня 2023 року № 01-06/22-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до підпунктів 3.1.1., 3.1.23. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року, укладеного між сторонами, на директора школи покладені обов`язки, передбачені Законом України «Про освіту», Законом України «Про повну загальну середню освіту» та іншими актами законодавства. Підпунктом 3.3.4. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року передбачено, що директор має право призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, визначати їхні посадові обов`язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов`язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства.

Суд встановив, що позивачка для виконання вимог статті 30 Закону України «Про освіту», забезпечення відкритості діяльності Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в силу положень підпункту 3.3.4. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року, визначила за бібліотекаром ОСОБА_2 обов`язок щодо адміністрування сайту у відповідності до виданого нею наказу від 09 червня 2022 року № 01-03/23. Отже при накладенні дисциплінарного стягнення на позивачку не було доведено наявності усіх складових дисциплінарного проступку, що в свою чергу виключає можливість констатувати його наявність, а тому наявні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування наказу від 08 червня 2023 року № 01-06/22-к про оголошення ОСОБА_1 догани

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, апеляційну скаргу відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради задоволено.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 року в частині задоволення позову скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачка, як керівник ОЗО «Калитянський ліцей», не забезпечила виконання обов`язку щодо оприлюднення статуту закладу освіти відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про освіту», а тому відповідачем правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Доводи апеляційної скарги про те, що покладання обов`язків щодо адміністрування сайту на бібліотекара ОСОБА_2 , визнані такими, що не заслуговують на увагу і не звільняють позивачку від відповідальності, оскільки ОСОБА_1 , як керівник навчального закладу, не вжила відповідних заходів для належного контролю та організації роботи із наповнення офіційного сайту ліцею.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

04 грудня 2024 року через підсистему Електронний Суд представник ОСОБА_1 - адвокат Федорова М. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 401/512/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 754/4355/17-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 572/1644/17-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 17 серпня 2023 року у справі № 340/586/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 361/5899/23, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У грудні 2024 року матеріали цивільної справи № 361/5899/23 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Федорової М. О. мотивована тим, що відповідно до підпунктів 3.1.1., 3.1.23. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року, на директора школи покладені обов`язки, передбачені Законом України «Про освіту», Законом України «Про повну загальну середню освіту» та іншими актами законодавства. Водночас відповідно до положень підпункту 3.3.4. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року, директор має право, зокрема, визначати посадові обов`язки працівників Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, вирішувати інші питання, пов`язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства.

Таким чином позивачка, для виконання вимог статті 30 Закону України «Про освіту», забезпечення відкритості діяльності Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в силу положень підпункту 3.3.4. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року, визначила за бібліотекаром ОСОБА_2 обов`язок щодо адміністрування сайту у відповідності до виданого нею наказу від 02 червня 2022 року № 01-03/23.

Звертає увагу на те, що жодним документом не закріплено обов`язок директора школи мати спеціальні знання та навички для самостійного наповнення вебсайту, водночас із змісту обов`язку директора школи, закріпленого у підпункті 3.1.23. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року, слідує, що його можна делегувати, що є звичайною практикою керівників.

Отже апеляційний суд залишив поза увагою, що обов`язки адміністратора сайту Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів покладено на іншу особу та дійшов помилкового висновку, що саме ОСОБА_1 допущено порушення трудової дисципліни.

Відзив на касаційні скарги не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 грудня 2015 року згідно наказу начальника відділу освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області за № 16-12/2-К «Про виконання обов`язків директора», виконання обов`язків директора Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів покладено на заступника з НВР ОСОБА_1 з 16 грудня 2015 року (а. с. 20, т. 1).

Згідно з розпорядженням виконавчого комітету Калитянської селищної ради «Про призначення на посаду директора Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів» від 03 березня 20217 року № 53, ОСОБА_1 з 03 березня 2017 року призначено на посаду директора Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, з посадовим окладом згідно штатного розпису (а. с. 21, т. 1).

01 липня 2021 року між відділом освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради в особі начальника відділу освіти ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено строковий трудовий договір з директором Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області (а. с. 22-28, т. 1).

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року, директор Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів зобов`язаний виконувати Закон України «Про освіту», Закон України «Про повну загальну середню освіту» та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками закладу, зокрема в частині організації освітнього процесу державною мовою.

Підпунктом 3.1.23 пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року встановлено обов`язок директора забезпечувати відкритість і прозорість діяльності Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації», «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України.

Договір діє з 01 липня 2021 року по 30 червня 2027 року (підпункт 8.1. строкового трудового договору від 01 липня 2021 року).

Наказом від 09 червня 2022 року № 01-03/23 «Про призначення відповідальної про офіційний вебсайт школи» (з урахуванням змін, внесених наказом від 09 жовтня 2023 року № 01-03/109), відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про захист персональних даних», Указу Президента України від 31 липня 2000 року № 928/200 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», адміністратором сайту Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів у глобальній інформаційній мережі Інтернет на 2022-2023 навчальний рік призначено бібліотекара ОСОБА_2. (а. с. 69, т. 1).

Згідно з пунктом 2 вказаного наказу на ОСОБА_2 покладено обов`язок забезпечувати змістовність і своєчасність оновлення інформації відповідно до «Положення функціонування веб-сайту Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів».

Рішенням Калитянської селищної ради від 16 червня 2022 року № 1946-32-VIII Калитянська ЗОШ І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області перейменована на Калитянський ліцей Калитянської селищної ради Броварського району Київської області (а. с. 199, т. 1).

Рішенням Калитянської селищної ради від 17 листопада 2022 року № 2007-48-VIII затверджено статут ОЗО «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області (нова редакція) (а. с. 29, т. 1).

15 травня 2023 року комісією відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради к складено акт про виявлення правопорушення о 16:00 про те, що на офіційному сайті ОЗО «Калитянський ліцей» httрs://kаlіtаschооl.jimdofrее.соm/ був відсутній статутзакладу, який є діючим на дату складання акту, про що був зроблений прінтскрін з офіційного сайту цього закладу (а. с. 102, т. 1).

Листом від 15 травня 2023 року за № 01-41/234, направленим керівнику ОЗО «Калитянський ліцей» засобами електронної пошти, начальник відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради Овчинник Т. просила надати пояснення у строк з 16 травня по 18 травня 2023 року з приводу відсутності інформації та документів на офіційному вебсайті закладу, які мають бути оприлюднені на виконання статті 30 Закону України «Про освіту» (а. с. 103, т. 1).

19 травня 2023 року об 11 год. 00 хв. комісією відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради складено акт про те, що станом на час складання акту директор ОЗО «Калитянський ліцей» ОСОБА_1 не надала відповідні пояснення ні в усній, ні в письмовій формах, про що і зафіксовано у даному документі (а. с.105, т. 1).

Наказом відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради від 08 червня 2023 року № 01-06/22-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 », притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану директору ОЗО «Калитянський ліцей» ОСОБА_1 за не оприлюднення установчих документів - статуту закладу освіти, яке зафіксоване на прінтскріні із вебсайту ОЗО «Калитянський ліцей» httрs://kаlіtаschооl.jimdofrее.соm/ від 15 травня 2023 року (а. с. 68, т. 1) .

Із наказу убачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вказано невиконання нею підпунктів 3.1.1, 3.1.23 пункту 3 строкового трудового договору: на офіційному вебсайті закладу httрs://kаlіtаschооl.jimdofrее.соm/ відсутній установчий документ - статут, порушення статті 30 Закону України «Про освіту», акт про виявлення правопорушення від 15 травня 2023 року, акт про відмову давати письмові пояснення від 26 травня 2023 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Федорової М. О. задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що постанова апеляційного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу законів про працю України працівники повинні працювати чесно і сумлінно, своєчасно точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Пунктом 22 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються діяння, які, зокрема, є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Під порушенням трудової дисципліни мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на працівника трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Роботодавець має визначити, чи немає обставин, які виключають дисциплінарне провадження щодо працівника, до яких зазвичай відносяться: відсутність події або складу дисциплінарного проступку, вини; дії особи у стані крайньої необхідності; наслідки порушення; закінчення строку, передбаченого для накладення дисциплінарного стягнення.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.

Водночас вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем. Критерієм, за яким визначається наявність вини в діях працівника, є належна добросовісність та активність працівника при виконанні трудових обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (стаття 148 КЗпП України).

Частиною другою статті 24 Закону України «Про освіту» передбачено, що керівник закладу освіти здійснює управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень організовує діяльність закладу освіти, забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти.

У відповідності до частини першої статті 30 Закону України «Про освіту» заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.

Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов`язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на вебсайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів, зокрема статут закладу освіти (частина друга статті 30 Закону України «Про освіту»).

Згідно з частиною четвертою статті 30 Закону України «Про освіту» інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, врахувавши вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки позивачкою не було доведено, що при притягненні її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани були порушені вимоги трудового законодавства.

При вирішенні спору судами належним чином здійснено аналіз посадових обов`язків позивачки, як директора ОЗО «Калитянський ліцей», з урахуванням умов укладеного строкового трудового договору від 01 липня 2021 року.

Так, відповідно до підпункту 3.1.23. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року директор зобов`язаний забезпечувати відкритість і прозорість діяльності Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації», «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені аргументи, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 , як директор ОЗО «Калитянський ліцей», в силу покладних на неї посадових обов`язків не вжила відповідних та достатніх заходів для організації роботи щодо своєчасного наповнення офіційного вебсайту ліцею інформацією, яка стосується діяльності ліцею, а саме: оприлюднення статуту закладу.

Позивачка не навела переконливих доказів на підтвердження того, що обов`язок з оприлюднення статуту закладу на веб-сайті ліцею було покладено на бібліотекара ОСОБА_2 , оскільки підпункт 3.1.23. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року та положення частини другої статті 30 Закону України «Про освіту» вказують саме на обов`язок керівника освітнього закладу забезпечити оприлюднення зазначеної інформації - статуту закладу.

Вимога закону про «обов`язок забезпечити» за своїм змістом полягає в активних діях керівника освітнього закладу, в результаті яких має бути досягнуто результату, який визначений законом та договором, тобто передбачена ними інформація має бути у відкритому доступі.

Апеляційний суд правильно вказав про те, що в даному випадку для вирішення питання про невиконання директором вимог підпункту 3.1.23. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року та частини другої статті 30 Закону України «Про освіту» не має правового значення, з яких причин статут освітнього закладу не був оприлюднений на вебсайті: через невиконання своїх трудових обов`язків працівником ліцею, якому доручено адміністрування сайту, або через нерозміщення статуту на вебсайті особисто директором закладу, адже і в першому, і в другому випадку йдеться про незабезпечення директором оприлюднення зазначеної інформації на вебсайті закладу.

Нерозміщення на вебсайті освітнього закладу визначеної законом інформації, що сталось через невиконання своїх посадових обов`язків працівником закладу, якому було доручено адміністрування вебсайту, свідчить лише про відсутність належного контролю зі сторони директора за виконанням підлеглими працівниками їх обов`язків, а відтак і про невиконання директором вимог підпункту 3.1.23. пункту 3 строкового трудового договору від 01 липня 2021 року, частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».

Із урахуванням зазначеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що роботодавцем було правомірно застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки вона не забезпечила оприлюднення статуту у передбачений статтею 30 Закону України «Про освіту» строк.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 347/2024/21 (провадження № 61-10117св22).

Слід також зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 401/512/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 754/4355/17-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 572/1644/17-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 17 серпня 2023 року у справі № 340/586/17, є помилковими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Доводи касаційної скарги загалом зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Федорова Маргарита Олександрівна, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович