Ухвала

від 11.02.2025 по справі 910/3136/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

11.02.2025Справа № 910/3136/23 Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" про забезпечення позову у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Край Проперті"

про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами

При секретарю судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Слуцька Наталія Станіславівна - представник за довіреністю від 24.09.2024;

від відповідача: Шульга Андрій В`ячеславович - представник за ордером серії АІ №1378025 від 11.04.2023;

від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - Банк) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних на його ліквідацію звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" (далі - ТОВ "Шейк"), в якому просило суд у рахунок часткового погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі 59 128 374,86 доларів США та 1 580 826 438,39 грн, а також №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі 6 272 395,43 доларів США та 167 409 239,22 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.09.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №11270, який належить відповідачу:

1) трансформаторну підстанцію 6079, площею 62,3 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1461307280000;

2) трансформаторну підстанцію 6080, площею 62,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1461424280000;

3) нежитлову будівлю №10, площею 99,4 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180998480000;

4) нежитлову будівлю №9, площею 99,6 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180972780000;

5) нежитлову будівлю №6, площею 279,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932568780000;

6) нежитлову будівлю №7, площею 99,7 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932544980000;

7) нежитлову будівлю №8, площею 366,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932522680000, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

14.03.2023 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 11.04.2023. Залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Край Проперті" (далі - Дочірнє підприємство).

11.04.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку.

У підготовче засідання 11.04.2023 не з`явився представник третьої особи, хоча про місце, дату та час засідання третя особа повідомлена належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2022 відкладено підготовче засідання на 02.05.2023.

27.04.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 16.05.2023.

08.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

15.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи.

16.05.2023 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 задоволено клопотання ТОВ "Шейк" про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи. Призначено по справі №910/3136/23 комплексну судову будівельно-технічну експертизу. Проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи доручено атестованому судовому експерту Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, Харківська обл., місто Харків, вулиця Золочівська, будинок 8А; ідентифікаційний код 02883133). Провадження по справі №910/3136/23 зупинено до одержання результатів експертизи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 залишено без змін.

27.06.2023 на адресу суду від експертної установи надійшов лист та клопотання судових експертів.

Суд погодив проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі №910/3136/23 у строк, що перевищує 90 календарних днів та повідомив сторін про зобов`язання в місячний термін надати суду документи, витребовувані судовими експертами.

29.11.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли документи для направлення до експертної установи.

08.10.2024 до суду надійшли матеріали справи №910/3136/23 та повідомлення про неможливість надання висновку експертів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 поновлено провадження у справі №910/3136/23. Призначено підготовче засідання у справі на 05.11.2024.

04.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про заміну учасника справи.

Підготовче засідання, призначене на 05.11.2024, не відбулося.

04.11.2024 через систему "Електронний суд" від Банку надійшла заява про залучення його правонаступником - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" (далі - СТОВ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 призначено підготовче засідання на 26.11.2024.

11.11.20224 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 17.12.2024. Зобов`язано Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його ліквідацію у строк до 13.12.2024 надати суду докази виконання умов договору №G18N020026/1 від 15.08.2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

12.12.2024 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 26.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 замінено позивача Банк у справі №910/3136/23 на його правонаступника - СТОВ. Відкладено підготовче засідання у справі на 21.01.2025.

20.01.2025 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заяви про заміну відповідача правонаступником та про зміну предмету позову.

Заява позивача про заміну відповідача правонаступником мотивована переходом права власності предмета іпотеки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" (далі - ТОВ "Глушкова Девелопмент").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 відкладено підготовче засідання на 11.02.2025.

04.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 призначено розгляд заяви позивача про забезпечення позову у судовому засіданні на 11.02.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 задоволено заяву СТОВ про заміну відповідача правонаступником та прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає її обґрунтованою, виходячи з такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 ГПК України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 ГПК України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, від 11.12.2023 у справі №922/3528/23, від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно (грошові кошти) лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

З наведеного вище вбачається, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Предметом позову є вимога СТОВ звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами.

Отже, предметом позову є вимоги майнового характеру, а тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

У своїй заяві позивач вказує, що ТОВ "Шейк" під час зупинення провадження по справі №910/3136/23, відповідно до акту приймання-передачі серія, номер 484, 485 від 13.12.2023 внесло до статутного капіталу ТОВ "Глушкова Девелопмент" нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Такі дії унеможливлюють виконання рішення суду, яке може бути прийнято по суті позовних вимог, а саме унеможливить звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ "Шейк", оскільки спірне майно передано до статутного капіталу ТОВ "Глушкова Девелопмент".

Також, позивачем вказано, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим власником ТОВ "Шейк" та ТОВ "Глушкова Девелопмент" є одна і та ж фізична особа.

Тобто, спірне майно, юридично змінивши власника залишилось у володінні тієї ж самої особи у якої воно було, але унеможливить виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалено на користь позивача

Отже, у СТОВ існує обґрунтоване припущення відносно того, що відповідач під час розгляду даної справи відчужить спірне майно (предмет іпотеки), що не дозволить позивачу відновити своє порушене право в межах судового процесу та зумовить останнього ініціювати додаткові судові спори.

Згідно із статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

При цьому, за приписом статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майном згідно із статтею 139 ГК України визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що на момент подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову, майно, на яке позивач просить накласти арешт, було передано ТОВ "Шейк" за актами приймання-передачі 484, 485 від 13.12.2023 до статутного капіталу ТОВ "Глушкова Девелопмент", що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Така правова позиція міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 зі справи №905/448/22.

Стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову, однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2024 зі справи №916/143/24.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача нерухомого майна. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи доводи заявника з урахуванням розумності, співмірності, адекватності та збалансованості інтересів сторін, суд вважає обґрунтованими припущення СТОВ, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому, з метою збереження сталого складу сторін у справі, враховуючи принцип процесуальної економії (можливості вирішення спору у межах однієї судової справи), заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" (03187, місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б, приміщення 9; ідентифікаційний код 43912974):

1) нежитлову будівлю №10, площею 99,4 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180998480000;

2) нежитлову будівлю №9, площею 99,6 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180972780000;

3) нежитлову будівлю №6, площею 279,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932568780000;

4) нежитлову будівлю №7, площею 99,7 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932544980000;

5) нежитлову будівлю №8, площею 366,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932522680000.

3. Стягувач за ухвалою суду: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" (19773, Черкаська область, Золотоніський район, село Кедина Гора, вулиця Шевченка, будинок 86/5; ідентифікаційний код 32601320).

4. Боржник за ухвалою суду: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" (03187, місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б, приміщення 9; ідентифікаційний код 43912974).

5. Ухвала підлягає негайному виконанню, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

6. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений статтею 256 ГПК України

СуддяСергій Миколайович Мудрий