Рішення
від 05.02.2025 по справі 910/10029/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2025Справа № 910/10029/24Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл групп" (юридична адреса: 37043, Полтавська обл., Пирятинський район, шлях Київ-Харків, корп. 134 км; фактична адреса: 03124, м. Київ, а/с 1, ідентифікаційний код 25392923)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код 43012009)

про стягнення заборгованості в розмірі 1 508 304,00 грн, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Голубок А.В.

Від відповідача: Михалевич М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл групп" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач" про стягнення заборгованості у розмірі 9 170,00 грн за договором № 01/12/06/22 від 06.12.2022;

- визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта- Постач" (код ЄДРПОУ 43012009), спрямованих на:

- розірвання в односторонньому порядку договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 при наявній заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" по цим договорам;

- заволодіння коштами, отриманими на умовах lоговору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023, шляхом їх неповернення позивачу за накладною повернення бланків № УППЦ-00002863 ВІД 31.05.2023 на суму 3 060,00 грн; накладною повернення бланків МУШЩ-00002864 від 31.05.2023 на суму 5 170,00 грн; накладною повернення бланків №УШЩ-00002867 від 31.05.2023 на суму 940,00 грн;

- заволодіння коштами шляхом їх неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" за вимогою про повернення 300 112,00 грн з Вих. № 22 від 16.04.2024 та шляхом відмови позивачу у продовженні строку дії довірчих документів в порядку пункту 5.2.5. договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" сформувати розрахунки коригувань у порядку, встановленому статтею 192 Податкового кодексу України, якими врахувати: накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000205 від 28.03.2023 на суму - 30 800,00 грн з ПДВ; накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000214 від 29.03.2023 на суму - 8 700,00 грн з ПДВ; накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000620 від 13.09.2023 на суму -10 925,00 грн з ПДВ; накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000937 від 22.09.2023 па суму - 980,00 грн з ПДВ; накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000938 від 22.09.2023року на суму - 54 880,00 грн з ПДВ; накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-ООООИ14 від 28.09.2023 на суму - 37 730,00 грн з ПДВ; накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002554 від 09.10.2023року на суму - 50 000,00 грн з ПДВ; накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002849 від 16.10.2023 на суму - 81 675,00 грн з ПДВ; накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002526 від 01.12.2023 на суму - 11 508,00 грн з ПДВ; накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00007332 від 25.12.2023 на суму - 9 176,00 грн з ПДВ; за наслідком повернення талонів Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" у супроводі з вимогою Вих. № 22 від 16.04.2024, отриманих 24.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафта- Постач";

- стягнення 463 837,00 грн вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23 від 27.02.2023; 940 270,00 грн вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 та 95 027,00 грн вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.08.2024 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

27.08.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче судове засідання призначено на 02.10.2024.

19.09.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву та заяву про продовження процесуального строку, в якій останній просив суд продовжити йому строк для подання зустрічного позову на 14 днів, але не пізніше першого підготовчого засідання по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у задоволенні заяви відповідача про продовження строку для подання зустрічного позову відмовлено.

Також 25.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, яку залучено до матеріалів справи.

01.10.2024 через підсистему "Електронний суд" позивачем подану заяву про зміну предмету позову.

У засіданні суду 02.10.2024 представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову, просив прийняти її до розгляду.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися із заявою про зміну предмету позову та для викладення своєї правової позиції відносно даної заяви.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд його задовольнив.

У засіданні суду 02.10.2024 по справі № 910/10029/24 судом на підставі ч. 5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 16.10.2024.

У підготовчому засіданні 16.10.2024 представник відповідача пояснив, що ті доводи, які викладені у відзиві на позовну заяву охоплюють зміст тих позовних вимог, які були змінені позивачем.

Представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову, просив прийняти її до розгляду.

У заяві про зміну предмета позову позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (код ЄДРПОУ 43012009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) 9 170,00 грн заборгованості по Договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (код ЄДРПОУ 43012009) спрямовані на: - розірвання в односторонньому порядку договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 при наявній заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрнафтаПостач» (код ЄДРПОУ 43012009) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) по цим договорам;

- визнати ці договори дійсними, а правовідносини сторін, що виникли на їх підставі - чинними;

- заволодіння коштами, отриманими на умовах договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023, шляхом їх неповернення позивачу за : - накладною повернення бланків № УППЦ-00002863 від 31.05.2023 на суму 3060,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002864 від 31.05.2023 на суму 5170,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002867 від 31.05.2023на суму 940,00 грн - заволодіння коштами шляхом їх неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) за вимогою про повернення 300 112,00 грн з вих. № 22 від 16.04.2024 та шляхом відмови позивачу у продовженні строку дії довірчих документів в порядку пункту 5.2.5. договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрнафтаПостач» (код ЄДРПОУ 43012009) сформувати розрахунки коригувань, у порядку встановленому статтею 192 Податкового кодексу України, якими врахувати: - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000205 від 28.03.2023 року на суму - 30 800,00 грн. з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000214 від 29.03.2023року на суму - 8 700,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000620 від 13.09.2023року на суму - 10 925,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000937 від 22.09.2023року на суму - 980,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000938 від 22.09.2023року на суму - 54 880,00 грн з ПДВ; - Накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00001114 від 28.09.2023 на суму - 37 730,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002554 від 09.10.2023року на суму - 50 000,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002849 від 16.10.2023 на суму - 81 675,00 грн. з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002526 від 01.12.2023 на суму - 11 508,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00007332 від 25.12.2023 на суму - 9 176,00 грн з ПДВ; за наслідком повернення талонів Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) у супроводі з вимогою вих. № 22 від 16.04.2024, отриманих 24.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (код ЄДРПОУ 43012009) та зобов`язати відповідача здійснювати подальший облік господарських операцій з позивачем з врахуванням цих накладних на повернення;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (код ЄДРПОУ 43012009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) 463 837,00 грн вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23 від 27.02.2023;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (код ЄДРПОУ 43012009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) 940 270,00 грн вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (код ЄДРПОУ 43012009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) 95 027,00 грн вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023.

Дослідивши первісні позовні вимоги та зміст заяви про зміну предмету позову, суд встановив, що позивач уточнив позовні вимоги, викладені у позовній заяві, щодо чинності договорів, зокрема, просить визнати договори поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 дійсними, а правовідносини сторін, що виникли на їх підставі чинними.

Позивач, подавши до суду заяву про зміну предмету позову, визначив такі свої процесуальні дії саме як зміну предмета позову, а не збільшення позовних вимог, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

Отже, як вбачається, первісні основні підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову.

Суд доходить висновку про те, що позивач лише доповнив позов новими обставинами при збереженні первісних обставин, що не може свідчити про зміну підстав позову.

Враховуючи наведене та положення чинного процесуального законодавства, судом встановлено, що оскільки позивач залишив первісні основні підстави позову незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову, суд приймає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл групп" про зміну предмета позову до розгляду.

У підготовчому засіданні 16.10.2024 присутніми представниками учасників судового процесу надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 06.11.2024.

05.11.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 відкладено судове засідання на 11.12.2024.

11.12.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

11.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про відмову у відшкодуванні витрат на професійну допомогу.

У судовому засіданні 11.12.2024 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 22.01.2025.

22.01.2025 до суду відповідачем подані додаткові пояснення.

Також 22.01.2025 до суду позивачем подані письмові пояснення.

У судовому засіданні 22.01.2025 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 05.02.2025.

Позивач у судовому засіданні 22.01.2025 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

22.01.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (далі - постачальник) були укладені договори поставки, а саме:

- договір поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року;

- договір поставки № 01/02/27/23 від 27.02.2023року;

- договір поставки № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року;

- договір поставки № 01/02/27/23/1/2 від 31.10.2023року;

- договір поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року.

Пунктом 1.1. договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року передбачено, що постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність Товар - паливо за довірчим документом - скретч-карткою, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти вказаний Товар.

Пунктом п. 1.2. договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року погоджено, що найменування Товару: згідно рахунків та накладних на товар.

Відповідно до п. 1.5. договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року відпуск товару з АЗС здійснюється за скретч-карткою на отримання товару, відповідно до правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 року.

Згідно з п. 2.1. договором № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.

Згідно з п. 3.2. договором № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року загальна сума договору складається з загальної вартості поставленого товару за всіма виставленими рахунками та видатковими накладними, але не більше ніж 9 999 999,00 гривень на рік.

Згідно з п. 4.1 договором № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року умови оплати: 100% попередня оплата протягом двох (2-х) банківських днів з моменту оформлення постачальником рахунку.

Відповідно до п. 4.4. договору № 01/12/06/22 від 06,12.2022 року після оплати товару протягом 5- ти робочих днів постачальник зобов`язаний передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від постачальника довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Згідно з п. 5.1. договором № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).

Згідно з п. 5.2.1. договором № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС згідно з п. 1.6 шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки.

Відповідно до п. 6.1.5 договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року покупець зобов`язаний у разі отримання від постачальника акту звірки взаємних розрахунків по договору, провести звірку взаєморозрахунків, підписати і завірити належним чином акт звірки та протягом 3-х (трьох) днів з моменту отримання, один екземпляр акту звірки надіслати постачальнику. У випадку неодержання постачальником у 10 денний строк підписаного акту звірки та/або мотивованої відмови від його підписання, даний акт звірки буде вважатися погодженим та підписаним в редакції постачальника.

Згідно з п. 11.2. договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року цей договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони за 5 календарних днів та відсутності заборгованості. Договір вважається розірваним з моменту отримання письмового повідомлення.

Так, позивач у позовній заяві зазначає, що у січні 2023 року повернув, а відповідач отримав частину з придбаних по договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року бланків талонів, про що 31.05.2023 року постачальником та покупцем були узгоджені форма та зміст накладних на повернення № УППЦ-00002863 від 31.05.2023 року на суму 3060,00 грн; накладної повернення бланків № УППЦ-00002864 від 31.05.2023 року на суму 5170,00 грн; накладної повернення бланків № УППЦ-00002867 від 31.05.2023 року на суму 940,00 грн.

Також між постачальником та покупцем було підписано кілька актів звіряння взаємних розрахунків за договором № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року, а саме: станом на 29.02.2024 року, станом на 31.05.2024 року та станом на 30.06.2024, згідно з якими заборгованість ТОВ «Укрнафта-Постач» перед ТОВ «Гарант Ойл Групп» становить 9 170,00 грн.

Таким чином позивач стверджує, що загалом позивачем по договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року було повернуто відповідачу бланки талонів вартістю 9 170,00 грн, проте коштів за повернуті бланки талонів позивач так і не отримав.?

Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що листом № 307 від 29.05.2024 року ТОВ «Укрнафта-Постач» повідомило ТОВ «Гарант Ойл Групп» про розірвання договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.12.2022 року в односторонньому порядку з посиланням на п. 11.3. договору.

Позивач вважає, що наявність у ТОВ «Укрнафта-Постач» перед ТОВ «Гарант Ойл Групп» заборгованості в розмірі 9 170,00 грн виключає можливість одностороннього розірвання як договору №01/12/06/22 від 06.12.2022 року, так і договору № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року, та суперечить їх умовам, які були погоджені сторонами при укладанні. Також і по договору № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року ТОВ «Укрнафта-Постач» має заборгованість перед ТОВ «Гарант Ойл Групп», а тому такий договір в частині розрахунків продовжує діяти та не може бути розірваний в односторонньому порядку.

Позивач листом за вих. № 29 від 03.07.2024 року повідомив відповідачу про незгоду розірвати вищевказані договори.

Враховуючи зазначене, ТОВ «Гарант Ойл Групп» не погоджується на одностороннє розірвання ТОВ «Укрнафта-Постач» договорів поставки, вважаючи такі дії відповідача протиправними, тому звернулося до суду з вимогою визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» спрямовані на: - розірвання в односторонньому порядку договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 при наявній заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрнафтаПостач» (код ЄДРПОУ 43012009) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) по цим договорам; - визнати ці договори дійсними, а правовідносини сторін, що виникли на їх підставі чинними; - заволодіння коштами, отриманими на умовах договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023, шляхом їх неповернення позивачу за : - накладною повернення бланків № УППЦ-00002863 від 31.05.2023 на суму 3060,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002864 від 31.05.2023 на суму 5170,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002867 від 31.05.2023 на суму 940,00 грн - заволодіння коштами шляхом їх неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» за вимогою про повернення 300 112,00 грн з вих. № 22 від 16.04.2024 та шляхом відмови позивачу у продовженні строку дії довірчих документів в порядку пункту 5.2.5. договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023.

Також позивач зазначає, що у зв`язку з регулярними ускладненнями з отоварення довірчих документів/талонів та перешкодами отримати по ним паливо на АЗС мережі відповідача, не можливістю отримати паливо у останній день строку та після спливу строку їх дії покупець неодноразово звертався до ТОВ «Укрнафта-Постач» про продовження строку дії таких талонів або про повернення коштів за оплачене і не отримане паливо.

Проте, як стверджує позивач, такі звернення останнього залишились невиконаними та залишені без відповіді відповідачем.

Зокрема, засобами електронної пошти ТОВ «Гарант Ойл Групп» направляло ТОВ «Укрнафта-Постач» звернення про продовження строку дії талонів №15/01/24-1 від 15.01.2024 року, звернення про продовження строку дії талонів №28/03/24-1 від 28.03.2024 року, звернення про продовження строку дії талонів №28/03/24-2 від 28.03.2024 року, звернення про продовження строку дії талонів №28/03/24-3 від 28.03.2024 року, повторне звернення про продовження строку дії талонів №10/04/24/2 від 10.04.2024 року, повторне звернення про продовження строку дії талонів №16/04/24/2 від 16.04.2024 року, повторне звернення про продовження строку дії талонів №30/04/24/3 від 30.04.2024 року та повторне звернення про продовження строку дії талонів №01/05/24/6 від 01.05.2024 року.

ТОВ «Гарант Ойл Групп» засобами електронної пошти надіслало відповідачу в особі генерального директора звернення про проведення зустрічі в межах процедури досудового врегулювання спору № 14/06/24/01 від 14.06.2024 року.

Також ТОВ «Гарант Ойл Групп» засобами поштового зв`язку направило ТОВ «Укрнафта-Постач» вимогу № 22 від 16.04.2024 року про повернення коштів у розмірі 300 112,00 грн з додатками-оригіналами бланків талонів, строк дії яких закінчився.

У відповідь на вимогу ТОВ «Укрнафта-Постач» надіслало позивачу лист № 440 від 21.06.2024 року, в якому позивач повідомив, що відповідачем узгоджено до повернення позивачу грошові кошти за невикористані талони у розмірі лише 228 654,28 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрнафтаПостач» (код ЄДРПОУ 43012009) сформувати розрахунки коригувань у порядку встановленому, статтею 192 Податкового кодексу України, якими врахувати: - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000205 від 28.03.2023 року на суму - 30 800,00 грн. з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000214 від 29.03.2023року на суму - 8 700,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000620 від 13.09.2023року на суму - 10 925,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000937 від 22.09.2023року на суму - 980,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000938 від 22.09.2023року на суму - 54 880,00 грн з ПДВ; - Накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00001114 від 28.09.2023 на суму - 37 730,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002554 від 09.10.2023року на суму - 50 000,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002849 від 16.10.2023 на суму - 81 675,00 грн. з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002526 від 01.12.2023 на суму - 11 508,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00007332 від 25.12.2023 на суму - 9 176,00 грн з ПДВ; за наслідком повернення талонів Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) у супроводі з вимогою вих. № 22 від 16.04.2024, отриманих 24.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (код ЄДРПОУ 43012009) та зобов`язати відповідача здійснювати подальший облік господарських операцій з позивачем з врахуванням цих накладних на повернення.

Більше того, позивач зазначає, що частина талонів, переданих по наявним в матеріалах справи видатковим накладним, на умовах договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року не була отоварена позивачем протягом строку їх дії та по ним не було отримано палива па загальну суму 463 837,00 грн; частина талонів, переданих по вищевказаним видатковим накладним, на умовах договору № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року не була отоварена позивачем протягом строку їх дії та по ним не було отримано палива на загальну суму 940 270,00 грн та частина талонів, переданих по вищевказаним видатковим накладним, на умовах договору № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 РОКУ не була отоварена позивачем протягом строку їх дії та по ним не було отримано палива на загальну суму 95 027,00 грн.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 463 837,00 грн вартості не отриманого товару за договором поставки №01/02/27/23 від 27.02.2023 року, 940 270,00 грн вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року та 95 027,00 грн вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов`язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем у січні 2023 року повернуто, а відповідачем отримано частину з придбаних по договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року бланків талонів, про що 31.05.2023 року постачальником та покупцем були узгоджені форма та зміст накладних на повернення, а саме:

- № УППЦ-00002863 від 31.05.2023 року на суму 3060,00 грн;

- № УППЦ-00002864 від 31.05.2023 року на суму 5170,00 грн;

- № УППЦ-00002867 від 31.05.2023 року на суму 940,00 грн.

Отже, загалом позивачем по договору № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року було повернуто відповідачу бланки талонів вартістю 9 170,00 грн, проте коштів за повернуті бланки талонів позивач так і не отримав.

Також між постачальником та покупцем було підписано кілька актів завіряння взаємних розрахунків за договором № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року, а саме: станом на 29.02.2024 року, станом на 31.05.2024 року та станом на 30.06.2024, згідно з якими заборгованість ТОВ «Укрнафта-Постач» перед ТОВ «Гарант Ойл групп» становить 9 170,00 грн.

Таким чином, суд зазначає, що існування заборгованості в розмірі 9 170,00 грн за договором №01/12/06/22 від 06.12.2022 року підтверджується підписаними сторонами переліченими вище трьома накладними на повернення бланків та актами звіряння станом на 29.02.2024 року, на 31.05.2024 року та на 30.06.2024 року.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл групп" в частині стягнення з відповідача заборгованість за договором поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року у розмірі 9 170,00 грн.

Водночас, щодо вимог позивача про визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач», спрямованих на розірвання в односторонньому порядку договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 при наявній заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» по цим договорам; визнання цих договорів дійсними, а правовідносини сторін, що виникли на їх підставі чинними; заволодіння коштами отриманими на умовах договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023, шляхом їх неповернення позивачу за : - накладною повернення бланків № УППЦ-00002863 від 31.05.2023 на суму 3060,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002864 від 31.05.2023 на суму 5170,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002867 від 31.05.2023на суму 940,00 грн - заволодіння коштами шляхом їх неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» за вимогою про повернення 300 112,00 грн з вих. № 22 від 16.04.2024 та шляхом відмови позивачу у продовженні строку дії довірчих документів в порядку пункту 5.2.5. договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, Інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 11.3. договору № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року кожна із сторін має право припинити дію договору в односторонньому порядку незалежно від підстав такого припинення, шляхом направлення іншій стороні повідомлення в письмовій формі за 30 календарних днів до дати припинення.

Згідно з п. 11.4. договору № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року передбачено, що у разі, якщо на момент припинення дії договору сторонами не виконані грошові зобов`язання, Договір в частині розрахунків продовжує діяти до їх повного виконання і проведення повних та остаточних розрахунків між сторонами.

Судом встановлено, що листом № 307 від 29.05.2024 року ТОВ «Укрнафта-постач» повідомило ТОВ «Гарант Ойл групп» про розірвання договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.12.2022 року в односторонньому порядку з посиланням на п. 11.3. договору, проте, як зазначає позивач, наявність у ТОВ «Укрнафта-Постач» перед ТОВ «Гарант Ойл групп» підтвердженої заборгованості в розмірі 9 170,00 грн виключає можливість одностороннього розірвання як договору №01/12/06/22 від 06.12.2022 року так і договору № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року та суперечить їх умовам, які були погоджені сторонами при укладанні.

Листом № 29 від 03.07.2024 року позивач повідомив відповідача про незгоду розірвати вищевказані договори, оскільки ТОВ «Гарант Ойл групп» не погоджується на одностороннє розірвання ТОВ «Укрнафта-постач» договору поставки №01/12/06/22 від 06.12.2022 року та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року, вважає такі дії відповідача протиправними звертається за захистом власних прав до суду з відповідною вимогою.

Дослідивши наявний в матеріалах справи лист відповідача № 307 від 29.05.2024 судом встановлено, що в ньому ТОВ «Укрнафта-постач» повідомило ТОВ «Гарант Ойл групп» про розірвання договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.12.2022 року в односторонньому порядку, тоді як між сторонами були укладені договори поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року, № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року, № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року, № 01/02/27/23/1/2 від 31.10.2023 року та № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року.

З огляду на зазначене та те, що договір поставки № 01/02/27/23/2 від 06.12.2022 року між сторонами укладено не було, то невідомо, з приводу якого договору відповідач повідомляв позивачу про розірвання. Враховуючи наведене, суд не може дійти однозначного висновку, що відповідач вчинив дії, спрямовані на визнання певного укладеного між сторонами договору, тому позовна вимога про визнання таких дій противправними є безпідставною.

Водночас, позивач просить суд визнати протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач», спрямовані на розірвання в односторонньому порядку договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 при наявній заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» по цим договорам; визнання цих договорів дійсними, а правовідносини сторін, що виникли на їх підставі чинними; заволодіння коштами отриманими на умовах договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023, шляхом їх неповернення позивачу за : - накладною повернення бланків № УППЦ-00002863 від 31.05.2023 на суму 3060,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002864 від 31.05.2023 на суму 5170,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002867 від 31.05.2023на суму 940,00 грн - заволодіння коштами шляхом їх неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» за вимогою про повернення 300 112,00 грн з вих. № 22 від 16.04.2024 та шляхом відмови позивачу у продовженні строку дії довірчих документів в порядку пункту 5.2.5. договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023.

Проте оскільки договори поставки не є розірваними відповідачем в односторонньому порядку, у задоволенні позову в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» про визнання протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач», спрямовані на розірвання в односторонньому порядку договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 при наявній заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрнафтаПостач» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» по цим договорам; визнання цих договорів дійсними, а правовідносини сторін, що виникли на їх підставі чинними; заволодіння коштами отриманими на умовах договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023, шляхом їх неповернення позивачу за : - накладною повернення бланків № УППЦ-00002863 від 31.05.2023 на суму 3060,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002864 від 31.05.2023 на суму 5170,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002867 від 31.05.2023на суму 940,00 грн - заволодіння коштами шляхом їх неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» за вимогою про повернення 300 112,00 грн з вих. № 22 від 16.04.2024 та шляхом відмови позивачу у продовженні строку дії довірчих документів в порядку пункту 5.2.5. договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 слід відмовити.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертала також увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17.

У певних випадках спосіб захисту імперативно "прив`язаний" до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін "встановлений законом" означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ГПК України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту.

Проте задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач», спрямовані на розірвання в односторонньому порядку договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 при наявній заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» по цим договорам; визнання цих договорів дійсними, а правовідносини сторін, що виникли на їх підставі чинними; заволодіння коштами отриманими на умовах договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023, шляхом їх неповернення позивачу за : - накладною повернення бланків № УППЦ-00002863 від 31.05.2023 на суму 3060,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002864 від 31.05.2023 на суму 5170,00 грн; - накладною повернення бланків № УППЦ-00002867 від 31.05.2023на суму 940,00 грн - заволодіння коштами шляхом їх неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» за вимогою про повернення 300 112,00 грн з вих. № 22 від 16.04.2024 та шляхом відмови позивачу у продовженні строку дії довірчих документів в порядку пункту 5.2.5. договору поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 та договору поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 не призведе до відновлення прав позивача.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (такий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрнафтаПостач» сформувати розрахунки коригувань, у порядку встановленому статтею 192 Податкового кодексу України, якими врахувати: - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000205 від 28.03.2023 року на суму - 30 800,00 грн. з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000214 від 29.03.2023року на суму - 8 700,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000620 від 13.09.2023 року на суму - 10 925,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000937 від 22.09.2023року на суму - 980,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000938 від 22.09.2023 року на суму - 54 880,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00001114 від 28.09.2023 на суму - 37 730,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002554 від 09.10.2023 року на суму - 50 000,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002849 від 16.10.2023 на суму - 81 675,00 грн. з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002526 від 01.12.2023 на суму - 11 508,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00007332 від 25.12.2023 на суму - 9 176,00 грн з ПДВ; за наслідком повернення талонів Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» у супроводі з вимогою вих. № 22 від 16.04.2024, отриманих 24.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» та зобов`язати відповідача здійснювати подальший облік господарських операцій з позивачем з врахуванням цих накладних на повернення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 201 та 192 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі - Порядок №1307).

Згідно з пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Звертаючись до суду за даною вимогою, позивач зазначає, що відповідачем не було сформовано розрахунки коригування по повернутих йому позивачем разом з вимогою №22 від 16.04.2024 оригіналів бланків талонів.

Так, судом встановлено, що засобами електронної пошти ТОВ «Гарант Ойл групп» направляло ТОВ «Укрнафта-постач» звернення про продовження строку дії талонів, а саме:

- №15/01/24-1 від 15.01.2024 року;

- №28/03/24-1 від 28.03.2024 року;

- №28/03/24-2 від 28.03.2024 року;

- №28/03/24-3 від 28.03.2024 року;

- №10/04/24/2 від 10.04.2024 року;

- №16/04/24/2 від 16.04.2024 року;

- №30/04/24/3 від 30.04.2024 року;

- №01/05/24/6 від 01.05.2024 року.

Також ТОВ «Гарант Ойл групп» засобами електронної пошти надіслало відповідачу звернення про проведення зустрічі в межах процедури досудового врегулювання спору № 14/06/24/01 від 14.06.2024 року.

В подальшому, позивач засобами поштового зв`язку направив постачальнику вимогу №22 від 16.04.2024 про повернення коштів у розмірі 300 112,00 грн.

У відповідь на вимогу № 22 від 16.04.2024 року позивач отримав від постачальника лист № 440 від 21.06.2024 року, в якому останній повідомив, що ним узгоджено до повернення позивачу грошові кошти за невикористані талони у розмірі 228 654,28 грн.

Проте, позивач зазначає, що ці кошти не були повернуті ТОВ «Гарант Ойл групп».

З огляду на зазначене, позивач просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафта - постач» сформувати розрахунки коригувань, у порядку встановленому статтею 192 Податкового кодексу України, якими врахувати: - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000205 від 28.03.2023 року на суму - 30 800,00 грн. з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000214 від 29.03.2023року на суму - 8 700,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000620 від 13.09.2023 року на суму - 10 925,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000937 від 22.09.2023року на суму - 980,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00000938 від 22.09.2023 року на суму - 54 880,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00001114 від 28.09.2023 на суму - 37 730,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002554 від 09.10.2023 року на суму - 50 000,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002849 від 16.10.2023 на суму - 81 675,00 грн. з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00002526 від 01.12.2023 на суму - 11 508,00 грн з ПДВ; - накладну на повернення бланків до видаткової накладної № ОТКР-00007332 від 25.12.2023 на суму - 9 176,00 грн з ПДВ; за наслідком повернення талонів Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» у супроводі з вимогою № 22 від 16.04.2024, отриманих 24.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» та зобов`язати відповідача здійснювати подальший облік господарських операцій з позивачем з врахуванням цих накладних на повернення.

Відповідно до вимог пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Приписи ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Так, вимога ТОВ «Гарант Ойл групп» сформувати розрахунки коригувань у порядку, встановленому статтею 192 Податкового кодексу України, не призводить до відновлення порушеного права або усунення негативних наслідків для позивача, виходить за межі відносин, які регулюються укладеними між сторонами договорами та не може бути реалізована до повернення товарів або коштів, оскільки відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи №908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 зі справи №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Відтак, беручи до уваги ефективність способу захисту порушеного права, суд вважає, що порушене право позивача не підлягає захисту шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта - постач» сформувати розрахунки коригувань, у порядку встановленому статтею 192 Податкового кодексу України та зобов`язання відповідача здійснювати подальший облік господарських операцій з позивачем з врахуванням зазначених позивачем накладних на повернення.

Отже, у задоволенні позову в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта - постач» сформувати розрахунки коригувань у порядку, встановленому статтею 192 Податкового кодексу України та зобов`язання відповідача здійснювати подальший облік господарських операцій з позивачем з врахуванням зазначених позивачем накладних на повернення слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення сплачених грошових коштів за неотриманий товар за договором № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року у розмірі 463 837,00 грн, за договором № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року у розмірі 940 270,00 грн та за договором № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 у розмірі 95 027,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 663 ЦК України внормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статями 526, 525 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 2.1. договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.

Відповідно до п. 3.2. договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року загальна сума договору складається з загальної вартості поставленого товару за всіма виставленими рахунками та видатковими накладними, але не може перевищувати 10 000 000,00 гри.

Згідно з п. 4.4. договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року після оплати товару протягом 5- ти робочих днів постачальник зобов`язаний передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Відповідно до п. 5.1. договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (талона).

Згідно з п. 5.2.1. договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС згідно п. 1.6 шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця талона.

Відповідно до п. 5.2.2 договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року довірчий документ - талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні.

Згідно з п. 5.2.5. договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року у випадку закінчення строку дії талону та при наявності оригіналів видаткових документів на довірчий документ у покупця, постачальником може бути проведений обмін такого талону на протязі 30 календарних дніє з дати закінчення строку дії простроченого довірчого документу. Обмін талону відбувається по принципу повернення старого та реалізації нового з урахуванням ціни простроченого довірчого документу. При цьому постачальник залишає за собою право змінювати ціну реалізації палива в сторону збільшення у зв`язку зі зміною роздрібної ринкової вартості палива.

Пунктом 6.1.5 договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року передбачено, що покупець зобов`язаний у разі отримання від постачальника акту звірки взаємних розрахунків по договору, провести звірку взаєморозрахунків, підписати і завірити належним чином акт звірки та протягом 3-х (трьох) днів з моменту отримання, один екземпляр акту звірки надіслати постачальнику. У випадку не одержання постачальником у 10 денний строк підписаного акту звірки та/або мотивованої відмови від його підписання, даний акт звірки буде вважатися погодженим та підписаним в редакції постачальника.

З наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що по договору №01/02/27/23 від 27.02.2023 року позивачем було придбано у ТОВ «Укрнафта-Постач» паливо за довірчими документами (талонами), зокрема, по вказаним нижче видатковим накладним:

1) видаткова накладна № ОТКЦ-00000205 від 28.03.2023 року на суму 88 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 2000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00000205 від 28.03.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 31.12.2023 року у кількості 700 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 30800,00 грн, з ПДВ;

2) видаткова накладна № ОТКЦ-00000214 від 29.03.2023 року на суму 122 472,00 грн.з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-92 ENERGY у кількості - 700,00 л., бензин А-95 у кількості - 1000,00 л., газ у кількості - 300,00 л. та дизельне пальне ENERGY у кількості - 1000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00000214 від 29.03.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 31.12.2023 року у кількості 200 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 8 700,00 грн. з ПДВ;

3) видаткова накладна № ОТКЦ-00000283 від 05.04.2023 року на суму 107 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості - 2500,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00000283 від 05.04.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 31.12.2023 року у кількості 2100 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 90 300,00 грн з ПДВ;

4) видаткова накладна № ОТКР-00000309 від 30.08.2023 року на суму 427 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 4500,00 л. та дизельне пальне ENERGY у кількості - 4500,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00000309 від 30.08.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 29.02.2024 року у кількості 20 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 960,00 грн з ПДВ;

5) видаткова накладна № ОТКР-00000467 від 07.09.2023 року на суму 283 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 2000,00 л. та дизельне пальне ENERGY у кількості - 4000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00000467 від 07.09.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 07.03.2024 року у кількості 20 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 950,00 грн з ПДВ;

6) видаткова накладна № ОТКР-00000511 від 11.09.2023 року на суму 235 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00000511 від 11.09.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 11.03.2024 року у кількості 1760 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 82720,00 грн з ПДВ;

7) видаткова накладна № ОТКР-00000512 від 11.09.2023 року на суму 140 100,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-92 ENERGY у кількості - 3000,00 л.; частина отриманих по Видатковій накладній № ОТКР-00000512 від 11.09.2023 року талонів на Бензин А-92 ENERGY зі строком дії до 11.12.2023 року у кількості 760 літрів не була використана ТОВ «Гарант Ойл Групп» до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 35 492,00 грн з ПДВ;

8) видаткова накладна № ОТКР-00000513 від 11.09.2023 року на суму 283 250,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 2500,00 л. та дизельне пальне ENERGY у кількості - 3500,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00000513 від 11.09.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 11.03.2024 року у кількості 2140 літрів не була використана ТОВ «Гарант Ойл Групп» до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 100580,00 грн, з ПДВ;

9) видаткова накладна № ОТКР-00000620 від 13.09.2023 року на суму 497 000,00 грн. з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 7000,00 л. та дизельне пальне ENERGY у кількості - 3500,00 л.; частина отриманих по Видатковій накладній № ОТКР-00000620 від 13.09.2023 року талонів на Бензин А-95 зі строком дії до 13.03.2024 року у кількості 230 літрів не була використана Покупцем/ТОВ «Гарант Ойл Групп» до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 10925,00 грн з ПДВ;

10) видаткова накладна № ОТКР-00000859 від 21.09.2023 року на суму 490 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості - 10000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00000859 від 21.09.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 21.12.2023 року у кількості 40 літрів не була використана ТОВ «Гарант Ойл Групп» до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 1 960,00 грн з ПДВ;

11) видаткова накладна № ОТКР-00000860 від 21.09.2023 року на суму 245 000,00 грн. з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 5000,00 л.; частина отриманих по Видатковій накладній № ОТКР-00000860 від 21.09.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 21.12.2023 року у кількості 60 літрів не була використана покупцем, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 2940,00 грн з ПДВ;

12) видаткова накладна № ОТКР-00000937 від 22.09.2023 року на суму 490 000,00 гри. з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості - 10000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00000937 від 22.09.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 22.03.2024 року у кількості 870 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 42 630,00 грн з ПДВ;

13) видаткова накладна № ОТКР-00000938 від 22.09.2023 року на суму 245 000,00 грн. з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній №ОТКР-00000938 від 22.09.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 22.03.2024 року у кількості 1120 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 54880,00 грн з ПДВ.

Також судом встановлено, що зазначені видаткові накладні повністю оплачені ТОВ «Гарант Ойл групп», що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, частина талонів, переданих по вищевказаним видатковим накладним, на умовах договору № 01/02/27/23 від 27.02.2023 року не була отоварена позивачем протягом строку їх дії та по ним не було отримано палива па загальну суму 463 837,00 грн.

Судом враховано, що між ТОВ «Укрнафта-Постач» та ТОВ «Гарант Ойл групп» було підписано Акт завіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023 року - 31.05.2024 року за договором №01/02/27/23 від 27.02.2023 року та Акт завіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2024 року - 30.06.2024 року за договором №01/02/27/23 від 27.02.2023 року, якими ТОВ «Укрнафта-Постач» фактично підтвердило заборгованість на користь ТОВ «Гарант Ойл групп» в розмірі 616 076,80 грн.

Водночас, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем вартості не отриманого товару за договором № 01/02/27/23 від 27.02.2023.

Таким чином, заборгованість відповідача з вартості не отриманого товару за договором № 01/02/27/23 від 27.02.2023 розмірі 463 837,00 грн підтверджена матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 463 837,00 грн вартості не отриманого товару за договором № 01/02/27/23 від 27.02.2023.

Також між покупцем та постачальником було укладено договір №01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року.

Згідно з п. 4.1. договору № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року умови оплати: 100% попередня оплата протягом двох (2-х) банківських днів з моменту оформлення постачальником рахунку.

Згідно з п. 4.4. договору № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року після оплати товару протягом 5- ти робочих днів постачальник зобов`язаний передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Відповідно до п. 5.1. договору № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (талона).

Згідно з п. 5.2.1. договору № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС згідно п. 1.6 шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця Талона.

Відповідно до п. 5.2.5. договору № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року у випадку закінчення строку дії талону та при наявності оригіналів видаткових документів на довірчий документ у покупця, постачальником може бути проведений обмін такого талону на протязі 30 календарних днів з дати закінчення строку дії простроченого довірчого документу. Обмін талону відбувається по принципу повернення старого та реалізації нового з урахуванням ціни простроченого довірчого документу. При цьому постачальник залишає за собою право змінювати ціну реалізації палива в сторону збільшення у зв`язку зі зміною роздрібної ринкової вартості палива.

Пунктом 6.1.5 договору № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року передбачено, що покупець зобов`язаний у разі отримання від Постачальника акту звірки взаємних розрахунків по договору, провести звірку взаєморозрахунків, підписати і завірити належним чином акт звірки та протягом 3-х (трьох) днів з моменту отримання, один екземпляр акту звірки надіслати постачальнику. У випадку не одержання постачальником у 10 денний строк підписаного акту звірки та/або мотивованої відмови від його підписання, даний акт звірки буде вважатися погодженим та підписаним в редакції постачальника.

Так, судом встановлено, що по договору 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року позивачем було придбано у ТОВ «Укрнафта-Постач» паливо за довірчими документами (талонами), зокрема, по вказаним нижче видатковим накладним:

1) № ОТКР-00001П4 від 28.09.2023 року на суму 245 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-0000Ш4 від 28.09.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 31.12.2023 року у кількості 770 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 37730,00 грн з ПДВ;

2) № ОТКР-00001167 від 28.09.2023 року на суму 343 000,00 грн. з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості - 7000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00001167 від 28.09.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 31.12.2023 року у кількості 650 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 31850,00 грн з ПДВ;

3) № ОТКР-00001202 від 29.09.2023 року на суму 784 000,00 грн. з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 5000,00 л. та дизельне пальне ENERGY у кількості 1000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00001202 від 29.09.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 29.03.2024 року у кількості 740 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 36260,00 грн з ПДВ;

4) № ОТКР-00001371 від 05.10.2023 року на суму 350 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00001371 від 05.10.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 05.04.2024 року у кількості 110 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 5500,00 грн з ПДВ;

5) № ОТКР-00001394 від 06.10.2023 року на суму 250 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00001394 від 06,10.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 06.04.2024 року у кількості 410 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 20500,00 грн з ПДВ;

6) № ОТКЦ-00002554 від 09.10.2023 року на суму 350 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 7000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00002554 від 09.10.2023 року талонів на Бензин А-95 зі строком дії до 09.04,2024 року у кількості 3840 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 192000,00 грн з ПДВ;

7) № ОТКЦ-00002701 від 12.10.2023 року на суму 250 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00002701 від 12.10.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 12.04.2024 року у кількості 500 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 25000,00 грн з ПДВ;

8) № ОТКЦ-00002753 від 13.10.2023 року на суму 250 000,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00002753 від 13.10.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 13.04.2024 року у кількості 800 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 40000,00 грн з ПДВ;

9) № ОТКЦ-00002849 від 16.10.2023 року на суму 247 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00002849 від 16.10.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 16.04.2024 року у кількості 2430 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 120285,00 грн з ПДВ;

10) № ОТКЦ-00002958 від 19.10.2023 року на суму 247 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00002958 від 19.10.2023 року талонів на Бензин А-95 зі строком дії до 19.04.2024 року у кількості 1050 літрів не була використана до закінчення їх строку, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 51975,00 грн з ПДВ;

11) № ОТКЦ-00002959 від 19.10.2023 року на суму 247 500,00 грн. з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00002959 від 19.10.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 19.04.2024 року у кількості 120 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 5940,00 грн з ПДВ;

12) № ОТКЦ-00003039 від 20.10.2023 року на суму 247 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості - 5000,00 л.; частина отриманих по Видатковій накладній № ОТКЦ-00003039 від 20.10.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 20.04.2024 року у кількості 1860 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 92070,00 грн з ПДВ;

13) № ОТКЦ-00003040 від 20.10.2023 року на суму 247 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00003040 від 20.10.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 20.04.2024 року у кількості 340 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 16830,00 грн з ПДВ;

14) № ОТКЦ-00003087 від 23.10.2023 року на суму 247 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00003087 від 23.10.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 23.04.2024 року у кількості 340 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 16830,00 грн з ПДВ;

15) № ОТКЦ-00003088 від 23.10.2023 року на суму 247 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00003088 від 23.10.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 23.04.2024 року у кількості 600 літрів не була використана покупцем до закінчення строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 29700,00 грн, з ПДВ;

16) № ОТКЦ-00003089 від 23.10.2023 року на суму 247 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00003089 від 23.10.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 23.04.2024 року у кількості 1400 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 69300,00 грн з ПДВ;

17) № ОТКЦ-00003365 від 30.10.2023 року на суму 247 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКЦ-00003365 від 30.10.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 30.04.2024 року у кількості 120 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 5940,00 грн з ПДВ;

18) № ОТКЦ-00003366 від 30.10.2023 року на суму 247 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості - 5000,00 л.; частина отриманих по Видатковій накладній № ОТКЦ-00003366 від 30.10.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 30.04.2024 року у кількості 2880 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 142560,00 грн з ПДВ.

З наявних в матеріалах справах платіжних інструкцій вбачається, що ТОВ «Гарант Ойл групп» зазначені видаткові накладні повністю оплачені.

Таким чином, частина талонів, переданих по вищевказаним видатковим накладним, на умовах договору № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року не була отоварена позивачем протягом строку їх дії та по ним не було отримано палива па загальну суму 940 270,00 грн.

Судом також враховано, що між ТОВ «Укрнафта-Постач» та ТОВ «Гарант Ойл групп» було підписано Акт завіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023 року - 31.05.2024 та Акт завіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2024 року - 30.06.2024 року за договором № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року.

Водночас, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем вартості не отриманого товару за договором № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023.

Таким чином, заборгованість відповідача з вартості неотриманого товару за договором № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 у розмірі 940 270,00 грн підтверджена матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 940 270,00 грн вартості не отриманого товару за договором № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023.

Крім того, 06.11.2023 між ТОВ «Гарант Ойл групп» та ТОВ «Укрнафта-постач» було укладено договір №01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року.

Згідно з п. 5.2.5. договору № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року у випадку закінчення строку дії талону та при наявності оригіналів видаткових документів на довірчий документ у покупця, постачальником може бути проведений обмін такого талону на протязі 30 календарних днів з дати закінчення строку дії простроченого довірчого документу. Обмін талону відбувається по принципу повернення старого та реалізації нового з урахуванням ціни простроченого довірчого документу. При цьому постачальник залишає за собою право змінювати ціну реалізації палива в сторону збільшення у зв`язку зі зміною роздрібної ринкової вартості палива.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Гарант Ойл Групп» було придбано у ТОВ «Укрнафта-Постач» паливо за довірчими документами (талонами), зокрема, по вказаним нижче видатковим накладним:

1) № ОТКР-00002379 від 28.11.2023 року на суму 143 850,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY - 3000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00002379 від 28.11.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 28.02.2024 року у кількості 200 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 9590,00 грн з ПДВ;

2) № ОТКР-00002526 від 01.12.2023 року на суму 143 850,00 грн. з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 3000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00002526 від 01.12.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 01.03.2024 року у кількості 720 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 34524,00 грн з ПДВ;

3) № ОТКР-00002674 від 07.12.2023 року на суму 234 500,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості 5000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00002674 від 07.12.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 07.06.2024 року у кількості 90 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, з внаслідок чого не було отримано палива вартістю 4221,00 грн з ПДВ;

4) № ОТКР-00002675 від 07.12.2023 року на суму 281 400,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості - 6000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00002675 від 07.12.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 07.06.2024 року у кількості 80 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 3752,00 грн з ПДВ;

5) № ОТКР-00002700 від 08.12.2023 року на суму 281 400,00 грн. з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості 6000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00002700 від 08.12.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 08.06.2024 року у кількості 20 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 938,00 грн з ПДВ;

6) № ОТКР-00002776 від 12.12.2023 року на суму 87 800,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-92 ENERGY у кількості - 2000,00 л.; частина отриманих по Видатковій накладній № ОТКР-00002776 від 12.12,2023 року талонів на бензин А-92 ENERGY зі строком дії до 12.06.2024 року у кількості 10 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 439,00 грн з ПДВ;

7) № ОТКР-00002993 від 18.12.2023 року на суму 275 400,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості - 6000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00002993 від 18.12.2023 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 18.06.2024 року у кількості 40 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 1836,00 грн з ПДВ;

8) № ОТКР-00002995 від 18.12.2023 року па суму 85 800,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-92 ENERGY у кількості - 2000,00 л.; частина отриманих по Видатковій накладній № ОТКР-00002995 від 18.12.2023 року талонів на бензин А-92 ENERGY зі строком дії до 18.06,2024 року у кількості 60 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 2574,00 грн з ПДВ;

9) № ОТКР-00003273 від 25.12.2023 року на суму 88 800,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на газ у кількості - 3000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00003273 від 25.12.2023 року талонів на газ зі строком дії до 25.03.2024 року у кількості 310 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 9176,00 грн з ПДВ;

10) № ОТКР-00003372 від 27.12.2023 року на суму 310 800,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на бензин А-95 у кількості - 7000,00 л; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00003372 від 27.12.2023 року талонів на бензин А-95 зі строком дії до 27.06.2024 року у кількості 620 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 27528,00 грн з ПДВ;

11) № ОТКР-00000071 від 04.01.2024 року на суму 314 300,00 грн з ПДВ, по якій передано талони на дизельне пальне ENERGY у кількості - 6000,00 л.; частина отриманих по видатковій накладній № ОТКР-00000071 від 04.01.2024 року талонів на дизельне пальне ENERGY зі строком дії до 04.07.2024 року у кількості 10 літрів не була використана покупцем до закінчення їх строку дії, внаслідок чого не було отримано палива вартістю 449,00 грн з ПДВ.

Таким чином, судом встановлено, що частина талонів, переданих по вищевказаним видатковим накладним, на умовах договору № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 не була отоварена позивачем протягом строку їх дії та по ним не було отримано палива на загальну суму 95 027,00 грн.

Судом враховано, що між ТОВ «Укрнафта-Постач» та ТОВ «Гарант Ойл групп» було підписано Акт завіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023 року - 31.05.2024 року за договором №01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року та Акт завіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2024 року - 30.06.2024 року за договором №01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року.

Враховуючи викладене, оскільки сума вартості не отриманого товару за договором №01/02/27/23/2 від 06.11.2023 у розмірі 95 027,00 грн підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача 95 027,00 грн, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача відносно того, що пункт 5.2.5. договорів поставки № 01/02/27/23 від 27.02.2023, № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023, № 01/02/27/23/1/2 від 31.10.2023, № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 свідчить про право, а не обов`язок постачальника здійснити обмін не використаних талонів, суд визнає помилковими, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012/3-30гс13.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем. Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо продовження строку дії талонів на пальне або ж заміни їх на талони з належним строком дії відповідно до умов укладеного договору.

Суд також зазначає, що жодним з укладених поговорів поставки не встановлено контрактного строку дії талону на отримання пального. Предметом таких договорів була поставка палива, а талон виступає лише засобом отримання палива на АЗС постачальника.

Більше того, жодним з укладених договорів поставки не передбачено і сторонами не погоджувалось, що сума здійсненої попередньої оплати за паливо по талонам не повертається покупцю у випадку не отримання ним такого палива на АЗС до закінчення строку дії талонів.

Також у судовому засіданні директор ТОВ «Гарант Ойл групп» пояснила, що умови договорів не містили умов щодо строку дії талонів, тоді як з кожною поставкою ці строки скорочувалися.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами ТОВ «Гарант Ойл групп» про повернення коштів, а саме: № 11 від 14.03.2024 року, № 15/19 від 19.03.2024 року та №26/1 від 26.03.2024 року.

Крім того, за наслідком розгляду даних листів відповідач 16.04.2024 року повернув позивачу 265 391,00 грн - вартість частини придбаного і не отриманого палива по талонам, строк дії яких закінчився і склав відповідні накладні на повернення, які були підписані сторонами.

У спірних правовідносинах невиконання відповідачем як постачальником умов договору щодо видачі позивачу (покупцю) товаро-розпорядчих документів на товар або обміну цих документів унеможливлює для позивача фактичне отримання такого товару у повному обсязі та, як наслідок, порушує майнові права та інтереси позивача. Тобто, порушене право позивача полягає у позбавленні позивача можливості реалізувати право на отримання свого уже оплаченого товару за договором у повному обсязі та у порушенні права власності на майно (товар).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №908/507/22.

Згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Матеріалами справи підтверджується як фактичне отримання, так і використання позивачем талонів на пальне відповідача.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що позивач відповідно до умов договорів набув право власності на паливо відповідача.

Відповідно до ст. 667 Цивільного кодексу України, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Цивільні права та обов`язки також можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України), а не тільки з договорів та правочинів.

Суд зважає на те, що сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1. ст. 936 ЦК України).

Таким чином, укладений між сторонами по справі договір має елементи договору зберігання.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч. 1,2 ст. 938 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у нього зобов`язання передачі (поставки) товару після закінчення строку дії договору.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604- 609 ЦК України.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Відповідна правова позиція була викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.05.2020 по справі 910/9167/19.

Таким чином, заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат останній долучив до матеріалів справи:

- копію договір про надання правової допомоги від 21.12.2021, який укладений між позивачем та адвокатом;

- копію додаткової угоди № 05/09 від 05.09.2024 до договору про надання правової допомоги від 21.12.2021;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 04.11.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/26644 від 27.06.2020 року;

- ордер серії АА №1199799.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 04.11.2024 адвокатом в межах справи № 910/10029/24 було надано наступні послуги:

- правовий аналіз спірних правовідносин, розробка та погодження стратегії захисту, збір доказів, підготовка і подача позовної заяви від 12.08.2024 року по справі №910/10029/24;

- підготовка заяви про усунення недоліків по справі № 910/10029/24;

- підготовка відповіді на відзив по справі № 910/10029/24;

- підготовка заяви про зміну предмета позову у справі № 910/10029/24;

- захист інтересів клієнта в Господарському суді м. Києва та участь у всіх судових засіданнях при розгляді справи № 910/10029/24.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 50 000,00 грн, судом враховано, що вивчення нормативно-правового регулювання таких правовідносин відбувається під час здобуття вищої освіти в галузі права і не потребує додаткових зусиль і часу адвоката, який професійно займається діяльністю багато років.

Крім того, суд зазначає, що такі послуги як, підготовка заяви про усунення недоліків та заяви про зміну предмета позову була подана позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 20.08.2024 по справі № 910/10029/24 про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам пунктів 4, 5, 6, 7 частини 3 статті 162 ГПК, що в свою чергу жодним чином не залежало від дій відповідача.

Процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху», зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Таку правову позицію, щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17.

Дослідивши наданий заявником обсяг послуг, врахувавши характер правовідносин, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються (тим паче за рахунок держави), ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, критерієм розумності їхнього розміру, а також заважаючи на часткове задоволення судом позовних вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 50 000,00 грн. На думку суду, витрати на правову допомогу, заявлені ТОВ «Гарант Ойл групп» до стягнення, мають бути зменшені до 20%.

Таким чином, суд дійшов висновку що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача частково в сумі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код 43012009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл групп" (юридична адреса: 37043, Полтавська обл., Пирятинський район, шлях Київ-Харків, корп. 134 км; фактична адреса: 03124, м. Київ, а/с 1, ідентифікаційний код 25392923) заборгованість за договором поставки № 01/12/06/22 від 06.12.2022 року у розмірі 9 170 (дев`ять тисяч сто сімдесят) грн 00 коп., 463 837 (чотириста шістдесят три тисячі вісімсот тридцять сім) грн 00 коп. вартості не отриманого товару за договором поставки №01/02/27/23 від 27.02.2023 року, 940 270 (дев`ятсот сорок тисяч двісті сімдесят) грн 00 коп. вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23/1 від 25.09.2023 року, 95 027 (дев`яносто п`ять тисяч двадцять сім) грн 00 коп. вартості не отриманого товару за договором поставки № 01/02/27/23/2 від 06.11.2023 року, витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 624 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн 56 коп.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.02.2025

Суддя І.О. Андреїшина


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	05.02.2025
Оприлюднено	17.02.2025
Номер документу	125138330
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Судовий реєстр по справі —910/10029/24

Рішення від 05.02.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 06.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 16.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 03.09.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 20.08.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.02.2025 по справі 910/10029/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/10029/24

Рішення від 05.02.2025

Ухвала від 06.11.2024

Ухвала від 16.10.2024

Ухвала від 24.09.2024

Ухвала від 03.09.2024

Ухвала від 20.08.2024

Рішення
від 05.02.2025 по справі 910/10029/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА