Ухвала від 25.06.2025 по справі 911/101/21

УХВАЛА

25 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/101/21 (911/2330/24)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Селянсько-фермерського господарства "Добробут"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л., - головуюча, Сотніков С.В., Остапенко О.М.)

та рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2025 (суддя Янюк О.С.)

у справі № 911/101/21(911/2330/24)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

до Селянсько-фермерського господарства "Добробут"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи № 911/101/21

за заявою Головного управління ДПС у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Селянсько-фермерське господарство "Добробут" 06.06.2025 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2025 у справі № 911/101/21(911/2330/24). Також скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення дії та виконання оскаржуваних судових рішень у справі.

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На момент звернення з позовом до суду ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Предметом позову у цій справі є витребування майна з чужого незаконного володіння. Проте, до касаційної скарги не додано документів, за якими визначено вартість спірного майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд зауважує, що у випадку, якщо вартість спірного майна не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто становить менше 302800,00 грн, а отже є малозначною, або не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто становить менше 1514000,00 грн, скаржник повинен навести обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для прийняття та розгляду Верховним Судом касаційної скарги на судові рішення у малозначних справах або у справах за ціною позову, що не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

З урахуванням зазначеного, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2025 у справі № 911/101/21(911/2330/24), скаржнику належало сплатити судовий збір у відсотковому співвідношенні до вартості спірного майна (вартість спірного майна * 1,5 % * 200%).

До касаційної скаржником додано докази сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн, однак враховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення предметом позову яких є витребування майна, розмір судового збору має бути обрахований виходячи із вартості майна. Але до касаційної скарги не додано документів, за якими визначено вартість спірного майна.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

З огляду на викладене касаційна скарга Селянсько-фермерського господарства "Добробут" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання документів, за якими визначено вартість спірного майна та доказів сплати/доплати (в разі необхідності) судового збору у співвідношенні до вартості спірного майна, а також, у випадку необхідності обґрунтування подання касаційної скарги з підстав, передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення дії та виконання оскаржуваних судових рішень у справі, Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу скарга Селянсько-фермерського господарства "Добробут" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2025 у справі № 911/101/21(911/2330/24) залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере