Ухвала

від 13.02.2025 по справі 917/1719/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 лютого 2025 року м. Харків Справа № 917/1719/23(917/1785/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача: Плахова О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича, м.Полтава, (вх.№283 П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23(917/1785/23) (суддя Паламарчук В.В., постановлену в м.Полтава),

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ір-Агромир, м. Полтава,

до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром, Полтавська область, м. Гадяч,

до 2-го відповідача: Департаменту Державної виконавчої служби начальника ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень, м. Київ,

про визнання аукціону таким, що не відбувся, зупинення виконавчих дій, скасування аукціонів з продажу майна, -

у справі про банкрутство №917/1719/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир", м. Полтава,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", Полтавська область, м.Гадяч,

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 у справі №917/1719/23 відкрито провадження у справі №917/1719/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром"; визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" в розмірі 16098060,00грн. - основного боргу, 26840,00грн. - судового збору, сплаченого при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" строком на 170 календарних днів та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича.

27.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Ір-Агромир звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в межах провадження у справі про банкрутство №917/1719/23, до Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром та Департаменту Державної виконавчої служби начальника ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень, відповідно до якої прохає суд:

- визнати таким, що не відбувся аукціон, проведений 22.09.2023, в межах виконання виконавчого провадження №69315369 в системі електронних торгів арештованим майном СЕТАМ, за лотом № 534105 з реалізації у виконавчому провадженні Нежитлові будівлі і споруди за адресою Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Комарова, будинок 10;

- зупинити вчинення всіх виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№ 69315369, 69315219, 69315386, 69315174, 69315240, 69315399, 69315470, 69315436, 69315307, 69315414, 69315456, 69315265, 69315292 з примусового виконання звернення стягнення на предмет іпотеки та застави на користь АТ Державний експортно-імпортний банк України, а саме рухоме та нерухоме майно належне на праві приватної власності ТОВ "Техмолпром";

- скасувати аукціони з продажу майна Боржника, що проводиться ДП Сетам, призначених на 28.09.2023 лот №534683 та 02.10.2023 лот №534917, а також всі інші аукціони з продажу майна, належного на праві приватної власності ТОВ "Техмолпром".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ір-Агромир (вх.№1906/23 від 27.09.2023) постановлено вважати неподаною та повернуто позивачу.

Арбітражний керуючий Васін Євген Євгенович, як особа, яка не брала участь у справі, але яка вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт також просить суд визнати причини процесуального пропуску строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23 поважними та поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги у даній справі.

12.02.2025 Акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України подано до апеляційного господарського суду заперечення щодо відкриття апеляційного провадження (вх.№1919), в яких просить суд відмовити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" Васіну Є.Є. у відкритті апеляційного провадження на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23; застосувати заходи передбачені нормами ГПК України за зловживання розпорядником майна ТОВ "Техмолпром" Васіним Є.Є. процесуальними правами учасника судового процесу; матеріали справи про банкрутство ТОВ "Техмолпром" №917/1719/23 терміново повернути до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданих заперечень зазначає, що оскаржувана ухвала вже була предметом апеляційного перегляду за скаргою ТОВ Ір-Агромир, за результатом розгляду якої постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2025 скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 залишено без змін.

Одразу після винесення Східним апеляційним господарським судом вищезазначеної постанови 06.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКК «Гадячсир» (яке не є стороною справи №917/1719/23(917/1785/23) звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційну скаргу з тих самих підстав, які були наведені в апеляційній скарзі ТОВ «Ір-Агромир», за результатами розгляду якої ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Наступного дня після винесення Східним апеляційним господарським судом вищезазначеної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, ТОВ «Техмолпром» також звернулось з апеляційною скаргою з тих самих підстав, які були наведені в апеляційних скаргах ТОВ «Ір-Агромир» та ТОВ «ВКК «Гадячсир», за результатами розгляду якої ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Через декілька днів після постановлення Східним апеляційним господарським судом ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Техмолпром», з аналогічною апеляційною скаргою звернувся розпорядник майна ТОВ «Техмолпром» арбітражний керуючий Васін Є.Є.

Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України зазначає, що розпорядник майна не є стороною в даному спорі і тому не є особою яка наділена повноваженнями на подання апеляційної скарги особисто, а не від імені боржника. Більш того, від імені боржника апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 подавалась раніше за підписом керівника ТОВ «Техмолпром».

Крім того, апеляційну скаргу подано зі спливом більше ніж року після постановлення оскаржуваної ухвали. При цьому, розпорядник майна боржника ТОВ Техмолпром арбітражний керуючий Васін Є.Є. не був позбавлений можливості надати власну позицію та аргументи в ході розгляду апеляційної скарги ТОВ Ір-Агромир. Отже, послідовність подання апеляційних скарг на одну і ту саму ухвалу, у сукупності із наведеними в скаргах підставами, а також з огляду на надання апелянтами доказів оплати ними судового збору однією особою свідчить про те, що поданням таких скарг є намаганням затягнути розгляд судової справи про банкрутство ТОВ Техмолпром. Вказане свідчить про зловживання з боку вищезазначених осіб своїми процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до них документами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідають вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

За змістом частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

У частині 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу господарського суду Полтавської області віл 08.11.2023 у справі №917/1719/23 (917/1785/23) було складено 08.11.2023. Тобто, враховуючи вищевикладене, строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, сплив 20.11.2023 (з урахуванням вихідних днів).

Арбітражний керуючий Васін Євген Євгенович, особа, яка не брала участь у справі, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 10.02.2025, тобто більш ніж через рік після закінчення строку, встановленого для її подання. Апелянт просить суд визнати причини процесуального пропуску строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23 поважними та поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги у даній справі.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що з 24.02.2022 по сьогоднішній день в Україні триває повномасштабна війна, у зв`язку з постійними ракетними обстрілами російською федерацією території України, ударами дронами, часті і довготривалі повітряні тривоги, все це в своїй сукупності створює постійну небезпеку для життя і здоров`я громадян, що позбавляє можливості своєчасно ознайомлюватись з документами, які надходять від суду в електронний кабінет підприємства і швидко і своєчасно реагувати на них, в даному випадку усунути недоліки апеляційної скарги.

Неможливість своєчасно ознайомлюватись з документами, які надходять від суду в електронний кабінет підприємства і швидко і своєчасно реагувати на них, в даному випадку усунути недоліки апеляційної скарги також пов`язане з постійними аварійними відключеннями електроенергії, короткі проміжки часу, протягом якого електроенергія є, а в переважній більшості часу її немає, в т.ч. через проведення ремонтних і відновлювальних робіт, відключення електроенергії після масованих обстрілів території України російської федереції, збої в роботі мережі інтернет, часта відсутність або погана якість мобільного зв`язку та інтернету.

Суддя-доповідач зазначає, що питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарського процесуального кодексу України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі. При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодексу України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суддя-доповідач вказує, що з приписів частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається із системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 Господарського процесуального кодексу України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №904/1875/19, від 02.10.2024 у справі №9/41.

Отже, норми Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню до всіх без винятку учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб, які не брали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень.

У даному випадку апелянт обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилаючись на введення в Україні військового стану, постійні ракетні обстріли російською федерацією території України, удари дронами, часті і довготривалі повітряні тривоги, що в своїй сукупності створює постійну небезпеку для життя і здоров`я громадян, та позбавляє можливості своєчасно ознайомлюватись з документами, які надходять від суду в електронний кабінет підприємства і швидко і своєчасно реагувати на них, в даному випадку усунути недоліки апеляційної скарги.

Суддя-доповідач зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Крім того, арбітражний керуючий Васін Євген Євгенович, як особа, яка не брала участь у справі, посилається на неможливість своєчасного усунення недоліків апеляційної скарги, внаслідок постійних ракетних обстріли російською федерацією території України, що як наслідок позбавляє можливості своєчасно ознайомлюватись з документами, які надходять від суду в електронний кабінет підприємства і швидко і своєчасно реагувати на них.

В контексті наведеного, суддя доповідач зазначає, що відповідно до частини 1 статті 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Розпорядника майна боржника, в процедурі розпорядження майном боржника, неможливо розглядати як повноцінного представника боржника чи кредиторів, оскільки в юридичному сенсі він не повинен бути заінтересованою особою та може виступати від свого імені самостійно.

З огляду на те, що розпорядник майна боржника призначається судом відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, він не може бути і органом юридичної особи боржника, оскільки орган юридичної особи виникає з волі його засновників (учасників).

Не може прирівнюватись розпорядник майна боржника і до службової особи підприємства-боржника, оскільки його правовий статус не визначається нормами Кодексу законів про працю, з ним не укладається трудовий договір (контракт) під час виконання ним обов`язків розпорядника майна, він не включається до штату підприємства-боржника, він не зобов`язаний дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку підприємства-боржника, він не отримує заробітну плату на підприємстві-боржника.

Статус службової особи підприємства-боржника, відповідно до ч.2 ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий набуває виключно з моменту постановлення судом ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень.

Окрім того, призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника та він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених законом (частини 10, 11 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства).

Розглядаючи справу позовного провадження у межах справи про банкрутство, суд має, як правило, право залучити розпорядника майном боржника до справи. При цьому статус розпорядника майном як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, видається найбільш наближеним до суті відносин, що виникають у межах основної справи про банкрутство між боржником, розпорядником майна, кредиторами та судом. Таке правило кореспондується з нормою абзацу третього частини другої статті 7 КУзПБ, згідно з якою господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. Водночас, розглядаючи конкретну справу позовного провадження у межах справи про банкрутство, суд має вирішити питання залучення розпорядника майном, зважаючи на сутнісний критерій впливу такого залучення на справу про банкрутство та можливість виконання розпорядником його повноважень у справі про банкрутство.

Проте, основною особою у справі про банкрутство, яка має протиставляти свої аргументи позивачеві при заявленому позові у межах справи про банкрутство, є саме боржник, а не розпорядник майна. А розпорядник майна, вбачаючи пасивну роль боржника (його керівника), не позбавлений можливості клопотати перед судом, що розглядає справу про банкрутство, про усунення керівника та покладення виконання відповідних обов`язків на розпорядника майна (абзац другий частини дванадцятої статті 44 КУзПБ). Водночас розпорядник майна має відігравати певну субсидіарну роль на стороні боржника аби повідомити суду інформацію, яка буде суттєвою з огляду на розгляд справи позовного провадження саме у межах справи про банкрутство (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №926/1275/21).

Матеріалами справи підтверджується, що в межах даної справи №917/1719/23(917/1785/23), арбітражний керуючий Васін Євген Євгенович, як розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром не звертався до господарського суду першої інстанції з відповідним клопотанням щодо залучення його до участі у справі, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, матеріалами справи також підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Техмолпром (боржник у справі про банкрутство №917/1719/23), яке має процесуальний статус 1-го відповідача у справі №917/1719/23(917/1785/23) вже зверталось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 за підписом керівника боржника Таран Валерія Леонідовича, за результатом розгляду якої ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження

Матеріали справи не містять доказів усунення керівника та покладення виконання відповідних обов`язків на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича, отже апелянт помилково ототожнює свій процесуальний статут, як представника 1-го відповідача в межах справи №917/1719/23(917/1785/23).

Таким чином, апелянтом не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами неможливість звернутися до суду з апеляційної скаргою у період з 20.11.2023 до 10.02.2025, а посилання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича на неможливість своєчасного усунення недоліків апеляційної скарги, взагалі є безпідставними.

Окрім викладеного, суддя доповідач зазначає, арбітражний керуючий Васін Євген Євгенович, є розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром (1-го відповідача у даній справі), що свідчить про те, що останньому було відомо про існування такого судового провадження, а саме позовного провадження в межах справи про банкрутство.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та "права на суд", гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, заявником не надані докази, що підтверджують причинний зв`язок викладених ним причин пропуску строку оскарження з введенням воєнного стану, та не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та звернення до суду апеляційної інстанції у строк, встановлений положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суддя доповідач дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи визнання судом підстав пропущення строку подання апеляційної скарги неповажними, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Суддя доповідач також вважає за необхідне запропонувати апелянту надати нормативне обґрунтування наявності правових підстав для звернення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", Департаменту Державної виконавчої служби начальника ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень про визнання аукціону таким, що не відбувся, зупинення виконавчих дій, скасування аукціонів з продажу майна, з урахуванням того, що арбітражний керуючий Васін Євген Євгенович не є учасником справи №917/1719/23 (917/1785/23). Отже, апелянту необхідно надати пояснення яким чином ухвала суду першої інстанції від 08.11.2023 порушує та зачіпає його права та охоронювані законом інтереси.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23(917/1785/23) залишити без руху.

2.Арбітражному керуючому Васіну Євгену Євгеновичу усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Плахов