Рішення

від 27.01.2025 по справі 643/3512/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3512/24

Провадження № 2/643/325/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданим в особі представника - адвоката Савченко Олени Олександрівни до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена діброва», про скасування усиновлення, -

у с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Савченко О.О. звернулися до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, яку в подальшому просили замінити на належного відповідача - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, який у подальшому уточнили та остаточно просили: 1) скасувати усиновлення позивачами неповнолітньої ОСОБА_3 (до усиновлення ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , установлене рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23.11.2015 у справі №635/8029/15-ц; 2) неповнолітню ОСОБА_3 (до усиновлення ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати під опіку Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивачі посилалися, що на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 23.11.2015 у справі № 635/8029/15-ц, ними, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було усиновлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Було внесено відповідні зміни в актовий запис про народження дитини: в графі прізвище - « ІНФОРМАЦІЯ_9 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_9 », в графі ім`я - « ІНФОРМАЦІЯ_9 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_9 », в графі по батькові - « ІНФОРМАЦІЯ_9 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_9 », в графі дата народження - залишено без змін « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в графі місце народження - «Україна, м. Харків» замість «Україна, Луганська область, місто Лисичанськ», в графі батько, мати записано батьками позивачів. Посилалися, що після усиновлення, ОСОБА_23 називала їх матір`ю та батьком. У свою чергу вони, свідомо і тривало йдучи до усиновлення дитини, отримавши підтримку своїх близьких, намагались забезпечити дитину якнайкращими умовами проживання та навчання, покращення стану його здоров`я та розвитку, створити для неї сімейну атмосферу. Проте в подальшому емоційний стан дитини почав погіршуватися, вона почала проявляти неповагу до них, як батьків, відмовлявся від навчання, перестала називати їх матір`ю та батьком. Також заявляла, що не хоче проживати разом з ними, а бажає повернутися до дитячого будинку, оскільки в їх сім`ї бажання жити вона не має, її психологічний контакт з ними, як усиновлювачами не встановлений. Зазначили, що вони помітили в поведінці дитини дивні прояви, замкнутість та агресивність, емоційну напруженість й неконтрольовану поведінку, у зв`язку з чим виникла необхідність у посиленому контролі за діями дитини. ОСОБА_23 стала погано вчитися, пропускати уроки, конфліктувати з однолітками. Стосунки між ними як батьками та дочкою зводяться до відсутності порозуміння між ними, небажання дочки дослухатися до матері та батька, постійні конфлікти, що закінчуються залишенням місць навчання та проживання без будь-яких пояснень з боку дитини, та проявляється зневага до батьків, втрати останніми авторитету у дочки. Зазначили, що ОСОБА_23 без будь-яких причин самовільно залишала місце проживання та навчання, створювала конфліктні ситуації з однолітками. У 2022-2023 роках дівчина періодично втікала з дому, була розшукана представниками поліції та поміщена у лікувальну установу. Під час бесід щодо причин втечі дитина вдавалася до маніпулювання, перекручування фактів та брехні. На подальші прохання позивачів не втікати з дому та належно себе поводити дитина погрожувала їй тим, що знову втече, вчинить суїцидальні дії. В поведінці ОСОБА_23 стали виявлятися агресія, роздратованість, виникла погроза життю усіх членів родини. Вона підходить ззаду до матері та починає її душити, або приставляє до спини ніж. Потім каже, що пошуткувала. Зазначили, що вони неодноразово зверталися по допомогу до психологів, спеціалістів органу опіки та піклування, проте це не дало позитивних результатів. Надалі поведінка та психологічний клімат в родині погіршується. Посилалися, що мати, ОСОБА_1 , неодноразово зверталася до шкільного психолога, яка надавала консультацію батькам та проводила корекційну роботу з ОСОБА_23 . Дівчина має деякі прояви асоціальної поведінки та потребує тривалої корекціцйної та відновлювальної роботи з психологом. Позивач ОСОБА_1 постійно тримає зв`язок зі школою, цікавиться навчанням дитини, регулярно відвідує батьківські збори, достатньо уваги приділяє навчанню, виконанню домашніх завдань. Вдома створено всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини. Мати підтримує постійний зв`язок з класним керівником, педагогами, практичним психологом, адміністрацією школи. Наразі ОСОБА_23 відмовляється від контакту з батьками, не хоче повертатися додому, говорить матері, що хоче, щоб її усиновила інша родина, де буде багато грошей і їй будуть купувати все, що вона захоче. Спілкування з батьками обмежується лише тим, що ОСОБА_23 хоче, щоб їй все купували. Коли батьки приносять «замовлення», від подальшого спілкування ухиляється, або починає дорікати, що батько заробляє мало грошей. Постійно питає, коли вже батьки від неї відмовляться. Отже, посилаються, що між ними та дитиною не виникли родинні стосунки, відсутня взаємна злагода, що призвело до того, що дитина не відчуває себе членом їх родини, а тому подальше перебування ОСОБА_23 у їхній родині не відповідає її інтересам. Позивачі вважають, що їх присутність у житті дочки, як батьків, швидше шкодить, ніж допомагає у її розвитку, а тому, виходячи з інтересів дитини, дійшли рішення про скасування усиновлення. Оскільки між ними, позивачами, як усиновлювачами та усиновленою дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачами своїх батьківських обов`язків, а також те, що у дитини було виявлено психічні розлади, позивачі вважають, що наявні підстави для скасування усиновлення на підставі п. 2, 3 ч.1 ст.238 СК України та просять позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило.

Рух справи

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 18 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишив без руху, установив позивачам строк - 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 03 травня 2024 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого засідання.

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 04 черв 2024 року задовольнив клопотання позивачів, замінив відповідача у справі Службу у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради належним відповідачем - Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради. Задовольнив клопотання представника відповідача Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Залучив до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Службу у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена діброва».

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 02 липня 2024 року закрив підготовче засідання у справі, призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи, ухвалив заслухати у судовому засіданні думку неповнолітньої дитини для вирішення подальшого питання щодо скасування усиновлення.

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 16 вересня 2024 року задовольнив заяву представника позивачів про проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції. Доручив Розбишівському навчально-реабілітаційному центру з поглибленим професійно-трудовим навчанням Полтавської обласної ради забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі № 643/3512/24 яке проводитиметься 17 вересня 2024 року о 15 годині 00 хвилин, та в подальших судових засіданнях по справі, в приміщенні Московського районного суду м. Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 38 - Є. Забезпечив участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для з`ясування її думки для вирішення подальшого питання щодо скасування усиновлення.

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 09 жовтня 2024 року задовольнив заяву представника позивачів, прийняв до провадження заяву представника позивачів з викладом позовних вимог в їх уточненій редакції від 07 жовтня 2024 року.

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 27 січня 2025 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження №671 від 26.08.2010, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області шляхом поновлення відомостей, записаних до усиновлення дитини та виключення з актового запису відомостей про усиновлювачів.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Служби у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, 03 липня 2024 року від третьої особи в особі начальника служби Світлани Логвіненко засобом електронного поштового зв`язку надійшла заява, в якій представник третьої особи просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника Служби у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, у поданій заяві просили ухвалити рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Суд, ураховуючи позицію присутніх у судовому засіданні позивачів, представника позивачів, представника відповідача, представників третіх осіб - Служби у справах дітей Харківської районної військової адміністрації, Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена діброва», які не заперечували проти розгляду справи за відсутністю належним чином сповіщеної про дату, час і місце розгляду справи третьої особи - Служби у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутністю вказаних учасників справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила скасувати усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленого рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2015 року, неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , просила передати під опіку Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що коли вони усиновили ОСОБА_23 проблем не було. Потім, коли вона перехворіла на менінгіт, почалися проблеми в школі. Учителі стали помічати, що ОСОБА_23 стала неуважною, вітає десь у хмаринах. У 2021 році її побили однокласники-хлопці. В неї стали виникати напади, в зв`язку з чим дочка проходила лікування в психіатричній лікарні №3. Після лікування на якийсь-то час все налагодилося, але невдовзі вона намагалася кидатися під автомобілі, діти зі школи це побачили, тоді батьки дітей зі школи стали їй, позивачці, телефонувати та казати, що в ОСОБА_23 ненормальна психіка. Посилалася, що в них вдома живе кіт, ОСОБА_23 його спустила з балкона з шостого поверху. Невдовзі приступи повернулися, ОСОБА_23 знову лежала у лікарні. Коли розпочалася війна, ситуація зі станом здоров`я дочки знову погіршилася. Коли вони 05 березня 2022 року вийшли з підвалу, де переховувалися від бомбардувань, зрозуміли, що ситуація плачевна, тому вирішили їхати до міста Красноград. У ОСОБА_11 стала навчатися, вона, ОСОБА_1 , в цьому дочці допомагала, вчителі стали її хвалити, але згодом ОСОБА_23 знову стала тікати з дому, казала, що не бажає з нами розмовляти, що їй не подобається, що вони, її батьки, примушують її навчатися у школі, митися, одягатися, застилати постіль, чого вона робити не має бажання. Вона, ОСОБА_1 , звернулася до шкільного директора, вони відвідували шкільного психолога, працівники соціальної служби приходили до них додому, все перевіряли. За присутності представників вказаних служб ОСОБА_23 з усіма зауваженнями погоджувалася, казала, що виправиться, а потім все повторюється знову: збігає з дому, каже, що батьки погані, не годують її. ОСОБА_23 вчиняє постійні істерики, викликає то поліцію, то карету швидкої допомоги, від її постійних витівок усі вже втомилися. Посилалася, що до них додому приходив слідчий, коли він приходив востаннє - це було на підставі заяви ОСОБА_23 , яку вона написала на неї, ОСОБА_1 . В ОСОБА_23 знашли сигареты, енергетик, вона два раза пила енергетики, внаслідок чого її забирала карета швидкої допомоги. Посилалася, що поведінка її дочки вкрай агресивна стосовно неї, вона, ОСОБА_1 , її дуже боїться. Посилалася, що ОСОБА_23 її кусає, б`є, намагалася її задушити, у такому режимі перебувати 24 години на добу далі просте нестерпно. Зауважила, що коли ОСОБА_23 клали до лікарні, вони з чоловіком - батьком ОСОБА_23 , привозили їх усілякі ласощі, це ОСОБА_23 подобається, оскільки її ніхто не напружує. Але коли вона, ОСОБА_1 , говорить дочці, що треба позайматися навчанням до школи, вона в грубій формі з лайкою відповідає, що навчатися не бажає, що я та вчителі погані, що їй навчання не потрібне. Під час навчання в школі в форматі онлайн ОСОБА_23 не навчається, вона надагяє навушники та слухає музику. Посилалася, що психіка в їх дочки неврівноважена, лікар, який востаннє лікував ОСОБА_23 у психіатричній лікарні казав, що ОСОБА_23 потребує спеціалізованої установи, позаяк вони з чоловіком так з нею жити не зможуть. Зазначила, що в такій обстановці вона позбавлена можливості працювати. вдома обстановка вкрай жахлива, кіт, який в них живе, ховається від ОСОБА_23 , позаяк вона його за хвіст таскає та крутить тварину за насінники. З ними проживає баба, яка перенесла інсульт. ОСОБА_23 навмисно доводить бабу до істерики, коли вона, ОСОБА_1 , роз`яснює ОСОБА_23 , що так поводити себе неможна, ОСОБА_23 погоджується та згодом робить теж саме. Пояснила, що коли вчергове до них додому прийшов слідчий, він сказав, що з цією ситуацією щось треба робити. Зазначила, що коли ОСОБА_23 лежала в дитячій лікарні №16, вона сказала лікарям, що батько її по спинці гладить, домагається. Посилалася, що дочка неодноразово на неї нападала, кусалася, дочка міцна за статурою, валить її з ніг, одного разу ОСОБА_23 стала її душити, вона ледве її руки з шиї відтягнула. Посилалася, що вони з дочкою неодноразово ходили до психолога і в школі, і до приватного кабінету психолога «Довіра». Коли психолог поспілкувалася з ними обома, повідомила, що її робота з ОСОБА_23 є безглуздою, позаяк ОСОБА_23 хвора і її поведінці ніяк не запобігти. Посилалася, що ОСОБА_23 неодноразово лікувалася в різних дитячих лікарнях №1, №5, № 16, в психіатричній лікарні, однак нічого не допомогло.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав вимоги заяви, просив скасувати усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлеоного рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2015 року, неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , просив передати під опіку Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

В обґрунтування позову зазначив, що повністю підтримує все повідомлене позивачем ОСОБА_1 . Додав, що в ОСОБА_23 наявні розлади психіки. Коли їй треба, щоб їй щось купили, вона поводить себе добре, каже, що буде слухатися батьків, все робити, вчитися у школі, а коли вже їй купили, що вона бажала, вона відразу відмовляється від обіцяного, каже, що нічого робити не буде. Посилався, що ОСОБА_23 переживає тільки за себе, якщо їй щось потрібно, то вона може послухати, а загалом в дочки психіка неврівноважена, вони з дружиною дуже переживають, коли ОСОБА_23 йде гуляти, хвилюються, що з нею щось може трапитися. Зазначив, що коли вони всиновили ОСОБА_23 , їй було 5 років, їм з дружиною повідомили, що в дитини була проблема з зором, був дефект речі, якісь проблеми з серцем, про те, що в дитини вади психіки, їм нічого не було відомо. Будь-яких відомостей про біологічних батьків дитини їм відомо не було, позаяк від неї мати відмовилася після народження. Посилався, що вони зробили ОСОБА_23 операцію з корекції косоокості. Посилався, що коли ОСОБА_23 виповнилося років 10, вона вже була якась заторможена, мала місце агресія. У 2021 році її побили однокласники-хлопці, в класі ОСОБА_23 однокласники не любили. Після цього побиття в поведінці ОСОБА_23 стали проявлятися дивакуватості, як на його думу, ситуація з однокласниками також поглибила складність зі психічним здоров`ям дочки. Зазначив, що до поліції з приводу побиття ОСОБА_23 вони з дружиною не зверталися, позаяк синців, побоїв та переломів в неї не було. У подальшому в дочки стали проявлятися приступи, вона скаржилася, що в неї німіє все тіло, вона стояла в оціпенінні, не могла рухатися, будь-що робити, просто стояла та кричала або падала. Посилався, що ОСОБА_23 билася головою об стіну, внаслідок чого в неї на голові утворилася мозоль. Спочатку вони з дружиною думали, що це епілепсія, але ж епілепсію їй не діагностували. Посилався, що ОСОБА_23 не бажає робити елементарні речі: почистити зуби, прибрати в кімнаті, вчитися в школі, не дотримується гігієни, а коли вони з дружиною намагаються вмовити її хоч щось зробити, вона у відповідь кричить, що їх не любить, ненавидить, каже, що вони з дружиною бідні, а вона хоче багатих батьків, лається нецензурною лайкою.

Представник позивачів - адвокат Савченко О.О. у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, просила їх задовольнити. В обґрунтування позову посилалася на обставини, як вони зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивачів. Зазначила, що після усиновлення дитина проживала з позивачами на території Салтівського району міста Харкова, і коли з дитиною почалися певні проблеми, коли батьки вже звернулися до служби, то з сім`єю вже працювали й співробітники Служби, й співробітники центру, щоб зрозуміти загалом, який психічний стан дитини, яке наявне захворювання. Посилалася, що ОСОБА_23 повідомляла, що вона хоче іншу сім`ю, вона не мала бажання повертатися до батьків - позивачів, тому ОСОБА_23 було влаштовано в іншу сім`ю - патронатну. В патронатній сім`ї ОСОБА_23 протрималася рівно три дні, позаяк патронатна мати теж не витримала нічних ходінь дівчини, при чому ОСОБА_23 ходила з ножем. Як на думку представника Департаменту, патронатна матір не виправдала сподівань ОСОБА_23 про багату сім`ю, яку вона сама ж собі нафантазувала. Зазначила, що патронатна мати дуже чекала на ОСОБА_23 , купила для дівчини собачку, але вже на третій день ОСОБА_23 повернули в лікарню, позаяк вона знову стала нестабільною. ОСОБА_23 говорила, що вона то любить своїх батьків, то ненавидить, але повертатися до батьків тоді не мала бажання. Зауважила, що ОСОБА_23 , як батьки ОСОБА_23 , повністю виконували свої обов`язки, займалися й вихованням, й лікуванням дитини, працівники школи, в якій ОСОБА_23 навчалася, завжди казали, що мати ОСОБА_23 контролює процес навчання дочки, займається її вихованням. Посилалася, що до такого стану ОСОБА_23 , який наявний на теперішній час, ніхто не був готовий. Зараз ОСОБА_23 перебуває у реабілітаційному центрі для дітей у Полтавській області, наразі дитина не може висловити свою думку, хоче вона повернутися чи ні, бо її думка змінюється залежно від її настрою. Як на думку представника Департаменту служб у справах дітей, усі наведені факти свідчать про те, що позивачі та усиновлена ними дитина не можуть разом співіснувати, бо мати дитини її боїться, навіть боїться спати. ОСОБА_23 постійно збігає з дому, неодноразово відбувалися приводи поліції, у поліції дитина розповідає, що її ображають вдома, що її не годують. Посилалася, що батьки дитини свого існування разом з усиновленою ними дитиною не бачать, тому Департамент служб у справах дітей, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги, що буде відповідати інтересам дитини.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Служби у справах дітей Служби у справах дітей Харківської районної військової адміністрації за довіреністю ОСОБА_12 у судовому засіданні 13 листопада 2024 року просила ухвалити рішення з урахуванням інтересів дитини.Пояснила, що у 2015 році подружжя ОСОБА_23 виявили бажання усиновити дитину. У 2015 році відбулося їх знайомство з ОСОБА_13 , потім ОСОБА_23 була написана заява, що зі станом здоров`я дитини вони ознайомлені. Потенційним усиновлювачам було надано відповідний пакет документів. Оскільки знайомство з дитиною було позитивним, Службою було надано висновок про доцільність усиновлення. Після усиновлення дитина з «Зеленої діброви» була передана батькам та з 28 липня 2014 року дівчина стала проживати з батьками на території Салтівського району. З того моменту служба по Салтівському району міста Харкова контролювала умови розвитку та проживання дитини. Зазначила, що перед усиновленням дитина була оглянута лікарями, є висновок, з яким усиновлювачі були ознайомлені. Дитині було 5 років, коли постало питання про її усиновлення, психіатр дівчину не оглядав. Коли дитина передається батькам, все, що стосується дитини: висновки, обстеження, мед картка, все повинно передаватися батькам. У «Зеленому гаю» медичний персонал завжди виходить до потенційних усиновлювачів та все розповідає про дитину, якщо в потенційних батьків є бажання додатково обстежити дитину, то медичний персонал погоджуються повезти дитину до лікарні, як забажають усиновлювачі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена діброва» за довіреністю Єнютіна В.Є. у судовому засіданні просила ухвалити рішення з урахуванням інтересів дитини. Зазначила, що вона у вказаному закладі працює з 2019 року, тому з батьками ОСОБА_23 особисто не знайома, тому з питання усиновлення позивачами дитини з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена діброва» вона не обізнана. Посилалася, що в їх закладі перебувають діти віком з трьох місяців до семи років, це покинуті діти, хворі, позбавлені батьківського піклування. ОСОБА_23 була дитиною, позбавленою батьківського піклування, вона прибула до закладу з групою дітей з міста Лисичанська Луганської області, ці діти були внутрішньо переміщеними особами. Пояснила, що процес знайомства потенційних батьків з дитиною відбувається за письмовим повідомленням про знайомство конкретних батьків з конкретною дитиною. З батьками спілкується представник закладу, начальник медичної частини, батькам все розповідають про дитину, знайомлять потенційних усиновлювачів зі станом здоров`я та розвитком дитини. Потенційні усиновлювачі, прослухавши такі відомості, приймають рішення - знайомитися чи не знайомитися з дитиною. У процесі знайомства потенційні батьки також повідомляють заклад, чи сподобалася їм дитина, чи бажають вони й надалі продовжувати знайомство з дитиною з її наступним усиновленням. Посилалася, що їй відомо, що ОСОБА_23 виявили бажання надалі спілкуватися з дівчинкою, після того, як отримали про неї всю інформацію. Посилалася, що ОСОБА_23 12 серпня 2015 року було повідомлено, що дівчинка хворіє на енцефалопатію. Посилалася, що ОСОБА_23 було передано свідоцтво про народження дівчини, РНКОПП дитини, витяг з історії хвороби та з історії розвитку, відомості про щеплення, ощадну книжку, довідку ВПО. Документи були передані усиновлювачам, дитина вибула із закладу, надалі їх заклад дитину не контролює, не перевіряє, позаяк в них такі повноваження відсутні. Посилалася, що покладається на розсуд суду щодо вирішення даної справи, при ухваленні рішення у справі просила врахувати інтереси дитини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Лисичанськ Луганської області народилася ОСОБА_4 , батьками якої записані: батько - ОСОБА_15 , мати - ОСОБА_16 , про що 26 серпня 2010 року в Книзі реєстрації народжень було зроблено відповідний актовий запис за №671, що знаходить своє підтвердження копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 26 серпня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області (Т. 1, а.с. 21).

Згідно з Витягом електронної обліково-статистичної картки дитини, складеної Службою у справах дітей Лисичанського міськвиконкому, 27.07.2010 на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування взято ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - м. Лисичанськ Луганської області. Причина взяття на облік - батько записаний згідно зі ст. 135 СК України, мати записана згідно зі ст. 135 СК України, покинуті діти. Статус дитини - дитина-сирота, документ, що підтверджує статус дитини: рішення суду про позбавлення батьківських прав матері на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 07.04.2011, справа №2-758; згідно з витягом з Державного реєстру №5184519 від 14.09.2010, виданим відділом РАЦС Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, було складено акт від 20.07.2010 за №51 про покинуту дитину у Лисичанській міській дитячій лікарні. На підставі рішення виконкому Лисичанської міської ради Луганської області від 15.09.2010 №545 дитині надано статусу дитини-сироти. 09.12.2015 дитину знято з обліку, у зв`язку з її усиновленням (Т 1, а.с. 89).

Згідно з висновком про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 12 серпня 2015 року, виданим КЗОЗ «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений гай», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено остаточний діагноз: енцефалопатія неуточненої етіології, збіжна співдружня косоокість, дефект міжпередсердної перегородки (функціонуюче овальне вікно). Зазначено про наявність потреби у медико-педагогічній корекції (Т. 1, а.с. 72).

Рішенням Харківського районного суду Харківської області, ухваленим 23 листопада 2015 року по цивільній справі №635/8029/15-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Служба у справах дітей Харківської державної адміністрації, КЗОЗ «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений гай», про усиновлення дитини, заяву громадян України ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Служба у справах дітей Харківської державної адміністрації, КЗОЗ «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений гай», про усиновлення дитини, - задоволено. Ухвалено усиновити малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянами України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Внесено зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №671 від 26.08.2010, виконаний Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, вказавши у графі прізвище - « ОСОБА_23 » замість « ОСОБА_23 », в графі ім`я - « ОСОБА_23 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_9 », в графі по-батькові - « ІНФОРМАЦІЯ_9 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_9 », в графі дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - залишити без змін, в графі «місце народження» записати «Україна, місто Харків», замість «Україна Луганська область місто Луганськ», в графі батько записати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, українець, уродженець м. Харкова, в графі мати записати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українка, уродженка м. Харків. Ухвалено Московському відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести відповідні зміни в актовий запис №671 від 26.08.2010 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі даного рішення суду (а.с. 16-18).

На підставі вказаного вище судового рішення 30 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області було видано повторно свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - місто Харків, в якому батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , про що 26 серпня 2010 року складено відповідний актовий запис за №671, що знаходить своє підтвердження копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (Т. 1, а.с. 20).

Як убачається з виписки з історії розвитку дитини ОСОБА_3 , виданої станом на грудень 2015 року, дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 від І вагітності, І пологів в термін 34 тижні (передчасні пологи). Як зазначено у виписці, дитині поставлено діагноз - гіпоксично-ішемічне враження ЦНС, недоношеність І ст, дитина перенесла ОРВІ, вітряну віспу, гострий бронхіт, лямбліоз. Остаточно дитині було встановлено діагноз: резідуально-церебральна недостатність, синдром гіперактивності та гіперзбудженості, сбіжна косоокість, складний астигматизм обох очей, функціональний розлад жовчовивідних шляхів. Рекомендований нагляд невропатолога, окуліста, гастроентеролога (а.с. 19, 62).

Згідно з характеристикою учениці 7-А класу КЗ «Харківська гімназія №42 Харківської міської ради», виданою за підписом класного керівника Анни Карпенко, практичного психолога Ольги Тягло, директора КЗ «ХГ №42» Валентини Лисициної , ОСОБА_3 навчається в даному закладі з 2017 року. На даний час проживає з батьками та бабусею. Через те, що дівчина є усиновленою, виникають конфлікти з усіма членами сім`ї. Загалом, її фізичне та психологічне здоров`я ослаблене, ОСОБА_23 регулярно проходить обстеження в лікарні. Стан здоров`я дитини та часті пропуски уроків через хвороби позначаються на рівні навчання, досягнення в основному на середньому та достатньому рівні. Дівчина має вдома все необхідне приладдя для навчання. ОСОБА_23 не бере активної участі у житті класу. Під час контактів з однокласниками може проявити упертість, часто її дії імпульсивні, навіть агресивні та занадто емоційні. Полюбляє привертати до себе увагу. З вчителями ОСОБА_23 конфліктів не має. Мати ОСОБА_1 неодноразово протягом навчання дівчинки в школі зверталася до шкільного психолога. Практичний психолог школи надавала консультації батькам та проводила корекційну роботу з ОСОБА_23 . Дівчина має деякі прояви асоціальної поведінки та потребує тривалої корекційної та відновлювальної роботи з психологом. Мати дівчини постійно тримає зв`язок зі школою, цікавиться навчанням дитини, регулярно відвідує батьківські збори. Достатньо уваги приділяє навчанню, виконанню домашніх завдань. Вдома створено всі необхідні життєво-побутові умови для нормального розвитку дитини. Мати підтримує постійний зв`язок з класним керівником, педагогами, практичним психологом, адміністрацією школи (Т. 1, а.с. 69).

Згідно з довідкою №28 від 16.02.2022, виданою КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» за підписами заступника генерального директора В.В. Шикової, завідувача ЦПДД А.В. Кулик, лікуючого лікаря М.І. Горшеньова , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася на лікуванні в ЦПДД КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» з 21.01.2022 по 18.02.2022.

Як убачається з виписки з історії хвороби №893 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виданої відділенням психіатрії ДУ «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків НАМН України», дитина з 31.03.2021 по 20.04.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі із діагнозами: гіперкінетичний розлад поведінки, диссоціативно-конверсійний розлад, енурез, дифузний нетоксичний зоб І ступеня, гіперпролактинемія, хронічний вульвовагініт, функціональна диспепсія. За висновками психолога у висновку зазначено, що в дитини значно страждають математичні здібності, знижені показники пам`яті, уваги, гарні показники з вербально-логічних здібностей, соціального розуміння, середній рівень стресу, наявна збудливість, чутливість, астенізація (Т. 1, а.с. 140-141).

Відповідно до виписки з історії хвороби №2944 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виданої відділенням психіатрії ДУ «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків НАМН України», дитина з 08.12.2021 по 22.12.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі із діагнозами: гіперкінетичний розлад поведінки, ентеробіоз. За висновками психолога у висновку зазначено, що в дитини наявний нестійкий емоційний стан, страждає пам`ять, увага, високий рівень депресії, у структурі характерно виражені тривожність, збудливість, емоційність (Т. 1, а.с. 142-143).

Згідно з випискою з історії хвороби №3250 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виданої КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради, дитина з 09.08.2023 по 11.08.2023 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі із діагнозами: резідуальне ураження ЦНС, когнітивні порушення, синдром вегетативної дисфункції з синдромом внутрішньочерепної лікворної гіпертензії на постінфекційному тлі (серозний менінгіт у 2018), психогенні неепилептичні стани, в анамнезі ЗЧМТ (струс головного мозку у 2021), забій м`яких тканин голови (04.08.2023). 04.08.2023 дитина поступила в нейрохірургічне відділення МКЛШ та НМД ім. О.І. Мещанінова в ургентному порядку зі скаргами на головний біль. Зі слів дитини її побили батьки. Обстежена МРТ головного мозку без патології. З 04.08.2023 по 07.08.2023 знаходилася під наглядом в нейрохірургічному відділенні з діагнозом: забій м`яких тканин голови (виписка №13318). З 07.08.2023 по 09.08.2023 знаходилася у КНП «МКЛ №16» ХМР у зв`язку у з судинним синдромом, забоєм м`яких тканин голови, дитина переведена на стацобстеження до МДЛ №5. Дитина консультована психологом: установлено ускладнений контакт, наявні у дівчини протестні реакції, емоційна незрілість, когнітивні порушення, соціально-дезадаптована поведінка. Консультована психіатром: рекомендовано психологічну та психотерапевтичну допомогу, сімейну психотерапію. Рекомендовано: нагляд невролога та педіатра за місцем мешкання; нагляд психіатра, психологічна та психотерапевтична допомога, сімейна психотерапія; при гострому психоемоційному стані - лікування у КНП ХОР «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3»; продовжити прийом медичних препаратів амбулаторно (а.с. 145-146).

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №13318, виданої КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні з 04.08.2023 по 07.08.2023 з діагнозом: забій м`яких тканей голови, госпіталізована в ургентному порядку за скаргами на головний біль. Зі слів дитини її побила мати, свідомість не втрачала. Зазначено, що на МРТ головного мозку від 04.08.2023 - без патології, дитина у задовільному стані переводиться до 16 лікарні за згодою директора медичного закладу (а.с. 147-148).

Згідно з випискою із медичної карти хворого №2245 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виданої КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради, дитина з 11.08.2023 по 19.10.2023 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі. До медичного закладу була доставлена бригадою ШМД без батьків, у супроводі представника поліції за Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 04.08.2023 зі скаргами на слабкість, періодичний біль в ділянці серця, головний біль. Основний діагноз: дізметаболічна нефропатія, уратурія. Супутні діагнози: резидуально органічне ураження ЦНС, когнітивні порушення, синдром вегетативної дисфункції з синдромом внутрішньочерепної лікворної гіпертензії на постінфекційному тлі (серозний менінгіт у 2018 році), психогенні неепилептичні стани, збіжна косоокість, міопічний простий астигматизм правого ока (а.с. 149-150).

Як убачається з довідки №16/66/18 від 28.05.2024, виданої КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» за підписами в.о. медичного директора зі стаціонарної допомоги КНП ХОР «ОКПЛ №3» Пєнцова О.М. , в.о. зав. Відділенням Лазарєвої Я.Ю. , лікаря-психіатра Горшеньова М.І. , ОСОБА_3 , 14.07.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі з 08.05.2024 по 28.05.2024 (Т. 1, а.с. 208).

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради від 15.07.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений діазноз: вегетативна дисфункція, параксизмальний типу перебігу, астенічний синдром на резидуальному тлі. Рекомендовано спостереження невролога, психіатра, педіатра за місцем проживання (а.с. 209).

З висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 30.04.2024, виданого КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №24» убачається, що за наслідками обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зроблено остаточний висновок: інші уточнені психіатричні розлади, спричинені ураженням чи дисфункцією головного мозку, депресивний розлад поведінки, нейрогеничний сечовий міхур, вагінальний кандидоз, астигматизм, вторинна кардіоміопатія (а.с. 210).

Як убачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4282 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виданої КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3», дитина з 11.06.2024 по 03.07.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі. В анамнезі поведінки дитини зазначено: зміни у поведінці з вересня 2021 року, коли дівчина намагалася двічі кидатися під автомашину внаслідок булінгу однокласників. Уперше лікувалася з цього приводу в ІОЗДП в грудні 2021 року з діагнозом: гіперкінетичний розлад поведінки, отримувала ліки. Вдруге з приводу суїцідальної поведінки дівчинка лікувалася з 21.01.2022 по 18.02.2022 в дитячому відділенні ОКПЛ №3 з діагнозом: помірний депресивний епізод, була виписана з полегшенням. Після виписки приймала ліки. З початком війни у 2022 році родина з Харкова переїхала до м. Красноград, де поведінка дівчинки погіршилася, стала агресивною переважно до матері, вживала лайку, билася, кусалася, знов з`явилися страхи, відчувала оніміння кінцівок під час цього. До Харкова родина повернулася у березні 2023 року. Оскільки дівчинка чомусь не хотіла залишатися у родині, неодноразово зверталася до поліції, кілька разів знаходилася з соціальними працівниками у 5 МДЛ, 16 МДЛ та 24 МДЛ. З 24 дитячої лікарні з відома соціальної служби у справах дітей дівчинка поїхала до міста Барвінкове до патронатної матері 03.05.2024, де на спала, вела себе неадекватно, виявляла агресію, знущалася над двомісячним цуценям, хапалася за ніж. Була викликана «швидка», хвору доставили до реанімаційного відділення ОКПЛ №3, де відзначилася продуктивна симптоматика у вигляді «голосів», була рухомо збуджена. Оглянута 07.05.2024 дитячим психіатром ОКПЛ №3, рекомендований перевід до стаціонару. Уперше госпіталізована 08.05.2024 до ПП ППЕ ОКПЛ №3, де знаходилася до 28.05.2024, була виписана з поліпшенням стану з діагнозом: гострі поліморфні психотичні розлади без симптомів шизофренії. Була оглянута клінічним психологом 17.05.2024. В емоційно-особистісній сфері - знижений настрій (легка депресія), розлади соціальної та нервово-психічної адаптації, змішаний тип реагування-поєднання упертості, завзятості, образливості та вразливості, сенситивності, підвищена імпульсивність, фізичне збудження, прояви агресії. Госпіталізувалася до ПП ППЕ з дому за згодою обох батьків у зв`язку з погіршенням стану - відзначалася дратівливість, агресія до батьків, порушення сну. У перебігу захворювання зазначено: у відділенні обтяжувалася знаходженням, фон настрою нестійкий, постійно була чимось невдоволена. У поведінці малотовариська, вкрай образлива, дратівлива, схильна до негативізму, до реакцій протесту без значних причин, часто створювала конфліктні ситуації з пацієнтками - лаялася, ображала, плювалася, свою провину не визнавала, звинувачувала інших. На зауваження реагувала на короткий час. Коло інтересів обмежений, часто бездіяльна. Шкільна мотивація відсутня. Відзначається часто моторні стереотипи у вигляді розгойдування головою, стоячи у ліжку на колінах. У бесіді заперечувала наявність обманів сприйняття та нав`язливих думок, поведінкою нічого не виявляла. 17.06.2024 стан пацієнтки різко погіршився, в 21-10 зі слів медичного персоналу втратила свідомість, з`явилися судоми, зі слів медичного персоналу сторонніх предметів не ковтала, додаткові ліки не приймала, була переведена до реанімаційного відділення з полегшенням стану знов повернулася до ПП ППЕ. У подальшому у відділенні до виписки подібних випадків не відзначалося. Була виписана додому у супроводі батьків за заявою (Т. 1, а.с. 211-212).

Згідно з довідкою №57 від 02.09.2024, виданою за підписом в.о. директора Розбишівського навчально-реабілітаційного центру з поглибленим професійно-трудовим навчанням Полтавської обласної ради Катерини Литовченко, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахована до навчання до даного навчального закладу з 02.09.2024 і знаходиться на неповному державному утриманні (Т. 2, а.с. 11).

02 липня 2024 року Департаментом служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області було надано висновок №281 від 01.07.2024 про доцільність скасування усиновлення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Наданим суду висновком установлено, що на теперішній час ОСОБА_23 відмовляється від контакту з батьками, не хоче повертатися додому, говорить матері, що хоче, щоб її усиновила інша родина, де буде багато грошей і їй будуть купувати все, що вона захоче. Спілкування з батьками обмежується лише тим, що ОСОБА_23 хоче, щоб їй купили. Коли батьки приносять «замовлення», від подальшого спілкування ухиляється або починає дорікати, що батько заробляє мало грошей. Постійно питає, коли вже батьки від неї відмовляться. Як це зазначено у висновку, між позивачами та дитиною не виникли родинні стосунки, відсутня взаємна злагода, що призвело до того, що дитина не відчуває себе членом їх родини, а тому подальше перебування ОСОБА_23 у родині позивачів не відповідає її інтересам. Позивачі вважають, що їх присутність у житті дочки, як батьків, швидше шкодить, ніж допомагає у її розвитку, а тому, виходячи з інтересів дитини, дійшли рішення про скасування усиновлення. Зазначено, що позивачі, усиновивши малолітню дитину не змогли її полюбити та адаптувати до своєї сім`ї. Адаптація дитини - тривалий процес, під час якого встановлюється налагоджений контакт з новою сім`єю. Дитина, опинившись в новій для неї сім`ї, обов`язково вносить до неї зміни, які впливають на неї, її благополуччя та можливості. Змінюються взаємини, сімейний уклад, побут, виникають нові відносини між членами сім`ї і дитиною, з`являються нові цінності і перспективи, відбувається адаптація дитини в сім`ї і сім`ї в цілому. Викладені у позовній заяві факти доводять, що позивачі не сприйняли особливості поведінки малолітньої дочки, не намагалися їх скоординувати у правильному напрямку, а знайшли найкоротший спосіб позбутися дитини - перекласти відповідальність на дитину, яка має психіатричні відхилення, чим викреслили дочку із своєї родини і зі свого життя. Позивачам при поданні документів для постановки на облік, як кандидатів в опікуни, були роз`яснені права та обов`язки батьків щодо виховання та утримання дитини. Однак батьками не було в повній мірі усвідомлено відповідальність щодо усиновленої дитини, наслідки непорозуміння в родині, які призвели до вирішення питання про скасування усиновлення. З огляду на викладене, Департамент вважає, що подальше проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім`ї усиновлювачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неможливе, оскільки методи, які застосовуються останніми для адаптації дитини в їх родині, для вирішення складних життєвих обставин, для гармонійних сімейних відносин, суперечать інтересам дитини. Відтак, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування вважає за доцільне скасування усиновлення стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (Т. 1, а.с. 170-175).

У судовому засіданні було з`ясовано думку неповнолітньої ОСОБА_3 , яка пояснила, що їй відомо, що батьки хочуть від неї відмовитися. Зазначила, що наразі вона перебуває у навчальному реабілітаційному центрі в Полтаві, але тепер вона бажає повернутися до батьків та проживати з ними. Зазначила, що їй комфортно проживати з батьками, вона розуміє, що погано себе поводила, не бажала навчатися у школі, але така її поведінка була пов`язана з її нервовим зривом. Посилалася, що, перебуваючи у реабілітаційному центрі, вона зрозуміла, що, якщо батьки від неї відмовляться, то умови її життя погіршяться. Зазначила, що говорила своїм батькам, що вони її не влаштовують, що вони погані, казала, що бажає, щоб її усиновили інші, багатші батьки, але тепер вона не бажає інших батьків. Зазначила, що батьки погано до неї ставилися, лаялися на неї, ображали, іноді навіть били, вона розуміє, що так вони поводилися через її поведінку, оскільки вона доводила батьків до такого стану, «буцала» маму, не слухалася, але, як на її думку, у їх поганих відносинах винна не тільки вона, батьки також винні, знову посилалася, що її погане ставлення до батьків обумовлені наявним в неї нервовим зривом.

На запитання представника Департаменту служб у справах дітей, чому вона вирішила, що в неї був нервовий зрив, ОСОБА_22 зазначила, що в неї була істерика, підтвердила, що вона неодноразово телефонувала до Служби у справах дітей, щоб їй знайшли нових батьків, підтвердила, що неодноразово вона збігала з дому, батьки з поліцією її розшукували.

Зазначила, що вона проживала разом з батьками та бабою. Батьки її сварили та відганяли від баби, позаяк вона постійно чіплялася до баби, знущалася над нею, зауважила, що їй подобалася знущатися з літньої жінки, чому - вона не знає. Посилалася, що в неї вдома живе кіт, над яким вона також знущалася, таскала його за хвоста, била, робила це від нудьги та заради задоволення. Відповіла, що вона телефонувала до поліції та повідомляла, що батько стосовно неї вчиняє погані, непристойні речі, насправді все це було неправдою, але вона не знає, навіщо вона так вчиняла, як на її думку, вона просто не розуміла, що вона робить. Посилалася, що якщо вона знову буде ображати батьків, не слухатися, вчиняти погані дії, то її просто необхідно буде знову полікувати. Зазначила, що зрозуміла, що їй буде краще далі проживати з батьками, коли вона потрапила до реабілітаційного центру в Полтаві, хоча в реабілітаційному центрі їй також подобається. Посилалася, що раніше вона, не бажаючи далі проживати з батьками, стала проживала в сім`ї патронатної матері, але там вона знаходилася недовго, їй там сподобалося, але її швидко повернули назад, позаяк вона стала «чути голоси». Зазначила, що патронатна матір купила їй тваринку, вона її взяла на руки, а потім випадково впустила з рук, але патронатна мама сказала, що бачила, як вона, ОСОБА_23 , цю тваринку душила, а вона, ОСОБА_23 , навіть удавку для удушення не робила. Пояснила, що після цього випадку її відвезли до Харкова та поклали в психіатричну лікарню, але після її виписки з лікарні патронатна мати відмовилася надалі її до себе брати. Зазначила, що вона «чула голоси», які їй казали вчинити самогубство.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Як це унормовано положеннями ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 5 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ратифіковано Законом № 3017-VІ (3017-17) від 15 лютого 2011 року із застереженням та заявою) усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Питання щодо усиновлення врегульовані Главою 18 Сімейного кодексу України (далі - СК України) «Усиновлення».

Так, правилами ст. 207 СК України встановлено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

У відповідності до ч. 3-5 ст. 232 СК України з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін (частина перша статті 233 СК України).

Отже, в контексті положень про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі №204/586/20 (провадження №61-8871св21), від 15 квітня 2022 року у справі №343/1092/20 (провадження №61-7355св21).

Правилами ч. 1 ст. 238 СК України закріплено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися. Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду (частини три, чотири статті 238 СК України).

Відтак, усиновлення може бути скасовано тільки за рішенням суду, зокрема за позовом усиновлювача.

Основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача та інших обставин, що негативно впливають на емоційний стан дитини.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 175/1713/20 (провадження № 61-189св22).

Так, судом установлено, що відповідно до інформації з медичної карти стаціонарного хворого №4282 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданої КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3», у анамнезі поведінки дитини зазначено: зміни у поведінці з вересня 2021 року, коли дівчина намагалася двічі кидатися під автомашину внаслідок булінгу однокласників. Уперше лікувалася з цього приводу в ІОЗДП в грудні 2021 року з діагнозом: гіперкінетичний розлад поведінки, отримувала ліки. Вдруге з приводу суїцідальної поведінки дівчинка лікувалася з 21.01.2022 по 18.02.2022 в дитячому відділенні ОКПЛ №3 з діагнозом: помірний депресивний епізод, була виписана з полегшенням. Після виписки приймала ліки. З початком війни у 2022 році родина з Харкова переїхала до м.Красноград, де поведінка дівчинки погіршилася, стала агресивно переважно до матері, вживала лайку, билася, кусалася, знов з`явилися страхи, відчувала оніміння кінцівок під час цього. До Харкова родина повернулася у березні 2023 року. Оскільки дівчинка чомусь не хотіла залишатися у родині, неодноразово зверталася до поліції, кілька разів знаходилася з соціальними працівниками у 5 МДЛ, 16 МДЛ та 24 МДЛ. З 24 дитячої лікарні з відома соціальної служби у справах дітей дівчинка поїхала до міста Барвінкове до патронатної матері 03.05.2024, де на спала, вела себе неадекватно, виявляла агресію, знущалася над двомісячним цуценям, хапалася за ніж. Була викликана «швидка», хвору доставили до реанімаційного відділення ОКПЛ №3, де відзначилася продуктивна симптоматика у вигляді «голосів», була рухомо збуджена. Оглянута 07.05.2024 дитячим психіатром ОКПЛ №3, рекомендований перевід до стаціонару. Уперше госпіталізована 08.05.2024 до ПП ППЕ ОКПЛ №3, де знаходилася до 28.05.2024, була виписана з поліпшенням стану з діагнозом: гострі поліморфні психотичні розлади без симптомів шизофренії.

Як убачається з наведеного вище, дитина у своїх реакціях на усиновителів є нестабільною, проявляє стосовно них агресію, некеровану поведінку. Як пояснила у судовому засіданні представник Департаменту служб у справах дітей ХМР та не заперечувала у судовому засіданні сама дитина при з`ясуванні її думки судом, ОСОБА_23 неодноразово збігала з дому, зверталася до Служби у справах дітей та до органів внутрішніх справ з повідомленнями про подальше небажання проживати з батьками, повідомляла про негативні прояви з боку батьків стосовно неї, які насправді не мали місце та були нафантазовані самою ж дитиною.

Установлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прикладали зусилля для налагодження стосунків з дитиною, лікували її, піклувалися про дитину, розвивали та забезпечували усім необхідним, але між батьками та дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки, які унеможливлюють їхнє спільне проживання і виконання батьками своїх батьківських обов`язків. Усиновлювачам за тривалий час не вдалося впоратися з особливостями поведінки малолітньої дочки, якастраждає на психотичні розлади, вони не змогли скоординувати поведінку дитини у правильному напрямку, щоб запобігти подальшому деструктивному розвитку їх взаємовідносин, адаптувати дитину до проживання в їх сім`ї, їх взаємовідносини характеризується конфліктністю та відсутністю психологічної сумісності.

З огляду на наведене вище, суд доходить висновку про неможливість подальшого перебування дитини у сім`ї позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , позаяк між батьками та усиновленою ними дитиною на склалося гармонійних сімейних відносин, вбачається наростаюча тенденція побудови взаємовідносин між позивачами та дитиною за дисфункціональним типом сім`ї, характерне зниження рівню батьківського потенціалу позивачів щодо усиновленої дитини, убачається втрата емоційного зв`язку з дитиною. За тривалий час спільного проживання позивачі не змогли прийняти дитину з її вадами та складнощами в повному обсязі, а відтак, подальше перебування дитини у сім`ї суперечитиме інтересам дитини, потягне за собою подальше посилення напруження та конфліктів.

Пунктом 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що Держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), органи державної влади не можуть втручатись у здійснення права на повагу до приватного і сімейного життя, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Втручання у право на повагу до сімейного життя становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не має однієї або кількох законних цілей, зазначених у пункті 2 цієї статті, а також не є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення такої цілі чи цілей. Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (пункт 43 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 травня 2010 року у справі «Курочкін проти України»).

Словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції вимагає передусім, щоб відповідний захід був певним чином передбачений національним законодавством; він також стосується якості відповідного закону і вимагає його відповідності принципу верховенства права та допустимості відповідній особі, яка, зокрема, має бути здатною передбачити його наслідки для себе.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 СК України, усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Із аналізу наведених вище норм як міжнародного, так і чинного законодавства України, вбачається, що останнє в першу чергу захищає права та інтереси дитини, у тому числі і право дитини на проживання в сім`ї, її матеріальне та духовне забезпечення.

Усиновлення дитини породжує за собою відповідні наслідки у вигляді взаємних прав та обов`язків, які виникають між усиновлювачем та усиновленим. Держава може втручатися у вказані відносини, лише в рамках та межах визначених законом та тільки з метою захисту прав в першу чергу дитини.

Згідно з п. 1, 2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута) від 27 листопада 2008 року, ратифікованої Верховною Радою України 15 лютого 2011 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, визначено, що усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 239 СК України, у разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов`язки, що виникли у зв`язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов`язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням. У разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.

Відповідно до п. 18 Порядку провадження діяльності з усиновленням та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 №905, у разі скасування усиновлення дитина поновлюється на місцевому, регіональному та централізованому обліку.

Для вирішення подальшої долі дитини, неповнолітня ОСОБА_3 підлягає передачі Службі у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданий в особі представника - адвоката Савченко Олени Олександрівни до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Служба у справах дітей Харківської районної військової адміністрації, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена діброва», про скасування усиновлення, - задовольнити.

Скасувати усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неповнолітньої ОСОБА_3 (до усиновлення - ІНФОРМАЦІЯ_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , установленого рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2015 року у справі №635/8029/15-ц.

Неповнолітню ОСОБА_3 (до усиновлення - ІНФОРМАЦІЯ_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати під опіку Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 55 ЄДРПОУ: 26489104;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 61121, м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 114, ЄДРПОУ: 33292155;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Сєвєродонецька, 62, ЄДРПОУ: 34403661;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Харківської районної військової адміністрації, місцезнаходження: 61098, м. Харків, шосе Григорівське, 52, каб. 20, ЄДРПОУ: 26487956;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена діброва», місцезнаходження: 62460, Харківська область, Харківський район, смт Високий, вул. Поштова, 11, ЄДРПОУ: 03293830.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2025 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова