Постанова

від 12.02.2025 по справі 910/13521/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. Справа№ 910/13521/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Кравчука Г.А.

Сітайло Л.Г.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еконерегоефективність"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2024

у справі № 910/13521/24 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еконерегоефективність"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еконерегоефективність» до товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконерегоефективність» згідно з повідомленням про застосування оперативно-господарської санкції від 10.10.2023 № ТОВВИХ-23-14279.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еконерегоефективність" позовну заяву і додані до неї документи.

2. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еконерегоефективність" 19.12.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 року у справі № 910/13521/24 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еконерегоефективність» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/13521/24 було залишено без руху. Запропоновано скаржнику сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (2 422,40 грн), про що надати суду докази в десятиденний строк.

25.12.2024 (через Електронний суд) до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків (була отримана головуючою суддею 13.01.2025), до якої сторона долучила докази сплати судового збору, що підтверджується квитанцією № 70 від 23.12.2024. Заяву подано в строк, встановлений судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еконерегоефективність" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/13521/24; призначено до розгляду вказану апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

24.01.2025 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який прийнято судом в порядку ст. 263 ГПК України.

3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, вважає її такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права з урахуванням наступного.

Позивач не погоджується із застосуванням відповідачем конкретної оперативно-господарської санкції. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України звернувся до суду з заявою про скасування такої санкції.

За доводами апелянта, скасування конкретної оперативно-господарської санкції, як самостійний спосіб захисту порушеного права, має наслідком відновлення обов`язку відповідача розрахуватися в повному обсязі за поставлений товар. Таким чином, предмет позову не включає вимоги позивача зобов`язати відповідача вчинити певні дії. А зміст позовних вимог та їх обґрунтування не вказують на бездіяльність відповідача, тобто на пасивну форму поведінки особи, пов`язану з невиконанням нею дій, які вона повинна була й могла вчинити відповідно до покладених на неї обов`язків. Навпаки, за доводами скаржника, мова йде про активні дії відповідача, які проявилися у застосуванні оперативно-господарської санкції.

Такий спосіб судового захисту порушених прав, як «скасування оперативно-господарської санкції» прямо передбачений господарським законодавством (ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України).

Таким чином, апелянт вважає, що правомірність застосування конкретної оперативно-господарської санкції відповідачем є обставиною, що підлягає встановленню при вирішенні спору по суті. А тому скаржник просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Так, ТОВ «Оператор ГТС України» зазначило, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим.

Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або/чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тоді як відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Таким чином, з`ясування питання порушених прав або/чи інтересів позивача передує розгляду питання щодо правомірності утримання коштів та є обставиною, що підлягає встановленню при вирішенні вимоги, зміст якої повинен бути сформований, виходячи з характеру претензій на майно (кошти), та, відповідно, прав на нього.

Отже, відповідач вважає, що в даному випадку, з огляду на зміст позовної заяви ТОВ «НВП «Екоенергоефективність» про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої згідно з повідомленням від 10.10.2023 № ТОВВИХ-23-14279, у справі № 910/13521/24 та наявність такого, що набрало законної сили судового рішення у справі № 910/16989/23, доводи позивача про порушення його прав або/чи інтересів не містять жодного обґрунтування негативного впливу (в чому полягає неправомірність) та свідчать лише про незгоду позивача із застосуванням оперативно-господарської санкції, застосованої згідно з повідомленням від 10.10.2023 № ТОВВИХ-23-14279, що вже було предметом розгляду судів всіх інстанцій в межах розгляду справи № 910/16989/23.

Крім того, ТОВ «Оператор ГТС України» вважає, що відсутнє порушене право ТОВ «НВП Екоенергоефективність», яке могло би бути захищене в обраний позивачем спосіб, а саме: шляхом скасування оперативно-господарської санкції.

А тому відповідач просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

5. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Так, ухвалою Господарський суд міста Києва від 22.11.2024 залишив позовну заяву без руху та встановив ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еконерегоефективність» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі письмової заяви з визначенням способу (способів) захисту прав та інтересів.

02.12.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій виклав позовні вимоги у тій же редакції (скасувати оперативно-господарську санкцію, застосовану до товариства з обмеженою відповідальністю «Еконерегоефективність» згідно з повідомленням про застосування оперативно-господарської санкції від 10.10.2023 № ТОВВИХ-23-14279).

Разом з цим, повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 09.12.2024 (фактично визначивши заяву про усунення недоліків неподаною), а вимоги невиконаними та зазначив, що позивач не визначив спосіб (способи) захисту прав та інтересів, тобто не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, що, відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції вважає передчасним такий висновок суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №761/41071/19 від 08 квітня 2020 року, Великої Палати Верховного Суду від 26 вересня 2024 року у справі № 990/220/24, Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 916/1055/23).

Тоді як щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивач не визначив спосіб (способи) захисту прав та інтересів, суд апеляційної інстанції зазначає, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18 зазначив, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Оскільки позивач виконав вимоги ухвали від 22.11.2024 про залишення позовної заяви без руху, подавши своє обгрунтування. Таким чином, відсутні підстави для застосування норми процесуального права (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку на цій стадії про необрання (обрання неналежного способу захисту його порушених прав). В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта та відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про непорушення прав позивача в розумінні ст. 4 ГПК України, як підставу для повернення позовної заяви, оскільки вказані питання не досліджуються при відкритті провадження у справі, а можуть бути підставою для відмови в позові за результатами розгляду спору.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову - є передчасним. А тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню через направильне застосування норм процесуального права (ч. 4 ст. 174 ГПК України) в силу ч. 2 ст. 277 ГПК України, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Положеннями частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За змістом пункту 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали не можуть бути достатніми підставами для повернення позовної заяви, відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

7. Судові витрати

З огляду на передачу справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись ст. 2, 174, 269, 270, 271 п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 280, ст. 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еконерегоефективність" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/13521/24 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/13521/24- скасувати.

3. Справу (позовну заяву) передати для розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Г.А. Кравчук

Л.Г. Сітайло